Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення

Здійснено оцінку дійсної конкурентоспроможності промисловості України, виявлено диспропорції та вироблено рекомендації щодо зменшення зовнішнього негативного впливу накшталт фінансової кризи 2008-2009 рр., що мала зовнішнє походження і спричинила значний негативний вплив на промисловість України. На...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Ромусік, Я.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Subjects:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27037
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 53-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27037
record_format	dspace
spelling	Ромусік, Я.В. 2011-09-27T09:11:08Z 2011-09-27T09:11:08Z 2010 Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 53-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27037 Здійснено оцінку дійсної конкурентоспроможності промисловості України, виявлено диспропорції та вироблено рекомендації щодо зменшення зовнішнього негативного впливу накшталт фінансової кризи 2008-2009 рр., що мала зовнішнє походження і спричинила значний негативний вплив на промисловість України. На основі синтезу трьох складових конкурентоспроможності: цінової конкурентоспроможності, інноваційної діяльності та технологічної спеціалізації, а також продуктивності праці здійснено оцінку дійсної конкурентної позиції промислового комплексу України на сучасному етапі. Ключові слова: конкурентоспроможність промисловості, структура випуску, структура експорту, інновації, бізнес-клімат. Дана оценка действительной конкурентной позиции промышленности Украины. Выявлены диспропорции и выработаны рекомендации относительно уменьшения внешнего негативного влияния наподобие финансового кризиса 2008-2009 гг. На основе синтеза трёх составляющих конкурентоспособности: ценовой конкурентоспособности, инновационной деятельности и технологической специализации, а также производительности труда осуществлена оценка действительной конкурентной позиции промышленного комплекса Украины на современном этапе. Ключевые слова: конкурентоспособность промышленности, производительность труда, структура выпуска, структура экспорта, инновации, бизнес-климат. The paper estimates the real competitiveness of Ukraine’s industry, reveals disproportions and gives recommendations to minimize such negative external influence as the financial crisis 2008–2009. Based on the synthesis of three components of competitiveness: price competitiveness, innovative activity, technological specialization and labour productivity, the real competitiveness of Ukraine’s industrial complex in the present time is estimated. Keywords: competitiveness of industry, structure of industrial output, structure of exports, innovations, business climate. uk Інститут економіки промисловості НАН України Промисловість: проблеми розвитку та управління Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення Конкурентоспособность промышленности Украины: состояние и средства повышения Industrial competitiveness of Ukraine: situation and mechanisms of increase Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення
spellingShingle	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення Ромусік, Я.В. Промисловість: проблеми розвитку та управління
title_short	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення
title_full	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення
title_fullStr	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення
title_full_unstemmed	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення
title_sort	конкурентоспроможність промисловості україни: стан та засоби підвищення
author	Ромусік, Я.В.
author_facet	Ромусік, Я.В.
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
publishDate	2010
language	Ukrainian
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Конкурентоспособность промышленности Украины: состояние и средства повышения Industrial competitiveness of Ukraine: situation and mechanisms of increase
