Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних
In article the methodology of structures designing of the open system of data visualization, the resulted scheme of interrelation between structures and its analysed basic components is described and are drawn conclusions on expediency of structures use at systems construction of the given class....
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27095 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних / Т.М. Басюк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 187-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27095 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Басюк, Т.М. 2011-09-27T16:25:31Z 2011-09-27T16:25:31Z 2010 Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних / Т.М. Басюк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 187-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0067 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27095 519.173:004.92 In article the methodology of structures designing of the open system of data visualization, the resulted scheme of interrelation between structures and its analysed basic components is described and are drawn conclusions on expediency of structures use at systems construction of the given class. uk Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| spellingShingle |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних Басюк, Т.М. |
| title_short |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| title_full |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| title_fullStr |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| title_full_unstemmed |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| title_sort |
проектування профілів відкритої системи візуалізації даних |
| author |
Басюк, Т.М. |
| author_facet |
Басюк, Т.М. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
| publisher |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| format |
Article |
| description |
In article the methodology of structures designing of the open system of data
visualization, the resulted scheme of interrelation between structures and its analysed basic components is described and are drawn conclusions on expediency of structures use at systems construction of the given class.
|
| issn |
XXXX-0067 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27095 |
| citation_txt |
Проектування профілів відкритої системи візуалізації даних / Т.М. Басюк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 187-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT basûktm proektuvannâprofílívvídkritoísistemivízualízacíídanih |
| first_indexed |
2025-11-26T01:45:52Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:45:52Z |
| _version_ |
1850604202512875520 |
| fulltext |
187 © Т.М.Басюк
4. Нечеткие множества и теория возможностей. Последние достижения / Пер. с англ. /
Под ред. Р. Р. Ягера.-М.: Радио и связь, 1986.-407 c.
5. Ю.М. Рашкевич, А.М. Ковальчук, Д.Д. Пелешко. Зміна роздільної здатності
зображень з використанням власних векторів деяких квадратних матриць.
Зб.наук.праць Національної Академії наук України, Інститут проблем моделювання в
енергетиці ім. Г.Є.Пухова. «Моделювання та інформаційні технології».Випуск 49,
2008, с. 145 – 153.
Поступила 11.02.2010р.
УДК 519.173:004.92
Т.М.Басюк, к.т.н., доцент кафедри ІСМ НУ «Львівська політехніка»
ПРОЕКТУВАННЯ ПРОФІЛІВ ВІДКРИТОЇ
СИСТЕМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ
In article the methodology of structures designing of the open system of data
visualization, the resulted scheme of interrelation between structures and its analysed
basic components is described and are drawn conclusions on expediency of structures
use at systems construction of the given class.
Вступ
Проектування і модифікація складних чи розподілених інформаційних
систем вимагає гнучкого формування й застосування сукупності базових
стандартів та нормативних документів різного рівня, виокремлення в них
вимог та рекомендацій, необхідних для реалізації заданих функцій системи.
Для уніфікації й регламентування такі сукупності базових стандартів повинні
адаптуватися й конкретизуватися у відповідності до певних класів проектів,
функцій, процесів та відповідних компонентів. У зв'язку із цією потребою
виділяють поняття "профілю", як основного інструмента функціональної
стандартизації [1, 2].
Функціональна характеристика об'єкта стандартизації є вихідною для
формування й застосування профілю цього об'єкта або процесу. У профілі
виділяються та встановлюються припустимі значення параметрів кожного
базового стандарту й нормативного документа, що входить у профіль.
Профіль не може суперечити використаним у ньому базовим стандартам і
нормативним документам та повинен застосовувати обрані з альтернативних
варіантів допустимі можливості й значення параметрів. На базі однієї
сукупності базових стандартів може формуватися множина профілів для
різних проектів та сфер застосування. Використані обмеження базових
документів профілю та їхній взаємозв’язок повинен забезпечувати якість,
сумісність та коректну взаємодію елементів системи, що відповідає профілю,
у заданій області проектування, зокрема сфері візуалізації даних [3].
188
Огляд літературних джерел
Розробка й застосування профілів є невід’ємною частиною процесів
проектування, розробки, супроводу, модернізації й розвитку відкритих
інформаційних систем [4]. Профілі характеризують визначену систему на
всіх стадіях її життєвого циклу та визначають набір базових стандартів, яким
повинні відповідати її компоненти.
Проектуванню системи передує стадія передпроектного дослідження
об'єкта, результатом якої є формування функціональної та об’єктної моделей,
визначення цілей створення системи та складу її функцій [5]. Важливі
стандарти вказуються в технічному завданні на проектування й становлять її
первинний профіль. З початком розробки, заданий профіль модифікується в
залежності від початкових вимог та необхідних функцій.
