Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення
Проаналізовано елементи митних процедур у межах режиму “митний склад”, побудовано алгоритми митних операцій і визначено напрями їх удосконалення.
 Ключові слова: алгоритм, митний склад, митні платежі, договор зберігання. Проанализированы элементы таможенных процедур режима «таможенный склад»...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27033 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення / Н.В. Осадча // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 26-38. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860038070747791360 |
|---|---|
| author | Осадча, Н.В. |
| author_facet | Осадча, Н.В. |
| citation_txt | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення / Н.В. Осадча // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 26-38. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проаналізовано елементи митних процедур у межах режиму “митний склад”, побудовано алгоритми митних операцій і визначено напрями їх удосконалення.
Ключові слова: алгоритм, митний склад, митні платежі, договор зберігання.
Проанализированы элементы таможенных процедур режима «таможенный склад», построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования.
Ключевые слова: алгоритм, таможенный склад, таможенные платежи, договор сохранности.
The article analyses the elements of customs procedures of “customs warehouse” regime, builds the algorithms of customs operations and marks the ways to improve them.
Keywords: algorithm, customs warehouse, customs payments, safety agreement.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:54:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н.В. Осадча
РЕЖИМ МИТНОГО СКЛАДУ: АЛГОРИТМ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Закономірністю розвитку зовнішньої
торгівлі є не тільки тенденція до стійкого
зростання обсягів світової торгівлі, але й до
розширення загального спектра різнобічних
форм здійснення зовнішньоторговельних
операцій. Перехід від таких звичних форм, як
експорт або імпорт товарів до широкого
використання нових форм є особливістю
розвитку міжнародних економічних відносин
на сучасному етапі функціонування світової
системи господарювання.
Дана тенденція значно ускладнює
процедуру митного врегулювання
зовнішньоторговельних зв'язків, тому з
метою забезпечення диференційованого
підходу до переміщення предметів через
митний кордон України передбачено,
відповідно до світової практики,
деталізовану класифікацію видів митних
режимів. Під митним режимом розуміють
установлену сукупність положень або
митних процедур, що застосовуються до цих
предметів. Дана сукупність положень
визначає правовий статус товару та
транспортних засобів, що переміщуються
через митну територію держави або по ній
для митного оформлення.
В Україні, як і у світі, митні ліцензійні
склади покликані сприяти розвитку
зовнішньоекономічної діяльності і
створювати умови для підготовки імпортних
товарів до їх використання на території
держави. Кінцева мета передачі товарів
власнику митного ліцензійного складу на
зберігання – зниження витрат, пов'язаних із
переміщенням товарів через митний кордон
даної держави.
Дійсно, через різні обставини при
ввезенні товарів в Україну в імпортера може
виникнути необхідність переміщення товарів
на зберігання під митним контролем на
певний час – до моменту створення умов, які
забезпечують можливість подальшого
митного оформлення товарів у тому чи
іншому митному режимі. З певних причин
переміщення товарів на склади тимчасового
зберігання (альтернатива митним
ліцензійним складам) може виявитися
невигідним, а в багатьох випадках і марним
для підприємства-імпортера, незважаючи на
те, що таке розміщення проводиться без
декларування.
Сьогодні існує безліч підстав для
застосування митного режиму митного
складу у процесі реалізації різних
зовнішньоекономічних операцій. Наприклад,
це відсутність потрібної суми грошей у
підприємства для сплати у повному обсязі
податків і зборів за ввезені в Україну товари
і, як наслідок – необхідність дроблення партії
товарів, яка знаходиться під митним
контролем, що передбачає початкове її
переміщення на митний ліцензійний склад;
відсутність необхідних дозвільних
документів, що підтверджують додержання
підприємством установлених національним
законодавством заходів нетарифного
регулювання при імпорті товарів. До
митного ліцензійного складу підприємства
можуть також звертатися при необхідності
проведення передпродажної підготовки
(сортування, перепакування, поліпшення
упаковки або товарних якостей) ввезеного
товару, не змінюючи його основних
характеристик. Ще один приклад звернення
до митного ліцензійного складу –
переміщення товарів на склади у процесі
реалізації консигнаційних угод: товари
продовжують перебувати під митним
контролем, а переміщення їх під режим
митного складу дає можливість формування
імпортної партії товарів.
У всіх описаних випадках переміщення
товарів на митний ліцензійний склад
дозволяє вирішити цілий комплекс завдань:
звільнити від вантажу транспортний засіб;
забезпечити перебування під митним
контролем і збереження товарів до їх
___________________________
© Осадча Наталія Вікторівна – кандидат економічних наук.
Академія митної служби України, Дніпропетровськ.
ISSN 1562-109X
переміщення під інший митний режим;
відстрочити сплату податків і зборів або
подання необхідних дозвільних документів,
потрібних, наприклад, при переміщенні
товарів під митний режим імпорту; виконати
проміжні процедури з товарами, які
зберігаються на складі.
Питанням дослідження операцій у
межах митних режимів займалися такі вчені:
П. Пашко, В. Ляшенко, С. Коляда, І. Каром-
бович, А. Мостовий, І. Іщук [1-6]. Але
питанню дослідження операцій у межах
режиму митний склад та визначенню шляхів
їх удосконалення не приділено значної уваги.
Метою статті є аналіз операцій у
межах режиму митний склад, побудова
послідовності їх здійснення, пошук проблем
застосування даного режиму та їх вирішення.
Митний склад – митний режим,
відповідно до якого завезені через межі
митної території України товари
зберігаються під митним контролем без
стягнення податків і зборів і без
застосування до них заходів нетарифного
регулювання й інших обмежень у період
зберігання, а товари, що вивозяться за межі
митної території України, зберігаються під
митним контролем після митного
оформлення митними органами до
фактичного їх вивозу за межі митної
території України. Режим митного складу діє
у двох організаційних формах:
1) склад митниці;
2) митний ліцензійний склад (МЛС).
