Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт.
В статті розглядаються книги судово–адміністративних установ Волині 
 як джерела з історії руського (ruthenian) регіоналізму у Великому князівстві 
 Литовському. Показано генезу книжкового діловодства у зв’язку з трансформацією правового поля та творенням нових управлінських структур...
Saved in:
| Published in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26983 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. / В. Поліщук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 74-88. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860083935120195584 |
|---|---|
| author | Поліщук, В. |
| author_facet | Поліщук, В. |
| citation_txt | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. / В. Поліщук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 74-88. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | В статті розглядаються книги судово–адміністративних установ Волині 
як джерела з історії руського (ruthenian) регіоналізму у Великому князівстві 
Литовському. Показано генезу книжкового діловодства у зв’язку з трансформацією правового поля та творенням нових управлінських структур 
офіційної влади. Виділено контекст для вивчення записів замкових книг, а
саме сеймові ”просьби” руської аристократії на вальних сеймах Великого 
князівства Литовського. наведено приклад з луцької замкової книги за 
1561 р., який ілюструє одне з сеймових прохань про пограничні суперечки 
волинських землевласників з сусідами-землевласниками Корони Польської,
що мали землеволодіння у Подільському воєводстві.
В статье рассматриваются книги судебно–административных учереждений Волыни как источник по истории руського (ruthenian) регионализма 
в Великом княжестве Литовском. Показан генезис книжного деловодства 
в связи с трансформацией правового поля и созданием новых управленческих структур официальной власти. Выделен контекст для изучения 
записей замковых книг, а именно сеймовые “проcьбы” руськой аристократии на вальных сеймах Великого княжества Литовского. Приведён 
пример из луцкой замковой книги за 1561 г., иллюстрирующий одну из 
сеймовых проcьб о пограничных спорах волынских землевладельцев с 
соседями–землевладельцами Короны Польской, которые владели землями 
в Подольском воеводстве.
The article is devoted to the books of court-administration of the Volhyn’ 
as the sourse of ruthenian regionalism in Grand Duchy of Lithuania. The genesis 
of paper work in connection with transformation of legal regulation and creation 
of a new administrative structure of the official power has been investigated. 
Context for study of records of Castle books, namely parliament’s “request” of 
ruthenian aristocrasy on the General Court (Seym) has been analized.
The record from Lutsk castle book of 1561 has been analysed as an illustration of parliament’s “request” on boundary dispute between Volhynian 
landlords and landlords of the Polish Crown, that have their estates in the 
Podolian district.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:18:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
74
Володимир ПОЛІщУК
(Київ, Україна)
1. Замкові книги – це самоназва актових книг, які були продуктом
діяльності судово-адміністративних установ литовсько‑руського права .
Це інститут писаного права – узагальнена назва для книжкової докумен-
тації провінційних органів влади у Великому князівстві Литовському
(після 1569 р. – Речі Посполитої) протягом ХVІ ст. Замкові книги є
продуктом канцелярського діловодства замкових урядів, які посідали
великокнязівські намісники (старости і воєводи) [18; 14; 15; 1; 6; 9; 12].
Після судово-адміністративної реформи 1564–1566 рр., коли замкові
уряди трансформувалися у ґродські суди, замкові книги, відповідно,
отримали назву ґродських книг [13]. З огляду на вкрай уривчасту збе-
реженість джерельної бази, замкові книги є наймасовішими джерелами
для даного хронологічного періоду. Ведення при королівських та ве-
ликокнязівських урядниках відповідних книг було сучасним аналогом
канцелярії, що виконувала публічні повноваження офіційної влади в
провінційному центрі. Саме з утворенням регулярної канцелярії, а від-
так, і адміністративного центру у станово-територіальному суспільстві,
пов’язане продукування замкових книг у Великому князівстві Литов-
ському. Це період впровадження та масового вживання писаного до-
кумента для правових сторін, власне, застосування писаного документа
для оформлення правовідносин.
2. актові книги в різний час називалися по різному, залежно
від установи, в якій вони продукувалися, від мови, якою велися, та
правового поля, в якому діяли. Інші варіанти назв актових книг: уря-
дові, судові, замкові, записові, ґродські (acta castrensia), земські (acta
terrestria), підкоморські, лави (acta iudicii civilic: scabinalis), війтів-
ські (acta officii advocatialis). Їхня узагальнена сучасна назва – книги
судово-адміністративних установ. Велися актові книги і в окремих на-
Замкові книги
волинських урядників
як джерело з історії
руського регіоналізму
у Великому князівстві Литовському
другої третини ХVІ ст.
75
ціональних громадах: акти вірменського суду (acta iudicii armenorum).
В Коронному земському і маґдебурзькому праві вживалася латинська
мова, а в литовсько-руському (земському) праві та маґдебурзькому
праві Великого князівства Литовського – руська (старобілоруська/
староукраїнська) мова.
3. генеза актових книг безпосередньо пов’язана з генезою судово-
адміністратитивних установ, інститутів писаного права та правової
системи в цілому. Появу урядових книг слід пов’язувати з поширенням
“писаного права” західного зразка, а також з формуванням станово-
територіального (боярсько-шляхетського) суспільства. на сторінках
актових книг відбита система самоврядування стародавніх судово-
адміністративних установ, що діяли на руських землях. У Чехії актові
книги з’являються з першої половини ХІІІ ст. (чесько-моравський ре-
гіон виникнення книжкового діловодства); у Польщі – з кінця XIV ст.
