Стан інформатизації державних архівів Польщі

Від редакційної колегії. Аналітичний огляд і роздуми щодо процесів інформатизації польських архівів на замовлення редколегії “Архівів України” були люб’язно опрацьовані авторкою у вересні 2004 р. Стаття є не просто надзвичайно цікавою і глибокою, вона – абсолютно актуальна для українських а...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Архіви України
Дата:	2008
Автор:	Лашук, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2008
Теми:	Архівна справа за кордоном
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26892
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан інформатизації державних архівів Польщі / А. Лашук // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 161-189. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860059312374677504
author	Лашук, А.
author_facet	Лашук, А.
citation_txt	Стан інформатизації державних архівів Польщі / А. Лашук // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 161-189. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Архіви України
description	Від редакційної колегії. Аналітичний огляд і роздуми щодо процесів інформатизації польських архівів на замовлення редколегії “Архівів України” були люб’язно опрацьовані авторкою у вересні 2004 р. Стаття є не просто надзвичайно цікавою і глибокою, вона – абсолютно актуальна для українських архівістів і є взірцем аналітичних і архівософських ессе як жанру.
first_indexed	2025-12-07T17:03:03Z
format	Article
fulltext	Огляди джерел та дОкументальні нариси160 адміністрація нді астрономії докладає певних зусиль, щоб збе- регти їх та в майбутньому ввести до наукового обігу. на жаль, умови зберігання унікальних документів абсолютно не відповідають жодним архівним вимогам; вони зберігаються в звичайних (проте “надійних”) залізних шафах. Безумовно, являючи собою значну історико-культурну цінність, документи мають і досить високу комерційну вартість... Balyshev M. Documentary Monuments of Kharkiv Observatory: Issues Related to Preservation and Implementation in Scientific Circulation The article highlights the history of arrangement and systematization related to the Struves’ family archives – three generations of a well-known astronomer’s dynasty, kept at Kharkiv observatory. Special emphasis is made on miserable preservation conditions and critical physical state of the documents which pose a threat to this unique documentary heritage. 161арХіВна сПраВа За руБежемархівна справа за рубежем Анна ЛАшук СтАн інформАтизАції держАвних Архівів ПоЛьщі* Від редакційної колегії. аналітичний огляд і роздуми щодо проце- сів інформатизації польських архівів на замовлення редколегії “архівів україни” були люб’язно опрацьовані авторкою у вересні 2004 р. стаття є не просто надзвичайно цікавою і глибокою, вона – абсо- лютно актуальна для українських архівістів і є взірцем аналітичних і архівософських ессе як жанру. документ супроводжує людину здавна. Змінюються його форма, способи утворення та зберігання, зрештою значення – як давніше, з моменту створення документа, так і пізніше, коли документ та його зміст перестають бути зобов’язуючими та актуальними. Здавна доку- менти, з різних причин визнані за особливо цінні, оточені піклуванням; докладалися зусилля щодо збереження їх для нащадків, зосередження у приватних та публічних зібраннях. архівні установи є скарбницями, що зберігають цінні сліди минулого, які не загинули у вихорах історії. Подібно до документів, архіви також еволюціонують. Змінюються їхня організація, способи створення й урядування, а також категорії доку- ментів, їхні автори та користувачі. В останнє десятиліття ХХ ст. поль- ські державні архіви зазнали надзвичайно великих змін і очікували на ще більші, не тільки в методах роботи, але й підходах до інакше ство- реного документа, що має віртуальний зовнішній вигляд. Ці зміни пояснюються кількома причинами – від політико-еко- номічних, через суспільні, завершуючи поширенням сучасних техноло- гій. як наслідок, виникає відкрите інформаційне суспільство, офіційне бачення якого в Польщі презентує ряд урядових документів1. Члени такого суспільства є творцями документів та їх користувачами; впли- ваючи на спосіб створення і різновид документації, вони змушують до впровадження нових засад і методів їхнього обслуговування в публіч- них установах, а також в архівах. а як архіви готові до цього? Чи по- легшують нові технології виконання традиційних завдань, а, можливо, при застосуванні комп’ютерів утворюється вже нова якість – як доку- мента, так і роботи з ним? у цій статті увагу буде зосереджено на тому, * Переклад з польської Вікторії москалець. © анна лашук, 2008 арХіВна сПраВа За руБежем162 що вдалося зробити завдяки комп’ютеризації архівів та впровадженню інформаційних систем. теоретична робота над інформатизацією архівів набула організова- ної форми у 70-х роках ХХ ст.2 уже в серпні 1970 р. під керівництвом професора станіслава навроцького розпочала свою працю робоча гру- па “інформатика і архіви”. Це відбулося через два роки після першого офіційного вживання терміна “інформатика”3. спочатку вивчався до- свід інших країн і здійснювалася підготовка польської архівної мето- дики сприйняття нової технології. Завданням колективу в перші роки діяльності був аналіз картотеки фондів і опрацювання використовува- ного до сьогодні зразка картки фонду, що містить формалізований опис, опрацювання інструкції про складання покажчиків4, а також створення першої інформаційної системи для архівів – AZAK. на першому етапі комп’ютеризації архіви мали справи з інформаційними технологіями скоріше на відстані, користуючись зовнішніми осередками перетво- рювання даних. За таким способом, наприклад, у 80-х роках ХХ ст. у лодзькому Політехнічному інституті створено систему AZAK – першу інформатичну збірку архівої інформації5. Її друга версія вже у 90-х ро- ках була опрацьована за дорученням товариства польських архівістів також сторонньою фірмою6. комп’ютеризація польських державних архівів розпочалася напри- кінці ХХ ст.7 Перше комп’ютерне обладнання потрапило до головного архіву давніх актів у 1990 р. тоді архів придбав комп’ютер, а також одержав від Патриції кеннеді грімстед ще один (типу Macintosh), який спочатку використовувався для проведення нею досліджень, а пізні- ше – для виконання інших архівних завдань. у 1991 р. персональні комп’ютери IBM було придбано для п’яти державних архівів: у любліні, Познані, Щеціні, Варшаві, Вроцлаві8. Перші роки комп’ютеризації ха- рактеризуються кількома шляхами оснащення архівів комп’ютерами – від централізованих закупівель до подарунків від окремих осіб або установ. мізерна кількість комп’ютерного обладнання в першій полови- ні 90-х років ХХ ст. не дозволяла його широкого застосування, однак уможливила набуття першого практичного досвіду. на засіданнях гру- пи “інформатика і архіви” ішлося як про плани діяльності, так і перші результати – можливість практичного використання інформаційного обладнання, а також успіхи та поразки. кількість комп’ютерів збіль- шувалася, і архівісти дбали про те, щоб вони не стояли без роботи9. станом на 1998 р. комп’ютерне обладнання, принаймні по одному комплекту, вже мали всі державні архіви та їхні відділи. наприкінці ХХ ст. у державній архівній сфері налічувалося понад 600 комп’ютерів. За статистикою, у середньому один комп’ютер припадав на двох пра- цівників, але на практиці було інакше – від одного в державному архіві 163арХіВна сПраВа За руБежем в лєшні й 1,14 у державному архіві в каліші до трьох у державному архіві в любліні й 3,7 у державному архіві в Замосці. Відтоді оснащен- ня комп’ютерним обладнанням поліпшилось і в кінці 2003 р. кількість комп’ютерів (разом з ноутбуками) досягла 100710. найбільша їх кіль- кість знаходиться в державних архівах (разом з відділами): в катовіцах (71), в кракові та архіві міста старої Варшави (по 67), в архіві нових актів (53), в Щеціні й Вроцлаві (по 43), в головному архіві давніх актів (42). найменша кількість комп’ютерів припадає на державні архіви в елблонзі (7), в лєшні і Замосці (по 8), в каліші (10). Водночас в архівах і генеральній дирекції державних архівів (далі – гдда) налічується 625 принтерів. інше супутнє обладнання – менш численне. до ньо- го слід віднести засоби безперебійного живлення, проектори, а також багатофункціональні принтери, що одночасно працюють як ксерокси і сканери. Останнім часом збільшується кількість обладнання для обро- блення та презентації документів, що зберігаються в архівах: сканерів (наприкінці 2003 р. їх було 74, у тому числі 4 сканери формату а3 та один сканер мікрофільмів), цифрових апаратів (у 2003 р. їх мали: архів нових актів та державні архіви в Бидгощі, катовіцах, радомі, жешові і сувалках) та пристроїв для запису на компакт-диски, що дедалі часті- ше стають невід’ємним компонентом комп’ютерів. По кільканадцяти роках оснащення архівів комп’ютерне обладнан- ня стало універсальним знаряддям праці, його забезпечення на загал можна вважати задовільним. натомість стають очевидними проблеми старіння обладнання і периферійного устаткування, потреба в його модернізації або вилученні з ужитку і заміни новим. Більш як 40 % комп’ютерів, що використовувались у 2003 р., виготовлено до 2000 р., а це, при прискореному розвиткові технічного прогресу, свідчить, що часто їм важко відповідати постійно зростаючим вимогам. комп’ютери, як правило, обладнано операційними програмами та програмами користувача. на початковому етапі комп’ютеризації при підготовці текстів уживалися прості текстові редактори, бази даних були створені на системах управління базами ISIS і dBase, пізніше FoxPro. Централізованим коштом придбано також програму ARJ для архівування даних. у другій половині 90-х років ХХ ст. впроваджено до використання пакет офісних програм Microsoft Office11. у бухгалтеріях повсюдно використовувалися фінансово-економічні та зарплатні про- грами. Функціонує також програма PŁATNIK, а для пересилання відо- мостей використовується електронний зв’язок. натомість, рідко звер- таються до спеціальних програм – Corel, Adobe Photoshop, Fotostation або Adobe Acrobat. у другій половині 90-х років ХХ ст. розпочато роботу з об’єднання окремих робочих місць у комп’ютерну мережу. Внутрішні мережі функціонують нині у 27-ми державних архівах (головний архів давніх арХіВна сПраВа За руБежем164 актів, архів нових актів, архів механічної документації, державні архі- ви у містах: Білосток, Бидгощ, елблонг, гданськ, катовіце, кельце, кра- ків, лєшно, люблін, лодзь, Олштин, Ополе, Пйотркув трибунальський, Познань, Пшемишль, радом, жешув, сувалкі, Щецін, торунь, Вроцлав, Замосць, архів міста старої Варшави), у 12-ти відділах, а також у ге- неральній дирекції державних архівів. не завжди мережа об’єднує всі комп’ютери, у деяких випадках вона з’єднує кілька визначених відділів або окремих робочих місць. Більшість архівів використовують схему client-serwer, спираючись на Windows NT Serwer, окремі з них вживають систему Linux, хоча частина і надалі використовує схему peer-to-peer. наступне завдання – доступ до розгалуженої мережі, що