Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР
The article provides a detailed activity research of P. Hudzenko (1907–1994), a 
 Ukrainian archivist, specialist in early text studies, historian, one of the founders of 
 Ukrainian archival system, over the 1941–1945 period. A special emphasis is made 
 on his role in arran...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26902 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР / В. Даниленко, С. Юсов // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 128-151. — Бібліогр.: 144 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860083007219564544 |
|---|---|
| author | Даниленко, В. Юсов, С. |
| author_facet | Даниленко, В. Юсов, С. |
| citation_txt | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР / В. Даниленко, С. Юсов // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 128-151. — Бібліогр.: 144 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | The article provides a detailed activity research of P. Hudzenko (1907–1994), a 
Ukrainian archivist, specialist in early text studies, historian, one of the founders of 
Ukrainian archival system, over the 1941–1945 period. A special emphasis is made 
on his role in arranging evacuation of archival documents at the very beginning 
of the war, organizing work of the operational group of the Directorate for NKVS 
State Archives of Ukrainian SSR on the front-line area (1942–1943), reactivation 
of the archival system within the reconstruction period (1943–1945), returning of 
archival documents removed by the occupants.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:17:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
До історії архівної справи в україні128до історії архівної справи в україні
Віктор Даниленко, Святослав ЮСоВ
архіВіСт, археограф, іСторик
Пантелеймон гуДзенко: ДіяльніСть у 1941–1945 рр.
у контекСті роботи архіВних органіВ урСр
пантелеймон петрович Гудзенко (1907–1994) – знаний український
архівіст, археограф та історик. учений належить до когорти людей, що
ввійшли до історії вітчизняного архівного будівництва як фундатори
системи1. упродовж 1930–1940-х рр. він займався науково-дослідною й
адміністративною роботою в центральних архівних установах україни –
спочатку в Центральному архіві революції (далі – Цар), а з 1933 р. – в
архівному управлінні, від 1939 р. був заступником начальника архів-
ного управління нквс урср, а з 1943 р. по 1948 р. – начальником
цього органу управління архівною справою.
Метою даного дослідження є спроба висвітлення діяльності п. Гу-
дзенка під час великої вітчизняної війни в контексті роботи архівних
органів урср. існує чимало колективних та індивідуальних праць, де
розглядається зазначений період в історії архівної справи в україні, в
яких тією чи іншою мірою згадується п. Гудзенко2. Це, насамперед,
загальні або спеціалізовані видання, присвячені історії архівної справи
в україні. втім, дані дослідження якраз і створюють відповідний істо-
ричний та історіографічний контекст для висвітлення його діяльності.
роботі п. Гудзенка в архівному управлінні найбільше уваги при-
ділено в монографіях о. Мітюкова “радянське архівне будівництво на
україні (1917–1973)” та і. Мищака “архівна справа в україні середини
1940-х – середини 1960-х років”. у тій частині книги о. Мітюкова, де
висвітлюється період від початку до середини 1940-х рр., п. Гудзен-
ко згадується як один з очільників архівних органів урср, що брав
участь в організації евакуації архівних матеріалів у перші місяці війни,
очолював роботу оперативної групи уДа нквс урср у прифронтовій
зоні в 1942–1943 рр., керував архівною системою під час відновлення
її діяльності тощо.
Другий розділ згаданого дослідження і. Мищака, що має назву “ар-
хівна справа в україні в період відбудови (1943–1955 рр.)”, присвячений
розкриттю таких аспектів діяльності архівних органів під час війни, як
відновлення роботи архівних установ, комплектування та впорядкуван-
ня архівів, їх науково-інформаційна діяльність, підготовка кадрів ар-
© віктор Даниленко, святослав Юсов, 2008
До історії архівної справи в україні 129
хівістів, відбудова та зміцнення матеріальної бази архівів, повернення
документальних матеріалів з-за кордону тощо. при висвітленні цих та
інших аспектів автор неодноразово позитивно згадує п. Гудзенка.
Заслуговує на згадку стаття самого п. Гудзенка в одному з номерів
науково-інформаційного бюлетеня архівного управління за 1958 р., в
якій ідеться про діяльність архівістів україни в роки війни3. стаття є
водночас і джерельним матеріалом, оскільки містить спогади п. Гу-
дзенка, і науковою працею, тому що спирається на аналітично опра-
цьовані автором різноманітні джерела. у ній наведено, зокрема, ряд
фактів з приводу відрядження п. Гудзенка в румунію в 1945 р., про які
інші джерела не повідомляють.
З нагоди 100-річчя від дня народження вченого силами науковців
відділу історії україни другої половини XX ст. інституту історії україни
нан україни підготовлено збірник, присвячений ювілею п. Гудзенка.
у першій (ювілейній) його частині вміщено біографічний нарис “панте-
леймон петрович Гудзенко: наукова і науково-організаційна діяльність”
за нашим авторством4. там, зокрема, висвітлюється робота п. Гудзен-
ка в роки великої вітчизняної війни, але на обмеженому джерельному
матеріалі, оскільки при його підготовці не були використані матеріа-
ли родинного архіву та переважна частина матеріалів з фондів ЦДаво
україни. Цю джерельну лакуну якраз і заповнює дана публікація.
* * *
З початком агресії німеччини проти радянського союзу діяльність
архівних установ урср підпорядковувалася вимогам воєнного часу:
першочерговим завданням стала евакуація документів у глибокий тил,
яка відбувалася з липня по вересень 1941 р.5 уже станом на початок
липня 1941 р. архівне управління нквс урср (так із 6 червня 1941 р.
став називатися архівний відділ нквс6) визначило порядок евакуації
архівів. невідкладному й обов’язковому вивезенню підлягали секретні
й надсекретні фонди, що мали оперативне значення для нквс. нар-
комат зводив функції архівів до виконання “оперативних і наукових”
завдань секретної поліції, тому, як іронічно зауважила п. к. Грімстед,
збереження національної спадщини навряд чи входило до цих завдань7.
До категорії “першочергових для евакуації” було віднесено також дже-
рела з історії революційної боротьби. тому, беручи до уваги неочіку-
вано стрімке просування частин вермахту вглиб території радянського
союзу, такі пріоритети евакуації визначили те, що найдавніші й най-
цінніші українські фонди, зокрема актові книги XVI–XVIII ст., залиши-
лись окупантам8.
За постановою Цк вкп(б) та рнк срср від 27 червня 1941 р. усі
цінності, які неможливо було вивезти, мали бути знищені. наприкінці
червня відповідні вказівки отримали й архівні установи урср. керую-
До історії архівної справи в україні130
чись політичними і вузьковідомчими директивами, керівники архівних
органів нквс наказували знищувати документи і матеріали, які не вда-
валось евакуювати. окрім цього, значна частина документів загинула
через вибухи, пожежі, внаслідок поганих умов зберігання у непристо-
сованих для цього приміщеннях9.
Заступник начальника архівного управління п. Гудзенко (посаду
начальника до жовтня 1943 р. обіймав М. Шкляров) був одним з го-
ловних організаторів робіт з евакуації документів державних архівів
урср. очевидно, що ця робота проводилась у вкрай важких умовах.
необхідно було у стислі строки відібрати найважливіші документи
(звичайно, з точки зору керівництва нквс), подеколи навіть під час
бомбардувань і артилерійських обстрілів. Цю роботу здебільшого вико-
нували непідготовлені чи навіть малоосвічені люди, що було наслідком
довоєнних репресій серед архівістів, а також пояснювалося звичайною
нестачею людей у зв’язку з мобілізацією на фронт. остання обставина
ще більше поглибила катастрофу українських архівів. про все це піз-
ніше сам п. Гудзенко писав так: “З десятків тисяч справ відбиралися
тільки найцінніші документи, що вимагало дуже великих зусиль і знань,
бо хотілося зберегти хоч до певної міри систематизацію. Людей було
мало, працювали переважно жінки або літні чоловіки та інваліди”10.
співробітники уДа нквс урср у перші дні після визволення м. києва від
нацистів. Зліва направо: і. і. кирей, Г. с. пшеничний, а. т. Юрченко,
п. п. Гудзенко, с. М. качур, п. і. павлюк, Л. і. Добровольська, і. п. олійник,
Л. с. кондаков, Л. в. Белявський. Листопад 1943 р.
До історії архівної справи в україні 131
у листі п. Гудзенка до Головного архівного управління (далі – Гау)
нквс срср від 8 серпня 1941 р. підбито деякі підсумки евакуації по
областях. тут ідеться, зокрема, про успішну евакуацію оперативних (!)
