Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями

Досліджено ефективність передпосівної інокуляції сої бульбочковими бактеріями за безпосередньої бактеризації посівного матеріалу та при внесенні інокулюму в ґрунт під передпосівну культивацію, а також здатність ризобій, що залишилися в ґрунті, вступати в наступному році в ефективний симбіоз із со...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Сільськогосподарська мікробіологія
Дата:	2009
Автори:	Маліченко, С.М., Даценко, В.К., Маменко, П.М., Коць, С.Я.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2009
Теми:	Загальна і ґрунтова мікробіологія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27129
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 20-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859627833472581632
author	Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я.
author_facet	Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я.
citation_txt	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 20-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сільськогосподарська мікробіологія
description	Досліджено ефективність передпосівної інокуляції сої бульбочковими бактеріями за безпосередньої бактеризації посівного матеріалу та при внесенні інокулюму в ґрунт під передпосівну культивацію, а також здатність ризобій, що залишилися в ґрунті, вступати в наступному році в ефективний симбіоз із соєю. У роботі використано рідкі бактеріальні культури виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum 634б та трьох перспективних Tn5-мутантів B. japonicum 646. Внесення в ґрунт бактеріальних суспензій виявилося ефективнішим в обидва роки досліджень, порівняно з інокуляцією насіння, про що свідчить більша кількість утворених кореневих бульбочок, вища їх нітрогеназна активність і більша врожайність зерна сої. Із-поміж трьох досліджуваних транспозонових мутантів два виявились ефективнішими за штам- стандарт. Исследована эффективность предпосевной инокуляции сои клубеньковыми бактериями при непосредственной бактеризации посевного материала и при внесении инокулюма в почву под предпосевную культивацию, а также способность ризобий, оставшихся в почве, вступать в следующем году в эффективный симбиоз с соей. В работе использованы жидкие бактериальные культуры производственного штамма Bradyrhizobium japonicum 634б и трех перспективных Tn5-мутантов B. japonicum 646. Внесение в почву бактериальных суспензий оказалось более эффективным в оба года исследований, по сравнению с инокуляцией семян, о чем свидетельствует более высокая нитрогеназная активность корневых клубеньков и урожайность зерна сои. Из трех исследуемых транспозоновых мутантов два оказались более эффективными по сравнению со штаммом-стандартом. The efficiency of the presowing soybean inoculation with nodule bacteria at direct seeds bacterization or introduction of inoculum to the soil at presowing cultivation as well as the ability of rhizobia remained in the soil to the next year to form active symbioses with soybean plants was studied. The liquid bacterial cultures of production strain Bradyrhizobium japonicum 634b and three perspective Tn5-mutants of B. japonicum 646 were used. The introduction of the inoculum to soil was shown to be more efficient during both years of investigations as compared with the seeds inoculation which resulted in higher number of nodules formed, their nitrogenase activity and greater soybean seeds yield. Two of three studied Tn5-mutants had surpassed the standard strain by the efficiency indices.
first_indexed	2025-11-29T13:53:39Z
format	Article
fulltext	20 УДК 581.579.841.3 ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ БУЛЬБОчКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ Маліченко С.М., Даценко В.К., Маменко П.М., Коць С.Я. