Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування
У статті здійснено спробу визначити місце України у світі, Європі та на пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної рейтингової оцінки. In the article an attempt is carried out to define the place of Ukraine in the world, in Europe and on post-Soviet space by the wel...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26855 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування / Б. Дем’яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2011. — Вип. 22. — С. 281-293. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859850166586048512 |
|---|---|
| author | Дем’яненко, Б. |
| author_facet | Дем’яненко, Б. |
| citation_txt | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування / Б. Дем’яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2011. — Вип. 22. — С. 281-293. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
| description | У статті здійснено спробу визначити місце України у світі, Європі та на пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної
рейтингової оцінки.
In the article an attempt is carried out to define the place of Ukraine in the world, in Europe and on post-Soviet space by the well-known indicators of international rating estimation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:40:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 327 (477+100)
УКРАЇНА І СВІТ У 2010 РОЦІ: КОМПАРАТИВНИЙ
АНАЛІЗ МЕТОДАМИ МІЖНАРОДНОГО РАНЖУВАННЯ
Борис Дем’яненко,
кандидат політичних наук,
декан історичного факультету
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету
імені Григорія Сковороди
У статті здійснено спробу визначити місце України у світі, Європі та на
пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної
рейтингової оцінки.
Ключові слова: рейтинг, оцінка, індекс, стратегія.
In the article an attempt is carried out to define the place of Ukraine in the world, in Europe
and on post-Soviet space by the well-known indicators of international rating estimation.
Keywords: rating, estimation, index, strategy.
В останні два десятиліття широкого розповсюдження набув порівняльний аналіз країн
світу, який здійснюють авторитетні загальновизнані світові рейтингові агентства й
організації. Світ дізнався про найцікавіші міжнародні зіставлення людського і природного
капіталів. Особливо актуалізується питання рейтингового статусу для нових незалежних
держав, котрі прокладають власні шляхи інтеграції до світової спільноти, маючи
можливість орієнтуватися у досягнутій результативності свого поступу на успішні країни
світу. Безперечно, актуальність і корисність таких світових рейтингів очевидна, по-перше,
для більш чіткого уявлення про загальні тенденції світового розвитку, і по-друге, вони
дозволяють окремим країнам (наприклад, Україні) “побачити себе збоку”, визначити своє
місце в єдиній світовій шкалі, продіагностувати проблеми, які аналізуються світовими
експертами, виробити стратегію подальших дій.
Проблематикою місця України у міжнародних рейтингах займалися такі відомі
науковці, як Л. А. Антонюк, О. Г. Білорус, Б. М. Данилишин, Я. А. Жаліло, П. Кругман, В.
І. Мунтіян, Дж. Міль, Г. Пастернак-Таранушенко, Д. Сакс, А.В. Степаненко, Е. Хекшер, Т.
В. Цихан, Р. Фатхудінов, А. С Філіпенко та інші.
Метою статті є аналіз позицій України у міжнародних рейтингах у динаміці,
з’ясування місця України у світовій та європейській системах координат.
Вивчати українське суспільство дуже складно і вітчизняним дослідникам, і
зарубіжним, оскільки воно досі перебуває в суперечливому стані, у ньому переплелися
рудименти тоталітарного режиму і неміцні паростки демократії, власне й запозичене.
Україна розглядається світом як середня за величиною і рівнем розвитку держава, якій
поки що далеко до найбагатших та найпотужніших, і набагато ближче до найбідніших
країн планети. З позицій кількісних характеристик Україна має достатні підстави стати
одним із європейських лідерів – за розмірами території і кількістю населення вона входить
у першу п’ятірку європейських країн. Що стосується вирівнювання з іншими
європейськими країнами в якісному відношенні, то це величезна і копітка робота влади і
всього українського суспільства, яка потребуватиме навіть за найкращого збігу обставин
не одного десятиліття. Зупинимося на цій проблемі детальніше, розглянувши найвідоміші
індикатори міжнародної рейтингової оцінки місця України у світовому співтоваристві,
Європі та на пострадянському просторі через призму ефективності/неефективності
вітчизняної системи влади.