матеріалів з києва, Львова, одеси, полтави, сталіно, станіславова і
Чернігова. у той же час волинському облдержархіву “евакуювати не
вдалося нічого – всі матеріали розробки знищені нашими співробітника-
ми”, а от Житомирському облдержархіву матеріали “вивезти не вдало-
ся через ненадання вчасно вагонів”. п. Гудзенко вказує, що виявлення і
знищення “непотрібних документів” проводилося згідно з інструкцією
Гау нквс срср11. отже, зрозуміло, що українські архівісти, в тому
числі п. Гудзенко, мусили виконувати накази центрального архівного
керівництва, яке, у свою чергу, виконувало директиви нквс срср.
у рапорті п. Гудзенка від 9 вересня 1941 р., надісланого ним до
начальника Гау, вказується, що всі матеріали українських архівів, що
“не мають оперативного і наукового значення (макулатура), знищені”.
проте, не вдалося евакуювати “основну частину документів держар-
хівів” через відсутність транспорту. в підсумковій доповідній записці
від 8 грудня 1941 р. стосовно результатів евакуації українських архі-
вів, відправленій начальником уДа нквс урср М. Шкляровим до
і. нікітинського, начальника Гау нквс срср, наголошувалося: “Ева-
куйований матеріал являє собою найбільш цінні документи, оскільки
відправка їх з усіх архівів відбувалась у вибірковому порядку* і про-
водилася під безпосереднім моїм і т. Гудзенка керівництвом, а також
начальників архівів”12.
отже, М. Шкляров називає головну причину того, чому не було
евакуйовано “основну частину документів держархівів”: це не стільки
відсутність транспорту (що, безумовно, мало місце), скільки “вибірко-
вий порядок” евакуації документів (власне, це засвідчують цитовані
вище слова п. Гудзенка). Дослідник тогочасної історії архівної справи
в україні і. Мищак, аналізуючи причини масової загибелі й знищення
документів, на перше місце ставить “неспроможність” радянських ар-
хівістів евакуювати переважну частину архівних фондів у тил13. вона
була викликана загальним характером німецького “бліцкригу” і непід-
готовленістю радянського союзу до такої війни. архівні евакогрупи
не мали ні часу, ні кадрів, ні транспорту, ні військового захисту від
нальотів німецької авіації, щоби провести нормальну евакуацію фон-
дів архівосховищ. очевидно, що провина в цьому архівістів, передусім
їхнього керівництва, була мінімальною. стосовно іншої причини, яку
і. Мищак ставить на друге місце (а ми – на перше! – в. д., с. Ю.), тобто
“небажання” евакуювати більшу частину архівних фондів, то його слід
віднести на рахунок керівництва нквс у цілому, а не підпорядкованої
наркомату архівної служби.
* виділено нами. – в. д., с. Ю.
До історії архівної справи в україні132
у цифрах результати евакуації виглядають так: до початку жов-
тня 1941 р. до тилу було вивезено 60 вагонів – близько 6 500 фондів
держархівів, 1,5 млн. справ, а також близько 700 тис. справ з фондів
партархівів14. не було евакуйовно досить велику кількість документів –
близько 27 млн. одиниць зберігання і 600 тонн розрізнених докумен-
тів15. усього ж, за роки війни, згідно з офіційними даними (станом на
середину 1945 р.), було з різних причин втрачено близько 11,35 тис.
фондів обсягом до 46 млн. справ16.
архівне управління нквс урср і столичні архіви було спочатку
евакуйовано до харкова (на початку липня)17, а у вересні 1941 р. – до
Златоуста (Челябінська область ррФср). із завершенням евакуації у
жовтні 1941 р. відбулася реорганізація архівного управління в управ-
ління державними архівами (уДа) нквс урср18. важливим завданням
уДа було виявлення і збирання документів періоду великої вітчизня-
ної війни. З цією метою циркуляром нквс урср від 16 лютого 1942 р.
на начальників управлінь і райвідділів нквс покладалося завдання ра-
зом з представниками архівів забезпечити виявлення, концентрацію й
охорону архівних документів, друкованих і періодичних видань, що ві-
дображають історію “боротьби радянського народу проти фашистських
загарбників”19.
Задля мобільності дій за останнім напрямком у прифронтовій зоні
ще у вересні 1941 р. була створена спеціальна група уДа нквс урср,
яка з початку 1942 р. отримала назву оперативної (згодом її інколи для
зручності іменували Центральною оперативною групою – ЦоГ, з ме-
тою вирізнення серед інших оперативних груп, створених пізніше; ми
також називатимемо її саме так). вона складалася з працівників архівів
і чекістів. її діяльність у 1941 р. і в першій половині 1942 р. поши-
рювалася на неокуповані території україни20. сам п. Гудзенко, який
очолював цю групу, свідчив, що тоді діяли дві групи: його (в районі
ворошиловграда) і група п. павлюка (в районі харкова). Цікаво, що
разом з п. Гудзенком спеціальні завдання виконували такі архівісти, як
і. кірєй і майбутня дружина п. Гудзенка – Л. Добровольська (пізніше
до них приєдналися о. Безуглий і М. кравченко), а разом з п. павлю-
ком працював, зокрема, і. олійник. харківська група у жовтні 1941 р.
виїхала в евакуацію до Златоуста. таким чином, як зазначав п. Гудзен-
ко, “з жовтня 1941 р. до липня 1942 р. працювала одна оперативна
група архівного управління”21.
у перші місяці роботи опергрупа збирала переважно фронтові га-
зети. утім, їм траплялись і трофейні документи: наприклад, у січні
1942 р. у районі Лозова – Барвінкове серед документів вермахту була
знайдена, зокрема, секретна інструкція за підписом начальника німець-
кого генштабу фон Браухіча “про боротьбу з радянськими партизана-
ми”, яка була негайно перекладена російською мовою і відправлена до
До історії архівної справи в україні 133
Москви22. у січні 1942 р. за вказівкою рнк і уДа нквс урср ЦоГ
знову була направлена до звільненого (у перший раз) ворошиловграду
(вона прибула туди 4 лютого23), де спочатку зайнялась організацією ро-
боти архівних установ у прифронтових районах, а надалі – виконанням
інших завдань. Діяльністю цієї групи керував п. Гудзенко. Згодом він
здійснював загальне керівництво й іншими оперативними групами24. у
ряді документів (плани, звіти, тощо) окреслено головні завдання, по-
ставлені перед ЦоГ. Це, зокрема: виявлення і збір документальних
матеріалів для використання в оперативних цілях; збір і концентрація
документів з історії війни; забезпечення збереження документальних
матеріалів державних історичних архівів на території, звільненій від
окупантів, тощо25. За планом роботи ЦоГ вона мала організувати також
“дочірні” опергрупи для харківської, сталінської, Дніпропетровської,
сумської і полтавської областей26. станом на весну 1942 р. така група
була створена лише для сталінської області27.
на другий квартал 1942 р. п. Гудзенко (згідно із вказівками керів-
ництва і виходячи з реального стану роботи групи) планував розширен-
ня масштабів діяльності ЦоГ28. передбачалося започаткувати роботу з
організації й налагодження діяльності архівних органів у вже звільне-
них областях і районах урср або тих, які ще не були окуповані. вище
архівне керівництво виходило з того, що відступу радянських збройних
сил, аналогічного тому, який мав місце у 1941 р., уже не буде, і можна
відновлювати і розбудовувати архівну систему в неокупованій части-
ні урср. однак подібні сподівання були передчасними: новий наступ
вермахту 1942 р. зруйнував ці плани.
на початку липня 1942 р. у зв’язку з воєнними діями ЦоГ вибула
до м. Енгельс, розташованого на р. волзі29 (тут, до речі, знаходилось
уДа нквс срср на чолі з і. нікітинським). Загалом, оперативна гру-
па діяла (враховуючи пересування фронту і відповідні зміни в дисло-
кації) на теренах південного, сталінградського, Донського, воронезь-
кого і першого українського фронтів30. підкреслюючи значення ЦоГ
у системі архівних органів урср воєнного часу, п. Гудзенко зазначав,
що група “являлася живою ланкою, що зв’язувала управління Держар-
хівами урср з фронтом, з україною”31.
отже, в середині липня 1942 р. група прибула до м. Енгельс. окрім
продовження концентрації документів періоду німецько-радянської ві-
йни, група проводила евакуацію документів держархівів україни з міст
Балашова і сталінграду32 (в останньому знаходились архівні фонди
одеського облдержархіву33). виконуючи перше завдання, ЦоГ упро-
довж 1942 р. зібрала 1 761 примірник радянських газет, близько 9,5 тис.
примірників брошур, листівок, журналів. у рамках завдань, пов’язаних
зі збором матеріалів про війну, ЦоГ виявляла та вивчала трофейні ар-
хіви34. уже протягом 1942 р., окрім газет, співробітники групи зібрали
До історії архівної справи в україні134
10 тис. документів трофейного походження, у т. ч. інструкції й наста-
нови німецького командування, діловодні матеріали окремих частин і
підрозділів вермахту, особисте листування німецьких військовослуж-
бовців, фотодокументи тощо35. внесок керівника групи у цю справу
особливо проявився під час операції ЦоГ на сталінградському фронті,
за участь у якій він отримав у 1945 р. бойову державну нагороду – ме-
даль “За оборону сталинграда”36. Група виконувала урядове спецзав-
дання з липня по вересень 1942 р. у м. сталінграді, а після цього, до
лютого 1943 р., – у районі дій сталінградського і Донського фронтів37.
