Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України
У статті приділено увагу аналізу інформативних можливостей чолобитних як джерела з історії козацької старшини Слобідської України. 
 Чолобитні вміщують важливі й часом унікальні відомості про походження 
 старшинських родів Слобожанщини; біографічні дані про старшин та їхніх 
...
Saved in:
| Published in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26997 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 284-293. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860117899217207296 |
|---|---|
| author | Потапенко, С. |
| author_facet | Потапенко, С. |
| citation_txt | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 284-293. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description | У статті приділено увагу аналізу інформативних можливостей чолобитних як джерела з історії козацької старшини Слобідської України. 
Чолобитні вміщують важливі й часом унікальні відомості про походження 
старшинських родів Слобожанщини; біографічні дані про старшин та їхніх 
предків; інформацію просопографічного характеру щодо служби старшин. 
Розглянуто дані чолобитних стосовно “нижчих” службовців Слобідських 
полкових канцелярій (канцеляристів, канцелярських писарів, писців), які 
дозволяють з’ясувати походження та кар’єрні стратегії цих службовців.
В статье рассмотрены информационные возможности челобитных как источника по истории казацкой старшины Слободской Украины. 
Челобитные содержат важные и иногда уникальные данные о происхождении старшинских родов Слобожанщины; биографические данные о 
старшинах и их предках; информацию просопографического характера о 
службе старшин. Данные челобитных о “низших” служащих Слободских 
полковых канцелярий (канцеляристах, канцелярских писарях, писцах), 
которые позволяют выяснить происхождение и карьерные стратегии этих 
категорий служащих.
A purpose of the paper is to analyze informational capabilities of petitions 
(«cholobytni») as sources on the history of Slobidska Ukraine Cossack Starshyna 
(Senior Officers). Petitions contain important and sometimes quite unique 
genealogical information about Cossack Officers’ families, facts from Cossack 
Officers’ biographies and prosopographic data on them. It is also emphasized that 
petitions include valuable information about staff of chancelleries of Slobidska 
Ukraine Cossack regiments’.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:37:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
284
Процедура підготовки. У діловодній практиці Московської держави
(пізніше – Російській імперії) чолобитні були формою подачі прохання
чи скарги на ім’я правителя [3]. Відповідно до указу Петра І від 5 лис-
топада 1723 р. «О форме суда» чолобитні слід було «писать пунктами,
так чисто, дабы что писано в одном пункте, в другом того не было» [9,
с.147]. Крім того, чолобитні мали бути оформлені на особливому сорті
паперу – «гербовому» [19, с. 462].
Підготовка чолобитних була звичною діловодною практикою кан-
целярій Слобідської України другої половини XVIII ст. Ці документи
перебували в діловодному обігу Бригадної канцелярії Слобідських
полків та підпорядкованих їй Ізюмської, Острогозької, Охтирської,
Сумської і Харківської полкових канцелярій.
Подання чолобитної до відповідної полкової канцелярії запускало
процедури надання уряду або відставки від уряду полкових і сотенних
старшин Слобідських козацьких полків. наступним етапом була атес-
тація відповідного старшини у полковій канцелярії [11, с. 68].
атестацію як обов’язкову складову механізму ротації старшин-
ського корпусу Слобідських полків запровадили іменним указом анни
Іоанівни від 7 червня 1733 р. [10, с.159]. Суть атестації полягала в тому,
що всі представники старшинської верхівки полку підтверджували свою
згоду з призначенням на уряд або відставкою того чи іншого старши-
ни. Це рішення оформляли у вигляді «атестату», який засвідчували
всі старшини полку власноручними підписами. Якщо мова йшла про
відставку, то своє засвідчення стану здоров’я особи подавав і лікар [2,
с. 25–26]. Потім у полковій канцелярії складали відповідне «донесення»
і надсилали до бригадира. Якщо атестували до відставки, атестований
мав особисто з’явитися до бригадира «на смотр». Далі документи над-
Світлана ПОТАПЕНКО
(Київ, Україна)
Чолобитні – джерело з історії
козацької старшини
Слобідської України
285
ходили до начальника Української девізії і звідти – до Військової колегії.
