Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)

У статті на основі даних метричних книг Миколаївської церкви містечка Сорочинці підраховано й проаналізовано показники динаміки шлюбності в 1741–1786 рр., визначено відсоток укладання шлюбів представниками різних соціальних груп, які проживали у цій місцевості. Статья содержит подсчеты и анализ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Datum:2009
1. Verfasser: Замура, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27009
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 428-440. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859975938984378368
author Замура, О.
author_facet Замура, О.
citation_txt Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 428-440. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
description У статті на основі даних метричних книг Миколаївської церкви містечка Сорочинці підраховано й проаналізовано показники динаміки шлюбності в 1741–1786 рр., визначено відсоток укладання шлюбів представниками різних соціальних груп, які проживали у цій місцевості. Статья содержит подсчеты и анализ показателей динамики регистрации браков в местечке Сорочинцы, произведенные на основе даных метрических книг николаевской церкви за 1741–1786 гг. Кроме того, в статье определено процентное соотношение браков между представителями различных социальных груп, которые проживали в этой местности. In this article the indexes of marriage dinamics in 1741 – 1786 are calculated and analysed on the basis of data of metrical books of the Mykolayivska church of Sorochyntsy township. The percent of marriages between the representatives of different social groups who lived in this locality is ectimated.
first_indexed 2025-12-07T16:23:34Z
format Article
fulltext 428 Укладенню шлюбу в аграрному суспільстві завжди надавали ве- ликого значення. Перефразувавши відомий вислів, можна сказати, що людина в такому соціумі народжувалася для того, щоб одружитися/ви- йти заміж. Отож не варто недооцінювати вплив періодичності укладання шлюбів на функціонування традиційного суспільства. У цій статті спробуємо з’ясувати особливості шлюбної динаміки в сотенному містечку Сорочинці Миргородського полку впродовж 1741 – 1786 рр. [1, с.23], проаналізувати залежність демографічної поведінки членів сорочинської громади від релігійних приписів та норм. При цьому в якості джерела для дослідження використаємо метричні книги, котрі свого часу вели священики й причетники Миколаївської церкви. Перед тим як перейти до безпосереднього аналізу інформації, яку містять дані екземпляри, варто зупинитися на особливостях ведення метричного обліку на території Лівобережжя в ХVІІІ ст. Указ Синоду, що безпосередньо стосувався ведення метричних книг, був виданий 20 лютого 1724 р. й називався “Про утримання священиками метричних книг для запису народжених, одружених і померлих та про надання з них щорічних екстрактів архієреям”. Указ містив також зразки форм, за якими належало вести метричні книги та надсилати екстракти й табелі. Зокрема, друга частина метричної книги “Про одружених” повинна була поділятися на чотири колонки. У першій зазначався номер по порядку, у другій робився запис про тих, хто брав шлюб, у третій зазначалася дата вінчання, а в четверту записувалися поручителі молодят. Однак цей наказ не роз’яснював того, яким чином потрібно оформляти сам запис [3, с. 315]. Вище зазначена обставина стала головною причиною того, що в метричних книгах Миколаївської церкви фіксація шлюбів здійснювала- Олена ЗАМУРА (Полтава, Україна) Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) 429 ся без суворого дотримання вимог формуляра. Саму сторінку ділили на три графи. У першій дійсно зазначався номер по порядку, але в другій проставляли число того місяця, коли здійснювався обряд вінчання. Ін- формацію