Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС

Розглядаються основи методики прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС, які базуються на моделюванні функціонування ППС (UML-модель), а також імітаційному моделюванні підприємства за умов впровадження ППС в його систему управління....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Стрєлов, І.А., Ігнатенко, П.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут програмних систем НАН України 2007
Schlagworte:	Методи і засоби програмної інженерії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/269
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС / І.А. Стрєлов, П.П. Ігнатенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 4. — С. 13-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-269
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2692025-02-23T18:02:36Z Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС Стрєлов, І.А. Ігнатенко, П.П. Методи і засоби програмної інженерії Розглядаються основи методики прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС, які базуються на моделюванні функціонування ППС (UML-модель), а також імітаційному моделюванні підприємства за умов впровадження ППС в його систему управління. 2007 Article Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС / І.А. Стрєлов, П.П. Ігнатенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 4. — С. 13-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/269 681.3.06 uk application/pdf Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Методи і засоби програмної інженерії Методи і засоби програмної інженерії
spellingShingle	Методи і засоби програмної інженерії Методи і засоби програмної інженерії Стрєлов, І.А. Ігнатенко, П.П. Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
description	Розглядаються основи методики прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС, які базуються на моделюванні функціонування ППС (UML-модель), а також імітаційному моделюванні підприємства за умов впровадження ППС в його систему управління.
format	Article
author	Стрєлов, І.А. Ігнатенко, П.П.
author_facet	Стрєлов, І.А. Ігнатенко, П.П.
author_sort	Стрєлов, І.А.
title	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
title_short	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
title_full	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
title_fullStr	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
title_full_unstemmed	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС
title_sort	підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ппс
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/269
citation_txt	Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС / І.А. Стрєлов, П.П. Ігнатенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 4. — С. 13-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT strêlovía pídhíddoprognozuvannâosnovnihharakteristikekonomíčnoíefektivnostípps AT ígnatenkopp pídhíddoprognozuvannâosnovnihharakteristikekonomíčnoíefektivnostípps
first_indexed	2025-11-24T07:22:22Z
last_indexed	2025-11-24T07:22:22Z
_version_	1849655497359097856
fulltext	Методи і засоби програмної інженерії © І.А. Стрєлов, П.П. Ігнатенко, 2007 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 4 13 УДК 681.3.06 І.А. Стрєлов, П.П. Ігнатенко ПІДХІД ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ППС Розглядаються основи методики прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС, які базуються на моделюванні функціонування ППС (UML-модель), а також імітаційному моделюванні підприємства за умов впровадження ППС в його систему управління. Вступ Створення інформаційних технологій у цей час – важливий напрям капітальних вкладень компаній. У зв'язку з цим перед розробниками все частіше постає задача щодо обгрунтування таких вкладень, побудови раціональної і прозорої системи фінансування, яка б давала гарантії адекватної прибутковості таких проектів. При цьому оцінювання економічних характеристик проектів з створення при- кладних програмних систем (ППС) – дуже важлива складова цієї задачі. Деякі пі- дходи до отримання таких оцінок були на- ведені в [1-5]. Вони дозволяють отриму- вати оцінки вартості та тривалості ство- рення ППС за моделлю зовнішніх інтер- фейсів ППС та UML-моделлю самої сис- теми, починаючи з перших етапів проекту- вання та уточнювати їх у ході здійснення розробки. Це дає організації-розробнику змогу управляти економічними характери- стиками проекту на стадіях розробки ППС. Але, з іншого боку, для