Рішення останньої проходило зворотній шлях до полкової канцелярії.
Такі пропозиції з полків по кожному з атестованих надходили до Вій-
ськової колегії упродовж цілого року.
Відповідно до розпоряджень сенатора, члена Військової колегії,
генерал-аншефа Олександра Борисовича Бутурліна, виданих протягом
1757–1758 рр., механізми ротації старшинського корпусу Слобідських
козацьких полків було підпорядковано «единовременному порядку» [2,
с.16–22]. головним нововведенням стало те, що один раз на рік, восе-
ни, кожна слобідська полкова канцелярія мала інформувати Військову
колегію про особовий склад старшини, підпрапорних і канцеляристів
відповідного полку та про усі зміни, що в цьому складі відбулися або
планувалися. У Військовій колегії так само одноразово розглядало всі
запропоновані зміни та виносило рішення. Персональний склад стар-
шини, підпрапорних і канцеляристів полку фіксували «Щорічні списки»
(«единовременные списки»), а дані про атестованих на уряди й при-
значених до відставки – окремі відомості [2, с. 26]. «Единовременный
порядок» включив у себе атестацію як обов’язкову складову процедури
призначення на уряди і відставки старшин, яка відтепер відбувалася
один раз на рік у полковій канцелярії під час підготовки «Щорічних
списків». Відтак свої функції зберегла й подача чолобитних, яка при-
пала на вересень-жовтень.
Оригінали чолобитних, підготовлені в Охтирській, Острогозькій,
Ізюмській та Сумській полкових канцеляріях у 1763–1764 рр., ком-
пактно відклалися у справах № 83 і № 95 фонду Бригадної канцелярії
Слобідських полків Центрального державного історичного архіву в
м. Києві [17, арк.46–77 зв.; 18, арк.3–4 зв., 36–107 зв., 156 зв.–180,
200–266], а копії з окремих чолобитних, укладених у Харківській пол-
ковій канцелярії, зберігаються серед матеріалів справи № 17 цього ж
фонду [15, арк.4–15 зв., 150–152]. Окремі чолобитні відклалися також
в інших справах фондів слобідських полкових та Бригадної канцелярій
[13, арк. 27–27 зв.; 14, арк. 68–68 зв., 85–85 зв.].
Суто діловодний аспект підготовки чолобитної полягав у наступ-
ному. Текст документа писали писарчуки зі штату полкової канцелярії.
Сам «чолобитчик» лише підтверджував висловлене ним прохання і
засвідчував інформацію документа формулою «К сей челобитной руку
приложил [...]». Полковий писар проставляв дату подання документа до
полкової канцелярії вгорі лицьової сторони першого аркуша – «Подана
[...] дня [...] году» [17, арк. 71–74].
Світлана ПОТаПЕнКО. Чолобитні – джерело з історії козацької старшини...
286
У початковому протоколі чолобитної всі слова інскрипції писали
великими літерами: «ВСЕПРЕСВЕТЛЕЙШаЯ, ДЕРЖаВнЕЙШаЯ,
ВЕЛиКаЯ иМПЕРаТРиЦа ЕКаТЕРина аЛЕКСЕЕВна, СаМО-
ДЕРЖЦа ВСЕРОССиЙСКаЯ, гОСУДаРЫнЯ ВСЕМиЛОСТиВЕЙ-
ШаЯ». адресант використовував формулу «бъет челом», яку продовжу-
вало «а в чем мое прошение, тому следуют пункты». У кількох окремих
«пунктах» (як правило, трьох-чотирьох абзацах) викладали обставини
справи: інформацію про «службу» та підстави прохання. назвавши це
прохання, «чолобитчик» просив «учинить милостивое рассмотрение».