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, 03022, Україна E-mail: mamenko@ifrg.kiev.ua Досліджено ефективність передпосівної інокуляції сої бульбочковими бактеріями за безпосередньої бактеризації посів- ного матеріалу та при внесенні інокулюму в ґрунт під передпосівну культивацію, а також здатність ризобій, що залишилися в ґрунті, вступати в наступному році в ефективний симбіоз із соєю. у роботі використано рідкі бактеріальні культури виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum 634б та трьох перспективних Tn5-мутантів B. japonicum 646. Внесення в ґрунт бактеріальних суспензій виявилося ефективнішим в обидва роки досліджень, порівняно з інокуляцією насіння, про що свідчить більша кількість утворених кореневих бульбочок, вища їх нітрогеназна активність і більша врожайність зерна сої. Із-поміж трьох досліджуваних транспозонових мутантів два виявились ефективнішими за штам- стандарт. Ключові слова: інокуляція, бульбочкові бактерії, соя, Tn5-му- танти, ефективність симбіозу. Представники родів бульбочкових бактерій Rhizobium, Bradyrhizobium, Mezorhizobium, Sinorhizobium, Azorhizobium і Allorhizobium – це не звичайні ґрунтові мікроорганізми, оскільки окрім стану вільноіснуючих гетеротрофів, їхньому життєвому циклу притаманна також стадія симбіотичної взаємодії з бобовими рослинами, яка розпочинається з моменту проникнення цих мікроорганізмів у кореневі волоски і перетворення у симбіотичну форму – бактероїди. У ґрунтах України, де традиційно вирощують горох, люцерну, конюшину, існують природні популяції відповідних цим культурам бульбочкових бактерій, чисельність яких досягає 104-106 клітин на 1 г ґрунту [9]. Експериментальні дані показали, що успішна інокуляція бобових відбувається тоді, коли титр бульбочкових бактерій складає не менше 104 клітин на 1 г ґрунту [10]. Якщо ж бобову 21 рослину, наприклад, сою, висівають уперше у нетрадиційному для її вирощування регіоні, то специфічні їй ризобії у ґрунті у цей час повністю відсутні. Тому для ініціації процесу фіксації азоту в даному випадку необхідно проводити інокуляцію інтродукованих рослин ефективними штамами бульбочкових бактерій. Відомо, що ризобії можуть потрапляти в ґрунт у складі комерційних інокулянтів, розповсюджуватися повітрям, із насінням або культивуватись як симбіонти місцевих бобових рослин. При передпосівній інокуляції бобових рослин кількість бульбочкових бактерій, що потрапляють у ґрунт, залежить від розміру насіння, густоти посівів та методу інокуляції. Високоякісні інокулянти забезпечують потрапляння не менше, ніж 2 × 103 клітин бактерій на одну насінину [1]. Із плином часу кількість ризобій у ґрунті швидко зростає за рахунок їх вивільнення із бульбочок, що відмирають після закінчення вегетації бобових рослин. У багатьох випадках це забезпечує домінування штамів–інокулянтів впродовж 5-15 років після першої, вихідної інокуляції [8, 12]. Ризобії складають відносно невелику частину ґрунтової мікробіоти – від 0,1 до 0,8 % загальної її чисельності. Проте, деякі ґрунтові бактерії, які не відносяться до родини Rhizobiaceae, або невірулентні ризобії, можуть набувати здатності до бульбочкоутворення при перенесенні в них nod-генів [13, 14]. Існують два способи інокуляції ризобіями бобових – оброб- ка бактеріями посівного матеріалу і внесення інокулюму безпосе- редньо в ґрунт. Оптимальним вважається перший спосіб [3]. Літературних посилань стосовно ефективності бактеризації ризобіями бобових шляхом інокуляції ґрунту нам відомо небагато. Зокрема, відомо [7, 12, 13], що внесення в ґрунт препарату бульбочкових бактерій в районах традиційного вирощування бобових культур забезпечує суттєвий приріст урожайності, а саме: зерна сої – на 2-4, зерна гороху і люпину – на 1-2, зеленої маси бобових багаторічних трав – на 80-100 ц/га. При цьому ефективність даного заходу залежить як від виду бобової рослини, так і від усього комплексу агротехнічних і екологічних умов. Оскільки передпосівна інокуляція сої активними штамами бульбочкових бактерій, особливо при вирощуванні в нетрадиційних для неї регіонах, є надзвичайно важливим агротехнічним заходом, завданням наших досліджень було вивчення ефективності двох способів бактеризації, а саме, інокуляції насіння і безпосереднього 22 внесення інокуляційної суспензії в ґрунт під передпосівну культивацію ріллі. Іншим нашим завданням було з’ясування необхідності передпосівної інокуляції ризобіями сої при повторному її висіванні на одному і тому ж полі. Матеріали і методи. Для порівняння ефективності різних способів іноуляції сої окремими формами ризобій була вибрана земельна ділянка, на якій дана культура раніше ніколи не вирощувалась. Іншими об’єктами вивчення слугували отримані нами Tn5-мутанти