ж про нареченого й наречену вписували в третю графу. Про поручителів молодят у джерелі жодного разу на згадано й спеціального місця на аркуші для запису їхніх імен не відведено. Взагалі до 1770 р. джерела дають дуже мало інформації про молодят. Стандартний запис виглядав так: „Обвенчан молодий Степан Кривенко з дівицею Євфро- синою Ханковною первим браком” [7, арк.3]. Окрім імені й прізвища нареченого, нареченої та їхнього сімейного стану на момент укладання шлюбу (молодий, удовець, дівиця, удова), ми можемо дізнатися лише про дату вінчання та його номер по порядку. Однак починаючи з 1770 р. разом із черговою зміною почерку (а, отже, і зі зміною особи реєстра- тора), записи стають інформативнішими. Так, у записах за 1770–1771 рр. указувалося, до якого приходу належав наречений (але немає такої інформації про його обраницю). У 1772 р. почерк знову змінюється (особа з таким же почерком до 1772 р. уже вела третій розділ книги „Про померлих”) і разом із цим припиняється фіксація приналежності нареченого до певного приходу [8, арк.24]. новий реєстратор, здаєть- ся, не відразу ввійшов у курс справи, і записував імена обвінчаних по пам’яті, оскільки за весь період ведення обох книг він єдиний, хто дозволив собі не записати ім’я нареченого, обмежившись прізвищем (запис про шлюб молодого Костенка й Тетяни Клименковни 22 квітня 1772 р.) [7, арк.24]. При цьому реєстратор зробив відступ після слова „молодий” вочевидь для того, щоб вписати ім’я нареченого пізніше, але так і не здійснив цього наміру. У 1776 р. записи про шлюби починає робити людина, чий почерк раніше не зустрічався. Тоді відновлюються й записи про приналежність до певного приходу. При цьому назву приходу або взагалі не вказували [8, арк.33зв.], або ж писали перед іменем нареченого чи після прізвища нареченої. Таким чином, важко зрозуміти чи були молодята мешканцями однієї місцевості, чи належали до різних. Записи за 1770–1786 рр. свідчать, що в Миколаївській церкві вінча- ли молодят з інших парафій. У джерелі зафіксовано пари з п’яти прихо- дів: Успенського, Преображенського, Воздвиженського, Миколаївського та Троїцького. При цьому остання парафія розташовувалася в сусідній Миргородській сотні [7, арк.33 зв.]. Щоправда, на момент здійснення запису про цей шлюб, 17 квітня 1776 р., Сорочинська й Миргородська сотні уже були об’єднані у Миргородський повіт [4]. Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 430 Варто пригадати, що протягом досліджуваного періоду обов`язко- вою умовою укладання шлюбу був відповідний вік молодих і відсут- ність родинних зв`язків між ними. Требник Петра Могили передбачав шлюбний вік для дівчат 12 років, а для хлопців – 15 років [11, с.32]. Шлюб між родичами по прямій лінії заборонявся до восьмого коліна, а по боковій – до четвертого. Дозволялося брати шлюб не більше трьох разів, четвертий вважався недійсним. Шлюб укладався між вільними від шлюбних обов`язків особами. наречені повинні були сповідувати одну (у даному випадку православну) віру, а також бути розумово здо- ровими людьми [9, с.28]. Священик, який мав вінчати наречених, призначався архієреєм або особою, яка діяла від імені архієрея. Йому видавалася спеціальна гра- мота, що називалася „венечною памятью”. нею священику дозволялося вінчати молодих, попередньо „обыскав”, тобто провівши розслідування, чи немає в них законних перешкод для укладання шлюбу. найкраще це міг зробити парафіяльний священик, бо він зазвичай добре знав свою паству. Тому, як правило, він і здійснював обряд вінчання. Ієрей пови- нен був опитати свідків, знайомих або родичів наречених, чи немає в них перешкод для вступу в шлюб. гроші, які сплачували парафіяни за „венечные памяти”, повинні були надходити на утримання шпиталів при монастирях. але часто ці гроші залишалися в розпорядженні духо- венства [9, с.29]. Требником