(краківські – з 1386 р.), а регулярно вони починають вестися з першої
половини XV ст. на руських землях Корони Польської (галичина,
Західне Поділля) поява актових книг пов’язана з запровадженням
коронного права у 1434 р. (Руське воєводство) і у 1462 р. (Белзьке
воє водство), яке потягло за собою уведення в дію ґродських (officia
castrensia capitanealia) і земських (officia terrestria) судів, що існували в
кожному повіті. на руських землях Великого князівства Литовського
(зокрема, Київщині, Східному Поділлі, Волині) актові книги активно
поширюються протягом другої третини ХVІ ст. як продукт діловодства
замкових урядів великокнязівських намісників (старост, воєвод і дер-
жавців). Запровадження Першого Литовського Статуту 1529 р. значно
посприяло процесу поширення книжкової документації у діловодстві
замкових урядів. У правовому відношенні судово-адміністративні
установи Великого князівства Литовського в ХV–ХVІ ст. розділялися
на установи земського (великокнязівського) права, патримоніального
права (князів, панів і бояр-шляхти) та маґдебурзького (міського) права.
актові книги є продуктом канцелярського діловодства відповідних
судово-адміністративних установ, що обслуговували публічно-правову
сферу повсякденного життя. У період пізнього Середньовіччя і ранньо-
го нового часу актові книги утворювали сферу публічності. У книгах
фіксувалися правові дії сторін, які оформлювалися як акти (не)рухо-
мості, заяви, свідчення, претензії, судові спори, вироки.
4. Згідно з існуючою класифікацією джерел з історії України-Русі
ХVІ–ХVІІІ ст., замкові книги належать до документальних (актових)
джерел [9, с.79]. на руських землях Великого князівства Литовського
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
76
(Київщина, Східне Поділля, Волинь) ґродські і земські книги по чи нають
диференціюватися в останній третині ХVІ ст.: виділяються дек ретові,
записові і поточні книги, але, як правило, кожна книга була сукупністю
записів різноманітних документів і заяв. Замкові книги не мали видової
диференціації, уміщуючи усі різновиди записів. Записи актових книг
класифікуються за видовими ознаками. В історіографії вона розробле-
на переважно для книг останньої третини ХVІ ст. [3, с.12]. Складовим
елементом актової книги був запис, а похідним – випис [11, с.108]. Через
запис і випис усі різновиди документів і публічних заяв набували своєї
законної (правоздатної) сили при внесенні їх до актових книг. Запис – це
публічно-правова дія, яка шляхом внесення в актову книгу набувала ви-
знання з боку офіційного органу влади, а отже, набувала юридичної сили.
Запис оформлював заяву сторони, засвідчував юридичний акт (нотаріат),
освідчував правопорушення, виконання вироку, присяги тощо. Випис як
вихідний документ із канцелярії відповідного уряду являв собою урядово
засвідчену копію, яка видавалася на руки стороні й мала юридичну силу
документа-оригінала. Про функціонування актових книг, які не дійши
до нашого часу, свідчать збережені у різномантіних архівних зібраннях
виписи з тих чи інших актових книг.
5. Виділяється п’ять різновидів записів залежно від їх походження
та цільового призначення: 1) документи офіційної влади (публічно-
правові акти): розпорядження (привілеї, універсали, листи) верховної
влади (короля польського і великого князя литовського); 2) приватно-
правові документи (нотаріальні акти): акти обігу (не)рухомості при-
вілейованого стану (заповіти, дарчі, купівля-продаж, застава, обмін
маєтків); 3) судові документи: судові листи, вироки, декрети; присяги,
процесуальні дії; 4) досудові записи правопорушень (скарги і претензії
сторін) та процедури судових позовів: заяви про збитки й шкоди, скарги,
свідчення врядових вижів (після 1566 р. – возних), сторонніх свідків
(людей добрих); 5) публічно-правові процедурні записи виконання су-
дових вироків, двосторонніх угод та заповітів: введення у володіння,
сплата боргу, передача застави, межування земель, реєстрація майна,
інвентаризація замків і маєтків (виконавчо-реєстраційні записи). Серед
зазначених різновидів записів ґродських і земських книг групи чотири
і п’ять виділяються масовістю і помітною перевагою щодо інших груп
[25]. Детальніше формуляр судових записів замкових книг розглянуто
нами у попередній роботі [24].
6. Книжкове діловодство провінційних замків запроваджувалося
у правовому просторі Великого князівства Литовського спочатку по
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
77
окремих замках. Цей період припадає на 1510–1520-ті рр. часу правлін-
ня Жиґимонта І (1506–1548). Ведення замкових книг господарськими
урядниками (старостами, воєводами, маршалками) було наслідуванням
великокнязівської канцелярії, де з кінця ХV ст. (бл. 1486 р.) уже велися
метричні книги ВКЛ [5, с.23]. на Волині до судово-адміністративної
реформи 1564–1566 рр. актові книги запроваджувалися як у господар-
ських замках (Луцьк, Володимир, Кременець) – на підставі велико-
княжого права, так і маґнатських (Осторг, Заслав, Дубно, Рівне, Олика
тощо) – на підставі доменіального права. У Луцьку замкові кни ги,
ймовірно, були запроваджені за старостування кн. Федора Михайловича
Чорторийського (1522–1542) [41, s.97]. найраніший з відомих виписів
з луцьких замкових книг датується 12 березня 1520 р. [38, s.197], хоча,
незважаючи на збережений оригінал випису, датування викликає певні
сумніви. Регулярно виписи з луцьких замкових книг за оригіналами і
за пізнішими копіями трапляються з 1530-х рр. Перші збережені фраґ-
менти луцьких замкових книг датуються 1558 р. [44]. У Кременці зам-
кові книги були запроваджені близько 1541 р.[33, с.20], у Володимирі
найраніші виписи з замкових книг, які не збереглися, сягають початку
1550-х рр.: випис від 28.04.1551 р. [39, s.114]. У Володимирському
ґродському суді до Визвольної війни 1647–1657 рр. зберігалися замкові
книги, починаючи з 1561 р. [10, с.337, 344, 353].