користувача ППС для прийняття рішення з її замов- лення більш важливо отримати оцінки економічного ефекту від впровадження ППС. У випадку спеціалізованої ППС це питання має велике значення також для її розробника, адже замовник може відмови- тись від використання економічно неефек- тивної ППС. У разі виявлення недостат- ньої ефективності ППС під час її проекту- вання або розробки ще є можливість це врахувати та зкоригувати вимоги, архіте- ктуру або інші аспекти проекту. З фінансової точки зору, розробка та впровадження ППС є інвестиційним прое- ктом, до якого замовник вкладає певні ре- сурси та отримує новий актив – прикладну програмну систему. При цьому економічна ефективність проекту – ключовий фактор у прийнятті рішення про інвестування у нього коштів. 1. Основні характеристики ефективно- сті інвестицій Для організації-розробника ППС сут- тєвими є такі економічні показники прое- кту, як вартість та тривалість. Для органі- зації-замовника ці показники також є важ- ливими, але їх недостатньо для оцінки економічного ефекту від впровадження ППС та визначення доцільності проекту. Впровадження ППС в організації можна розглядати як інвестиційний про- ект, у ході якого замовник витрачає певні кошти на придбання активу (ППС), який дозволяє зменшити видатки через оптимі- зацію бізнес-процесів або збільшити над- ходження, запропонувавши ринку нові продукти. Інвестиційний проект є доцільним, якщо грошові потоки – Cash Flow (CF), що генеруються проектом, забезпечують дві умови: • покриття початкової інвестиції; • віддачу на вкладені гроші (дохід інвестора). Найбільш вживаними (основними) показниками ефективності інвестиційних проектів є такі: чиста приведена вартість (ЧПВ, Net Present Value, NPV). Відображає різницю між видатками та прибутками, коли всі кошти приведені у часі до теперішнього моменту часу. Якщо їх різниця позитивна, тобто одержана позитивна чиста приведена вартість, даний проект прийня- Методи і засоби програмної інженерії 14 тний. Цей показник дуже ефективний при порівнянні кількох довготермінових проектів, які мають сильно рознесені у часі видатки та прибутки: INV r CF NPV n i i i − + =∑ =1 )1( , (1) де iCF – грошовий потік у i -му періоді, r дорівнює WACC у i -му періоді, INV – початкові інвестиції; внутрішня норма прибутку (ВНР, Internal Rate of Return, IRR). Так нази- вають ставку дисконтування, за якої вели- чина ЧПВ стає нульовою (поточна приве- дена вартість майбутніх надходжень кош- тів на дані інвестиції рівна затратам на ці інвестиції). Це ефективна ставка доходно- сті проекта, яка може бути порівняна зі ставками банківських депозитів. У теорії визначається шляхом розв’язання рівняння INV IRR CFn i i i = +∑ =1 )1( , (2) де iCF – грошовий потік у i -му періоді, INV – початкові інвестиції. На практиці визначається методом проб і помилок; коли чиста приведена вар- тість, тобто різниця між приведеними на- явними затратами на інвестиційний проект і приведеними наявними надходженнями (тобто прибутки) за даним проектом рівна нулю, коефіцієнт дисконтування (приве- дення), який дав такий результат і буде внутрішньою нормою прибутку за прое- ктом. Якщо внутрішня норма прибутку вища мінімально допустимої норми прибу- тку за проектом, то інвестиції у цей проект допустимі; період окупності (ПО, період пове- рнення коштів, Payback Period, PBP), – час, необхідний для того, щоб сума, інвес- тована в той чи інший проект, повністю повернулася за рахунок коштів, одержаних внаслідок основної діяльності за даним проектом. Є одним із найбільш загальних показників інвестиційного проекту. Він обчислюється шляхом порівняння суми інвестицій з сумою прибутків, звичайно місяць за місяцем. Більшість проектів ма- ють великі початкові вкладення, що по- ступово повертаються разом з прибутками. У певний момент часу сума прибутків пе- ревищує суму вкладених коштів. Промі- жок часу від початку проекту та цим мо- ментом і називають періодом окупності. Цей показник не є мірою прибутковості проекту, навіть при великому ПО прибутки від усього проекту можуть значно перевищити видатки. Проте цей показник певною мірою відображає ризики проекту – проекти з великим ПО більш вразливі до непередбачених змін; приведений період окупності (ППО, Discounted Payback Period, DPP) врахо- вує „часову вартість” грошей. Через такі фактори, як інфляція, банківський процент або інші привабливі проекти, одна гривня сьогодні коштує більше, ніж одна гривня завтра. Обраховуючи ППО, всі прибутки та видатки дисконтують для врахування можливостей