Цигани і Швейцарія

У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні о...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Datum:2008
1. Verfasser: Песчаний, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2008
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26924
record_format dspace
spelling Песчаний, О.
2011-09-07T18:40:28Z
2011-09-07T18:40:28Z
2008
Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
XXXX-0076
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924
У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні обидва боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику.
В статье в хронологической последовательности рассматриваются основные моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это, сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия.
The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as ethnic entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless, today both sides search and find common points for fruitful co-operation.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Цигани і Швейцарія
Цыгане и Швейцария
The Romanies and Switzerland
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Цигани і Швейцарія
spellingShingle Цигани і Швейцарія
Песчаний, О.
title_short Цигани і Швейцарія
title_full Цигани і Швейцарія
title_fullStr Цигани і Швейцарія
title_full_unstemmed Цигани і Швейцарія
title_sort цигани і швейцарія
author Песчаний, О.
author_facet Песчаний, О.
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Цыгане и Швейцария
The Romanies and Switzerland
description У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні обидва боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику. В статье в хронологической последовательности рассматриваются основные моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это, сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия. The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as ethnic entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless, today both sides search and find common points for fruitful co-operation.
issn XXXX-0076
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924
citation_txt Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT pesčaniio ciganiíšveicaríâ
AT pesčaniio cyganeišveicariâ
AT pesčaniio theromaniesandswitzerland
first_indexed 2025-11-26T00:09:30Z
last_indexed 2025-11-26T00:09:30Z
_version_ 1850593800896905216
fulltext 353 Олег Песчаний (Київ, Україна) ЦИГАНИ І ШВЕЙЦАРІЯ Цигани один з найоригінальніших народів світу – “загадка для вче- них” [2]. Він не має власної держави. Народ “мандруючий”, розкиданий по всьому світові. Хіба, що в Японії його немає. Маючи індійське коріння, вони як етнос формувалися на території Європи. Швейцарія є однією з найцікавіших країн світу. Живучи в складних природних умовах, завдяки своїй цілеспрямованості, сумлінності, дисциплі- нованості і працелюбству швейцарці зуміли піднятися з найбідніших країн світу у найбагатші. Маючи такі вихідні підвалини є сенс дослідити як ці два об’єкти дійс- ності співіснували і співіснують у житті. Питання “цигани і Швейцарія” ще не знайшло свого відображення в українській історіографії. Це твердження рівною мірою стосується й інших історіографій. Навіть у самій Швейцарії вивчення циганської проблематики, на відміну, приміром, від вивчення єврейської, не отримало широкого розповсюдження. Можна назвати лише кілька праць на досліджувану тему, що вийшли у Швейцарії. Це такі роботи як: Golowin S. Fahrende in der Schweiz // Giessener Hefte für Tsiganologie. – 1985. – №№ 2, 3; Huonker T. Fahrendes Volk – verfolgt und verfemt. – Zürich,1987; Roma, Sinti und Jenische: schweizerische Zigeunerpolitik zur Zeit des Nationalsozialismus; Beitrag zur Forschung / Thomas Huonker. – Zürich, 2001. Отже написання розвідок з такої проблематики має наукову потребу. Дослідження по даній проблематиці дасть змогу краще пізнати світ, що нас оточує. Окрім того, праці, головною темою, яких