До середини ХVІ ст. замкові книги розглядалися як персональна
власність урядників, які могли тримати і вести діловодство у своїх
володіннях, де книги могли лишатися і після смерті урядників. Багато
актів луцького замкового уряду періоду старостування князя Федора
Михайловича Чорторийського датується 1530-ми рр. за місцем пере-
бування князя у власних маєтках – Чорторийську, Клевані тощо. Отже,
діловодство велося за місцем перебування князя-старости. Ймовірно,
саме тому замкові книги періоду його старостування не дійшли до на-
шого часу, оскільки возилися разом зі старостою і лишалися у князів-
ських маєтках як приватна власність. Подібне явище було звичайною
адміністративною практикою, яка на середину ХVІ ст. уже викликала
серйозні нарікання з боку повітового боярства-шляхти. Саме цим була
викликана сеймова вимога депутатів Віленського вального сейму і по-
станова Жигимонта І на сеймі 1544 р. щодо необхідності збереження
судових книг у повітах у зв’язку з тим, що повітові урядники – ста-
рости, воєводи, державці відправляли судочинство у різних місцях
[16, стб., 128-129]. Згідно з постановою Віленського вального сейму
1551 р. встановлювалась фіксована сума оплати за вписання скарги до
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
78
урядових книг – 2 гроша, а разом з виписом – 12 грошів литовських
[16, стб., 182, 192].
Після реформ 1564–1566 рр., коли були запроваджені ґродські,
земські і підкоморські суди, замкові уряди і книги лишилися у сфері
доменіального судочинства маґнатів, а нові установи шляхетського
самоврядування (земські і підкоморські суди) отримали право вести
власні урядові книги. Замкові великокнязівські уряди трансформу-
валися у ґродські суди, відповідно, замкові книги стали називатися
ґродськими. Після цієї реформи і запровадження Другого Литовського
Статуту 1566 р. починається стрімке зростання канцелярської про-
дукції. З 1578 р. на Волині ведуться Трибунальські актові книги, що
становили офіційну документацію вищого апеляційного суду для Київ-
ського, Брацлавського і Волинського воєводств, невдовзі перенесеного
у Люблін (1589 р.). Тисячі записів цих та інших книг становлять без-
цінний джерельний скарб з вивчення історії руських земель Великого
князівства Литовського.
Як у володіннях інших маґнатів, актові книги велися і в маєтках
князів Острозьких на підставі доменіального права власників володінь.
Вони мали назву замкові книги. В Острозі замкові книги з’явилися не
пізніше 1522 р. В ув’язчому акті 1542 р. на введення у володіння Ост-
розькою волостю Беати і гальшки Острозьких міститься унікальна згад-
ка про 21 книгу, які зберігалися на той момент (1542 р.) в Острозькому
замку [21, с.21]. В сумаріуші документів князя О. Заславського за 1628
р. згадані «книги писаные руским характером места старого Заслава» за
1512–1516 рр. [4, с.93]. З усіх володінь Острозьких-Заславських до на-
шого часу збереглася лише одна замкова книга із Заслава за 1574–1576
рр., що тепер знаходиться у Краківському воєводському архіві (архів на
Вавелі) та одна міська книга із Козлина. До нашого часу дійшли лише
згадки про ведення замкових книг у більшості князівських володінь,
зокрема, Острозі, Дубно, Рівному, а також поодинокі виписи з домені-
альних замкових книг, внесених до книг інших установ.
7. Для прикладу розглянемо першу повністю збережену луцьку
замкову книгу за 1561 р., яка належить до початку старостування луць-
кого старости князя Богуша Федоровича Корецького (бл. 1510–1576)
[42, с.171; 27]. Книга зберігається в Центральному державному історич-
ному архіві України у м. Києві [45]. У 1883 р. Іваном Каманіним було
складено опис цієї книги [22]. Дана луцька замкова книга нараховує
382 записи на 379 аркушах. Книга не має початку – перші записи не
збереглися, а ті, що зберіглися, датуються груднем 1560 р., власне кін-
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
79
цем року, коли книги закінчували вести, а не починали. Це пояснюється
просто – в цей час новий староста князь Богуш Корецький посів свій
уряд, розпочавши ведення своєї серії книг, бо уже не міг продовжувати
книги попереднього луцького старости князя андрія Михайловича Сан-
гушковича Коширського. Записи луцьких замкових книг відсутні майже
за два місяці – жовтень і листопад: за час від 08.10.1560 р. (останній
запис за старостування князя а.М. Сангушковича Коширського) [44,
арк.136] по 01.12.1560 р. (перший збережений запис за старостування
князя Богуша Корецького) [45, арк.1.] Зауважимо, що особисто князь-
староста справами уряду не займався, передоручаючи повноваження
своїм слугам – замковим урядникам – підстарості, замковому писарю,
дяку (підписку), воротному [30].
З огляду на подальшу практику ведення замкових книг урядниками
старости князя Богуша Корецького можна сміливо припустити, що по-
чаток книги мав містити заголовок, як, скажімо, в наступній луцькій
замковій книзі за 1564 р.:
«Книги справ земъских замку г(о)с(по)д(а)ръского Луцкого. За ста-
роства его м(и)л(о)сти кнuзu Богуша Федоровича Корецкого старосты
луцкого, браславского и вѣ ницкого и за врuдника его м(и)л(о)сти пан~а
андрея ивановича Русина подстаростего луцкого. а за справою Федора
ивановича Русина, писара замку луцкого. Коториє книги за справою его
писалисu jт того часу и днu яко есть нижей властною рукою его л ѣтопись
написана. Лета божого нароженя тисuча пuтсот шестдесuт четвертого м(е)
с(е)ца генварu десятого днu» [46, арк.1; 23].