забезпе- чує швидке сполучення з установами та користувачами. на сьогодні вже всі архіви і частина відділів мають можливість використовувати інтернет. на початковому етапі застосовувався модемний зв’язок, за- раз щораз більше архівів мають постійний зв’язок, використовуючи, наприклад, послуги SDI або Neostrada. Прогрес у цій сфері діяльності спостерігається також на офіційних урочистостях. спочатку презента- ції відбувалися з використанням зв’язку dial-up, якість якого була ледь допустима, а під час урочистого відкриття першого інтернетного про- екту “скарби польських архівів” у 2002 р. NASK змонтувало бездрото- вий зв’язок великої пропускної спроможності. Оснащення архівів комп’ютерами і спосіб його організації – досить визначний показник комп’ютеризації. Значно суттєвішим, хоча важко вимірюваним і порахованим, є застосування обладнання при виконанні архівами своїх безпосередніх функцій. Обсяг і напрями використання устаткування за короткий час виразно змінилися. спочатку комп’ютер виконував роль поліпшеної друкарської машинки для листування й підготовки наукових текстів. у подальшому комп’ютер почали вико- ристовувати для підготовки до видання каталогів виставок та інших пу- блікацій. розпочалося також зосередження інформації в комп’ютерних базах даних, спочатку – локальних, що використовуються в одному ар- хіві; з часом запроваджено до застосування стандaртні бази, а відомості, зібрані в них, об’єднано в загальнопольські зібрання. нині така функція комп’ютерів стала переважаючою, а існуючі бази даних не тільки зосе- реджують інформацію про фонди, але й допомагають виконанню уста- лених функцій. комп’ютери уможливлюють складання звітів і створен- ня зведень і діаграм (графіків) під час використання калькуляційних аркушів. За три останні роки спостерігається зростаюче використання комп’ютерного та цифрового обладнання (сканерів, цифрових апаратів) при копіюванні документів і наданні копій користувачам. Всесвітній доступ до мережі допомагає в пошуку архівної, наукової або правни- чої інформації, актуалізації програм, що використовуються в архівах, при електронному листуванні. 165арХіВна сПраВа За руБежем Варто детально охарактеризувати дотеперішні напрацювання архі- вів у сфері нагромадження інформації в електронному вигляді. Перші кроки було зроблено в різних установах. так, державні архіви в люблі- ні й Познані спільно зі східним архівом створили реєстри депортова- них і репатріантів, головний архів давніх актів – реєстри євангелістів Варшави ХVііі ст. і список карт і планів Варшави ХіХ ст., державний архів міста старої Варшави – електронну версію торговельного реє- стру та інших судових реєстрів. методом спроб і помилок архівісти пристосовували комп’ютери до своєї професійних потреб. результатом такої роботи стали численні опрацьовані схеми даних, з яких частину було реалізовано, і вони знайшла своє відображення у конкретних ін- формаційних структурах, що були заповнені даними і функціонують до сьогодні, деякі навіть після конвертації до нових програм. Частина баз не продовжується, а їхні відомості перенесено до стандартизованих програм або становлять закриту збірку історичного змісту. інші бази не витримали випробування часом або зіткнення з конкретним архівним матеріалом, що виявився більш ускладненим або занадто багатим у по- рівнянні з баченням програмістів. Від 1995 р. Центр архівної інформації почав провадити й удоступнювати реєстр створюваних і використову- ваних в архівах баз даних. свого часу найбільшою базою був покажчик до документів Вроцлавського кадастрового уряду, створений у держав- ному архіві у Вроцлаві, що налічує понад 28 тис. записів. Понад 15 тис. записів містили: облікові документи членів місцевого комітету ПОрП гданськ-Центр у державному архіві в гданську, а також торговельний реєстр “а” фірм за 1917–1945 рр. і покажчик документів спеціальної комісії з боротьби зі зловживаннями та економічними злочинами за 1950–1954 рр. у державному архіві міста старої Варшави. Переліки баз даних повинні слугувати не лише для інформування про здійснені архівами заходи, а й для обміну досвідом між авторами, які працюють над аналогічними проблемами. Від 2003 р. цей покаж- чик доступний на архівному інтернетному сервісі (www.archiwa.gov. ua). станом на 2004 р. він охоплював 536 різнорідних баз даних. Ця кількість поступово збільшується і варто звернути увагу, що після по- чаткового динамічного росту в останні роки її коливання є незначними. Все рідше архіви створюють власні інформаційні структури, сягаючи частіше у стандартні системи баз даних. спостерігається також поєд- нання первісних невеликих зібрань у більші, де зосереджено числен- ніші відомості. така еволюція можлива лише в тих установах, в яких працюють кваліфіковані співробітники й існують комп’ютерні мережі, що уможливлюють доступ до спільних архівних баз даних. уніфіко- вані дії полегшать у майбутньому введення цих даних до інтегрованої системи. наприкінці 2003 р. найбільше локальних баз даних функціо- нувало в державних архівах у кракові (59), в катовіцах (53), гданську арХіВна сПраВа За руБежем166 (42) і Бидгощі (36). Більш як половина архівів створили декілька баз даних, користуючись системами, переданими гдда. При підрахуванні кількості локальних баз, стандартних, а також електронних описів ви- явлено, що найбільшу їх кількість в електронному вигляді на кінець 2003 р. мали державні архіви в Познані (1981), Ольштині (1211), гдан- ську (1044), Ополі (897), жешові (862) та архів міста старої Варша- ви (850), а найменшу – архів механічної документації (10), держав- ний архів в елблонзі (62), архів нових актів (97). іншим показником ефективності використання комп’ютерів для зосередження інформації у структурованому вигляді є кількість баз даних, що припадає на одне комп’ютерне місце. наприкінці 2003 р. вона коливалася в межах від 0,3 в архіві механічної документації, близько 2 в архіві нових актів, бл. 2,5 в кракові, бл. 3 в катовіцах і бл. 4 в головному архіві давніх актів до більш як 70 в Ольштині, бл. 50 в Познані та понад 30 в Ополі, каліші, радомі, Замосці та Зеленій гурі, при середній кількості бл. 15 баз даних на комп’ютер. Ця кількість є одним із показників рівня ін- форматизації, коли порівнюються різні за величиною бази даних – від кількох сот записів до понад 100 тис. спочатку обраховувалася кіль- кість зосереджених у базах записів, але відразу після появи реляційних баз даних знехтувано проведенням таких дріб’язкових обчислень12. рішення про створення локальних і зведених баз даних, що вико- нують функції архівних довідників, виникло з двох причин – реаліза- ції методичних засад та конкретних потреб користувачів. найчастіше переважає саме друге, коли доступ до документів є негайнішим, аніж їх власне опрацювання. Щоб справитися з цими потребами, належить щоразу завчасно їх передбачити, й, очікуючи на питання визначеного типу, приготувати відповідне знаряддя для надання відповіді. Це ви- магає детального відстеження законодавчої діяльності парламенту, а також роботи урядової адміністрації. саме із законів і розпоряджень часто випливає суспільна потреба в інформації і документах відповід- ного виду (наприклад, документах, що підтверджують репресії, або до- кументах на право володіння у випадку передбачуваного повернення права власності). Зацікавленість актами, що можуть підтвердити факт переселення або примусової праці, спричинила виникнення найбіль- ших, порівняно з минулими часами, електронних баз даних. Однак не часто вдається заздалегідь підготувати відповідне інформаційне забез- печення, а звідси – й труднощі у виконанні суспільного замовлення. Щодо тематичної структури локальних баз даних, то нині більше половини з них становлять як покажчики до окремих фондів, так і між- фондові. найчастіше – це іменні, рідше – предметні, географічні або змі- шані покажчики. іменні покажчики переважно охоплюють документи судових, репатріаційних, нотаріальних, тюремних установ, документи ПОрП, а також акти громадянського стану13. надалі використовуються 167арХіВна сПраВа За руБежем локальні бази даних описування окремих видів документів, наприклад картографічних, фотографій і печаток, а також актової документації14. Їхня величина коливається від кількох десятків записів до понад як сотні тисяч. і надалі залишаються найбільшими бази у вигляді покажчиків, що, як правило, використовуються при підготовці відповідей на запити дописувачів та користувачів. тут варто подати назви деяких з них, що стосуються предмета інформації, а також свідчать про обсяги їх вико- ристання: ПОВернення (POWROTY) – реєстри осіб, зареєстрованих державним репатріаційним урядом і Польським Червоним Хрестом (да в лозді, понад 163 тис. записів); Централя (CENTRALA) – ре- єстр осіб, виселених з Варти (1940–1945), зареєстрованих у головному переселенському управлінні в Познані (державний архів (далі – да) в лодзі, понад 153 тис. записів); Пйотркув (PIOTRKÓW) – Покажчик до книг мешканців Пйотркова (да в Пйотркові трибунальському, по- над 66 тис. записів); генеалог (GENEALOG) – відомості з метричних книг римсько-католицького віросповідання, про шлюби і смерті (Відділ в ломжі да в Білостоці, понад 62 тис. записів); PotulicePRL – облік актів табору праці в Потуліцах (да в Бидгощі, понад 36 тис. записів); ПОрП-ОсО (PZPR-OSO) – реєстр особових документів членів і кан- дидатів Воєводського комітету ПОрП у радомі (да в радомі, понад 36 тис. записів); табори праці 1945–1946 рр. – документи на осіб, які перебували в таборах: торунь-рудак, у мєльниці, Зимніх Водах і Зло- тові (да в Бидгощі, понад 24 тис. записів). Щоб уможливити швидкий і ефективний доступ до необхідних ма- теріалів, слід звернутися до єдиної системи інформації про національ- ний архівний фонд, що створюється і використовується, спираючись на інформаційне забезпечення. Його запроектували в загальних рисах у першій половині 90-х років ХХ ст. анджей Бєрнат та Вітольд сол- тис. Їхня концепція спиралася на вибір фонду як базовий рівень опису- вання. Вищі рівні уможливили б конструювання опису фондів архіву, а нижчі – презентування деталей різних документів, а також їхнього змісту. унікальний покажчик, що поєднує інформацію різних рівнів, має складатися з номера архіву, номера фонду і подальшої низки но- мерів фондів. аналіз списку створених і локально вживаних в архівах баз даних вказував на інформаційні обсяги й функції архівів, що якнай- ширше користувалися комп’ютерними технологіями. Звідси виникли конкретні дії Центру архівної інформації, спрямовані на впровадження єдиних інструментів, що уможливлювали б не тільки такі самі методи праці, обмін досвідом між архівами та взаємне навчання, але й пізніші об’єднання й обмін інформацією. наступні бази даних були підготов- лені працівниками генеральної дирекції державних архівів та окремих державних архівів. до розробки запрошувалися, як виняток, і зовніш- ні виконавці. досвід кількох років застосування монолітних баз даних арХіВна сПраВа За руБежем168 показав, що на кількох рівнях діяльності вони полегшують і приско- рюють працю, розміщення в інтернеті об’єднаних відомостей у