є цигани окремих європейських країн може закласти підвалини для створення в майбутньому високого рівня синтетичних, узагальнюючих досліджень, приміром, “Слов- ника мови романі і діалектів циган Європи”, “Історії циганського етносу в http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 354 355 часі і просторі”, “Традиційної культури циган“, “Етнополітичного життя циган в сучасному світі”. [4, с. 90.] Завданням даної статті є виявлення основних моментів співіснування між Швейцарією, як країною і суспільством, і циганами, як етнічною спіль- нотою, в історичній ретроспективі. Цигани вперше з’явилися на теренах Швейцарії приблизно на початку другого десятиліття ХV століття. Згадку про цю подію можна знайти у бух- галтерських книгах швейцарського міста Базеля, у яких 1414 роком заре- єстровано видачу милостині язичникам (Heiden) “волею Божою” [11, с. 72.]. У даному випадку не потрібно дивуватися визначенню “язичники”. Того- часні європейські хроністи “язичниками” часто називали циганів [1]. Кількома роками пізніше цигани з’явилися і в інших швейцарських містах: Цюріху, Солотурні, Берні. Поява циганів у Швейцарії скоріше всього носила випадковий і розвідувальний характер. Бо вже 1418 роком датуються свід- чення про те, що цигани на певний час полишили територію альпійської країни. Однак, зробили вони це не надовго [11, с. 78.]. Перебування циганів у Швейцарії мало чим відрізнялося від їх життя в інших західноєвропейських країнах. Спочатку до циганів ставилися добро- зичливо. Їм видавали охоронні грамоти. Зокрема, жалував грамоти імпера- тор Священної Римської імперії Сигізмунд (приблизно у 1417 році) [1]. Давав охоронні грамоти також і римський Папа. Загалом першу згадку про такий охоронний папір знайшли у Швейцарській хроніці. Так от, там зга- дується, що герцог ( Так називали в той час своїх вожаків цигани. – О. П.) Міхаель Єгипетський та його супутники надали громадянам Базеля “добрі охоронні грамоти від папи і нашого володаря короля та від інших вельмож” [11, с. 81.]. З часом доброзичливість жителів Швейцарії, як і інших західноєвро- пейських країн змінилася на інше ставлення. Вже з другої половини ХV сто- ліття про це свідчать рішення різних швейцарських владних структур. Так сейм (тагзатцунг) у Люцерні видав закон у 1471 році, згідно якого циганам у межах Швейцарської конфедерації заборонялося надавання житла чи притулку. До речі, це був перший антициганський закон у Європі. Женевська влада, хоча Женева на той час ще не входила до складу конфедерації, взагалі у 1477 році вигнала чимало “сарацинів”, як тоді там називали циганів. У 1510 році знову люцернська влада, відгукнувшись на скарги з боку суспіль- ності, що цигани крадуть і взагалі небезпечні, прийняла рішення вислати їх за межі конфедерації. При цьому зазначила також, що якщо цигани повернуться, то їх чекає страта через повішення. Подібні рішення швей- царської влади можна знайти і в подальші роки. [11, с. 100–101.] Думається, така ситуація склалася перш за все тому, що цигани – східний народ, багато в чому не схожий на осілий люд країв, куди їх занесла кочова доля. В роки гонінь, циганам у Західній Європі доводилося непереливки. До того ж на циганів починає великі переслідування католицька церква. Завдяки її старанням велика їх кількість циганів, звинувачених у чаклунстві і людоїдстві, гине у тюрмах від катувань і на вогнищах інквізиції. Яскравим прикладом тут слугує Іспанія. Загалом у Європі було немало випадків, коли циганів, особливо гарних циганок, продавали на базарах як рабів. Бували епізоди полювання на них буцімто на хижих звірів. [5, стб. 783.] Немає достатніх підстав стверджувати, що так ставилися до циганів і у Швейцарії. Та все ж, зважаючи на законодавчий тиск альпійської країни, частина циганів полишала територію Швейцарії. Та все ж певна кількість циганів залишалася на теренах Швейцарської конфедерації. В цих умовах основою державної політики Швейцарії щодо циган, як і більшості європейських країн (Португалії, Італії, Південних