Індекс гуманітарного розвитку (ІГР) обчислювався на основі трьох видів показників:
середньої тривалості майбутнього життя при народженні (довголіття); рівня освіти
дорослого населення країни і сукупної частки тих, хто навчається; рівня життя. До
рейтингу 2010 р. (за статистичними даними 2008 р.), оприлюдненого у Нью-Йорку у 20-й
щорічній доповіді ПРООН, увійшли 169 держав. У рейтингу чотири групи країн: країни з
дуже високим (1-42 місця в рейтингу), високим (43-85 місця), середнім (86-127 місця) і
низьким (128-169 місця) рівнем розвитку. У п’ятірці лідерів – Норвегія, Австралія, Нова
Зеландія, США й Ірландія. Замикають рейтинг Нігерія, Демократична Республіка Конго і
Зімбабве. Україна посіла 69-е місце. Попереду неї з колишніх радянських республік
опинилися Литва (44), Латвія (48), Білорусь (61), Росія (65), Казахстан (66), Азербайджан
(67); за нею – Грузія (74) та Вірменія (76). До числа держав із середнім рівнем людського
розвитку увійшли Туркменистан (87), Молдова (99), Узбекистан (102), Киргизія (109),
Таджикистан (112) [1, 2].
Основні показники України у 2010 р. виглядають так: очікувана тривалість життя при
народженні – 68,6 років; середня тривалість одержання освіти – 11,3 років; ВНП на душу
населення (у цінах 2008 р.) – 6535 доларів. Україна опинилася серед тих 9 країн світу, де
очікувана тривалість життя впала нижче показників 1970-х рр. Шість із них – африканські
країни на південь від Сахари, ще три – Білорусь, Україна і Росія [3]. З усіх країн
колишнього СРСР лише Естонія (34) змогла увійти до групи держав із дуже високим
рівнем людського розвитку.
В основу розрахунку трикутного індексу добробуту націй покладено тезу, що умовою
благополуччя держави є збалансований розвиток економіки, соціального середовища й
інформаційної інфраструктури. У 2009 р. (рейтинг 2010 р. ще не публікувався – прим.
автора) очолили рейтинг Ірландія, Ізраїль і Тайвань, замкнули – Нігерія, Іран і Зімбабве. З
постсоціалістичних країн попереду України Чехія (4), Угорщина (5), Естонія (8), Словенія
(9), Польща (15), Латвія (17), Литва (19), Словаччина (23), Хорватія (27) і Румунія (33).
Щоправда, Україні вдалося випередити не тільки Китай (46), Росію (47), Казахстан (49),
Грузію (51), Білорусь (52), Кубу (54), В’єтнам (56), Узбекистан (61), а й такі великі країни,
як Єгипет (37), Бразилія (40), Індонезія (41), Туреччина (42), Саудівська Аравія (44), Індія
(48), Пакистан (62) і Бангладеш (64) [4].
Відносно високою позицією в рейтингу Україна зобов’язана хорошим місцем (18) у
галузі обміну інформацією, тоді як показники економічного і соціального середовища
вивели Україну лише на 57-е і 50-е місця. Отже, в Україні перші скромні успіхи економіки
ще практично не позначилися на стандартах життя людей, і досягнутий нею певний
прогрес у використанні засобів інформатизації і зв’язку ще далеко не повною мірою
працює на економіку і життєвий рівень населення.
Індекс рівня глобалізації (Globalization Index) визначав рейтинг 60 найбільших
економік світу на основі проведеного в листопаді 2010 р. фахівцями Economist Intelligence
Unit опитування 1050 представників вищого керівництва міжнародних компаній про
процеси глобалізації. Рейтинг присвоювався на основі п’яти критеріїв: відкритість у сфері
торгівлі, рух капіталу, обмін технологіями та думками, переміщення робочої сили і
культурна інтеграція. Україна в рейтингу 2010 р. розташувалася на 43-у місці.
Система вимірювання глобалізації, розроблена Швейцарським інститутом дослідження
бізнесу (KOF, Konjunkturforschungsstel der ETH Zurich), дозволяє визначити кількісний та
якісний показники глобалізації – індекс глобалізації (Іг). За цією системою розраховується
індекс глобалізації майже для 200 країн світу. За системою KOF індекс глобалізації
(максимум 100 балів) визначається за трьома складовими: економічною (Іге), соціальною
(Ігс) та політичною (Ігп). За даними 2010 р. найбільш глобалізованими державами
виявилися Бельгія (92.95; Іге – 6-а позиція (91.94); Ігс – 4-а (90.61); Ігп – 3-я (98.14)),
Австрія (92.51; Іге – 10-а (89.33); Ігс – 2-а (92.77); Ігп – 4-а (96.85)), Нідерланди (91.90; Іге
– 4-а (92.40); Ігс – 5-а (88.99); Ігп – 7-а (95.77)), Швейцарія (90.55; Іге – 22-а (82.87); Ігс –
1-а (94.94); Ігп – 8-а (95.09)), Швеція (89.75; Іге – 9-а (89.42); Ігс – 9-а (85.95); Ігп – 5-а
(96.27)). США, які вважаються лідером глобалізаційних процесів, знаходяться на 27-й
позиції (Іге – 57-а (69.27); Ігс – 25-а (78.29); Ігп – 14-а (93.85)) [6].
