Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи
Рецензія на книгу: Довбенко М. Криза економіки — не криза науки: монографія / Михайло Довбенко. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — 304 с.
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27147 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи / К. Ситник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 56-61. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27147 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ситник, К. 2011-09-27T20:00:01Z 2011-09-27T20:00:01Z 2009 Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи / К. Ситник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 56-61. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27147 Рецензія на книгу: Довбенко М. Криза економіки — не криза науки: монографія / Михайло Довбенко. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — 304 с. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Рецензії Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| spellingShingle |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи Ситник, К. Рецензії |
| title_short |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| title_full |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| title_fullStr |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| title_full_unstemmed |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| title_sort |
сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи |
| author |
Ситник, К. |
| author_facet |
Ситник, К. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Довбенко М. Криза економіки — не криза науки: монографія / Михайло Довбенко. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — 304 с.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27147 |
| citation_txt |
Сучасні наукові тенденції крізь призму економічної кризи / К. Ситник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 56-61. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sitnikk sučasnínaukovítendencííkrízʹprizmuekonomíčnoíkrizi |
| first_indexed |
2025-11-24T05:22:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:22:06Z |
| _version_ |
1850842505742909440 |
| fulltext |
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11
РецензIЇ
СУЧАСНІ НАУКОВІ ТЕНДЕНЦІЇ
КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Довбенко М. Криза економіки — не криза науки: монографія / Михайло
Довбенко. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — 304 с.
Може видатися дивним, чому я, бота-
нік, вирішив висловитися на еконо-
мічну тему. Передовсім мене заінтригував
аж ніяк не вузькогалузевий, неординар-
ний підхід Михайла Довбенка, якому вда-
лося синтезувати в єдину концепцію рані-
ше розрізнені досягнення представників
сучасної економічної науки. Це надає віт-
чизняним ученим значно більші, ніж рані-
ше, можливості пізнання природи еконо-
мічних, зокрема трансформаційних, про-
цесів. До того ж викладені в монографії
думки можуть дати поштовх новим підхо-
дам до розв’язання проблеми змінності
економічного знання і нових технологій у
сфері викладання економічної теорії та
суміжних дисциплін.
Згадка про Адама Сміта в рецензованій
книзі повернула мою думку до Чарльза Дар-
віна з його відомою теорією еволюції. Він
був природознавцем, а не економістом, і
його погляди на конкуренцію принципово
відрізнялися від суджень А. Сміта. Проте
зараз з’являється дедалі більше доказів про
те, що погляди Ч. Дарвіна набагато точніше
відображають економічну діяльність. І хоча
теорія конкуренції як «невидимої руки»
ринку ще популярна, але після недавнього
обвалу в економіці її щораз частіше крити-
кують. І важко не погодитися з деякими на-
уковцями, що, врешті-решт, її замінить вер-
сія загальнішої теорії Дарвіна, у якій «не-
видимій руці» відведуть належне місце, але
не будуть, як часто буває нині, приписува-
ти необмежений вплив. Адже в системі, за-
пропонованій відомим біологом, «невиди-
ма рука» є цікавим частковим випадком.
Інколи конкуренція впливає на поведінку
окремих осіб із користю для суспільства,
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11 57
але так відбувається не завжди. Звернувши
увагу на зіткнення особистих і колектив-
них інтересів, Ч. Дарвін обґрунтував бага-
то норм, які встановлені й діють у сучас-
ному суспільстві: заборона на стероїди в
спорті, обмеження робочого часу, вимоги
безпеки праці, стандарти з безпеки виробів
тощо. Наполегливе уславлення «невидимої
руки» послідовниками А. Сміта впродовж
багатьох років відхиляло спроби владнати
зіткнення особистих та колективних інте-
ресів запровадженням норм у фінансово-
еко номічній сфері й зашкодило нам усім.
Погодьмося, сила конкуренції, що впливає
на методи ведення бізнесу, подібна до сили
природного добору, яка вплинула на різні
особини живої природи.