Для ілюстрації подамо динаміку внесення записів у луцьку замкову
книгу 1561 р.
Записи по місяцях у луцькій замковій книзі 1561 р.
місяці кількість
арк.
кількість
записів книги
кількість
вижівств
грудень
1560 р.
1 – 20 31 15
Січень 20 зв. – 51 зв. 42 13
Лютий 52–72 зв. 30 16
Березень 73–82 14 9
Квітень 82 зв. – 99 зв. 28 21
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
80
Травень 100 – 118 зв. 30 14
Червень 119 зв.–42 зв. 34 20
Липень 143 – 166 зв. 40 25
Серпень 167–179 20 16
Вересень 179 зв. – 206 29 12
Жовтень 206 зв.– 236 зв. 36 19
Листопад 237 зв.– 253 зв. 22 15
грудень 255 зв.– 269 24 9 + ?
8. Безперечно, актові книги є ідеальним джерелом локальної історії
– дослідження місцевої еліти, землеволодіння, самоврядування, право-
відносин і правосвідомості, історії міст і сіл, економіки, торгівлі, мит.
Як джерела з історії руського регіоналізму, замкові книги 1530–1560-х
рр. ще не були предметом спеціального дослідження, оскільки розгля-
далися з точки зору спеціальних історичних дисциплін [34; 35] або в
контексті локальної історії українських земель [31; 9; 8]. національна
або, як варіант, локальна парадигма історіописання не розглядала
руську складову ділового письма, соціальних відносин, ментальних
настанов, культурних впливів, які «ліпили» текст замкових книг велико-
князівських урядників. Руський регіоналізм не видно із середини цих
текстів як продукту провінційних органів влади, в полі зору яких пере-
бували переважно внутрішні відносини «землі» як адміністративно-
територіальної одиниці Великого князівства Литовського.
Концептуальне розуміння замкових книг має виходити із розуміння
адміністративної ролі замкових урядів в ієрархії державного управління
у Великому князівстві Литовському. Замкові уряди – це інститут вели-
кокнязівських намісників, що діяли в межах повітів як територіальної
організації бояр-шляхти. Замкові уряди – це інститут регіонального
управління в станово-територіальному суспільстві, яке творилося на
землях Русі у складі Великого князівства Литовського.
Для читання замкових книг потрібен контекст, який би виявив
риси руського регіоналізму. Його можна побачити через певні регі-
ональні інтереси, які в першу чергу були пов’язані з особливостями
прикордонного життя та транзитної торгівлі через Київщину і Волинь,
а також через те, що усі книги писалися руською мовою – офіційною
діловою мовою Великого князівства Литовського. Регіональні інтер-
еси можна відстежувати у сфері діяльності вальних сеймів Великого
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
81
князівства Литовського у ХVІ ст. (до 1569 р.) [29]. Матеріали вальних
сеймів можуть виступати в ролі контексту для дослідження руських
регіональних інтересів.
Руський регіоналізм конституювався на підставі земських приві-
леїв [37; 36; 19; 7], які верховна влада надавала кожній окремій землі
(колишнім удільним князівствам Русі), що були приєднані до Великого
князівства Литовського (Підляшшя, Полоцька, Вітебська, Смоленська,
Волинська, Київська земля), а згодом перетворені на «землі» в ході
становлення монархії, створеної Вітовтом (1392–1430). Земський (об-
ласний) привілей до судово-адміністративних реформ 1564–1566 рр.
конституював регіональну ідентичність «землі» як адміністративно-
територіальної одиниці Великого князівства Литовського і як регіо-
нальної корпорації привілейованих землевласників [28].
Проте яким чином можна виявляти руські регіональні інтереси,
досліджуючи записи замкових книг? Як один із варіантів, пропонуємо
співставляти справи, що вносилися до замкових книг, з тими за‑
питами руської регіональної аристократії («просьбами землі»), які
обговорювалися на вальних сеймах і виносилися на затвердження
великим князем литовським.
Численні запити з усіх земель Великого князівства Литовського
містяться в опублікованих матеріалах Литовської Метрики і загалом
простежені в історіографії [18; 20; 16; 40]. Серед них назвемо такі, як
оборона південних рубежів, стан прикордонних замків, митні відноси-
ни, судово-адміністративні реформи, самоврядування. Зупинимося на
найпоширенішому запиті вальних сеймів, який походив від Волинської
землі і торкався охорони кордонів від наїздів сусідів-землевласників з
Корони Польської. Це прохання повторювалося ледве не на всіх валь-
них сеймах, як у загальних списках від усіх станів Великого князівства
Литовського, так і в окремих списках від Волинської землі (Віленський
сейм 1547, 1551, 1554 рр.) [29, с.66–68]. невипадково у 1546 р. було
проведено і зафіксовано розмежування кордону між Великим князів-
ством Литовським і Короною Польською («попис границъ и шкодъ
межи Великого княжества Литовского а Коруны Полское»), матеріали
якого були опубліковані в 1867 р. [2, с.46–125].