стан- дартизованому вигляді, значно зменшують кошти інтернет-публікацій і скорочують час на пошук інформації, однак за умови, що на архівних веб-сторінках є відповідні лінки. робота в цьому напрямі розпочалась у 1993 р. для реалізації цієї мети було відібрано звітні бази даних, що уможливлюють збирання ін- формації на різних рівнях деталізації й об’єднання їх у більші системи. Первинна версія електронної системи спиралася на програму DBASE, що на той час широко використовувалася. За задумом авторів, ця про- грама повинна виконувати роль архівного обліку і містити дещо де- тальнішу характеристику фондів, ніж у традиційних описах. у процесі опрацювання системи автори намагались узгодити обов’язкові до цього часу засади архівістики зі стандартом описування архівних документів міжнародної ради архівів ISAD (G)15 та польським стандартом описування FOPAR (автор – проф. Богдан ришевський)16. у деяких місцях, через брак конкретних методичних засад, були змушені прийняти нові, дещо контроверсійні рішення. не всі задуми й наміри було реалізовано в цій системі. між іншим, відмовилися від детального визначення географічного положення осель фондоутворювачів, через те, що ця мета має бути досягнена під час опрацювання окремого гео- графічного модуля із застосуванням, наприклад, створених головним статистичним урядом територіальних баз даних, зінтегрованих з про- сторовим уявленням. Знехтувано також доповненням до бази предмет- них гасел у зв’язку з тим, що взірцева картотека для архівів ще не опра- цьована, а локальне застосування, здійснене, наприклад, у державному архіві в Бидгощі, може бути одним з пунктів дискусії щодо уніфікова- ної мови предметних гасел. у 1995 р. розроблено програмний продукт, що функціонував під робочою назвою “список фондів”, було переконвертовано до чергової звітної системи управління базою даних – FoxPro. Бета-версію програ- ми протестовано в державних архівах у Білостоці, сєдлеці, Варшаві й Вроцлаві. Підручник користувача було надіслано до архівів у гдан- ську, катовіцах, лодзі і Познані, де він став предметом обговорення на засіданнях методичних комісій. Цю програму було також презентовано наприкінці 1995 р. у Познані на засіданні групи “інформатика і ар- хіви”. Вона ж, як перше інформаційне знаряддя, створене в архівах, була також предметом дискусії на засіданні Центральної методичної комісії 22 лютого 1996 р., де, окрім технічного аспекту, стала важли- вою з огляду на методичні підходи описування архівних матеріалів. За- уваження, висловлені архівами, що брали участь у впровадженні бази даних, а також членами групи “інформатика і архіви” і Центральної методичної комісії по можливості було враховано під час удосконален- ня програми. 169арХіВна сПраВа За руБежем у 1996 р. база даних отримала остаточну назву системи обліку архівного ресурсу SEZAM, теоретично потрапила до всіх державних архівів, що були зобов’язані наповнювати її відомостями про власний архівний потенціал17. теоретично – тому, що не всі архіви на той час мали комп’ютери. у такій ситуації основний архів наповнював базу да- них інформацією не лише про власні фонди, але й “дочірніх” відділів. у 1997 р. вперше об’єднано відомості всіх архівів і створено “загаль- нопольський список фондів”, що містив початкову інформацію про всі фонди й зібрання документів, що зберігаються в державних архівах. Під час користування базою SEZAM 1.4 в архівах виникли чергові за- уваження щодо її структури і функціонування, отже, необхідними були зміни й доповнення. тоді ж завершено конвертування бази до чергової програми управління базами даних – до Access18. Щорічна модифіка- ція змісту і функцій бази свідчила, що вона вміщувала щораз більше елементів, між іншим – структурно-речову класифікацію документоут- ворювачів і додаткові елементи описування згідно зі стандартом ISAD (G), а зібраний матеріал може бути використаний при підготовці путів- ника по архіву. Відомості з SEZAM щороку об’єднуються в загально- польському масштабі і повна база даних в програмі Access доступна в кожному державному архіві, а також у тих установах, які є співвико- навцями інформаційної системи і передають до Центру архівної інфор- мації відомості про власні архівні ресурси. у 1996 р. розпочато роботу з інформатизації іншого традиційного виду облікової документації – книги надходжень і вибуття, а 1998 р. опрацьовано першу версію в програмі Access і впроваджено до засто- сування базу даних книги надходжень державного архіву KANAPA19. Вона слугувала нагромадженню в електронному вигляді інформації про рух документів в установі, що віддзеркалюють розміщення інфор- мації в традиційних книгах надходжень і вибуття. Через рік бази даних SEZAM i KANAPA, як перше інформаційне забезпечення, розпоря- дженням генерального директора державних архівів були впроваджені до обов’язкового застосування при обліку архівних документів в дер- жавних архівах20. у 2001 р. KANAPA і відомості, що в ній містилися, було включено до бази даних SEZAM, що була першою, і на сьогодні єдиною, вдалою спробою інтеграції двох модулів планованої системи. не без причини, власне, ці бази даних, що дозволяють одночасно роз- поряджатися фондовим масивом та інформувати про нього, були його основою. Від електронного списку фондів, яким вона була на початку, база даних SEZAM поступово еволюціонує в напрямку головного засобу об- ліку в державних архівах, обладнання, за допомогою якого від 2004 р. об’єднує у вигляді рапортів всі облікові дані: книги надходжень, ви- буття і переміщень, картотеки фондів і колекцій, а також описи фон- арХіВна сПраВа За руБежем170 дів і колекцій21. Її, як і першу, 2001 р. було розміщено на архівному інтернет-ресурсі (www.archiwa.gov.pl). доступною стала лише частина даних, що описують актуальний стан зібрань з пропуском інформації про чергові надходження і вибуття. Від того часу користувачі можуть за допомогою розлогих мереж ознайомитися з описанням зібрань дер- жавних архівів на рівні фонду. створена система дала можливість по- шуку даних за кількома початковими критеріями, а саме: місце збері- гання, назва фонду, крайні дати та класифікація фондоутворювачів. Облікову та інформаційну роль виконують також кілька інших стандартних баз даних. Вони – це спроба інформатизації традиційних архівних довідників, таких, як описи. різнорідність архівних матеріалів потребує й різних методів їх опрацювання, пропонованих методичними рекомендаціями, що впроваджуються розпорядженнями генерального директора державних архівів. Це знаходить своє відображення також і в базах даних. до сьогодні не створено ще жодного універсального забезпечення, за допомогою якого можна було б проводити інвентари- зацію всіх архівних матеріалів, а створені бази даних в цілому відпо- відають обов’язковим методичним вказівкам. Першою уніфікованою базою даних, що полегшувала створення по- фондового інвентаря, була іZA – інвентарі архівних фондів (іnwentarze Zespołów Archiwalnych), впроваджена для використання в 1997 р. Базою для неї слугували програми створення книжкових інвентарів22. Вона призначена для описування документів на рівні одиниці зберігання й уможливлює створення іменних, географічних та предметних покаж- чиків. у розпорядженні щодо укладання покажчиків до архівних опи- сів зазначається, що ключові слова покажчиків беруться із заголовків, що за часів інформатизації є недостатнім. База може слугувати для на- громадження і презентації індексів, але достатньою мірою впливає на якість пошуку інформації про зміст документів. слова, з яких склада- ється заголовок одиниці зберігання, шукають просто як ключові, отже, поглибленням інформації було б сягання до змісту одиниці зберігання і представлення її в базі даних у якості ключових слів. слід звернути увагу: стандарт FOPAR закладає введення до опису на різних рівнях як ключових предметних гасел, так і іменних та географічних23, а стандарт ISAD (G) не передбачає таких елементів опису архівних об’єктів на жодному рівні. Подібно до SEZAM база IZA мала кілька інформаційних версій (найновіша – IZA 4.0). Зміни в ній були не надто істотними, а модифі- кації полягали у збільшенні можливості пошуку даних, додаванні уні- фікованих списків відбору до заповнення деяких полів або вибору ви- хідного формату роздруку інвентаря. сама по собі база має обмеження, що виникають, з одного боку, з обов’язкових методичних приписів, а з іншого – з можливості системи Access, в якій вона створена; вона не 171арХіВна сПраВа За руБежем може бути універсальним знаряддям при інвентаризації всіх архівних матеріалів і не була впроваджена до обов’язкового використання. до кінця 2003 р. за її допомогою створено інвентарі близько 13 тис. фон- дів. уперше відомості бази було об’єднано в 2002 р. і тоді ж виставлено на архівному інтернет-порталі (www.archiwa.gov.pl) 4 793 електронних описи. Від 2003 р. у мережі можна було ознайомитися вже з 8 790 опи- сами більшості державних архівів, а також кількох інших інституцій. Загалом у кінці 2003 р. електронні описи існували до 13 992 фондів, що становило 20 % від загальної кількості фондів, що зберігаються в державних архівах. Багато з них складено під час опрацювання фондів, хоча поширеною практикою є впровадження до бази даних уже існую- чих у картотеках описів. найбільше інвентарів в електронному вигляді функціонувало в да в Познані – до 1 952 фондів (33 % фондів)24, да в Ольштині – 1194 (40 %), да в гданську – 995 (30 %), да в Ополі – 887 (34 %), да в жешові – 831 (35 %). Значний прогрес у створенні електронних версій інвентарів відбувся за останні три роки. Багато в цій царині зроблено співробітниками архівів у рамках програм “мо- лодь для історії” і “Перша робота”. Частину інвентарів було створено в локальних базах даних. три наступні “інвентарні” бази даних постали як наслідок роботи науковців, що займалися розробленням засад опрацювання різних видів документації25. Описуванню документів, створених до кінця ХVііі ст., слугує база даних SCRINIUM, створена у 1996 р. і впроваджена в архі- вах у 1998 р. – нині використовується її версія 2.026. Вона не узгоджена з конкретними методичними рекомендаціями і є результатом компро- місу архівних і історичних середовищ, що хотіли отримати якомога повнішу інформацію про найдавніші документи – про їх формальну сторону і зміст. Ця база використовується небагатьма архівами, оскіль- ки більшість установ не зберігає пергаментних і паперових документів. нагромаджені в базі відомості з державних архівів у кракові, торуні й Вроцлаві вперше було об’єднано у 2004 р. наукова група з опрацювання технічної документації створила ще одну базу даних – комп’ютерна технічна інформація (KITA)27. до архівів вона потрапила у 1998 р., але не узгоджувалася з поправками методичних вказівок, що певною мірою вплинуло на її обмежене вико- ристання в архівах. Проект таких рекомендацій складено у 2003 р., що стало кінцевим в опрацюванні нової версії цієї бази даних, пристосова- ної до нових методичних вимог у новіших версіях Accessa. Планується також її об’єднання з базою IZA. у 2004 р. у ній вперше згруповано відомості, зосереджені в державних архівах у Бидгощі