Bradyrhizobium japonicum 646 – Т66, 118 і 3-11 [4-6], а також виробничий штам 634б. Насіння сої сорту Мар’яна перед посівом стерилізували 75-%-ним етанолом і промивали у проточній воді. Половину загальної кількості насіння, необхідного для засівання всієї дослідної ділянки, поділили на 4 частини, кожну з яких проінокулювали взятими для досліду формами ризобій. Адекватну кількість суспензії ризобій вносили перед посівом у ґрунт відповідних ділянок. При вивченні ефективності обох способів інокуляції користувалися бактеріальною суспензією однакової оптичної густини – 108 клітин в 1 мл. Насіння висівали із розрахунку 600 тис. схожих насінин на гектар. Азотфіксувальну активність вимірювали ацетилен- відновлювальним методом [11], математичну обробку результатів здійснювали за Б.А. Доспєховим [2]. Результати та їх обговорення. Результати обліку кількості кореневих бульбочок, утворених у процесі вегетації сої в обидва роки досліджень, які характеризують вірулентність досліджуваних форм B. japonicum, надано в табл. 1. Помітно, що всі транспозо- нові мутанти, так само як і виробничий штам 634б, доволі вірулентні, про що свідчить оптимальна кількість ініційованих ними бульбочок. Порівнюючи інтенсивність нодуляції при застосуванні різних способів бактеризації, можна відзначити, що у перший рік досліджень напочатку цвітіння сої особливої різниці за цим показником не спостерігається. Пізніше, у фазу плодоутворен- ня і в наступному році дослідження, більше бульбочок на коре- невій системі сої утворювалось при внесенні інокулюму безпосередньо в ґрунт під передпосівну культивацію, що можна пояснити більшим поширенням ризобій у ризосфері сої, завдяки застосуванню цього способу порівняно з інокуляцією насіння. 23 Таблиця 1. Інтенсивність утворення кореневих бульбочок сої залежно від способу та часу інокуляції Bradyrhizobium japonicum (од./росл.) Інокулянт Спосіб інокуляції Виробнича інокуляція, 2007 р. Спонтанна інокуляція, 2008 р. початок цвітіння початок плодо- утворення початок цвітіння початок плодо- утворення Штам 634б ґрунт 39±4 58±8 59±6 80±13 насіння 50±8 42±4 45±5 70±10 Tn5-мутант Т66 ґрунт 41±3 70±4 66±6 91±14 насіння 50±7 50±4 47±4 77±8 Tn5-мутант 118 ґрунт 20±3 29±6 102±19 107±15 насіння 11±2 16±3 82±9 82±10 Tn5-мутант 3-11 ґрунт 30±2 90±12 82±4 194±18 насіння 50±5 75±5 68±3 135±13 Було помічено також, що час появи бульбочок як у перший, так і другий рік досліджень залежав від способу інокуляції. Бульбочки формувалися дещо раніше за умови інокуляції насіння, а при внесенні інокуляційної суспензії в ґрунт спостерігалась тенденція до розташування бульбочок на головному корені трохи нижче, ніж при безпосередній інокуляції насіння. Стосовно наростання вегетативної маси сої в залежності від інокулянта і способу внесення ризобій у ґрунт можна відзначити, що більша вегетативна маса сої була сформована при використанні для інокуляції Tn5-мутантів Т66 і 3-11. Одначе, певної залежності між наростанням маси рослин і способом інокуляції не виявлено, за винятком того, що у 2007 р. при інокуляції ґрунту формувалась більша маса рослин напочатку плодоутворення за дії штаму 634б та Tn5-мутантів Т66 і 3-11. У перший рік досліджень (2007 р.) динаміка азотфіксувальної активності бульбочок сої мала таку ж закономірність, як і динаміка наростання маси рослин. Так, у фазу початку утворення бобів (табл. 2) спостерігалась тенденція до збільшення рівня азотфіксації 24 при внесенні ризобій у ґрунт. Відповідно, це стосується також і досліджень 2008 р., де як загальна, так і питома азотфіксувальна активність спонтанно утворених бульбочок була дещо вищою при внесенні інокулянта в ґрунт у перший рік досліджень (рис. 1 і 2). Таблиця 2. Нітрогеназна активність бульбочок сої в залежності від способу інокуляції B. japonicum, мкмоль С2Н4/(рослину · год) Інокулянт Спосіб інокуляції Виробнича інокуляція, 2007 р. Спонтанна інокуляція, 2008 р. початок цвітіння початок плодо- утворення початок цвітіння початок плодо- утворення Штам 634б ґрунт 138,77±2,72 210,61±19,39 92,47±10,16 62,85±8,84 насіння 126,98±7,93 183,32±17,59 68,29±9,57 77,64±10,10 Tn5-мутант Т66 ґрунт 106,89±4,22 243,48±13,88 125,27±1,94 82,16±15,98 насіння 109,32±5,21 217,58±4,50 97,35±0,99 85,92±8,00 Tn5-мутант 118 ґрунт 14,99±1,63 39,87±10,83 42,21±6,31 60,20±19,65 насіння 2,84±0,40 21,55±3,04 63,41±16,53 61,57±8,33 Tn5-мутант 3-11 ґрунт 89,15±5,54 200,01±18,24 111,74±10,34 99,29±12,68 насіння 92,54±4,51 179,33±14,96 82,15±7,32 75,83±7,03 Результати обліку врожайності зерна сої (табл. 3) перекон- ливо свідчать про переваги допосівного внесення бактеріальної суспензії в ґрунт у порівнянні з інокуляцією насіння. Збільшення врожайності при застосуванні цього агротехнічного заходу спос- терігалося при використанні усіх досліджуваних штамів та транс- позонових мутантів ризобій. 