Виступ на Загальних зборах
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27157 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ на Загальних зборах / О.Н. Сісакян // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 24-27. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860227554434088960 |
|---|---|
| author | Сісакян, О.Н. |
| author_facet | Сісакян, О.Н. |
| citation_txt | Виступ на Загальних зборах / О.Н. Сісакян // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 24-27. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T18:20:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11
Микола Боголюбов народився 21 серп-
ня (за новим стилем) 1909 року в
Нижньому Новгороді. Його батько, Мико-
ла Михайлович Боголюбов, був магістром
богослов’я, викладачем філософії і психо-
логії Нижньогородської духовної семінарії,
мати, Ольга Миколаївна, у дівоцтві Люмі-
нарська, працювала в Нижньому Новгороді
викладачем музики. У 1913 році М.М. Бо-
голюбов був обраний професором бого-
слов’я університету св. Володимира, і їхня
родина переїхала до Києва.
У сім’ї Боголюбових було троє синів —
Микола, Олексій і Михайло. Микола Ми-
хайлович працював із ними з раннього віку,
опановуючи читання, письмо, німецьку,
французьку, а пізніше й англійську мови. У
1918 році кафедру богослов’я в Київському
університеті було закрито, і в 1919 р. Бого-
любови переїхали в село Велику Кручу на
Полтавщині, де Микола Михайлович отри-
мав місце священика. Сина Миколу при-
йняли відразу ж у шостий клас семирічної
школи, яку очолював викладач математики
Олександр Олександрович Корсун.
Саме в цьому українському селі почали
розвиватися математичні здібності майбут-
нього вченого. Разом із викладачем ариф-
метики і французької мови Павлом Апол-
лоновичем Ященком він розв’язав усі зада-
чі зі знаменитого задачника Малініна і Бу-
реніна.
У 1921 році сім’я Боголюбових поверну-
лася до Києва, де лише через два роки Ми-
кола Михайлович отримав місце другого
священика в Покровській церкві на Пріор-
ці. Йому вдавалося брати для старшого
О.Н. СІСАКЯН,
академік РАН, директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна)
«Велика особистість подібна до бродильного ферменту,
який навіть вмираючи продовжує діяти на навколишнє середовище»
О.І. Герцен.
сина Миколи книги з математики і фізики
в університетській бібліотеці. Помітивши
його схильність до фізико-математичних
наук, Микола Михайлович відвів сина до
академіка Д.О. Граве, який дозволив хлоп-
чикові брати участь у його семінарі. Мо-
лодим учасником семінару зацікавився
академік М.М. Крилов, і через деякий час
Микола перейшов до нього на кафедру ма-
тематичної фізики. 1 червня 1925 року
спе ціальним рішенням Малої Президії Укр-
головнауки М.М. Боголюбов затвердже-
ний аспірантом науково-дослідної кафед-
ри математики в Києві під науковим ке-
рівництвом М.М. Крилова.
Незабаром родина Боголюбових переїха-
ла до Нижнього Новгорода, де батько отри-
мав місце настоятеля Спаської церкви, а
Микола Миколайович залишився пра цю-
вати в Києві. У 1929 році аспірантуру було
успішно завершено працею «Про деякі нові
методи у варіаційному численні», і Микола
Миколайович був переведений на посаду
наукового співробітника кафедри матема-
тичної фізики. Наступного року він отри-
мав премію Болонської академії за роз в’я-
зання однієї проблеми варіаційного чис-
лення. 6 квітня 1930 року М.М. Боголюбо-
ву присуджено науковий ступінь доктора
математики.
Відомо, що побудована в 30-х роках
М.М. Криловим і М.М. Боголюбовим не-
лінійна механіка стала результатом розви-
тку ними низки проблем математичної фі-
зики і зіграла надзвичайно важливу роль у
теорії коливань і в багатьох актуальних
розділах техніки: радіотехніці, теорії ста-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11 25
тистичної і динамічної стійкості синхрон-
них машин, подовжній стійкості літальних
апаратів. Фактично від письмового столу
результати досліджень поступали на вироб-
ництво, і вже в першій половині 30-х років
на базі нелінійної механіки в провідних га-
лузях техніки були створені нові розрахун-
кові методи. Основні результати з основ
нелінійної механіки узагальнені в широко-
відомій монографії «Введение в нелиней-
ную механику», опубліковану в 1937 році.