Багато німецьких документів, особливо “аусвайси” (перепустки) були
передані для штабів партизанського руху з метою використання в тилу
ворога: по них прилітав з Москви спеціальний літак38.
у листопаді 1942 р. у своєму листуванні з начальником уДа нквс
урср М. Шкляровим (знаходився у м. Златоусті) п. Гудзенко виступив
з низкою ініціатив з приводу планування роботи ЦоГ на 1943 р. слід
взяти до уваги: оскільки заступник начальника, на відміну від началь-
ника уДа, час від часу перебував у м. Енгельсі, де працювало Гау
нквс срср, він раніше, ніж його безпосередній начальник у Златоус-
ті, отримував нові накази, інструкції тощо39. тому п. Гудзенко і звер-
нув увагу М. Шклярова на те, що, по-перше, при складанні планів слід
обов’язково передбачати виявлення й облік документальних матеріалів
для надзвичайної Державної комісії по встановленню і розслідуванню
злодіянь німецько-фашистських загарбників і їх посібників і заподіяної
ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, дер-
жавним підприємствам і установам срср40. по-друге, п. Гудзенко ви-
ступив з ініціативою стосовно збору даних по всіх областях урср і по
кожному об’єкту про те, що саме мали на балансі (кількість докумен-
тальних матеріалів, бібліотечні фонди, обладнання, інвентар, будинки
та ін.) архівні органи перед війною. причому виконання цього завдан-
ня, на думку п. Гудзенка, слід було розпочати без зволікань. Ці дані,
вважав він, дадуть можливість при звільненні областей україни відразу
побачити, що залишилося, і “таким шляхом у нас буде повна картина
про заподіяні нам збитки для подання цих даних Державній комісії”41.
по-третє, бажано було б, зазначав п. Гудзенко, якнайшвидше органі-
зувати роботу з розробки документів періоду війни, що надходили до
Центрального державного історичного архіву (ЦДіа)42.
отримавши листа від М. Шклярова43, який підтримав ініціативи
п. Гудзенка, заступник начальника уДа звернувся до безпосереднього
керівника з новим посланням, де мотивував і деталізував розділ пла-
ну щодо виявлення й обліку документальних матеріалів для Державної
комісії. у листі п. Гудзенко запропонував скликати в Златоусті нара-
ду для ґрунтовного складання плану нових завдань44. така нарада була
скликана вже у грудні 1942 р. Ще до її проведення п. Гудзенко підго-
До історії архівної справи в україні 135
тував план роботи ЦоГ на пер-
ший квартал 1943 р., де, з-поміж
інших, передбачалося виконати й
названі вище завдання45.
результати сталінградської
битви вселяли надію в якнай-
скоріше визволення україни, а
відтак було необхідно планува-
ти роботу з відновлення радян-
ської архівної системи та від-
будови архівного господарства.
прикмет но, що п. Гудзенко в од-
ному з офіційних листів (грудень
1942 р.) передбачав: у вересні
1943 р. уДа буде працювати в
уже звільненому києві46 (він по-
милився лише на два місяці!).
отже, планування на 1943 р.
було обговорено 29–30 грудня
1942 р. у м. Златоусті на нараді
керівників евакогруп та началь-
ників центральних державних ар-
хівів урср. у цей час уже було звільнено від ворога значну частину
ворошиловградської, сталінської і харківської областей, і необхідно
було відновлювати роботу архівних установ47. організація роботи з від-
новлення архівної мережі, згідно з рішенням наради в січні 1943 р.48,
була доручена ЦоГ у складі п. Гудзенка і Г. пшеничного, які напри-
кінці цього місяця прибули до райцентру Мілове ворошиловградської
області, де й розпочали роботу49 (як згадував п. Гудзенко, вони добира-
лися на попутних машинах, що доставляли на передову боєприпаси)50.
у лютому–березні 1943 р. ЦоГ на чолі зі старшим лейтенантом
держбезпеки п. Гудзенком налагодила роботу ворошиловградського
облдержархіву, його філіалу в м. старобєльську51 та ряду районних
архівів ворошиловградської і харківської областей. Зі звільненням (у
перший раз) харкова 16 лютого група прибула для налагодження ар-
хівної роботи і до цього обласного центру52. робота групи проходила
у складних умовах: більшість приміщень архівів були зруйновані або
вимагали капітального ремонту. Значні труднощі виникали і в доборі
кадрів53. із захопленням вермахтом харкова вдруге у березні 1943 р.
ЦоГ передислокувалася до Чугуєва, а згодом – до куп’янська54.
Досвід роботи групи в ці місяці був узятий до уваги керівництвом
нквс урср, яке 23 квітня 1943 р. затвердило “інструкцію щодо орга-
нізації роботи органів управління державними архівами нквс урср
начальник уДа нквс урср капітан
п. п. Гудзенко виступає з доповіддю
на республіканській нараді
істориків-архівістів. київ.
15 травня 1945 р.
До історії архівної справи в україні136
в районах україни, звільнених від німецько-фашистських окупантів”.
у ній визначалися головні завдання відбудови архівного господарства
республіки: відновлення діяльності відділів держархівів унквс облас-
тей, обласних архівів та їхніх філіалів, міських і районних архівів; ви-
явлення і концентрація документів періоду війни; використання архів-
них матеріалів в оперативних, наукових і агітаційно-пропагандистських
цілях; збирання матеріалів про злочини нацистів та надання допомоги
місцевим комісіям у складанні відповідних актів55.
перед ЦоГ окремо ставилося завдання виявлення й концентрації
документів періоду війни. Група повинна була, зокрема, збирати акти,
кіно- і фотозйомки, листування, записи допитів полонених, накази і
розпорядження німецького командування, різні документи установ і
організацій тощо. повноваження п. Гудзенка і групи були досить висо-
кими, оскільки всі командири військових частин і начальники відділів
контррозвідки “сМЕрШ” мали всіляко сприяти роботі групи і переда-
вати її начальникові всі відповідні документи56.
подальше звільнення території урср від окупантів, що відбувало-
ся влітку–восени 1943 р., створило сприятливі умови для відновлення
на цих територіях мережі архівних установ. Значна увага приділялася
питанню забезпечення збереження матеріалів. на прохання наркома
внутрішніх справ урср в. рясного командувачі фронтів, які діяли на
учасники республіканської наради істориків-архівістів урср.
перший ряд (зліва направо): побединський, невідомий, Жбанков, Г. пшеничний,
Г. Ганночко, педашенко, Л. Гусева, Л. Белявський; другий ряд: Марковський,
в. стрельников, п. Гудзенко, в. Максаков, п. павлюк, Ф. Шевченко, і. олійник.
київ, 1945 р.
До історії архівної справи в україні 137
теренах україни, видали накази щодо збереження документів57. їхні ко-
пії надавалися кожній опергрупі уДа нквс, що діяла в тій чи іншій
звільненій області україни. копію першого такого наказу від 8 вересня
1943 р., виданого командувачем воронезького фронту о. ватутіним,
отримав і п. Гудзенко58.
наприкінці серпня59 ЦоГ уДа розпочала відповідну роботу в
м. харкові; до 15 вересня тут уже почали діяти відділ унквс, облас-
ний і десять районних архівів тощо. тоді ж у харкові на основі ЦоГ
уДа нквс урср та з урахуванням досвіду її роботи було сформовано
кілька оперативних груп для відновлення діяльності архівних установ
в інших областях республіки60. Далі шлях ЦоГ пролягав через полтаву
на київ61. 16 листопада 1943 р. її працівники прибули до щойно визво-
леного києва, де групу було реорганізовано в уДа нквс урср62.
отже, наприкінці листопада 1943 р. у столиці україни розпочало
свою роботу уДа нквс урср, виконуючим обов’язки начальника
якого з жовтня 1943 р. було призначено старшого лейтенанта держбез-
пеки п. Гудзенка63 (він став начальником згідно з наказом від 3 січня
1945 р.64; у листопаді того ж року йому присвоїли звання майора65).
