Цигани і Швейцарія
У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні о...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26924 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Песчаний, О. 2011-09-07T18:40:28Z 2011-09-07T18:40:28Z 2008 Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924 У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні обидва боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику. В статье в хронологической последовательности рассматриваются основные моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это, сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия. The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as ethnic entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless, today both sides search and find common points for fruitful co-operation. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Цигани і Швейцарія Цыгане и Швейцария The Romanies and Switzerland Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Цигани і Швейцарія |
| spellingShingle |
Цигани і Швейцарія Песчаний, О. |
| title_short |
Цигани і Швейцарія |
| title_full |
Цигани і Швейцарія |
| title_fullStr |
Цигани і Швейцарія |
| title_full_unstemmed |
Цигани і Швейцарія |
| title_sort |
цигани і швейцарія |
| author |
Песчаний, О. |
| author_facet |
Песчаний, О. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Цыгане и Швейцария The Romanies and Switzerland |
| description |
У статті в хронологічній послідовності розгляну ті основні моменти відносин між
циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і суспільством.
Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами
і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Недивлячись на це, сьогодні обидва
боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику.
В статье в хронологической последовательности рассматриваются основные
моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и
Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история
взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это,
сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия.
The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as ethnic
entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of
relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless,
today both sides search and find common points for fruitful co-operation.
|
| issn |
XXXX-0076 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26924 |
| citation_txt |
Цигани і Швейцарія / О. Песчаний // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 353-358. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pesčaniio ciganiíšveicaríâ AT pesčaniio cyganeišveicariâ AT pesčaniio theromaniesandswitzerland |
| first_indexed |
2025-11-26T00:09:30Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:09:30Z |
| _version_ |
1850593800896905216 |
| fulltext |
353
Олег Песчаний (Київ, Україна)
ЦИГАНИ І ШВЕЙЦАРІЯ
Цигани один з найоригінальніших народів світу – “загадка для вче-
них” [2]. Він не має власної держави. Народ “мандруючий”, розкиданий
по всьому світові. Хіба, що в Японії його немає. Маючи індійське коріння,
вони як етнос формувалися на території Європи.
Швейцарія є однією з найцікавіших країн світу. Живучи в складних
природних умовах, завдяки своїй цілеспрямованості, сумлінності, дисциплі-
нованості і працелюбству швейцарці зуміли піднятися з найбідніших країн
світу у найбагатші.
Маючи такі вихідні підвалини є сенс дослідити як ці два об’єкти дійс-
ності співіснували і співіснують у житті.
Питання “цигани і Швейцарія” ще не знайшло свого відображення в
українській історіографії. Це твердження рівною мірою стосується й інших
історіографій. Навіть у самій Швейцарії вивчення циганської проблематики,
на відміну, приміром, від вивчення єврейської, не отримало широкого
розповсюдження. Можна назвати лише кілька праць на досліджувану тему,
що вийшли у Швейцарії. Це такі роботи як: Golowin S. Fahrende in der
Schweiz // Giessener Hefte für Tsiganologie. – 1985. – №№ 2, 3; Huonker T.
Fahrendes Volk – verfolgt und verfemt. – Zürich,1987; Roma, Sinti und Jenische:
schweizerische Zigeunerpolitik zur Zeit des Nationalsozialismus; Beitrag zur
Forschung / Thomas Huonker. – Zürich, 2001.
Отже написання розвідок з такої проблематики має наукову потребу.
Дослідження по даній проблематиці дасть змогу краще пізнати світ, що
нас оточує. Окрім того, праці, головною темою, яких є цигани окремих
європейських країн може закласти підвалини для створення в майбутньому
високого рівня синтетичних, узагальнюючих досліджень, приміром, “Слов-
ника мови романі і діалектів циган Європи”, “Історії циганського етносу в
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
354 355
часі і просторі”, “Традиційної культури циган“, “Етнополітичного життя
циган в сучасному світі”. [4, с. 90.]
Завданням даної статті є виявлення основних моментів співіснування
між Швейцарією, як країною і суспільством, і циганами, як етнічною спіль-
нотою, в історичній ретроспективі.
