Кризовий миротворець
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27165 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кризовий миротворець / С. Віднянський, А. Мартинов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 12. — С. 46-49. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27165 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Віднянський, С. Мартинов, А. 2011-09-27T20:32:37Z 2011-09-27T20:32:37Z 2009 Кризовий миротворець / С. Віднянський, А. Мартинов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 12. — С. 46-49. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27165 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Нобеліана — 2009 Кризовий миротворець Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кризовий миротворець |
| spellingShingle |
Кризовий миротворець Віднянський, С. Мартинов, А. Нобеліана — 2009 |
| title_short |
Кризовий миротворець |
| title_full |
Кризовий миротворець |
| title_fullStr |
Кризовий миротворець |
| title_full_unstemmed |
Кризовий миротворець |
| title_sort |
кризовий миротворець |
| author |
Віднянський, С. Мартинов, А. |
| author_facet |
Віднянський, С. Мартинов, А. |
| topic |
Нобеліана — 2009 |
| topic_facet |
Нобеліана — 2009 |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27165 |
| citation_txt |
Кризовий миротворець / С. Віднянський, А. Мартинов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 12. — С. 46-49. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vídnânsʹkiis krizoviimirotvorecʹ AT martinova krizoviimirotvorecʹ |
| first_indexed |
2025-11-25T16:56:55Z |
| last_indexed |
2025-11-25T16:56:55Z |
| _version_ |
1850518514599723008 |
| fulltext |
46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
Для багатьох стало справжньою сенсацією оприлюдне Нобелівським комі-
тетом повідомлення про те, що «за виняткові дипломатичні зусилля» в
справі боротьби з розповсюдженням ядерної зброї і мирного врегулювання на
Близькому Сході лауреатом Нобелівської премії миру 2009 р. став 44-й пре-
зидент Сполучених Штатів Америки 48-річний Барак Обама.
С. ВІДНЯНСЬКИЙ, А. МАРТИНОВ
КРИЗОВИЙ МИРОТВОРЕЦЬ
© ВІДНЯНСЬКИЙ Степан Васильович. Доктор історичних наук. Завідувач відділу всесвітньої історії і
міжнародних відносин Інституту історії України НАН України.
МАРТИНОВ Андрій Юрійович. Доктор історичних наук. Старший науковий співробітник того ж ін-
ституту (Київ). 2009.
Цього разу на Премію
миру претендувала ре-
кордна кількість кандида-
тів — 2051. Серед імовірних
претендентів, за деякими да-
ними, були Президент Фран-
ції Ніколя Саркозі, Пре м’єр-
міністр Італійської Респуб-
ліки Сільвіо Берлусконі та
інші не менш відомі у світі
політичні діячі. Чимало екс-
пертів вважало, що вручен-
ня премії американському
президентові було б завчас-
ним, однак Стокгольм був
ін шої думки. «Дипломатія
Обами ґрунтується на кон-
цепції, що ті люди, котрі ма-
ють правити світом, повинні робити це, ба-
зуючись на цінностях і позиціях, які поді-
ляє більша частина населення світу», —
ідеться в заяві Нобелівського комітету.
Більшість американських і світових за-
собів масової інформації відразу поставили
під сумнів достатність підстав для прису-
дження Баракові Обамі Нобелівської пре-
1 Норвезький Нобелівський комітет тримає в таємниці
списки претендентів. Їх оприлюднюють лише через
50 років.
мії. Зокрема, вказували на
те, що премію він отримав
не за справи, а за наміри.
«Плани Обами звільнити світ
від ядерної зброї легше про-
голосити, ніж реалізувати, а
угоди про контроль над клі-
матом поки що не досягну-
то», — стверджували огля-
дачі, що стежили за подіями
«Нобелівського тижня». Вони
нагадували про певну хро-
нологічну невідповідність,
адже він офіційно вступив
на посаду президента лише
20 січня 2009 року, а вису-
нення кандидатур на премію
завершилося 1 лютого. Кон-
сервативні американські кола розглядали це
нагородження як спробу європейських дер-
жав «на в’язати» своє бачення зовнішньо-
політичних пріоритетів євроатлантичного
простору на чолі зі Сполученими Штатами.
