Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Архіви України |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26885 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру / Н. Буценко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 12-15. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26885 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Буценко, Н. 2011-09-07T14:26:19Z 2011-09-07T14:26:19Z 2008 Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру / Н. Буценко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 12-15. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26885 uk Інститут історії України НАН України Архіви України Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру Organization of Revealing Archival Documents Related to the 1932–1933 Famine by Ukrainian Archivists and Compiling Memorial Fonds Registers Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| spellingShingle |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру Буценко, Н. Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу |
| title_short |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| title_full |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| title_fullStr |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| title_full_unstemmed |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| title_sort |
організація виявлення працівниками державних архівів документів про голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру |
| author |
Буценко, Н. |
| author_facet |
Буценко, Н. |
| topic |
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу |
| topic_facet |
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Архіви України |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Organization of Revealing Archival Documents Related to the 1932–1933 Famine by Ukrainian Archivists and Compiling Memorial Fonds Registers |
| issn |
0320-9466 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26885 |
| citation_txt |
Організація виявлення працівниками державних архівів документів про Голодомор 1932–1933 рр. та складання реєстрів фондів меморіального характеру / Н. Буценко // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 12-15. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bucenkon organízacíâviâvlennâpracívnikamideržavniharhívívdokumentívprogolodomor19321933rrtaskladannâreêstrívfondívmemoríalʹnogoharakteru AT bucenkon organizationofrevealingarchivaldocumentsrelatedtothe19321933faminebyukrainianarchivistsandcompilingmemorialfondsregisters |
| first_indexed |
2025-11-24T19:09:24Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:09:24Z |
| _version_ |
1850493824816644096 |
| fulltext |
голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу12
Президент україни В. Ющенко 18 листопада 2008 р. під час презен-
тації національної книги пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в
україні високо оцінив внесок архівістів у виявлення, опрацювання та
оприлюднення документів з тематики голодомору.
Проте робота у цьому напрямку не завершена, адже поза науковим
обігом залишається ще значний масив документів. Тому виявлення та
оприлюднення документів триватимуть і надалі, залишаючись одним з
перспективних напрямків діяльності державних архівних установ.
1 усі кількісні показники подано станом на 1 листопада 2008 р.
2 держархів сумської області, ф. р–7720, оп. 1, спр. 458, арк. 34.
Надія БуцеНко
оргаНізація виявлеННя
працівНиками державНих архівів
докумеНтів про голодомор 1932–1933 рр.
та складаННя реєстрів фоНдів
меморіальНого характеру
З метою забезпечення виявлення документів, пов’язаних з трагічни-
ми подіями в україні 1932–1933 років, архівними установами держави
було проведено комплекс робіт. Вони здійснювалися в кілька етапів.
Перші спроби відновити історичну пам’ять про події 1932–1933 рр.
архівісти здійснили ще на початку 90-х років ХХ століття. саме тоді
було проведено розсекречення документів у фондах обкомів партії,
контрольних комісій робітничо-селянських інспекцій, обласних проку-
ратур, відділів охорони здоров’я та ін. уперше було виявлено та взя-
то на облік документи про голод на україні в 20-х, 30-х, 40-х роках
минулого століття. Інформація стала важливим історичним джерелом
і була використана дослідниками – науковцями, краєзнавцями, архівіс-
тами – для написання низки книг та видання збірників документів за
даною тематикою, зокрема: “голод 1932–1933, 1946–1947 рр. Вінниць-
ка область. документи та матеріали” (1999), Задніпровський о. “голод
в історії україни”, Троян “голод 1932–1933 років в донбасі”, збірник
документів з історії сільського господарства на одещині, “З історії го-
лодомору на Херсонщині 1932–1933 рр.”, “голод на Черкащині”.