У своїй монографії М. Довбенко з еволю-
ційного погляду обґрунтовує розвиток про-
дуктивного знання, розширюючи можли-
вості економічного аналізу. У межах такого
підходу він виділяє характеристики «еко-
номічної людини». «Минув час абстрактної
людини, яку породжують догматизм і сте-
реотипи», — стверджує автор, усвідомлюю-
чи, що основні параметри людської психіки
мало змінюються впродовж століть. Водно-
час треба формувати чіткіші уявлення про
психічну природу індивіда, хоча, зрозумі-
ло, це й нелегко. Адже ці уявлення можуть
бути суперечливими, як і сам об’єкт. Проте
конкретна людина в усьому багатстві її пси-
хічних якостей, психологічних характерис-
тик ще донедавна залишалася поза увагою
економічної науки. В економічних дослі-
дженнях традиційно використовують мо-
дель «економічної людини», яку інколи ру-
хає «темний» (не зовсім зрозумілий) осо-
бистий інтерес, але яка здатна до «ясних»
(чітко сформульованих) раціональних рі-
шень. Хоча рішення про свої дії (зокрема, у
бізнесовій сфері) приймає жива людина —
з усіма властивими їй перевагами і недолі-
ками, що стосуються її пізнавальних мож-
ливостей.
На підставі результатів сучасних розві-
док можна зробити висновок, що на при-
йняття рішень впливають і такі фактори,
як звички, інстинкти, домінанти, норми і
правила поведінки, логіка раціонального
вибору. М. Довбенко звертає увагу читача
на цікавий факт: з’явилася навіть наноеко-
номіка — економічна наука, що пояснює
по ведінку індивідуального економічного
агента. Уперше цей термін запропонував у
своїх працях нобелівський лауреат К. Ер-
роу в 1987 р. Завдяки наноекономіці можна
виявити вплив діяльності окремих фізич-
них осіб на поведінку мікроекономічних
агентів — домогосподарств, фірм, організа-
цій — і навіть на макроекономічні процеси,
внутрішні та зовнішні фактори поведінки
агентів.
М. Довбенко проявив себе розсудливим
реалістом, який тверезо оцінює світ у ціло-
му і людську природу зокрема. Він цікаво
виклав трансформацію вивчення нюансів
людської поведінки, починаючи від Аріс то-
теля й А. Сміта, Дж. Мілля і Й. Бентама,
яким ми завдячуємо знаннями про те, чому
люди вчиняють так, а не інакше. Осмислено
суттєвий внесок у розв’язання низки пи-
тань науково-концептуального характеру,
по в’язаних із поглибленням розуміння сут-
ності людського розвитку і закономірностей
його якісного стану, який зробив ори гі наль-
ний філософ економічної науки, нобелів-
ський лауреат Фрідріх фон Хайєк — «бать ко
новоконсерватизму». На основі ре зуль та-
тів досліджень цього видатного мислителя
ХХ століття відбувся сучасний іс торичний
поворот від сподівань на організаційні сис-
теми до надій на вільного, творчого, само-
стійного індивіда, до творення того Інсти-
туту Людини, про який зараз так багато пи-
шуть.
Завдяки реалістичному і науковому оці-
нюванню людської натури М. Довбенко по-
казав, як економічна теорія зазнає транс-
формації. Зроблено це на прикладі теорії
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11
людського капіталу. Згідно з нею у вироб-
ництві взаємодіють два фактори — фізич-
ний капітал, до якого входять засоби ви-
робництва, і людський капітал — здобуті
знання, навички, енергія робітника, що мо-
жуть бути використані у виробництві това-
рів та послуг. Очевидно, не треба доводити,
що люди витрачають засоби не лише для
одержання щохвилинних задоволень, але й
заради грошових та негрошових доходів у
майбутньому, тобто інвестують у людський
капітал. До них належать: витрати на під-
тримання здоров’я і здобуття освіти; витра-
ти, пов’язані з пошуком роботи, одержан-
ням необхідної інформації, міграцією, про-
фесійною підготовкою на виробництві тощо.
Величину людського капіталу оцінюють за
рівнем його потенційного доходу.
Водночас зміни характеру сучасного ви-
робництва й нові вимоги до знань та квалі-
фікації привели нині до визнання того, що
якісна освіта — це необхідна база для досяг-
нення високих показників виробничої ді-
яльності. Щобільше, нобелівський лауреат
Т. Шульц вважав, що малокваліфікований
працівник стає капіталістом не в результа-
ті дифузії (розпилення) власності на акції
корпорацій (хоча такий погляд досить по-
пулярний), а шляхом здобуття знань і ква-
ліфікації, які мають економічну цінність.
