Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення
Розглянуто когнітивні моделі формування рішень особою на виробництві як основи формування програми навчального профорієнтованого навчання.
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
2010
|
| Series: | Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27101 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення / Л.С. Сікора, М.Б. Поліщук, Г.Н. Левицька, Н.Р. Друк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 160-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-271012025-02-09T09:36:47Z Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення Сікора, Л.С. Поліщук, М.Б. Левицька, Г.Н. Друк, Н.Р. Розглянуто когнітивні моделі формування рішень особою на виробництві як основи формування програми навчального профорієнтованого навчання. 2010 Article Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення / Л.С. Сікора, М.Б. Поліщук, Г.Н. Левицька, Н.Р. Друк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 160-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0067 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27101 635 uk Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України application/pdf Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розглянуто когнітивні моделі формування рішень особою на виробництві як основи формування програми навчального профорієнтованого навчання. |
| format |
Article |
| author |
Сікора, Л.С. Поліщук, М.Б. Левицька, Г.Н. Друк, Н.Р. |
| spellingShingle |
Сікора, Л.С. Поліщук, М.Б. Левицька, Г.Н. Друк, Н.Р. Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
| author_facet |
Сікора, Л.С. Поліщук, М.Б. Левицька, Г.Н. Друк, Н.Р. |
| author_sort |
Сікора, Л.С. |
| title |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| title_short |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| title_full |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| title_fullStr |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| title_full_unstemmed |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| title_sort |
логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення |
| publisher |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27101 |
| citation_txt |
Логічні аспекти та концепції інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих виробничі та управлінські рішення / Л.С. Сікора, М.Б. Поліщук, Г.Н. Левицька, Н.Р. Друк // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 54. — С. 160-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT síkorals logíčníaspektitakoncepcíííntelektualízacííprocesívnavčannâdlâosíbprijmaûčihvirobničítaupravlínsʹkíríšennâ AT políŝukmb logíčníaspektitakoncepcíííntelektualízacííprocesívnavčannâdlâosíbprijmaûčihvirobničítaupravlínsʹkíríšennâ AT levicʹkagn logíčníaspektitakoncepcíííntelektualízacííprocesívnavčannâdlâosíbprijmaûčihvirobničítaupravlínsʹkíríšennâ AT druknr logíčníaspektitakoncepcíííntelektualízacííprocesívnavčannâdlâosíbprijmaûčihvirobničítaupravlínsʹkíríšennâ |
| first_indexed |
2025-11-25T11:09:11Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:09:11Z |
| _version_ |
1849760376399331328 |
| fulltext |
160 © Л.С.Сікора, М.Б.Поліщук, Г.Н.Левицька, Н.Р.Друк
УДК 635
Л.С.Сікора, д.т.н., НУ «ЛП», М.Б.Поліщук, Г.Н.Левицька, Н.Р.Друк,
Львівський ВПУКТ та Б
ЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА КОНЦЕПЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ
ПРОЦЕСІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ОСІБ ПРИЙМАЮЧИХ ВИРОБНИЧІ ТА
УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ
Анотація. Розглянуто когнітивні моделі формування рішень особою на
виробництві як основи формування програми навчального профорієнтованого
навчання.
Ключові слова: Логіка , інтелект,рішення, система , знання , навчання.
Актуальність. Зростання промислового виробництва та світової
економіки викликало нові тенденції до вимог професійного рівня, як
управлінського, так і інженерно-технічного персоналу в малих і великих
корпораціях та державних структурах. Загальні тенденції інформатизації як
державних, так і корпоративних структур характеризуються різким ростом
степені насиченості комп’ютерною оргтехнікою і інформаційними системами
(БД – СУБД, мережі, Інтернет) але при цьому на задній план відходить особа
що приймає рішення. При цьому відмічається зниження рівня можливості
аналізувати ситуацію та приймати рішення в силу низького рівня системних
знань в умовах надзвичайних ситуацій в об’єктах керування [1-3].