Нідерландів, Данії, Швеції, Росії) було намагання вигнати циганів зі своєї території чи прив’язати їх до певного місця проживання. [11, с. 174.] Бо- ротьба між циганським кочуванням і прагненням європейських держав примусити циганів вести осілий спосіб життя тривала до ХХ століття. У цій роботі держави почали навіть укладати двосторонні домовленості, іні- ціатором яких була Німеччина, про співробітництво щодо придушення “ци- ганських безчинств” (Bekämpfung des Zigeunerunwesens). До цих домов- леностей приєдналася і Швейцарія. Хоча у ХХ столітті суть цієї боротьби дещо змінилася. Мова вже йшла про недопущення чужих циганів на свою територію та прагнення примусити вітчизняних (місцевих) перейти на осіле життя. [11, с. 255.] Щоб досягти бажаного результату у Швейцарії, запозичивши дещо з мюнхенського досвіду, поважне (презентабельне) товариство Pro juventute (На захист молодих) з 1926 року, ґрунтуючись на тогочасних модних педагогічних тенденціях, зокрема євгеніки та прогресу, розпочало відбирати у циганів, що кочували, дітей. Метою таких акцій було прагнення виховати їх в руслі загальношвейцарської системи цінностей. І все це відбувалося без згоди батьків дітей, зі зміною прізвищ і розміщенням дітей у сирітських притулках. Такі акції відбувалися аж до 1973 року і за цей час силоміць було відібрано понад 600 дітей [11, с. 257.]. http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 356 357 На сьогодні у Швейцарії також проживають цигани. Дослідники не можуть назвати точної цифри, але для орієнтиру вказують кількість у понад 1 000 чоловік [11, с. 301.]. І думається, ця цифра з кожним роком збільшу- ється. В інформаційних повідомленнях часто можна зустріти згадки про бажання циганів знайти притулок у Швейцарії. Зокрема, у прикордонному містечку Кріссьє (кантон Во) у вересні 2002 року поліція виявила 77 циганів, що прибули до країни зі сподіваннями отримати притулок. Вони перетнули кордон на вантажівці, не маючи належних документів для в’їзду. Як зазна- чається у повідомленні, це була вже п’ята, протягом останніх двох тижнів, група громадян Румунії циганського походження, які нелегально опинилися у Швейцарії. Усього за останній час кордон незаконно перетнули більше 250 чоловік [9]. Румунські цигани не самотні у своїх прагненнях. Також намагаються отримати право проживання в Швейцарії і цигани з Болгарії. У жовтні 2007 року забажала отримати таку можливість 941 людина [7]. Не відстають у такому стремлінні і українські цигани. В українській пресі можна час від часу знайти повідомлення про охочих українських циган спробувати щастя у Швейцарії [8]. Розглядаючи тему “цигани і Швейцарія”, хотілося б торкнутися ще одного цікавого її аспекту, а саме “Швейцарія і цигани (роми) в Україні”. В часи незалежної України співпраця по цій лінії розширилася. Яскравим прикладом тут може слугувати реалізація масштабного дворічного проекту підтримки закарпатських циган “Роми Закарпаття”, впроваджений за під- тримки Швейцарської агенції розвитку і співробітництва. Метою проекту було нарощення потенціалу та покращення рівня життя ромських громад шляхом підтримання професійного навчання, підприємницьких ініціатив ромів та розповсюдження інформації циганським громадам [10]. Загалом на виконання проекту швейцарська сторона витратила 540 тисяч гривень [3]. Турботою про закарпатських циган переймалася також інша швейцарська організація “Verein KFKOK Schveiz”. Вона запланувала відкрити в Ужгороді амбулаторію для ромів [12]. І можна не сумніватися, що така амбулаторія була відкрита. Ще одним напрямком діяльності Швейцарії щодо циганів в Україні є виплата останнім матеріальної допомоги як постраждалим від фашистсь- кого режиму. Кошти надаються Швейцарським фондом допомоги нужден- ним жертвам Голокосту. Розмір виплат – 400 доларів на особу. Оцінюючи значення цих дій швейцарської сторони, представник ромської громадської організації Петро Григоренко зауважив, що допомога прийшла дуже своє- часно. За його словами, з