призначення п. Гудзенка начальником уДа, як припускаємо, було на-
слідком того, що його попередня робота на чолі ЦоГ була досить ви-
соко поцінована керівництвом, адже саме завдяки організаторському
хисту п. Гудзенка, його вмінню налагоджувати ефективну взаємодію
різних служб і людей, енергійності і високій працездатності вдалося
виконати ряд важливих завдань, поставлених перед оперативною гру-
пою, зокрема: з виявлення, концентрації архівних документів, друкова-
них та періодичних видань періоду війни; евакуації архівних докумен-
тів влітку 1942 р.; з відновлення діяльності архівної мережі україни в
1943 р.; використання архівних матеріалів в оперативних, наукових і
агітаційно-пропагандистських цілях; збирання матеріалів про злочини
окупантів тощо. новими ж завданнями стали такі: відновлення діяль-
ності центральних держархівів республіки та їх подальша реорганіза-
ція; реевакуація архівних фондів; повернення вивезених окупантами
архівів; відбудова матеріальної бази архівної системи україни та ін.
Згідно з планом роботи уДа на перший квартал 1944 р., підписаним
виконуючим обов’язки його начальника п. Гудзенком, передбачалося
протягом трьох перших місяців року зробити таке: укомплектувати ке-
рівним складом відділи центральних і обласних держархівів; вирішити
питання зі штатом ЦДіа (окремим пунктом у плані значиться: органі-
зувати ЦДіа, тобто підібрати кадри, приміщення, сконцентрувати до-
кументи тощо); укомплектувати штат уДа нквс урср; забезпечити
відновлення роботи архівних органів у звільнених від окупантів облас-
тях урср; організувати віднайдення та використання документальних
матеріалів для воєнних і народногосподарських потреб; організувати
До історії архівної справи в україні138
облік документів та інструктаж працівників відомчих архівів; по лінії
роботи науково-видавничого відділу – видати збірник “про окупацій-
ний режим у харкові”, підготувати збірники “окупаційний режим нім-
ців на україні” та “Листи радянських громадян з німецької каторги”,
написати статтю “Фальсифікація історії україни німецькими окупан-
тами та їх посібниками” тощо66. вказаний у плані на перший квартал
1944 р. збірник документів “про окупаційний режим у харкові”, дій-
сно вийшов тоді під назвою “Звірства і злочини німецько-фашистських
загарбників на харківщині”67, і в його підготовці брав безпосередню
участь начальник уДа. Ця книжка, видається, була першою опубліко-
ваною працею п. Гудзенка.
весною 1944 р. відбулася перша від початку війни перевірка комі-
сією Гау нквс срср роботи українських архівів (перевіряли, влас-
не, роботу центрального апарату в києві та центральних архівів)68. у
травні 1944 р. у києві була скликана69 нарада керівників і наукових
співробітників уДа, відділу держархівів унквс київської області і
київського облдержархіву70. промовці наголосили на проблемі з кадра-
ми. так, п. павлюк вказав на відсутність більш як половини необхідно-
го для налагодження ефективної роботи керівного і наукового складу.
Г. пшеничний відмітив, що відсутність кадрів відбивається на зборі
документальних матеріалів та їхній концентрації. також гальмувала
роботу, за його словами, відсутність транспорту. З проханням допомог-
ти архівістам україни кадрами до заступника начальника Гау нквс
срср с. кузьміна звернувся п. Гудзенко71.
31 серпня 1944 р. уряд урср видав підготовлену й ініційовану уДа
постанову, що передбачала заходи, спрямовані на вирішення багатьох
проблем вітчизняної архівної справи, які було порушено на травневій
нараді. у постанові, зокрема, йшлося про виділення коштів на відбу-
дову і капітальний ремонт приміщень архівів, організацію аспірантури
при ЦДіа і архівного відділення на історичному факультеті кДу то-
що72.
узявши до уваги пропозицію с. кузьміна стосовно регулярного
проведення виробничих нарад архівістів, уДа організувало протягом
1944 р. десять таких нарад73. на них, зокрема, обговорювалися питан-
ня роботи архівів в областях. на кожній нараді виступав п. Гудзенко,
який приділяв першочергову увагу питанням покращання роботи міс-
цевих архівів. Загалом, він постійно тримав діяльність архівів україни
під особистим контролем. на нараді у вересні 1944 р. начальник уДа
повідомив присутніх про порушення перед урядом питання про зве-
дення для центральних архівів будинку “недалеко від центру у мальов-
ничій місцевості”. він також поставив питання стосовно підготовки
на історичному факультеті київського університету 15–20 спеціалістів
для роботи в архівних органах74 (це було відображено у серпневій по-
До історії архівної справи в україні 139
станові уряду). у ряді своїх виступів на нарадах п. Гудзенко наголо-
сив: необхідно докласти максимум зусиль до перетворення архівів у
науково-дослідні установи75.
архівісти україни взяли дійову участь у відбудові міст, заводів,
підприємств тощо76. у червні 1944 р. уДа навіть провело спеціаль-
ну нараду директорів центральних держархівів урср і київського об-
лдержархіву з питань виявлення і використання архівних документів
для відбудови києва і його центральної магістралі – вул. хрещатик77.
необхідну допомогу при відбудові зруйнованих міст, а також об’єктів
промисловості україни архівні органи надавали й надалі78. Як згадує
т. слюдикова, архівісти “брали участь у відновленні свого міста не тіль-
ки пошуками документів для використання їх в народногосподарських
цілях, а виходили, як і всі кияни, на хрещатик розбирати цеглу”79.
у грудні 1944 р. у Москві відбулася конференція начальників архів-
них управлінь і архівних відділів унквс республік і областей срср,
звільнених від загарбників, у якій взяв участь і п. Гудзенко80. він ви-
ступив із доповіддю “Досвід роботи по відбудові архівних органів на
території урср”81.
виконуючи завдання зі збору матеріалів про злочини нацистів на
території урср, архівні установи оприлюднювали результати цієї ро-
боти на сторінках періодичних видань. так, лише протягом 1944 р.
було опубліковано близько 50-ти статей82. велику роботу зі збору до-
кументального матеріалу та підготовки його до друку, в тому числі – з
історії війни, провадив науково-видавничий відділ уДа, який з грудня
1943 р. очолив колега п. Гудзенка, зокрема і по майбутній роботі в
комісії з історії великої вітчизняної війни, президії ан урср та в
інституті історії ан урср, Ф. Шевченко83, з яким, за свідченням колег,
п. Гудзенко був у найбільш дружніх стосунках. Багато розпоряджень,
листів, обіжників та інших матеріалів, що розсилалися уДа як дирек-
тиви архівним установам на місцях, виходили за підписом п. Гудзенка
і Ф. Шевченка. начальник уДа брав участь у плануванні роботи відді-
лу і в організації його роботи; до того ж, п. Гудзенко очолював вчену
раду при уДа84.
працівники управління активно готували до публікації збірники
документів різноманітної тематики. так, у списку запланованих до дру-
ку видань, датованому червнем 1944 р., значаться такі збірники: “укра-
їна у вітчизняній війні 1812 р. (10 арк.); “Життя і творчість т. Шев-
ченка” (20 арк.); “кирило-Мефодіївське братство” (20 арк.); “україна
напередодні національно-визвольної війни. 1638–1648 рр.” (20 арк.)
тощо85. подібна тематика передбачалась і п’ятилітнім планом роботи
архівних установ на 1946–1950 рр., що був розроблений уДа і розісла-
ний архівам та нижчим архівним управлінням у вигляді обіжника (від
15 лютого 1946 р., підписано п. Гудзенком і Ф. Шевченком)86.
До історії архівної справи в україні140
у 1945 р. Гау нквс срср ініціювало підготовку тритомного збір-
ника документів “націоналізація промисловості в срср”, у зв’язку з
чим п. Гудзенко і Ф. Шевченко доручили начальникам відділів держ-
архівів унквс урср організувати роботу з виявлення відповідних до-
кументів цієї тематики, зняття з них копій і відправлення на адресу
уДа87. Дану роботу передбачалося завершити у 1947 р.88 саме ця тема
(на матеріалах урср) пізніше стала предметом докторської дисертації
та індивідуальної монографії п. Гудзенка89. таким чином, він, фактич-
но, почав збирати відповідний матеріал для них ще під час роботи на
чолі архівних установ україни, і суто архівна й археографічна робота
згодом органічно перевтілилася в дослідну працю з історіописання.
одними з першочергових завдань архівного будівництва після
звільнення україни від окупантів були відновлення діяльності цен-
тральних державних архівів республіки та їхня реорганізація90. у цей
період були створені чи відновлені такі архіви, як ЦДаЖр урср,
ЦДіа урср, Центральний державний архів кінофотофонодокументів
(ЦДакФФД) урср, їхні філіали у харкові і Львові. їх очолили ко-
леги п. Гудзенка – к. Гуслистий (директор ЦДіа в 1944–1945 рр.)91,
в. стрельський (керівник ЦДіа у 1945–1947 рр.)92, о. Юрченко (дирек-
тор ЦДаЖр; з 1946 р. цей архів очолив майбутній директор інституту
історії ан урср а. скаба)93, Г. пшеничний (директор ЦДакФФД у
1943–1978 рр.)94 та інші.