й сєдліцях та в музеї Перших П’ястів на лєдніці. Остання із впроваджуваних в архівах інвентарних баз постала як результат праці наукового колективу картографічної документації й су- арХіВна сПраВа За руБежем172 проводжувалася опрацьованими цим же колективом методичними реко- мендаціями, уведеними в дію розпорядженням генерального директора державних архівів28. База MAPY була впроваджена для обов’язкового використання в державних архівах у 2002 р., отже, є найновішою інфор- маційною системою. Передбачуваний у ній формуляр опису є одним із найширших серед пропонованих і дозволяє нагромаджувати інформа- цію як про зміст карт, так і про їх фізичний стан та час створення. уніфіковані бази даних зосереджують інформацію не лише про фонди архівів, а також і про наявні копії. З цією метою створено бази FILMIK, яка містить інформацію про мікрофільми документів із фон- дів закордонних архівів, що зберігаються в польських державних архі- вах, та MIKROFILM, що реєструє мікрофільми власних зібрань. Оби- дві бази впроваджено до обов’язкового використання розпорядженням генерального директора державних архівів29. База FILMIK – резуль- тат підготовки до реалізації проекту “Відродження пам’яті Польщі” (“Reconstitution of the Memory of Poland”). Централізована реєстрація мікрофільмів за допомогою бази розпочалась у 2000 р. й охопила фон- ди, що зберігаються у 18-ти архівах; нині ця база використовується в архівах. MIKROFILM – це база, функціонування якої має суттєве зна- чення для управління процесом мікрофільмування власних фондів та вже існуючим фондом мікрофільмів. у зв’язку зі специфікою орга- нізації процесу мікрофільмування (він відбувається не лише в архі- вах, що зберігають оригінали, на певному етапі в цьому бере участь і архів механічної документації) у кінцевому підсумку стає можливим забезпечення одночасного доступу кількох архівів до складання бази MIKROFILM. Це дає змогу об’єднати дані й розмістити бази on-line; робота над створенням інтернет-версії розпочалась у 2004 р. інвентарні бази становлять модулі планованої системи інформації про національний архівний фонд, описуючи його на рівнях нижчих, ніж фонд. Вищий рівень – архів – на сьогодні охоплює адресна база, що створюється в Центрі архівної інформації. В ній сконцентровані відомості про польські архіви та інші установи, що зберігають мате- ріали національного архівного фонду – як державні, так і недержавні, та установи й архіви поляків на чужині, а саме: про час їх створен- ня, структуру, години роботи, основну бібліографію. Зазначена база є закритою для вільного доступу і використовується при підготовці до видання раз на два роки адресного довідника “архіви в Польщі”. у Центрі також розробляються географічні модулі, необхідні для іденти- фікування описуваної і пошукуваної місцевості та її місцерозташуван- ня, далі – місця зберігання матеріалів. до них увійшли в електронному вигляді відомості зі словників та покажчиків, якими користуються в архівах. Це, зокрема, бази покажчиків (SKOROWIDZ і ROSPOND), що містять інформацію про місцевості на території Польщі міжвоєнного 173арХіВна сПраВа За руБежем часу з їх адміністративною, судовою і парафіяльною належністю, а та- кож інформацію про населені пункти територій, приєднаних до Польщі після другої світової війни30. архіви на місцях також створюють ло- кальні покажчики подібного змісту. деякі з них у 2005 р. будуть проа- налізовані в Центрі з точки зору об’єднання інформації, що міститься в них, в одну систему, наприклад GEO (німецько-польський словник назв місцевості гданського повіту) – державний архів у гданську; “список місцевості в галичині” та “реєстр місцевості жешівщини” (станом на 1946 р.) – державний архів у жешові. Завжди залишається актуальним завдання створення цілісної кар- тотеки взірцевих гасел. теоретичні принципи містяться, поміж іншими, в міжнародному стандарті архівних авторитетних даних на інституції, окремих осіб та родини ISAAR (CPF), хоча можуть бути застосовані лише щодо фондоутворювачів, а не змісту документів31. Поруч з вищезазначеними базами даних, що відповідають мето- дичним рекомендаціям і описують архівний фонд на відповідній стадії, створено кілька тематичних баз даних, які використовуються в держав- них архівах. Вони постали як відповідь на зрослу зацікавленість корис- тувачів генеалогічними дослідженнями або як результат конкретних проектів, метою яких було виявлення в архівах документів та реєстра- ція результатів проведеної роботи в електронному форматі. 1997 р. у державних архівах було проведено виявлення і реєстрацію всіх метрич- них книг та книг запису актів громадянського стану. Ця робота про- водилася на виконання угоди з Фундацією польсько-німецької співпра- ці. інструментом до реєстрації цих джерел стала база даних Програма реєстрації метричних книг і книг записів актів громадянського стану (PRADZIAD)32. Щорічно установи реєстрації актів громадянського ста- ну передають до архівів відповідні книги і щорічно архіви поповнюють базу даних новими відомостями. на початок 2004 р. ця база даних на- лічувала понад 43 тис. записів; з 2002 р. база PRADZIAD виставлена для доступу на архівному інтернет-порталі (www.archiwa.gov.pl). Від 1997 р. розпочалася робота з виявлення списків населення, що зберігаються в державних архівах, – від книг реєстрації до списків чле- нів різних організацій. Зазначені списки Центром архівної інформації було введено до бази даних під назвою “Облік населення в архівних до- кументах” (ELA) і передано для використання в архівах33. Однак, якщо базу даних PRADZIAD можна вважати повною, то база ELA, хоча й містить понад 43 тис. списків, є неповною і має шанси до поповнення в міру опрацювання фондів і віднайдення нових документів. Подібно до бази PRADZIAD, тут єдиним критерієм отримання інформації про документи є географічна назва – місце створення або терени, які вони охоплюють34. до групи тематичних баз можна віднести AFISZ, тобто реєстрацію плакатів, афіш та листівок з історії голокосту. Вона створювалася за- арХіВна сПраВа За руБежем174 вдяки угоді з музеєм голокосту і слугувала для реєстрації документів, виявлених в архівах у 2001 р. За попереднім проектом, разом з опису- ванням плакатів у базі планувалося виставити їх цифрові копії, але це не було реалізовано. у базі описано понад 2 тис. об’єктів, вона закри- та і не поповнюється. Використаний у ній формуляр описування може бути прийнятним для інвентаризації фондів плакатів, що зберігаються в архівах. інформаційні технології не лише уможливлюють підготовку, по- шук і використання інформації про архівні фонди, але й допомагають архівам у виконанні їхніх функцій. до сьогодні створено 5 стандарт- них баз даних35. так, у 1997 р. розпочато використання бази система використання архівних матеріалів (SUMA), що нині діє в читальних залах і містить, окрім реєстру користувачів і дослідницьких тем, також перелік архівних справ, що використовуються в читальному залі, а та- кож списки відвідувань читальних залів, що дає можливість зіставлен- ня статистичних даних для звітності. Видавання архівом документів у тимчасове користування реєструє база PUZZLE, створена у 1998 р. тоді ж підготовлено базу, що фіксує схеми розміщення документів у схови- щах, тобто електронний топографічний покажчик – TOPOGRAF. усі ці бази є пропозиціями довільного застосування, у зв’язку з тим, що не кожне робоче місце має потребу або можливість їхнього використан- ня. Подібний статус має і база даних реєстр архівних розшуків (RAP), створена у 1998 р. для реєстрування письмових запитів, виконуваних архівами. Первісно вона планувалася для обслуговування канцелярії й реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, але через відмінності в організації виконання цих завдань в архівах та відсутність внутрішніх комп’ютерних мереж у деяких архівах можливість її діяльності обме- жено до обслуговування зареєстрованих запитів. За її допомогою став можливим видрук списку запитів, відстеження перебігу листування та створення зведених звітів. При впровадженні в архівах інформаційних систем, що допомагають обігові документації, вони впевнено перейма- ють функції RAP. наступна база даних має функціонально-інформативний характер і охоплює проблеми на стику державних архівів та фондоутворювачів. База кОнтрОль (NADZÓR) була впроваджена до обов’язкового ви- користання у 2000 р.36 Вона містить список і основну інформацію про діловодні справи, які у відомчих архівах перебувають під контролем державних архівів. у цій сфері вона корелюється з поточним реєстром, що його провадить головний статистичний уряд. Відомості про стан відомчих архівів з 2002 р. об’єднано в загальнопольському масштабі, і на сьогодні вони недоступні за межами державних архівів. Вищезазначені бази даних передано для використання до всіх дер- жавних архівів. сфера їхнього застосування, однак, дуже різна. немає архіву, який би використовував усі бази. 175арХіВна сПраВа За руБежем Виняток становить база RMP, створена у рамках реалізації між- народного проекту “Відродження пам’яті Польщі” (“Reconstitution of the Memory of Poland”)37. мета проекту, що частково фінансувався ра- дою Європи, – зосередження і доступ до інформації про польські до- кументи або документи, що стосуються Польщі, які у результаті істо- ричних процесів зберігаються за межами країни. База даних RMP не є результатом роботи в польських архівах, варто зазначити, що це перша база, яка об’єднує інформацію про матеріали, що зберігаються в архі- восховищах різних країн, зібрану під час виявлення там документів. у даній базі подано відомості як про місце зберігання документів, так і власне про документи, фондоутворювачів та наявні архівні довідники й бібліографію. Описування документів на різних рівнях здійснено на основі стандарту ISAD (G). Від 2004 р. базу виставлено на архівному інтернет-порталі (www.archiwa.gov.pl). 