Досить гнучка цінова політика
приватних власників МЛС сприяє
популярності саме використанню режиму
митний склад. Однак використання складів
митниці та митних ліцензійних складів не
вичерпується засобами зберігання товарів під
митним контролем. Товари та транспортні
засоби можуть знаходитися на тимчасовому
зберіганні під митним контролем. Такі
товари розміщуються на складах
тимчасового зберігання (СТЗ), що належать
підприємствам [8]. Термін перебування на
СТЗ складає до 6 місяців.
Застосування в Україні митного режиму
митного складу регулюється главою 35 Мит-
ного кодексу України, Постановою Кабінету
Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1867
"Деякі питання застосування режиму
митного складу", Наказом ДМСУ від
31.12.1996 р. № 592 "Про затвердження
Положення про відкриття й експлуатацію
митних ліцензійних складів".
Виходячи з визначення під митний
режим митного складу містяться товари, які
як ввозяться в Україну (напрямок
переміщення "імпорт"), так і вивозяться з
України (напрямок переміщення "експорт").
Даний режим передбачає застосування
обмежень відповідно до переміщення ряду
товарів під цей режим. Постановою Кабінету
Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1867
"Деякі питання застосування режиму
митного складу" затверджено перелік
товарів, які не можуть поміщатися під режим
митного складу незалежно від напрямку
переміщення товарів через митний кордон
України. До цих товарів належать:
товари, заборонені до ввезення,
вивезення, транзиту;
товари, строк зберігання або
використання яких закінчився;
транзитні підакцизні товари;
товари, що ввозяться як гуманітарна
допомога;
живі тварини;
електроенергія і газ;
товари, що надходять на адреси
приватних осіб;
спирт і алкогольні напої за кодами
2203 00, 2204-2208 згідно з УКТЗЕД;
тютюнові вироби за кодами 2402 10 00
00, 2402 20 00 00, 2403 10 00 00, 2403 10 90
00, 2403 99 10 00 згідно з УКТЗЕД;
давальницька сировина, закуплена на
території України [9].
Метою переміщення ввезених товарів
під даний митний режим є зберігання їх під
митним контролем без справляння податків
та зборів і без застосування заходів
нетарифного регулювання й інших обмежень
у період зберігання. Товари, які вивозяться з
України, розміщуються сьогодні на митних
ліцензійних складах виключно з метою
формування збірних вантажів.
Виходячи з положень Митного кодексу
країна походження товарів, які розміщені під
даний митний режим, принципового
значення не має, тому на митні ліцензійні
склади можуть поміщатися як товари
українського походження, так і іноземні
товари.
Статтею 214 Митного кодексу України
встановлено жорсткі часові рамки
перебування товарів, поміщених під режим
митного складу, під цим митним режимом.
Товари (крім підакцизних), ввезені на митну
територію України, можуть зберігатися на
митному ліцензійному складі до трьох років.
Термін зберігання ввезених в Україну
підакцизних товарів не може перевищувати
трьох місяців із дати їх переміщення під цей
режим. У будь-якому випадку товари мають
бути до закінчення встановлених строків
задекларовані власником в іншому митному
режимі. Що стосується товарів, вивезених за
межі митної території України і поміщених
під режим митного складу, то термін їх
зберігання на митному ліцензійному складі
не повинен перевищувати трьох місяців із
дати поміщення їх під цей режим, і до
закінчення цього терміну вони мають бути
вивезені з України [8].
Товари, що зберігаються на митних
ліцензійних складах, перебувають під
митним контролем, і на проведення різних
операцій із ними накладаються митні
обмеженням. Наприклад, ст. 215 Митного
кодексу України встановлено, що з товарами,
які перебувають у режимі митного складу,
можуть проводитися операції, необхідні для
забезпечення зберігання цих товарів, а також
операції у зв'язку з підготовкою товарів до
продажу (відчуження) і транспортування:
дроблення, формування відправлень,
сортування, упакування, перепакування,
маркування, навантаження, вивантаження,
перевантаження та інші подібні операції [8].
Що стосується дозвільної системи Ук-
раїни, то в установлених законодавством
випадках товари підлягають санітарно-
епідеміологічному, ветеринарному,
фітосанітарному, радіологічному,
екологічному й іншим видам контролю.
Важливість проведення зазначених видів
контролю очевидна, оскільки зберігання
неякісних товарів на митному ліцензійному
складі може заподіяти шкоду іншим товарам.
При даному митному режимі застосо-
вується вантажна митна декларація: для
товарів, які ввозяться в Україну, – типу ІМ-
74, для товарів, що вивозяться з України, –
типу ЕК-74.
Основні завдання митного
ліцензійного складу:
сприяння розвитку зовнішньоеконо-
мічної діяльності України;
створення умов для підготовки
імпортних товарів до їх вільного
використання на території України;
сприяння транзитним перевезенням;
створення умов для таких форм
зовнішньоекономічної діяльності, як продаж
товару на умовах консигнації, реекспорту,
торгівля зразками тощо;
наближення місця митного
оформлення товару, що надходить із-за
кордону, до споживача;
зниження витрат, пов'язаних із
переміщенням товару через митну територію
України;
формування експортних партій товару.
Як відомо, митний режим митний
ліцензійний склад має ряд переваг порівняно
з іншими режимами. Переваги у режимі
митного складу:
1. Ввізні податки і збори не стягуються.
2. Заходи нетарифного регулювання не
застосовуються.
3. Партії товарів можуть випускатися зі
складу з подальшим поверненням (для
проведення сертифікації, для участі у
виставках).
4. Власники МЛС можуть
застосовувати спрощений порядок митного
оформлення товарів за договорами
консигнації або договорами про переробку
ввезеної давальницької сировини іноземного
замовника, будучи стороною цих договорів.