Петра Могили заборонялися вінчання в періоди чотирьох постів: 1) Пилипівки – від 27 листопада (дня святого апос- тола Пилипа) до 6 січня (свято Богоявления); 2) Великого посту – від м’ясопустного тижня (Масниці) напередодні початку Великого Посту до Фоминого тижня (настає відразу після Великодня); 3) Петрівки – від тижня Всіх Святих (тиждень після Трійці) до 12 липня (свято Петра й Павла); 4) Спасівки – від 14 серпня до 28 серпня (Успіння Богородиці) [11, с.34]. За даними метричних книг у Сорочинцях протягом 46 років зафік- совано 463 шлюби, обвінчано 926 осіб. Для зручності обрахунків ми склали таблицю шлюбної динаміки в містечку Сорочинці Сорочинської сотні Миргородського полку в 1741 – 1786 рр. (Табл. 1). При цьому ми використали „Метрическую книгу о родившихся, бракосочетавшихся и умерших (3 января 1741 – 20 сентября 1763 г.)” та „Метрическую книгу о родившихся, бракосочетавшихся и умерших (1 января 1764 – 6 декабря 1786 г.)”. Ці документи зараз знаходяться в Державному архіві Полтавської області. наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 431 Як видно з таблиці, найбільше вінчань відбувалося в січні. Про- тягом усього досліджуваного періоду на цей зимовий місяць припало 159 шлюбів (обвінчано 318 осіб), що становить 34 % від усіх укладених шлюбів. У лютому кількість укладених шлюбів істотно знижувалася. За 46 років у цьому місяці проведено лише 46 вінчань (10 % від загальної кількості). Протягом березня вінчання фактично припинялися. У метричних книгах зафіксовано лише два випадки укладення шлюбу в цей період, а саме 30 березня 1744 р. було обвінчано „Тимофія Баренкового сина з дівицею Ориною” [6, арк.11зв.] та 29 березня 1763 р. відбулося укла- дення шлюбу між Омельком Криворотченком та дівицею Палажкою Іллєнковою [6, арк.69 зв.]. Для обох пар молодят це був перший шлюб. незвичні дати вінчань можна пояснити тим, що у 1744 р. Великдень припав на 25 березня, а в другому випадку Великий піст закінчився 23 березня. Таким чином, свято Пасхи настало досить рано, і це дозволило підготувати та провести шлюбні церемонії вже в березні. наступний пік вінчань припадає на два останні весняні місяці. За 46 років протягом квітня було укладено 91 шлюб (20 % від загальної кіль кості), а протягом травня – 57 (12 % від загальної кількості). Таким чином, за квітень – травень обвінчали майже стільки ж пар, стільки сам січень. Улітку шлюби майже не укладалися, бо на ці три місяці припадають відразу два із чотирьох головних постів (Петрівка й Спасівка), а також напружений цикл сільськогосподарських робіт. За весь досліджуваний період упродовж червня – липня – серпня було обвінчано лише 28 пар (або укладено 6 % від загальної кількості шлюбів). У серпні взагалі відбулося лише одне вінчання. Його здійснили 6 серпня 1759 р., тобто в період між завершенням Петрівки та початком Спасівки. „Молодятами” тоді були двічі вдовець Данило Степенко та вдова „по єдному мужу” Тетяна [6, арк.59 зв.]. У вересні крива вінчань починала потроху підійматися вгору й сягала свого піку наприкінці жовтня – на початку листопада. але все одно порівняно з показниками січня й квітня-травня шлюбів восени укладали небагато. За всі три осінні місяці протягом періоду, що дослі- джується було проведено 81 вінчання (або 17 % від загальної кількості шлюбів). У той же час на сам лише квітень припадає 20 % від числа всіх шлюбних церемоній. грудень можна умовно назвати „мертвим” місяцем для молодят, оскільки протягом першого місяця зими за 46 років не було зафіксова- Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 432 но жодного вінчання. Даний факт цілком зрозумілий, оскільки на цей період припадав четвертий із головних постів православного кален- даря – Пилипівка. Впадає в око така особливість шлюбної динаміки як різкі змен- шення чисельності вінчань у певні роки. Зважаючи