Модель особи що приймає рішення. Навчання, з точки зору концепції
управління [4], є системою керування процесом сприйняття знань та
підвищення інтелектуального рівня особи. Ціль навчання заключається в
переході особи з нижчого інтелектуального рівня на вищий, що розширює
можливість розв’язання ширшого класу проблем, ситуацій, задач, які
появляються в процесі життєдіяльності особи. При цьому моделі
оптимального управління навчальним процесом можна будувати лише тоді,
коли будемо знати основні закони і параметри регуляції процесів мислення,
які забезпечують засвоєння та розуміння предметно-орієнтованих знань. При
цьому важливим аспектом процесу навчання є виявлення закономірностей
самонавчання, та відповідно цілей, які повинні бути досягнуті в процесі
навчання. Система цілей має ієрархічну структуру з розмитими границями,
але чітким значенням якості необхідних знань і навиків, достатніх для
розв’язання задач та динамічних проблемних ситуацій.
До числа необхідних компонентів управління процесом навчання слід
віднести розроблення об’єктивних способів [1 - 4] виявлення і оцінки
формуємих у особи якостей, які досягаються в процесі розвитку і піднесення
рівня інтелекту, засвоєних знань та навичок. Розробка для цих потреб
адекватних тестів, які служать для ідентифікації структури і динаміки
інтелектуальних процесорів, їх алгоритмічної і процедурної організації
161
відповідно до рівня знань особи.
Тільки на підставі чітких якісних і кількісних характеристик рівня
інтелекту, який досягається індивідуально особою відповідно до цільової
програми, можна оптимізувати процес управління навчанням. При умові
чіткої структуризації предметної області та відповідного класу
структурованих задач з ранговими рівнями складності і еталонних класів з
відповідними алгоритмами їх розв’язання можливо створити систему
автоматизованого навчання з підструктурою контролю, діагностики на основі
відповідних тестів, впорядкованих згідно індексів інтелекту [5].
Для задач різних типів мусить існувати алгоритмічний компонент
моделі яка описує частковий або повний хід процесу розв’язання задач різних
рівнів складності, а також моделі правил, що визначають процедуру
конструювання алгоритмів розв’язання задач. Тобто маємо структурований
зв’язок між елементами складної ієрархічної діалогової системи
<{Особа ⇔ШІе(Rang j)} → {АСУ{Strat U (RZi|Algj)}}>
де: ШІе(Rang j) – система штучного інтелекту еталонна з рівнем j ,
StratU(RZi|Algj) – стратегія розв’язання задачі Zi-го рівня алгоритмів j-го
рангу складності.
Загальна характеристика методологічної роботи в відображенні
організації знань включає в себе наступні концептуальні дослідження [5]:
критику існуючої організації знань на певному етапі функціонування
недостатніх для розв’язання нових задач;
проблемна орієнтація відносно глобальних цілей процесів навчання;
виділення форм і етапів конструювання, проектування, алгоритмізації,
онтологічний аналіз ходу процесу навчання згідно цільових завдань
прийняття рішень в умовах визначеності ситуацій в системі керування;
пошук аналогій при формуванні процедур прийняття рішень при
наявних елементах розмитості та невизначеності;
процес створення проектів і відповідних методик прийняття рішень при
проектуванні систем, об’єктів, машин, конструкцій.
Основними продуктами методологічної роботи є (відповідно фізично
реалізованими) методи , моделі, схеми, які необхідно вивчити і зрозуміти їх
зміст та місце у виробництві:
конструкції, машини, вузли, системи;
проекти, проектні методики;
конструктивно-технічні норми;
методичні приписи, практично-методичні знання, тобто методологія
виступає як форма організації мислення особи, як поєднання дослідження і
знання.
Методологічна робота і методологічне мислення поєднують
проектування з дослідженням і методологією пізнання елементів , вузлів
блоків систем та способів їх функціонування.
Методологія поєднує проектування, критику цільових рішень відносно
змісту задачі, дослідження пов’язане з пізнанням і адаптацію стратегій
162
розв’язання цільових задач. На основі концепції методології формуються
складні композиції із знань різних предметних областей, що поєднує фізико-
технічні та логіко-математичні підходи до вивчення структури та динаміки
складних об’єктів. На основі системи знань, існуючих та набутих при
цілеорієнтації особи здобуваються нові знання на основі задач аналізу
проблеми та синтезу стратегії досягнення мети, які є основним рушієм
професійної діяльності в майбутньому.
