Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття
На основі недоступних раніше архівно-слідчих справ репресованих громадян з’ясовано, що на теренах Криму виявлені лише поодинокі факти репресій щодо ромів. На основе раньше недоступных архивно-следственных дел установлено, что на территории Крыма были единичные факты репрессий ромов. The author ex...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26945 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття / Д.Омельчук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 344-348. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26945 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Омельчук, Д. 2011-09-07T19:38:41Z 2011-09-07T19:38:41Z 2008 Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття / Д.Омельчук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 344-348. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26945 На основі недоступних раніше архівно-слідчих справ репресованих громадян з’ясовано, що на теренах Криму виявлені лише поодинокі факти репресій щодо ромів. На основе раньше недоступных архивно-следственных дел установлено, что на территории Крыма были единичные факты репрессий ромов. The author examined archive-investigation cases and stated that there were single facts of Romanies repressions on the territory of Crimea. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття Судьба крымских ромов, осужденных по политическим мотивам (1937 – 1947 гг.) Destiny of the Crimean Romanies, convict on political reasons (1937 – 1947) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття |
| spellingShingle |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття Омельчук, Д. |
| title_short |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття |
| title_full |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття |
| title_fullStr |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття |
| title_sort |
доля ромів криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки хх століття |
| author |
Омельчук, Д. |
| author_facet |
Омельчук, Д. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Судьба крымских ромов, осужденных по политическим мотивам (1937 – 1947 гг.) Destiny of the Crimean Romanies, convict on political reasons (1937 – 1947) |
| description |
На основі недоступних раніше архівно-слідчих справ репресованих громадян
з’ясовано, що на теренах Криму виявлені лише поодинокі факти репресій щодо
ромів.
На основе раньше недоступных архивно-следственных дел установлено, что
на территории Крыма были единичные факты репрессий ромов.
The author examined archive-investigation cases and stated that there were
single facts of Romanies repressions on the territory of Crimea.
|
| issn |
XXXX-0076 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26945 |
| citation_txt |
Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами в 30-40 роки ХХ століття / Д.Омельчук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 15. — К., 2008.— С. 344-348. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT omelʹčukd dolâromívkrimuzasudženihzapolítičnimimotivamiv3040rokihhstolíttâ AT omelʹčukd sudʹbakrymskihromovosuždennyhpopolitičeskimmotivam19371947gg AT omelʹčukd destinyofthecrimeanromaniesconvictonpoliticalreasons19371947 |
| first_indexed |
2025-11-26T23:16:23Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:16:23Z |
| _version_ |
1850779954963283968 |
| fulltext |
344 345
Дмитро Омельчук (Сімферополь, Україна)
ДОЛЯ РОМІВ КРИМУ, ЗАСУДЖЕНИХ
ЗА ПОЛІТИЧНИМИ МОТИВАМИ
в 30-40 роки ХХ століття
Дослідження історії народів, що населяють Крим, в останні роки набуло
нової якості. До певної міри це стосується і невеликих етнічних груп, до
яких можна віднести і кримських ромів. Цій темі присвячені наукові та
науково-популярні статті [1]. Їх автори, переважно кримські вчені, проана-
лізували культуру, побут, міграційні процеси ромів Криму [2]. Що ж
стосується політичної історії, то тут поле не пахане. Немає робіт і з теми
взаємостосунків ромів і влади в ХХ ст. Щоправда це стосується в повній
мірі й інших етносів та й суспільства в цілому. Поки що тут зроблено лише
перші кроки. Крім бажання самих дослідників важливу роль грає доступ
до значно ширшого, ніж в радянські часи кола архівних джерел.
Суттєво розширились можливості вчених з прийняттям в 1992 році
загальноукраїнської програми «Реабілітовані історією». В процесі роботи
над нею науковці отримали доступ до архівно-слідчих справ репресованих
громадян. Ці унікальні документи дають не тільки абсолютно недоступну
в радянські часи інформацію про механізм політичних репресій, а й несуть
важливу інформацію з різних сторін життя людей, яка іншими джерелами
не розкривається. В значній мірі це стосується історії тих чи інших націо-
нальних груп, зокрема ромів.
Вважається, що вони з’явились в Криму разом з монголами в ХІІІ сто-
літті. Згідно перепису 1897 року на півострові їх нараховувалось 944 особи.
Достеменно невідомо які чинники діяли на кількісний склад ромів Криму,
але в наступні десятиліття їх чисельність зростає і досягає 2 064 осіб у
1939 році.
