Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис
Based on little-known archival documents, the article highlights a dramatic life of Andriy Slipans’kyi, the first Vice President of the first All-Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (in the 1930s).
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26882 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис / Г. Глазунов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 168-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665019075035136 |
|---|---|
| author | Глазунов, Г. |
| author_facet | Глазунов, Г. |
| citation_txt | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис / Г. Глазунов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 168-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Based on little-known archival documents, the article highlights a dramatic life of Andriy Slipans’kyi, the first Vice President of the first All-Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (in the 1930s).
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:24:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси168
Геннадій Глазунов
Доля професора анДрія сліпанськоГо
у світлі маловіДомих архівних Документів:
історико-Документальний нарис
Про діяльність у 30-х роках минулого століття першої Всеукраїн-
ської академії сільськогосподарських наук (Вуасгн) та її першого віце-
президента андрія сліпанського, сучасника тих аграрних перетворень,
коли державна політика колективізації сільського господарства здійснюва-
лася шляхом ліквідації на українському селі приватного власника, відомо
небагато. Безжалісність, масовий політичний терор були фундаменталь-
ними засадами політики радянської влади після жовтневого перевороту
1917 р. у червні 1933 р. вченого було заарештовано.
основний масив документів про діяльність Вуасгн зберігається у
ЦдаВо україни (ф. 1055, Всеукраїнська академія сільськогосподарських
наук. 1931–1934 рр.). Фонд академії складається з трьох описів, які міс-
тять, відповідно, 1849, 70 та 14 справ. документи фонду досить повно
висвітлюють багатогранну діяльність Вуасгн. Це, зокрема, стенограми,
протоколи пленумів та засідань президії академії, наукових конференцій з
аграрних питань, нарад за темами науково-дослідної роботи, кадрові та інші
накази по Вуасгн. у цьому архіві виявлено також документи науково-
дослідного інституту економіки соціалістичного сільського господарства
(ЦдаВо україни, ф. 1229, 875 од. зб., 1928–1936 рр.). у державному ар-
хіві Харківської області зберігається кримінальна справа а. сліпанського
(ф. р–6452, оп. 3, спр. 1555, 1556). документи названих фондів містять ба-
гато інформації щодо наукової діяльності Вуасгн, життєвого шляху ака-
демічного керівника, дають уявлення про особисті задуми вченого-аграрія,
його характер, мотивацію вчинків, лінію поведінки в різні періоди корот-
кого наукового життя, особливості стилю роботи з фахівцями тощо.
інформаційний потенціал цього джерельного масиву стане зрозумі-
лішим, якщо згадати, що від початку ХХ ст. організатори революційних
перетворень у росії дотримувалися принципу обережності щодо селянина
та здійснення переходу від дрібнотоварного до великого сільгоспвиробни-
цтва, наголошували на необхідності розуміння своєрідної психології се-
лянства. але очікувані владою глибокі зміни в економічній і політичній
сферах забарилися. Зрештою наприкінці 1920-х років команда сталіна пе-
ревела будівництво соціалізму в державі на ризикований шлях, який поро-
див багато деформацій. Відомо, що політика індустріалізації призвела до
зрушень в економіці срср, водночас аграрна основа держави змінювалася
повільно і, як наслідок, промисловість та сільське господарство втратили
природну взаємозалежність. для вирішення згаданої проблеми однопар-
тійний диктат московської влади 1927 р. розгорнув колективізацію сіль-
ського господарства, примусово прискорюючи її до суцільної за стислий
термін1.
© геннадій глазунов, 2008
169огляди джерел та документальні нариси
Зміни, що здійснювалися в аграрному секторі в зазначений період,
підштовхнули керівників української держави до створення спеціаль-
ної академії аграрних наук як системно-організуючої наукової установи.
рнк усрр 22 травня 1931 р. ухвалила постанову “Про організацію Все-
української академії сільськогосподарських наук”. Було затверджено ке-
рівництво Вуасгн: президентом академії призначили академіка о. со-
коловського, першим віце-президентом – професора а. сліпанського. до
складу президії академії ввійшли також учені-аграрії т. Білаш, П. Попов,
м. левенштам, і. Боднар, м. Варфоломєєв, т. Віворт, ученим секретарем
став я. Харченко2.