Таким чином, профіль визначеної системи візуалізації даних не є
статичним, а розвивається й конкретизується в процесі її проектування та
оформляється в складі документації проекту [1]. Після завершення
проектування й тестування системи, у ході яких перевіряється її відповідність
профілю, він застосовується як основний інструмент супроводу системи при
експлуатації, модернізації й вдосконаленні.
При всій актуальності задачі побудови профілю відкритої системи
візуалізації даних на сьогоднішній день накопичений відносно невеликий
досвід її вирішення, який перш за все визначається специфікою даної задачі
та відсутністю відповідних нормативних документів [4]. У відомих роботах з
даної проблематики [1, 6, 7] описуються існуючі профілі побудови відкритих
систем, проте при всій різноманітності в них не було сформовано схему
взаємодії профілів відкритої інформаційної системи візуалізації даних, що
дозволило б здійснити її проектування та подальшу модифікацію в
залежності від зміни вхідних даних чи функцій системи.
Постановка задачі
Особливістю досліджуваної задачі є те, що при побудові профілів
необхідно враховувати певну суперечливість умов, у яких відбуваються
процеси стандартизації інформаційних технологій. З одного боку, темпи
поліпшення характеристик й вдосконалення функціональних можливостей
засобів обчислювальної техніки є такими, що тривалість життєвого циклу
складних інформаційних систем перевищує строки морального й фізичного
старіння апаратних і програмних засобів, на базі яких будуються ці системи.
З іншого боку, стандарти, що регламентують вимоги до цих засобів, мають
природну консервативність, закріплюючи зазначені вимоги на певний період
часу. Тому визначення номенклатури профілів, які необхідно застосовувати
для систем візуалізації даних пов’язані з вибором таких рішень побудови, які
забезпечують можливість заміни окремих її компонентів, не торкаючись
інших функціональних частин [8].
З огляду на те, ціллю дослідження є розробка структури профілів
інформаційної системи візуалізації даних, яка б забезпечила можливість
189
побудови зазначеної системи у відповідності до стандартів відкритих систем
та забезпечити можливу її модифікацію чи подальше вдосконалення із
збереженням функціональної структури.
Основні результати досліджень
При побудові інформаційної системи візуалізації даних кожен профіль і
його параметри необхідно поетапно адаптувати й деталізувати у
відповідності із стадіями проектування. При цьому необхідною умовою є
дотримання таких основних етапів:
- системний аналіз об'єкту дослідження й створення концепції системи
при якій формується початковий набір стандартів, яким повинна
відповідати проектована система та оформляється зміст та комплекти
документів й необхідних профілів;
- проектування системи, тут визначається її архітектура [6] та структура й
адаптуються стандарти профілів; вони доповнюються відомчими
нормативними документами; оформляються методичні рекомендації по
застосуванню робочої версії кожного профілю;
- розробка основних компонентів системи візуалізації даних, при цьому
погоджуються всі положення профілю; здійснюється контроль,
тестування й випробування компонентів розробленої системи на
відповідність вимогам проектування;
- супровід та модифікація системи, здійснюється шляхом аналізу
результатів роботи застосовуваної версії кожного профілю; виявляються
й усуваються її дефекти; здійснюється модернізація профілю, з
врахуванням появи розвинених технічних та програмних засобів і нових
стандартів; при необхідності здійснюється формування, документування
й впровадження нової уточненої версії відповідного профілю.
Структура й номенклатура побудови профілів відкритої системи
візуалізації даних тісно пов'язана з декомпозицією структури даної системи,
що дозволяє здійснити її розбивку на взаємодіючі підсистеми й
компоненти [2]. При цьому, для кожного компонента, що виділяється в
структурі системи, визначається склад функцій які він виконує та
визначається взаємозв’язок з іншими компонентами. Розбивка системи на
взаємодіючі частини представляє ієрархічну залежність відповідно до
декомпозиції за принципом «зверху вниз» та має багаторівневу структуру,
що відповідає ієрархії профілів.
Система візуалізації даних, в загальному випадку, як відкрита система,
розбивається на прикладне програмне забезпечення, що реалізує функції
основного призначення системи та середовище інформаційної системи, яке
надає прикладним програмам необхідні сервіси й послуги. Отже, відповідно
до розробленої структурної схеми [2], для розглядуваної системи повинні
бути визначені: профілі прикладного програмного забезпечення, профілі
середовища, що включають у себе специфікації програмних інтерфейсів та
профілі інтерфейсів між системою візуалізації та зовнішнім середовищем.