на дані табл. 1, у досліджуваній парафії щороку відбувалося в середньому 10 шлюбних церемоній. але в певні роки цей показник різко падав. Так у 1749 р. за- фіксовано лише 3 шлюби, у 1771 р. – 4, а в 1785 р. – 6. Якщо скорочення кількості весіль 1771 та 1785 рр. можна пояснити хвилями епідемії чуми (морової хвороби) [2], то причину мізерної кількості шлюбів 1749 р. поки що важко пояснити. Якщо порівняти показники метричних книг Миколаївської церкви з даними наведеними в дослідженні Ігоря Ситого “Метрична книга с. Редьківки як джерело з історії людності Чернігівського Подніпров’я” за 1722 – 1763 рр., то виявиться, що в Редьківській окрузі пік інтенсив- ності вінчань припадав на січень – лютий і жовтень – листопад. на- томість у квітні – травні, коли завершувався Великий піст і припиняла свою дію церковна заборона, вінчалися дуже мало [11, с. 28-31]. Таким чином, можна зробити висновок, що релігійні приписи були не єдиним фактором, котрий впливав на шлюбну динаміку мешканців Лівобережжя. графік сільськогосподарських робіт, зумовлений кліма- тичними особливостями регіону та, як можна припустити, місцевими традиціями, коливання рівня народжуваності в попередні роки, міграції населення, епідемії – усе це корегувало шлюбну поведінку людей у соціумі, що досліджується. З 1780 р. у інформативність записах про шлюби в Миколаївській церкві збільшується – священики стали вказувати станову прина- лежність обох молодят та імена батьків нареченого й нареченої [7, арк.37зв.]. Однак часом реєстратор замість батька нареченої чи на- реченого вказував особу пана, підданим якого був хтось один, чи обоє молодят. наприклад, 24 квітня 1786 р., підданий генерал-майора Івана Васильовича гудовича Михайло Мушенко обвінчався із підданою того ж таки гудовича Мотроною [7, арк. 83]. Для обох це був перший шлюб. Отже, проаналізувавши дані розділу “Про одружених”, можна з’ясувати те, які соціальні групи були представлені в Сорочинській сотні [4]; визначити найчисельніші з них; прослідкувати шлюбну стратегію певних груп (через укладання шлюбів), або навпаки – до відособлення (через уникнення шлюбних зв’язків). наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 433 Ми підрахували, що за сім років (з 1780 р. по 1786 р.) у нашому джерелі було зафіксовано 70 шлюбів. При цьому метричні записи відо- бражають сильно структуроване суспільство, якому були притаманні, окрім основних суспільних груп (козаки, посполиті, представники духівництва), численні підгрупи (Табл. 2). За нашими підрахунками найбільше шлюбів було укладено в рамках козацького стану – 23, що становить 33 % від загальної кількості. Трохи менше вінчань зафіксо- вано серед посполитих – 22 ( 31%). Окремо слід згадати шлюби між військовослужбовцями росій- ської армії та місцевими дівчатами. Таких пар ми нарахували 5 (7 % від загальної кількості). При цьому молоді (троє рядових солдат, один єфрейтор і один денщик) були військовослужбовцями Єлецького піхот- ного та Київського карабінерного полків. Їхні ж наречені здебільшого записані дочками козаків (у чотирьох випадках). Лише одна з них, на нашу думку, могла походити з посполитих [7, арк.71 зв]. наше припу- щення ґрунтується на тому, що в записі про цей шлюб (між єфрейтором Матвієм Степановим і дочкою вдови Рубалихи Уляною) не вказано ста- нову приналежність нареченої та імені її батька. Зрозуміло, що Ульяна на момент вінчання була напівсиротою, але навіть у такому випадку для козачок і дочок духовних осіб у метричній книзі зазначали ім’я та станову приналежність покійного батька. Зазвичай у таких випадках зазначалося ім’я пана, у підданстві якого перебували вдова Рубалиха та її дочка. але ніяких вказівок на особу державця немає. Отож, скоріше за все жінки були вільними посполитими. Козацький стан, як відомо, не був однорідним. Дослідники ви- окремлюють