9. У цьому контексті по іншому прочитується запис луцької замко-
вої книги 1561 р., який містить скаргу від імені краківського каштеляна,
великого коронного гетьмана, стрийського і любачівського старости
Яна графа з Тарнова про захоплення князем Владиславом Збаразьким
у Подільському воєводстві Корони Польської міста Сатанова з приле-
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
82
глими селищами – земель дружини войницького каштеляна Яна Кри-
штофа графа з Тарнова [45, арк.59 зв.–60 зв.]. Цей епізод частково було
описано нами в попередній роботі, в контексті запровадження уряду
возного в Луцькому повіті [26]. Додамо, що у 1546 р. князі Збаразькі
брали участь у обводі своїх кордонів з Короною Польською:
«[1546.10.03] Отъ тое долины и озера врочища Плотичьего, […] вели
князи Збаражские, князь александро Порыцкий, а князь Щепан (Степан
Збаразький. – В.П.) зъ братьею своею, менячи быти границу замку своего
Збаража и зъ паномъ краковскимъ селом его Петриковомъ а зъ Теребовского
повету зъ селом королевскимъ зъ Боркомъ…» [2, с.117–119].
Обводячи кордони, вони висунули скаргу про те, що краківський
каштелян затопив ставом їхнє озеро, на якому стояла корчма, де зби-
рали мито:
«… и пов дили, ижъ тое озеро затопилъ отъ полтора года панъ кра-
ковский, панъ Тарновский, ставомъ, который ставъ заставилъ ку берегу
князей Збаражскихъ. и пов дили, ижъ тое озеро Плотичое зъ в ку было
ихъ властное, …и пов дили князи Збаражские, ижъ тутъ была корчма отъ
предковъ нашихъ звечистая, и поведили, ижъ на томъ мосту пры той корчм
половину мыта бирали предкове наши» [2, с.118].
Як бачимо, збройний наїзд князя Владислава Збаразького був неви-
падковий, знаменуючи собою давній порубіжний конфлікт за нові гос-
подарські угіддя між князями Збаразькими і краківським каштеляном
Яном Тарновським. До того ж, як пише Володимир Собчук, у 1540 р.
Жигимонт І відібрав у князів Збаразьких поселення глубочок і передав
його краківському каштеляну Яну Тарновському [32, с. 236], що не мо-
гло не призвести до подальшого загострення відносин. Раніші скарги
мали би вноситися до Кременецьких замкових книг, які збереглися
вкрай фрагментарно [43]. натомість, починаючи з кінця 1560 р., коли
уряд кременецького старости посів князь Микола андрійович Збаразь-
кий (1560–1574) [41, s.63], вносити скарги до кременецьких замкових
книг стало проблематично (для тих, хто конфліктував зі Збаразькими).
У 1561 р. скаргу до луцького замкового уряду приїхав подавати слуга
тарнопольського бурґрабія Войтеха Куровського (урядника Яна Тарнов-
ського) разом з двома возними («возныє земские воєводства Руского
и Подолского»), які свідчили на замковому уряді згідно з польським
правом (як возні): «ведле обычаю права корунного ставши передо
мною (луцьким підстаростою Борисом Совою. – В.П.) в замку Луцком,
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
83
тыми словы сознали…» [45, арк.60 зв.]. В скарзі викладається типовий
збройний наїзд з метою захоплення спірних господарських угідь, на
які, очевидно, претендували обидві сторони:
«… он, мимо покой, чинечи валку до Коруны яко иныи неприятел,
которыи псует и поседает албо поседати хочет, наехавши на кгрунт Сата-
новскии […], села из их приселками, то ест Яблонов, Олховец, Микитинцы,
Рудамшяна, Репная, Тарновец, Тарновская Воля1, и Яблоновские двори-
ща, […] которыи, деи, были через татаре спустошоны, тогды зася людми
волными осажал. То пак, деи, княз Владислав (Збаразький. – В.П.), неоче-
киваючи постановеня, которым бы г(о)с(по)д(а)ръ корол его м(и)л(о)сть,
яко пан того обоига панства, вчинити рачил, наславши слуг и помочников
своих // в землю Подолскую, где жадное оселости ани волности не мает
ани мети может, тые села и воли розметал, порубал, спустошил и в болота
вметал, дубровы вырубал и в ни во што обернул, где о колко тисячеи дубов
вырубал и стрелбу на гребли морозовскои был засадил, хотечи посести
кгрунт влостныи дедичныи тое то освецонои п(а)неи Зофеи, на што, деи,
не толко же сут листы достаточныи крулеи их м(и)л(о)сти, предков єго
кролевское м(и)л(о)сти нинешнего п(а)на н(а)шого, але, деи, сут явныи
знаки и границы р ки, которыи делят Подолскую2 землю одины («знаки и
границы». – В.П.) от Руское земли3, а другиє («знаки и границы». – В.П.)
от Волыня» [45, арк.59 зв.–60].
Залишаючи осторонь спеціальний аналіз цього запису, зауважимо
лише умовність державного кордону, який проходив по землях Русі
між Поділлям і Волинню. Підданий Корони Польської висловлює у
своїй заяві подив з приводу очевидності границь, які порушує князь
Збаразький, зазіхаючи на територію (Подільська земля), на якій він не
може мати осілості як підданий Великого князівства Литовського («где
жадное оселости ани волности не мает ани мети может»). У тексті
заяви прочитується й те, як юридичні підстави осілості (права посідан-
ня землі) корелюють з підданством спільному володарю як верховному
судді. Також прочитується й те, як юридичні приписи корелюють з під-
данством як належністю до іншої держави. У такому разі оскарження
правопорушення – це механізм проведення межі, встановлення границі
1 В тексті написано «Коля» (!).
2 Виправлено з «в Подолскои». Характерна сама описка писаря, який
заплутався в уточненні якими ж знаками і границями діляться руські
землі.
3 Мається на увазі Руське воєводство Корони Польської.
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
84
за допомогою оціночних категорій писаного права. Можна бачити, як
замковий уряд виступає інструментом застосування правового поля для
локалізації і захисту регіональних інтересів на рівні правових суб’єктів.