description	Здійснено оцінку дійсної конкурентоспроможності промисловості України, виявлено диспропорції та вироблено рекомендації щодо зменшення зовнішнього негативного впливу накшталт фінансової кризи 2008-2009 рр., що мала зовнішнє походження і спричинила значний негативний вплив на промисловість України. На основі синтезу трьох складових конкурентоспроможності: цінової конкурентоспроможності, інноваційної діяльності та технологічної спеціалізації, а також продуктивності праці здійснено оцінку дійсної конкурентної позиції промислового комплексу України на сучасному етапі. Ключові слова: конкурентоспроможність промисловості, структура випуску, структура експорту, інновації, бізнес-клімат. Дана оценка действительной конкурентной позиции промышленности Украины. Выявлены диспропорции и выработаны рекомендации относительно уменьшения внешнего негативного влияния наподобие финансового кризиса 2008-2009 гг. На основе синтеза трёх составляющих конкурентоспособности: ценовой конкурентоспособности, инновационной деятельности и технологической специализации, а также производительности труда осуществлена оценка действительной конкурентной позиции промышленного комплекса Украины на современном этапе. Ключевые слова: конкурентоспособность промышленности, производительность труда, структура выпуска, структура экспорта, инновации, бизнес-климат. The paper estimates the real competitiveness of Ukraine’s industry, reveals disproportions and gives recommendations to minimize such negative external influence as the financial crisis 2008–2009. Based on the synthesis of three components of competitiveness: price competitiveness, innovative activity, technological specialization and labour productivity, the real competitiveness of Ukraine’s industrial complex in the present time is estimated. Keywords: competitiveness of industry, structure of industrial output, structure of exports, innovations, business climate.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27037
citation_txt	Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 4. — С. 53-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT romusíkâv konkurentospromožnístʹpromislovostíukraínistantazasobipídviŝennâ AT romusíkâv konkurentosposobnostʹpromyšlennostiukrainysostoânieisredstvapovyšeniâ AT romusíkâv industrialcompetitivenessofukrainesituationandmechanismsofincrease
first_indexed	2025-11-27T01:56:40Z
last_indexed	2025-11-27T01:56:40Z
_version_	1850792265365061632
fulltext	Я.В. Ромусік КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: СТАН ТА ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ У глобальному звіті з конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) Україна перемістилася з 72 місця у 2007-2008 рр. на 82 місце з 134 країн світу у 2009-2010 рр. [1]. Такі тенденції є загрозливими для національної безпеки й потребують виявлення проблемних моментів і визначення комплексу дій щодо підвищення конкурентної позиції України, у тому числі у промисловому комплексі. Еволюція пізнання процесів конку- рентоспроможності починається з розкриття А. Смітом конкурентних переваг. У роботах Д. Рікардо, А. Маршала, Дж. Кейнса, В. Лео- нтьєва, Й. Шумпетера, М. Портера, С. Брю, К. Макконела, П. Самуельсона, Дж. Робінсона, Дж. К. Гелбрайта та інших було закладено зміст, форми та методи конкурентної боротьби, обґрунтовано загальні закономірності ринкової організації господарства. Також дослідженню теорії та практики оцінки конкурентоспроможності, тактики та стратегії управління на макро-, мезо- та мікрорівнях присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних учених: Ю. Бажала, Я. Базилюк, В. Гейця, Д. Галімова, М. Гельвановського, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, Р. Фатхутдінова та ін. Їх праці пов’язані з теоретичними моментами поняття „конкурентоспроможність” і окремими механізмами, що впливають на підвищення конкурентоспроможності й набуття конкурентних переваг. У даному дослідженні на основі синтезу трьох складових конкурентоспроможності: цінової конкурентоспроможності, інноваційної діяльності та технологічної спеціалізації, а також продуктивності праці здійснено оцінку дійсної конкурентної позиції