190
На всіх стадіях життєвого циклу проектування системи візуалізації
даних вибираються, а потім застосовуються такі функціональні профілі:
профіль прикладного програмного забезпечення, профіль середовища
системи візуалізації, профіль захисту інформації, профіль життєвого циклу та
профіль інфраструктури проекту.
Прикладне програмне забезпечення даної системи є проблемно-
орієнтованим і визначає основні її функції. Функціональні профілі повинні
містити в собі базові стандарти, а при їх застосуванні необхідно забезпечити
узгодження між собою. Необхідність такого узгодження виникає, зокрема,
при застосуванні стандартизованих API інтерфейсів [2], у тому числі
інтерфейсів додатків із середовищем їх функціонування, інтерфейсів додатків
із засобами захисту інформації. При узгодженні функціональних профілів
уточнюються профілі середовища системи візуалізації та профілі
інструментальних засобів створення, супроводу й розвитку прикладного
програмного забезпечення.
Використання функціональних профілів є неможливим без
впровадження технологічних профілів: профілю життєвого циклу
прикладних програмних засобів та профілю інфраструктури забезпечення
проекту. Схема взаємозв’язку функціональних та допоміжних профілів, що
підтримують створення, супровід та розвиток інформаційної системи
візуалізації даних приведений на рис.1.
Рис. 1. Схема взаємозв’язку між профілями системи візуалізації даних.
191
Функціональні профілі системи візуалізації складаються із профілів
компонентів, що реалізують прикладні функції або функції середовища.
Деталізація функціональних профілів здійснюється в міру декомпозиції
структури системи на складові компоненти в ході її проектування.
Застосування функціональних профілів полягає у виконанні таких робіт:
- вибір програмних і апаратних засобів, що відповідають профілям – на
цьому етапі здійснюється узгодження взаємодії між програмними та
апаратними платформами та здійснюється вибір методології
програмування системи візуалізації;
- проектування й розробка прикладного програмного забезпечення
системи відповідно до обраних профілів, зокрема, у відповідності зі
стандартизованими інтерфейсами;
- розробка вимог до методів тестування компонентів системи на
відповідність функціональним профілям, вибір або розробка тестів
відповідності;
- об’єднання компонентів у створюваній системі на основі послідовного
застосування функціональних профілів.
Нормативні документи, що регламентують життєвий цикл системи
візуалізації даних та її профілів, або задаються директивно в технічному
завданні на створення системи, або вибираються розробником в залежності
від характеристик проекту. Зазначені документи, адаптовані й конкретизовані
з врахуванням характеристик проекту й умов розробки визначають профіль
життєвого циклу системи, що проектується. В даному профілі враховується
набір етапів, робіт й операцій, пов'язаних з розробкою й застосуванням
профілів, що специфікують прийняті проектні рішення. При цьому важливим
моментом є ітераційність характеру формування та ведення профілів,
пов'язаний з ітераціями процесів проектування й супроводу системи. Профіль
життєвого циклу визначає всі стадії від створення до супроводу й розвитку
системи, а також всі основні й підтримуючі процеси, які виконуються
протягом життєвого циклу [4].
Міжнародні стандарти, що регламентують життєвий цикл інформаційної
системи візуалізації даних на сьогодні не є прийнятими. Тому пропонується
для реалізації зазначеного класу профілів використовувати стандарт ISO
12207:1995 "Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного
забезпечення" [1]. Такий підхід є виправданий остільки програмне
забезпечення становить більшу частину вартості й трудозатрат на створення
даної системи, а тривалість життєвого циклу програмного забезпечення
фактично визначає тривалість життєвого циклу всієї системи.
Профіль середовища системи візуалізації визначає архітектуру її
побудови відповідно до моделі DCE (Distributed Computing Environment), що
підтримується консорціумом OSF (Open Software Foundation). Декомпозиція
структури середовища функціонування, що виконується на стадії ескізного
проектування, дозволяє деталізувати профіль середовища по функціональних
областях еталонної моделі OSE/RM: графічного інтерфейсу користувача,
192
реляційних та об’єктно-орієнтованих систем управління базами даних,
операційних систем.
Профіль захисту інформації забезпечує реалізацію політики
інформаційної безпеки, що впроваджується у відповідності до технічного
завдання. Його побудова пов'язана з визначенням компонентів системи, які
відповідають за сервіси й функції захисту інформації. Функціональна частина
захисту інформації містить у собі функції захисту, що реалізуються різними
компонентами системи: операційною системою; системами керування базами
даних, прикладним програмним забезпеченням.