Багаторічне опрацювання архівно-карних справ осіб, що піддавалися
репресіям в радянський період, показує доволі несподівану картину,
принаймні для теренів Криму – ромів репресії майже не зачепили.
У квітні 1937 року було заарештовано тридцятидворічного Ільяса
Купердінова. Власне арештом це назвати можна умовно – він вже знаходився
у Сімферопольській тюрмі, відбуваючи покарання. Це поза сумнівом була
людина складного характеру – в 1931 і в 1936 роках його двічі засуджували
за хуліганство. У тюрмі Купердінов поводив себе зухвало – влаштовував
бійки в камері, знущався з інших ув’язнених. Є всі підстави вважати, що у
тюремної влади «увірвався терпець». На Купердінова завели нову справу,
тепер вже політичну – до фактів знущання над ув’язненими додали «анти-
радянську агітацію». Доказів цього не бракувало бо Купердінов дозволяв
собі зайве на зважаючи на можливі наслідки. Було проведено всього один
допит на якому він винним себе у висунутих звинуваченнях не визнав.
Проте у справі достатньо свідчень свідків – це і сокамерники і співробітники
тюрми. На цій підставі було складено звинувачувальний вирок і постановою
Трійки НКВС Криму 5 серпня 1937 року Купердінова було засуджено до
страти. При перегляді справи в 1980 році (це вже сам по собі дуже харак-
терний факт, адже після хрущовської «відлиги» реабілітаційний процес
фактично було згорнуто і кількість переглянутих справ вимірюється бу-
квально десятками) слідчі відзначили, що на відміну від цілком конкретних
фактів побиття ув’язнених свідчення про «антирадянську агітацію» носять
загальний характер. Ільяса Купердінова було реабілітовано [3].
14 вересня 1940 року на допит було викликано червоноармійця 63-го
автотранспортного батальйону Іллю Борохова. Протокол допиту зберігся і
з нього випливає, що командування батальйону мало чимало претензій до
червоноармійця з приводу того, як він обслуговує закріплений за ним авто-
мобіль. Недбале ставлення водія до техніки стало причиною неготовності
автомобіля в рейс. До того ж, були документально зафіксовані відмови вико-
нання наказів командирів: в одному випадку займатися стройовою під-
готовкою, в другому – здавати норми ГПО. Крім зазначеного, Борохов при
свідках погрожував командирові відділення Андрєєву заколоти його
багнетом. 16 вересня того ж року Борохова було заарештовано, проведено
ще один допит, на якому він визнав, що наведені факти мали місце. Вирок
Військового Трибуналу 2-ї армії 7 жовтня 1940 року був суворим для
мирного часу: по статті 58-6 Борохова засудили до 6 років позбавлення
волі. Його подальша доля невідома [4].
З початком Великої Вітчизняної війни репресивні заходи стають все
більш жорстокими. Сеіт Джумалієв, уродженець кримського міста Армян-
ська, перебуваючи в лавах Червоної Армії, був заарештований в липні 1942
року. Його, червоноармійця будівельного батальйону, звинувачували в
систематичному проведенні «контрреволюційної агітації, що мала за мету
дискредитацію радянської влади та уряду». В народі це називалося «за
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
346 347
довгий язик». Критичні зауваження на адресу влади, особливо її персо-
нального складу, невдоволення діями власного начальства ( ним завжди
невдоволені, і не тільки в ті часи), завжди викликали невдоволення з боку
влади, під час війни особливо. То ж репресивні дії до Джумалієва були
зрозумілими. Не він один за таке постраждав. Вироком Військового
Трибуналу військ НКВС Харківської області 10 серпня 1942 року його було
засуджено до 10 років позбавлення волі [5].
Цікавими є справи на ромів, засуджених за співпрацю з фашистами на
окупованій території. Як поводились фашисти з цією етнічною групою
загальновідомо. Крим не був винятком. В Книзі Скорботи Автономної Рес-
публіки Крим наведено і цифри і документальні докази. Тому не дивно,
що ті, хто могли приховували свою етнічну приналежність з метою зберегти
життя. Якщо від фашистів врятуватися вдалося, то радянська влада за по-
ведінку під час окупації спитала суворо. Відразу по визволенню Криму,
24 квітня 1944 року Зуйським райвідділом НКВС було заарештовано
Григорія Баглаєнко. Він, уродженець Харкова, в роки війни опинився на
півострові. З приходом німців став бригадиром місцевої громади. Обов’язки
виконував ретельно – окупанти претензій до нього не мали. Після визво-
лення це коштувало йому 20 років каторжних робіт за вироком Військового
Трибуналу військ НКВС Криму. До обвинувачення в роботі на фашистів
додали «зв’язок з німецькими каральними органами», хоча прямих доказів
цього в ході слідства отримано не було. Є підстави вважати, що Баглаєнко
вижив на каторжних роботах, бо в жовтні 1955 року його було реабілітовано
[6]. В той час реабілітація здійснювалась майже виключно за заявами
засуджених або їх родичів.