2003 рік приніс державним архівам нові завдання, пов’язані зі збе- реженням неархівної документації, дуже важливої з суспільної точки зору – особистої і діловодної, а також побажання іншим зберігачам та- кої документації. Правилами на архіви покладено обов’язок створення реєстру зберігачів, які отримали дозвіл на здійснення функцій зі збе- реження документів38. Отже, опрацьовано електронну версію реєстру, доступну і постійно оновлювану on-line на архівному інтернетному сервісі (www.archiwa.gov.pl). Цей реєстр, подібно до презентованих в інтернеті баз даниx SEZAM, IZA i PRADZIAD, спирається на безоплат- ну програму MySQL і скрипти php, що істотно вплинуло на зменшення фінансових витрат. Окрім реєстру зберігачів, дана система містить спи- сок утилізованих справ. Ця частина бази інформаційно багатша, важли- віша з суспільного погляду і використовується значно частіше під час пошуків конкретної документації. З часом до неї буде включено інфор- мацію, що міститься в існуючих локальних базах даних. База є першим практичним критерієм можливостей, які створюють розлогі мережі при нагромадженні спільного банку даних. Подібно до бази NADZÓR, сво- їм обсягом вона сягає за межі державних архівів, проте не інформує про архівні документи. документи, що входять до складу національного архівного фонду, зберігаються і в багатьох приватних і громадських установах. Плану- ється, що згадана раніше інформаційна система повинна у своїй основі охопити весь архівний фонд – як державну, так і недержавну частини. елементом політики генеральної дирекції державних архівів, спрямо- ваної на створення такої системи, є безкоштовний доступ до існуючих баз даних для інституцій, які нагромаджують національний архівний фонд, що уможливлює описування їхніх архівних матеріалів за допо- могою уніфікованих інструментів та наступне об’єднання інформації. до цього часу стандартизовані бази даних, переважно SEZAM i IZA, арХіВна сПраВа За руБежем176 передано в рамках угоди про співпрацю для використання кільком де- сяткам інституцій у країні і трьом – у діаспорі39. деякі з них уже пе- редають до генеральної дирекції державних архівів зібрані відомості, що включаються до загальнопольського зібрання у програмі Access і згодом виставляються в інтернеті. комп’ютеризація методів роботи та інформатизація архівних даних на перших порах слугували здебільшого працівникам державних архі- вів, які вишукували інструмент для вирішення низки завдань, зокрема, з опрацювання документів і доступу до них. Від самого початку корис- тувачі також могли користуватися результатами цієї праці. набули розвитку і різні форми популяризації архівних докумен- тів. Цьому сприяють розлогі мережі й електронні публікації, збагаче- ні ефективними графічними елементами. Перший архівний інтернет- ресурс постав у 1996 р. за сприяння генеральної дирекції державних архівів (від 2000 р. у домені archiwa.gov.pl). Він становить мініпортал, що містить, між іншим, список архівів з лінками, що відсилають до їх- ніх інтернет-сторінок, новини, хроніку подій, інформацію про видання, державні та міжнародні проекти, згадувані вище бази даних SEZAM, IZA, PRADZIAD, RMP, а також бази, що інформують про особисту та діловодну документацію. на сьогодні власну сторінку в інтернеті ма- ють: головний архів давніх актів, архів нових актів, архів механічної документації, державні архіви в Білому стоці, Бидгощі, гданську, ка- товіцах, кєльцях, кракові, лєшні, любліні, лодзі, Ольштині, Пйотркові трибунальському, Плоцьку, Познані, Пшемишлі, радомі, жешові, сєд- лцях, сувалках, Щеціні, торуні, Варшаві, Вроцлаві, Замосці і Зеленій гурі40. у 2000 р. розпочато важливий етап встановлення принципів і реєстрації архівів, що мають віртуальні сервери в урядовому домені ap.gov.pl. Першими зареєстровано домени для державних архівів у Пшемишлі, Бидгощі, гданську і жешові. нині такі домени мають ар- хів механічної документації, а також архіви в Білому стоці, катовіцах, кєльцях, любліні, Пйотркові трибунальському, Познані, радомі, су- валках, Щеціні, торуні і Варшаві. у більшості інтернетних архівних порталів містяться підсторінки або відсилки до сторінок місцевих від- ділів. найчастіше вони містять інформацію про локалізацію й організа- цію архіву, про його історію, фонди, принципи доступу до архівних матеріалів, перелік послуг, що надаються, видання, конференції й ви- ставки. інколи на них представлено і цифрові копії документів – як еле- мент оздоблення або як інтернет-виставка. жоден з архівів на своєму сайті не надає доступу до архівних документів on-line, але окремі з них публікують інформацію про фонди за допомогою баз даних. створен- ня і підтримка інтернетних сервісів, а тим більше – їхній графічний покрив, що дозволяє проявитися багатьом індивідуальним підходам, 177арХіВна сПраВа За руБежем показали також кілька негативних явищ, таких, як брак систематичної актуалізації даних, дублювання, часом у розбіжних версіях, інформації з описування фондів. тут варто зупинитися на кількох ініціативах. так, головний архів давніх актів розмістив на своєму порталі інформацію про міжнародні стандарти, головним чином ISAD (G) i EAD. державний архів у Біло- му стоці презентує колекцію фотографій конференцій або виставок та надає (післяплатою) повні тексти інформації про архівні фонди. Від 2003 р. усі архіви долучилися до ведення, відповідно до чинних законів41, електронного Бюлетеня публічної інформації (“BIP”; http://bip. ap.gov.pl/). При створенні і супроводі електронних інтернет-сторінок архіви не ставлять за мету уніфікацію своїх ресурсів, що ж до “BIP”, то всі без винятку переконались у необхідності єдиної схеми даних, що полегшує користувачеві пошук потрібної інформації. Від січня 2004 р. існує можливість проведення інтернетних дис- кусій. Форум Ifar (www.ifar.lublin.ap.gov.pl) порушує кілька загально- доступних тем, наприклад: архівна методика, система інформації про національний архівний фонд, проблематика побудови баз даних, оциф- ровування й архівізація цифрових матеріалів, європейські програми42. інші можливості створює науковий архівний портал (www.archiwa. net)43. Він об’єднує науковий доробок польських і закордонних архі- вістів. на його сторінках публікується інформація про діяльність між- народної ради архівів, наукові події на місцях, про створення і вико- ристання в інших країнах архівних стандартів, наприклад ISAD (G), ISAAR (CPF), EAD i DublinCore, про найновіші зарубіжні публікації в галузі архівістики, про сьогоднішні проблеми архівістики, а також про електронний документ. існує можливість включитися до дискусій, що ведуться на порталі. Від 2002 р. на порталі www.polska.pl. презентовано близько 200 до- кументів, що стосуються найважливіших сторінок історії Польщі, візу- ально презентабельних, стан збереженості яких дозволяє прочитування на моніторі. на цьому ж порталі міститься розділ “скарби польських архівів”, створений у результаті співпраці державних архівів з науко- вою та академічною комп’ютерною мережею. кожний із презентова- них документів містить, окрім формального описування й бібліографії, опис історичної події, яку відтворює. у 2003 р. розпочато реалізацію ще одного спільного проекту – “міста в архівному документі”, що уможливить презентацію чергових документів з фондів державних ар- хівів та інших інституцій. спробою ширшого доступу як до інформації, так і до самих документів, було включення архівів до Польської інтер- нетної бібліотеки. у рамках цього проекту в 2003 р. проскановано й описано два фонди з архіву нових актів – Президія ради міністрів у міжвоєнний період і Політичне Бюро ПОрП; від 2004 р. ці документи є доступними на порталі www.pbi.pl. арХіВна сПраВа За руБежем178 не можна забувати про інтерактивність розлогих мереж інтернет. ідеться не лише про віруси і хакерські атаки, але й електронну пошту, що забезпечує швидкі й вигідні контакти між інституціями, уможлив- лює для користувачів звернення із запитами. і хоча загального адмі- ністративного керівництва “електронною дорогою” сьогодні проводи- ти неможливо44, але таким способом можна подавати інформацію про фонди архівних установ, приймати замовлення на виготовлення копій, попереджувати про візит до читального залу чи замовляти видання. Публікована в інтернеті інформація має всі шанси потрапити в поле зору чималої групи зацікавлених осіб. Широке коло користувачів отри- мують електронні публікації, підготовлені державними архівами. у них міститься як інформація про фонди, так і цифрові копії різних доку- ментів. у 2000 р. завдяки співпраці багатьох архівів постали дві муль- тімедійні публікації на CD-ROM. Одна з них стосується історії торго- вельного Банку, друга – висвітлює історію і склад фондів державних архівів (“Archives of Poland”). у 2001 р. завершено багаторічну працю над “сумаріушем книг коронної метрики (1573–1574)”, що включає проскановані аркуші книг коронної метрики з часів панування генріха Валуа разом з регестами документів та покажчиками. тоді ж було пре- зентовано видання “По чоловічій лінії і по жіночій лінії”, що містить бази даних, використовувані в генеалогічних і демографічних дослі- дженнях (ELA, PRADZIAD, німецькі реєстри і книги цивільного стану в Польщі – USC, нобілітації і індигенати у фондах головного архіву давніх актів – NOBILITACJE та Євангеліки Варшави – EWаNGELICY), а також інформацію про місця зберігання згаданих документів. друге видання “По чоловічій лінії і по жіночій лінії”, створене за новою фор- мою і доповнене базою даних Підляшшя (PODLASIE; Землевласники Підляшшя у другій половині ХVіі ст.), з’явилося у 2003 р. Форму елек- тронної публікації отримує не лише інформація про фонди. архів ме- ханічної документації видав у 2002 р. з нагоди 50-ліття польської раді- останції “радіо Вільна Європа” фрагменти вибраних радіопередач, а у 2003 р. – “Воєнний стан на хвилях польської радіостанції “радіо Вільна Європа”. Від 2003 р. доступними на CD-ROM є також видання “доку- менти міста Познань [1253] 1254–1790” та публікація “Особисті доку- менти промислових робітників-іноземців (1939–1945) з фонду Президії Поліції в Щецині (Polizeiprassidium in Stettin)”46. В останні роки деякі книжкові видання супроводжуються на CD-ROM, що містять аналогіч- ні відомості в електронному вигляді. Від 1996 р. генеральна дирекція державних архівів готує власні та архівні видання в електронному ви- гляді на CD-ROM. Проте їхня мета – не поширення, а, скоріше, певна форма забезпечення. у 2002 р. з’явилося друком видання “Пам’ять Польщі – Пам’ять світу”. Воно презентує об’єкти, що містяться в національному реєстрі 179арХіВна сПраВа За руБежем та у світовому реєстрі програми ЮнескО. у 2003 р. до світового реє- стру внесено гданські постулати 1980 р., а також акт варшавської кон- федерації 1573 р., які у згаданому виданні коротко презентовано. для потреб таких електронних публікацій, а також книжкових ви- дань часто виготовляються цифрові копії документів. Це є черговим етапом застосування новітніх технологій. комп’ютер, а скоріше ска- нер, поступово стає інструментом для надання репрографічних послуг. Це ще не набуло загального поширення, але частіше є бажаним зі сто- рони користувачів і можливим до виконання в установах, що збері- гають документи. у 2003 р. у всіх архівах разом з деякими відділами існувала така можливість, принаймні щодо документів формату а4. і хоча сканування є і надалі рідко вживаною формою репрографій, що виконувалися на замовлення користувача, проте їхня кількість зростає з кожним днем. у 2000 р. архівам запропоновано вживання окреслених стандартів і параметрів електронних документів (tiff – для диску взі- рцевого, jpg – для диску використання, gif – для диску ілюстраційно- го), однак не встановлено єдиних принципів описування та реєстрації електронних копій. систематичне сканування на сьогодні не є широ- ко вживаним (спроби здійснюються в архівах у Бидгощі й у любліні); жоден з архівів у найближчому часі не планує переведення архівних документів з паперових носіїв в електронний формат. сканування як форма забезпечення збереженості документів не визнано ще надійним і рекомендованим, хоча частіше здійснюються спроби оцифровування визначених частин фонду, наприклад у рамках згаданої вище Польської інтернетної бібліотеки. Предметом оцифровування є передусім фото- графія (Центр карта, студія документальних і художніх фільмів та