промислового комплексу України на сучасному етапі. Конкурентоспроможність країни і про- мислового комплексу зокрема, є запорукою спроможності націй забезпечувати порівняно високі стандарти життя, залишаючись відкритими для міжнародної конкуренції. Мета статті – оцінити стан цінової та технологічної конкурентоспроможності в розрізі технологічних секторів, установити пропорції розподілу імпортної та вітчизняної продукції на ринку країни, виявити механізми інвестиційного та бізнес-клімату, стимулювання споживчого внутрішнього попиту, переформатування структури промисловості, поліпшення її цінових та технологічних характеристик задля підвищення конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва. Технологічна конкурентоспроможність промисловості України За розрахунками на основі даних „Science and engineering indicators 2010”, National Science Foundation, USA (табл. 1) визначено, що Україна має в 4 рази меншу частку товарів високотехнологічних видів діяльності у структурі промисловості, ніж США, у 2,8 раза ніж ЄС, у 2,7 раза відстає від відповідного показника Японії, у 1,5 раза від країн регіонів Латинської Америки та Близького Сходу, у 1,9 раза від Канади та в 1,3 раза від показника Австралії. І, хоча Україна незначно, але випереджає за відповідним показником Індію, Південну Африку, Росію, Нову Зеландію, Болгарію, Грецію і Португалію, загалом має в 2,6 раза меншу частку (2007 р.) товарів високотехнологічних видів промислової діяльності у структурі промисловості, ніж усереднена відповідна частка різних регіонів світу, що дає підстави говорити про менш технологічно конкурентоспроможну структуру вітчизняної промисловості, ніж у цілому по регіонах світу. Необхідним є поглиблення потенціалу промислово- технологічної переробки та створення умов для вдосконалення відтворювальної структури промисловості за технологічними укладами вищого рівня. ___________________________ © Ромусік Яніна Василівна – кандидат економічних наук. Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ. ISSN 1562-109X Таблиця 1 Частка товарів високотехнологічних видів промислової діяльності в загальній структурі промисловості України і країн світу, % 1 Регіон / Країни Роки 1995 2000 2005 2007 1 2 3 4 5 Світ 12,924 15,264 14,165 13,746 США 16,813 19,345 18,891 21,316 Азія-9 15,188 19,754 17,286 14,952 Індія 4,233 4,246 4,872 4,726 Сингапур 62,032 53,967 47,801 45,069 Південна Корея 19,704 24,409 24,583 24,044 Тайвань 17,173 30,046 31,052 27,565 Китай та Гонконг 7,328 8,911 13,856 13,164 Китай 6,621 8,484 13,847 13,166 Гонконг 23,793 27,877 14,905 12,852 ЄС 10,387 12,794 12,381 11,964 Австрія 10,183 10,953 11,143 10,235 Бельгія 9,085 11,697 12,046 11,591 Болгарія 7,106 4,486 6,258 4,544 Чеська Республіка 5,123 7,224 6,862 6,800 Данія 10,882 15,108 17,588 14,699 Фінляндія 10,883 23,474 21,925 22,491 Франція 13,122 16,269 14,611 14,846 Німеччина 8,873 11,176 12,411 12,059 Греція 4,254 4,956 4,425 3,976 Угорщина 10,886 14,488 19,440 15,407 Ірландія 25,006 29,906 27,139 28,698 Італія 8,305 9,282 9,088 8,653 Нідерланди 9,507 10,925 7,920 7,358 Польща 5,926 6,965 6,192 5,794 Португалія 5,514 5,139 4,987 4,519 Румунія 3,838 2,647 2,589 2,305 Словаччина 6,745 5,924 5,080 6,685 Іспанія 7,439 6,884 5,922 6,062 Швеція 14,817 16,677 21,044 19,019 Сполучене Королівство 14,870 17,433 16,751 16,413 Японія 15,872 17,904 15,697 14,398 Африка 4,006 3,810 4,043 3,933 Єгипет 3,370 3,601 3,800 3,695 Південна Африка 3,658 4,158 4,252 4,106 Центральна Європа / Азія 5,737 5,132 5,756 5,235 Україна 2,272 6,115 5,242 5,298 Росія 6,604 3,698 4,997 4,690 Туреччина 5,687 6,617 7,127 6,325 Латинська Америка 7,575 9,365 8,265 7,697 Бразилія 10,224 13,346 10,176 9,744 Мексика 9,013 12,129 11,101 10,112 Близький Схід 7,912 12,157 7,924 7,245 Ізраїль 19,204 29,748 28,327 27,030 Інші 53,024 10,528 9,710 9,902 Закінчення табл. 1 1 2 3 4 5 Австралія 57,812 6,239 6,665 6,979 Канада 10,194 11,642 10,029 10,044 Нова Зеландія 2,482 2,353 2,515 2,518 Норвегія 6,922 7,946 7,830 8,076 Швейцарія 18,809 20,035 21,444 23,738 1 Розраховано за джерелом [2]. Технологічна структура експорту