Перший віце-президент Вуасгн походив із селянської родини слі-
панських, що здавна мешкала в селі ненадиха таращанського повіту
київської губернії (нині тетіївський район на київщині). Він народився
23 вересня 1896 р. андрій рано залишився сиротою. коштом земства та-
лановитий хлопець закінчив сільськогосподарське училище в дергачах (на
Харківщині). За словами самого андрія, це була “школа селянського бун-
тарства”. у роки навчання юнак долучився до революційного руху, став
членом української партії есерів (уПср), яка пізніше (1919) перетворила-
ся на українську комуністичну партію (боротьбистів) (укП(б). у травні
1917 р. а. сліпанський представляв україну на Всеросійському з’їзді рад
селянських депутатів. у вересні того ж року його обрали головою ради
робітничих, селянських і солдатських депутатів в охтирці на сумщині.
За часів гетьманату уПср відрядила його для ведення підпільної роботи
до київської губернії. Після встановлення влади директорії а. сліпан-
ського обрали головою виконкому в м. Біла Церква. З наступом військ
генерала а. денікіна сліпанський за завданням партії почав працювати
у підпіллі в одесі, де став головою губпарткому. Після звільнення міста
від білогвардійців та інтервентів повернувся до києва, потім перебрався
до Харкова. Брав участь у роботі останньої конференції укП(б), яка під
час іV конференції кП(б)у (17–23 березня 1920 р.) прийняла рішення про
злиття партій. Цей партійний форум обрав а. сліпанського делегатом на
іХ з’їзд ркП(б).
у травні 1920 р. Полтавський губвиконком призначив а. сліпансько-
го завідувачем земельного відділу. із 1921 р. він очолював сільськогос-
подарське управління київського губвиконкому, від середини 1923 р. –
керував київською філією Всеукраїнського союзу сільськогосподарської
кооперації “сільський господар”, одночасно обирався членом київського
губвиконкому3.
1924 р. а. сліпанський закінчив київський сільськогосподарський ін-
ститут, у 1925–1928 рр. був аспірантом українського інституту марксизму
в м. Харкові. Його ім’я вперше з’явилося в академічних довідниках. на-
прикінці 20-х років минулого століття студенти, які долучалися до аграр-
ного досвіду, пізнавали економічні проблеми по книгах а. сліпанського
“кредит і його роль в розвитку сільськогосподарської україни”, “Предмет
та методи сільськогосподарської економіки”, “Шляхи селянства до нового
життя”, його проблемних наукових публікаціях у фахових виданнях. Після
закінчення аспірантури а. сліпанський за підтримки академіка м. явор-
огляди джерел та документальні нариси170
Перша сторінка анкети для осіб, що просили зарахувати їх до
числа наукових працівників, заповнена а. сліпанським. 10 березня 1929 р.
(ЦдаВо україни, ф. 166, оп. 9, спр. 391, арк. 41–42)
171огляди джерел та документальні нариси
ського почав працювати викладачем аграрної економіки Харківського сіль-
ськогосподарського інституту. невдовзі став професором, обійняв посаду
заступника директора новоствореного українського науково-дослідного
інституту економіки й організації сільського господарства (ундіесг), де
водночас керував кафедрою індустріалізації сільського господарства. Запо-
взятливість ученого та його обізнаність у питаннях економіки сільського
господарства, добре володіння англійською та німецькою мовами швидко
оцінили: він увійшов до складу науково-консультаційної ради наркомату
земельних справ усрр4.
досвід заступника керівника ундіесг став у пригоді а. сліпансько-
му як віце-президенту Вуасгн. Він узяв на себе численну кількість ад-
міністративних обов’язків щодо управління діяльністю академії. як свід-
чать документи, процес її становлення й розбудови був найбільш плідним
саме в той період, коли посаду першого віце-президента Вуасгн посідав
а. сліпанський (травень 1931 – червень 1933 рр.).
у наказах, підписаних ним, ішлося про формування дійової струк-
тури академії, керування інститутами, дослідними станціями, створення
кадрового складу. За перший рік існування Вуасгн збереглося 59 на-
казів; 27 із них підписано а. сліпанським. структура Вуасгн не раз
змінювалася відповідно до напрямів наукової діяльності аграріїв країни.