інвестицій у інші проекти та ризиків проекта. Для короткотермінових проектів ПО дає достатню точність, але для довготривалих проектів, ППО є точ- нішим. Як ПО і ППО не є міра доходності проекту; коефіціент прибутковості інвестицій (КПІ, Return on Investment, ROI). Прибуток до виплати процентів і податків, поділений на суму довготермінових зо- бов’язань плюс акції. Також називається коефіцієнтом віддачі на постійний капітал. Обчислюється як різниця між сумарними прибутками та сумарними видатками, по- ділена на суму видатків. Ця характерис- тика показує, скільки прибутку може при- нести проект на одиницю вкладених кош- тів. На практиці рекомендують використо- вувати дисконтований КПІ, що враховує часову вартість грошей та ризик проекту: ∑ ∑∑ = == − = n i i n i i n i i CF CFCF ROI 1 2 1 2 1 1 , (3) де 1 iCF – прибутки у i -му періоді, 1 iCF – видатки в i -му періоді; середня зважена вартість капіталу (СЗВК, Weighted Average Cost of Capital, WACC) відображає вартість капіталу, що складається з власних та запозичених коштів: EEKK rinvtrinvWACC ⋅+−⋅= )1( , (4) Методи і засоби програмної інженерії 15 де Kinv – обсяг позичкового капіталу, Kr – вартість позичкового капіталу, наприклад, відсотки за кредитом, t – ставка податку на прибуток, Einv – обсяг власного капіталу, Er – вартість власного капіталу, відображає прибутковість альтернативних вкладень власного капіталу. У нормальних умовах власний капітал не може коштувати більше, ніж запозичений, але він ніколи не має нульову вартість; грошові потоки (ГП, Cash Flow, CF), прибутки та видатки, пов’язані з інве- стиційним проектом. j iCF позначає суму, що пройшла за статтею j у періоді i . Ці основні характеристики ефектив- ності інвестицій будемо розглядати і для проекту створення ППС. 2. Моделювання процесу використання ППС та прогнозування даних для об- числення інвестиційних показників Звичайно, необхідні дані для обчис- лення інвестиційних показників, як і при оцінках вартості ППС, можуть бути одер- жані експертними методами [1]. Але більш ефективним підходом до одержання дос- товірних вхідних даних є побудова іміта- ційної моделі функціонування підприємс- тва за умов впровадження ППС в систему її управління. Не зупиняючись на технології побу- дови імітаційної моделі підприємства (та- кого роду технології добре відомі [6]) від- мітимо лише для розглядуваного прикладу перелік необхідних показників, динаміку прогнозних значень яких необхідно одер- жати для 12 місяців функціонування під- приємства в нових умовах. До них, напри- клад, належать: • надходження від продаж; • затрати на матеріали і комплектуючі; • затрати на підрядну заробітну плату; • сумарні прямі витрати; • загальні витрати; • витрати на персонал; • вкладення в короткострокові цінні папери; • доходи по короткострокових цінних паперах; • сумарні постійні витрати; • інші надходження; • інші витрати; • налоги; • кеш-фло від операційної діяльності; • затрати на покупку активів; • інші витрати підготовчого періоду; • надходження від реалізації активів; • покупка прав власності; • продаж прав власності; • доходи від інвестиційної діяльності; • кеш-фло від інвестиційної діяльності; • власний (акціонерний) капітал; • запозичення; • витрати на погашення запозичення; • лізінгові платежі; • виплати дівідентів; • кеш-фло від фінансової діяльності; • баланс готівки на початок періоду; • баланс готівки на кінець періоду. Одержані прогнозні дані – основа для фінансового моделювання та оцінювання інвестиційних показників проекту за допомоги існуючих засобів такого моде- лювання. При визначенні грошових потоків проекту із розробки та впровадження ППС найпростішим є обрахунок видатків. Типовими складовими вартості проекту є: • вартість розробки ППС; • ліцензіі на системоутворююче та допо- міжне програмне забезпечення; • вартість комп’ютерної техніки та ін- фраструктури для ППС; • вартість послуг із встановлення та на- лаштування ППС; • вартість технічної підтримки встанов- леної ППС; • заробітна платня додаткового техніч- ного персоналу; • вартість навчання технічного персона- лу та користувачів роботі з ППС. Набагато складнішою є задача визна- чення прибутків від впровадження ППС. У деяких випадках задача знаходження по- току прибутків від впровадження є очеви- дною та не потребує складних обчислень. Наприклад, коли мета впровадження ППС – надання нової послуги клієнтам засобами Методи і засоби програмної інженерії 16 самої ППС, можна вважати прибуток від цього нового напрямку діяльності грошовим потоком, створеним