Найбільш глобалізованими виявилися економіки Сінгапуру (97.48), Ірландії (93.93),
Люксембургу (93.57), Нідерландів (92.40) та Мальти (92.26). Серед пострадянських країн
найвище у рейтингу Естонія (Іге – 7-а (91.66)) та Латвія (Іге – 21-а (83.67)). Лідерами
глобалізаційних процесів у соціальній сфері стали Швейцарія (94.94), Австрія (92.77),
Канада (90.73), Бельгія (90.61) та Нідерланди (88.99). Серед пострадянських країн
найвище у рейтингу Естонія (Ігс – 32-а (72.97)) та Латвія (Ігс – 38-а (69.40)). Найвищий
індекс глобалізації політики зафіксований у Франції (98.44), Італії (98.17), Бельгії (98.14),
Австрії (96.85) та Швеції (96.27). Серед пострадянських країн найвище у рейтингу Україна
(Ігп – 41-а (85.55)) та Росія (Ігп – 42-а (85.38)) [6].
Україна обійняла у рейтингу 2010 р. 46-у позицію (Іге – 70-а (64.60); Ігс – 64-а (60.51);
Ігп – 41-а (85.55)), Росія – 42-у (Іге – 92-а (58.00); Ігс – 39-а (68.82); Ігп – 42-а (85.38)) [6].
Індекс економічної свободи базується на 10 характеристиках: свобода бізнесу, свобода
торгівлі, податкова свобода, свобода від уряду, грошова свобода, свобода інвестицій,
фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових
відносин. Індекс економічної свободи фактично є готовою інструкцією, де виписано, що
треба зробити уряду, щоб країна стала заможнішою. У 2010 р. Україна посіла 164-е місце
серед 179 країн світу в рейтингу економічних свобод, проведеному американською
дослідницькою організацією Нeritage Foundation і газетою The Wall Street Journal.
Експерти визнали Україну найгіршою в Європі за економічними свободами [7]. Перед
Україною опинилися Росія (143), Білорусь (155), Узбекистан (163). Втрату позицій
Україною дослідники пояснюють насамперед зниженням державних витрат та корупцією.
Рік тому Україна посідала 162-е місце, а з-поміж усіх європейських держав була на
останньому 43-му місці. З країн пострадянського простору гірше українських були
показники лише у Туркменистану [8].
Найбільше економічної свободи, згідно з рейтингом 2010 р., як і раніше, в Гонконгу та
Сінгапурі, далі в списку Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія. Найменше економічних
свобод – на Кубі, у Зімбабве та Північній Кореї.
Індекс інвестиційної привабливості України, який обраховує “Європейська бізнес-
асоціація” (ЄБА), упродовж останніх 3 кварталів 2010 р. зазнав незначних змін у межах
0,08 бала, досягнувши 3,28 у 4 кварталі 2010 р. Це свідчить про нейтральну оцінку
інвестиційного клімату інвесторами та про відсутність істотних змін від початку 2
кварталу 2010 р. За період від початку 2010 р. найістотніших змін зазнав основний
компонент індексу – оцінка поточного інвестиційного клімату. Після зростання у
першому кварталі 2010 р. з 2,7 до 3,8 цей показник знову продемонстрував незначне
зниження до рівня 3,6 у третьому кварталі і до 3,5 у четвертому кварталі 2010 р. [10].
До рейтингу стабільних держав Failed States Index 2010 за версією американського
журналу Foreign Policy і американського “Фонду світу” було включено 177 країн. Аналіз
проводився на підставі 12 критеріїв, розділених на три групи: соціальні, економічні та
військово-політичні. Чим вищий порядковий номер, тим менше ризиків у країні.
Україна посіла 109-е місце, випередивши Росію (80-е) на 29 пунктів. Найбільш
стабільна країна у світі – Норвегія. Молдова зайняла 58-е місце, ставши
найнестабільнішою державою Європи. З колишніх радянських республік найгірші позиції
в Узбекистану (36), Грузії (37), Таджикистану (38), Киргизії (45), Азербайджану (55) і
Туркменистану (65). До країн із більш високим коефіцієнтом стабільності віднесені
Білорусь (82), Вірменія (101) і Казахстан (103) [11].
