Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Архіви України
Datum:	2008
1. Verfasser:	Воробей, Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2008
Schlagworte:	Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26887
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр. / Р. Воробей // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 22-26. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26887
record_format	dspace
spelling	Воробей, Р. 2011-09-07T14:57:10Z 2011-09-07T14:57:10Z 2008 Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр. / Р. Воробей // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 22-26. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26887 uk Інститут історії України НАН України Архіви України Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр. Contents and Composition of Documents Transferred to State Archives by RATsS Departments. Methods of Revealing the Facts with Respect to Death from Starvation and Inhabited Localities Suffered from the 1932–1933 Famine in Ukraine Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.
spellingShingle	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр. Воробей, Р. Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
title_short	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.
title_full	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.
title_fullStr	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.
title_full_unstemmed	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр.
title_sort	зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами рацс. методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від голодомору 1932–1933 рр.
author	Воробей, Р.
author_facet	Воробей, Р.
topic	Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
topic_facet	Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу
publishDate	2008
language	Ukrainian
container_title	Архіви України
publisher	Інститут історії України НАН України
format	Article
title_alt	Contents and Composition of Documents Transferred to State Archives by RATsS Departments. Methods of Revealing the Facts with Respect to Death from Starvation and Inhabited Localities Suffered from the 1932–1933 Famine in Ukraine
issn	0320-9466
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26887
citation_txt	Зміст і склад документів, переданих до державних архівів відділами РАЦС. Методика виявлення фактів про смерть від голоду, встановлення населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932–1933 рр. / Р. Воробей // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 22-26. — укр.
work_keys_str_mv	AT vorobeir zmístískladdokumentívperedanihdoderžavniharhívívvíddílamiracsmetodikaviâvlennâfaktívprosmertʹvídgoloduvstanovlennânaselenihpunktívŝopostraždalivídgolodomoru19321933rr AT vorobeir contentsandcompositionofdocumentstransferredtostatearchivesbyratssdepartmentsmethodsofrevealingthefactswithrespecttodeathfromstarvationandinhabitedlocalitiessufferedfromthe19321933famineinukraine
first_indexed	2025-11-24T16:57:21Z
last_indexed	2025-11-24T16:57:21Z
_version_	1850489896486043648
fulltext	голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу22 свідчення та цитати зі згаданих вище матеріалів використовувались архівістами та користувачами архівної інформації під час проведення міжнародних акцій “незгасима свічка”, “33 хвилини”, Всеукраїнської акції “колосок пам’яті”, на шкільних уроках, під час церемоній від- криття пам’ятників та меморіалів, поминальних богослужінь тощо. Загалом архіви планують протягом кінця 2008–2009 років завер- шити приймання на державне зберігання свідчень жертв та очевидців голодомору 1932–1933 років, провести їх упорядкування з метою по- дальшого використання через читальні зали, у виставкових проектах, для публікацій у пресі та наукових збірках, для оприлюднення у теле- радіопросторі та мережі Інтернет. Раїса ВоРобей Зміст і склад документіВ, пеРеданих до деРжаВних аРхіВіВ Відділами РаЦс. методика ВияВлення фактіВ пРо смеРть Від голоду, ВстаноВлення населених пунктіВ, що постРаждали Від голодомоРу 1932–1933 рр. у ході реалізації заходів із вшанування пам’яті жертв голодомору 1932–1933 рр. державними архівами прийнято від відділів реєстрації актів цивільного стану на державне зберігання 12 311 книг реєстрації актів цивільного стану за 1932–1933 роки, які стали основним дже- релом інформації для складання мартирологів та переліків населених пунктів, що постраждали від голодомору. наприкінці 2007 р. при обласних державних адміністраціях були утворені робочі групи з опрацювання книг реєстрації смертей та ви- явлення й аналізу документів про причини, перебіг та наслідки голо- домору 1932–1933 рр., координаторами яких, як правило, стали керів- ники державних архівів областей. робочі групи надавали рекомендації відділам рацс щодо впорядкування документів, а також вирішували практичні питання стосовно складання списків громадян, померлих за часів голодомору. у ході впорядкування з’ясувалося, що частина книг реєстрації актових записів була сформована з актових записів за період до 1937 року. Було надано рекомендації про розшивання таких книг та формування окремих справ з документів 1932–1933 рр. та більш пізньо- го періоду. Таким чином, було створено передумови для приймання на державне зберігання всіх ак тових записів за 1932–1933 роки в упоряд- кованому стані