новим поштовхом до активізації виявлення та оприлюднення доку-
ментів даної тематики стало прийняття Закону україни про голодомор
1932–1933 років в україні. у 2006 р. архівістами було розпочато пла-
номірну роботу з перегляду архівних фондів і виявлення документів,
створення джерельної бази для вивчення історичних передумов, пере-
© надія Буценко, 2008
13голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
бігу та наслідків подій тих часів. Задля виконання цього завдання у
стислі терміни архівістам, за попередніми підрахунками, треба було пе-
реглянути більш як 4 тис. фондів, що включають майже 150 тис. од. зб.
за 1932–1933 роки. державні архіви дніпропетровської та Полтавської
областей розширили хронологічні рамки перегляду документів, додат-
ково перевіривши 1931 та 1934 роки. головною проблемою, яка поста-
ла перед архівами на початку роботи, була недостатня кількість кадрів.
окрім того, пізніше архівам було передано книги актів громадянського
стану, а також спогади очевидців подій, причому в невпорядкованому
стані, які також потребували термінового опрацювання. обсяги робіт
були великими та вимагали значних витрат бюджету робочого часу, за-
планувати які було просто неможливо. Звичайно, найкращим шляхом
розв’язання цієї проблеми було б встановлення реальних термінів ви-
конання робіт, поетапність її проведення. І надалі, за умови прийняття
державної програми вивчення різних періодів історії україни почина-
ючи з 1917 р., необхідно обов’язково вирішити питання збільшення
штатної чисельності архівів, оскільки ця робота потребує максималь-
ного зосередження фахівця на тематиці дослідження.
Труднощі при виявленні й роботі з документами про голодомор
полягають передусім у тому, що їхній текст, як правило, згасаючий,
багато рукописного тексту, написаного нерозбірливо. Подеколи він пе-
реходить на зворотну частину аркуша, що ускладнює його прочитання.
окрім того, бракувало методичних рекомендацій, що роз’яснювали б,
Виступ директора держархіву донецької області н. д. Буценко
на міжвідомчому засіданні “Внесок архівістів україни у відродження історичної пам’яті
(до 75-х роковин голодомору 1932–1933 років в україні)”
голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу14
як слід проводити роботу, а головне – яким чином оформляти її резуль-
тати. кожен архів розпочинав роботу на власний розсуд. методичні
рекомендації українського інституту національної пам’яті архіви отри-
мали вже в процесі роботи, причому вони неодноразово змінювалися
та доповнювалися. Через це виникала потреба в коригуванні, на що ви-
трачалося багато часу. Частина архівів проводили роботу силами спеці-
алістів відділу інформації та використання документів. у низці архівів
було створено робочі групи із залученням спеціалістів інших відділів.
це було доцільно, якщо перегляду підлягали не дуже великі об’єми
документів. Інакшою була ситуація в архівах, де кількість документів,
які треба було переглянути, складала десятки тисяч справ.
у держархіві донецької області, щоб своєчасно переглянути спра-
ви 1 113 фондів подокументно, до роботи було залучено не тільки
власних спеціалістів, але й фахівців з інших архівних установ області.
Було складено графік роботи, за яким кожна людина відпрацювала в
архіві по п’ять днів. При цьому для перегляду їм спочатку надавалися
ті фонди, які територіально мали відношення до їхніх міст та районів.
Таким чином, уже на початку роботи начальник кожного архівного від-
ділу ознайомлювався з документами, які надалі могли використовува-
тися при підготовці виставок, написанні статей тощо. Якщо документів
у зазначених фондах було небагато і залишалися ще дні для роботи,
людина отримувала документи з інших фондів, які не відносилися до
її території. Так вдалося провести поаркушний перегляд усіх справ.
Паралельно виявлену інформацію працівники заносили до бази даних
(далі – Бд), яку було розроблено спеціалістами відділу інформаційно-
пошукових систем. Бд мала позиції описової статті архівного реєстру
фондів меморіального характеру. для складання реєстру в електронно-
му вигляді облдержадміністрацією архіву було надано два комп’ютери.