Учений був переконаний: неосвіченість,
безумовно, найпоширеніший фактор, який
гальмує економічне зростання.
Узагальнюючи новаторські досліджен-
ня видатних економістів, М. Довбенко до-
водить, що шлях до прогресу економічної
науки лежить через зображення людини
такою, якою вона є. У ході становлення по-
стіндустріального суспільства роль висо-
кокваліфікованої праці й творчої особис-
тості зростає, одночасно ускладнюю ться
зв’язки між сферами підготовки кадрів та
виробництва. «З’ясування механізмів цих
зв’язків та оцінювання зростаючої ролі
людського капіталу в умовах інноваційного
розвитку покликали до життя нову хвилю
моделей економічного зростання, що дослі-
джують його внутрішні джерела. Це моделі
ендогенного зростання нобелівського лау-
реата Роберта Лукаса і одного з теоретиків
моделювання економічного зростання Пола
Ромера», — зазначає автор.
У зв’язку із зростанням ролі людсько-
го капіталу під час переходу до економіки
знань змінюється як економічна система,
так і саме суспільство. Істотно трансфор-
мується система державних пріоритетів: на
перше місце виходять цільові настанови,
пов’язані зі зміцненням здоров’я населен-
ня, збільшенням активної тривалості жит-
тя, розвитком науки, підвищенням рівнів
освіти і життя людей. Це відображається
не стільки в посиленні ролі держави в еко-
номічному розвитку, скільки в розширенні
тих її функцій, які безпосередньо пов’язані
з економікою знань: освіта, наука, охорона
здоров’я.
Як тут не погодитися з думкою М. Дов-
бенка, що ХХІ століття відкриває неосяжні
перспективи, але для того щоб їх побачити,
потрібно думати по-новому — щоб зрозумі-
ти нову духовність, нову людину, нові цін-
ності. Тому ми просто вимушені розшири-
ти зону пошуку істини. Перефразовуючи
І. Ньютона, можна сказати, що економісти
здатні розрахувати рух одного раціональ-
ного агента на ринку, але не безумство на-
товпу. М. Довбенко підтверджує, що ніхто,
на жаль, не може абсолютно точно передба-
чити події на ринку цінних паперів, інших
ринках капіталів. В умовах ринкової еко-
номіки майже перед кожною людиною по-
стійно постає питання управління власни-
ми фінансами: витрачати чи зберігати?
Якщо інвестувати, то як, скільки і куди?
Усе це викликає сильні емоції, а найчасті-
ше — стреси та депресії. На основі дослі-
джень Д. Канемана і А. Тверські автор мо-
нографії взявся пояснити психологію при-
йняття інвестиційних рішень в умовах еко-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11 59
номічної невизначеності, тобто підійти до
більш адекватного пізнання економічної
реальності.
Як справедливо зазначає М. Довбенко,
споконвіку економісти-теоретики не допус-
кали думки про експеримент у розвитку
економічної науки. Однак за останні 25 ро-
ків ці погляди суттєво переглянуті. Експе-
римент як штучне відтворення явища чи
процесу з метою вивчення його в найспри-
ятливіших умовах і подальшої практичної
зміни набуває дедалі більшого значення.
Великий вплив на таку переорієнтацію на-
укової думки здійснили американський
учений В. Сміт — засновник експеримен-
тальної економіки як самостійного напря-
му досліджень, німецький економіст-ма те-
матик Р. Селтен, а також Дж. Лумз, А. Рот і
Р. Сугден.
Необхідність теоретичного осмислення
результатів експериментів полягає в усві-
домленні того очевидного факту, що біль-
шість традиційних моделей є абстракціями,
у яких застосовують спрощені передумови,
і їхній реалізм досить сумнівний. Уже сьо-
годні предметом експериментальної еко-
номіки є економічний експеримент у ла-
бораторних умовах. Він є найочевиднішою
формою вимірів, що призначені для вста-
новлення наукових фактів. Об’єктом до-
слідження в експерименті здебільшого слу-
гує або гіпотеза про поведінку економічно-
го агента (людини, підприємства, держави,
гравця), або механізм реалізації правил по-
ведінки таких агентів. Для цього в лабора-
торії проводять експеримент — моделюють
економічну ситуацію.