25 Рис 1. Загальна азотфіксувальна активність бульбочок сої на 2-й рік після виробничої інокуляції ризобіями, мкмоль С2Н4/(рослину · год), середнє за три відбори Рис 2. Питома азотфіксувальна активність бульбочок сої на 2-й рік після виробничої інокуляції ризобіями, мкмоль С2Н4/(1 г бульбочок · год), середнє за три відбори 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 634 66 118 3--11 , Tn5-                 2 4/ (    •       0 20 40 60 80 100 120 140 634 66 118 3--11 , Tn5-             ,     2 4/ (1       •  )     26 Таблиця 3. Вплив різних способів інокуляції сої окремими формами ризобій на урожайність культури Інокулянт Спосіб інокуляції Виробнича інокуляція, 2007 р. Спонтанна інокуляція, 2008 р. Ур ож ай ні ст ь, ц /г а Приріст до штаму- стандарту за відповідного способу інокуляції Ур ож ай ні ст ь, ц /г а Приріст до штаму- стандарту за відповідного способу інокуляції ц/га % ц/га % Штам 634б ґрунт 26,0 – – 24,2 – – насіння 24,3 – – 23,8 – – Tn5-мутант Т66 ґрунт 31,3 5,3 20,4 28,0 3,8 15,7 насіння 27,3 3,0 12,3 26,7 2,9 12,2 Tn5-мутант 118 ґрунт 24,0 -2,0 -7,7 24,3 0,1 0,4 насіння 21,2 -2,8 -12,8 19,7 -4,1 -17,3 Tn5-мутант 3-11 ґрунт 32,3 6,3 24,2 27,5 3,3 16,6 насіння 30,0 5,7 23,5 25,8 2,0 8,4 НІР05 2,5 2,6 Отже, випробування двох способів інокуляції сої буль- бочковими бактеріями – бактеризації насіння і внесення в ґрунт адекватної кількості бактеріальної суспензії під передпосівну культивацію показало переваги останнього з названих способів. Сказане стверджується більшою кількістю утворених кореневих бульбочок, інтенсивнішою фіксацією молекулярного азоту атмосфери і формуванням більшого врожаю зерна даної культури. При вирощуванні сої на полях, де вона висівалась у попередньому році із застосуванням інокуляції активними штамами ризобій, симбіотичні властивості цих мікроорганізмів – вірулентність і азотфіксувальна активність – зберігаються і в наступному році. Польові випробування ефективності трьох перспективних транспозонових мутантів B. japonicum 646 свідчать про переваги двох із них (Т66 і 3-11) над штамом-стандартом 634б. 1. Базилинская М.В. Использование биологического азота в земледелии /М.В. Базилинская. – М. : ВНИИГЕНС, 1985. – 15 с. 2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с. 27 3. Кожемяков А.П. Роль нитрагинизации в повышении урожая и накоплении белка бобовыми культурами /Кожемяков А.П., Доросинс- кий Л.М. //Труды ВНИИСХМ. – 1987. – С. 7-15. 4. Tn5-мутанти Bradyrhizobium japonicum – отримання та вивчення їхніх властивостей /Коць С.Я., Маліченко С.М., Даценко В.К. [та ін.] //Фактори експериментальної еволюції організмів. – Т. 7. – К.: Логос, 2009. – С. 28-32. 5. Маліченко С.М. Ефективність симбіотичних систем, утворених за участю сої і транспозантів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 646 /Маліченко С.М., Даценко В.К., Василюк В.М. //Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія. – 2006. – Вип. 18. – С. 144-148. 6. Транспозоновий мутагенез штамів Bradyrhizobium japonicum /Маліченко С.М., Даценко В.К., Василюк В.М., Коць С.Я. //Физиол. и биохим. культ. раст. – 2007. – Т. 39, № 5. – С. 409-418. 7. Маркова А. Вертикална миграция на щамове Bradyrhizobium japonicum в карбонатен чернозем /Маркова А., Чанова Д. //Почвозн. агрохим. и екол. – 2002. – Т. 37, № 4. – С. 35-36. 8. Мікроорганізми і альтернативне землеробство /[Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д. та ін.]. – К.: Урожай, 1993. – 175 с. 9. Препараты клубеньковых бактерий для повышения урожайности бобовых культур /Патыка В.Ф., Толкачев Н.З., Шерстобоева Е.В. [и др.] //Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах : тези доп. міжнар. конф. (Вінниця, грудень 1995). – С. 313-314. 