У наступній формулі це повторювалося: «ВСЕМиЛОСТиВЕЙШаЯ
гОСУДаРЫнЯ, прошу ВаШЕгО иМПЕРаТОРСКОгО ВЕЛиЧЕСТВа
о сем моем челобите решение учинить». Особливістю кінцевого про-
токолу цього виду документів було обов’язкове зазначення того, хто
його безпосередньо писав: після формули «К поданию надлежит в […]
полковой канцелярии» за допомогою формули «Челобитную писал [...]»
зазначалися ім’я і прізвище (а той по батькові через формулу «син»)
відповідного службовця полкової канцелярії [там само].
Серед інших документів оригінали чолобитних вирізняються
каліграфічним письмом, майже повною відсутністю виправлень, до-
брою прописаністю слів, а значить, і читабельністю. Зазвичай, зміст
викладено на одному-двох половинних аркушах, як на лицьових, так і
зворотних сторонах. Опрацьовані документи відповідають прийнятим
у діловодстві Російської імперії вимогам щодо оформлення чолобитних
[4, с.28, 30; 19, с.462]. Ці документи підготовлено на «гербовому» папері
(на світлі на папері проглядається філігрань із зображенням двоголового
орла та літерним написом «гербовая бумага»), лицьову сторону кожного
половинного аркуша в правому верхньому куточку проштемпельовано
зразком штемпеля 1757 р. [17, арк. 55–55 зв., 58–59, 60–60 зв.].
Інформативні можливості. Як складові процедури ротації стар-
шинського корпусу Слобідських козацьких полків чолобитні вміщують
вкрай важливу інформацію про представників місцевого старшинського
середовища та службовців полкових канцелярій. Проілюструємо інфор-
мативні можливості джерела кількома прикладами.
По-перше, у своїх чолобитних старшини традиційно покликалися
на «заслуги» предків та власне сумлінне несення служби як підстави
для позитивного вирішення їхнього прохання.
Приміром, вільшанський сотник Іван Якович Ковалевський у пер-
шому ж «пункті» поданої до Харківської полкової канцелярії в 1761 р.
чолобитної вказував наступне:
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
287
«С начала поселения Слободских полков прадед меня имя-
нованного Семен Ковалевский вышел с Полской области под
всевысочайшую предков Вашего императорского величества дер-
жаву в Харьковский полк и населил в том полку многие местечка;
и как выше помянуто, прадед, так дед и отец мой всевысочайшим
предкам Вашего императорского величества служили в Харьков-
ском полку полковыми и сотенными старшинами многие года и
бывали во многих походах на приступах, штурмах, акциях и ата-
ках, и в других от полку командирациях, и ту службу исправляли
верно, радительно и беспорочно» [14, арк. 68].
Ковалевські – знана старшинська родина Харківського полку [5,
с.51, 104; 6, с.61, 64, 82–85; 12, с. 111–137]. Згадуваний у чолобитній
засновник роду Семен григорович Ковалевський був реальною особою,
служив вільшанським сотником у 1680–1681 рр. і за переказами дійсно
заснував слободу Вільшану [6, с.83; 12, с.111–112]. Його син Василь,
вільшанський сотник у 1688–1718 рр., також служив полковим обозним
у Харківському полку десь у 1706–1720-х рр., а в 1720 р. був наказним
полковником у тому ж полку [7, с.91–92]. Син Василя Яків урядував у
тій же Вільшанській сотні у 1710-х рр., коли батько фактично керував
Харківським полком [7, с.85]. Як бачимо, наведені Іваном Яковичем у
його чолобитній дані відповідали дійсності.