Лондонський інститут Legatum опублікував рейтинг найщасливіших країн світу. До
рейтингу 2010 р. увійшли 110 країн, кожна була оцінена за 89 показниками, такими як
економіка, підприємництво, управління, освіта, охорона здоров’я, безпека, особиста
свобода та соціальний капітал. Україна в рейтингу опинилася на 69-му місці після
Домініканської республіки та Парагваю (у 2009 р. Україна обіймала 73-є місце). Росія на
63-у місці, замикає рейтинг Зімбабве (110). До десятки «процвітаючих» держав потрапили
Норвегія (1), Данія (2), Фінляндія (3), Австралія (4), Нова Зеландія (5), Швеція (6), Канада
(7), Швейцарія (8), Нідерланди (9) і США (10) [12].
Глобальний індекс привабливості міст (2010 Global Cities Index) сформований на
основі оцінки 65 найбільших мегаполісів світу за п’ятьмя категоріями: «ділова
активність», «людський капітал», «інформаційний обмін», «культурний досвід» і «правова
взаємодія». Відповідно до опублікованого індексу, трійку лідерів очолили Нью-Йорк,
Лондон і Токіо. За показником «ділова активність» (характеризує обсяг ринків капіталу в
мегаполісі, обсяги торгівлі й кількість штаб-квартир компаній зі списку Fortune 500)
лідирують Нью-Йорк, Токіо й Париж. За рівнем «людського капіталу» (частка жителів із
вищою освітою, кількість іммігрантів, якість університетів і міжнародних шкіл) лідерами
стали Лондон, Нью-Йорк і Лос-Анджелес. Найкращим показник «інформаційного обміну»
(цензура, кількість філій світових агентств, місцеві ЗМІ й кількість користувачів
широкосмугового інтернету) виявився в Нью-Йорка, Женеви і Лондона. У категорії
«культурного досвіду» на перших місцях розташувалися Лондон, Париж і Нью-Йорк. За
рівнем «правової взаємодії» (кількість посольств і консульств, аналітичних центрів і
міжнародних організацій) попереду знову опинилися Вашингтон, Нью-Йорк і Брюссель.
Топ-10 загального рейтингу має такий вигляд: Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Париж, Гонконг,
Чикаго, Лос-Анджелес, Сінгапур, Сідней, Сеул.
Європа у рейтингу представлена набагато скромніше: у першій десятці тільки Париж і
Лондон. Серед європейських міст на 10-му місці опинилася Москва, пропустивши уперед
Лондон, Париж, Брюссель, Берлін, Мадрид, Відень, Стокгольм, Франкфурт і Цюріх [13].
Щороку компанія Mercer Human Resource Consulting складає рейтинг найдорожчих
міст світу для проживання іноземців. При складанні рейтингу враховуються вартість їжі,
напоїв, тютюну, одягу, послуг, побутових приладів. У першу трійку рейтингу 2010 р.
увійшли столиця Анголи Луанда й одне з найбільших японських міст Нагоя.
Найдорожчими містами Європи виявилися Осло (6), Цюріх (7) і Женева (8). Серед країн
колишнього Радянського Союзу в топ-50 найдорожчих міст найвищу позицію зайняла
Москва – 14-е місце (на 11 рядків вище, ніж у 2009 р.). У рейтингу Москва обігнала
Стокгольм (27), Нью-Йорк (39) і Берлін (40). Серед інших міст СНД на 29-у місці
розмістився Баку, на 47-у – Санкт-Петербург. Київ у топ-50 найдорожчих міст не
потрапив. Столиця України посіла 177-е місце серед міст світу і 69-е – серед європейських
міст. Мінськ зайняв 216-е місце (76-е місце серед європейських міст) [14].
Столиця України посіла 59-е місце у рейтингу вартості життя, який щорічно
складає найбільший швейцарський банк UBS (порівняно з 2009 р. позиція Києва не
змінилася). Для складання рейтингу 2010 р. аналітики банку обрали 122 критерії, серед
яких: вартість житла, продуктів, побутової техніки, однієї робочої години та її купівельної
спроможності, ціна жіночого і чоловічого ділового гардеробу, тривалість робочого тижня
і відпусток, вартість обіду в ресторані, тяжкість податкового пресу, оренда квартир тощо.