товарів промисловості України за 2008-2009 рр. і січень-серпень 2010 р. (табл. 2), що класифікована за „Science and engineering indicators 2010” (National Science Foundation, USA) і на базі даних Державного комітету статистики України, відтворює внесок рівнів технологічності вітчизняної промисловості у структуру експорту країни. Визначено зниження частки експорту продукції високотехнологічного сектору в зовнішній торгівлі України товарами в 2010 р. за всіма складовими, окрім фармацевтичної продукції; також негативною тенденцією є збільшення в 2010 р. відсотка товарів із низьким рівнем технологічності; збільшення ж частки товарів із середнім рівнем технологічності є позитивною тенденцією. Таблиця 2 Технологічна структура експорту товарів у зовнішній торгівлі України, % 1 Рівень технологій товарів, що експортуються Роки 2008 2009 січень-серпень 2010 Усього експорт товарів 100 100 100 Експорт товарів промисловості, у тому числі: 93,0 81,3 76,8 низький рівень технологічності 18,7 16,2 20,7 технологічні 57,7 47,4 38,1 середній рівень технологічності 11,5 10,5 12,2 Високотехнологічні, із них: 5,1 7,2 5,8 фармацевтична продукція 0,2 0,4 0,4 електричні машини й устаткування 4,2 5,6 4,7 аеронавігаційні або космічні апарати 0,3 0,5 0,2 медичні, точні та оптичні прилади й апарати 0,4 0,7 0,5 1 Джерело [3]; класифіковано за роботою [2]. Продуктивність праці Порівняння продуктивності праці про- мисловості України та країн ЄС-27 (табл. 3), що розрахована на базі валової доданої вартості (ВДВ), демонструє значне відставання вітчизняної промисловості за даним показником. Визначено, що промисловість України у 8 разів відстає від промисловості ЄС-27 за рівнем продуктивності праці і, хоча індекс продуктивності праці промисловості України на базі ВДВ (2008 р. у відсотках до 2002 р.) зріс на 63,8% (табл. 4), дане зростання виявляється недостатнім для рівноправної конкурентної позиції країни. Відставання промисловості України за показником продуктивності праці близько корелює з відставанням усієї економіки країни від першої десятки економік країн-лідерів за показником продуктивності праці (відставання становить 5-7 разів, за статистикою IMD World Competitiveness Yearbook). Таблиця 3 Порівняння продуктивності праці промисловості України та ЄС-27, тис. євро/чол. 1 2006 2007 Україна 5,87 7,22 ЄС-27 54,5 57,4 1 Розраховано за збірниками [4, 5]. Підтвердженням висновків щодо не- конкурентної технологічної структури про- мисловості та структури експорту України (табл. 1, 2), що відображено в показниках продуктивності праці на базі ВДВ (табл. 3) є звіт про глобальну конкурентоспроможність (Global Competitiveness Report), де Україна перемістилася з 65 місця (у 2008-2009 рр.) на 80 місце з 134 країн світу (у 2009-2010 рр.) за рівнем „технологічної готовності” («technological readiness») та з 66 на 80 місце у блоці ”інновації та фактори модернізації” («innovation and sophistication factors»), у тому числі за інноваційною складовою з 52 на 62 місце. Наведена вище статистика свідчить про домінування в економіці України промислового виробництва 3-го і 4-го технологічних укладів, тоді як у розвинених країнах світу домінують вищі технологічні уклади. Вихід із цієї ситуації для економіки України – це перехід до інноваційного типу економічного розвитку шляхом заміни галузевого розподілу національної економіки розподілом технологічним, тобто розробки й упровадження високих технологій у всіх галузях. Таблиця 4 Індекси продуктивності праці на базі ВДВ (2008 р. у % до 2002 р.) у постійних цінах 2007 р. Вид економічної діяльності Валова додана вартість1 Кількість зайнятих2 Продуктивність праці на основі валової доданої вартості (2/3) Уся економіка 155,9 104,4 149,3 Промисловість 163,8 91,7 178,6 1 Розраховано за збірником [4]. 