відновлюючи архівну мережу, уДа зіштовхнулося з колосальними
труднощами: не було жодного неушкодженого приміщення архівів; не
евакуйовані свого часу архівні матеріали, навіть якщо їх не вивезли
або не знищили загарбники, в більшості перетворилися на розсип, їх
було скинуто з стелажів, перемішано з книгами, газетами тощо (влас-
не, все останнє робили при відступі й самі радянські архівісти, керу-
ючись вказівками керівництва). війна в багатьох випадках позначила-
ся на умовах зберігання. Зокрема, архівні матеріали часто зберігалися
або в не пристосованих для цього приміщеннях або в таких, де через
відсутність тривалий час опалення була дуже підвищена вологість, що
призводило до враження паперових документів грибком. Щоби запо-
бігти загибелі документів у цьому випадку, керівництво уДа рішуче
наголошувало на постійному проведенні всіх можливих заходів для їх
урятування, як-от: чищення, просушування, розміщення в кращих при-
міщеннях тощо95. Як зазначав п. Гудзенко у своїй грудневій доповіді
1944 р., лише для приведення в порядок документальних матеріалів,
що залишились у київських архівах, “необхідно затратити 654 робочих
місяців часу співробітників середньої кваліфікації”96.
у своєму дослідженні і. Мищак слушно наголошує, що лише за-
вдяки “вмілим і своєчасним діям архівістів багато документів удалося
врятувати від цілковитого знищення”97. так, київський облдержархів
До історії архівної справи в україні 141
відновив свою роботу вже на третій день після звільнення міста. За кіль-
ка днів листопада 1943 р. архівісти й місцеві жителі зібрали залишки
документів цього архіву, що “знаходилися в бліндажах і траншеях, а
також були розкидані по всьому подвір’ю києво-печерської лаври”98.
всі документи було перенесено до сховища і, таким чином, з-під снігу й
землі вдалося врятувати майже 30 тис. кг документальних матеріалів99.
Загалом, завдяки наполегливій і копіткій діяльності архівістів укра-
їни, яку організовувало і якою керувало уДа, на території, звільненій
від окупантів, вдалось урятувати понад 25 млн. справ100. утім, остання
цифра (її названо у звіті уДа за 1945 р.), можливо, включає в себе вза-
галі всі справи, що зберігалися тоді в архівах урср, адже в пізнішій
публікації п. Гудзенко вказував, що станом на 1 січня 1945 р. було
зібрано близько п’ятсот тисяч справ і понад триста тонн документаль-
ного розсипу101.
нестача кваліфікованих кадрів значно ускладнювала роботу з упо-
рядкування архівних фондів: на 1 січня 1944 р. в усіх (!) архівних
установах урср налічувалося лише 285 працівників102. а тому навіть
начальник уДа брав особисту участь у розбиранні та систематизації
архівних документів у києві. на ряді фотознімків з фондів ЦДакФФД
україни видно, як під час процесу розбирання архівних фондів началь-
ник уДа приймає і передає далі теки з документами. співробітники
архівів доволі часто працювали допізна або взагалі – по ночах, а у що-
йно звільненому від окупантів місті діяв режим військового стану. у
зв’язку з цим навіть довелося звертатися до коменданта києва з про-
ханням видати їм перепустки для вечірнього чи нічного пересування
містом103. Для перевезення документів іноді не було можливості знайти
автотранспорт, і це змушувало начальника уДа вести відповідне лис-
тування з керівництвом нквс104. п. Гудзенко зазначав у своїй доповіді
в грудні 1944 р., що через відсутність транспорту доводилося перемі-
щувати матеріали вручну, взимку використовувати санки, влітку – віз-
ки. саме таким чином було зібрано матеріали в більшості архівів105.
відновлення діяльності архівних установ у кожному випадку слід
було розпочинати з пошуку приміщень та закріплення їх за архівами106.
перед урядом було порушено питання щодо забезпечення хоча б цен-
тральних архівів відповідними приміщеннями107. п. Гудзенко особисто
звернувся до московських архітекторів з проханням допомогти в проек-
туванні спеціального будинку для центральних українських архівів108.
у процесі концентрації документів переміщувалися сотні тисяч
справ, обладнувалися стелажами архівосховища109. відновлення нор-
мальної роботи архівних установ подеколи залежало лише від підклю-
чення електроенергії, але домогтися цього було непросто. і знову до
вирішення справи підключався начальник уДа110. Деякі архіви створю-
валися заново, зокрема повністю, з “нуля”, – ЦДакФФД111. із травня
До історії архівної справи в україні142
1944 р. уДа і місцеві державні архіви зазнали реорганізації, зокрема в
управлінні почали діяти нові відділи. проводилася копітка робота з від-
новлення діяльності (а також реорганізації) відомчих архівів112 тощо.
серед основних завдань уДа в 1945 р., як вказується у звіті, були
такі: пошук і повернення до держархівів урср документальних матері-
алів, вивезених окупантами за кордон; реевакуація архівів з тилу; про-
ведення робіт з використання документальних матеріалів у оперативно-
чекістських, військових, народногосподарських і науково-видавничих
цілях; комплектування архівних органів кадрами і підвищення кваліфі-
кації співробітників тощо113.
отже, важливим напрямком роботи уДа були реевакуація архівних
фондів зі сходу срср та їх розміщення в архівних установах україни.
насамперед були реевакуйовані держархіви зі Златоустівської евако-
групи, де перебували матеріали уДа, центральних держархівів урср
тощо. тут знаходилося близько 25 вагонів архівних документів, значну
частину яких повернули в україну вже 1944 р. повернення архівних
фондів інших евакогруп у зв’язку з нестачею транспорту затягнулося
на кілька років. керівництво уДа, як зазначає і. Мищак, неодноразово
зверталося до різних урядових інстанцій з проханням прискорити по-
вернення архівних документів, але це не давало бажаних результатів.
Лише із закінченням війни реевакуацію вдалося завершити114. Це від-
булося на початку 1946 р. – було повернуто 1,5 млн. справ найважли-
віших фондів державних архівів урср115. начальник уДа, як зазначає
н. платонова, спираючись на матеріали особової справи п. Гудзенка,
брав особисту участь у практичному розбиранні та систематизації рее-
вакуйованих документів116.
величезну кількість архівних матеріалів було вивезено окупанта-
ми. серед пунктів призначення, до яких потрапляли українські архівні
фонди, були тридцять міст і містечок німеччини, польщі, Чехословач-
чини, румунії, угорщини, австрії. З цих країн і потрібно було повер-
тати архіви, чим уже з 1944 р. зайнялось уДа117. все це достатньою
мірою описано в науковій літературі, а тому детальніше зупинимося
лише на діяльності п. Гудзенка.
керуючи всією роботою з повернення документів, п. Гудзенко
водночас брав безпосередню участь у розшуку і поверненні вивезених
українських архівів: у січні–березні 1945 р. він перебував у відряджен-
ні в румунії з метою, як зазначено у відповідній анкеті, “пошуку і по-
вернення в срср документальних матеріалів, вивезених окупантами”118
або ж, як зазначено у посвідченні відряджуваного, виданого союзною
контрольною комісією (скк) в румунії, – з метою “виявлення, прийман-
ня і організації відправки архівних матеріалів, вивезених з срср”119.
у румунію він був відряджений за розпорядженням нквс країни,
насамперед із завданням розшукати і відправити до срср докумен-
До історії архівної справи в україні 143
тальні матеріали адміністративних органів діючого під час окупації ру-
мунського губернаторства “трансністрія”. До румунії окупанти вивез-
ли архіви з одеси, Чернівців і кишинева120. Для повернення зазначених
архівів до цієї країни було відряджено оперативну групу Гау нквс
срср на чолі із заступником начальника с. кузьміним; саме до її скла-
ду входив представник уДа нквс урср п. Гудзенко121. Головний ар-
хівіст україни побував у таких містах румунії, як Бухарест, крайова,
тімішоара та ін., де й віднайшлися фонди українських і молдавських
архівів122. Документи губернаторства “трансністрія” були розшукані в
карпатах поруч зі станцією валеа-садулуй (в документах та літературі
зустрічаються й інші транскрипції передавання назви цієї станції, на-
приклад – валеар-сатулуй тощо) повіту Долж.
Як свідчать архівні документи і згадував сам п. Гудзенко, справа
розшуку і вивезення документів з румунії виявилася непростою. Місце-
ві чиновники всіляко протидіяли радянським архівістам. Міністерство
юстиції країни навіть видало розпорядження про те, щоби відповідні
органи на місцях не передавали документів для вивезення до радянсько-
го союзу123. Голова ліквідаційної комісії губернаторства “трансністрія”
петреску заявив п. Гудзенку, що не має уявлення, де знаходяться ці
документи124. їх розшукували за допомогою радянської фронтової роз-
відки і рядових бійців румунської армії (п. Гудзенко згадував у статті
1958 р. ще й про румунських робітників)125. За усними спогадами колег
п. Гудзенка, радянським архівістам іноді доводилося навіть вдаватися
до банальних “подарунків” румунським чиновникам, щоби прискорити
пошуки. врешті, документи губернаторства були знайдені в бліндажах
і бомбосховищах поблизу вже згадуваної залізничної станції валеа-
садулуй (з рум. – “Долина садів”)126.