Оподаткування товарів, що ввезені на
територію МЛС і вивозяться з неї,
здійснюється в такий спосіб:
1) операції з ввезення (пересилання)
з-за меж митного кордону України товарів, а
також супутніх таким товарам робіт (послуг)
на територію МЛС, розташованих на
території України, не обкладаються ПДВ,
акцизним збором і ввізним митом. Операції з
подальшого вивезення (пересилання) товарів
із території МЛС на митну територію
України (крім території безмитних магазинів
або інших МЛС) обкладаються податками в
порядку, передбаченому для оподаткування
імпорту товарів;
2) операції з вивезення товарів
(супровідних робіт, послуг) із митної
території України на територію МЛС
обкладаються ПДВ за нульовою ставкою, не
обкладаються акцизним збором і
обкладаються вивізним митом. Під час
здійснення операцій із подальшого вивезення
(пересилання) товарів (супровідних робіт,
послуг) із території МЛС за межі митного
кордону України (експорту) ПДВ (у тому
числі за нульовою ставкою), акцизний збір і
вивізне мито не стягуються.
При імпортних операціях до імпорту
товару прирівнюється вивезення товару з
МЛС (при ввезенні на МЛС товар не підлягає
оподаткуванню), а при експортних
операціях – експортом товару вважається
ввезення товару на МЛС (при вивезенні з
МЛС товари не оподатковуються).
В Україні розрізняють митні ліцензійні
склади відкритого типу (склади, на які
можуть розміщуватися переміщувані через
митний кордон товари будь-якого
підприємства, що вступило у договірні
відносини з власником складу) і склади
закритого типу (склади, призначені
виключно для зберігання товарів, що
належать власнику складу).
Декларування товарів, які розміщені на
митні ліцензійні склади закритого типу,
здійснює власник складу або митний брокер.
Для відкриття митного ліцензійного складу
відкритого типу його власник повинен
отримати ліцензію митного брокера, яка є
підставою для декларування товарів, що
належать іншим підприємствам [11].
Вимоги до митних ліцензійних складів:
закрите з усіх боків приміщення,
призначене для зберігання відповідного виду
товарів;
оснащеність пожежно-охоронною
сигналізацією, наявність під’їзних шляхів,
дотримання норм зберігання товару;
відповідність організації здійснення
ввезення та вивезення товару вимогам
митних, пожежних та інших органів;
гарантованість перебування товару під
постійним митним контролем [10].
Підставою для розміщення товарів на
митний ліцензійний склад є такі документи:
вантажна митна декларація, заповнена
в митному режимі митного складу;
договір зберігання товарів;
зовнішньоекономічний договір
(контракт);
документ контролю за доставкою
товарів у митний орган призначення (при
ввозі товарів в Україну), який завірений у
встановленому порядку посадовою особою
митного органу на кордоні;
товаротранспортна накладна;
рахунок-фактура (інвойс, рахунок-
проформа або інше);
платіжні документи, що
підтверджують перерахування на рахунок
митного органу плати (зборів) за митне
оформлення товарів;
дозвіл відповідного державного органу
на товари, що підлягають санітарному,
екологічному, фітосанітарному або
ветеринарному контролю (у вигляді оцінок
інспекторів цих служб на
товаросупроводжувальних,
товаротранспортних і інших документах);
інші комерційні й
товаросупроводжувальні документи,
необхідні для здійснення митного контролю
й митного оформлення [10].
Товари розміщуються на митний
ліцензійний склад і вивозяться за його межі
винятково у присутності уповноважених
посадових осіб митного органу. Усі операції
на митному ліцензійному складі проводяться
з дозволу митного органу, а робота митного
ліцензійного складу має бути організована
таким чином, щоб не допустити розміщення
на ньому або вилучення з нього товарів без
контролю з боку митного органу. Саме тому,
однією з особливостей роботи митних
ліцензійних складів є те, що товари
зберігаються на них з обов'язковим
накладанням митного забезпечення митного
органу і пломб власником митного
ліцензійного складу. Вимога щодо
накладання митного забезпечення може не
поширюватися на митний ліцензійний склад,
що належить підприємству, внесеному до
переліку підприємств-резидентів, які
користуються режимом сприяння. При цьому
таке підприємство повинне бути учасником
консигнаційної угоди або угоди про
переробку давальницької сировини [14].
Будь-яке переміщення товарів на
митному ліцензійному складі має бути
відображене у складських документах,
форми яких затверджуються митним
органом. Власник митного ліцензійного
складу зобов'язаний на початку кожного
місяця надавати митному органу звіт щодо
товарів, які зберігаються на складі, форма
звіту також установлюється митним органом.
До закінчення встановлених
законодавством України строків зберігання
товарів на митних ліцензійних складах
ввезені товари мають бути заявлені в іншому
митному режимі [8].
Режим „митний склад” дуже зручний і
його можна застосовувати при поставках за
договорами консигнації, коли при ввезенні
товару кінцевий покупець ще невідомий; або
з метою накопичення товарів, формування
партій та відправлень, виконання інших
операцій.
Можна користуватися цим режимом і
при виникненні форс-мажорних обставин –
наприклад, дилер в останній момент розірвав
угоду, а вантаж уже надійшов, і на період
проведення переговорів треба його десь
розмістити з мінімальними затратами. Адже
з товарів, що ввозяться у режим „митний
склад”, не стягується ні мито, ні ПДВ, ні
акциз; більше того, до них також не
застосовуються заходи нетарифного
регулювання (квотування, ліцензування
тощо) та інші обмеження, що можуть діяти
при імпорті [15].
Консигнаційні угоди викликають
підвищений інтерес в українських
підприємств. За умовами консигнаційних
угод одна сторона (консигнатор)
зобов'язується за дорученням іншої сторони
(консигнанта) протягом певного часу
(терміну угоди консигнації) за визначену
винагороду продати з консигнаційного
складу товари, що належать консигнанту.
Зважаючи на відсутність в Україні
консигнаційних складів, ці угоди у даний час
реалізуються через митні ліцензійні склади, а
основною причиною, що обумовлює
використання митного ліцензійного складу, є
те, що протягом усього періоду консигнації
товар має знаходитися під митним
контролем. При поміщенні ж товарів на
митний ліцензійний склад вони зберігаються
без стягнення мита та інших податків і без
застосування в період зберігання заходів
нетарифного регулювання й інших обмежень
[16].