одна з них знайшла відбиття в архівних документах: найвищим колек-
тивним органом управління був пленум Вуасгн, розпорядчим органом –
президія. існували такі сектори: економіки й організації соціалістичного
сільгоспвиробництва; тваринництва; врожаїв; виробничо-технічної про-
паганди; бюро механізації; бюро хімізації; адміністративно-фінансовий
та кадрів. “Планово-відчитне” бюро стежило за роботою інших секто-
рів. 20 груп здійснювали наукову роботу. Президія виконувала й функції
управління науковою діяльністю Вуасгн на підставі колективної думки
вчених. Президія збиралася, як правило, щотижня. до кінця 1931 р. відбу-
лося 39 за сідань президії, наступного року їх було – 66, до початку червня
1933 р. – 27. із загальної кількості засідань президії, а їх було проведено
в зазначений період 132, а. сліпанський головував на 43-х засіданнях, у
роботі 44-х брав активну участь. у цей період президія академії прийняла
пропозиції, за нашими підрахунками, майже з тисячі наукових питань з по-
дальшим використанням у сільськогосподарському виробництві країни5.
у перший рік існування академії мережа науково-дослідних установ
республіки складалася з 8-ми союзних спеціалізованих та 15-ти республі-
канських інститутів, 10-ти всеукраїнських станцій та 205-ти опірних до-
слідних станцій. у 1931–1932 рр. було проведено 5 пленумів Вуасгн, на
яких учені-аграрії розглядали проблеми щодо покращання ефективності
роботи складових науково-дослідних установ академічної структури. Зо-
крема, обговорювалися проблеми організаційно-господарського зміцнення
колгоспів, піднесення врожайності сільськогосподарського виробництва,
збільшення сталих урожаїв цукрових буряків тощо. Зусиллями нечислен-
ного трудового колективу Вуасгн було проведено низку важливих за-
гальнодержавних наукових заходів6.
Вуасгн справджувала своє наукове призначення вже від початку іс-
нування. так, 2 липня 1931 р. колегія наркомземсправ усрр затвердила, а
огляди джерел та документальні нариси172
Витяг з протоколу рнк усрр від 22.05.1931
стосовно затвердження складу Президії Вуасгн.
(ЦдаВо україни, ф. 1, оп. 7, спр. 825, арк. 133–139)
173огляди джерел та документальні нариси
журнал “спеціаліст соціалістичного сільськогосподарського виробництва”
опублікував “список стандартних, рекомендованих та ліквідаційних сор-
тів сільськогосподарських культур, ухвалених від академії сільськогос-
подарських наук для проведення за ними апробації 1931 року”. Згідно з
архівними документами, Вуасгн восени та взимку 1931 р. збирала ряд
конференцій для детального обговорення наукових проблем, що поставали
перед аграрною країною: у вересні відбулася конференція з питань селек-
ції рослин, у жовтні – щодо боротьби з посухою, ще одна – з проблем
тваринницької науки, наприкінці року – з питань механізації та електрифі-
кації сільського господарства тощо. Більшість агрономічних конференцій
мали статус перших у сільськогосподарській науці україні.
Вивчення діяльності а. сліпанського дозволяє дійти висновку: учений
розумів, що аграрні перетворення в державі, втілення в життя досягнень
сільськогосподарської науки потребують значних коштів, оснащеності тех-
нікою, залучення фахівців з найвищим рівнем загальної культури і, голо-
вне, чого не мала радянська влада з перших років своєї історії, – довіри до
науки та її носіїв. Вважалося, що здебільшого вони представляли “старих
інтелігентів”. а. сліпанський усвідомлював, що у взаємостосунках чинов-
ників та науковців шириться прогалина, замість консолідації активізується
ідейна боротьба з політичним присмаком.