із загальної маси козаків представників еліти гетьманщи- ни – Значне військове товариство, яке у свою чергу поділялося на три рівні: 1) бунчукові товариші, 2) військові товариші, 3) значкові товариші [5, с.48]. найвищий рівень ієрархії (бунчукові товариші) у нашому джерелі безпосередньо не представлені. але в 1784 р. зафіксовано шлюб сина місцевого священика Прокопа Киріянова Дмитра з дочкою значкового товариша Олексія Мутиленка Марією [7, арк.72]. а за два роки до цього, у 1782 р., було обвінчано дочку покійного священика Федора Богаєвського Катерину із сином миргородського козака Леон- тія Луценка Онуфрієм [7, арк.61]. Шлюбів між дітьми представників духівництва та посполитими не зафіксовано. Із цього приводу варто пригадати твердження про те, що духівництво гетьманщини так само, як і козаки, претендувало на статус малоросійського шляхетства [5, с.47]. Звідси випливає, що в очах кліру духовні особи й члени їхніх Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 434 сімей були привілейованим станом. Таким чином, шлюби між дітьми священників та рядових козаків були поєднанням рівних. не зафіксовано й шлюбів між дітьми рядових козаків та пред- ставників Значного військового товариства. Варто зауважити, що наше джерело фіксує шлюбну динаміку в 1780-х рр. Цей період позначено не лише корінним переломом у житті суспільства гетьманщини, пов′язаним із указом 1783 р. про завершення закріпачення селян. Як відомо, у 1785 р. імператриця Катерина ІІ видала “грамоту дво- рянству” положення, якої істотно зменшили різницю в правах між російським дворянством і шляхтою [5, с.61]. Таким чином, вигоди від статусу російського дворянина стали очевидним, і представники еліти гетьманщини отримали стимул добиватися дворянства для себе. Вище зазначена обставина посприяла зміцненню замкнутості вищого стану. Ізоляція досягалася, зокрема, і через продумане укладання шлюбів у рамках однієї суспільної групи. Окрім вищеназваного вінчання дочки значкового товариша із сином священника у 1784 р., метрична книга Миколаївської церкви фіксує ще три шлюби, укладені між представниками тогочасної еліти. Усі вони відбулися в 1786 р. 4 січня 1786 р. обвінчався син козака наума Яро- шенка військовий товариш Іван із дочкою військового товариша Федора Малинки Катериною [7, арк.83 зв.]. Цікаво, що сам наум Ярошенко записаний просто козаком, а його син уже військовим товаришем. Що, нашу думку, свідчить про певну соціальну мобільність у середовищі козацтва [5, с. 64]. Вочевидь цей шлюб був вигідний для обох сторін. 30 квітня 1786 р. удовець григорій Ктиторенко, військовий това- риш, одружився із вдовою вже згаданого Федора Малинки Ксенією [7, арк. 84]. Відразу зазначимо, що серед померлих 1785–1786 рр. прихожан Миколаївської церкви, Федір Малинка не значиться. Тому можна припустити, що на момент вінчання своєї дочки Катерини Ксенія Малинка вже була вдовою, але батька нареченої в записі про шлюб Ка- терини й Івана Ярошенка не названо “умершим” (хоча в попередні роки обов’язково зазначалася помер батько нареченої чи ні). Таку відмінність у способі фіксації факту вінчання можна пояснити зміною особи, яка вела метричні записи в 1786 р. Очевидно, що нова людина мала своє уявлення про правила запису шлюбів. Разом із тим Ксенія Малинка, яка, здається, була вдовою тривалий час, виконала материнський обов’язок: влаштувала особисте життя своєї дочки-сироти належним чином. Сама ж вдова з точки зору закріплення свого соціального статусу, обвінчав- шись вдруге, теж уклала доволі вигідний альянс. наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 435 10 травня 1786 р. протоколіст Дворянської опіки Олексій Жура- ховський обвінчався з Тетяною, дочкою значкового товариша Олексія Мутиленка [7, арк.84]. За два роки до цього іще одна дочка Мутиленка, Марія, вийшла заміж за сина священика