внаслідок впровадження ППС. Але найчастіше вплив ПС на бізнес-процеси фірми є складнішим. У випадку, коли мета впровадження ППС – автоматизація та/або оптимізация бізнес-процесів, ППС опосередковано впливає також на ефективність процесів, не пов’язаних з її використанням. Звичайною є й ситуація, коли ППС засто- совується у спосіб, не передбачений роз- робниками. У загальному випадку для ви- значення прибутків необхідно побудувати фінансову модель власне підприємства, модель підприємства із впровадженою ППС та провести порівняльний аналіз цих моделей для визначення та відокремлення впливу ППС. Для оцінки перспектив прое- кту потрібне також прогнозування резуль- татів діяльності підприємства на основі цих моделей з урахування зовнішніх фак- торів на період запланованої експлуатації ППС. Коли ППС впливає на взаємодію з кліентами фірми (найчастіший випадок), прогноз прибутків залежить від попиту на відповідні товари або послуги і потребує також маркетингового дослідження для визначення цього попиту. Діаграми мережі залежностей. Од- ним із методів побудови фінансової моделі підприємства для визначення джерел та потоків прибутків є діаграма мережі зале- жностей (Dependency Network Diagram, DND). У цьому методі підприємство роз- глядається як система взаємодіючих акти- вів та ресурсів. Організації використову- ють свої активи для створення додаткової вартості шляхом створення або викорис- тання ресурсів. Ресурси самі по собі не мають цінності, але набувають її, коли вони потрібні для досягнення певної мети. Власне вартість матеріалізується через ві- дносини між особою (сутністю), яка має певну потребу, та особою (сутністю), яка має ресурс для задоволення цієї потреби. Між цими двома особами виникає залеж- ність, виражена через відношення обміну, а економічна вартість є наслідком такої залежності. Виражаючи вартість через за- діяні ресурси, ми можемо визначити об- міни, в яких бере участь актив (ППС) і які створюють вартість, щоб отримати повну картину вартості активу. Щоб визначити та відстежити такі обміни, можна викорис- тати діаграму мережі залежностей, що до- зволить зфокусуватись на обмінах цінних ресурсів. DND відображають ролі, цілі, активності та засоби керування, задіяні у відношеннях обміну. На відміну від інших методів, які беруть до уваги потоки інфор- мації, матеріалів або залежності між да- ними, DND відображає організаційні зале- жності, які є досить інформативними щодо відносної важливості активностей, сутнос- тей та їх відносин. Активи, що задіяні у обмінах, відображаються графічно як пря- мокутники їз закругленими кутами, розді- лені на три області: ім’я, активності, цілі. Залежності відображаються, як стрілки, спрямовані від активу, що потребує пев- ний ресурс, до активу, що його постачає (рис. 1). Хоча ППС виконують багато функцій, не всі з них безпосередньо створюють вартість. У кожному випадку викорис- тання ППС можна простежити за ланцю- гом залежностей: шлях від ППС до первіс- ної потреби. Наприклад, система керу- вання відносинами з клієнтами (Customer Relationship Management, CRM [7]), що є ІТ-активом, задіяна у контактах клієнта з оранізацією. Система CRM надає інформа- цію про клієнта менеджеру, що працює з клієнтом (рис. 2). Постачання інформації про клієнта є активністю, задіяною внаслідок звернення клієнта організації, і виконання такої акти- вності створює вартість для організації. Дії, які система могла виконати, але які не були використані у взаємодії з клієнтами (наприклад, резервне копіювання даних або допоміжні програми), не включаються до обрахунку вартості. Таким чином мо- жна розділити активності, що виконуються активом, на такі, що створюють вартість, та такі, що її не створюють. Активи, що створюють вартість, мо- жуть бути задіяні у багатьох сценаріях. Крім надання інтерфейсу користувача, CRM-система може створювати вартість, наприклад, через постачання звітів або аналізу потреб клієнтів для використання у Методи і засоби програмної інженерії 17 маркетингових цілях. Потреба відділу ма- ркетингу у такій інформації задіює інший набір створюючих вартість активностей CRM-системи, збільшуючи її внесок до вартості фірми. Перелік активностей, що виконуються ПС, можна отримати з діаг- рами сценаріїв використання UML-моделі ППС [5]. Таким чином, зрозуміло, як у межах певного активу відокремити активності, що створюють вартість, від активностей, що її не створюють. Але інформаційні сис- теми звичайно залежать від допоміжних активностей з боку інших активів або пер- сон. Наприклад, CRM-система