Перший рік існування академії був надзвичайно напруженим і склад-
ним, але водночас плідним для налагодження її наукової діяльності: роз-
роблялися основні принципи структури й функції Вуасгн, її правові
засади. у звіті про роботу Вуасгн за перший рік діяльності, що зберіга-
ється в ЦдаВо україни, зазначалося, що керівництво науковою роботою
до створення академії було зосереджено в науково-технічному секторі
наркомземсправ усрр. між тим, планування науково-дослідної роботи,
методологічного керівництва не здійснювалося, реорганізація дослідних
станцій провадилася формально тощо. найважливішими хибами в роботі
попередніх науково-дослідних установ вважалися такі: орієнтація роботи
на одноосібні селянські господарства; повний розрив поміж виробництвом
та наукою; робота дослідних установ на засадах “ідеалістичної або меха-
ністичної методології”; обмеженість наукових кадрів, відсутність молодих
науковців; публікація дослідницьких висновків із запізненням, їх недо-
статнє застосовування на виробництві тощо. “Відчит” Вуасгн подає ме-
режу науково-дослідних установ (з їх позитивом та негативом, виявленим
академією у ході практичної роботи). Перелічено головні теми, над якими
працювали фахівці академічної установи, та узагальнено результати робо-
ти її структур. Повідомляється про заходи щодо підвищення врожайності,
відповідну роботу інститутів і станцій. один із розділів присвячено захо-
дам щодо боротьби з посухою, загибеллю озимини (метеорологічні пере-
думови врожаю завжди бралися до уваги). розглянуто питання вирішен-
ня проблем збільшення зернової продукції, забезпечення промисловості
сировиною рослинного походження, а тваринництва – кормовою базою,
збільшення продуктивного тваринництва, зменшення втрат у цій галузі,
хімізації сільського господарства, механізації та електрифікації села, по-
стачання населенню фруктів та овочів, пошуку вітчизняного і зарубіжного
огляди джерел та документальні нариси174
досвіду, реалізації наукових досягнень, покращання роботи з науковими
кадрами тощо. Завершувався звіт аналізом заходів щодо капіталовкладень
і фінансування наукових розробок7.
колегія нкЗс україни в червні 1932 р. визнала стан річної роботи
академії “правильним”, вказавши при цьому на певні недоробки. Через
кілька днів “великою” назвала роботу Вуасгн і Президія Всесоюзної
академії сільськогосподарських наук імені леніна, яка визначила подаль-
ші напрямки її роботи8.
Перший віце-президент Вуасгн а. сліпанський на початку 1930-х
років активно набував наукового авторитету, став достатньо відомим
ученим-аграрієм. у той час він, по суті, перший, серед українських уче-
них, взявся за предметний розгляд проблеми земельної ренти. Питанням
перебудови економічної теорії виробничих кредитів та їхньої ролі в розви-
тку сільського господарства присвячено його фундаментальну монографію
(сучасні аграрні економісти вважають, що вона і донині не втратила своєї
актуальності. – Г. Г.). об’єктом дослідження а. сліпанського були предмет
та методи сільськогосподарської економіки. як один з керівників Вуасгн,
учений усвідомлював необхідність спеціалізації агровиробництва поміж
кліматичними регіонами країни. З метою подальшого розвитку сільсько-
господарського виробництва республіки пропонував ґрунтовне вивчення й
перенесення на українські терени кращого досвіду аграрного виробництва
німеччини. ефективність капіталовкладень в українське скотарство – спра-
ва його пошукової думки. уже з перших днів призначення на високу поса-
книжка ударника в’язня а. сліпанського. 1934 р.
(надіслано автору управлінням внутрішніх справ магаданської області
мВс росії 08.02.2006)
175огляди джерел та документальні нариси
ду а. сліпанський опікувався питаннями
реорганізації науково-дослідних установ
галузі. Під його безпосереднім керівни-
цтвом за рахунок оптимізації структури
та кадрового складу інститутів, дослід-
них станцій, а також більш ефективної
сис теми впровадження кращих наукових
роз робок у виробництво відбувалося ста-
новлення академії. учений доклав багато
зусиль до формування відданого агрона-
уці колективу. невідкладним завданням
часу він вважав розв’язання зернової про-
блеми шляхом підвищення врожайності
завдяки покращанню відомих методів до-
бору селекційного матеріалу, залученню
новітніх знань. для успішного розв’язання
проблем тваринництва він намагався все-
бічно впроваджувати механізацію та елек-
трифікацію. робота дослідних установ, на
його думку, мала зміцнити базу щодо ви-
рощування та переробки технічних культур. агроінвентарізацію ґрунтів
україни вважав нагальним завданням академії9.