архів губернаторства загальною кількістю 12 вагонів127 (чи 10?)128
було вивезено до одеси. За ці дії місії п. Гудзенка прем’єр-міністр ру-
мунії н. радеску 24 лютого 1945 р. відправив ноту протесту до скк,
вимагаючи повернення архіву губернаторства до Бухареста з метою за-
вершення справ з його ліквідації129. Як зауважував п. Гудзенко, в той
час срср вимагав компенсації від румунії за вчинені нею збитки і саме
в документах губернаторства були докази цього. нота радеску не мала
наслідків, оскільки в той же день в Бухаресті сталася революція і новий,
“народний” прем’єр п. Гроза вже не вимагав повернення архіву130.
разом з перекладачем т. Малиновським п. Гудзенко домагався по-
вернення також і молдавських архівних документів (зокрема, з фондів
кишинівського державного архіву)131. у м. крайова радянським архі-
вістам протидіяли голова апеляційної судової палати і голова місцевого
трибуналу. Довелося звертатися за допомогою до уповноваженого скк
по даній провінції132. останній дав цим посадовим особам вказівку ви-
дати молдавські документальні матеріали133, які знаходилися в підвалах
До історії архівної справи в україні144
будинків палати і трибуналу м. крайова134. Лише в с. Бібештах були
вилучені архівні документи загальною кількістю 6 вагонів135 (тут мате-
ріали зберігались у місцевій церкві), які відправили до Молдавії.
у румунії були знайдені також матеріали сигуранци всіх повітів
Бессарабії і Буковини, які також відправили до одеси (2 вагони)136. За-
галом 1945 р. до одеського облдержархіву було передано десять ваго-
нів документальних матеріалів, до ізмаїльського – два вагони. Черні-
вецький облдержархів отримав 10 тонн документів137. таким чином з
румунії було повернуто 54 вагони архівних документів, що належали
урср і Молдавській рср138 (з доповіді п. Гудзенка на травневій нараді
архівістів урср 1945 р. стало відомо, що в україну з румунії було по-
вернено понад 20 вагонів139).
працівники архівних установ, займаючись опрацюванням докумен-
тів губернаторства “трансністрія”, встановили кількість вивезених ру-
мунськими окупантами майна та продуктів харчування140. п. Гудзенко
взяв під особистий контроль роботу архівістів над розробленням до-
кументів губернаторства141. відповідні матеріали передавалися до скк
у румунії, від якої архівні органи урср отримали подяку за проведену
роботу142. утім, у вересні 1945 р. у зв’язку з перемогою в румунії “на-
родної революції” радянський уряд вніс поправки в попередні угоди з
приводу репарацій і архівні органи урср отримали припис стосовно
припинення подальшого розроблення архіву губернаторства143.
узагальнюючи досвід роботи з повернення документальних ма-
теріалів, п. Гудзенко під час травневої наради українських архівістів
1945 р. висловив ряд слушних думок щодо цього, оскільки діяльність у
даному напрямку тривала144.
такими були основні віхи діяльності в роки війни одного з очільни-
ків (а з листопада 1943 р. – керівника) архівних органів урср. наявні
джерела свідчать, зокрема, про досить ефективну роботу ЦоГ на чолі з
п. Гудзенком у прифронтовій зоні. керівництво п. Гудзенка архівними
органами урср частково припало на останні роки війни, коли розпо-
чалося відновлення архівної системи, що відбувалось у вкрай важких
умовах розрухи, нестачі матеріальних ресурсів, харчів і одягу для архі-
вістів тощо. Завдяки наполегливості та енергійності, організаторським
здібностям та якостям господаря п. Гудзенко зумів налагодити ефек-
тивну роботу з відновлення архівної системи, забезпечити умови для її
подальшого вдосконалення (звісно – в межах і в сенсі, запрограмованих
політикою компартії), поступу налагодження процесу реевакуації архі-
вів з тилу. саме в період його керівництва розпочалося становлення,
після розгрому 1930-х рр., наукової роботи архівних органів, зокрема –
археографічної. організаційні й наукові ініціативи, що виходили без-
посередньо від п. Гудзенка, були завжди спрямовані як на підвищення
До історії архівної справи в україні 145
результативності діяльності архівних установ, так і поліпшення умов
життя і праці їхніх співробітників.
1 Див.: вітальний лист від колективу співробітників інституту історії ан
урср з нагоди 89-річчя від дня народження п. Гудзенка. – арк. 1 зв.; адрес
з нагоди 80-річчя від дня народження п. Гудзенка // родинний архів о. п. і
в. М. Бахарєвих.
2 Див.: Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні (1917–
1973). – к.: наукова думка, 1975. – с. 7, 120, 143, 161, 171; Грімстед п. к.,
Боряк Г. Доля скарбів української культури під час Другої світової війни:
винищення архівів, бібліотек, музеїв. – к.: ііу ан урср, 1991. – с. 11–12;
Грімстед п. к. “празькі архіви” у києві та Москві. повоєнні розшуки і
вивезення еміграційної архівної україніки. – к.: Держкомархів україни,
2005. – с. 38, 39, 79–82, 120, 124, 145, 222, 234; Мищак і. М. архівна справа
в україні середини 1940-х – середини 1960-х років. (історичний нарис). – к.:
нБу ім. в. і. вернадського, 2006. – 188 с. тощо.
3 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни //
науково-інформ. бюлетень архівного управління урср. – 1958. – № 2. –
с. 30–42.
4 даниленко в., Юсов с. пантелеймон петрович Гудзенко: наукова і нау-
ково-організаційна діяльність // україна XX ст.: культура, ідеологія, політика.
Зб. статей на пошану п. п. Гудзенка / відп. ред. в. М. Даниленко. – к.: ііу
нан україни, 2007. – вип. 12. – с. 5–60.
5 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 256.
6 там само. – с. 256.
7 Грімстед п. к., Боряк Г. Доля скарбів української культури під час
Другої світової війни... – с. 12–13.
8 Див.: там само. – с. 11; нариси архівної справи в україні / За заг.
ред. і. Матяш та к. климової. – к.: вид. дім “києво-Могилянська академія”,
2002. – с. 445–446.
9 нариси архівної справи в україні. – с. 445–446; Мітюков о. Г. радянське
архівне будівництво на україні. – с. 137.
10 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 31.
11 Грімстед п. к., Боряк Г. Доля скарбів української культури під час
Другої світової війни... – с. 12.
12 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2313. вказівки уДа нквс срср
та доповідні записки до управління про евакуацію архівних документів з
україни та їхню розробку. 8 грудня 1941 р. – 21 грудня 1942 р., арк. 1.
13 Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 149.
14 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 138;
Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини 1960-х
років. – с. 35.
15 копылова о. к проблеме сохранности Государственного архивного
фонда ссср в годы великой отечественной войны // советские архивы. –
1990. – № 5. – с. 38.
16 Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 47.
До історії архівної справи в україні146
17 удостоверение, выданное зам. начальника архивного управления
нквД усср п. п. Гудзенко в связи с направлением в г. харьков по новому
место пре быванию архивного управления. 8 июля 1941 г. арк. 1 // родинний
архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
18 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 136,
142–143.
19 нариси архівної справи в україні. – с. 446–447.
20 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2568, арк. 35; павлюк п. архіви
україни в роки великої вітчизняної війни // науково-інформаційний
бюлетень архівного управління Мвс урср. – 1948. – № 2. – с. 12. п. павлюк
називає оперативну групу Центральною, але на звороті фотодокументів вона
згадується як перша. – Див., напр.: ЦДкФФа україни ім. Г. с. пшеничного,
од. обл. 0–194799.
21 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 32.
22 там само. – с. 33; [п. п. Гудзенко]. краткая справка об участии в великой
отечественной войне. – арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих. Див.
також: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 99. Материалы республиканского
совещания начальников архивных отделов унквД и директоров центральных
и областных госархивов усср и их филиалов, состоявшегося 15–18 мая
1945 г. в г. киеве. 2 января 1945 г. – 28 мая 1945 г. – арк. 28–29; там само,
оп. 1, спр. 2568, арк. 36 тощо.
23 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2319. Звіт про роботу за 1941 р. і
план роботи уДа нквс урср на 1942 р.; Звіти про роботу оперативної групи
у ворошиловграді та архівних установ ворошиловградської, харківської і
сталінської областей за 1942 р. і і квартал 1943 р. 5 лютого 1942 р. – 4 січня
1943 р. – арк. 62.