У найбільш поширеній імпортній
консигнаційній операції беруть участь дві
сторони: нерезидент (консигнант), який
здійснює поставку товарів для їх подальшої
реалізації в Україні, і резидент
(консигнатор), який, не отримавши права
власності на товари, безпосередньо здійснює
їх продаж на території України з митного
ліцензійного складу (рис. 1).
Реалізація консигнаційної угоди
починається з укладання
зовнішньоекономічного договору
(контракту) консигнації, на підставі якого
товари ввозяться в Україну. Декларування
товарів у режимі митного складу
проводиться з поданням митному органу
договору зберігання між суб'єктом
зовнішньоекономічної діяльності і
власником митного ліцензійного складу,
зовнішньоекономічного договору
(контракту) консигнації, комерційних,
товаро-транспортних та інших необхідних
документів. Після цього товари
розміщуються на митний ліцензійний склад,
де буде здійснюватися їх підготовка до
продажу на митній території України.
Підставою для митного оформлення
імпорту буде окремий
зовнішньоекономічний договір (контракт),
наприклад, купівлі-продажу товарів,
укладений між контрагентами угоди. Партії
товару для митного оформлення імпорту
формуються консигнатором на підставі
виставлених консигнантом рахунків-фактур
(під договір купівлі-продаж), і після подання
митному органу імпортної вантажної митної
декларації, необхідних комерційних,
транспортних та дозвільних документів
уповноважених державних органів, сплати
встановлених податків і зборів проводиться
митне оформлення імпорту.
Оскільки товари, що ввозяться в
Україну на умовах консигнації, залишаються
власністю консигнанта, у період реалізації
консигнаційної угоди контрагенти можуть
дійти рішення про необхідність перегляду
ціни товарів (якщо це передбачено у
зовнішньоекономічному договорі (контракті)
консигнації). У такому випадку ціна товарів
фіксується в зовнішньоекономічному
договорі (контракті) купівлі-продажу,
укладеному контрагентами, безпосередньо
перед випуском товарів із
митного ліцензійного складу, а також у ко-
мерційних документах (рахунку-фактурі,
рахунку проформі та ін.).
Після завершення митного оформлення
та вивезення товарів зі складу на підставі
зовнішньоекономічного договору
(контракту) купівлі-продажу резидент
перераховує гроші консигнанту за частину
товарів [15, 319].
Товари підлягають поверненню
власнику (або іншій особі, за його
вказівкою), якщо з яких-небудь причин
резиденту не вдалося здійснити продаж
товарів із митного ліцензійного складу і
якщо договір консигнації передбачає таке
повернення. У такому випадку підставою для
митного оформлення товарів для подальшого
їх вивезення за межі митної території
України є вантажна митна декларація,
заповнена в митному режимі транзиту [1, 40].
Передбачено це у ст. 71 Митного ко-
дексу України, а також розділом ІІІ листа
Держмитслужби України від 06.05.1997 р.
№ 11/6-3964.
Рис. 1. Роль митних складів у консигнаційних операціях
Нормативно-правові акти Держмит-
служби передбачають дещо спрощений
порядок проведення митного контролю та
митного оформлення товарів, які
переміщуються через митні ліцензійні
склади, власники яких внесені до переліку
українських підприємств, які користуються
режимом сприяння (відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 14.04.1999 р.
№ 593 "Про сприяння зовнішньоекономічній
діяльності"). З дозволу митного органу
власник складу має право на застосування до
товарів, які розміщуються на МЛС,
спрощеного порядку проведення митного
контролю та митного оформлення цих
товарів, який передбачає:
внесення адреси митного ліцензійного
складу в перелік місць прибуття
автотранспорту, затверджений Наказом
Держмитслужби України від 15.11.1999 р. №
721 "Про визначення місць прибуття
автотранспорту"; [6];
використання як документа контролю
доставки товарів, які ввозяться в Україну,
попереднього повідомлення типу
"Маніфест". Спрощення полягає в тому, що
цей Маніфест передається у Єдину
автоматизовану інформаційну систему
Держмитслужби України засобами
електронного зв'язку безпосередньо з
робочого місця посадової особи митного
ліцензійного складу, що виключає втрати
часу на оформлення цього документа;
Митний ліцензійний склад
Українське підприємство
Консигнатор-резидент
Консигнант-нерезидент
можливість не накладати митні
забезпечення на приміщення митного
ліцензійного складу (нагадаємо, що на
митних ліцензійних складах товари
зберігаються з обов'язковим накладанням
митного забезпечен-
ня);
право власника митного ліцензійного
складу здійснювати без дозволу посадової
особи митного органу формування партій
товару, що готуються до випуску у вільний
обіг чи до відправлення в митницю
призначення на митній території України;
необов'язковість проведення митного
огляду товарів при митному оформленні їх
імпорту;
рішення про доречність проведення
огляду приймає посадова особа митного
органу.
Дозвіл на застосування до товарів, які
переміщуються через такий митний
ліцензійний склад, спрощеного порядку
митного контролю та митного оформлення
може бути видано митним органом за заявою
власника митного ліцензійного складу. У
заяві зазначаються такі відомості:
наявність зовнішньоекономічного
договору консигнації та/або договору про
переробку на митній території України
ввезеної давальницької сировини іноземного
замовника;
необхідність (недоцільність)
накладання митного забезпечення на
приміщення митного ліцензійного складу;
можливість формування партій товарів
без отримання дозволу на те посадової особи
митного органу;
необхідність застосування Маніфесту
як документа контролю за доставкою товарів
у митницю призначення;
необхідність внесення адреси митного
ліцензійного складу до Переліку місць
прибуття автотранспорту;
дані про керівника митного
ліцензійного складу (прізвище, ім'я, по
батькові).