а відтак – виступає інструментом регіоналізації руських земель на
основі станово-територіального (упривілейованого) розподілу. нато-
мість, годі в текстах урядових книг відчитувати «справжні» причини
тих чи інших соціальних дій, описуваних з позицій скаржника, судового
виконавця (діцького, вижа, возного) чи урядовця-адміністратора. Ці
причини лежать поза текстуальною реальністю офіційної документації,
але вони по-своєму можуть промовляти і про регіональні інтереси.
Очевидно, що один запис, узятий з луцької замкової книги 1561 р.,
не може прямою мовою джерела виявити специфіку руських регіональ-
них інтересів, проте дозволяє актуалізувати методологічну проблемати-
ку щодо опрацювання відповідних джерел – записів урядових книг як
джерел масового характеру. Зокрема, подальшого дослідження вимагає
методика роботи з формуляром записів урядових книг та інтерпретації
юридичної термінології записів при описуванні соціальних дій.
Джерела та література
1. Андріяшев О.В. актові книги Київського центрального архіву
дав ніх актів // Центральний архів стародавніх актів у Києві. – К., 1929. –
Вип.1. – С. 33-78.
2. археографический сборник документов, относящихся к истории
Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебно-
го округа. – Т. 1. Вильна, 1867.
3. Атаманенко В.Б. Положение и классовая борьба крестьянства
Волыни во второй половине XVI века (по материалам Луцкого гродского
уряда). автореферат дисс. ...канд. ист. наук. – Днепропетровск, 1990.
4. Боряк Г.В. административно-территориальное устройство укра-
инских земель в конце XV середине XVI века. (анализ документальных
источников). Диссер. ... канд. ист. наук. Машинопис. – К.: Інститут історії
нан України, 1987.
5. Груша А. І. Канцылярыя Вялікага Княства Літоўскага 40-х гадоў
ХV – першай паловы ХVІ ст. Мінск: «Беларуская навука», 2006.
6. Дашкевич Я.Р. адміністративні, судові й фінансові книги на Україні
в XIІІ – XVIIІ ст. (Проблематика, стан і методика дослідження) // Історичні
джерела та їх використання. – К., 1964. – Вип. 4. – С. 129–170.
7. Жемайтис С. Привилей новогрудской земле 1440 г. // Рукописные
па мятники. Публикации и исследования. Вып. 4. – СПб., 1997. – С.215–
225.
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
85
8. Кіку І.О. Значення актових книг як джерела з історії України XVI –
XVIII ст. // Український історичний журнал. 1983. – №11. – С. 141–152.
9. Ковальский Н.П. источниковедение истории Украины XVI – первой
половины XVII в. – Днепропетровск, 1979. – Ч. 4.
10. Кравченко В. Реєстри книг Володимирського ґродського суду
1621–1647 рр. // Український археографічний щорічник. нова серія.
Вип. 12. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім.
М.С. гру шевського нан України, 2007.
11. Кулаковський П. Канцелярія Руської (Волинської) метрики
1569–1673 рр. Студія з історії українського реґіоналізму в Речі Посполитій.
– Острог–Львів, 2002.
12. Купчинський О. Земські та гродські судово-адміністративні до-
кументальні фонди Львова. – К., 1998.
13. Лаппо И.И. гродский суд в Великом княжестве Литовском //
Журнал Министерства народного Просвещения. – СПб., 1908 январь. –
С. 51–113.
14. Левицкий О.И. О судьбе древних актовых книг и собрании их
в центральных архива // Чтения в историческом обществе нестора-
летописца. – К., 1896. – Кн. 10.
15. Левицкий О.И. Об актовых книгах, относящихся к истории Юго–
западного края и Малороссии // Труды ХI археологического съезда в Киеве
1899 г. – М., 1902. – Т.2. – С.55–82.
16. Литовская метрика.– Кн. 3. – Отд. 1-2. – Ч. 3: Книга публичных
дел – т. 1 // Русская историческая библиотека. – Т. ХХХ. – Юрьев, 1914.
17. Любавский М.К. Литовско-Русский сейм: Опыт по истории учреж-
дения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства. – М.,
1900.
18. Любавский М.К. Областное деление и местное управление
Литовско–Русского государства ко времени издания Первого Литовского
Статута. – М., 1892.
19. Макараў М. Полацкі і Віцебскі прывілеі. Да гісторыі стварэння
тэкстаў дакументаў // Belaruskie Zeszyty Historyczne. (http://kamunikat.net.
iig.pl/www/czasopisy/bzh/20/01.html)
20. Максимейко Н. Сеймы литовско–русского государства до Люблин-
ской унии 1569 г. – Х., 1902.
21. Описи Острожчини другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ
століття / Упор. В. атаманенко. – К.– Острог-нью-Йорк, 2004.
22. Опись актовой книги Киевского Центрального архива №2035.
Луцкая гродская, записовая и поточная книга 1560, 1561 года. / Сост.
и.М. Каманин. – К., 1883.
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
86
23. Опись актовой книги Киевского Центрального архива № 2038.
Луцкая гродская, записовая и поточная книга 1564 года. / Сост. О.и. Ле-
вицкий. – К., 1884.
24. Полищук В. Между процедурой и формуляром: источниковедчес-
кий анализ судебных записей замковых книг перед реформой 1564–1566 гг.
(на примере луцких замковых книг 1558–1566 гг.) // Lietuvos Didžiosios
Kunigaikštystės istorijos šaltiniai. Faktas. Kontekstas. Interpretacija. – Vilnius
IIL Leidykla, 2007. – P.355–380.