Найвищі ціни фахівці UBS зафіксували у норвезькому Осло, швейцарських Цюріху та
Женеві, а найнижчі – у румунському Бухаресті, філіппінській Манілі та індійському
Мумбаї. Найбільше заробити можна у Цюріху, данському Копенгагені та Женеві, а
найменше – в індонезійській Джакарті, Манілі і Мумбаї. При цьому найвища купівельна
спроможність у населення зафіксована у Цюріху, австралійському Сіднеї та
американському Маямі. Київ за рівнем зарплат опинився на 65-му місці [15]. Взагалі до
переліку увійшли 73 найбільших міста планети.
У світовому рейтингу якості життя 2010 р., який щорічно складає ірландський
журнал International Living (призначений для тих, хто подорожує або має намір
переселитися в іншу країну), брали участь 192 країни. При складанні рейтингу до уваги
бралися вартість життя, культурний розвиток, економічне становище, екологія, клімат,
громадянські свободи, якість охорони здоров’я, інфраструктура, безпека життя та ризики,
яким піддаються громадяни кожної країни. Очолили рейтинг США, Нова Зеландія і
Мальта. У протилежному кінці списку – Ємен, Чад і Сомалі. Україна опустилася з 68-го на
73-є місце й опинилася в групі з Марокко (71), Намібією (72), Ботсваною (74), Тринідадом
і Тобаго (75) і Тунісом (77) [3].
З усіх перерахованих параметрів найбільше на місце в рейтингу впливала вартість
життя в країні. Вести західний спосіб життя в Україні виявилося не надто дорого, але і не
дешево – приблизно так само як у Латвії, Польщі, Саудівській Аравії, Уругваї та Зімбабве.
Найбільше балів (81) Україна набрала за культурний розвиток (оцінка грамотності
населення, а також кількість об’єктів всесвітньої спадщини ООН на одиницю площі).
Найгірші оцінки Україні виставили за економіку. Автори дослідження віднесли
українську економіку до трійки найгірших у світі, зазначивши, що економічна ситуація в
Україні за останній рік значно погіршилася.
Рейтинг «100 кращих країн» за результатами 2010 р., складений за версією Newsweek,
включав п’ять критеріїв: рівень життя, освіту, здоров’я населення, динаміку економіки,
політичну облаштованість. Країни світу були розділені на три групи за рівнем доходів і на
три – за кількістю населення. Перша десятка виглядала так: Фінляндія, Швейцарія,
Швеція, Австралія, Люксембург, Норвегія, Канада, Нідерланди, Японія, Данія. Замкнули
список Камерун, Нігерія і Буркіна-Фасо. Україна виявилася країною з найкращим рівнем
життя серед бідних країн світу. При цьому вона обійшла Росію і Білорусь, пропустивши
уперед країни Прибалтики. Колишні радянські республіки розташувалися в рейтингу
таким чином: Естонія (32), Латвія (34), Литва (36), Україна (49), Росія (51), Білорусь (56),
Казахстан (61), Азербайджан (69) [16]. В Україні найкраща ситуація з освітою, політика
опустила країну на 50-е місце, а економіка і здоров’я населення відстають від середнього
– у цій сфері ми на 66-й і 75-й позиціях відповідно.
Рейтинг рівня корумпованості щорічно складає міжнародна неурядова організація
Transparency International (ТІ). Індекс визначає рівень корупції в державному секторі від 0
(високий рівень корупції) до 10 (корумпованих чиновників майже немає). Згідно з
рейтингом, який охоплював 178 держав, у п’ятірку лідерів потрапили Данія, Нова
Зеландія і Сінгапур (9,3), а також Фінляндія та Швеція (9,2). У десятці найбільш
некорумпованих країн опинилися також Канада, Нідерланди, Австралія, Швейцарія і
Норвегія. Німеччина посіла 15-е місце (7,9), Велика Британія замикає двадцятку
найкращих (7,6), США посіли 24-е місце (7,1).
Трійку аутсайдерів у доповіді представляють Сомалі (1,1), М’янма і Афганістан (1,4).
Україна в рейтингу на 134-му місці, на одному рівні з нею перебувають Азербайджан,
Гондурас, Нігерія, Того, Філіппіни, Бангладеш, Сьєрра-Леоне і Зімбабве. У регіональному
рейтингу по Східній Європі та Центральній Азії Україна посіла 14-е місце, Росія – 16-е.