Про «заслуги» Ковалевських згадував у своїй чолобитній з про-
ханням про відставку в 1757 р. ще один представник цього роду – хар-
ківський полковий обозний Іван Васильович:
«С прошлых давних лет дед [Семен григорович. – С.П.] и отец
мой [Василь Семенович. – С.П.], пришед под высокую Вашего
императорского величества предков державу из Полской области,
служили в Харьковском полку разными старшинами, а по них и я
имянованный с 708 году подпрапорным, с 714 – сотником, с 733 –
полковым асаулом, а с 738 году и по ныне – полковым обозным
[…] без малейшаго порока» [13, арк.27].
Зауважимо, що цитований щойно уривок уміщує важливі дані до іс-
торії групи підпрапорних – слобідського аналогу значковим товаришам
гетьманщини [1, с.38–39; 5, с.106–109; 6, с.90–96]. Оформлення цієї
групи урядовців у Слобідських козацьких полках припадає на перші два
десятиліття XVIII ст., проте інформація якраз про цей, початковий, етап
функціонування уряду вкрай обмежена. У підготовленому слобідськими
полковими канцеляріями в 1732 р. «Экстракте о Слободских полках»
Світлана ПОТаПЕнКО. Чолобитні – джерело з історії козацької старшини...
288
із цього приводу зазначається лише, що «подпрапорные учреждены в
разных годех с 714 году из старшинских детей, которые наперед сего
назывались полковыми казаками» [8, с.150]. Тому згадка про те, що
Іван Васильович Ковалевський служив підпрапорним з 1708 р. (поруч
з такими ж даними про ізюмського обозного андрія Самборського,
вміщеними в послужному списку останнього [2, с.213]), є свідчення-
ми того, що поданий в «Экстратке» 1714 р. слід сприймати як певну
орієнтовну дату, а не як точку відліку історії уряду підпрапорних у
Слобідських козацьких полках.
Представник ще однієї старшинської родини Слобожанщини –
Куколевських – сотник андрій Максимович, навпаки, про «заслуги»
пред ків у своїй чолобитній, поданій до Острогозької полкової канцелярії
в 1764 р., зовсім не згадував [18, арк. 200–200 зв.]. натомість у першому
пункті було стисло викладено дані про службу самого «чолобитчика»:
«В службе Вашего императорского величества в Острогож-
ском полку состоял я с 748 году козаком, 753 – подпрапорним,
а в н[ы]нешнем чину нахожусь с 760 году и, будучи с полком на
Крымской степе у закрытия украинских городов, тож в Бахмуте –
у содержания караулов и разъездов, и во многих командирациях,
и посылках, исправлял с неусыпным усердием, верно и добро-
порядочно, без всякого порока» [18, арк. 200].
Другий пункт інформував про підстави до бажаної відставки:
«За приключившеюся ж мне внутренною и головною болезнию
более года стражду, и пользованием многих лекарей ни малой
свободности не имею, и час от часу боль в голове и внутре уси-
ливаетца, за чем и службу продолжать в крайнем несостоянии»
[18, арк. 200].
Те, що «оной Куколевской находится в немалой болезни», і «оные
скорби застарелые и вылечити трудно, и так в военной и в гражданской
службе ея императорского величества быть неспособен», окремим атес-
татом засвідчив острогозький міський лікар Петро Шмаль [18, арк.202].
Сумлінність сотника у виконанні службових обов’язків та наявність
підстав до його відставки було підтверджено атестатом тогочасного
керівництва Острогозького полку [18, арк. 203 зв.].
По-друге, в чолобитних знаходимо відомості про соціальне по-
ходження і стратегії кар’єрного зростання «нижчих» службовців Сло-
бідських полкових канцелярій (канцеляристів, канцелярських писарів
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
289
і писців), більшість з яких була вихідцями із нестаршинських кіл [11,
с. 75–78]. Така інформація зрідка «виринає» на сторінках джерел, але є
важливою з огляду на той факт, що канцелярська служба від найнижчих
посад (писарчуків) була чи не єдино можливим способом для вихідців
із нестаршинських прошарків слобідського соціуму (нащадків козаків,
духівництва, міщанства, селянства) досягти високих полкових урядів
[11, с.73]. Окрім того, дані чолобитних підтверджують, що в родинах
службовців полкових канцелярій канцелярська служба ставала своє-
рідною сімейною традицію: на зміну батькам чи братам, які служили
канцеляристами або полковими писарями, до тих же установ приходили
їхні сини і брати [11, с.78]. Інформація чолобитних також дозволяє
чіткіше окреслити коло обов’язків цих службовців.