Звичайно, проведення експериментів в
економіці має низку принципових особли-
востей порівняно з експериментуванням у
природничих науках. Експериментальну
економіку можна охарактеризувати як пе-
ревірку положень економічної теорії діями
реальних людей у контрольованих ситуаці-
ях. За таких обставин майже неможливо
досягнути абсолютної чистоти досліду, його
повторюваності чи передбачуваності на-
слідків. М. Довбенко констатує: «Пробле-
ми, що виникають і, зокрема, соціального,
морального, правового порядку вимагають
розробки особливих правил організації та
проведення експерименту, оброблення ре-
зультатів, отримання достовірних висно-
вків. Разом з тим упродовж більш як двох
останніх десятиліть в експериментальній
економіці інтенсивно розвивається велика
галузь, де зазначених обмежень немає. Це
комп’ютерне експериментування. У зв’язку
з грандіозним прогресом у розвитку ком-
п’ютерів перспективи цієї сфери надзви-
чайно великі».
Особливої актуальності ці досліджен-
ня набули у зв’язку зі спробами застосу-
вати методи лабораторних досліджень для
розв’язання політичних проблем. Важли-
во, що виявлено властивості конвергенції
власності на різних ринках. Уперше екс-
периментально досліджено таємні угоди,
контроль цін та інші види втручань у ри-
нок. Нині вивчають нові різновиди ринку,
зокрема такі, як методи прийняття рішень
щодо програм для громадського радіо. Усі
ці дослідження пов’язані з науковим до-
робком В. Сміта. Учений також довів важ-
ливість наявності альтернативних ринко-
вих інструментів, установивши, наприклад,
залежність очікуваного прибутку від обра-
ного методу реалізації товару.
Експериментальну економіку визнають
одним із найперспективніших напрямів
сучасної науки. Сфера практичного застосу-
вання цих методів продовжує розширю-
ватися. Останнім часом досить перспек-
тивним видається їх застосування під час
проведення реформ перехідного періоду
(на приклад, для аналізу можливої реакції
українських суб’єктів господарювання на
нову систему оподаткування у зв’язку з при-
йняттям Податкового кодексу, зміну еко но-
мічних інституцій, інфляційні процеси).
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11
Для нас, науковців, зрозуміло, що вирі-
шальну роль у розв’язання цих та багатьох
інших практичних питань відіграє мето-
дологія дослідження. Слід відзначити, що
М. Довбенко, моделюючи трансформацію
економічної теорії, робить це досить про-
фесійно і в цьому аспекті зрозуміло форму-
лює методологічний підхід. Він перекона-
ний, що важливим методологічним аспек-
том у процесі вибору наукового знання є
виявлення відповідного зразка. Ще з часів
виникнення економічної науки на неї по-
чався вплив природничих наук, особливо
фізики. Але, враховуючи, що в сучасних
умовах фізика є недосконалим зразком, ко-
ректніше згадати з цього приводу медици-
ну. Перевірка і мотиви досягнення успіху в
медицині набагато сильніші, ніж у фізиці, а
отже, спостереження в медицині відіграє
повчальну для економістів роль. Наполе-
гливе прагнення економістів наслідувати
стандарти точності, логіки й абстракції, що
прийняті в математиці, викликане бажан-
ням отримати такі ж незаперечні результа-
ти досліджень, як у точних науках. Проте
не слід забувати, що математика — це лише
інструмент. Викладений М. Довбенком ана-
ліз новацій нобеліантів засвідчив, що за-
вдяки математиці в економічній теорії
були, безперечно, здійснені важливі від-
криття. Активно використовуючи матема-
тичний апарат, економічна наука домогла-
ся небаченої раніше чіткості доведень. Ма-
тематичні методи, розроблені в галузі до-
слідження операцій, сприяли розв’язанню
багатьох завдань, які вдалося чітко сфор-
мулювати.
Тому висновок М. Довбенка про те, що
мистецтво побудови сучасних економічних
моделей висуває підвищені вимоги до гума-
нітарної освіти моделістів, вартий усілякої
підтримки. Вони мають володіти масштаб-
ними знаннями в суміжних науках і вміти
в межах моделей, зокрема комп’ютерних,
інтегрувати розрізнені, інколи погано по-
рівнювані фактори: інформаційні, еконо-
мічні, соціальні, екологічні, психологічні,
історичні, правові тощо. Такий підхід від-
криває перспективу інтелектуалізації сус-
пільства. Не менш важливим є ще один ас-
пект цієї проблеми: економісти, як і мате-
матики чи фізики, розмовляють тепер мо-
вою формул, теорем, графіків, знання цієї
мови в багатьох країнах світу вже стало по-
казником загальнокультурного рівня лю-
дини.