10. Самошкина В.И. Влияние инокуляции и азота минеральных удобрений на фиксацию соей молекулярного азота /Самошкина В.И., Толкачев Н.З. //Биологическая фиксация молекулярного азота. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 74-76. 11. The acetylene–ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field evaluation /Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R.C. //Plant Physiol. – 1968. – Vol. 43, № 8. – Р. 1185-1207. 12. Lindstrom K. Stability of markers used for identification of two Rhizobium galegae inoculant strains after five years in the field /Lindstrom K., Lipsanen P., Kaijalanen S. //Appl. and Environ. Microboil. – 1990. – Vol. 56, № 2. – P. 444-450. 13. Nodulating strains of Rhizobium loti arise through chromosom- al symbiotic gene transfer in the environment /Sullivan Y.T., Patrick H.N., Lowther W.L. [et al.] //Proc. Natl. Acad. Sci. USA. – 1995. – № 92. – P. 8985- 8989. 14. Young P.W. Molecular population genetic and evolution of rhizobia /Young P.W. //The nitrogen fixation and its research in China /ed. by Hong G. F. – Berlin; Heidelberg: Springer – Verlag, 1992. – P. 366-381. 28 ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЗЛИчНЫХ СПОСОБОВ ИНОКУЛЯЦИИ СОИ КЛУБЕНЬКОВЫМИ БАКТЕРИЯМИ Маличенко С.М., Даценко В.К., Маменко П.Н., Коць С.Я. Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, г. Киев Исследована эффективность предпосевной инокуляции сои клубеньковыми бактериями при непосредственной бактеризации посевного материала и при внесении инокулюма в почву под предпосевную культивацию, а также способность ризобий, оставшихся в почве, вступать в следующем году в эффективный симбиоз с соей. В работе использованы жидкие бактериальные культуры производственного штамма Bradyrhizobium japonicum 634б и трех перспективных Tn5-мутантов B. japonicum 646. Внесение в почву бактериальных суспензий оказалось более эффективным в оба года исследований, по сравнению с инокуляцией семян, о чем свидетельствует более высокая нитрогеназная активность корневых клубеньков и урожайность зерна сои. Из трех исследуемых транспозоновых мутантов два оказались более эффективными по сравнению со штаммом-стандартом. Ключевые слова: инокуляция, клубеньковые бактерии, соя, Tn5-мутанты, эффективность симбиоза. THE EFFICIENCy OF DIFFERENT MEANS OF SOy- BEAN INOCULATION wITH NODULE BACTERIA Malichenko S.M., Datsenko V.K., Mamenko P.M., Kots S.ya. Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv The efficiency of the presowing soybean inoculation with nodule bacteria at direct seeds bacterization or introduction of inoculum to the soil at presowing cultivation as well as the ability of rhizobia remained in the soil to the next year to form active symbioses with soybean plants was studied. The liquid bacterial cultures of production strain Bradyrhizobium japonicum 634b and three perspective Tn5-mutants of B. japonicum 646 were used. The introduction of the inoculum to soil was shown to be more efficient during both years of investigations as compared with the seeds inoculation which resulted in higher number of nodules formed, their nitrogenase activity and greater soybean seeds yield. Two of three studied Tn5-mutants had surpassed the standard strain by the efficiency indices. Key words: inoculation, nodule bacteria, soybean, Tn5-mutants, efficiency of symbioses.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27129
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1997-3004
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-29T13:53:39Z
publishDate	2009
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format	dspace