Після завершення роботи спеціалісти відділів використання документів
та інформаційно-пошукових систем переглянули всі виявлені докумен-
ти, ще раз уточнили коротку анотацію документів та внесли корек-
тиви до Бд. Таким чином було виявлено та внесено до реєстру фондів
меморіального характеру 907 документів. роботу було завершено в
червні 2008 р. Так працювали ще кілька архівів. наприклад, держархів
одеської області залучав до роботи спеціалістів архівних відділів рай-
держадміністрацій. у держархіві Харківської області над виявленням
документів у фондах під час проведення практики працювали студен-
ти гуманітарних факультетів вузів. Виявлені та опрацьовані документи
передано до державного комітету архівів україни, складено загально-
державний реєстр фондів меморіального характеру, до якого включено
221 137 документів даної тематики. Первинне вивчення усіх фондів за-
вершено, але надалі архіви планують здійснити більш детальний пере-
гляд окремих фондів та справ. Паралельно з цією роботою розпочато
звірку наявності справ у фондах.
15голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
найбільшу кількість документів, що стосуються голодомору 1932–
1933 рр., було виявлено у фондах обкомів, міськкомів, райкомів партії,
робітничо-селянських інспекцій, комітетів незаможних селян, райви-
конкомів, рад профспілок, споживчих товариств, прокуратур, судів, від-
ділів охорони здоров’я, політвідділів мТс, сільгоспартілей, колгоспів
та ін. Виявлені архівні джерела містять відомості про причини голоду,
проведення згубної для селянства хлібозаготівельної політики, вилу-
чення продовольчих, насіннєвих, фуражних фондів. документи містять
інформацію про тогочасний стан сільського господарства, економіку
регіонів, організацію харчування робітників промислових підприємств
тощо, дають уявлення про настрої та ставлення населення до прове-
дення сільськогосподарських кампаній, свідчать про випадки загибелі
посівів, зрив проведення сівби, факти усуспільнення худоби, посилен-
ня боротьби з розкраданням хліба. Збереглися заяви та скарги селян
на голодування сімей, прохання надати допомогу, повернути майно та
вилучені продукти харчування. у низці документів йдеться про факти
дитячої безпритульності, відправлення до дитячих будинків, про по-
ширення епідемій тифу, шлунково-кишкових захворювань та ін. окре-
мою групою джерел є ті з них, що висвітлюють трагічну долю людей,
які чинили опір репресивним діям влади, жорстку позицію партійно-
го керівництва щодо сільських активістів, які допускали уповільнення
проведення хлібозаготівельної кампанії, не бажали бути учасниками
пограбування селян або самовільно видавали помираючим від голоду
людям зерно із колгоспних комор.
документальні джерела стали науковим підґрунтям для досліджен-
ня голодомору 1932–1933 рр. в україні. державні архіви забезпечують
роботу науковців, краєзнавців, представників громадських організацій,
студентів у читальних залах. у 2007–2008 рр. з документами даної
тематики в архівах працювали більш як 600 дослідників. активно ви-
користовувалися бази даних архівів. Виявлені архівістами документи
потребують наукового аналізу, вивчення їх у контексті з іншими дже-
релами, ґрунтовного підходу та систематизації виявленої інформації.
активно долучаючися до використання інформації виявлених до-
кументів, архівісти стали дійовими членами координаційних рад з
підготовки заходів до 75-х роковин голодомору 1932–1933 років в
україні. спільно з іншими установами державні архіви брали участь
у підготовці обласних томів національної книги пам’яті “голодомор
1932–1933 років на україні”. самостійно або в співпраці з іншими
установами підготовлено та видано 26 збірників документів, ще 4 –
плануються до видання. Працівники державних архівів кіровоградської
та Харківської областей взяли участь у підготовці виставок докумен-
тів про трагічні події голодомору 1932–1933 років під час проведення
виїзних засідань згаданої координаційної ради за участі Президента
|