відповідно до вимог чинного законодавства. державними архівами областей, територія яких була охоплена голо- дом, переважно за книгами реєстрації смертей, кількість яких становить © раїса Воробей, 2008 23голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу 3 502, виявлено 601 079 фактів смертей у період 1932–1933 років. документальний комп- лекс книг реєстрації актових за пи сів виявився неповним. у біль шості областей відсутні кни ги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в луганській області до 15-ти районів (найбільше) – у Полтавській області. За окре- мими районами актові запи- си про смерть збереглися по 2–3-х населених пунктах. одразу після надходження до архівних установ книг реє- страції актових записів розпо- чалось їхнє опрацювання. Під час роботи було використано методичні рекомендації щодо підготовки національної кни- ги пам’яті та обласних томів національної книги пам’яті “голодомор 1932–1933 років”, розроблені українським інсти тутом національної пам’яті. методичними рекоменда ціями визначено єдину табличну фор- му складання списку гро мадян, загиблих від голо домору. окрім того, з метою підвищення рівня наукового опрацювання документів і введення їх до наукового обігу, в окремих архівних установах на базі загальної методики розроблялися більш детальні методичні рекомендації. Так, у державному архіві Вінницької області було підготовлено “методичні рекомендації щодо складання та порядку оформлення списків грома- дян, загиблих, постраждалих від голодомору 1932–1933 років, а також документів “усної історії” про українську трагедію 30-х років ХХ сто- ліття”. до списку громадян, загиблих від голодомору, заносилися такі ві- домості: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та місце смер- ті, рід занять або соціальний стан, дата смерті, вік, причина смерті за офіційними даними та джерела інформації. Таким чином, за актовими записами про смерть було створено електронну базу даних про смерть померлих протягом 1932–1933 рр. громадян україни. на кожні район та місто обласного підпорядкування заведено окремі файли. Загальний список систематизувався за абеткою районів, у ме жах ра- йонів – за абеткою назв населених пунктів станом на 1932 рік. у межах директор держархіву Чернігівської області р. Б. Воробей розповідає про склад і зміст документів за 1932–1933 рр., переданих до державних архівів відділами рацс голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу24 населених пунктів прізвища систематизувалися також за абеткою. При виявленні інформації про адміністративне підпорядкування населеного пункту в 1932–1933 рр. іншому району, це зазначалося після його на- зви. Відомості про зміни назв населених пунктів, приєднання їх до ін- ших населених пунктів або зняття з обліку наводилися після тогочасної назви населеного пункту в дужках. При визначенні соціального стану дітей та непрацюючих утриман- ців, як правило, вказувався соціальний стан їхніх батьків або тих, хто їх утримував. у процесі роботи над поіменними списками виникали певні склад- нощі. Хоч актові записи складалися на спеціальних бланках, але части- на з них містила неповну інформацію. Так, не завжди були узгоджені по статі прізвище, ім’я та по батькові померлого (наприклад, скражин- ський марія Петрівна). Подеколи зазначалося розмовне ім’я, напри- клад, Пріська, Хівря, Феська, олекса, які доводилось уточнювати за спеціальними довідниками. Що стосується імені та по батькові, то до- волі часто зазначалися лише перші літери або їх було написано скоро- чено та орфографічно неправильно: Юхимов., леон., Фактис., Юд. По можливості вони розшифровувалися повністю, а у випадках, коли була ймовірність варіантів їхнього написання (наприклад, скорочено ан. – можливо, андрійович, антонович, або олекс. – можливо, олексійович, олександрович), подавалася їх частина із закінченням у вигляді три- крапки у квадратних дужках (олекс[…], мик[…]). В актових записах зустрічалися помилки у зазначенні дати на- родження та смерті. наприклад: народився 1 квітня 1933 р., а помер 10 грудня 1932 р. не повсюдно зазначалися повні дати народження та смерті. Проте найбільші складнощі виникли із причинами смертей, оскіль- ки досить часто вони зазначалися не медичними, а розмовними тер- мінами. окрім того, часто записи велися низькокваліфікованими осо- бами й тому один і той самий діагноз зустрічається в різноманітних написаннях (наприклад, недоїдання, від недостатнього харчування, від недостачі харчів, розлад харчування). За дорученням українського інституту національної пам’яті у квіт- ні 2008 р. працівники архівних установ провели детальний аналіз змісту книг реєстрації актів цивільного стану за 1932–1933 рр., які надійшли до державних архівів, щодо наявності в них інформації про смерть, у тому числі від голоду. Були складені переліки всіх діагнозів, наявних у книгах записів смертей. усього нараховано більш як 300 різних діагнозів. серед числен- них діагнозів є такі діагнози хвороб від голоду, як “загальне виснажен- ня”, “опухання”, “дистрофія”, “безбілкові набряки”, “водянка”, “слаб- кість”, “старість” та “виснаження”. найбільшу кількість таких фактів встановлено державними архівами дніпропетровської (65 332), доне- 25голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу цької (105 404), київської (40 140), кіровоградської (40 132), луганської (68 742), сумської (55 793) областей. Водночас впало в око, що, наприклад, в актових записах села ду- бовий гай Прилуцького району Чернігівської області, яке, за свідчен- ням архівних документів, є одним з найбільш постраждалих у районі під час голодомору, причина смерті “виснаження” закреслена і запи- сана як “невідома”. 