При цьому методологія, в процесі рішення проблем, є основою
поєднання знань про діяльність і мислення зі знаннями про об’єкт. Дії і
способи мислення про нього, згідно цілеорієнтації особи яка повинна діяти,
має двоїсту структуру взаємозв’язків. Тому для діючої особи ми маємо в
потоці часу об’єктивний момент миследіяльної ситуації. Для
методологічного мислення є відповідним принцип множинності систем
представлень і знань, що відносяться до одного об’єкта, але споглядається
колективом ціле орієнтованих осіб з своїми базами знань і конкретним
рівнем інтелекту, тобто має місце комунікативна ситуація при якій
відбувається зв’язування і об’єднання різнорідних знань в процесі діалогу.
На основі логіко-методологічних досліджень встановлено набір
основних блоків наукового предмету, які відображають процес формування
знань в процесі навчання особи з певним інтелектуальним рівнем мислення.
Тобто маємо ієрархію рівнів складності задач:
проблемні задачі і ситуації (PZl/Sit SUk) що виникають в об’єкті;
цілеорієнтовані задачі (CZ(Strat U/Cn)) стратегічного управління;
впорядкований набір фактів (SFi/i=1,m) в базі даних;
експериментальні факти цілеорієнтованих досліджень (SDj/j=1,k).
При цьому необхідне обґрунтування алгоритмів відбору, опрацювання
даних і фактів, оцінки образів ситуацій згідно цільових задач та стратегій
навчання, які утворюють інформаційно-логічний ланцюг:
{ } ( ) ( )lg lg /j i i l kA SD SF A F CZ PZ Sit SU⎡ ⎤∈ → →⎣ ⎦
( )lg /n pA KP Strat U
де ( )lg /n pA KP Strat U - алгоритм корекції процесом навчання на основі
стратегії управління навчальним процесом.
В предметно-орієнтовану структуру (Рис.1) створену на основі
інтелектуальної моделі особи входять:
сукупність знань орієнтованих на науковий предмет;
онтологічні схеми і образи предметної області;
моделі предметів в певній області знань;
засоби опису знань (мови, поняття, категорії);
методи і методики цілеорієнтованого дослідження для виявлення сенсу і
структури об’єктивної предметної області та об’єкта.
163
Тобто можна виділити дві групи знань необхідних в інтелектуальній
діяльності розв’язання проблем:
конструктивно-проектні та науково-технічні відомості про об’єкти
предметної області відносно проблемної задачі, ситуації;
проектно-методичні знання про процеси мислення в ході
інтелектуальної діяльності особи, яка розв’язує проблемну задачу.
Відповідно до нижнього рівня агрегатних структур виробництва маємо
рівень профорієнтованих навиків та ієрархію знань для використання задач
управління (рис.1).
Рис. 1. Схема організації предметної області знань
164
Рівень агрегатних знань будується на (Б1÷Б4) – які описують виробничу
ситуацію на основі концепції оптологічних сценаріїв.
Рівень управлінських знань включають моделі опису ситуацій в блоках -
(VS , DS , PZ , KZ , Б5) які пов’язані з OSS-оптологічними схемами і
сценаріями оцінки динамічних ситуацій і формування рішень.
Інтелектуальне забезпечення процесів прийняття виробничих та
інтелектуальних рішень ґрунтується на системно-структурній методології
(SSM) забезпечення навчального процесу та базі фундаментальних знань
СУБД яка сформована для конкретної предметно-орієнтованої області
професійної діяльності.
Об’єднуючими для цих двох рівнів є метаметодологія, яка є основою
усвідомленої інтелектуальної діяльності особи, що проводить дослідження,
та засобом систематизації власної організації методологічної структури
дослідницької науково-практичної роботи.
Системно-структурне методологічне дослідження направлено не на
системне дослідження об’єктів, а на системно-структурний процес мислення,
його механізми, які входять в когнітивну структуру особи, яка навчається.
Цей метарівень організує системно-структурну методологію як деяке
ціле (цілісний комплекс проблемно-орієнтованих методів) зв’язуючи і
об’єднуючи воєдино системно-структурне конструювання і проектування з
комплексним набором блоків знань і методологічними системно-
структурними дослідженнями, виходячи з концепції ієрархічності
методологічної організації процесів мислення і пов’язаної діяльності [1-4].