Цигани вперше з’явилися на теренах Швейцарії приблизно на початку
другого десятиліття ХV століття. Згадку про цю подію можна знайти у бух-
галтерських книгах швейцарського міста Базеля, у яких 1414 роком заре-
єстровано видачу милостині язичникам (Heiden) “волею Божою” [11, с. 72.].
У даному випадку не потрібно дивуватися визначенню “язичники”. Того-
часні європейські хроністи “язичниками” часто називали циганів [1].
Кількома роками пізніше цигани з’явилися і в інших швейцарських містах:
Цюріху, Солотурні, Берні. Поява циганів у Швейцарії скоріше всього носила
випадковий і розвідувальний характер. Бо вже 1418 роком датуються свід-
чення про те, що цигани на певний час полишили територію альпійської
країни. Однак, зробили вони це не надовго [11, с. 78.].
Перебування циганів у Швейцарії мало чим відрізнялося від їх життя
в інших західноєвропейських країнах. Спочатку до циганів ставилися добро-
зичливо. Їм видавали охоронні грамоти. Зокрема, жалував грамоти імпера-
тор Священної Римської імперії Сигізмунд (приблизно у 1417 році) [1].
Давав охоронні грамоти також і римський Папа. Загалом першу згадку про
такий охоронний папір знайшли у Швейцарській хроніці. Так от, там зга-
дується, що герцог ( Так називали в той час своїх вожаків цигани. – О. П.)
Міхаель Єгипетський та його супутники надали громадянам Базеля “добрі
охоронні грамоти від папи і нашого володаря короля та від інших вельмож”
[11, с. 81.].
З часом доброзичливість жителів Швейцарії, як і інших західноєвро-
пейських країн змінилася на інше ставлення. Вже з другої половини ХV сто-
ліття про це свідчать рішення різних швейцарських владних структур. Так
сейм (тагзатцунг) у Люцерні видав закон у 1471 році, згідно якого циганам
у межах Швейцарської конфедерації заборонялося надавання житла чи
притулку. До речі, це був перший антициганський закон у Європі. Женевська
влада, хоча Женева на той час ще не входила до складу конфедерації, взагалі
у 1477 році вигнала чимало “сарацинів”, як тоді там називали циганів. У
1510 році знову люцернська влада, відгукнувшись на скарги з боку суспіль-
ності, що цигани крадуть і взагалі небезпечні, прийняла рішення вислати
їх за межі конфедерації. При цьому зазначила також, що якщо цигани
повернуться, то їх чекає страта через повішення. Подібні рішення швей-
царської влади можна знайти і в подальші роки. [11, с. 100–101.] Думається,
така ситуація склалася перш за все тому, що цигани – східний народ, багато
в чому не схожий на осілий люд країв, куди їх занесла кочова доля.
В роки гонінь, циганам у Західній Європі доводилося непереливки.
До того ж на циганів починає великі переслідування католицька церква.
Завдяки її старанням велика їх кількість циганів, звинувачених у чаклунстві
і людоїдстві, гине у тюрмах від катувань і на вогнищах інквізиції. Яскравим
прикладом тут слугує Іспанія. Загалом у Європі було немало випадків, коли
циганів, особливо гарних циганок, продавали на базарах як рабів. Бували
епізоди полювання на них буцімто на хижих звірів. [5, стб. 783.] Немає
достатніх підстав стверджувати, що так ставилися до циганів і у Швейцарії.
Та все ж, зважаючи на законодавчий тиск альпійської країни, частина циганів
полишала територію Швейцарії.
Та все ж певна кількість циганів залишалася на теренах Швейцарської
конфедерації. В цих умовах основою державної політики Швейцарії щодо
циган, як і більшості європейських країн (Португалії, Італії, Південних
Нідерландів, Данії, Швеції, Росії) було намагання вигнати циганів зі своєї
території чи прив’язати їх до певного місця проживання. [11, с. 174.] Бо-
ротьба між циганським кочуванням і прагненням європейських держав
примусити циганів вести осілий спосіб життя тривала до ХХ століття. У
цій роботі держави почали навіть укладати двосторонні домовленості, іні-
ціатором яких була Німеччина, про співробітництво щодо придушення “ци-
ганських безчинств” (Bekämpfung des Zigeunerunwesens). До цих домов-
леностей приєдналася і Швейцарія. Хоча у ХХ столітті суть цієї боротьби
дещо змінилася. Мова вже йшла про недопущення чужих циганів на свою
територію та прагнення примусити вітчизняних (місцевих) перейти на осіле
життя. [11, с. 255.]