Серед країн колишнього СРСР найкращий рейтинг має Естонія, яка з 6,5 балів опинилась
на 26-му місці. Литва посіла 46-у позицію, Латвія – 59-у, Білорусь – 127-у (2,5). Водночас,
Росія опустилася в рейтингу і посіла 154-е місце (2,1). Аналогічний рівень корупції
зафіксовано в Папуа Новій Гвінеї, Кенії, Лаосі, Камбоджі, Таджикистані, Гвінеї-Бісау, а
також на Коморських островах [17].
Корупція залишається дуже серйозною проблемою для України. Українська влада
спрямовує зусилля на подолання загрозливого для безпеки держави та її громадян явища,
проте показник 2,4 проти торішнього 2,2 є дуже далеким від бажаного результату.
Transparency International вважає будь-який результат нижче трьох балів «ганьбою для
нації», яка змушена жити у тотально корумпованій країні [18].
Україна посіла 82-е місце в рейтингу глобальної конкурентоспроможності 2009-2010
рр. із 133 країн, що увійшли до звіту. В основу рейтингу покладено 12 основоположних
понять: державні та приватні організації, інфраструктура, макроекономічна стабільність,
охорона здоров’я та початкова освіта, вища освіта та професійна підготовка, ефективність
ринку праці, рівень розвитку інституцій фінансового ринку, рівень технологічного
розвитку, масштаби ринку, рівень розвитку бізнесових структур, упровадження
інноваційних технологій. За минулий рік рейтинг України упав на 10 позицій, що
викликано насамперед негативними наслідками світової фінансової кризи для економіки
країни. Після періоду відносної стабільності рейтингу у 2006-2008 рр. (69-е, 73-є і 72-е
місця відповідно), Україна опинилася у дев’ятій десятці країн, де вона перебувала до
цього. При цьому, як і у рейтингу 2009 р., Україна перебуває у групі латиноамериканських
та африканських країн, що розвиваються. Нашими безпосередніми сусідами у рейтингу є
Гамбія та Алжир. Подібне різке падіння (на 10 і більше позицій) відбулося ще у 9 країнах:
Ботсвані, Гані, Латвії, Малі, Монголії, Росії, Сирії, Філіппінах і Хорватії. Латвія і Росія
погіршили свої оцінки на 14 і 12 позицій відповідно.
Україна відкотилася назад за всіма трьома групами складових рейтингу: базовими
вимогами (з 86-го на 94-е місце); підсилювачами ефективності (з 58-го на 68-е) та
факторами інноваційного розвитку (з 66-го на 80-е). Україна покращила свій рейтинг
лише за трьома складовими конкурентоспроможності: посіла 49-е місце за ефективністю
ринку праці, 29-е – за розміром ринку і 78-е – за складовою «інфраструктура». Найбільш
різко погіршилися рейтинги України за такими трьома складовими: макроекономічна
стабільність (падіння на 15 пунктів), рівень розвитку фінансового ринку (падіння на 21
пункт) і оснащення новими технологіями (падіння на 15 пунктів) [19].
У світовому рейтингу конкурентоспроможності 2010 р., опублікованому Всесвітнім
економічним форумом (ВЕФ), Україна опустилася на 6 позицій і посіла 89-е місце. ВЕФ
розрахував індекси конкурентоспроможності, в яких враховуються різні складові
інвестиційного клімату, для 139 країн світу.
Найбільш конкурентоспроможною країною світу знов стала Швейцарія, випередивши
за цим показником Швецію (2), Сінгапур (3), а також США, які опустилися з
минулорічного 2-го на 4-е місце через макроекономічні дисбаланси, послаблення
приватних і державних інститутів, побоювань з приводу стану фінансових ринків. У
десятку лідерів увійшли Німеччина (5), Японія (6), Фінляндія (7), Нідерланди (8), Данія
(9). Росія зберегла 63-тє місце в рейтингу конкурентоспроможності. Поряд з нею за
показником оцінки бізнес-клімату – Шрі-Ланка й Уругвай. Казахстан посів 72-е місце (у
2009 р. – 67-е) [20].
У щорічній доповіді американської неурядової організації Freedom House,
оприлюдненій за підсумками 2010 р., зазначається, що дії президента В. Януковича
призвели до падіння рівня свободи в Україні, до падіння рейтингу з «вільного» до
«частково вільного» [21]. Раніше Україна була єдиною небалтійською пострадянською
державою, яка мала рейтинг «вільної». Погіршення рейтингу свідчить про потужний спад
демократії в країні. Згідно з рейтингом демократичних прав та громадянських свобод, у
2010 р. 25 країн світу продемонстрували зниження рівня свободи. Крім України, до цього
списку потрапили Афганістан, Франція, Угорщина, Іран, Латвія, Мексика, Шрі-Ланка,
Венесуела [22].