Окрім своєї основної роботи на кафедрі
математичної фізики, Микола Миколайо-
вич почав викладати в Київському універ-
ситеті. У 1936 році він уперше виголосив
низку доповідей у Парижі і Брюсселі, був
обраний членом Французького математич-
ного товариства. Париж справив на Мико-
лу Миколайовича особливе враження, піз-
ніше він говорив, що найбільше любить два
міста своєї молодості — Київ і Париж.
Згодом створена Боголюбовим у Києві
школа нелінійної механіки завоювала зна-
чний авторитет у науковому світі. Сьогод-
ні ідеї школи Боголюбова багато в чому ви-
значають теоретичний розвиток нелінійної
механіки, сучасної авіації та космонавтики.
У 30-і роки Микола Миколайович вия-
вив неабияку сміливість, заступившись за
репресованого батька, а в 40-і роки йому
також вдалося захистити від переслідувань
брата Олексія.
У 1939 році М.М. Боголюбова було об-
рано наймолодшим на той час членом-ко-
респондентом АН УРСР, і в цьому ж році
опубліковано спільну з М.М. Крило вим
працю «О некоторых проблемах эр го ди-
чес кой теории стохастических систем», у
якій досліджено стохастичні проблеми для
марківських ланцюгів із довільним чис-
лом станів, зокрема сформульовано осно-
вні теореми стохастичних систем.
Упродовж 1940 1941 рр. Микола Мико-
лайович кілька разів виїжджав до Чернів-
ців для надання допомоги в реорганізації
фізико-математичного факультету універ-
ситету. З початком Великої вітчизняної ві-
йни Академію наук евакуювали в Баш к и-
рію. Інститути фізики і математики вже в
Уфі були зведені в єдиний інститут під
керівництвом акад. Г.В. Пфейффера, спів-
робітниками якого стали М.М. Крилов і
М.М. Боголюбов. Крім своєї наукової ро-
боти, Микола Миколайович почав читати
лекції в місцевому університеті. У 1943 ро-
ці родина Боголюбових реевакуювалася до
Москви, а через рік повернулася до Києва,
де Микола Миколайович почав працювати
в Інституті математики й одночасно в Ки-
ївському університеті як професор і декан
фізико-математичного факультету. Його лек-
ції студенти прагнули не пропускати, ос-
кільки нерідко для пояснення матеріалу
Микола Миколайович обписував не одну
дошку, а його лекції зі спецкурсу більше
нагадували наукові семінари, на яких він
запрошував студентів до участі в творчому
процесі, виявляючи таким чином велику
довіру до їхніх знань і здібностей. Фактич-
но зі студентської лави починався відбір до
майбутньої школи Боголюбова.
Над проблемами статистичної фізики вче-
ний почав працювати ще до війни. Ці до-
слідження він продовжив в Уфі, і в 1946 р.
опублікував монографію «Проблемы дина-
мической теории в статистической физи-
ке». У 1948 році Микола Миколайович пе-
реїхав до Москви для роботи з оборонної
тематики в Інституті хімічної фізики АН
СРСР. Через рік він очолив відділ теоре-
тичної фізики в Математичному інституті
ім. В.А. Стеклова АН СРСР (МІАН). У цей
час у країні розгорталася велика робота зі
створення «ядерного щита», і багатьох спів-
робітників академічних інститутів залучи-
ли до досліджень із закритої тематики. Вес-
ною 1950 року М.М. Боголюбов разом із
колегами, серед яких були Д.В. Ширков,
В.С. Владимиров та ін., був направлений в
Арзамас-16, щоб організувати обчислювальні
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11
роботи для розв’язання задач із оборонної
тематики.