Рішення про застосування спрощеного
порядку митного контролю та митного
оформлення до товарів, які розміщуються на
конкретному митному ліцензійному складі,
оформлюється наказом митного органу, який
передбачає обов'язкову розробку та
затвердження митним органом процедури,
яка визначає особливості функціонування
складу при застосуванні такого порядку. У
разі порушення митних правил під час
застосування спрощеного порядку митного
контролю та митного оформлення до товарів,
які переміщуються через митний ліцензійний
склад, рішення про прийняття такого
порядку може бути анульовано.
Використання режиму митного складу
дозволяє здійснювати великі закупівлі в той
момент, коли пропозиція на зовнішньому
ринку є найбільш вигідною з метою
подальшого продажу в той час, коли попит
на внутрішньому ринку зарубіжних країн
буде найбільш сприятливим. Режим митного
складу має свої переваги як для імпортерів,
так і для експортерів. Алгоритм
використання режиму митного складу при
здійсненні імпортних операцій подано на
рис. 2.
Після ввозу товарів в Україну і при-
йняття рішення про розміщення вантажу на
МЛС (етап 1). Підприємство-імпортер
підписує договір зберігання товарів на
митному ліцензійному складі (етап 2), який
укладається із власником складу. Далі
суб’єкт декларує товари у режим митного
складу. Вантажна митна декларація (ВМД)
типу IM. 74 є підставою для поміщення
товарів на митний ліцензійний склад, надалі
здійснюється зберігання товарів під митним
контролем.
ВМД типу ІМ-74 реєструється у
відповідному журналі, до декларації
подаються такі документи:
договір про зберігання товарів на
митному ліцензійному складі між власником
митного ліцензійного складу та особою, яка
розміщує ці товари на склад,
зовнішньоекономічний договір (контракт);
товаротранспортні та інші товаросуп-
ровідні документи (накладні, коносаменти,
специфікації, рахунки-фактури тощо);
дозволи органів державної влади, які
здійснюють контроль під час переміщення
товарів через митний кордон України
відповідно до ст. 27 Митного кодексу
України.
Ці документи перевіряються
інспектором митниці, у зоні діяльності якої
знаходиться МЛС (4 етап). Після цього
приймається рішення про відповідність
документів і проставляється штамп «Під
митним контролем», а у разі невідповідності
даних у документах складається протокол
про порушення митних правил (ПМП) (етап
5).
Після перевірки документів
проводиться митний огляд вантажу (6 етап).
Проведення митного огляду включає:
перевірка цілісності митного
забезпечення;
перевірка відповідності вантажу, що
фактично надійшов до даних, які заявлені у
ВМД та товаросупровідних документах.
Митний огляд здійснюється у
присутності представників МЛС,
вантажоодержувача та представників
контролюючих органів (у разі необхідності
застосовуються інші види контролю). Якщо
виявили певні невідповідності, складається
протокол про порушення митних правил (7
етап).
Рис. 2. Алгоритм оформлення товарів у режимі митного складу
з метою подальшого імпорту
1. Прийняття рішення про розміщення ввезених товарів на МЛС
10. Підписання з уповноваженим органом сертифікації договору
про проведення сертифікаційних робіт
13. Вивезення товарів
з України у режим
ЕК 10
11. Надання зразків товару органу сертифікації
12. Повернення зразків товару (якщо сертифікація проводилася
неруйнівними методами)
2. Підписання договору зберігання ввезених товарів на МЛС
4. Перевірка дозвільних документів
Приймається рішення 5. Протокол про ПМП
6. Митний огляд
Товар відповідає
8. Митне оформлення
7. Протокол про ПМП
3. Подання ВМД ІМ-74 та пакета документів
9. Розміщення товарів на МЛС
Кінець процесу
Початок процесу
Видача сертифіката, свідоцтва про
визнання іноземного сертифіката
14. Перебування товарів на МЛС
та переведення до режиму імпорту
Після здійснення огляду вантажу, у
разі фактичної відповідності вантажу
відомостям, заявленим у ВМД, інспектор
митниці проставляє відбиток особистої
номерної печатки на ВМД типу ЕК-74 (8
етап). І товар розміщується на складі (9
етап).
Практика здійснення імпортних
операцій передбачає отримання сертифікатів
відповідності з Держстандарту. Сертифікація
передбачає надання зразків імпортованих
товарів до уповноваженого органу
сертифікації (10 етап).
Після підписання договору зразки
відповідних товарів надаються на
сертифікацію (11 етап).
У випадку проведення
сертифікаційних робіт неруйнівними
методами зразки товару після проведення
сертифікації повертаються на митний
ліцензійний склад (12 етап). Якщо ж
сертифікація проводилася руйнівними
методами, то митному органу надається
документ органу сертифікації, що
підтверджує знищення зразків.
Підставою для декларування товарів у
режимі імпорту є сертифікат відповідності
або свідчення про визнання іноземного
сертифіката, або їх копії, які видані
Держстандартом. За наявності одного із цих
документів товари можуть бути випущені у
вільний обіг. При випуску товарів із митного
ліцензійного складу митні платежі
сплачуються в повному обсязі (з обліком
виданих і знищених зразків, якщо
випробування були проведені руйнівними
методами) [16].
Після видачі сертифіката товари
можуть ще три роки зберігатися на МЛС чи
бути оформлені в режим імпорту (12 етап).
З товарами, що зберiгаються на мит-
ному лiцензiйному складi, можуть проводи-
тися такі операцiї для забезпечення їх збе-
рiгання:
переміщення товарів у межах складу з
метою раціонального розміщення;
чищення;
провітрювання;
створення оптимального температур-
ного режиму;
сушіння (у тому числі потоком тепла);
фарбування;
захист від корозії;
боротьба зі шкідниками;
інвентаризація;
операції підготовки до продажу і транс-
портування: подрібнення партій; формування
відправлень; сортування; пакування; переп-
акування; маркування; навантаження; роз-
вантаження; перевантаження; тестування.
