Проблема достовірності текстів двох привілеїв великого князя литовського Вітовта 20-х рр. XV ст. (у контексті спорів за межі маєтків у верхів’ях Случі й Полтви)

• Published in: Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
• Date: 2009
• Main Author: Собчук, В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
• Subjects: Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26982
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Проблема достовірності текстів двох привілеїв великого князя литовського Вітовта 20-х рр. XV ст. (у контексті спорів за межі маєтків у верхів’ях Случі й Полтви) / В. Собчук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 48-73. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Аналізуються тексти привілеїв Вітовта слузі Павлові, запідозрених ученими у фальсифікації. автор приходить до висновку, що один із них Володимир СОБЧУК. Проблема достовірності текстів... достовірний, а інший підроблений у XVII ст. Виправлено дату й місце видання справжнього акту. Встановлено, що його реципієнтом був Павло Єловицький, представник волинського боярського роду під назвою Боженець. Розкрито обставини появи підтверджень привілею наступними монархами та виготовлення фальсифікату. З’ясовано долю маєтків, указаних у привілеї та підробці, до середини XVII ст. Анализируются тексты привилеев Витовта некоему слуге Павлу, которые вызвали у специалистов сомнения в их достоверности. автор приходит к выводу, что один из них достоверный, а другой подделанный в XVII в. исправлено дату и место издания настоящего акта. Установлено, что его реципиентом был Павел Еловицкий, представитель волынского боярского рода Боженец. Раскрыты обстоятельства появления подтверждений привилея последующими монархами и изготовления фальсификата. Выяснены судьбы имений, указанных в привилее и подделке, до середины XVII в. The author explores the texts of two Vitautas’s pryvileys given to a certain servant Pavlo which were suspected by some researchers to be forged, and comes to the conclusion that one of them is authentic, but another one was falsified in the seventeenth century. The author corrects the date and the place of issue of the authentic document. It is ascertained that its recipient was Pavlo Yelovyts’ky, the representative of the Volhynia boyar family of Bozhenets. The author reveals circumstances of appearance of verifications, made by the posterior monarchs, and the falsification, also he clarifies what happened with the possessions indicated in the pryviley and in the forgery up to the middle of the seventeenth century.