найдраматичнішим викликом того часу поставала проблема колекти-
візації. академічна установа, згідно з а. сліпанським, мала опрацювати
заходи щодо підвищення врожайності українських ланів. Питанню про те,
як здобути майбутні багаті ужинки, він присвятив чимало наукових пу-
блікацій. і сьогодні, на наш погляд, викликає інтерес ґрунтовна наукова
стаття а. сліпанського “сільське господарство україни до ХV роковин
жовтня”, опублікована восени 1932 р. матеріал готувався на економіч-
них, соціальних, статистичних джерелах та особистих дослідженнях ав-
тора щодо розвитку українського селянства; аналізувалася його участь у
перебігу подій української революції та відомих після того “відбудовних”
та “реконструктивних” періодів життя10.
Перший віце-президент Вуасгн як безпосередній учасник створення
мобільної структури академії та її мережі входив у суть справи кожного з
підрозділів. діяльність установи, її успіхи, здобутки й невдачі а. сліпан-
ський постійно висвітлював у доповідях, статтях, повідомленнях, інтерв’ю
у періодичній пресі. учений широкого наукового світогляду, він займався
різними аспектами аграрної науки, докладав багато зусиль до розвитку ві-
тчизняної сільськогосподарської дослідної справи, намагався стати справ-
жнім провідником науки в практику. Він керував академічною структурою
в непростий період: відсутність потрібного досвіду становлення подібної
установи, фінансова скрута, розкиданість наукових підрозділів по різних
приміщеннях, брак лабораторного устаткування, будівництво нових при-
міщень тощо, і попри все це – поступовий, невпинний розвиток аграрної
науки. Поставлені а. сліпанським майже в сорока працях наукові пробле-
ми чекали на подальші дослідження й розвиток11.
табірне фото андрія
сліпанського. 1937 р.
(надіслано автору управлінням
внутрішніх справ
магаданської області
мВс росії 08.02.2006)
огляди джерел та документальні нариси176
наприкінці 20-х років минулого століття в срср майже одночасно
відбувалися перетворення країни з аграрно-індустріальної в індустріаль-
ну, а дрібного, індивідуального хліборобства методами колективізації – у
велике соціалістичне господарство. констатувалося, що причиною низької
врожайності новостворених господарств є недостатнє використання робо-
чої сили, сільгоспмашин, знарядь, нехтування елементарними вимогами
агротехніки тощо. радянська пропаганда намагалася вирішити проблему,
застосовуючи “шість вказівок сталіна”. Водночас представники державно-
управлінських структур розуміли необхідність елементарного озброєння
робітників радгоспів та колгоспників агротехнікою. За кожною пробле-
мою стояли дуже важливі процеси, які вимагали серйозних управлінських
рішень та коштів, а також тривалого часу на їх освоєння.
між тим, за боротьбою класів, що відходили в історію, компартія
побачила шкідництво, у чому звинувачувалися й певні верстви старої ін-
телігенції. За роки першої п’ятирічки (1928–1932) кількість сільськогос-
подарських вузів по срср зросла до 151, суттєво збільшилася кількість
“контингенту” освітян. разом з тим, влада “насаджувала” до сільського
господарства десятки тисяч працівників з інших галузей, відряджала на
село багато партпрацівників, так званих двадцятип’ятитисячників, інших
працівників не завжди спорідненого фаху. у вересні 1932 р. було ухвалено
постанову Цк ВкП(б) щодо організації вищих комуністичних сільсько-
господарських шкіл. Процес остаточного створення Всесоюзної академії
сільськогосподарських наук ім. В. леніна затягувався.