Киріянова [7; арк. 72]. Значкові товариші становили найнижчий прошарок Знатного військового това- риства, з них, як правило, набирали канцеляристів. Отож шлюбні партії Марії й Тетяни цілком уписуються в тогочасну соціальну ієрархію. У першому випадку вінчання із сином святенника обумовлене становищем духівництва як групи із претензіями на шляхетство, що перебувала на межі між елітою та непривілейованим населенням. З огляду на те, що подекуди претензії духовенства визнавалися виправданими, то шлюб Марії можна вважати цілком прийнятним, але не більше. Тетяна вийшла заміж за протоколіста, який теоретично міг би бути членом Значного військового товариства, але займав конкретну посаду. Отож, по-перше, він мусив служити й, по-друге, сама його служба вже заперечувала членство в реєстрі еліти, оскільки статус військового товариша вимагав відповідного матеріального забезпечення. Метричні записи посвідчують, що в середовищі рядового козацтва практикувалися шлюби із представниками й представницями групи вільних посполитих. У нашому джерелі таких пар зареєстровано 14 (20 % від загальної кількості шлюбів). Тут потрібно врахувати, що джерело описує ситуацію в колишньому Миргородському полку, де відсоток вільних посполитих традиційно був одним із найвищих у гетьманщині [8]. У той же час жодного козака не було обвінчано з під- даною певного державця. натомість козацькі дочки виходили заміж за осіб, котрі потрапили в підданство. Зафіксовано 4 таких шлюби. Зага- лом же змішаних шлюбів між козаками, представниками духівництва, вільними посполитими та підданими певних державців нараховано 20 (або 29 % від загальної кількості). Таким чином, аналіз даних метричних книг дозволяє з’ясувати шлюбну динаміку в межах певної території, а також дослідити її за- лежність від місцевих особливостей, економічних, екологічних, со- ціальних факторів. Так, дані метричних книг Миколаївської церкви посвідчують стро- катий соціальний склад обвінчаних у Миргородському повіті, істотний відсоток укладання шлюбів між представниками різних соціальних груп. але в той же час окреслюється тенденція до замикання місцевої еліти в рамках свого стану. Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 436 Д о д а т к и Табл. 1 Шлюбна динаміка в містечку Сорочинці Сорочинської сотні Миргородського полку у 1741 – 1786 рр. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) Місяці / кількість шлюбів Рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Всього пар / осіб 1741 9 1 3 1 1 15/30 1742 6 2 2 2 1 1 1 1 16/32 1743 3 2 2 3 1 11/22 1744 5 1 2 1 1 1 11/22 1745 3 1 1 2 1 8/16 1746 2 7 1 2 12/24 1747 5 1 1 3 1 11/22 1748 1 1 1 1 2 6/12 1749 1 2 3/6 1750 3 2 1 1 3 10/20 1751 8 2 2 1 2 15/30 1752 5 3 8/16 1753 6 1 4 3 1 1 16/32 1754 4 5 2 1 2 14/28 1755 1 2 1 2 1 7/14 1756 6 1 2 1 10/20 1757 1 3 2 2 8/16 1758 3 2 5/10 1759 6 2 2 1 2 13/26 1760 2 3 1 2 1 9/18 1761 3 3 1 5 3 2 17/34 1762 4 3 2 9/18 1763 8 1 4 2 1 2 18 /36 наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 437 Місяці / кількість шлюбів Рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Всього пар / осіб 1764 3 1 2 1 1 8 /16 1765 6 1 2 2 11/22 1766 1 2 2 1 6/12 1767 3 3 4 1 1 12 / 24 1768 2 1 1 1 5/10 1769 1 3 3 1 1 9/18 1770 9 4 1 1 15/30 1771 2 1 1 4/8 1772 1 4 1 3 1 2 12/24 1773 2 3 4 1 10/20 1774 5 4 2 1 1 13/26 1775 2 2 2 6/12 1776 5 2 7/14 1777 7 5 3 2 2 19/38 1778 4 1 1 2 8/16 1779 2 1 1 2 6/12 1780 1 5 2 8/16 1781 4 1 2 2 1 10/20 1782 5 6 2 1 14/28 1783 1 3 1 1 1 7/14 1784 6 5 2 1 14/28 1785 1 2 1 1 1 6/12 1786 4 4 2 1 11/22 Всього шлюбів/ осіб 159/ 318 46/ 92 1/ 2 91/ 182 57/ 114 8/ 16 19/ 38 1/ 2 16/ 32 42/ 84 23/ 46 0 463/ 926 Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 438 Табл. 2 Станова приналежність осіб, обвінчаних у Миколаївській церкві містечка Сорочинці в 1780 – 1786 рр. Рі к Ко