25. Поліщук В. Врядове вижівство в структурі публічно-правових
процедур (на матеріалі луцьких замкових книг 1558–1567 рр.) // Соціум.
альманах соціальної історії. – К.: Інститут історії України нан України,
2002. – № 1. – С.79–109.
26. Поліщук В. Запровадження уряду возного в Луцькому повіті в
1567 рр. // Український археографічний щорічник. нова серія. – Київ,
нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, Інститут української археографії та джере-
лознавства нан України, 2002. – Вип. 7.
27. Поліщук В. Князь Богуш Корецький як землевласник та урядник
(1510–1576) // Київська старовина. – К., 2001. – № 3. – С.56–72.
28. Поліщук В. Луцький замковий уряд в адміністративній системі
Великого князівства Литовського до реформ 1564–1566 рр. // Український
історичний журнал. 2003. – № 2. – С. 3–13; 2005; № 1. – С. 108–124.
29. Поліщук В. Прохання представників Волинської землі на вальних
сеймах Великого князівства Литовського 1547–1568 рр. // Парламенц-
кія структуры ўлады ў сістэме дзяржаўнага кіравання Вялікага княства
Літоўскага і Рэчы Паспалітай у XV–XVIII стагоддзях: Матэрыялы міжнар.
навук. канферэнцыі (Мінск–наваградак, 23–24 лістапада 2007 г.) / навук.
рэд. С.Ф. Сокал, а.М. Янушкевіч. – Мінск: БІП-С Плюс, 2008.
30. Поліщук В. Урядницький клан луцького cтарости князя Богуша
Корецького (на прикладі Луцького замкового уряду 1561 – 1567 рр.) //
Український археографічний щорічник. нова серія. – Київ, нью-Йорк:
Видавництво М.П. Коць, 2004. – Вип. 8–9. – С. 266–298.
31. Проценко Л.А. актові книги ЦДІа УРСР у м. Києві як джерело
до вивчення історії міст і сіл України // Друга наукова конференція з архі-
вознавства та інших спеціальних історичних дисциплін: Матеріали. – К.,
1963. – С. 79–93.
32. Собчук В. З історії титулованої української аристократії пізнього
Середньовіччя (Становлення роду князів Збаразьких та їх володінь на
Волині // Молода нація. альманах. – К., 2000. – № 1.
33. Собчук В. Мережа оборонних споруд Південної Волині (середина
ХІV – перша половина ХVІІ ст.) // Середньовічні і ранньомодерні оборонні
споруди Волині. Зб. наук. праць. Під ред. В. Собчука. – Кременець, 2006.
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
87
34. Хомутецька З.С. Палеографічні особливості актових книг Креме-
нецьких судів XVI ст. // Історичні джерела та їх використання. – Вип.1. – К.,
1964. – С. 195–203.
35. Чунтулова В.Д. Форми документів актових книг Кременецького
земського суду // Історичні джерела та їх використання. – Вип. 1. – К.,
1964. – С. 203–209.
36. Якубовский И.В. Земские привилеи Великого княжества Литов-
ського // Журнал Министерства народного Просвещения. 1903 апрель. –
С. 239–278; 1903 июнь. – С. 245–303.
37. Ясинский М.Н. Уставные грамоты литовско-русского государства.–
К., 1889.
38. Arhiwum ksążąt Lubartowiczów-Sanguszków w Sławucie. / Wyd.
nakładem właściciela pod kier. Z.L. Radzimińskiego przy współudziale
P. Skobelskiego i B. Gorczaka. – Lwów, 1890. – T. 3.
39. Arhiwum ksążąt Lubartowiczów-Sanguszków w Sławucie. / Wyd.
nakładem właściciela pod kier. Z.L. Radzimińskiego przy współudziale
P. Skobelskiego i B. Gorczaka. – Lwów, 1910. – T. 6.
40. Rachuba Andrzej. Wielkie Księstwo Litewskie w systemie
parlamentarnym Rzeczypospolitej w latach 1569–1763. – Warszawa: Wyd-wo
Sejmowe, 2002.
41. Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku. Spisy / Opr. Marian Wolski. –
Kórnik, 2007.
42. Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. –
Warszawa, 1895.
43. Центральний державний історичний архів України у м. Києві
(ЦДІаК України.). – Ф. 21. Кременецький ґродський суд, оп. 1.
44. ЦДІаК України. – Ф. 25. Луцький гродський суд, оп. 1, спр. 1.
45. ЦДІаК України. – Ф. 25. Луцький ґродський суд, оп. 1, спр. 3.
46. ЦДІаК України. – Ф. 25. Луцький гродський суд, оп. 1, спр. 6.
Книга нараховує: 302 арк., 422 записів, хронологічні рамки записів: з
10.01.1564 по 31.12.1564.
Володимир Поліщук (Київ, Україна) Замкові книги волинських
урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому кня‑
зівстві Литовському другої третини ХVІ ст.
В статті розглядаються книги судово–адміністративних установ Волині
як джерела з історії руського (ruthenian) регіоналізму у Великому князівстві
Литовському. Показано генезу книжкового діловодства у зв’язку з транс-
формацією правового поля та творенням нових управлінських структур
офіційної влади. Виділено контекст для вивчення записів замкових книг, а
Володимир ПОЛІЩУК. Замкові книги волинських урядників...
88
саме сеймові ”просьби” руської аристократії на вальних сеймах Великого
князівства Литовського. наведено приклад з луцької замкової книги за
1561 р., який ілюструє одне з сеймових прохань про пограничні суперечки
волинських землевласників з сусідами–землевласниками Корони Польської,
що мали землеволодіння у Подільському воєводстві.