тематика наукових праць а. сліпанського цього періоду – аграрна
економіка, організація розвитку сільськогосподарської науки, підвищен-
ня врожайності ланів. Вирішення багатьох проблем він вбачав насампе-
ред у створенні відповідних державно-управлінських структур: вони б і
роз’яснювали шляхи, і турбувалися про необхідність здійснення, і конт-
ролювали реалізацію дій. на його думку, таким чином значно скорочував-
ся б час, необхідний селянину для вирішення багатьох проблем. Завдяки
його ініціативі Вуасгн домоглася підготовки проектів урядових рішень,
які надалі мали втілювати в життя члени комітетів незаможних селян, кол-
госпники, працівники радгоспів під загальним керівництвом відповідних
структур влади. Задум певним чином вдалося зініціювати 1932 року: у січ-
ні українська економічна нарада затвердила “оперативний план боротьби
з посухою в степу”, в лютому рнк усрр прийняла розгорнуту постанову
“Про план весняної сільськогосподарської виробничої кампанії 1932 року”,
в березні – затвердила “розгорнутий план застосування в сільськогоспо-
дарському виробництві україни 1932 р. агротехнічних і організаційних
заходів у справі підвищення врожайності”, у квітні ВуЦВк разом з рнк
усрр оприлюднили об’єднану постанову “Про основні агротехнічні за-
ходи в сільському господарстві”. нкЗс усрр, Вуасгн, особисто а. слі-
панський та його колеги брали участь у практичному виконанні урядових
настанов: предметне роз’яснення, консультаційне інформування, пропа-
ганда найкращого досвіду, практична допомога тощо12.
у жовтні 1931 р. відбулася перша Всеукраїнська конференція з питань
боротьби з посухою, завданням якої було розроблення системи конкрет-
177огляди джерел та документальні нариси
них заходів боротьби з непідвладними “силами природи”, що спричиню-
вали недорід. 25 грудня 1932 р. відкрилася Всеукраїнська агротехнічна
конференція, на якій було заслухано доповідь а. сліпанського “Про план
агротехнічних заходів на 1933 рік” тощо13.
успіхи Вуасгн давали певні надії на подальший розвиток аграрної
науки україни. Проте уже в перші місяці 1933 р. почала фронтально змі-
нюватися партійно-радянська влада в усіх сферах життя республіки. Про-
тягом украй короткого часу, пов’язаного з приходом до владних структур
сталінських порученців, до керівництва компартії – П. Постишева та адмін-
органів – В. Балицького, відбувалися захоплення державою економічної
монополії шляхом насадження стратегії індустріалізації, суцільна колекти-
візація, впровадження масової радянської культури. Вуасгн опинилася
в умовах жорсткої ломки всіх попередніх принципів її діяльності; навіть
запевнення керівництва академії в повній підтримці партійного курсу не
врятувало установу від хвилі політичних репресій.
1933 року в академії було викрито “шкідницьку організацію”, на чолі
якої начебто стояв її перший віце-президент а. сліпанський. 2 червня його
заарештували, а невдовзі виключили з партії як “класово-ворожий еле-
мент, який проліз у партію із метою контрреволюційної, провокаторської
роботи”. ухвалою судової трійки при колегії дПу урср від 26 листопа-
да 1933 р. а. сліпанському було визначене покарання: відправлення до
виправно-трудових таборів строком на п’ять років14.
у 1937 р., коли термін покарання вченого закінчувався і він готувався
вийти на волю, ухвалою особливої наради при нкВс срср від 21 липня
1937 р. термін ув’язнення був продовжений ще на п’ять років15.
Подальша доля а. сліпанського тривалий час залишалася невідомою.
тільки 2005 р. мВс україни поінформувало, що вчений-аграрій перебував
у в’язниці під магаданом. у свою чергу, мВс росії повідомило, що при-
пинення серцевої діяльності перервало життя колись відомого науковця
а. сліпанського. сталося це 14 лютого 1942 р. Поховано його на цвин-
тарі селища Золотистий ягоднинського району магаданської області16.
додатково розглянувши матеріали карної справи, Верховний суд урср
10 лютого 1961 р. відмінив усі ухвали щодо засудження а. сліпанського
як бездоказові17.
архіви дозволили бодай пунктирно відтворити тернистий життєвий та
науковий шлях напівзабутого вченого-аграрія андрія миколайовича слі-
панського.
1 Вилцан М. А., Микора В. І., Тиморін А. О. деякі аспекти соціально-еконо-
мічних перетворень 1930-х років у срср // український історичний журнал. –
1991. – № 10. – с. 21–32.
2 див.: Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду укра-
їни. – 1931. – № 19.
3 див.: державний архів Харківської області, Ф. р-6452, оп. 3, спр. 1555,
1556.
4 ЦдаВо україни, ф. 1230, оп. 1, спр. 12, арк. 5.
5 див.: ЦдаВо україни, ф. 1055, оп. 1, спр. 260, 261, 262 та ін.