Профіль інструментальних засобів визначає вибір методології й
технології створення, супроводу й розвитку системи візуалізації даних. У
цьому профілі здійснюється опис обраної методології проектування та
наводяться прийняті проектні рішення. Функціональна частина профілю
інструментальних засобів охоплює функції централізованого керування й
адміністрування, пов'язані з: контролем продуктивності й коректності
функціонування системи, керуванням конфігурацією прикладного
програмного забезпечення та доступом користувачів, перенастроюванням
додатків у зв'язку зі змінами прикладних функцій, настроюванням
користувальницьких інтерфейсів та відновленням працездатності системи
після збоїв і аварій.
Висновок
З огляду на зазначені особливості щодо проектування профілів відкритої
системи візуалізації даних можна зробити висновок, що їх застосування
дозволяє замовнику системи зменшити залежність від одного постачальника
програмних та апаратних засобів за рахунок вибору відповідних засобів із
числа доступних на ринку, які відповідають стандартам, нормативним
вимогам і рекомендаціям. Крім того, застосування профілів полегшує
повторне використання в проектованій системі розроблених і перевірених
об’єктів, що значно підвищує її експлуатаційні характеристики.
1. Щербо В.К. Функциональные стандарты в открытых системах / Щербо В.К. – М.:
МЦНТИ, 2007. – 640с.
2. Басюк Т.М. Cтруктура відкритої інформаційної системи візуалізації даних
/Т.М.Басюк// Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці
НАН України - 2009. - Вип. 52. – С.209 – 214.
3. Басюк Т.М. Основні підходи до побудови програмних засобів візуалізації даних
/Т.М.Басюк// Інформаційні системи та мережі. – Львів: Нац. ун-т “Львівська
політехніка”. – 2008.– № 631. – С.3-10.
4. Липаев В.В. Методы обеспечения качества крупномасштабных программных
средств / Липаев В.В. – М.: СИНТЕГ, 2003. – 270с.
5. Басюк Т.М. Синтез об’єктної та функціональної моделей системи візуалізації графів
/Т.М.Басюк// Комп’ютерні технології друкарства : Зб. наук. праць. – 2005.– № 13. –
С.156-160.
6. Лезер Н. Архитектура открытых распределенных систем / Лезер Н. – К.: Бином,
193 © О.Ю.Ю.Афанасьєва
2006. – 670с.
7. Ладыженский Г.М. Архитектура корпоративных информационных систем. /
Ладыженский Г.М. – СПб.: BHV, 2006. – 410c.
8. Бойченко A.K. Обобщенная модель открытых информационных систем / Бойченко
A.K. – М.: Data Communications, 2006. – 234с.
Поступила 8.02.2010р.
УДК 683.03
О.Ю.Ю.Афанасьєва
ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СТЕГАНОГРАФІЧНИХ КЛЮЧІВ
Стеганографічний ключ ( SK ) є одним з обовязкових елементів, що
входять у склад стеганографічних систем ( SS ). Це не означає, що у всіх
існуючих на сьогоднішній день SS він використовується. Необхідність
використання SK в SS обумовлюється наступними факторами:
- в кожній системі, яка призначена для утаємлення інформації,
повинна існувати компонента, що представляє собою певний засіб, який
дозволяє уповноваженому адресату прочитати укриту інформацію, оскільки
наявність відповідного засобу свідчить про ідентифікацію уповноважень у
його власника,
- система SS , в цілому, представляє собою досить складний об’єкт і, у
випадку успішних атак на неї, остання може виявитися розпізнавальною
широким колом осіб, які завдяки цьому можуть отримувати доступ до
укритої інформації, крім того, автори методик побудови SS , переважно,
публікують свої дослідження, що дозволяє зацікавленим особам успішно
виділяти укриту інформацію із стеганограм ( SG ), що сформовані
відповідними SS ,
- використання SK дозволяє змінювати адресата позбавляючи
попереднього адресата можливості виділення укритої інформації шляхом
зміни SK без необхідності зміни всієї SS ,
- важливою особливістю SK , яка поєднує їх з криптографічними
ключами є те, що завдяки використанню SK різних типів для однієї і тої ж
SS , можна змінювати рівень захищеності в рамках SS ,
- в довільних SS стеганоключ можна формувати таким чином, щоб
сформована SG була більш стійкою до технологічних перетворень, які
можуть бути використані по відношенню до відповідного цифрового
середовища ( CS ), яке вміщає SG , в процесі трансмісії CS через цифрову
електронну мережу, що дозволяє адаптувати відповідну SS до особливостей
|