архів університету міколая коперніка в торуні), рідше, наприклад, інвентарі (архів дієцезії в Познані) чи картотеки (особові у Центрі до- кументації польської еміграції в Пултуску і каталожні – в архіві радіо). Цікавий проект сканування метричних книг реалізує архідієцезіальний архів в катовіцах. Проте цей вид роботи не визнається пріоритетним. документи в цифровому вигляді на сьогодні не приймаються на зберігання до архівів. Однак вони становлять частину, хоч і невели- ку, фондів окремих інституцій. найбільше документів такого типу має архів телебачення, де зберігаються, серед іншого, стрічки аналогові й цифрові з записом відео і звуку. електронні документи мають також Центральний геологічний архів, кіноархів студії документальних і ху- дожніх фільмів та архіви вищих навчальних закладів, зокрема ягел- лонського університету, люблінського католицького університету й університету міколая коперніка в торуні. надалі розширюється сфера застосування комп’ютерів, особливо – локальних комп’ютерних мереж, у роботі архівів, а складність інформа- ційних завдань, з якими зіткнулися архіви, засвідчила необхідність під- арХіВна сПраВа За руБежем180 готовки архівістів у цій галузі. нині до обслуговування комп’ютерних систем архіви залучають осіб із спеціальною освітою або користуються послугами сторонніх фірм. Проведене генеральною дирекцією державних архівів анкетуван- ня і поточний огляд свідчать, що використання комп’ютерів в архівах є повсюдним і приносить конкретні результати у вигляді зростаючих збірок інформації та спрощення і прискорення контактів у справах, що не вимагають загальноприйнятої форми документів, але ще не завжди вжи ваються адекватні дії, спрямовані на закріплення результатів праці. Порівняно з першим десятиліттям комп’ютеризації, коли копії “безпеки” створювалися спорадично, настав швидкий прогрес. Цьому сприяло кілька факторів. Один з них – нав’язані ззовні вимоги, як, на- приклад, у випадку із законом про охорону особистих даних, що стосу- ються збереження фондів, які містять такі дані47. не можна нехтувати й особистим негативним досвідом архівістів, які мусили відтворювати тексти, втрачені під час зникнення напруги і зависання комп’ютера, бо не мали у розпорядженні відповідних копій. розв’язання знайшли у побудові комп’ютерних мереж, в яких копії безпеки створюються авто- матично. Викладений вище досвід кільканадцяти років інформатизації робо- ти державних архівів належить доповнити інформацією про іншу діяль- ність, що не принесла належних результатів, але, без сумніву, спричи- нила підвищення рівня інформаційних знань серед архівістів. Великого значення мали і набувають усі форми підвищення кваліфікації й обміну досвідом. на початковому етапі вони мали чітко визначені організацій- ні рамки, як, наприклад, організовані у Познані в 1992–1995 рр. “літні комп’ютерні школи”, в торуні у 1992–1997 рр. – симпозіум з циклу “Проблеми комп’ютеризації архівів”48 та систематичне проведення ін- ститутом архівістики університету міколая коперніка в торуні після- дипломних навчань. кілька десятків років ми опановували нові методи праці, звичайно, не теоретично, а практично. іноді доводилося вчити- ся на власних помилках, але тоді цього не можна було уникнути49. За часів інформаційного суспільства комп’ютер і розлогі мережі стають союзниками клієнтів і споживачів, можуть також допомогати устано- вам найкраще виконувати свої завдання, комп’ютер може бути нашим спільником, якщо ми зможемо коректно формулювати завдання з точки зору інформаційних технологій і правильно розпізнавати пропоновані можливості. і часто однаково придатними в архівах виявляються тех- нічні можливості та здатність точного розуміння, як знання про ми- нуле та гуманітарний злет думки і слова50. тут варто зазначити, що на зв’язок інформатики (як автоматичного обладнання для поширення інформації) з суспільством, наукою і культурою звернено увагу наба- гато раніше. Владіслав марек турський вважає зміну середовища по- 181арХіВна сПраВа За руБежем ширення інформації одним із культуротворчих чинників і згадує вели- ких мислителів у розвитку інформаційної техніки, зокрема Б. спінозу, Б. Паскаля й арістотеля, який пропонував організацію знання у вигляді бази даних51. справжнім форумом дискусій, рівно як з методичних, так і з тех- нічних проблем, а також обміну досвідом є вже згадувана група “ін- форматика і архіви”. у 1998 р. як усвідомлення зростаючої актуаль- ності роботи з документами нового типу створено науковий колектив у справах електронних архівів52. метою його діяльності стала підго- товка положень та складання проекту, спрямованого на використання державними архівами електронних носіїв і запис на них інформації, а також прийняття державними архівами з відомчих архівів облікових документів щодо матеріалів, які передаються. За час роботи колектив ознайомився зі способами користування електронними документами в різних організаційних одиницях та зі стандартом EAD. на сьогодні пи- танням електронного списку передавання-приймання займається робо- ча група, створена на базі Центральної методичної комісії. трапляєть- ся, що деякі архіви приймають від фондоутворювачів документи, що їх обліковано в електронному вигляді, наближеному до архівного опису. і знову практика випередила конкретні методичні рекомендації. у 2001 р. створено наукову групу для проведення функціонального аналізу державних архівів і підготовки кінцевого результату, котрий окреслив би створення інтегрованої моделі інформаційної системи, що враховувала б усі завдання, виконувані державними архівами53. результатом роботи колективу стала концепція інформаційна систе- ма національного архівного фонду54. у 2004 р. створено нову робочу групу, яка у співпраці з науковцями повинна була по-новому провести такий аналіз, врахувавши діяльність архівів у цьому напрямку та зазна- чене вище інформаційне обладнання для допомоги у виконанні архі- вами згаданих функцій55. розроблена модель повинна стати підставою подальшої праці над створенням єдиної інтегрованої системи. маючи в перспективі мету створення такої системи для польських архівів, архівісти під час поїздок до закордонних колег ознайомлюва- лися з інтегрованими інформаційними системами, що функціонують в інших країнах, наприклад у македонії (презентація славіци ніколов- ської) і у Швеції (презентація горана крістіансона). на обширність функціонування планованої системи в Польщі матиме вплив поділ дер- жавних архівів на ті, що підпорядковуються генеральному директору державних архівів, та ті, що залишаються поза цією підлеглістю. З кожним роком праця групи у справі функціонального аналізу, а в подальшому – програмістів, що починають практичне опрацювання засад системи, може утруднюватись у зв’язку з тим, що техніка щоразу розвивається і створює нові можливості. ми не знаходимося в ситуації арХіВна сПраВа За руБежем182 створення системи “на сирому корені”. Від кільканадцяти років ми ви- користовуємо різнe інформаційнe забезпечення, що час від часу зміню- ється, але завдяки якому зібрано багато даних. Опрацювання бази, що нагромаджує інформацію про особисту і діловодну документацію, на- очно показало, що імпорт даних з багатьох баз цієї тематики, що ство- рюються в архівах і Центрі архівної інформації, є неможливим. і навіть якби вдалось опрацювати відповідні алгоритми, то було б занадто до- роге завдання. Перенесення даних зі старих баз до нової залишається здійснювати ручним способом. а дані надходять з усіх архівосховищ. Загальна кількість створених записів зростає з дня на день. констатувати можна одне: що у доступ- ній в інтернеті з 2003 р. базі SEZAM описано близько 80 тис. фондів, у базі IZA – понад 600 тис. архівних одиниць зберігання і кілька сотень тисяч індексових записів. Загалом налічується понад мільйон записів у локальних базах даних, що мають різнорідні структури. навіть так звані стандартизовані бази даних мають свої локальні відмінності, доповнені потрібними там елементами. Поруч з ними створені, наприклад, у дер- жавних архівах у Бидгощі або в катовіцах quasi-системи об’єднують розпорядчу інформацію. і всі вони повинні знайти своє місце в інтегро- ваній системі. Чи не повинні? і чи буде це єдина інтегрована система для всіх архівів? у зв’язку з інформатизацією і перспективами зінтегрованої сис- теми необхідно торкнутися й питання фінансування цих робіт. доте- пер щорічні видатки на придбання комп’ютерів для архівів становили від 500 тис. до 1 млн. злотих. до того ж, виділялися кошти цільового спрямування – кілька десятків тисяч злотих щороку. маємо ще дода- ти кошти на створення та утримання інтернетних сторінок, електрон- ної пошти, адміністрування мережами в архівах. а приблизні кошти опрацювання та впровадження інтегрованої системи, не кажучи про її подальше утримування? у вищезазначеному прикладі македонії під- готовка системи для одного архіву тривала 10 років і вимагала цільо- вих дотацій у сумі кілька сотень тисяч марок. у Польщі інтегровані системи, що створювалися для інших установ, наприклад, комплексна система інформації установ соціального забезпечення, інтегрована сис- тема інформації про нерухомість, – коштували від кількасот мільйонів до понад міліард злотих. Це в кілька разів більше, ніж річний бюджет державних архівів. не викликає, однак, сумніву, що комп’ютеризація поставила перед архівами вимоги, з якими мусимо справитися – як у сфері методики, так і організації праці. інформаційні системи, хоч і є лише знаряддя- ми праці, вимагають від користувачів змін у способах роботи і навіть мислення, вимагають точності, послідовності й акуратності. неясни- ми є постановчі процеси, ускладнені і заплутані службові залежнос- 183арХіВна сПраВа За руБежем ті і шляхи виконання завдань, багатозначність запису інформації або звичайні орфографічні помилки, що часто виступають у традиційних організаціях при зіткненні з інформаційними технологіями. Отже, зрос- тає значення стандартів, зокрема, в описуванні національної спадщини, що зберігається в архівах. Потреби, що випливають з існуючих про- блем, а також з накреслених незалежно планів робіт, визначають, на які види робіт потрібно звернути увагу найближчим часом. необхідно і надалі накопичувати інформацію в базах даних – створювати нові, активізувати і модернізувати вже існуючі та удоступнювати відомості в локальних мережах та в мережі інтернет. допомогти в цьому можуть придбання і модернізація обладнання, створення внутрішніх мереж і доступ до інтернет. Перед опрацюванням і виконанням зінтегрованої системи необхідно впорядкувати процес керування та впровадити єди- ний обов’язковий стандарт архівного опису. Є проблема в залученні програмістів до архівів, які будуть спочатку обслуговувати існуючі бази даних, а в майбутньому співпрацювати над створенням основ та пристосуванням систем. Варто також піклуватися і про тіснішу спів- працю між різними інституціями, що зберігають архівні фонди, з ме- тою опрацювання і застосування єдиних методів. архіви у громадській свідомості пов’язані з довготривалістю, а ча- сом – несправедливо – є також синонімом застою і консервативності. Останні