У рейтингу демократії країн світу 2010 р. (Democracy Index 2010) Україна посіла 67-е
місце, опустившись на 14 пунктів порівняно з результатами попереднього рейтингу 2008
р. Democracy Index 2010 підготовлений фахівцями Economist Intelligence Unit –
аналітичного підрозділу, що входить до групи відомого британського журналу Economist.
«Індекс демократії країн світу» вимірювався на основі 5 ключових показників
«демократичності»: виборчий процес і плюралізм; діяльність уряду; політична участь;
політична культура; громадянські свободи. Загалом дослідники проаналізували 167
держав. Усі вони віднесені до одного з чотирьох типів режиму влади: повна демократія;
недостатня демократія; гібридний режим; авторитарний режим.
Автори дослідження вважають, що демократичні досягнення, здобуті Україною в
результаті Помаранчевої революції, сьогодні перебувають під загрозою. В Україні
зафіксовано найбільший регрес демократії серед усіх країн Європи. Вона посіла 7-е місце
серед країн світу, в яких спостерігається найбільший занепад демократії – після
Мадагаскару, Фіджі, Ірану, Ефіопії, Єгипту та Гамбії. Також за підсумками 2010 р.
Україна втратила неформальний статус «найкращого серед найгірших» на
пострадянському просторі, пропустивши уперед Молдову. Найбільше погіршилися
показники України у категоріях «функціонування уряду» (Україна знаходиться на рівні
Гани, Домініканської Республіки, Філіппін та Перу і поступається таким країнам, як
Лесото, Малі, Намібія, Папуа-Нова Гвінея, Монголія, Сурінам, Ямайка), «виборчий
процес і плюралізм», «політична культура» та «участь у політичному процесі». На думку
дослідників, ефективніше, ніж український уряд, діяли навіть уряди країн, що входять до
категорії «гібридних режимів», – Гондурас, Бангладеш, Камбоджа, Замбія і Малаві [22].
У 2010 р. найдемократичнішою країною світу експерти назвали Норвегію. До десятки
лідерів також увійшли: Ісландія, Данія, Швеція, Нова Зеландія, Австралія, Фінляндія,
Швейцарія, Канада і Нідерланди. США і Велика Британія розташувалися в кінці списку
держав із «повною демократією». Франція, Італія, Греція і Словенія перейшли із категорії
країн із «повною демократією» в категорію з «недостатньою демократією». Усього в
категорії країн із «повною демократією» нараховується 26 держав, у яких проживає 12%
населення планети. Як відзначають автори дослідження, майже половину країн світу
можна вважати демократичними, проте велика їх частина – 53 держави – оцінюються як
країни із «недостатньою демократією». З тих 88 країн, що залишилися в списку, – 33
країни із «гібридними режимами» (в країні поєднуються елементи демократії й
авторитаризму) і 55 країн із «авторитарними режимами». Більше однієї третини населення
світу (близько 2,5 млрд осіб) живе в умовах авторитарного правління; левова частка
припадає на Китай.
Росія займає в рейтингу 107-е місце і знаходиться в кінці категорії країн із «гібридною
демократією», між Киргизстаном (106) і Непалом (108). Інші країни колишнього
Радянського Союзу розподілилися у рейтингу таким чином: до категорії країн із
«недостатньою демократією» потрапили Естонія (33), Литва (41), Латвія (48), Молдова
(64) і Україна (67). До країн категорії «гібридних режимів» віднесені Грузія (103) і
Вірменія (109). До списку авторитарних держав увійшли Білорусь (130), Казахстан (132),
Азербайджан (135), Таджикистан (149), Узбекистан (164) і Туркменистан (165) [22].
Як зазначається в доповіді, у багатьох державах, починаючи із 2008 р., відмічена
спільна тенденція до зниження демократичних процесів. Глобальна економічна криза
акцентувала увагу на великій кількості негативних тенденцій у політичному розвитку,
особливо в Європі, а також підсилила потужність авторитарних режимів по всьому світу.
Багатолітня світова тенденція демократизації, яка почалася в 1974 р., на сьогодні
зупинилася, і зараз спостерігається так звана «демократична рецесія».