за ки П ос по ли ті Змішані шлюби між представниками козацтва, духівництва та посполитими Ро сі йс ьк і ві йс ьк ов ос лу ж бо вц і Зн ач не в ій сь ко ве то в - в о Ря до ві В іл ьн і Зм іш ан і ш лю би За ле ж ні Ко за к/ по сп ол ит а Ко за к/ за ле ж на по сп ол ит а П ос по ли ти й/ ко за чк а За ле ж ни й по сп ол ит ий / ко за чк а Ко за к/ до чк а св ящ ен ик а Ко за чк а/ си н св ящ ен ик а Із к оз ач ка ми Із п ос по ли ти ми 1780 - 4 1 1 1 1 1 - 1 - 1781 - 5 1 - - 2 1 - - 1 - 1782 - 2 3 1 - 4 1 - - 1 - 1783 - 4 2 - - 1 - - - - 1784 - 1 5 2 3 - - 1 1 1 1785 - 1 2 1 - 1 1 - - - - 1786 3 3 - 3 - - 2 - - - - Всього 3 20 14 1 7 8 6 4 1 1 4 1 23 22 20 5 наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 439 Джерела та література 1. адміністративно – територіальний поділ Полтавщини (1648– 1941 рр.). Довідник з історії адміністративно – територіального поділу / Упоряд. Жук В.н., Суховська З.М. – Полтава – Кременчук, 2002. – 205 с. 2. Андрєєва С.С. Організація боротьби з чумою на запорозько- татарському прикордонні за часів нової Січі. http:// www.cossackdom.com/ articles/a/ andreeva_ chuma.htm 3. Дмитренко В. Офіційне законодавство та повсякденна практи- ка ведення метричних книг на території Київської та Переяславсько– Бориспільської єпархій у ХVІІІ столітті // Історія релігій в Україні. науковий щорічник. – Кн. 1. – Львів, 2009. – С. 314 – 320. 4. Заруба В.М. Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького”//http://www.ukrterra. com.ua/chronology/8/zaruba_myrg_ polk.htm. 5. Когут З. Українська еліта та її інтеграція в російське дворянство // Коріння ідентичности. – К., 2004. – С. 46–79. 6. Державний архів Полтавської області. – Ф. 1011. – Оп. 1. – Спр. 177. – арк. 1-71. 7. Державний архів Полтавської області. – Ф. 1011. – Оп. 1. – Спр. 183. – арк. 1– 87. 8. Мякотинъ В. а. Очерки социальной истории Украины в ХVІІ – ХVІІІ вв. // http: // mnib.malorus.org. / kniga / 9 / 9. Петренко М. І. Православна церква і шлюбні відносини в Україні у ХVІІІ ст. // наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Вип. ХХІ. – Запоріжжя, 2007. – С. 26–31. 10. Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. – К., 1993. – 112 с. 11. Ситий І. Метрична книга с. Редьківки як джерело з історії людності Чернігівського Подніпров`я. – Чернігів, 2004. – 64 с. 12. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. Словник – довідник. − К., 2005. – 334 с. Олена Замура (Полтава, Україна) Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за да‑ ними метричних книг Миколаївської церкви) У статті на основі даних метричних книг Миколаївської церкви містеч- ка Сорочинці підраховано й проаналізовано показники динаміки шлюбності в 1741–1786 рр., визначено відсоток укладання шлюбів представниками різних соціальних груп, які проживали у цій місцевості. Ключові слова: шлюб, метрична книга, соціальна група, наречений, наречена, вдовець, вдова Олена ЗаМУРа. Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці ... 440 Елена Замура (Полтава, Украина) Динамика регистрации браков в местечке Сорочинцы Миргородского полка во второй половине ХVІІІ в. (на основе данных метрических книг Николаевской церкви) Статья содержит подсчеты и анализ показателей динамики реги- страции браков в местечке Сорочинцы, произведенные на основе даных метрических книг николаевской церкви за 1741–1786 гг. Кроме того, в статье определено процентное соотношение браков между представителями различных социальных груп, которые проживали в этой местности. Ключевые слова: брак, метрическая книга, социальная група, жених, невеста, вдовец, вдова Оlena Zamura (Poltava, Ukraine) Marriage dynamics in Sorochyntsy township of the Mirhorod regiment in the second half of the 18th century (on the basis of register books of the Mykolayivska church) In this article the indexes of marriage dinamics in 1741 – 1786 are calculated and analysed on the basis of data of metrical books of the Mykolayivska church of Sorochyntsy township. The percent of marriages between the representatives of different social groups who lived in this locality is ectimated. Key words: marriage, register of bindhs books, social group, fiance, fian- cée, widow, widower наУКОВІ ЗаПиСКи. Т.19. Кн.1. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27009