переходом держави на ринкові відносини почалось тотальне зубожіння ромської общини. Бо неосвіченість, а подекуди й еле- ментарна безграмотність, скинула ромів на дно життя як некваліфікованих, і, отже, “незатребуваних” [6] . Підсумовуючи висловлене вище, потрібно констатувати, що незважа- ючи на складну історію стосунків циганського і швейцарського суспільств, цигани прагнуть до швейцарського життя. Доказом цього є постійні нама- гання циганів зі Східної Європи, в тому числі і з України, знайти собі при- тулок на теренах Швейцарії. Зі свого боку Швейцарія, відчуваючи певну провину за минуле, здійснює допомогові акції для полегшення життя циганів. Окрім того, досліджуючи тему “Цигани і Швейцарія” потрібно вказати на брак джерел з даної теми. Тому через недостатню кількість інформації залишилося чимало нез’ясованих питань, зокрема, таких як правове ста- новище циганів у Швейцарії протягом усього часу їхнього перебування у цій країні, основні заняття швейцарських циган, їхнє духовне життя і ще багато інших нез’ясованостей для нас. Це має стати предметом наступних розвідок. Джерела та література: 1. http://harryschool.at.ua/forum/18-134-1 2. Бєліков О. Вірування ромів України як історико-релігієзнавче джерело // http://www.risu.org.ua/css/2col.css 3. Дарницька О. Ужгород: Швейцарці допомогли ромам Закарпаття здобути спеціальність: Минулого тижня співробітники Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті “FORZA” вручали Сертифікати про пройдені курси навчання закарпатським ромам. Освітню програму було впро- ваджено у рамках проекту “Роми Закарпаття” // http://news.uzhgorod.ua/novosti/ 19780/ 4. Зіневич Н.О. Циганознавча тематика в Україні: традиції, проблеми й перспективи дослідження // Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (XVI-XX ст.): Матеріали круглого стола. – Севастополь: “Вебер”, 2006. – С. 90. 5. Кун Н. Цыгане // Большая Советская Энциклопедия. – Т. 60. – М.: ОГИЗ РСФСР, 1934. – Стб. 783. 6. Мельник Н. Роми отримують матеріальні виплати зі Швейцарії // День. – 2000. – 19 серпня. 7. Наши цигани напират към Швейцария // http://www.vestnikataka.com/ ?module=displaystory&story_id=1976&edition_id=37&format=html http://harryschool.at.ua/forum/18-134-1 http://www.risu.org.ua/css/2col.css http://news.uzhgorod.ua/novosti/ http://www.vestnikataka.com/ http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 358 8. Референдум у Швейцарії розколов суспільство // Голос України. – 2002. – 26 листопада (№ 221) 9. Схоже, найспокійніша країна континенту зіткнулася з великою пробле- мою // http://www.perehid.kiev.ua/observer/451.html 10. Фінішував 2-річний проект “Роми в Закарпатті” Швейцарської агенції розвитку і співробітництва // http://news.uzhgorod.ua/novosti/print/?id=22024 11. Фрейзер А. Цигани: Пер. з англ. – К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2003. – С. 72. 12. Швейцарські благодійники хочуть допомогти закарпатській медицині // http://zik.com.ua/ua/news/2005/12/28/28568 Пєсчаний Олег. Цигани та Швейцарія У статті в хронологічній послідовності розглянуті основні моменти відно- син між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і су- спільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Не дивлячись на це, сьогодні обидва боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику. Песчаный Олег. Цыгане и Швейцария В статье в хронологической последовательности рассматриваются основ- ные моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это, сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия. Pieschanyi Oleh. The Romanies and Switzerland The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as eth- nic entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless, today both sides search and find common points for fruitful co-operation. http://www.perehid.kiev.ua/observer/451.html http://news.uzhgorod.ua/novosti/print/?id=22024 http://zik.com.ua/ua/news/2005/12/28/28568 http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com