Системно-структурне мислення має наступні складові [5] рефлексивної
взаємодії інтелектуальних компонент когнітивної системи учня:
- програмуючу відносно цільової задачі;
- проектну відносно стратегій досягнення мети;
- конструктивну відносно засобів реалізації дій;
- дослідну відносно динаміки поведінки;
- організаційну як спосіб пов’язання структури реалізації мети.
Відповідно маємо функціональне призначення компонент системи
автоматизованого управління навчанням, яка синтезується на цій основі:
• Методологічне програмування представляє блоки і програми в ході
процесу мислення і реалізації дій;
• Методологічне проектування – проекти практик і предметів різного роду
згідно їх функціонального призначення;
• Методологічне конструювання – системно-структурні онтології, засоби
системно-структурного аналізу, системну графіку, основні категорії,
процедури та методи системного мислення;
• Методологічне дослідження як виявлення знань про системно-
структурну організацію об’єкта.
Структурна схема системи взаємозв’язків інформаційних потоків
наведена на Рис.2.
165
Рис. 2. Структурна схема взаємозв’язків інформаційних потоків в автоматизованій
системі управління навчальним процесом
В рамках системно-структурної методології маємо різні типи і способи
мислення, які відповідно виражають спеціалізацію інтелектуально-
практичної діяльності і відповідного рівня знань [1-6]:
166
- організація системних практик різного роду та методологічне системно-
структурне дослідження проблем;
- розроблення системних проблем в різних областях предметної
організації науки, інженерії, інформаційних технологій та управління;
- системно-структурне програмування досліджень і розробок відповідно
до проблемних задач;
- системно-структурне проектування систем для реалізації стратегій
розв’язання проблем;
- системно-структурне конструювання засобів реалізації цільових дій і
функціональної діяльності;
- методологічна авторефлексія всієї області системно-структурної
інтелектуальної діяльності.
Рис. 3. Модель інформаційних процесів управління діяльністю в інтегрованих
системах. (Позначення: TU – технічне управління, SU – стратегічне управління)
167
Відповідно розглянемо інтелектуально-інформаційну колективну
структуру процесів прийняття рішень на управління складним об’єктом
промислової чи адміністративної приналежності в системі з ієрархічною
організацією, яка включає (рис. 3):
- виробничий комплекс(VK);
- оперативно виконавчий персонал з командою IAi Iicin ;
- інформаційно-управляючий комплекс який відображає інформаційно-
керуючі зв’язки в структурі системи.
З точки зору інформаційного забезпечення функціонування виробничої
системи, персонал повинен володіти знаннями про (рис 3):
1. Енергоактивний об’єкт управління;
2. Контрольно-спостерігаючу систему (моніторинг);
3. Інформаційну систему формування, розпізнавання, класифікації образів
ситуацій в просторі станів і цільовому просторі управляючої структури;
4. Базу знань процесів, процедур, алгоритмів, стратегій прийняття рішень;
5. Концептуальну базу знань стратегічного управління процесом навчання
особи;
6. Цілеорієнтуючої структури з встановленими пріоритетами в системі
ієрархії цілей;
7. Процедура управління з виконавчими механізмами.
Така структура забезпечує функціональну повноту процедури прийняття
рішень на управління в інтегрованих інтелектуальних системах і визначає
вимоги до програм навчання і підвищення кваліфікації персоналу[ 1-11].
Ціленаправлена поведінка і проблема вибору. В результаті
ціленаправленої діяльності особи та колективу створюються штучні об’єкти,
структури які виконують певні функції в визначенім термінальнім часі на
підставі сукупності впорядкованих знань з відповідної предметної області
цільової орієнтації. Важливим аспектом проблеми цілеспрямованої
діяльності є оцінка повноти знань для реалізації процесів та процедур
діяльності (система ↔ об’єкт ↔ особа) та розуміння їх поведінки в цілому,
що відповідає пізнавальній функції особи. Пізнавальну функцію можна
розглядати як ціленаправлену взаємодію інтелектуальної особи з об’єктом в
складі системи. А тому важливо виявити зв’язок поняття ціленаправленості з
поняттям ціленаправленої взаємодії та організаційною структурою знань що
їх забезпечує. Будь-яка організація знань, прив’язана до структури інтелекту і
продиктована відповідним цілям конкретної особи або колективу. Важливим
аспектом проблеми ціленаправленої поведінки є визначення необхідності її
згідно вибраних цілей, що відповідно пов’язує проблему ціленаправленості з
проблемою вибору способу дій для досягнення мети [7-9]. [10-11].