Приміром, штатний канцелярист Сумської полкової канцелярії
Остап Биковцев у чолобитній, поданій до цієї установи в 1763 р., досить
розлого виклав власну «службову біографію». Виявляється, О. Биковцев
служив у Сумській полковій канцелярії «у письменных дел» з 1730 р. і
при цьому як писарчук брав участь у роботі різноманітних комісій (під
час перепису слобожан Михайлом Хрущовим у 1732 р., в Комісії влашту-
вання Слобідських полків у 1741–1743 рр., у слідчих комісіях генерал-
майора Якова Фролова-Багрєєва у 1747–1748 рр. та бригадира Степана
Ушакова в 1754 р.) [17, арк. 71–74]. О. Биковцев скаржився, що
«протчие ж канцелярские служители и другие сумские жители,
гораздо моложе меня службою, награждены для постройки лавок
местами, а другим и из лесных дачь к поселению хуторов даны
места ж; я ж, хотя просил самого малого к постройки дворишка,
но и того не дано» [17, арк. 74].
Тож, «чолобитчик» просив
«о уволнении […] за приключившеюся […] ныне болезнию от
кан целярской службы, а за долговременную большую против
прот чих, хотя и внутренную, службу о награждении достойного
чина». Водночас О. Биковцев нагадував про двох своїх синів, з
яких «старшей канцелярист Данило да меншей – Степан, кои […]
издавна при той службе [канцелярській. – С.П.] находятца» [17,
арк. 74зв.].
Справді, Степан і Данило Биковцеви служили на той час у Сумській
полковій канцелярії штатним канцеляристом та писарчуком відповідно
[2, с.11–12].
Світлана ПОТаПЕнКО. Чолобитні – джерело з історії козацької старшини...
290
Штатний канцелярист Охтирської полкової канцелярії Олександр
Єфим’єв у своїй чолобитній зазначав, що
«с прошлого 744 году ноября 20 дня за долговременно продолжа-
емые в ахтырском полку умершего отца моего полкового писаря
Степана Ефимьева службы рассмотрением бывшаго тогда полко-
вого командира [Івана Лесевицького. – С.П.] определен я, више мя-
нованный, в полковую канцелярию канцелярским писарем, в коей
должности состоял по 750 год […]», потім був підвищений до
кан целяриста, в 1751 р. «для исправления таковых же писменных
дел направлен был в канцелярию умершего бригадира Василия
Кап нистова […], а оттоль по прибытии находился при полковой
кан целярии для правления канцелярской должности и был при
крепостном сборе чрез два года беспорочно» [18, арк.7–27зв.].
О. Єфим’єв просив відставити його від служби, адже «приключив-
шаясь мне ломотная болезнь так усилилась, что едва ходить могу,
и в ножных жилах немалое всегда бывает трясение, а к тому, чрез
двадцать лет находясь при писменных делах, мало вижу» [18, арк.
27 зв.].
Про відставку від посади штатного канцеляриста Острогозької
полкової канцелярії і від виконання обов’язків острогозького полкового
писаря в 1764 р. просив Федір Колтунов [18, арк.262–262 зв.]. У своїй
чолобитній Ф. Колтунов повідомляв:
«Служил я, нижайший, с прошлого 751 году июля с 2 в Остро-
гожском полку действительным козаком и был в 753 при Бригад-
ной Слободских канцелярии для письменных дел и ис того вре-
мени при полковой канцелярии безотлучно, в 757-м определен
канцелярским писарем, в 758-м произведен канцеляристом, […]
положенные на мне разные дела исправлял добропорядочно, с
прилежным и неусыпным радением и трудом, без всякого порока и
подозрения, […] а в 763 году майя з 20 числа по отрешении учреж-
денною […] о Слободских полках комиссиею полковых писарей, в
должности оной находясь по днесь, производства по делам чинил
с таким усердием, как верному Вашего императорского величе-
ства рабу и подданному принадлежит» [18, арк. 262 зв.].