2 Розраховано за джерелом [5]. Цінова конкурентоспроможність промисловості України Порівняння середньозважених експорт- них та імпортних цін добувної та переробної промисловості України (2009 р.), розрахованих за товарними позиціями згідно з УКТЗЕД (табл. 5.1-5.4), визначило конкурентність експортних цін добувної промисловості України (табл. 5.1) – у 2 рази нижчі за відповідні імпортні ціни. Порівняння середньозважених експортних цін переробної промисловості України над відповідними імпортними цінами виявило конкурентність товарів України, що відносяться до низькотехнологічного та технологічного секторів переробної промисловості (табл. 2), за виключенням деяких товарних позицій, що відносяться переважно до харчової промисловості і за якими вітчизняні експортні товари є неконкурентними за цінами відносно імпорту, зокрема перевищення зважених експортних цін над відповідними зваженими імпортними цінами становить: „яловичина свіжа, охолоджена або морожена” – у 2,5 раза; „свинина” – у 12,3; „масло вершкове та інші молочні жири” – у 1,2; „сосиски, ковбаси і аналогічні вироби з м’яса” – у 17,7; „готові чи консервовані продукти з м’яса” – у 1,2; „спирт етиловий неденатурований” – у 2; „горілка” – у 7; „каучук синтетичний” – у 1,6 раза. Сегмент товарів із середнім рівнем технологічності (табл. 5.4) виявив абсолютну неконкурентність відповідних вітчизняних товарів за ціновою характеристикою відносно імпорту – у 2,6 раза середньозважена екс- портна ціна перевищує відповідну ціну імпорту в даному сегменті. Сегмент високотехнологічних товарів, представлений лікарськими засобами, виявив конкурентність даної товарної позиції в ціновому плані (табл. 5.3). Розширення Держкомстатом статистики щодо експортних та імпортних цінових товарних позицій дозволило би проводити більш ґрунтовний аналіз. Таблиця 5.1 Порівняння зважених експортних та імпортних цін добувної промисловості, $/т 1 Експорт Імпорт Зважена ціна на продукцію 218,54752 424,08750 1 Тут і далі таблиці розраховано за збірником [3]. Таблиця 5.2 Порівняння зважених експортних та імпортних цін переробної промисловості (низькотехнологічний та технологічний сегменти), $/т Експорт Імпорт Зважена ціна на продукцію 28783,08988 219996,70224 Таблиця 5.3 Порівняння зважених експортних та імпортних цін переробної промисловості (високотехнологічний сегмент), $/т Експорт Імпорт Зважена ціна на продукцію 10383,2881 65577,8368 Таблиця 5.4 Порівняння зважених експортних та імпортних цін переробної промисловості (сегмент з середнім рівнем технологічності), $/шт. Експорт Імпорт Зважена ціна на продукцію 44788,35798 16909,73802 За даною статистикою зроблено висновок про конкурентність за ціновою характеристикою сировинного сектору, частини сегменту низькотехнологічних та технологічних товарів та високотехнологічної фармацевтичної продукції переробної промисловості. Середньотехнологічний сектор експорту переробної промисловості та значна частина низькотехнологічного експорту, представленого товарними позиціями харчової промисловості, є неконкурентоспроможними за цінами відносно імпорту. Як відомо, цінова конкуренція в низькотехнологічному та технологічному сегментах є більш жорсткою, ніж у середньо- та високотехнологічних сегментах, що пояснюється більш широким розповсюдженням стандартних технологій і меншою кількістю товарів поглибленої переробки й з унікальною технологією, де діють закони нецінової конкуренції. Зважаючи на це, вкрай необхідним є врегулювання цінових диспропорцій експортних та імпортних позицій саме в сегментах із підвищеною ціновою конкуренцією, зокрема харчова промисловість потребує як митного контролю декларування цін імпортерами, так і ґрунтовного аналізу формування цінового ланцюга вітчизняних виробників. Технологічна та частково цінова неконкурентоспроможність вітчизняної промисловості призводять до засилля імпортної продукції на внутрішньому ринку країни (табл. 6). На основі таблиць „Витрати – випуск України” визначено, що частка імпорту у використанні продукції на внутрішньому ринку за період 2006-2008 рр. збільшилася з 32,30 до 34,35%, тобто вітчизняні виробники частково втратили позиції на внутрішньому ринку, при цьому частка експорту у випуску майже не змінилася. Таблиця 6 Аналіз імпортної складової на внутрішньому ринку та експортної складової у випуску за видами промислової діяльності 1 Показники Частка імпорту у використанні продукції на ринку, % Частка експорту у випуску, % 