18 червня 2008 р. український інститут національної пам’яті наді- слав листа із роз’ясненнями щодо визначення зафіксованих в актах ре- єстрації цивільного стану діагнозів, що спричинили смерть, які можна кваліфікувати як наслідок голодомору. у ньому, зокрема, зазначено, що у зв’язку з тим, що вичерпний перелік діагнозів встановити немож- ливо і для уникнення різночитань, а також з огляду на те, що існували вказівки про уникання в книгах реєстрації смертей записів, які б вка- зували на голод як причину смерті, інститут запропонував включати до мартиролога інформацію про всі випадки смертей, які збереглися в книгах реєстрації актів цивільного стану за 1932–1933 роки із зазна- ченням офіційного діагнозу смерті. Таким чином, для обласних томів національної книги пам’яті було складено мартирологи, до яких увійшла інформація про всі випадки смертей у 1932–1933 роках, що збереглися в книгах реєстрації актів цивільного стану. окрім того, більшість архівних установ доповнили списки померлих громадян даними документів інших фондів та свідченнями очевидців голодомору. найбільш інформативними в даному випадку стали фон- ди обкомів кП(б)у, обласних прокуратур, обласних відділів охорони здоров’я, райвиконкомів, уповноважених у справах заготівель, міських комітетів партії, міських контрольних комісій робітничо-селянської ін- спекції, сільських рад тощо. Інформацію щодо померлих від голодомо- ру було закаталогізовано та введено до електронної бази даних, після чого сформовано загальні списки померлих. Відомості були уніфікова- ні для публікації їх в обласних томах національної книги пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в україні. Значну роботу архівісти україни провели зі складання переліків населених пунктів, постраждалих від голодомору 1932–1933 рр. укра- їнський інститут національної пам’яті у методичних рекомендаціях ви- клав методику складання Переліку населених пунктів, що постраждали від голодомору або зникли у зв’язку з голодомором 1932–1933 років, за якою архівні установи здійснювали цю роботу. За виявленими державними архівами документами такі перелі- ки, до яких увійшло 10 440 населених пунктів, складено і передано до українського інституту національної пам’яті. найбільшу кількість голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу26 таких населених пунктів названо в переліках, підготовлених держав- ними архівами дніпропетровської (834), Запорізької (882), луганської (1 170), Полтавської (1 990), сумської (684), Хмельницької (835), Чер- каської (845), Чернігівської (1 020) областей. до Переліку населених пунктів, постраждалих від голодомору, уві- йшли відомості з книг рацсів за 1932–1933 роки, з документів, вклю- чених до реєстру фондів меморіального характеру, а також зі свідчень очевидців голодомору. Переліки складено за абеткою районів, у межах районів населені пункти розміщені за абеткою своїх назв станом на 1933 рік. у Переліку також міститься інформація про адміністративне підпорядкування населеного пункту станом на 1933 р., його сучасну назву та сучасне адміністративне підпорядкування, кількість жертв та репресивні заходи, що застосовувалися до населеного пункту. найчас- тіше зустрічаються факти занесення на “чорну дошку” винних у неви- конанні планів хлібозаготівлі по окремих містах, селах, мТс, а також груп людей (так званий одноосібний сектор) та окремих осіб. Зацікавлені громадяни можуть більш детально ознайомитися з документами з інформацією по окремих населених пунктах, адже на кожному з них вказані пошукові дані та джерела інформації. Виявлення населених пунктів за книгами реєстрації актових запи- сів про смерть ускладнювалось у зв’язку з тим, що в актових записах відсутня графа “місце смерті людини”, у частині випадків місце смерті й місце проживання не співпадають, до того ж, найчастіше за пунктом “постійне місце проживання людини” неможливо встановити прина- лежність населеного пункту до сільської (селищної) ради. ускладнювала роботу й відсутність будь-яких довідників про адміністративно-територіальний поділ тих часів. І тут стали в пригоді документи районних комітетів партії, за якими було визначено прина- лежність частини населених пунктів станом на 1933 р. Проблеми вини- кали також у зв’язку з неодноразовими змінами адміністративного по- ділу території україни після 1933 р. та зникненням частини сільських населених пунктів, а також через відсутність у документах назв райо- нів, до яких на той час відносився той чи інший населений пункт. у березні–квітні 2008 р. переліки населених пунктів, що постраж- дали від голодомору 1932–1933 років, були надіслані до українського інституту національної пам’яті. сподіваємося, що значна за обсягом робота зі складання марти- рологів та Переліків населених пунктів україни, постраждалих від страшного лиха українського народу, проведена архівістами, започат- кує велику дослідницьку роботу щодо розкриття правди про геноцид українського народу. Вшануймо пам’ять усіх померлих від голоду: і тих, чиї імена вста- новлені, і безіменних жертв. Пам’ятаймо про них!

Institution

Ähnliche Einträge