При цьому, Ф. Колтунов зазначав, що «будучи в таких службах и
трудах, не имея против протчих награждения, остаюсь в крайней оби-
де» і просив надати йому у відставку уряд полкового ротмистра [18,
арк. 262 зв.]. З відомості про канцелярських службовців Острогозької
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
291
полкової канцелярії за вересень 1762 р. дізнаємося, що Ф. Колтунов
дійсно був вихідцем із козаків («из казацких детей») [11, с. 81].
По-третє, завдяки прикінцевій формулі «челобитную писал […]»
можна ідентифікувати почерки писарчуків, які служили в полкових
канцелярій і безпосередньо писали документи.
Зокрема, в Сумській полковій канцелярії такими службовцями
були юнаки Михайло фон Філерс (син сотника новоменської сотні
Сумського полку Кіндрата фон Філерса) та згаданий Степан Биковцев
[2, с.11]. на чолобитних, підготовлених цими особами, зустрічаємо
написи «подканцелярист Михаила фон Филерс» та «сумской житель
Степан Быковцов» відповідно [2, с.11].
Чолобитні, підготовлені в Охтирській полковій канцелярії у 1764 р.,
як видно з відповідних формул, «писал оной же канцлярии писец иван
иванов сын Малченков» [18, арк. 4 зв., 38 зв.], також «ахтырского полку
местечка Красного Кута житель андрей иванов сын Порохнин» [18,
арк. 41зв.] і «ахтырского полку подпрапорной григорий Осипов сын
ионин» [18, арк. 69зв.]. а згадуваний вище канцелярист Олександр
Єфим’єв сам «челобитную писал и подписался» [18, арк. 28].
В Ізюмській полковій канцелярії чолобитні писали «изюмской
канцелярии канцелярист алексей Васильев сын аврамов» [18, арк.157,
162 зв.], «оной канцелярии канцелярской писарь Демьян антонов сын
гришков» [18, арк. 158 зв.] та «изюмского полку местечка Сватовой
Лучки житель Осип Кошинский» [18, арк.168 зв.]. Згадані юнаки Олек-
сій аврамов і Дем’ян гришков були вихідцями з козаків і служили в
Ізюмській полковій канцелярії, перший – з 1757 р., а другий – з 1762 р.
[11, с. 90, 92].
В Острогозькій полковій канцелярії чолобитні писали «оной же
канцелярии писец андрей Бутков» [18, арк.200, 249 зв.], «оной кан-
целярии писец алексей Демьянов сын Бутков» [18, арк. 204 зв.] (або
ж «острогожской житель алексей Демьянов сын Бутков» [18, арк.
231 зв.]), «оной же канцелярии писец андрей Павлов сын Фирсов»
[18, арк. 233 зв.]. андрій Бутков був сином полкового осавула Федора
Буткова і на 1764 р. мав десь 12 років [2, с. 323], а Олексій Фирсов по-
ходив із козаків і на 1764 р. мав близько 20 років [11, с. 82].
Таким чином, чолобитні є важливим джерелом з історії козацької
старшини Слобідської України. Ці документи вміщують інформацію
біографічного, генеалогічного, просопографічного характеру про
представників слобідського старшинського середовища та службовців
місцевих полкових канцелярій.
Світлана ПОТаПЕнКО. Чолобитні – джерело з історії козацької старшини...
292
Джерела та література
1. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. –
Дніпропетровськ, 2004.
2. Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр.
XVIII ст. /Передм., упоряд. С. Потапенко. – К., Х., 2008.
3. история развития Российского делопроизводства: [По материалам
учебника «Организация работы с документами» В. а. Кудряев и др. – Мо-
сква: инФРа-М, 1998.] [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.
pseudology.org/Documets/Deloproizvodstvo.htm
4. Клепиков С.А. Филиграни на бумаге русского производства ХVІІІ –
начала ХХ века. – М., 1978.
5. Маслійчук В.Л. Козацька старшина слобідських полків другої по-
ловини XVII – першої третини XVIII ст. – Х., 2003.
6. Маслійчук В.Л. Провінція на перехресті культур: Дослідження з
історії Слобідської України XVІI–XІХ ст. – Х., 2007.
7. Маслійчук В.Л. Козацька старшина Харківського слобідського полку
1654–1706 рр. – Х., 1999.
8. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины
Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской
губерний) в XVI–XVIII столетии / Сост. Д.И. Багалей. – Х., 1890. – Т. 2.
9. О форме суда // Полное собрание законов Российской империи. –
СПб., 1830. – Т. 7. – С. 147–150.
10. О числе подпомощников у разных чинов Слободских полков, о жало-
ваньи полковым и протчим служителям и о назначении суммы на содержание
полковых канцелярий; о дополнительном постановлении к указу, данному
от 10 апреля 1733 на имя генерал-адьютанта князя Шаховского касательно
размещения в Слободские полки определенного числа казаков // Полное
собрание законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. 9. – С. 154–159.
11. Потапенко С.П. Службовці полкових канцелярій Слобідської
України першої половини 1760-х років: чисельність, персональний і со-
ціальний склад, родинні зв’язки // наукові записки. Праці молодих вчених
та аспірантів. – К., 2008. – Вип.16. – С. 66–97.
12. Филарет [Гумилевский Д. Г.]. Уезды Харьковский и Валковский //
Его же. историко-статистическое описание Харьковской епархии. – Х.,
1859. – Отд. 2.
13. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі –
ЦДІаК України). – Ф. 1725. – Оп. 1. – Спр. 394.
14. ЦДІаК України. – Ф. 1725. – Оп. 1. – Спр. 511.
15. ЦДІаК України. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17.
16. ЦДІаК України. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 7.
наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
293
17. ЦДІаК України. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 83.
18. ЦДІаК України. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 95.
19. Черепнин Л. В. Русская палеография. – М., 1956.
Світлана Потапенко (Київ, Україна) Чолобитні – джерело з історії
козацької старшини Слобідської України
У статті приділено увагу аналізу інформативних можливостей чо-
лобитних як джерела з історії козацької старшини Слобідської України.
Чолобитні вміщують важливі й часом унікальні відомості про походження
старшинських родів Слобожанщини; біографічні дані про старшин та їхніх
предків; інформацію просопографічного характеру щодо служби старшин.
Розглянуто дані чолобитних стосовно “нижчих” службовців Слобідських
полкових канцелярій (канцеляристів, канцелярських писарів, писців), які
дозволяють з’ясувати походження та кар’єрні стратегії цих службовців.
Ключові слова: Слобідська Україна, козацька старшина, чолобитна,
полкова канцелярія
Светлана Потапенко (Киев, Украина) Челобитные – источник по
истории казацкой старшины Слободской Украины
В статье рассмотрены информационные возможности челобитных
как источника по истории казацкой старшины Слободской Украины.
Челобитные содержат важные и иногда уникальные данные о происхож-
дении старшинских родов Слобожанщины; биографические данные о
старшинах и их предках; информацию просопографического характера о
службе старшин. Данные челобитных о “низших” служащих Слободских
полковых канцелярий (канцеляристах, канцелярских писарях, писцах),
которые позволяют выяснить происхождение и карьерные стратегии этих
категорий служащих.