Дозвіл на проведення даних операцiй
видається начальником митного органу або
уповноваженою ним посадовою особою на
пiдставi заяви власника товару.
Заява подається у двох примiрниках,
реєструється митним органом у встановлено-
му порядку та розглядається протягом трьох
робочих днiв пiсля її реєстрацiї.
Вiдновлення упаковки товарiв, по-
шкодженої пiд час їх транспортування на
митний лiцензiйний склад, здiйснюється пiд
контролем митного органу зі складенням
вiдповiдного акта.
Для проведення операцiй із товарами,
якi перебувають у режимi митного складу,
оформлюється окремий (разовий) дозвiл у
вигляді резолюцiї "Дозволено", яка накла-
дається начальником митного органу або
уповноваженою ним посадовою особою на
обох примiрниках заяви. Резолюцiя скрiплю-
ється печаткою митного органу або
особистою номерною печаткою вiдповiдної
посадової особи.
У разi прийняття рiшення про вiдмову
у проведеннi операцiй начальник митного
органу або уповноважена ним посадова
особа накладає на обох примiрниках заяви
резолюцiю "Заборонено" iз зазначенням
причин вiдмови вiдповiдно до законодавства.
Резолюцiя скрiплюється печаткою митного
органу або особистою номерною печаткою
вiдповiдної посадової особи.
Перший примiрник заяви з резолюцiєю
начальника митного органу або уповноваже-
ної ним посадової особи зберiгається у вiд-
повiдному митному органi, другий – відда-
ється заявнику особисто або надсилається
йому поштою (з повiдомленням про вручен-
ня).
Усi операцiї, що проводяться з
товарами, якi перебувають у режимi митного
складу, не повиннi змiнювати характеристик,
за якими товари були класифiкованi згiдно з
Українською класифiкацiєю товарiв зовнiш-
ньоекономiчної дiяльностi (УКТЗЕД).
Відмова Держстандарту у видачі
дозвільного документа є підставою для
вивезення товару за межі митної території
України (13 етап).
Отже, режим «митний склад» дуже
зручний і його можна застосовувати при
поставках за договорами консигнації, коли
при ввезенні товару кінцевий покупець ще
невідомий; або з метою накопичення товарів,
формування партій товару. Але виникає ряд
правових колізій з його використанням, які
потребують нагального вирішення.
Основні проблеми, що виникають при
використанні режиму митного складу,
наведено нижче.
1. Перебування товарів під митним
режимом митного складу не потребує сплати
податків і зборів, передбачених при імпорті,
дозволяє зробити розбивку (дроблення)
партій товарів, що зберігаються з
урахуванням потреб підприємства-імпортера.
Але товар не можна помістити на склад
тимчасового зберігання, бо у ст. 109
Митного кодексу України визначений
перелік операцій, які можуть проводитися з
товарами, що зберігаються на такому складі.
Даний перелік не передбачає роздрібнення
партії товарів. Доцільно внести коригування
до ст. 109 у напрямі надання дозволу щодо
роздріблення партії товару.
2. Протягом декількох років
підприємства стикаються із проблемами
поміщення товарів на МЛС. Це стосується
зовнішньоекономічних угод, які
передбачають надан-
ня послуг, пов'язаних із зберіганням товарів
на території України. Проблема виникає
через лист Держмитслужби України від
06.05.1997 р. № 11/6-3964, який пояснює
митним органам деякі норми Положення про
відкриття та експлуатацію митних
ліцензійних складів, затверджене наказом
Держмитслужби України від 31.12.1996 р. №
592. У розділі листа йдеться про те, що
розміщення товарів під режим митного
складу проводиться на підставі
зовнішньоекономічного договору
(контракту) та договору на зберігання товару
на митному ліцензійному складі. Розміщення
товарів у режим митного складу на підставі
договору на зберігання між власником
складу та нерезидентом – власником товару
без зовнішньоекономічного договору
(контракту) – забороняється. Доцільно
внести коригування в даний лист і надати
дозвіл розміщувати товар на складі без
зовнішньоекономічного контракту.
3. Ще одна проблема, з якою можуть
зіткнутися українські підприємства, – це
передача права власності на товари, що
зберігаються на митному ліцензійному
складі, одним нерезидентом іншому. Світова
практика (це чітко прописано в Кіотській
конвенції) допускає передачу права власності
на товари, що знаходяться на митному
ліцензійному складі. В Україні процедура
митного контролю в таких випадках не
формалізована, унаслідок чого українські
підприємства стикаються з певними
труднощами щодо випуску товарів із митних
ліцензійних складів при передачі прав
власності на товар
4. Ще однією із проблем, з якою
стикаються власники товарів, які прагнуть
помістити свій товар у МЛС, – не
встановлена чітка плата за користуванням
МЛС. Керівники митними складами можуть
самі встановлювати її розмір, або це також
може відбуватися на основі якоїсь спільної
домовленості (наприклад, на умовах бартеру
тощо). Доцільно впровадити єдину цінову
політику щодо надання послуг митних
ліцензійних складів із врахуванням
регіонального аспекту.
5. Проблемою є і те, що не встановлено
чіткого контролю за залишками товарів, які
залишаються на МЛС. Ці залишки можуть
знаходитися на митному складі
невизначений строк. І будуть витрачатися
кошти на їх зберігання. Сьогодні також
немає нормативно-правових актів, які б
регулювали питання контролю за залишками.
Необхідно встановити чітку систему
контролю за зберіганням залишків та їх
знищенням.
6. Великою проблемою для країни є
затягування процесу сплати податків при ім-
портних операціях. Доцільно зменшити тер-
мін перебування товарів на складах до 2
років і внести зміни до Митного кодексу
України.