spelling	Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. 2011-09-27T19:23:01Z 2011-09-27T19:23:01Z 2009 Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 20-28. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27129 581.579.841.3 Досліджено ефективність передпосівної інокуляції сої бульбочковими бактеріями за безпосередньої бактеризації посівного матеріалу та при внесенні інокулюму в ґрунт під передпосівну культивацію, а також здатність ризобій, що залишилися в ґрунті, вступати в наступному році в ефективний симбіоз із соєю. У роботі використано рідкі бактеріальні культури виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum 634б та трьох перспективних Tn5-мутантів B. japonicum 646. Внесення в ґрунт бактеріальних суспензій виявилося ефективнішим в обидва роки досліджень, порівняно з інокуляцією насіння, про що свідчить більша кількість утворених кореневих бульбочок, вища їх нітрогеназна активність і більша врожайність зерна сої. Із-поміж трьох досліджуваних транспозонових мутантів два виявились ефективнішими за штам- стандарт. Исследована эффективность предпосевной инокуляции сои клубеньковыми бактериями при непосредственной бактеризации посевного материала и при внесении инокулюма в почву под предпосевную культивацию, а также способность ризобий, оставшихся в почве, вступать в следующем году в эффективный симбиоз с соей. В работе использованы жидкие бактериальные культуры производственного штамма Bradyrhizobium japonicum 634б и трех перспективных Tn5-мутантов B. japonicum 646. Внесение в почву бактериальных суспензий оказалось более эффективным в оба года исследований, по сравнению с инокуляцией семян, о чем свидетельствует более высокая нитрогеназная активность корневых клубеньков и урожайность зерна сои. Из трех исследуемых транспозоновых мутантов два оказались более эффективными по сравнению со штаммом-стандартом. The efficiency of the presowing soybean inoculation with nodule bacteria at direct seeds bacterization or introduction of inoculum to the soil at presowing cultivation as well as the ability of rhizobia remained in the soil to the next year to form active symbioses with soybean plants was studied. The liquid bacterial cultures of production strain Bradyrhizobium japonicum 634b and three perspective Tn5-mutants of B. japonicum 646 were used. The introduction of the inoculum to soil was shown to be more efficient during both years of investigations as compared with the seeds inoculation which resulted in higher number of nodules formed, their nitrogenase activity and greater soybean seeds yield. Two of three studied Tn5-mutants had surpassed the standard strain by the efficiency indices. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Загальна і ґрунтова мікробіологія Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями Эффективность различным способом инокуляции сои клубеньковыми бактериями The efficiency of different means of soybean inoculation with nodule bacteria Article published earlier
spellingShingle	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. Загальна і ґрунтова мікробіологія
title	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
title_alt	Эффективность различным способом инокуляции сои клубеньковыми бактериями The efficiency of different means of soybean inoculation with nodule bacteria
title_full	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
title_fullStr	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
title_full_unstemmed	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
title_short	Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
title_sort	ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями
topic	Загальна і ґрунтова мікробіологія
topic_facet	Загальна і ґрунтова мікробіологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27129
work_keys_str_mv	AT malíčenkosm efektivnístʹríznihsposobívínokulâcíísoíbulʹbočkovimibakteríâmi AT dacenkovk efektivnístʹríznihsposobívínokulâcíísoíbulʹbočkovimibakteríâmi AT mamenkopm efektivnístʹríznihsposobívínokulâcíísoíbulʹbočkovimibakteríâmi AT kocʹsâ efektivnístʹríznihsposobívínokulâcíísoíbulʹbočkovimibakteríâmi AT malíčenkosm éffektivnostʹrazličnymsposobominokulâciisoiklubenʹkovymibakteriâmi AT dacenkovk éffektivnostʹrazličnymsposobominokulâciisoiklubenʹkovymibakteriâmi AT mamenkopm éffektivnostʹrazličnymsposobominokulâciisoiklubenʹkovymibakteriâmi AT kocʹsâ éffektivnostʹrazličnymsposobominokulâciisoiklubenʹkovymibakteriâmi AT malíčenkosm theefficiencyofdifferentmeansofsoybeaninoculationwithnodulebacteria AT dacenkovk theefficiencyofdifferentmeansofsoybeaninoculationwithnodulebacteria AT mamenkopm theefficiencyofdifferentmeansofsoybeaninoculationwithnodulebacteria AT kocʹsâ theefficiencyofdifferentmeansofsoybeaninoculationwithnodulebacteria

Ефективність різних способів інокуляції сої бульбочковими бактеріями

Репозитарії

Схожі ресурси