Ключевые слова: Слободская Украина, казацкая старшина, челобит-
ная, полковая канцелярия
Svitlana Potapenko (Kyiv, Ukraine) Petitions («Cholobytni») as Sources on
the History of Slobidska Ukraine’s Cossack – Starshyna (Senior Officers)
A purpose of the paper is to analyze informational capabilities of petitions
(«cholobytni») as sources on the history of Slobidska Ukraine Cossack Starshyna
(Senior Officers). Petitions contain important and sometimes quite unique
genealogical information about Cossack Officers’ families, facts from Cossack
Officers’ biographies and prosopographic data on them. It is also emphasized that
petitions include valuable information about staff of chancelleries of Slobidska
Ukraine Cossack regiments’.
Key words: Slobidska Ukraine, Cossack officers, petition («cholobytna»)
Світлана ПОТаПЕнКО. Чолобитні – джерело з історії козацької старшини...
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26997 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0076 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:37:44Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Потапенко, С. 2011-09-25T17:08:43Z 2011-09-25T17:08:43Z 2009 Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 284-293. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26997 У статті приділено увагу аналізу інформативних можливостей чолобитних як джерела з історії козацької старшини Слобідської України. 
 Чолобитні вміщують важливі й часом унікальні відомості про походження 
 старшинських родів Слобожанщини; біографічні дані про старшин та їхніх 
 предків; інформацію просопографічного характеру щодо служби старшин. 
 Розглянуто дані чолобитних стосовно “нижчих” службовців Слобідських 
 полкових канцелярій (канцеляристів, канцелярських писарів, писців), які 
 дозволяють з’ясувати походження та кар’єрні стратегії цих службовців. В статье рассмотрены информационные возможности челобитных как источника по истории казацкой старшины Слободской Украины. 
 Челобитные содержат важные и иногда уникальные данные о происхождении старшинских родов Слобожанщины; биографические данные о 
 старшинах и их предках; информацию просопографического характера о 
 службе старшин. Данные челобитных о “низших” служащих Слободских 
 полковых канцелярий (канцеляристах, канцелярских писарях, писцах), 
 которые позволяют выяснить происхождение и карьерные стратегии этих 
 категорий служащих. A purpose of the paper is to analyze informational capabilities of petitions 
 («cholobytni») as sources on the history of Slobidska Ukraine Cossack Starshyna 
 (Senior Officers). Petitions contain important and sometimes quite unique 
 genealogical information about Cossack Officers’ families, facts from Cossack 
 Officers’ biographies and prosopographic data on them. It is also emphasized that 
 petitions include valuable information about staff of chancelleries of Slobidska 
 Ukraine Cossack regiments’. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Джерела локальної історії ранньомодерної доби Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України Челобитные – источник по истории казацкой старшины Слободской Украины Petitions («Cholobytni») as Sources on the History of Slobidska Ukraine’s Cossack – Starshyna (Senior Officers) Article published earlier |
| spellingShingle | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України Потапенко, С. Джерела локальної історії ранньомодерної доби |
| title | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_alt | Челобитные – источник по истории казацкой старшины Слободской Украины Petitions («Cholobytni») as Sources on the History of Slobidska Ukraine’s Cossack – Starshyna (Senior Officers) |
| title_full | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_fullStr | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_full_unstemmed | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_short | Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_sort | чолобитні – джерело з історії козацької старшини слобідської україни |
| topic | Джерела локальної історії ранньомодерної доби |
| topic_facet | Джерела локальної історії ранньомодерної доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26997 |
| work_keys_str_mv | AT potapenkos čolobitnídžerelozístorííkozacʹkoístaršinislobídsʹkoíukraíni AT potapenkos čelobitnyeistočnikpoistoriikazackoistaršinyslobodskoiukrainy AT potapenkos petitionscholobytniassourcesonthehistoryofslobidskaukrainescossackstarshynaseniorofficers |