Ключові слова: замкова книга, діловодство, урядники, руський регіо-
налізм, Волинь, Велике князівство Литовське, вальні сейми
Владимир Полищук (Киев, Украина). Замковые книги волынских
урядников как источник по истории руського регионализма в Великом
княжестве Литовском второй трети ХVІ в.
В статье рассматриваются книги судебно–административных учереж-
дений Волыни как источник по истории руського (ruthenian) регионализма
в Великом княжестве Литовском. Показан генезис книжного деловодства
в связи с трансформацией правового поля и созданием новых управлен-
ческих структур официальной власти. Выделен контекст для изучения
записей замковых книг, а именно сеймовые “проcьбы” руськой аристо-
кратии на вальных сеймах Великого княжества Литовского. Приведён
пример из луцкой замковой книги за 1561 г., иллюстрирующий одну из
сеймовых проcьб о пограничных спорах волынских землевладельцев с
соседями–землевладельцами Короны Польской, которые владели землями
в Подольском воеводстве.
Ключевые слова: замковая книга, делопроизводство, урядники, руський
регионализм, Волынь, Великое княжество Литовское, вальные сеймы
Volodymyr Polishchuk (Kyiv, Ukraine) Castle books of volhynian admin‑
istrations as a sourse on history of ruthenian regionalism in Grand Duchy
of Lithuania in the second 1/3 of the 16th c.
The article is devoted to the books of court-administration of the Volhyn’
as the sourse of ruthenian regionalism in Grand Duchy of Lithuania. The genesis
of paper work in connection with transformation of legal regulation and creation
of a new administrative structure of the official power has been investigated.
Context for study of records of Castle books, namely parliament’s “request” of
ruthenian aristocrasy on the General Court (Seym) has been analized.
The record from Lutsk castle book of 1561 has been analysed as an il-
lustration of parliament’s “request” on boundary dispute between Volhynian
landlords and landlords of the Polish Crown, that have their estates in the
Podolian district.
Key words: Castle book, paper work, castle administrations, ruthenian
re gio nalism, Volhynia, Grand Duchy of Lithuania, General Court (Seym)
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26983 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:18:50Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поліщук, В. 2011-09-25T15:21:37Z 2011-09-25T15:21:37Z 2009 Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. / В. Поліщук // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 74-88. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26983 В статті розглядаються книги судово–адміністративних установ Волині 
 як джерела з історії руського (ruthenian) регіоналізму у Великому князівстві 
 Литовському. Показано генезу книжкового діловодства у зв’язку з трансформацією правового поля та творенням нових управлінських структур 
 офіційної влади. Виділено контекст для вивчення записів замкових книг, а
 саме сеймові ”просьби” руської аристократії на вальних сеймах Великого 
 князівства Литовського. наведено приклад з луцької замкової книги за 
 1561 р., який ілюструє одне з сеймових прохань про пограничні суперечки 
 волинських землевласників з сусідами-землевласниками Корони Польської,
 що мали землеволодіння у Подільському воєводстві. В статье рассматриваются книги судебно–административных учереждений Волыни как источник по истории руського (ruthenian) регионализма 
 в Великом княжестве Литовском. Показан генезис книжного деловодства 
 в связи с трансформацией правового поля и созданием новых управленческих структур официальной власти. Выделен контекст для изучения 
 записей замковых книг, а именно сеймовые “проcьбы” руськой аристократии на вальных сеймах Великого княжества Литовского. Приведён 
 пример из луцкой замковой книги за 1561 г., иллюстрирующий одну из 
 сеймовых проcьб о пограничных спорах волынских землевладельцев с 
 соседями–землевладельцами Короны Польской, которые владели землями 
 в Подольском воеводстве. The article is devoted to the books of court-administration of the Volhyn’ 
 as the sourse of ruthenian regionalism in Grand Duchy of Lithuania. The genesis 
 of paper work in connection with transformation of legal regulation and creation 
 of a new administrative structure of the official power has been investigated. 
 Context for study of records of Castle books, namely parliament’s “request” of 
 ruthenian aristocrasy on the General Court (Seym) has been analized.
 The record from Lutsk castle book of 1561 has been analysed as an illustration of parliament’s “request” on boundary dispute between Volhynian 
 landlords and landlords of the Polish Crown, that have their estates in the 
 Podolian district. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. Замковые книги волынских урядников как источник по истории руського регионализма в Великом княжестве Литовском второй трети ХVІ в. Castle books of volhynian administrations as a sourse on history of ruthenian regionalism in Grand Duchy of Lithuania in the second 1/3 of the 16th c. Article published earlier |
| spellingShingle | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. Поліщук, В. Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби |
| title | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. |
| title_alt | Замковые книги волынских урядников как источник по истории руського регионализма в Великом княжестве Литовском второй трети ХVІ в. Castle books of volhynian administrations as a sourse on history of ruthenian regionalism in Grand Duchy of Lithuania in the second 1/3 of the 16th c. |
| title_full | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. |
| title_fullStr | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. |
| title_full_unstemmed | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. |
| title_short | Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт. |
| title_sort | замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у великому князівстві литовському другої третини xvi cт. |
| topic | Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби |
| topic_facet | Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26983 |
| work_keys_str_mv | AT políŝukv zamkovíknigivolinsʹkihurâdnikívâkdžerelozístoríírusʹkogoregíonalízmuuvelikomuknâzívstvílitovsʹkomudrugoítretinixvict AT políŝukv zamkovyeknigivolynskihurâdnikovkakistočnikpoistoriirusʹkogoregionalizmavvelikomknâžestvelitovskomvtoroitretihvív AT políŝukv castlebooksofvolhynianadministrationsasasourseonhistoryofruthenianregionalismingrandduchyoflithuaniainthesecond13ofthe16thc |