Таким чином, проведений аналіз світових рейтингів дає підстави зробити невтішний
висновок, що кадрові зміни у системі влади в Україні не дають очікуваних позитивних
результатів. Глобальний характер змін, які безпосередньо позначилися на міжнародному
статусі України і визначають теперішнє її місце (дуже далеке від очікуваного, як
засвідчили рейтинги) у світовому співтоваристві, обумовлений багатьма чинниками.
Найголовнішим нам видається владний фактор. Україна, як і багато інших пострадянських
республік, відмовившись за багатьма параметрами від минулого, не змогла створити
життєздатної моделі державного управління. Ця обставина здебільшого зумовлена тим,
що не був врахований головний чинник – реформування як природний процес
самооновлення системи, який характеризується системністю і послідовністю. Його
успішне проведення залежить від усвідомлення змісту, механізмів здійснення і
перспектив не тільки на рівні влади, а головне – на рівні значної частини населення
країни. Знання й поінформованість населення – основні передумови для успішного
здійснення зазначених цілей і поставлених завдань. Але цього не було досягнуто ні в
процесі реформування радянської системи, ні у наступні роки становлення незалежної
української держави.
1. Україна на 69-му місці за індексом людського розвитку [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/. 2. Україна займає 69 місце в рейтингу людського
розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chervone.com/news/. 3. У
рейтингу якості життя Україна опинилась між Намібією і Ботсваною [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.vu.ua/news/. 4. Краще за Бразилію, але гірше за
Румунію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/. 5. Повернення
до процесів глобалізації незважаючи на протиріччя на рівні окремих держав [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://217.20.163.23/updoc/members_news/. 6. Globalisation index
by KOF [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://globalization.kof.ethz.ch/static/pdf/rankings_2010.pdfhttp. 7. Україну визнали
найгіршою в Європі за економічними свободами [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
// http://www.pravda.com.ua/. 8. Економічної свободи в Україні найменше в Європі і майже
всьому екс-СРСР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/. 9.
Індекс інвестиційної привабливості України падає [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ukrbiznes.com/news/. 10. Індекс інвестиційної привабливості України
ЄБА в 4 кв. порівняно з 3 кв. змінився незначно [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rbc.ua/. 11. У рейтингу стабільних держав Україна зайняла 109-е місце
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sd.org.ua/. 12. Складено рейтинг
найщасливіших країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reporter.zt.ua/news/. 13. Нью-Йорк очолив рейтинг найкращих міст світу
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukranews.com/uk/. 14. Найдорожчі
міста для іноземців у 2010 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //
http://www.heirpay.info/. 15. Київ – п’ятдесят дев’ятий у світі за вартістю життя
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/. 16. Україна обійшла
Росію в рейтингу країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vkurse.ua/. 17.
Рейтинг корумпованості: Україна ділить 134-е місце з Гондурасом, Того і Зімбабве
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.novynar.com.ua/. 18. У рейтингу
корумпованості Україна посіла 134-те місце [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.newsru.ua/. 19. Звіт про конкурентоспроможність України 2010 / Назустріч
економічному зростанню та процвітанню [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.feg.org.ua/. 20. Україна посіла 89-те місце у світовому рейтингу
конкурентоспроможності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vkurse.ua/. 21.
Freedom House поклав відповідальність за невільну Україну на Януковича [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/. 22. Economist Intelligence Unit:
Индекс демократии стран мира 2010 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://gtmarket.ru/.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26855 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1810-5270 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:40:36Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дем’яненко, Б. 2011-09-07T11:03:48Z 2011-09-07T11:03:48Z 2011 Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування / Б. Дем’яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2011. — Вип. 22. — С. 281-293. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1810-5270 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26855 327 (477+100) У статті здійснено спробу визначити місце України у світі, Європі та на пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної рейтингової оцінки. In the article an attempt is carried out to define the place of Ukraine in the world, in Europe and on post-Soviet space by the well-known indicators of international rating estimation. uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї Україна і світ: глобальний та регіональний вимір Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування Article published earlier |
| spellingShingle | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування Дем’яненко, Б. Україна і світ: глобальний та регіональний вимір |
| title | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| title_full | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| title_fullStr | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| title_full_unstemmed | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| title_short | Україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| title_sort | україна і світ у 2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування |
| topic | Україна і світ: глобальний та регіональний вимір |
| topic_facet | Україна і світ: глобальний та регіональний вимір |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26855 |
| work_keys_str_mv | AT demânenkob ukraínaísvítu2010rocíkomparativniianalízmetodamimížnarodnogoranžuvannâ |