огляди джерел та документальні нариси178
6 див.: там само, спр. 287, 327, 329, 342, 360 та ін.
7 там само, спр. 242, арк. 1–23.
8 там само, спр. 249, арк. 234–235; спр. 253, арк. 187–190.
9 там само, спр. 17, арк. 159–191.
10 Сліпанський А. сільське господарство україни до ХV роковин жовтня //
Шляхи соціалістичної реконструкції сільського господарства. – 1932. – № 10–
11. – с. 27–64.
11 див.: журнал “Вісник сільськогосподарської науки та досвідної справи”; на
його основі у 1930 р. був створений журнал “Шляхи соціалістичної реконструкції
сільського господарства”; А. Сліпанський. За поглиблення сільськогосподарської
науки // Вісник сільськогосподарської науки і досвідної справи. – 1928. – № 4. –
с. 3–5; Його ж: Проблеми спеціалізації сільського господарства. доповідь на
поширеному засіданні Вуан 9 березня 1930 р. // Шляхи соціалістичної рекон-
струкції сільського господарства. – 1930. – № 4. – с. 14–57; Його ж: Чергові за-
вдання науково-дослідної роботи Всеукраїнської академії сільськогосподарських
наук та її мережі, в зв’язку з вимогами соціалістичної реконструкції сільського
господарства. скорочена доповідь на і пленумі Вуасгн // Шляхи соціалістичної
реконструкції сільського господарства. – 1931. – № 8–9. – с. 11–23; Його ж: сіль-
ське господарство україни до ХV роковин жовтня // Шляхи соціалістичної рекон-
струкції сільського господарства. – 1932. – № 10–11. – с. 27–64; Його ж: Завдання
сільськогосподарської науки в реконструктивний період // Більшовик україни. –
1931. – № 6. – с. 46–60; Його ж: новими методами за успішне розв’язання про-
блеми врожайності // Більшовик україни. – 1932. – № 1–2. – с. 45–66; Його ж:
Підвищення врожайності – основне завдання першого року другої п’ятирічки //
Більшовик україни. –1933. – № 4. – с. 42–66 та ін.
12 див., наприклад: ЦдаВо україни, ф. 1, оп. 8, спр. 2, арк. 7–16.
13 За соціалістичну перебудову. – 28 грудня 1932 р. – № 845.
14 державний архів Харківської області. Ф. р-6452, оп. 3, спр. 1555, арк. 88.
15 там само, арк. 96-а.
16 Повідомлення інформаційного центру уВс магаданської області мВс ро-
сії від 5 жовтня 2005 р., архів автора.
17 див.: державний архів Харківської області, Ф. р-6452, оп. 3, спр. 1555,
1556.
Hlazunov H.
Life of Andriy Slipans’kyi, Professor,
in the Context of Little-Known Archival Documents:
Historical and Documentary Essay
Based on little-known archival documents, the article highlights a dramatic life
of Andriy Slipans’kyi, the first Vice President of the first All-Ukrainian Academy of
Agricultural Sciences (in the 1930s).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26882 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:24:16Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Глазунов, Г. 2011-09-07T14:11:08Z 2011-09-07T14:11:08Z 2008 Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис / Г. Глазунов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 168-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26882 Based on little-known archival documents, the article highlights a dramatic life of Andriy Slipans’kyi, the first Vice President of the first All-Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (in the 1930s). uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис Life of Andriy Slipans’kyi, Professor, in the Context of Little-Known Archival Documents: Historical and Documentary Essay Article published earlier |
| spellingShingle | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис Глазунов, Г. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| title_alt | Life of Andriy Slipans’kyi, Professor, in the Context of Little-Known Archival Documents: Historical and Documentary Essay |
| title_full | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| title_fullStr | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| title_full_unstemmed | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| title_short | Доля професора Андрія Сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| title_sort | доля професора андрія сліпанського у світлі маловідомих архівних документів: історико-документальний нарис |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26882 |
| work_keys_str_mv | AT glazunovg dolâprofesoraandríâslípansʹkogousvítlímalovídomiharhívnihdokumentívístorikodokumentalʹniinaris AT glazunovg lifeofandriyslipanskyiprofessorinthecontextoflittleknownarchivaldocumentshistoricalanddocumentaryessay |