для ефекти- вної роботи потребує керівних рішень щодо пріоритетів обслуговування високо- прибуткових та низькоприбуткових клієн- тів. Ці рішення необхідні для керування контактами з клієнтами, а отже, є не- від’ємною частиною процесу, що створює вартість. Тобто вартість CRM-системи включає до себе як доступ до інформації про клієнта за допомогою компьютера, так і здатність менеджера визначити ключових клієнтів. Ця функція може бути і автома- тизованою, наприклад з використанням допоміжної ПС. Оскільки початкові події визначені апріорі, як створюючі вартість (задовільняють потреби клієнтів), всі за- лежності та активності, задіяні при обробці початкової події, будуть також підтриму- вати процес створення вартості. Явним чи- ном відстежуючи активності, що безпосе- редньо породжені початковою подією, DND виключає багато залежностей та ак- тивностей, що не мають відношення до створення вартості цієї події. Таким чином DND абстрагується від активностей, які не стосуються створення вартості фірми. Об’єднання множин активностей, що заді- юються початковими подіями, складають повну картину вартості активу ПС. Коли таку картину отримано, кожна активність може бути оцінена окремо за критеріями вартості та вигоди від неї. Також стає мо- жливим визначити залежності, що задові- льняються ПС, та допоміжні активності, від яких ПС залежить. Крім створення вартості через участь у Залежний об'єкт Цілі, для досягнення яких виконуються активності Незалежні активності, виконувані користувачем Об'єкт-джерело Активності, необхідні користувачу, виконувані джерелом Рис. 1. Діаграма DND Менеджер Керування відносинами з ключовими клієнтами Визначення ключових клієнтів CRM-система 1. Видача даних про клієнта 2. Резервне коп іювання 3. Моніторинг системи Рис. 2. Приклад діаграми DND для CRM -системи Методи і засоби програмної інженерії 18 задоволенні потреб клієнтів, ПС може створювати вартість через усування залеж- ностей. Наприклад, автоматизація проце- дури резервного копіювання даних та від- новлення з резервної копії робить неактуа- льною відповідну активність у персоні, що обслуговує інформаційну систему. Ураху- вання таких активностей має сенс у випадку порівняння DND до впровадження ПС і після її впровадження та призводить до ефективного збільшення вартості ак- тиву ПС. Після побудови DND можна з кожним ресурсом ir співставити його вартість r ic та отримати вартість задіяних ресурсів для кожної початкової події ja як ij n i r i a j vcc j ∑ = = 1 , де jn – кількість ресурсів, задіяних у обслуговуванні події ja , ijv – об’єм ресурсу ir , задіяного у події ja . Також для кожного типу події ja , можна визначити середній час обробки jt та пропускну здатність системи. Порівнюючи вартість ресурсів, необхідних для обробки кожної події з ринковою вартістю обробки такої події (звернення клієнта), можна ви- значити прибутковість події. Ефект від впровадження ППС можна визначити шляхом порівняння результатів моделю- вання (створеної вартості та вартості вико- ристаних ресурсів) для моделей з ППС та без ППС. Ретельне врахування всіх задіяних ресурсів може виявити також непрямі ефе- кти впровадження ППС (наприклад, по- кращення планування операцій призведе до зниження критичного рівня залишків на складі, зменшення потреби у ресурсі – складській площі та відповідного змен- шення арендної платні за цей ресурс). В свою чергу, висока детальність та точність моделі потребує високого професіональ- ного рівня та великих зусиль від команди експертів. 3. Моделювання та оцінювання прогно- зних значень інвестиційних показників Моделювання та обчислення інвестиційних показників з урахуванням формул (1–4) може здійснюватись за допомогою різних засобів автоматизації, починаючи від електронних таблиць загального призначення (наприклад, MS Excel) до спеціалізованих програмних пакетів для фінансового моделювання. Як приклад такого пакету можна розглянути продукт Project Expert компанії Expert Systems. Project Expert призначений для ство- рення фінансових моделей та підготовки бізнес-планів нового або діючого підпри- ємства незалежно від галузевої приналеж- ності та масштабів. У нашому випадку він може бути застосований для прогнозу- вання інвестиційних показників. Фактично у фінансовій моделі Project Expert імітуються всі платежі, пов’язані з реалізацією проекту модернізації підпри- ємства після впровадження його автомати- зованої системи, основою якої є ППС, над- ходження від продажів, бухгалтерські опе- рації. Модель враховує також оточення