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0076
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:23:34Z
publishDate 2009
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Замура, О.
2011-09-26T18:01:54Z
2011-09-26T18:01:54Z
2009
Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (1). — К., 2009. — С. 428-440. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
XXXX-0076
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27009
У статті на основі даних метричних книг Миколаївської церкви містечка Сорочинці підраховано й проаналізовано показники динаміки шлюбності в 1741–1786 рр., визначено відсоток укладання шлюбів представниками різних соціальних груп, які проживали у цій місцевості.
Статья содержит подсчеты и анализ показателей динамики регистрации браков в местечке Сорочинцы, произведенные на основе даных метрических книг николаевской церкви за 1741–1786 гг. Кроме того, в статье определено процентное соотношение браков между представителями различных социальных груп, которые проживали в этой местности.
In this article the indexes of marriage dinamics in 1741 – 1786 are calculated and analysed on the basis of data of metrical books of the Mykolayivska church of Sorochyntsy township. The percent of marriages between the representatives of different social groups who lived in this locality is ectimated.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Джерела локальної історії ранньомодерної доби
Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
Динамика регистрации браков в местечке Сорочинцы Миргородского полка во второй половине ХVІІІ в. (на основе данных метрических книг Николаевской церкви)
Marriage dynamics in Sorochyntsy township of the Mirhorod regiment in the second half of the 18th century (on the basis of register books of the Mykolayivska church)
Article
published earlier
spellingShingle Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
Замура, О.
Джерела локальної історії ранньомодерної доби
title Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_alt Динамика регистрации браков в местечке Сорочинцы Миргородского полка во второй половине ХVІІІ в. (на основе данных метрических книг Николаевской церкви)
Marriage dynamics in Sorochyntsy township of the Mirhorod regiment in the second half of the 18th century (on the basis of register books of the Mykolayivska church)
title_full Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_fullStr Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_full_unstemmed Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_short Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_sort динаміка шлюбності в містечку сорочинці миргородського полку в другій половині хvііі ст. (за даними метричних книг миколаївської церкви)
topic Джерела локальної історії ранньомодерної доби
topic_facet Джерела локальної історії ранньомодерної доби
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27009
work_keys_str_mv AT zamurao dinamíkašlûbnostívmístečkusoročincímirgorodsʹkogopolkuvdrugíipoloviníhvííístzadanimimetričnihknigmikolaívsʹkoícerkvi
AT zamurao dinamikaregistraciibrakovvmestečkesoročincymirgorodskogopolkavovtoroipolovinehvííívnaosnovedannyhmetričeskihknignikolaevskoicerkvi
AT zamurao marriagedynamicsinsorochyntsytownshipofthemirhorodregimentinthesecondhalfofthe18thcenturyonthebasisofregisterbooksofthemykolayivskachurch