24 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2313, арк. 26–27; там само, оп. 5-л,
спр. 27. отделение кадров. списки и характеристики сотрудников архивных
органов МвД усср, которые представлялись к правительственным наградам.
апрель 1948 г. – 15 декабря 1948 г. – арк. 13; платонова н. Гудзенко
пантелеймон петрович. – с. 64.
25 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2319, арк. 28, 28-е, 28-и; [п. п. Гуд-
зенко]. краткая справка об участии в великой отечественной войне.
[Машинопис із правками та автографом особистого підпису автора]. – арк. 1 //
родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
26 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2319, арк. 28.
27 там само, арк. 28-г.
28 там само, арк. 28-и.
29 командировочное удостоверение п. п. Гудзенко от 7 июля 1942 г. в
связи с переездом оперативной группы архивного управления нквД усср в
г. Энгельс. – арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих. нариси архівної
справи в україні. – с. 446–447.
30 на ііу, ф. 1, оп. 3-01, спр. 1446, арк. 5.
31 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2568, арк. 37.
32 там само, спр. 2319, арк. 68.
33 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 33.
34 Див.: Гудзенко пантелеймон петрович: [некролог]. – с. 157.
35 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 141–142.
До історії архівної справи в україні 147
36 на ііу, ф. 1, оп. 3-01, од. зб. 1446, арк. 4 зв.
37 копія довідки від 21 червня 1945 р., виданої п. Гудзенку відділом
кадрів нквс урср, що надає право на отримання медалі “3а оборону
сталинграда”. – арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
38 [п. п. Гудзенко]. краткая справка об участии в великой отечественной
войне. – арк. 2 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
39 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2319, арк. 82 зв.
40 там само, арк. 73.
41 там само.
42 там само, арк. 73 зв.
43 там само, арк. 83.
44 там само, арк. 82–82 зв.
45 там само, арк. 84.
46 там само, арк. 86.
47 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 144.
48 удостоверение п. п. Гудзенко от 12 января 1943 г., выданное отделом
кадров нквД усср в связи с направлением на освобожденную от противника
территорию украины для выполнения специальных заданий. – арк. 1 //
родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
49 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 144.
50 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 33.
51 удостоверение п. п. Гудзенко от 15 марта 1943 г., выданное отделом
кадров нквД усср в связи с направлением возглавляемой им группы
сотрудников нквД для выполнения специального задания в г. старобельск. –
арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
52 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 34–35.
53 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 144–145;
Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини 1960-х
років. – с. 37–38.
54 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 35.
55 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 145.
56 удостоверение п. п. Гудзенко от 25 августа 1943 г., выданное
секретариатом нквД усср в связи с предоставлением ему права на выявление
и концентрацию документов периода отечественной войны советского
народа. – арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
57 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 36.
58 З наказу о. ватутіна військам від 8 вересня 1943 р. [Фрагмент з
копії наказу, переписаний п. Гудзенком]. – арк. 1–1 зв. // родинний архів
о. п. і в. М. Бахарєвих. Див. також: пількевич с. д. 40 років радянського
архівного будівництва // З історії архівного будівництва на україні. Зб. статей,
присвячений 40-річчю радянського архівного будівництва на україні. – X.:
харківоблвидав, 1958. – с. 14.
59 Див.: удостоверение п. п. Гудзенко от 13 августа 1943 г., выданное
нквД усср в связи с направлением на освобожденную от противника
территорию украинской сср для выполнения специальных заданий. –
арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
До історії архівної справи в україні148
60 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2568, арк. 37; Мітюков о. Г.
радянське архівне будівництво на україні. – с. 145; Гудзенко п. історики-
архівісти в дні великої вітчизняної війни. – с. 37.
61 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 37.
62 павлюк п. архіви україни в роки великої вітчизняної війни. – с. 13.
63 на IIу, ф. 1, оп. 3–01, од. зб. 1446, арк. 3 зв.; службова записка в. о.
начальника управління держархівами нквс урср начальнику управління
держархівами нквс срср про присвоєння спецзвань керівникам архівних
установ. [київ, 23 грудня 1943 р.] // архівні та бібліографічні джерела
української історичної думки. – с. 256.
64 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 5-л, спр. 4. списки личного состава
управления Государственными архивами нквД усср и Центральных
Госархивов, г. киев. переписка с ока нквД усср по вопросу учета кадров.
3.01.1945 – 26.12.1945 гг. – арк. 1.
65 там само, оп. 5 а, спр. 7. статистические отчеты по архивным
органам усср за 1946 г. сведения о сотрудниках. 22.01.1946 – 6.12.1946 гг. –
арк. 3а.
66 план роботи управління держархівами нквс урср на перший квартал
1944 р. [київ, 6 січня 1944 р.] // архівні та бібліографічні джерела української
історичної думки. вип. 10: “істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану
Ф. п. Шевченка / відп. ред. Г. Боряк. – том 1. Джерела. – к.: Державний
комітет архівів україни, 2004. – с. 258–260.
67 Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на харківщині.
Збірник документів. [підг.: п. п. Гудзенко та ін.; заг. ред. в. і. стрельський] –
к. – X.: укрдержвидав, 1944. – 56 с.
68 Див.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 95. протоколы производствен-
ного совещания и материалы к ним, материалы республиканского совещания.
Май 1944 г. – 1945 г. – арк. 25.
69 там само, арк. 20.
70 там само, арк. 18.
71 там само, арк. 21, 26, 27.
72 Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 60, 80 та ін.
73 Див.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 95, арк. 22, 37, 45, 51, 56, 58,
66, 70, 75, 78.
74 там само, арк. 56–56, зв.
75 Див., напр.: там само, арк. 75 зв.; Див. також: обіжник управління
держархівами нквс урср і науково-видавничого відділу начальникам
обласних відділів Держархівів унквс і начальникам облдержархівів про
видання документальних збірників. [київ, січень 1945 р.] // архівні та
бібліографічні джерела української історичної думки. – с. 283–285.
76 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2568, арк. 71–73;
Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середина 1960-х ро-
ків. – с. 76–77.
77 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2568, арк. 71.
78 там само, оп. 7, спр. 104, арк. 10–10 зв.
79 Див.: слюдикова т. архівні спогади. рукопис. Зберігається в особистому
архіві т. Б. слюдикової.
80 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 99, арк. 123.
До історії архівної справи в україні 149
81 там само, оп. 1, од. зб. 2568. Доповідь начальника уДа нквс урср
“Досвід роботи по відбудові архівних органів на території урср”. Грудень
1944 р. 94 арк.
82 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 152.
83 апанович о. Федір павлович Шевченко. історик, архівіст, історіограф,
джерелознавець, археограф, організатор науки, Людина: спогади та історіо-
графічний аналіз. – к.: IIу нану, 2000. – с. 14; пінчук Ю. Шевченко Федір
павлович // українські історики XX ст.: Біобібліографічний довідник. серія:
українські історики. – вип. 2. Ч. 1. – к. – Львів: IIу нану, 2003. – с. 353;
Батурина с. Ф. Шевченко – историк-архивист // отечественные архивы. –
2006. – № 4. – с. 19–28.
84 Див., напр.: Запрошення члену вченої ради при начальникові управління
держархівами нквс урср а. Д. Ярошенку на засідання вченої ради. [київ,
28 листопада 1944 р.] // архівні та бібліографічні джерела української істо-
ричної думки. – с. 279.
85 список збірників документів, запланованих до видання управлінням
державних архівів нквс урср. [київ, червень 1944 р.] // архівні та
бібліографічні джерела української історичної думки. – с. 266; план видання
збірників архівних документів Центрального державного історичного архіву
на 1945–1949 рр. [київ, 1 червня 1944 р.] // там само. – с. 268–269.
86 обіжник управління держархівами нквс урср і науково-видавничого
відділу уДа начальникам відділів Держархівів унквс, директорам
центральних та обласних держархівів унквс про наукову роботу архівів.
[київ, 15 лютого 1946 р.] // архівні та бібліографічні джерела української
історичної думки. – с. 320–324.
87 обіжник управління держархівами нквс урср і науково-видавничого
відділу уДа начальникам відділів Держархівів унквс про підготовку
збірника документів “национализация промышленности в ссср”. [київ,
27 жовтня 1945 р.] // архівні та бібліографічні джерела української історичної
думки. – с. 301–303.
88 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 104, арк. 44.
89 Гудзенко п. п. соціалістична націоналізація промисловості в
українській рср. 1917–1920 рр. – к.: наукова думка, 1965. – 300 с.
90 Див., напр.: Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х –
середини 1960-х років. – с. 39.