підприємства, податкову політику, зміни курсів валют та банківських ставок. Наприклад, фінансова модель може включати в себе: • інформацію про компанію – баланс ком- панії на момент початку проекту, деталь- ний опис її активів, зобов’язань, запасів; • інформацію про фінансове оточення – опис податків, інфляції, курсів валют й інші характеристики того оточення, в якому реалізується проект; • інвестиційний план – опис інвестицій і підготовчих робіт, пов’язаних з реаліза- цією проекту – календарний план робіт, витрати, необхідні ресурси; • операційний план – план продажів, виро- бництва, витрат на персонал та інших операційних витрат компанії, очікувані надходження від інвестицій; • опис джерел фінансування – акціонери компанії, кредити, обладнання, взяте у лізинг, управління вільними коштами і дивідендна політика. Після введення необхідних даних Project Expert дозволяє обчислювати фі- нансові показники модельованого інвести- ційного проекту (рис. 3), а також дослі- джувати вплив змін параметрів моделі на них (рис. 4). Методи і засоби програмної інженерії 19 Рис. 3. Показники ефективності інвестицій, обчислені у Project Expert для демонстраційної моделі Рис. 4. Графіки залежності інвестиційного показника від параметрів демонстраційної моделі Слід наголосити, що Project Expert – лише інструмент, що дозволяє побудувати фінансову модель для оцінювання ін- вестиційної привабливості проектів. При цьому первинні дані для розрахунку інвес- тиційних показників, грошові потоки ви- датків та прибутків, мають бути введені зовні. У цілому послідовність дій щодо оці- нювання інвестиційних показників прое- кту у ході проектування ППС можна зо- бразити наступним чином (рис. 5). Методи і засоби програмної інженерії 20 Висновки Розглянуто основи підходу до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС. Підхід включає три етапи моделю- вання: моделювання та оцінювання вартісних та часових характеристик ППС з вико- ристанням її UML- моделі; моделювання та оцінювання даних для обчислення інвестиційних показників з використанням імітаційної моделі підпри- ємства за умов впровадження ППС в її систему управління; моделювання та оцінювання інвести- ційних показників ППС з допомогою Project Expert. Мета авторів – створення методики прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС з автома- тизованою підтримкою всіх етапів щодо одержання таких характеристик. 1. Стрєлов І.А., Ігнатенко П.П. Підхід до оці- нювання економічних характеристик прое- ктних рішень при розробці, модифікації та реінжинірингу програмних систем // Проблеми програмування – 2004. – № 1. – С. 38–51. 2. Исследование операций в 2-х т. Модели и применения / Под ред. Дж. Моудера, С. Єлмаграби. – Пер. с англ. – М.: Мир, 1981. – 2. – 677 с. 3. KPMG, 2001 – KPMG Consulting, Inc., Mark II Function Point Analysis Guide // www.kpmg.co.uk/kpmg/uk 4. CSE, 1999 – Center for Software Engineering, "COCOMO II Model Definition Manual", Computer Science Department, USC Center for Software Engineering – 1999. 5. Стрєлов І.А., Ігнатенко П.П. Ідентифікація та відображення функціональних елемен- тів FPA-методу в UML-моделі створюваної системи для оцінювання її економічних ха- рактеристик // Проблеми програмування – 2005. – № 3. – С. 67–75. 6. Глушков В.М., Гусев В.В., Марьянович Т.П., Сахнюк М.А. Программные средства мо- делированя непрерывно-дискретных сис- тем. – Киев: Наук. думка, 1975. – 152 с. 7. Игнатенко П.П., Ткаченко В.Н., Стрелов И.А., Дудник Р.А. Подход к моделирова- нию и проектированию CRM-систем // “УСИМ”. – 2005. – № 2. – С. 57–65. Отримано 06.09.2007 Про авторів: Стрєлов Ігор Анатолійович, молодший науковий співробітник, Ігнатенко Петро Петрович, кандидат технічних наук, завідувач відділу. Місце роботи авторів: Інститут програмних систем НАН України, 03680, Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40. Тел.: (044) 452 5791, 526 1540. E-mail: ignat@isofts.kiev.ua, igor.ua@gmail.com UML-модель ПС Оцінювання проекту ПС Оцінка економічних х-к проекту ПС Функціональна модель організації Функціональна модель організації після впровадження ПС Оцінювання ефективності інвестицій Чи необхідні зміни у проекті ПС для покращення економ. ефекту? Доопрацювання проекту ПС Так Моделювання процесу використання ПС Економічни характеристики інвестицій у ПС ВихідНі Вхід Рис. 5. Послідовність дій щодо моделювання та оцінювання інвестиційних показників проекту

Підхід до прогнозування основних характеристик економічної ефективності ППС

Institution

Ähnliche Einträge