7. Наступною проблемою є
невідповідність обладнання митних складів
існуючим вимогам. Необхідно забезпечити
сприятливий стан митних складів. Тобто
забезпечити їх необхідними технічними та
захисними засобами, щоб митні склади були
в змозі забезпечити потрібний режим
зберігання товарів. Виокремити спеціальні
площі для організації там митних
ліцензійних складів поблизу від пунктів
пропуску або митних постів. Під час
відкриття митних ліцензійних складів,
складів тимчасового зберігання відкритого
типу або переоформлення їх діючих доку-
ментів дозвільного характеру, виданих
митними органами, в обов'язковому порядку
здійснювати перевірку складських примі-
щень, резервуарів, холодильних чи моро-
зильних камер, критих чи відкритих май-
данчиків, які будуть використовуватися або
використовуються як митний ліцензійний
склад, склад тимчасового зберігання відкри-
того типу, на відповідність їх конструкції,
облаштування вимогам законодавчих і
нормативно-правових актів України.
8. Однією з провідних проблем
регулювання діяльності митних складів є
недосконалість існуючого законодавчого
регулювання діяльності митних складів та
складів тимчасового зберігання. Згідно із ст.
216 Митного кодексу України ліцензування
діяльності, пов'язаної з відкриттям та
експлуатацією митних ліцензійних складів,
здійснюється відповідно до Закону України
"Про ліцензування певних видів
господарської діяльності". Водночас
діяльність, пов'язана з відкриттям та
експлуатацією митних ліцензійних складів,
не віднесена до видів діяльності, які
підлягають ліцензуванню, згідно із Законом
України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності". Крім того,
відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 14.11.2000 № 1698 „Про
затвердження переліку органів ліцензування"
Держмитслужба не є державним органом
ліцензування діяльності, пов'язаної з
відкриттям та експлуатацією митних
ліцензійних складів [17]. Таким чином, на
сьогодні існує правова колізія щодо
ліцензування діяльності митних ліцензійних
складів. Необхідно внести певні зміни до
законодавчих актів, що регулюють діяльність
митних ліцензійних складів та складів
тимчасового зберігання.
Слід зазначити необхідність
використання логістики при розміщенні
складів (особливо це стосується м. Києва) і
розташування товару на них.
Висновки. Отже, до нової редакції
Митного кодексу України слід внести
нижченаведені зміни щодо режиму митного
складу.
1. Метою даного режиму є зберігання
товарів, які ввозяться чи вивозяться з
України під митним контролем без
справляння податків і зборів і без
застосування до них заходів нетарифного
регулювання чи інших обмежень у період
зберігання.
2. Суб’єктами є резистенти та
нерезиденти України, які займаються
зовнішньоекономічною діяльністю та мають
певні
домовленості з іншими країнами. Даним
суб’єктам потрібен час для переведення
товарів під митні режими імпорту чи
експорту.
3. Терміни розміщення товару під
даний режим для товарів, що імпортуються –
один рік, для товарів, що експортуються –
чотири місяці.
4. До стимулів належить відсутність
будь-якої системи оподаткування товарів та
нетарифних обмежень. Наявність
достатнього часу для переведення товарів в
інший режим, тобто відтягування терміну
сплати податків.
До обмежень належать часові рамки
даного режиму, необхідність підписання
договору із власником складу та сплата
певних платежів за збереження. До обмежень
відноситься чіткий перелік операцій, які
можуть здійснюватися з товаром:
переміщення товарів у межах складу з
метою раціонального розміщення;
чищення;
провітрювання;
створення оптимального температур-
ного режиму;
сушіння (у тому числі потоком тепла);
фарбування;
захист від корозії;
боротьба зі шкідниками;
інвентаризація;
операції підготовки до продажу і
транспортування: подрібнення партій;
формування відправлень; сортування;
пакування; перепакування; маркування;
навантаження; розвантаження;
перевантаження; тестування.
Для проведення операцiй із товарами,
якi перебувають у режимi митного складу,
оформлюється окремий (разовий) дозвiл у
вигляді резолюцiї "Дозволено", яка наклада-
ється начальником митного органу або
уповноваженою ним посадовою особою на
обох примiрниках заяви. Резолюцiя скрiплю-
ється печаткою митного органу або особис-
тою номерною печаткою вiдповiдної поса-
дової особи.
У разi прийняття рiшення про вiдмову
у проведеннi операцiй начальник митного
органу або уповноважена ним посадова осо-
ба накладає на обох примiрниках заяви
резолюцiю "Заборонено" iз зазначенням при-
чин вiдмови вiдповiдно до законодавства.
Резолюцiя скрiплюється печаткою митного
органу або особистою номерною печаткою
вiдповiдної посадової особи.
Перший примiрник заяви з резолюцiєю
начальника митного органу або уповноваже-
ної ним посадової особи зберiгається у вiд-
повiдному митному органi, другий –
віддається заявнику особисто або
надсилається йому поштою (з повiдомленням
про вручення).
Усi операцiї, що проводяться з
товарами, якi перебувають у режимi митного
складу, не повиннi змiнювати характеристик,
за якими товари були класифiкованi згiдно з
Українською класифiкацiєю товарiв зовнiш-
ньоекономiчної дiяльностi.
6. До алгоритму дій відноситься ряд
послідовних етапів. Після ввозу товарів в
Україну і прийняття рішення про розміщен-
ня вантажу на МЛС. Підприємство-імпортер
підписує договір зберігання товарів на
митному ліцензійному складі, який
укладається із власником складу. Далі
суб’єкт декларує товари у режим митного
складу. Вантажна митна декларація (ВМД)
типу IM-74 є підставою для поміщення
товарів на митний ліцензійний склад, і надалі
здійснюється зберігання товарів під митним
контролем.
ВМД типу ІМ-74 реєструється у
відповідному журналі, до декларації
подаються такі документи:
договір про зберігання товарів на
митному ліцензійному складі між власником
митного ліцензійного складу та особою, яка
розміщує ці товари на склад,
зовнішньоекономічний договір (контракт);
товаротранспортні та інші товаросуп-
ровідні документи (накладні, коносаменти,
специфікації, рахунки-фактури тощо);
дозволи органів державної влади, які
здійснюють контроль під час переміщення
товарів через митний кордон України
відповідно до ст. 27 Митного кодексу
України.