В момент вибору здійснюється зняття невизначеності ситуації в ході
процесу діяльності на певних інтервалах термінального часу в ході процесу
цілеорієнтованої діяльності. Тобто процес вибору є елементом
ціленаправленої поведінки інтелектуальної особи. Звідси можемо трактувати
що ціленаправленість пов’язана з процесом вибору в процедурі прийняття
168
рішень на управлінські дії [9,10].
Загальна логічна структура моделі механізму вибору може бути
представлена через взаємозв’язок ситуацій вибору і альтернатив вибору, а
необхідна інформація для виконання вибору агрегується в системі можливих
переваг які є рангованими по своїй значимості. При цьому виникають
трудності з визначення необхідної інформації, яка повинна поступити в блок
порівняння інформації згідно структурної схеми на рис 4.
Рис. 4. Структурна схема процедури вибору альтернатив при прийнятті цільових
рішень
Відповідно до вище наведеного аналізу синтезуємо структурну схему
процесу керованого навчального процесу, побудовану на основі концепції
інтелектуального агента (рис. 4). Особливість такої системи є циклічність
процесу навчання {CPNo→ CPNi}n
i=1 ,
169 © Ю.Г. Міюшкович
Висновки. В статті розглянуто концепції інтелектуалізації процесів
предметно-орієнтованого навчання осіб, приймаючих управлінські рішення в
системах автоматизованого керування навчальним закладом. Показано, що
для підняття рівня професійної підготовки особи (цілеорієнтованої
інтелектуальної структури), необхідно використовувати методи і моделі
системного аналізу, логічні процедури та сучасну теорію автоматичного
управління та теорії прийняття рішень, когнітивну психологію.
1. Кибернетика и проблемы обучения / ред. Берг А. – М: Прогрес. 1970. – 386 с.
2. У. Росе-Ешби. Конструкция мозга. – М: Мир 1964 – 411с
3. Аткинсон Р. Человеческая память и процес обучения. – М: Прогресс. 1980 – 526 с.
4. Арбид Н. Метафорический мозг. – М: Мир. 1976. – 285с.
5. Аткинсон Р., Бауер Г. Введение в математическую теорию обучения. – М. Мир.
1969 – 486с.
6. Буш Р., Мостеллер Ф. Стохастические модели обучаемости. – М: Мир 1962 –
483с.
7. Шеридлан Т.Б., Форелл У.Р. Системы человек-машина. – М: Машиностроение
1980 – 400с.
8. Джордж Ф. Основи кібернетики. – М. Радио и связь 1984 – 272с.
9. Сікора Л.С. Системологія прийняття рішень в складних технологічних системах.
10. Сікора Л.С.Медиковський М.О.,Антоник М.С. Логічні аспекти та концепції
інтелектуалізації процесів навчання для осіб приймаючих управлінські рішення //
Збірн.наук.пр.Вип.34. - К.: ІПМЕ.2005-с138-147.
11. Якубовска М.А. Математическое моделирование професиональной деятельности
учителя. – Львов. Євросвіт 2003.- 428 с.
Поступила 8.02.2010р.
УДК 621.3
Ю.Г. Міюшкович, аспірант, НУ «Львівська політехніка»
ПРОЕКТУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ СТРУКТУРИ БАЗИ ДАНИХ З
ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИПУ В+-ДЕРЕВА
Анотація. В дані статті запропоновано метод проектування БД на
основі принципу В+-дерева
Ключові слова. База даних, таблиця, В+-дерево.
Актуальність. Розробка, впровадження та обслуговування скиданої
технічної системи передбачає створення, накопичення та використання
великої кількості різноформатних даних (документація, креслення) які
|