роки доводять, що світ розвивається все швидше, суспільство з задоволенням засвоює пропоновані технікою можливості й очікує, що всілякі публічні установи, у тому числі урядова адміністрація, спросту- ють їхні очікування. теорія архівістики, що створювалася протягом де- сятиліть, і надалі присвячена практичним діям, однак здається, що ака- демічні осередки, які виховують майбутніх архівістів, впроваджують до навчальних програм розв’язання, вже використовувані в поточній роботі56. наприклад, бази даних, що застосовуються в державних архі- вах, вже доступні для наукових пошуків у кількох вищих навчальних закладах, а саме: Варшавському університеті, університеті міколая коперніка в торуні, гданському університеті, сілезькому університеті, Підляській академії, університеті марії кюрі-склодовської в любліні та люблінському католицькому університеті. Планування подальших кроків у галузі інформатизації архівів несе за собою швидше певний ризик втрати актуальності деяких цілей, аніж можливість їхньої реалізації. Зміни відбуваються так стрімко, що пла- ни зазнають перегляду, оскільки не завершені в одному році справи у наступному вже стають застарілими та неактуальними, коли техніка приносить можливості нових рішень. таких планів було безліч. дея- кі з них, особливо безперервного чи короткотермінового характеру, реалізовані повністю або частково. Постійної уваги потребують утри- мання, заміна та розбудова обладнання, проведення внутрішніх мереж арХіВна сПраВа За руБежем184 і підключення до них, реєстрація доменів для архівних веб-сторінок, поліпшення кількості та якості інформації, виставленої в інтернет, на- приклад, публікація архівних довідників, а також збільшення кількості архівних послуг за допомогою електронної пошти, наприклад, подання початкової інформації, замовлення копій архівних документів тощо. З поданих вище відомостей повинна постати інтегрована або хоча б компактна система інформації про національний архівний фонд. Вона повинна стати доступною в розлогій мережі, принаймні у тій частині, що не охоплена таємницею. супроводжуватиме її можливість викорис- тання у мережі цифрових копій архівних документів. до інформаційної системи можна включити відомості про документи, які зберігаються не лише в державних архівах, але й в інших установах. необхідно також вирішити, чи слід продовжувати об’єднання даних і презентацію їх на одній інтернетній сторінці, чи так само прямувати до опрацювання по- шукачки, що обслуговуватиме безліч розпорошених збірок. надалі перед архівістами стоїть завдання створення інформаційно- пошукових мов (предметний каталог, картотека зразків гасел, словник ключових слів), які б упорядковували описи фондів та полегшували пошук інформації. Згадані закони про електронний підпис та доступ до інформації мусять бути початком процедур, пов’язаних з використан- ням електронного підпису. серед завдань, що стоять перед архівістами, варто знову підкресли- ти значення подальших наукових досліджень у галузі архівістики, на- вчання студентів і підвищення кваліфікації архівістів у галузі інформа- тизації, підготовки видань, що стосуються як методичних проблем, так і практичного досвіду. Широким форумом для дискусій і традиційного обміну досвідом є симпозіуми, з’їзди істориків і архівістів, підтриму- вані в останні роки товариством польських архівістів57, а також кон- ференції церковних архівів, організовані Осередком архівів, бібліотек і церковних музеїв у католицькому університеті в любліні58. такими зустрічами в рамках різних дисциплін не можна нехтувати. Їх необхід- но продовжувати з надією на практичні результати співпраці не лише в рамках архівів, але й співпраці з іншими установами, що зберігають національне надбання, та науковими осередками. усе згадане вище, що пов’язано з використанням комп’ютерів в архівах, стосувалося двох сфер – удосконалення праці й інформа- тизації архівних довідників. до деякої міри на цьому тлі вирізняєть- ся комп’ютер як інструмент до створення та відтворення документа. електронні архіві – це майбутнє, хоч і недалеке. для працівників чис- ленних фірм і інституцій світ e-mail чи віртуальних документів уже є щоденністю. найближчим часом архівісти муситимуть вживати прак- тичні дії в рамках завдань, що випливають з архівного закону, а саме: формування національного архівного фонду, контроль за користуван- 185арХіВна сПраВа За руБежем ням архівними матеріалами, що входять до національного архівного фонду у відомчих архівах59. слід також вчитися по-новому дивитися на документ. Ще не так давно оригінальність документа була однознач- ною, автентичність – ясно окресленою, зміст – незмінним, а для його пізнання вистачало вправного ока та вміння читати. нині щоразу часті- ше говоримо не про документ як предмет зацікавлення і збереження, а про інформацію, яку він несе в собі. Про це йшлося на іV Загальному з’їзді польських архівістів у 2002 р., у рамках якого діяла секція іV “комп’ютерне управління документацією”60. Вона повинна бути збере- жена, бо архівіст – а скоріше, його бачення й уміння – має бути при- сутнім при створенні документа, а не тоді, коли він втрачає важливість і актуальність. Це дозволить запам’ятати інформацію у форматі, що дає можливість її забезпечення і міграції до чергових систем. для збере- ження і забезпечення нових електронних документів не треба будува- ти великих архівосховищ, водночас необхідно обслуговувати сховища даних для інформаційних систем. у такому випадку не можна буде спиратися на дотеперішні принципи реставрації документів. необхід- ними стануть глибокі роздуми над методами праці й осмислення нових інструментів формування спадщини, яку ми зберігаємо для майбутніх поколінь. 1 Цілі й напрямки інформаційного суспільства в Польщі, підготовлені комітетом наукових досліджень і міністерством зв’язку, затверджені радою міністрів 28 листопада 2000 р. (Przegląd rządowy, nr 1 (115), styczeń 2001); ePolska – План розвитку інформаційного суспільства в Польщі на 2001 –2006, стратегія інформатизації Польської речі Посполитої – ePolska на 2004–2006, http://www.informatyzacja.gov.pl/_d/strategia/strategia_informatyzacji_rzeczypos- politej_polskiej-epolska.pdf.pdf. 2 Nawrocki S. Możliwości zastosowania cybernetyki i jej pojęć w archiwistyce // Archeion. – T. 60. – 1974. – S. 7–21; tenże. Działalność zespołu naukowo-badawc- zego “Informatyka i Archiwa” w r. 1973 // Archeion. – T. 62. – 1975. – S. 315–316; Barczak H. Informatyka w archiwach // Archeion. – T. 74. – 1982. – S. 27–38; Nawrocki S. Komputer w służbie archiwalnej. – Poznań, 1985; tenże. Zespół “In- formatyka i Archiwa” // Archeion. – T. 83. – 1987. – S. 310–312. 3 Цей термін на конференції в Закопане в 1968 р. уперше вжив ромуальд марчинський (ширше див.: Turski W. M. Nie samą informatyką. – Warszawa, 1980. – S. 5). 4 розпорядження генерального директора державних архівів від 26 січня 1974 № 3 про створення покажчиків до описів (Zbiór przepisów archiwalnych wydanych przez Naczelnego Dyrektora Archiwów Państwowych / Wybór i opra- cowanie Tarakanowska M., Rosowska E. – Warszawa, 2001. – S. 400–406. 5 Jabłoński A., Krystek H. Rola systemu AZAK w kształtowaniu narastającego zasobu archiwalnego // Archiwa polskie wobec wyzwań XXI wieku. Pamiętnik III Powszechnego Zjazdu Archiwistów Polskich Toruń, 2-4 września 1997. – T. I. – Radom, 1997. – S. 241–247. як пишуть автори, “діяльність системи зависла на початку дев’яностих років через брак коштів на її експлуатацію” (там само, арХіВна сПраВа За руБежем186 с. 243). Порівн.: Nawrocki S. Prace zespołu problemowego “Informatyka i archi- wa” a prace komputerowe w Archiwum Państwowym w Poznaniu // Archiwista. – № 89. – 1995. – S. 36–37. 6 Jabłoński A., Pustuła Z. Archiwa zakładowe urzędów wojewódzkich w świetle badań ankietowych “AZAK” stan na 30.10.1995 r. // Archiwista Polski. – № 4. – 1996. – S. 44–72. 7 Проблема інформатизації архівів уже була предметом виступів і публі- кацій. див.: Ryszewski B. Problemy komputeryzacji archiwów. – Toruń, 1994; tenże. Archiwa i archiwistyka polska wobec komputeryzacji // Pamiętnik XV Powszechnego Zjazdu Historyków Polskich / Pod red. J. Staszewskiego. – T. 1, cz. 2. – Gdańsk–Toruń, 1995. – S. 237–244; tenże. Problemy komputeryzacji ar- chiwów // Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne. – T. 70. – 1998. – S. 17–24; Biernat A. Ewolucja techniki komputerowej w archiwach // Technika archiwalna w XX wieku / Pod red. Sierpowskiego S., Wiśniewskiego J. – Poznań 2001. – S. 13–25; Nawrocki S. Znaczenie techniki w pracy archiwalnej w XX wieku // Technika archiwalna w XX wieku. – S. 7–12; Stan i perspektywy komputeryzacji archiwów polskich // Archiwista Polski. – № 3–4. – 2001. – S. 120–133 (дискусія відбулася в торуні 12 червня 2001 р. за участі евгеніуша Бородія, Вальдемара Хоронжевського, анджея яблонського, генріка кристка, марка кучинського і Болеслава рассальського); Laszuk A. Stan i perspektywy komputeryzacji archi- wów polskich // Archiwista Polski. – № 3–4. – 2001. – S. 134–143; Nałęcz D. Archiwa u progu ery informacji – bilans otwarcia // Archiwa i archiwiści w dobie społeczeństwa informacyjnego: pamiętnik IV Powszechnego Zjazdu Archiwistów Polskich, Szczecin, 12–13 września 2002 r. / Pod red. Nałęcz D. – T. I. – Toruń, 2002. – S. 23–43. Це питання висвітлено в магістерській праці, підготовленій під керівництвом проф. е. колодзєя – Piątkowski G. Komputeryzacja archiwów państwowych w Polsce. – Lublin, 2003, машинопис. у журналі “Archeion” з № 103 відкрито рубрику “інформатика і архіви”. 8 як видно з анкетування, проведеного генеральною дирекцією державних архівів у 2001 р., серед 90 відібраних установ, що створюють і зберігають документацію історичного значення, найраніше комп’ютери з’явилися в архіві дієцезії в Познані (1986 р.). трьома роками пізніше почали використовувати комп’ютери у Центральному геологічному архіві, а в 1990 р. в архівах радіо і телебачення (за реєстрацією Центру архівної інформації гдда – znak COIA– 910–1/01). 9 у 1995 р. до річного звіту, що складаються державними архівами, у розділі “доступ і архівна інформація” введено графу про стан інформатизації. Відтоді у звітах можна постійно знайти інформацію про кількість комп’ютерів, периферійне обладнання, працівників, які обслуговують цю ділянку діяльності, завдання, що виконуються за допомогою такого обладнання, а також про бази даних. 10 За реєстрацією Відділу організації та удоступнення гдда – znak WOU– 031–1/04. 11 деякі архіви, що не входять до державної архівної системи, вирішили використовувати менш поширене програмування, наприклад Центральний військовий архів – Power Builder, Бюро інформації і розшуку Польського Червоного Хреста (ПЧХ) – Neurosoft/HTML/PLS, архів університету міколая коперніка – POSTGRESQL, архіви радіо і телебачення – CUADRA STAR. 12 Порівн. зіставлення та аналіз даних за 1996 р. у праці: Laszuk а. Bazy danych w archiwach państwowych // Archiwa polskie wobec wyzwań XXI wieku... – T. I. – S. 233. 