Щоб досягти бажаного результату у Швейцарії, запозичивши дещо з
мюнхенського досвіду, поважне (презентабельне) товариство Pro juventute
(На захист молодих) з 1926 року, ґрунтуючись на тогочасних модних
педагогічних тенденціях, зокрема євгеніки та прогресу, розпочало відбирати
у циганів, що кочували, дітей. Метою таких акцій було прагнення виховати
їх в руслі загальношвейцарської системи цінностей. І все це відбувалося
без згоди батьків дітей, зі зміною прізвищ і розміщенням дітей у сирітських
притулках. Такі акції відбувалися аж до 1973 року і за цей час силоміць
було відібрано понад 600 дітей [11, с. 257.].
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
356 357
На сьогодні у Швейцарії також проживають цигани. Дослідники не
можуть назвати точної цифри, але для орієнтиру вказують кількість у понад
1 000 чоловік [11, с. 301.]. І думається, ця цифра з кожним роком збільшу-
ється. В інформаційних повідомленнях часто можна зустріти згадки про
бажання циганів знайти притулок у Швейцарії. Зокрема, у прикордонному
містечку Кріссьє (кантон Во) у вересні 2002 року поліція виявила 77 циганів,
що прибули до країни зі сподіваннями отримати притулок. Вони перетнули
кордон на вантажівці, не маючи належних документів для в’їзду. Як зазна-
чається у повідомленні, це була вже п’ята, протягом останніх двох тижнів,
група громадян Румунії циганського походження, які нелегально опинилися
у Швейцарії. Усього за останній час кордон незаконно перетнули більше
250 чоловік [9]. Румунські цигани не самотні у своїх прагненнях. Також
намагаються отримати право проживання в Швейцарії і цигани з Болгарії.
У жовтні 2007 року забажала отримати таку можливість 941 людина [7].
Не відстають у такому стремлінні і українські цигани. В українській пресі
можна час від часу знайти повідомлення про охочих українських циган
спробувати щастя у Швейцарії [8].
Розглядаючи тему “цигани і Швейцарія”, хотілося б торкнутися ще
одного цікавого її аспекту, а саме “Швейцарія і цигани (роми) в Україні”. В
часи незалежної України співпраця по цій лінії розширилася. Яскравим
прикладом тут може слугувати реалізація масштабного дворічного проекту
підтримки закарпатських циган “Роми Закарпаття”, впроваджений за під-
тримки Швейцарської агенції розвитку і співробітництва. Метою проекту
було нарощення потенціалу та покращення рівня життя ромських громад
шляхом підтримання професійного навчання, підприємницьких ініціатив
ромів та розповсюдження інформації циганським громадам [10]. Загалом
на виконання проекту швейцарська сторона витратила 540 тисяч гривень [3].
Турботою про закарпатських циган переймалася також інша швейцарська
організація “Verein KFKOK Schveiz”. Вона запланувала відкрити в Ужгороді
амбулаторію для ромів [12]. І можна не сумніватися, що така амбулаторія
була відкрита.
Ще одним напрямком діяльності Швейцарії щодо циганів в Україні є
виплата останнім матеріальної допомоги як постраждалим від фашистсь-
кого режиму. Кошти надаються Швейцарським фондом допомоги нужден-
ним жертвам Голокосту. Розмір виплат – 400 доларів на особу. Оцінюючи
значення цих дій швейцарської сторони, представник ромської громадської
організації Петро Григоренко зауважив, що допомога прийшла дуже своє-
часно. За його словами, з переходом держави на ринкові відносини почалось
тотальне зубожіння ромської общини. Бо неосвіченість, а подекуди й еле-
ментарна безграмотність, скинула ромів на дно життя як некваліфікованих,
і, отже, “незатребуваних” [6] .
Підсумовуючи висловлене вище, потрібно констатувати, що незважа-
ючи на складну історію стосунків циганського і швейцарського суспільств,
цигани прагнуть до швейцарського життя. Доказом цього є постійні нама-
гання циганів зі Східної Європи, в тому числі і з України, знайти собі при-
тулок на теренах Швейцарії. Зі свого боку Швейцарія, відчуваючи певну
провину за минуле, здійснює допомогові акції для полегшення життя
циганів.