Упродовж 1950–1953 рр. він працював у
КБ-11 начальником математичного відділу,
де під його керівництвом було розрахова-
но багато варіантів систем, необхідних для
створення термоядерної бомби. У 1953 році
за дослідження у сфері освоєння термоя-
дерної енергії М.М. Боголюбову було при-
суджено Державну (Сталінську) премію.
Після успішних випробувань бомби він по-
вернувся до Москви. Наприкінці 1953 року
його обрано академіком АН СРСР і одно-
часно завідувачем кафедри теоретичної фі-
зики МГУ. У цей час Микола Миколайович
активно працює в МІАН, очолюючи там те-
оретичний відділ. Своїми ідеями він щедро
ділився з молодими вченими, був надзви-
чайно доброзичливий і підтримував почи-
нання своїх колег.
М.М. Боголюбов започаткував серію Між-
народних конференцій (конгресів) з ма-
тематичної фізики, одна з яких успішно
завершила свою роботу в Празі в серпні
2009 року.
Величезне значення має внесок Миколи
Миколайовича в різні галузі сучасної фізи-
ки в роки, коли він працював в Об’єднаному
інституті ядерних досліджень (ОІЯД) —
науковому центрі, головним напрямом до-
сліджень якого є насамперед експеримен-
тальна фізика мікросвіту. Разом з учнями
він продемонстрував універсальність мето-
ду дисперсійних співвідношень як у кванто-
вій теорії поля, так і в статистичній фізиці.
Ідея вченого про спонтанне порушення
симетрії разом із його u-v-перетворенням
знайшла відбиття у квантовій теорії калі-
брувальних полів у вигляді механізму Хігг-
са, який є одним із важливих елементів
Стандартної моделі взаємодії елементарних
часток. М.М. Боголюбов разом із А.Н. Тав-
хелідзе і В.А. Матвєєвим застосували ідею
спонтанного порушення симетрії до аналі-
зу колірної симетрії адронів. Цілком мож-
ливо, що локальне порушення симетрії ад-
ронів може бути підтверджене в разі вияв-
лення фазового переходу у такий стан ма-
терії, у якому кварки і глюони є вільними.
Одна з найуніверсальніших ідей ученого з
глибоким загальнофізичним змістом, що
ввійшла до теорії елементарних часток, —
введення ним спільно з Б.В. Струмінським
і А.Н. Тавхелідзе принципово нового кван-
тового числа, пізніше названого «кольо-
ром», яке відіграло важливу роль у побудо-
ві моделі кварків. Проект NICA нашого ін-
ституту сьогодні активно розвивається, зо-
крема, в цьому напрямі. Програма біль шості
великих установок ОІЯД також включає
дослідження, започатковані М.М. Боголю-
бовим.
До енциклопедичних результатів видат-
ного дослідника, що сформували самостій-
ний напрям у сучасній квантовій теорії
поля, належить відкриття ренорм-групової
симетрії як точної властивості перенормо-
ваного квантово-польового рішення для
фундаментальних функцій Гріна, що сприя-
ло побудові методу ренормалізаційної гру-
пи, який успішно застосовують у багатьох
галузях теоретичної і математичної фізи-
ки. Найважливішим виявилося уявлення
про інваріантний заряд електрона й понят-
тя змінної константи зв’язку, що, природно,
знайшло застосування в концепції асимп-
тотичної свободи, зумовивши значні успіхи
в неабелевій калібрувальній теорії.
Геніальний природознавець, учений і
просвітитель М.М. Боголюбов зробив вели-
чезний внесок у світову науку, ставши фун-
датором кількох успішних наукових шкіл:
з математики, нелінійної механіки, теоре-
тичної і математичної фізики, фізики кон-
денсованого стану речовини, фізики висо-
ких енергій і атомного ядра, квантової тео-
рії поля і теорії елементарних часток.
Батьківщина високо оцінила наукову, пе-
дагогічну і організаційну діяльність М.М. Бо-
голюбова. Він був двічі вдостоєний звання
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 11 27
Героя Соціалістичної Праці, звання лауреа-
та Ленінської премії, тричі звання лауреата
Державної премії СРСР, нагороджений ба-
гатьма урядовими відзнаками. Микола Ми-
колайович був відзначений академічними
нагородами, серед яких — Золота медаль
імені М.В. Ломоносова та Золота медаль і
премія імені М.О. Лаврентьєва. Його оби-
рали почесним доктором багатьох універ-
ситетів світу, іноземним членом академій
наук різних держав, відзначали державни-
ми нагородами багатьох країн.