До такого ж терміну позбавлення волі у вигляді каторжних робіт було
засуджено Ізета Мімедлаєва. Коли фашисти прийшли в Крим, йому було
шістнадцять років. Він видав себе за татарина і цим врятував собі життя.
Після визволення півострова його, як і багатьох інших, мобілізували до
лав Червоної Армії. Проте довго служити йому не довелося: вже 20 червня
його було заарештовано. СМЕРШ отримав матеріали про не зовсім
патріотичну поведінку юнака в період окупації. У звинувачувальному ви-
року також фігурує «співробітництво з каральними органами». Про
відсутність доказів цього може свідчити його реабілітація в 1956 році [7].
В 1949 році за звинуваченням в антирадянській агітації був заарешто-
ваний Михайло Служенінкін. З матеріалів справи складно скласти портрет
людини. Народився у 1915 році в Воронежській області. Багато разів змі-
нював місце проживання. Останнім часом мешкав в Бухарі. Арешту був
підданий в Криму. Тут же велося слідство. Протоколів допитів небагато –
всього чотири. З них важко зробити висновок, чи то Служенінкін був дуже
хитрою людиною і майстерно скидався хворим, чи був таким насправді,
але за рішенням колегії з карних справ Кримського обласного суду його
було направлено на лікування психлікарні у Казань «з Ізоляцією від су-
спільства». Такі питання виникають у зв’язку з тим, що 1962 року його
було вже реабілітовано [8].
Таким чином, наведені матеріали можуть свідчити, що Роми принаймі
в Криму не піддавалися таким масовим репресіям, як це було з іншими
етнічними групами. Чим це можна пояснити? Вони не брали активної участі
у громадському житті, не висували з своїх лав політичних діячів, не брали
участі у розподілі влади. Майновий стан переважної більшості ромів також
не викликав побоювань влади. Скоріше за все, маючи чимало проблем з
лояльністю інших верств населення, в тому числі і на етнічному підґрунті,
радянська влада і її каральні органи не вбачали в ромах загрози для себе. В
тих же поодиноких випадках репресій політичні звинувачення додавалися
до звичайного невдоволення людей своїм станом. Проте так чинили і з
представниками інших етнічних груп і з народом в цілому. Дані в матеріалі
висновки це результат чи не першого дослідження даної теми. Можливо
подальше вивчення зможе суттєво збагатити картину.
Джерела і література:
1. Владыкин В.Е. Цыгане //Вопросы истории. – 1969. – №1.; Куинджи М.
Цыгане в Бахчисарае //Советский Крым. – 1990. – 16 апреля.
2. Филоненко В.И. Крымские цыгане //Записки коллегии востоковедов. –
Л.,1930. – Т.5.
3. Державний Архів в Автономній Республіці Крим. – Ф.р-4808. – Оп.1. –
Спр. 017561.
4. Архів Головного управління Служби безпеки України в Криму (Далі Архів
ГУ СБУ в Криму). – Спр. 022970.
5. Архів ГУ СБУ в Криму. – Спр. 022397.
6. Там само. – Спр. 012276.
7. Там само. – Спр. 08849.
8. Там само. – Спр. 011962.
Омельчук Дмитро. Доля ромів Криму, засуджених за політичними мотивами
(1937 – 1947 рр.).
На основі недоступних раніше архівно-слідчих справ репресованих громадян
з’ясовано, що на теренах Криму виявлені лише поодинокі факти репресій щодо
ромів.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
348
Омельчук Дмитрий. Судьба крымских ромов, осужденных по политическим
мотивам (1937 – 1947 гг.)
На основе раньше недоступных архивно-следственных дел установлено, что
на территории Крыма были единичные факты репрессий ромов.
Omel’chuk Dmytro. Destiny of the Crimean Romanies, convict on political rea-
sons (1937 – 1947)
The author examined archive-investigation cases and stated that there were
single facts of Romanies repressions on the territory of Crimea.
http://www.softwarelabs.com
http://www.softwarelabs.com
|