2006 2007 2008 2006 2007 2008 Добування вугілля, лігніту і торфу; добування уранової і торієвої руд 15,10 20,59 22,08 4,81 5,33 7,20 Добування вуглеводнів та пов'язані з ним послуги 78,47 79,15 78,40 6,03 3,58 2,39 Добування корисних копалин, крім паливно- енергетичних 19,56 20,94 26,13 28,32 24,41 28,25 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 7,36 8,36 9,70 10,62 13,13 12,01 Легка промисловість 36,68 34,02 37,02 30,82 33,87 29,25 Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини; целюлозно-паперовое виробництво; видавнича діяльність 26,95 30,51 27,11 22,13 24,30 19,11 Виробництво коксу; виробництво ядерних матеріалів 9,32 12,25 9,69 3,33 4,00 6,84 Виробництво продуктів нафтоперероблення 21,68 22,95 32,80 16,39 13,66 17,45 Хімічна та нафтохімічна промисловість 49,63 52,59 51,42 40,77 40,19 37,23 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 14,27 13,58 12,60 7,18 6,57 6,00 Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 25,31 25,19 28,36 60,28 56,68 58,39 Машинобудування 50,06 50,08 51,24 31,95 32,21 32,71 Інші галузі промисловості 29,93 24,21 28,30 18,74 20,05 19,40 Промисловість 32,30 33,12 34,35 28,91 28,86 28,61 1 Джерело [6]. П’ятдесят відсотків ВВП України та третину випуску промисловості становить експорт, отже, наявна залежність економіки країни від експортних надходжень, причому значна його частина – це сировинний експорт та експорт технологічного сектору переробної промисловості (35,2% експорту товарів за січень-серпень 2010 р. становить металургія). Додати до структурних деформацій погану позицію в технологічній конкурентоспроможності й частково цінову неконкурентоспроможність і виявляється, що погіршення ситуації на зовнішніх ринках, як то криза 2008-2009 рр. масштабно відображається на показниках роботи промисловості країни (найбільше падіння спостерігалося серед країн СНГ). Вкрай важливим для конкурентоспроможності країни є умови для ведення бізнесу. За оцінками Всесвітнього банку та Міжнародної фінансової корпорації, Україна посідає лише 145 місце серед 183 країн щодо сприятливості умов для підприємницької діяльності (звіт «Doing Business – 2011») [7]. Поліпшення потребують показники вхідних та вихідних бар’єрів ринку, як то «Створення підприємств» (118 місце), «Ліквідація компанії» (150), а також інші: «Сплата податків» (181), «Захист прав та інтересів інвесторів» (109), «Міжнародна торгівля» (139), «Реєстрація власності» (164), «Отримання дозволів на будівництво» (179 місце). На даний час маємо ситуацію, коли розвинені країни світу, намагаючись захистити своїх експортерів, вимагають від країн, що розвиваються, укріплення їх національної грошової одиниці. Отже, можливою є ситуація, коли „фінансові війни” спровокують „війни торгові”, що призведе до другої хвилі кризи. Найбільше постраждають експортні галузі – металургія, машинобудування за умов зниження зовнішнього попиту на їх продукцію у зв’язку з обмеженням корпоративних бюджетів. Звичайно, це гірший сценарій. Однак украй необхідними є заходи щодо зменшення впливу на економіку країни зовнішніх шоків – задіяння механізмів сти- мулювання внутрішнього попиту, поліпшення бізнес- та інвестиційного клімату тощо, що дозволить переформатувати структуру промисловості країни та підвищити її конкурентоспроможність. Висновки. Проаналізовано технологічну конкурентоспроможність промисловості України та виявлено, що: країна має у 2,6 раза меншу частку товарів високотехнологічних видів діяльності у структурі промисловості, ніж усереднена відповідна частка різних регіонів світу; промисловість України у 8 разів відстає від промисловості ЄС-27 за рівнем продуктивності праці, розрахованої на базі ВДВ (2007 р.); визначено негативну тенденцію зниження частки експорту товарів високотехнологічного сектору та збільшення частки товарів із низьким рівнем техноло- гічності. Порівняно середньозважені експортні та імпортні ціни промисловості відповідно до технологічних секторів та зроблено висновки про цінову конкурентоспроможність: 1) добувна промисловість є конкурентною за цінами; 2) низькотехнологічний та технологічний сектори