Кон серватори-рес публіканці зауважували,
що Обаму нагородили нібито тому, аби не
дратувати Китай нагородженням лідера
уйгурів Ребійї Кедір. Скептики жартували,
зазначаючи, що Б. Обаму нагородили за те,
що «він не Джордж Буш», що за неповний
Барак Обама
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12 47
рік свого президентства він не розпочав
жодної нової війни. Але також правда, що
Обама не зміг завершити й непопулярні
афганську та іракську війни, розпочаті його
попередником.
Б. Обама назвав це рішення Нобелів-
ського комітету «визнанням лідерства
США в сучасному світі». Досі лише два
американські президенти, залишаючись на
посаді, були нагороджені Нобелівською
премією миру: 1906 р. республіканець Тео-
дор Рузвельт за посередництво при підпи-
санні Портсмутського договору, що поклав
край російсько-японській війні, 1919 р. рес-
публіканець Вудро Вільсон — один із твор-
ців Версальського миру, підписаного після
Першої світової війни, ідеолог створеної
того ж року Ліги Націй. Крім того, лауреа-
тами 1947 р. за послідовний пацифізм ста-
ли американські квакери; у 1953 р. лауреа-
том за післявоєнне відновлення Європи
став державний секретар США Джордж
Маршалл; у 1964 р. за зусилля, спрямовані
на досягнення міжрасового рівноправ’я, —
Мар тін Лютер Кінг; 1972 р. за досягнення
миру у В’єтнамі лауреатом став державний
секретар Генрі Кіссінджер. Далі, у 2002 р. —
через 21 рік після завершення свого пере-
бування на посаді Президента США, — ла-
уреатом став демократ Джиммі Картер,
якого нагородили за «зусилля з мирного
розв’язання конфліктів у всьому світі і бо-
ротьбу за права людини». Нарешті, у 2007 р.
лауреатами Нобелівської премії миру ста-
ли колишній віце-президент США Альберт
Гор і «Міжнародна група досліджень кліма-
тичних змін».
Отже, хто він, новий лауреат найполі-
тизованішої премії з усіх, які присуджує
Нобелівський комітет щорічно, починаю-
чи з 1901 р., за «видатні зусилля у справі
боротьби за братерство між народами,
ліквідацію або скорочення постійних ар-
мій, створення та укріплення конгресів
миру»?
Барак Хусейн Обама (молодший) наро-
дився 4 серпня 1961 р. у Гонолулу (штат
Гавайї). Його батьками були кенійський
студент Барак Хусейн Обама (старший) та
біла американка Стенлі Енн Данхем. Коли
маленькому Бараку виповнилося два роки,
його батько розлучився з дружиною та по-
вернувся до Кенії. Мати вийшла заміж за
індонезійця Лоло Соеторо, коли Бараку
було шість років. Наступні чотири роки
Б. Обама разом із родиною жив у столиці
Індонезії Джакарті. Коли в січні 2007 р.
Обама оголосив про свій намір балотува-
тися на посаду Президента США, його
звинувачували в навчанні в індонезійській
мусульманській школі (медресе), де вер-
ховодили ісламісти. Цю інформацію було
спростовано — 1979 р. Б. Обама завершив
середню приватну привілейовану школу
на Гавайях.
Чотири роки потому він закінчив Колум-
бійський університет і почав працювати ре-
дактором фінансової інформації в Міжна-
родній бізнес-школі. Починаючи з 1985 р.,
Обама був соціальним організатором у Чи-
каго. Відтоді він починає активно цікави-
тися політикою та правом. У 1988 р. Обама
закінчив школу права при Гарвардському
університеті. Високий фаховий рівень дав
йому можливість стати в 1990 р. першим
афроамериканцем, який працював голов-
ним редактором «Harvard Law Review» і
був президентом Гарвардського клубу
юрис тів.
У 1992 р. Б. Обама бере шлюб із юрист-
кою Мішель Робінсон. Вони прихожани
протестантської «Trinity United Church of
Christ», мають двох дочок. Починаючи з
1992 р., Обама працює юристом у Чикаго,
захищає переважно жертв расової дискри-
мінації. Саме тоді він стає відомим своїми
виступами проти запропонованої президен-
том Б. Клінтоном ідеї створення Північно-
американської зони вільної торгівлі (НА-
ФТА). Упродовж 1993–2004 рр. Б. Обама
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12
викладає курс «Конституційне право» на
юридичному факультеті Чиказького уні-
верситету.