Ці документи перевіряються
інспектором митниці, у зоні діяльності якої
знаходиться МЛС. Після цього приймається
рішення про відповідність документів і
проставляється штамп «Під митним
контролем», а у разі невідповідності даних у
документах складається протокол про
порушення митних правил (ПМП).
Після перевірки документів
проводиться митний огляд вантажу.
Після здійснення огляду вантажу, у
разі фактичної відповідності вантажу
відомостям, заявленим у ВМД, інспектор
митниці проставляє відбиток особистої
номерної печатки на ВМД типу ЕК-74. І
товар розміщується на складі.
Література
1. Пашко П.В. Митна безпека (теорія,
методологія та практичні рекомендації):
моногр. / В. Пашко. – Одеса: АТ «ПЛАСКЕ»,
2009. – 628 с.
2. Ляшенко В.И. Регулирование
развития малого предпринимательства в
Украине: проблеми и пути решения: моногр.
/ В.И. Ляшенко. – Донецк: ИЭП НАН
Украины, 2007. – 452 с.
3. Коляда С.П. Економічна складова
діяльності митних органів у системі забез-
печення державних пріоритетів України:
моногр. / С.П. Коляда. – Дніпропетровськ:
АМСУ, 2007. – 238 с.
4. Каромбович І.М. Митна система та її
роль в регулюванні зовнішньої торгівлі Ук-
раїни: моногр. / І. Карамбович. –
Дніпропетровськ: АМСУ, 2009. – 281 с.
5. Мостовий А.С. Зміни в митному пра-
ві Європейського Союзу / А.С. Мостовий //
Митна справа. – 2006. – № 5 (47). – С. 33-38.
6. Іщук І.О. Митні ініціативи в глобаль-
ному просторі: моногр. / І. Іщук. – Тернопіль:
Підручники і посібники, 2007. – 304 с.
7. Таможенная параллель [Электрон-
ный ресурс]. – Режим доступа: http://www.
customs.com.ua/paralel/.
8. Митний кодекс України: станом на
1 вересня 2007 р. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007.
– 216 с.
9. Постанова Кабінету Міністрів
України від 12.12.2002 р. № 1867 «Деякі
питання застосування режиму митний склад»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.customs.gov.ua.
10. Наказ Державної митної служби від
31.12.1996 р. № 592 «Про затвердження
положення про відкриття та експлуатацію
митних ліцензійних складів» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
www.customs.gov.ua.
11. Науменко В.П. Применение
таможенных режимов в Украине: теория,
практика, рекомендации: науч. пособ. / В.П.
Науменко – К.: Знання, 2005. – 430 с.
12. Лист Державної митної служби
України від 06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП
«Про оподаткування товарів в залежності від
обраного митного режиму» [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: www.customs.gov.ua.
13. Постанова Кабінету Міністрів Ук-
раїни від 02.12.1996 р. № 1446 «Про
впорядкування діяльності митних
ліцензійних складів» [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: www.customs.gov.ua.
14. Постанова Кабінету Міністрів Ук-
раїни від 14.04.1999 р. № 593 «Про сприяння
зовнішньоекономічної діяльності» [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу: www.cus-
toms. gov.ua.
15. Постанова Кабінету Міністрів Ук-
раїни від 04.11.1997 р. № 1211 «Про
твердження Порядку митного оформлення
імпортних товарів (продукції), підметів
обов'язкової сертифікації в Україні»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.customs.gov.ua.
16. Лист Державного митного коміте-
ту (Держмитслужби) № 11/2-10-12802 від
21.12.2002 р. «Щодо митного оформлення
товарів за договорами консигнації»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.customs.gov.ua.
17. Постанова Кабінету Міністрів Ук-
раїни від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затверд-
ження переліку органів ліцензування» [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: www.cus-
toms.gov.ua.
www.customs.gov.ua
www.customs.gov.ua
www.customs.gov.ua
www.customs.gov.ua
www.cus-
www.customs.gov.ua
www.customs.gov.ua
www.cus-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27033 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:54:26Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осадча, Н.В. 2011-09-26T19:21:46Z 2011-09-26T19:21:46Z 2010 Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення / Н.В. Осадча // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 26-38. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27033 Проаналізовано елементи митних процедур у межах режиму “митний склад”, побудовано алгоритми митних операцій і визначено напрями їх удосконалення.
 Ключові слова: алгоритм, митний склад, митні платежі, договор зберігання. Проанализированы элементы таможенных процедур режима «таможенный склад», построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования.
 Ключевые слова: алгоритм, таможенный склад, таможенные платежи, договор сохранности. The article analyses the elements of customs procedures of “customs warehouse” regime, builds the algorithms of customs operations and marks the ways to improve them.
 Keywords: algorithm, customs warehouse, customs payments, safety agreement. uk Інститут економіки промисловості НАН України Проблеми сучасної економіки Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення Режим таможенного склада: алгоритм его использования и пути совершенствования “Customs warehouse” regime: an algorithm for its using and ways of improving Article published earlier |
| spellingShingle | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення Осадча, Н.В. Проблеми сучасної економіки |
| title | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| title_alt | Режим таможенного склада: алгоритм его использования и пути совершенствования “Customs warehouse” regime: an algorithm for its using and ways of improving |
| title_full | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| title_fullStr | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| title_full_unstemmed | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| title_short | Режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| title_sort | режим митного складу: алгоритм його використання та шляхи вдосконалення |
| topic | Проблеми сучасної економіки |
| topic_facet | Проблеми сучасної економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27033 |
| work_keys_str_mv | AT osadčanv režimmitnogoskladualgoritmiogovikoristannâtašlâhivdoskonalennâ AT osadčanv režimtamožennogoskladaalgoritmegoispolʹzovaniâiputisoveršenstvovaniâ AT osadčanv customswarehouseregimeanalgorithmforitsusingandwaysofimproving |