переробної промисловості конкурентні за ціновою характеристикою, за виключенням товарних позицій харчової промисловості, де виявлено перевищення зважених експортних цін над відповідними імпортними цінами (від 1,2 до 17,7 раза залежно від товарної позиції); 3) сегмент товарів з середнім рівнем технологічності є неконкурентним за цінами (перевищення по сектору становить 2,6 раза); 4) високотехнологічний сегмент фармацевтичної продукції – конкурентний за ціновою характеристикою порівняно з імпортом. Показано, що технологічна та частково цінова неконкурентоспроможність збільшили частку імпорту у використанні продукції на внутрішньому ринку за період 2006-2008 рр. з 32,30 до 34,35%. Для підвищення цінової та технологічної конкурентоспроможності промисловості необхідними є такі заходи: закласти у Прогнозі економічного і соціального розвитку України на середньо- строкову перспективу конкретні темпи зростання показників продуктивності праці відповідно до міжнародних порівнянь і прогнозів розвитку для зменшення технологічного відставання країни; розробити довгостроковий прогноз розвитку видів промислової діяльності; державний контроль стратегічних напрямів у промисловому секторі: створення високотехнологічних кластерів, які мають об’єднати провідні наукові установи, промислові підприємства, фінансово- інвестиційні структури та фонди, у тому числі венчурне фінансування, лізингові компанії, а також державну структуру, що має координувати розвиток промисловості відповідно до пріоритетів державної інноваційної політики та провідних досягнень у цій сфері; поліпшення бізнес клімату за напрямами: «Створення підприємств», «Ліквідація компанії», «Сплата податків», «Захист прав та інтересів інвесторів», «Міжнародна торгівля», «Реєстрація власності», «Отримання дозволів на будівництво»; цінова конкурентоспроможність: змен- шення ресурсо- та енергоємності виробництва; забезпечення конкурентного середовища шляхом контролювання за цінами підприємств – монополістів ринку; контроль за формуванням цінового ланцюга, особливо в сегментах із підвищеною ціновою конкуренцією; поліпшення митного контролю за декларуванням цін імпортерами, зокрема використання статистики, що є відкритою у країнах – торговельних партнерах, з метою уникнення заниження митної вартості та витіснення з ринку товарів внутрішнього виробництва; технологічна конкурентоспроможність: формування оптимальної структури технологічної системи; забезпечення кадрової бази технологічного розвитку; усунення розриву між розробкою новацій і виробництвом: формування структур, здатних до саморозвитку (ФПГ, холдингів, технопарків), а також зон пріоритетного розвитку з відповідними податковими пільгами. Поліпшення інвестиційного та бізнес- клімату, стимулювання споживчого внутрішнього попиту, переформатування структури промисловості щодо збільшення частки продукції вищих технологічних укладів, поліпшення її цінових та технологічних характеристик мають сприяти наповненню внутрішнього ринку конкурентоспроможними товарами вітчизняного виробництва та зниження чутливості української економіки до змін тенденцій на зовнішніх ринках і можливих зовнішніх шоків. Література 1. The Global Competitiveness Report 2009-2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.weforum.org. 2. Science and engineering indicators 2010. – P. 448-452 // National Science Foun- dation USA – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nsf. Gov. 3. Зовнішня торгівля України товарами та послугами: стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2010. 4. Національні рахунки України за 2007 рік: стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2008. 6. Статистичний щорічник України за 2008 рік: стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2009. 7. Таблиці «Витрати-випуск України за 2006-2008 рр.»: стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2009. 8. Doing Business – 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.doing- business.org . www.weforum.org http://www.nsf http://www.doing-

Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення

Institution

Similar Items