Багато фундаментальних, зокрема еко-
номічних, проблем не можливо зрозумі-
ти, застосовуючи методи якоїсь одної дис-
ципліни, необхідний міждисциплінарний
підхід. Тому слушною видається думка,
викладена в рецензованій монографії, про
елементарну синхронізацію наукових до-
сліджень, яка дала б вагомий синергетич-
ний ефект (автор має на увазі й проведен-
ня моніторингу та системного аналізу ін-
тегрального стану предметних галузей).
На її фундаментальній основі різні нау-
кові напрями і концепції використовують
різні умовні поняття, методологію, типи
абстракцій, а отже, різні мови передавання
знань. Установлення взаємозв’язків між
цими мовами — один із шляхів розвитку
міждисциплінарної взаємодії.
Нині вже недостатньо лише констатува-
ти той факт, що економічна теорія не є єди-
ною, вона не розглядає економіку в розви-
тку і у взаємозв’язку її основних аспектів і
проблем. Нові соціально-економічні умови
зумовлюють необхідність оновлення сис-
темної композиції сучасної економічної те-
орії, і одним з важливих елементів цього
процесу могло б стати звернення до еконо-
мічної нобелелогії як базової гіпотези. На-
укова ідея М. Довбенка про економічну но-
белелогію сприяє подоланню роз’єднаності
наукових напрямів і дисциплін, а отже, ак-
тивізує скоординованість роботи наукових
установ, їхньої тематики. Звернення до но-
ваторських праць лауреатів Нобелівської
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11 61
премії динамізує розвиток економічної тео-
рії через процеси обміну парадигмальними
настановами, поняттями і методами різних
наук, що є відображенням сутності міждис-
циплінарної проблеми.
У вступній частині монографії йдеть-
ся про те, що стратегію розвитку держа-
ви слід формувати на основі сміливих і
продуманих ініціатив щодо економічних
трансформацій, які назріли в українсько-
му суспільстві. Що глибше я вчитував-
ся в книжку, то переконливішим виглядав
засновок. Нагальна потреба в таких іні-
ціативах особливо проявилася сьогодні,
коли країну охопила глибока фінансово-
економічна криза, і вкрай важливо уваж-
но відстежувати міжнародні тенденції, ре-
тельно аналізувати напрям еволюції між-
народної економічної системи, одночасно
адаптуючи свої погляди та дії. Автор лако-
нічно і переконливо описує сучасний стан
справ у економічній науці, зрозуміло ви-
значає світові тенденції її розвитку, про-
понує новації для покращення системи
господарювання та рух як до інтелектуалі-
зації освіти, так і до підвищення її науко-
вого складника.
З огляду на стандарти техніки сучасного
наукового дослідження в книжці «Криза
економіки — не криза науки» є вагома про-
галина: автор не зробив комплексного кри-
тичного аналізу економічних теорій сучас-
ності. Разом із тим монографія М. Довбен-
ка заслуговує, безумовно, на високу оцінку
й буде корисною не лише для суспільство-
знавців, але й для представників природ-
ничих наук. Геоботанікам, біогеографам,
екологам, біологам та іншим дослідникам
науки варто зосередити свою увагу на за-
стосовану автором методологію міждисци-
плінарного дослідження, нові ідеї та підхо-
ди, у тому числі експериментальні.
З огляду на те, що М. Довбенко, не об-
межуючись викладом праць нобеліантів,
зробив спробу подати новітні теоретичні
конструкції в контексті сучасних глобалі-
заційних процесів, а також заклав фунда-
мент для переосмислення багатьох тради-
ційних економічних проблем у своїй попе-
редній монографії «Видатні незнайомці» та
навчальному посібнику «Сучасна еконо міч -
на теорія (Економічна нобелелогія)», вва-
жаю за доцільне відзначити його премією
НАН України імені видатного економіста
М.І. Тугана-Барановського.
Костянтин СИТНИК,
академік Національної академії наук
України (Київ)
|