Частина з творчого спадку вченого уві-
йшла до 12-томного зібрання його нау-
кових праць, що побачило світ у 2005–
2009 рр. у видавництві «Наука» РАН. У
МДУ видано чудові університетські лек-
ції Миколи Миколайовича. У 2006 році у
видавництві «Физматлит» надруковано
«Избранные труды по математике» та «Об-
щие принципы квантовой теории поля». В
Указах Президентів Російської Федерації
та України, які видані в грудні 2008 року і
присвячені святкуванню 100-річчя від дня
народження М.М. Боголюбова, підкресле-
но особливу роль великого вченого в істо-
рії науки.
З 21 до 27 серпня 2009 р. у Москві, у Ро-
сійській академії наук, і в Дубні, в ОІЯД,
успішно пройшла Міжнародна Боголюбів-
ська конференція «Проблемы теоретичес-
кой и математической физики». У ній взя-
ло участь близько 300 учених із більш ніж
30 країн світу.
Пам’ять про Миколу Миколайовича вша-
новують у нашій країні, і за кордоном. У
Дубні й Нижньому Новгороді встановлені
бюсти вченого. Ім’ям Боголюбова названий
проспект у Дубні, а також Інститут теоре-
тичної фізики НАН України і Лабораторія
теоретичної фізики ОІЯД. Під час роботи
Боголюбівської конференції в серпні 2009 р.
відкрито меморіальну дошку М.М. Бого-
любова в ЛТФ ОІЯД.
Микола Миколайович був щирим хрис-
тиянином, прихильником християнських
традицій і культури. На початку жовтня
2009 р. митрополит Крутицький і Коломен-
ський Ювеналій благословив установлення
пам’ятної дошки М.М. Боголюбова на Хра-
мі Ратмінської церкви в Дубні. Цей храм
був відновлений і повернений у лоно церк-
ви у 80-і роки завдяки зусиллям ученого.
М.М. Боголюбов здійснив визначальний
вплив на формування наукових програм у
галузях сучасної математики, механіки і
фізики, включаючи фізику елементарних
частинок і атомного ядра. Оцінюючи сьо-
годні наукову діяльність Миколи Микола-
йовича, можна сказати, що з-поміж знаме-
нитих учених XX століття він виділяється
насамперед як природодослідник і просві-
титель, що поєднав у собі хист математика,
механіка і фізика, продовживши традиції
видатних учених, своїх попередників.
Своїми працями Микола Миколайович
активно сприяв виділенню сучасної мате-
матичної і теоретичної фізики в самостійну
наукову дисципліну, що сьогодні активно
розвивається, і оформленню її як єдиної
науки про природу. Знайомство з фунда-
ментальними ідеями М.М. Боголюбова, їх
вивчення показує, яку багату наукову спад-
щину залишив своїм послідовникам ве-
ликий учений і мислитель. Завдання нашо-
го покоління — передати цю естафету на-
ступному поколінню молодих природодос-
лідників.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27157 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:20:41Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сісакян, О.Н. 2011-09-27T20:15:56Z 2011-09-27T20:15:56Z 2009 Виступ на Загальних зборах / О.Н. Сісакян // Вісн. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 24-27. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27157 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Постаті Виступ на Загальних зборах Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ на Загальних зборах Сісакян, О.Н. Постаті |
| title | Виступ на Загальних зборах |
| title_full | Виступ на Загальних зборах |
| title_fullStr | Виступ на Загальних зборах |
| title_full_unstemmed | Виступ на Загальних зборах |
| title_short | Виступ на Загальних зборах |
| title_sort | виступ на загальних зборах |
| topic | Постаті |
| topic_facet | Постаті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27157 |
| work_keys_str_mv | AT sísakânon vistupnazagalʹnihzborah |