Окрім того, досліджуючи тему “Цигани і Швейцарія” потрібно вказати
на брак джерел з даної теми. Тому через недостатню кількість інформації
залишилося чимало нез’ясованих питань, зокрема, таких як правове ста-
новище циганів у Швейцарії протягом усього часу їхнього перебування у
цій країні, основні заняття швейцарських циган, їхнє духовне життя і ще
багато інших нез’ясованостей для нас. Це має стати предметом наступних
розвідок.
Джерела та література:
1. http://harryschool.at.ua/forum/18-134-1
2. Бєліков О. Вірування ромів України як історико-релігієзнавче джерело //
http://www.risu.org.ua/css/2col.css
3. Дарницька О. Ужгород: Швейцарці допомогли ромам Закарпаття здобути
спеціальність: Минулого тижня співробітники Швейцарсько-українського проекту
розвитку лісового господарства в Закарпатті “FORZA” вручали Сертифікати про
пройдені курси навчання закарпатським ромам. Освітню програму було впро-
ваджено у рамках проекту “Роми Закарпаття” // http://news.uzhgorod.ua/novosti/
19780/
4. Зіневич Н.О. Циганознавча тематика в Україні: традиції, проблеми й
перспективи дослідження // Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток
циган (рома) України (XVI-XX ст.): Матеріали круглого стола. – Севастополь:
“Вебер”, 2006. – С. 90.
5. Кун Н. Цыгане // Большая Советская Энциклопедия. – Т. 60. – М.: ОГИЗ
РСФСР, 1934. – Стб. 783.
6. Мельник Н. Роми отримують матеріальні виплати зі Швейцарії // День. –
2000. – 19 серпня.
7. Наши цигани напират към Швейцария // http://www.vestnikataka.com/
?module=displaystory&story_id=1976&edition_id=37&format=html
http://harryschool.at.ua/forum/18-134-1
http://www.risu.org.ua/css/2col.css
http://news.uzhgorod.ua/novosti/
http://www.vestnikataka.com/
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
358
8. Референдум у Швейцарії розколов суспільство // Голос України. – 2002. –
26 листопада (№ 221)
9. Схоже, найспокійніша країна континенту зіткнулася з великою пробле-
мою // http://www.perehid.kiev.ua/observer/451.html
10. Фінішував 2-річний проект “Роми в Закарпатті” Швейцарської агенції
розвитку і співробітництва // http://news.uzhgorod.ua/novosti/print/?id=22024
11. Фрейзер А. Цигани: Пер. з англ. – К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2003. – С. 72.
12. Швейцарські благодійники хочуть допомогти закарпатській медицині //
http://zik.com.ua/ua/news/2005/12/28/28568
Пєсчаний Олег. Цигани та Швейцарія
У статті в хронологічній послідовності розглянуті основні моменти відно-
син між циганами, як етнічним утворенням, і Швейцарією, як країною і су-
спільством. Дослідження показало, що в історії взаємовідносини між циганами
і Швейцарією були світлі і темні сторінки. Не дивлячись на це, сьогодні обидва
боки готові до продуктивної співпраці і знаходять взаємні точки дотику.
Песчаный Олег. Цыгане и Швейцария
В статье в хронологической последовательности рассматриваются основ-
ные моменты отношений между цыганами, как этническим образованием и
Швейцарией, как страной и обществом. Исследование показало, что история
взаимоотношений цыган и Швейцарии не была простой. Несмотря на это,
сегодня обе стороны ищут и находят точки для плодотворного взаимодействия.
Pieschanyi Oleh. The Romanies and Switzerland
The thesis examines the basic moments of relations between Romanies, as eth-
nic entity and Switzerland, as a state and society. Research shows that history of
relationship between Romanies and Switzerland hasn’t been simple. Nevertheless,
today both sides search and find common points for fruitful co-operation.
http://www.perehid.kiev.ua/observer/451.html
http://news.uzhgorod.ua/novosti/print/?id=22024
http://zik.com.ua/ua/news/2005/12/28/28568
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|