91 одинока Л. Гуслистий кость Григорович // українські архівісти:
Біобібліографічний довідник: у 3-х вип. – вип. 2: 1940–1960-ті рр. – с. 69.
92 стрельський Г. стрельський вячеслав ілліч // українські архівісти:
Біобібліографічний довідник: у 3-х вип. – вип. 2: 1940–1960-ті рр. – с. 207.
93 пиріг р. Я. андрій Данилович скаба // інститут історії україни нан
україни. 1936–2006. – с. 335.
94 Базанова о. пшеничний Гордій семенович // українські архівісти:
Біобібліографічний довідник: у 3-х вип. – вип. 2: 1940–1960-ті рр. – с. 170.
95 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 95, арк. 47.
96 там само, оп. 1, спр. 2568, арк. 20.
97 Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 38.
98 там само.
99 там само.
100 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 104. отчеты по управлению гос-
архивами нквД усср. 17 января 1946 г. – 18 марта 1946 г. – арк. 33.
До історії архівної справи в україні150
101 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 38–39.
102 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 150.
103 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1-л, спр. 140. переписка с нквД
усср, эвакогруппами, госархивами по хозяйственным и административным
вопросам в 1943–1944 гг. 4 июня 1943 г. – 18 января 1945 г. – арк. 46.
104 Див., напр.: там само, арк. 30, 33, 35.
105 там само, оп. 1, спр. 2568, арк. 48.
106 Див., напр.: Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х –
середини 1960-х років. – с. 40.
107 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 95, арк. 21.
108 там само, оп, 1, спр. 2577, арк. 17.
109 Див., напр.: Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х –
середини 1960-х років. – с. 40.
110 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1-л, спр. 140, арк. 34.
111 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 147.
112 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 2430, арк. 80–85.
113 там само, оп. 7, спр. 104, арк. 1–2; там само, спр. 96. планы работы
уГа. Январь 1945 г. – 13 октября 1945 г. 35 лл.
114 Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 43.
115 Мітюков о. Г. радянське архівне будівництво на україні. – с. 160.
116 платонова н. Гудзенко пантелеймон петрович // українські архівісти:
Біобібліографічний довідник: у 3-х вип. – вип. 2: 1940–1960-ті рр. / упор.:
т. в. портнова. – к.: Держкомархів україни. уДнДіасД, 2002. – с. 64.
117 Див., напр.: Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х –
середини 1960-х років. – с 44–46.
118 на IIу, ф. 1, оп. 3–01, од. зб. 1446, арк. 30.
119 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 57. о возвращении
документальных материалов, вывезенных в румынию. 16 марта 1945 г. –
2 октября 1945 г. – арк. 47–48.
120 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 39.
121 там само. – с. 39; Мищак і. М. архівна справа в україні середини
1940-х – середини 1960-х років. – с. 44.
122 на IIу, ф. 1, оп. 3–01, од. зб. 1446, арк. 7; Гудзенко п. історики-
архівісти в дні великої вітчизняної війни. – с. 40.
123 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 40.
124 [п. п. Гудзенко]. краткая справка об участии в великой отечественной
войне. – арк. 3 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
125 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 40.
126 Лист п. п. Гудзенка до т. Й. Малиновського. 7 травня 1980 р. – арк. 1 //
родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих. Гудзенко п. історики-архівісти в дні
великої вітчизняної війни. – с. 40–41.
127 нариси архівної справи в україні. – с. 461.
128 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. – с. 41.
порівн:. Мищак і. М. архівна справа в україні середини 1940-х – середини
1960-х років. – с. 44.
До історії архівної справи в україні 151
129 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 57, арк. 62; нота прем’єр-міністра
румунії радеску союзній контрольній комісії від 24 лютого 1945 р. копія. –
арк. 1 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих.
130 [п. п. Гудзенко]. краткая справка об участии в великой отечественной
войне. – арк. 4 // родинний архів о. п. і в. М. Бахарєвих. Гудзенко п. історики-
архівісти в дні великої вітчизняної війни. – с. 41.
131 Див., напр.: ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 57, арк. 3; Гудзенко п.
історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. – с. 40–41.
132 Лист п. п. Гудзенка до т. Й. Малиновського. – арк. 1–2 // родинний
архів о. п. і в. М. Бахарєвих. Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої
вітчизняної війни. – с. 40.
133 копії вказівок уповноваженого скк у румунії підполковника
ворошилова від 9 лютого 1945 р. спогади п. п. Гудзенка про вилучення в
Бібештах молдавських архівних документів. – арк. 1 // родинний архів о. п.
і в. М. Бахарєвих.
134 Гудзенко п. історики-архівісти в дні великої вітчизняної війни. –
с. 40.
135 копії вказівок уповноваженого скк у румунії підполковника во ро-
шилова від 9 лютого 1945 р. спогади п. п. Гудзенка про вилучення в Бібештах
молдавських архівних документів. – арк. 2 // родинний архів о. п. і в. М. Ба-
харєвих.
136 нариси архівної справи в україні. – с. 461.
137 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 104, арк. 5.
138 Грімстед п. к., Боряк Г. Доля скарбів української культури під час
Другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – с. 23.
139 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 7, спр. 99, арк. 32.
140 Див., напр.: там само, спр. 90, арк. 10.
141 там само, оп. 7, спр. 90. переписка и другие материалы по вопросу
реэвакуации документальных материалов быв. Губернаторства “транснистрия”
из румынии и о размещении, упорядочении, разработке и использовании док.
материалов в госархивах усср. – арк. 7.
142 там само, спр. 104, арк. 35.
143 там само, спр. 90, арк. 56.
144 там само, спр. 99, арк. 34.
Danylenko V., Yusov S.
Panteleimon Hudzenko, Archivist,
Specialist in Early Texts Studies, Historian:
Activities in 1941–1945 in the Context
of Operation of Archival Bodies of Ukrainian SSR
The article provides a detailed activity research of P. Hudzenko (1907–1994), a
Ukrainian archivist, specialist in early text studies, historian, one of the founders of
Ukrainian archival system, over the 1941–1945 period. A special emphasis is made
on his role in arranging evacuation of archival documents at the very beginning
of the war, organizing work of the operational group of the Directorate for NKVS
State Archives of Ukrainian SSR on the front-line area (1942–1943), reactivation
of the archival system within the reconstruction period (1943–1945), returning of
archival documents removed by the occupants.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26902 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:17:47Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Даниленко, В. Юсов, С. 2011-09-07T16:55:24Z 2011-09-07T16:55:24Z 2008 Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР / В. Даниленко, С. Юсов // Архіви України. — 2008. — № 5-6. — С. 128-151. — Бібліогр.: 144 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26902 The article provides a detailed activity research of P. Hudzenko (1907–1994), a 
 Ukrainian archivist, specialist in early text studies, historian, one of the founders of 
 Ukrainian archival system, over the 1941–1945 period. A special emphasis is made 
 on his role in arranging evacuation of archival documents at the very beginning 
 of the war, organizing work of the operational group of the Directorate for NKVS 
 State Archives of Ukrainian SSR on the front-line area (1942–1943), reactivation 
 of the archival system within the reconstruction period (1943–1945), returning of 
 archival documents removed by the occupants. uk Інститут історії України НАН України Архіви України До історії архівної справи в Україні Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР Panteleimon Hudzenko, Archivist, Specialist in Early Texts Studies, Historian: Activities in 1941–1945 in the Context of Operation of Archival Bodies of Ukrainian SSR Article published earlier |
| spellingShingle | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР Даниленко, В. Юсов, С. До історії архівної справи в Україні |
| title | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР |
| title_alt | Panteleimon Hudzenko, Archivist, Specialist in Early Texts Studies, Historian: Activities in 1941–1945 in the Context of Operation of Archival Bodies of Ukrainian SSR |
| title_full | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР |
| title_fullStr | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР |
| title_full_unstemmed | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР |
| title_short | Архівіст, археограф, історик Пантелеймон Гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів УРСР |
| title_sort | архівіст, археограф, історик пантелеймон гудзенко: діялність у 1941–1945 рр. у контексті роботи архівних органів урср |
| topic | До історії архівної справи в Україні |
| topic_facet | До історії архівної справи в Україні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26902 |
| work_keys_str_mv | AT danilenkov arhívístarheografístorikpanteleimongudzenkodíâlnístʹu19411945rrukontekstírobotiarhívnihorganívursr AT ûsovs arhívístarheografístorikpanteleimongudzenkodíâlnístʹu19411945rrukontekstírobotiarhívnihorganívursr AT danilenkov panteleimonhudzenkoarchivistspecialistinearlytextsstudieshistorianactivitiesin19411945inthecontextofoperationofarchivalbodiesofukrainianssr AT ûsovs panteleimonhudzenkoarchivistspecialistinearlytextsstudieshistorianactivitiesin19411945inthecontextofoperationofarchivalbodiesofukrainianssr |