187арХіВна сПраВа За руБежем 13 систематичне створення електронних індексів до актів метричних книг іудейського віросповідання відбувається в рамках проекту Jewish Records In- dexing-Poland, що координує Stenley A. Diamond – http://www.jewishgen.org/ JRI–PL/. 14 В установах, не підпорядкованих генеральній дирекції державних архі- вів, бази даних найчастіше використовуються при описуванні документів на рівні одиниці зберігання та фонду, а також для створення покажчиків (пере- важно іменних і географічних). тут варто наголосити, що найбільші зібрання інформації, які зосереджені в комп’ютерних базах даних і налічують сотні тисяч записів, є в таких архівах: архіві дієцезії в Познані, Центральному геологічному архіві, архіві телебачення, архіві радіо та архіві Варшавського університету. 15 Międzynarodowy standard opisu archiwalnego. Część ogólna ISAD (G). – Warszawa, 1995. 16 Ryszewski в. Problemy komputeryzacji archiwów. – Toruń, 1994; порівн.: Kowalewski м. Zastosowanie standardu opisu archiwaliów FOPAR na przykładzie zespołu archiwalnego Prezydium WRN w Szczecinie // Szczeciński Informator Ar- chiwalny. – 1998. – № 12. – S. 39–63. 17 База була підготовлена з методичної сторони анджеєм Бернатом і анною лашук, а з технічної – марком Чехочінським і адамом Островським (архів архіву гдда, од. зб. 294/13); Laszuk A. System Ewidencji Zasobu Ar- chiwalnego SEZAM // Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne. – 1998. – T. 70. – S. 91–98. 18 конвертацію здійснив рафал мровєц, а чергову версію бази даних опра- цював марек кучинський. 19 Базу створив анджей яблонський. 20 розпорядження генерального директора державних архівів від 9 березня 1990 р. № 2 щодо обліку архівних документів у державних архівах (Zbiór przepisów archiwalnych... – S. 620, 623). 21 Постанова генерального директора державних архівів від 30 січня 2004 р. № 3 щодо впровадження до застосування в державних архівах бази даних Облікової системи архівного фонду SEZAM 6.0 (реєстрація Центру архівної інформації гдда – znak COIA–021–1/03 i COIA–021–2/04). 22 спрямування щодо створення друкованих описів фондів, що зберігаються в державних архівах, впроваджено розпорядженням генерального директора державних архівів від 19 березня 1960 р. № 6 (Zbiór przepisów archiwalnych... – S. 275). З інформаційного боку базу даних опрацював марек кучинський (архів архіву, од. зб. 294/13). 23 Ryszewski B. Problemy komputeryzacji archiwów. – Toruń, 1994. – S. 52– 58. 24 Порівн.: Choniawko A. Niektóre aspekty opracowania akt w Archiwum Państ wo wym w Poznaniu przy wykorzystaniu techniki komputerowej // Archeion. – 2002. – T. 104. – S. 129–147. 25 триває робота над новими методичними рекомендаціями щодо опрацю- вання печаток, фотографій і плакатів з одночасним створенням комп’ютерних баз даних. 26 (архів архіву, од. зб. 306/21, реєстрація Центру архівної інформації гдда – znak COIA–0420–8/01). З інформативного боку першу версію бази опрацював адам Островський, другу – марек кучинський. арХіВна сПраВа За руБежем188 27 інформативний бік бази опрацював анджей яблонський. 28 розпорядження генерального директора державних архівів від 23 жовт- ня 2002 р. № 11 щодо впорядкування й обліку картографічної документації в державних архівах (znak ZNA – 021–5/02). З інформативного боку базу опра- цював себастіян капровський. 29 розпорядження генерального директора державних архівів від 28 грудня 1999 р. № 11 щодо мікрофільмування й обліку мікрофільмів у державних архівах (Zbiór przepisów archiwalnych... – S. 638). Базу FILMIK опрацювали анна Поквар і марек Барщ, а з технічного боку – марек кучинський, інфор- матизаційна версія бази MIKROFILM – рафал мровєц. 30 Їх основою є: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznac- zeniem terytorialnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunika- cyjnych / Pod red. Bystrzyckiego T. – Przemyśl–Warszawa, 1933, а також Rospond S. Słownik nazw geograficznych Polski Zachodniej i Północnej – сz. 1: Polsko– Niemiecka. – Wrocław, 1951. 31 Międzynarodowy standard archiwalnych haseł wzorcowych ciał zbiorowych, osób i rodzin (ISAAR CPF). – Warszawa, 2000. 32 Засади бази опрацювала анна лашук, з технічного боку її виконав адам Островський, а чергову версію – марек кучинський. 33 Версію використання бази створив марек кучинський. 34 Відомості з бази ELA у частині, що стосується осіб іудейського віроспо- ві дання та євреїв, доступні в інтернеті на порталі Routes to Roots Foundation – http://www.rtrfoundation.org/search.asp. 35 Засади цих баз даних підготували колективи, а з технічної сторони її опрацював марек кучинський. 36 розпорядження генерального директора державних архівів від 15 черв- ня 2000 р. № 8 щодо проведення державними архівами контролю за корис- туванням архівними матеріалами, що входять до національного архівного фонду (реєстрація відділу організації та удоступнення – znak WOU – 402– 6/2000). 37 Reconstitution of the Memory of Poland. – Warsaw, 2000. 38 розпорядження міністра культури від 12 травня 2003 р. щодо умов збе- рігання особистої документації і діловодства працедавців (Dz. U. 2003 nr 98 poz. 901). 39 архів Польcької академії наук, архів Бібліотеки Варшавського універ- ситету і архів Варшавського університету, архів національного музею у Варшаві, музей перших Пястів на лєвніці, архів університету міколая коперніка в торуні, архів дієцезії в лодзі, Єврейський історичний інститут, архів “солідарності”, спілка сибіряків у лодзі, архів науки Пан і Пау, інститут національної пам’яті, а також інститут Юзефа Пілсудського у нью- Йорку, Польський науковий інститут в америці, товариство ветеранів Поль- ської армії в америці. 40 Пор.: Wojtkowski R. Możliwości wykorzystania lokalnych i światowych sieci komputerowych w promocji zasobu archiwalnego i wymianie informacji // Archiwa polskie wobec wyzwań XXI wieku...– T. II. – S. 31–36; Flis S. Archiwa polskie a Internet // Archiwa i archiwiści w dobie społeczeństwa informacyjnego...– S. 65–76. 41 Закон від 6 вересня 2001 р. про доступ до публічної інформації (Dz.U. nr 112, poz. 1198) з пізнішими змінами, а також розпорядження міністра 189арХіВна сПраВа За руБежем внутрішніх справ і адміністрації від 17 травня 2002 р. щодо Бюлетеня публічної інформації (Dz.U. nr 67, poz. 619). 42 Aдміністратор дискусійного форуму рафал магрись з державного архі- ву в любліні. 43 редактор порталу – адам Банєцький з відділу в любані державного архіву у Вроцлаві. 44 Закон від 18 вересня 2001 р. про електронний підпис (Dz.U. nr 130, poz. 1450, з пізнішими змінами). 45 Mijal P., Mijal W. “Akta osobowe cudzoziemskich robotników przymuso- wych (1939–1945) z zespołu Prezydium Policji w Szczecinie (Polizeiprasidium in Stettin)”. – Szczecin, 2003. 46 Kresy Wschodnie II Rzeczypospolitej w fotografii. Katalog fotografii z Ar- chiwum Dokumentacji Mechanicznej w Warszawie (1919–1939) / Oprac. Bon- iecki J. – Warszawa, 1996; Meldunki miesięczne wywiadu przemysłowego KG ZWZ/AK 1941–1944. Faksymile / Przygotował do wydania Glass A. – Warszawa, 2001. 47 Закон від 29 серпня 1997 р. про охорону особистих даних (Dz. U. nr 133, poz. 883), розпорядження міністра внутрішніх справ і адміністрації від 3 червня 1998 р. щодо визначення основних технічних і організаційних умов, яким мають відповідати обладнання й інформаційні системи, що слугують для обробки особистих даних (Dz. U. Nr 80, poz. 521 oraz z 2001 r. Nr 121, poz. 1306). 48 результатом цих симпозіумів стали матеріали, опубліковані в серії “комп’ютеризація архівів”: t. 1: Problemy opracowania archiwaliów staropol- skich w skomputeryzowanych systemach informacyjnych: materiały sympozjum, Toruń 9–10 września 1993 r. / pod red. Ryszewskiego B. – Toruń, 1994; T. 2: Prob- lemy komputeryzacji archiwów: zagadnienia ogólne, opracowanie dokumentacji kartograficznej i technicznej w skomputeryzowanych systemach informacyjnych: materiały sympozjum, Toruń, 15 і 16 grudnia 1994 r. / Pod red. Ryszewskiego B. – Toruń, 1996; t. 3: Problemy zespołowości w archiwistyce i praktyce archiwów : materiały sympozjum, Toruń, 20– 21 października 1995 r. / Pod red. Robótki H. – Toruń, 1997; T. 4: Problemy struktury zasobu archiwalnego w perspektywie kom- puteryzacji archiwów: materiały sympozjum, Toruń, 4–5 października 1996 r. / Pod red. Robótki H. – Toruń, 1998; T. 5: Problemy opisu archiwaliów w skom- puteryzowanych archiwalnych systemach informacyjnych: materiały sympozjum, Toruń, 5– 6 grudnia 1997 r. / Pod red. Robótki H. – Toruń, 1999; T. 6: Problemy opracowania... 49 див.: Stan i perspektywy... – S. 137–138. Ці питання і надалі залишаються актуальними. 50 Про більш широкі аспекти сучасної архівістики й дилеми, перед якими стоять архівісти, порівн., наприклад: Skupieński K. Od archiwariusza do zarządcy dokumentacji. Ewolucja zawodu archiwisty na przestrzeni wieków // “Archiwista Polski”. – 2001. – № 3–4. – S. 81–91. 51 Turski W. M. op.cit. – S. 49–51. 52 Постанова генерального директора державних архівів від 23 листопада 1998 р. № 3 про створення наукової групи щодо справ електронних архівів (реєстрація наукового центру архівістики – znak ZNA–021–3/01). 53 розпорядження генерального директора державних архівів від 27 листо- пада 2001 р. № 24 про створення наукового колективу для проведення функ- ціонального аналізу державних архівів.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26892
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0320-9466
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:03:03Z
publishDate	2008
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Лашук, А. 2011-09-07T16:20:02Z 2011-09-07T16:20:02Z 2008 Стан інформатизації державних архівів Польщі / А. Лашук // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 161-189. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26892 Від редакційної колегії. Аналітичний огляд і роздуми щодо процесів інформатизації польських архівів на замовлення редколегії “Архівів України” були люб’язно опрацьовані авторкою у вересні 2004 р. Стаття є не просто надзвичайно цікавою і глибокою, вона – абсолютно актуальна для українських архівістів і є взірцем аналітичних і архівософських ессе як жанру. Переклад з польської Вікторії Москалець. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Архівна справа за кордоном Стан інформатизації державних архівів Польщі Informatization Situation at Polish State Archives Article published earlier
spellingShingle	Стан інформатизації державних архівів Польщі Лашук, А. Архівна справа за кордоном
title	Стан інформатизації державних архівів Польщі
title_alt	Informatization Situation at Polish State Archives
title_full	Стан інформатизації державних архівів Польщі
title_fullStr	Стан інформатизації державних архівів Польщі
title_full_unstemmed	Стан інформатизації державних архівів Польщі
title_short	Стан інформатизації державних архівів Польщі
title_sort	стан інформатизації державних архівів польщі
topic	Архівна справа за кордоном
topic_facet	Архівна справа за кордоном
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26892
work_keys_str_mv	AT lašuka stanínformatizacííderžavniharhívívpolʹŝí AT lašuka informatizationsituationatpolishstatearchives

Стан інформатизації державних архівів Польщі

Репозитарії

Схожі ресурси