1995 р. Обама видав свою першу книгу
«Мрії, успадковані від батька». У цих ме-
муарах він розповідає про бурхливу моло-
дість, час вживання наркотиків і прагнен-
ня реалізувати американську мрію у влас-
ній долі. Зазначена книга ознайомила ви-
борців штату Іллінойс, де Обама розпочав
свій шлях у політику, з підходами молодо-
го політика до вирішення актуальних пи-
тань. 1996 р. він став членом місцевого се-
нату штату Іллінойс.
Перша спроба виходу на загальнонаціо-
нальний політичний рівень завершилася
невдачею. У 2000 р. Барак Обама програв
вибори до палати представників від штату
Іллінойс. Однак відомим на загально-
американському рівні Обама став, висту-
паючи 2002–2003 рр. з різкою критикою рі-
шення адміністрації Джорджа Буша (мо-
лодшого), який розпочав війну в Іраку.
24 липня 2004 р. Барак Обама виступив на
передвиборчому конвенті, який висунув
на посаду Президента США від Демокра-
тичної партії Дж. Керрі. Нарешті, у листо-
паді 2004 р. Барак Обама був обраний у
Сенат США. Саме тоді він проголосив
фразу, яка стала його політичним кредо:
«Немає ні ліберальної Америки, ні консер-
вативної Америки — існують лише Сполу-
чені Штати. Немає ні чорної Америки, ні
білої Америки, ні латинської Америки, ні
азійської Америки — є лише Сполучені
Штати... Ми — народ, який присягав на
вір ність своєму прапору, і всі ми вірні
Сполученим Штатам Америки».
Виголосивши присягу сенатора 4 січня
2005 р., Барак Обама став п’ятим в історії
США сенатором-афроамериканцем. У се-
наті він працював у декількох комітетах:
охорони навколишнього середовища, у
справах ветеранів, а також у комітеті з між-
народних справ. Улітку 2005 р. Барак Оба-
ма разом із сенатором Р. Лугаром відвідав
Україну в справах ядерного роззброєння. У
2006 р. Обама видав свою другу книгу
«Оманливість надії», яка стала бестселером.
10 лютого 2007 р., виступаючи в м. Спрінг-
філді (штат Іллінойс), Б. Обама повідомив
про свою участь у президентській передви-
борчій кампанії в США. У боротьбі за ви-
сунення від Демократичної партії Обама
випередив Хілларі Клінтон. У листопаді
2008 р. він переміг на виборах Президента
США кандидата від Республіканської пар-
тії Дж. Маккейна. Із Б. Обамою мільйони
американців пов’язували надії на подолан-
ня економічної кризи та демократичне лі-
дерство США у світі. «Місія Штатів, — за-
явив новобраний американський прези-
дент, — полягає в тому, щоб здійснювати
світове лідерство, основане на розумінні
того, що світ об’єднують спільна безпека і
людяність».
20 січня 2009 р. Барак Обама вступив на
посаду Президента США. Серед його пер-
ших рішень була пропозиція закрити в’яз-
ницю для терористів на базі Гуантанамо, де
систематично порушувалися права людини.
Крім того, за поданням Обами Конгрес
Сполучених Штатів Америки прийняв рі-
шення про виділення 800 млрд дол. на сти-
мулювання розвитку американської еконо-
міки. Початок президентства Обами було
затьмарено відставкою губернатора штату
Іллінойс Р.Благоєвича, який намагався про-
дати місце Обами в сенаті.
У березні 2009 р. Обама прийняв контра-
версійне рішення про скасування заборо-
ни клонування людських клітин. У квітні
2009 р. під час святкування 60-річчя НАТО
за участі Обами було залагоджено супереч-
ності між США та «старою» Європою з єв-
роатлантичних і глобальних питань безпе-
ки. У липні 2009 р. під час візиту Барака
Обами до Москви було започатковано
«перезавантаження» російсько-аме ри кан-
ських відносин. Відтоді Вашингтон закликав
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 12 49
українських політиків працювати спільно
та не боятися потепління в стосунках США
і Росії.
У вересні 2009 р. Обама ініціював пере-
гляд стратегії війни в Афганістані, законо-
давчо провів реформу системи охорони
здо ров’я громадян США. Крім того, висту-
паючи на 64-й сесії Генеральної Асамблеї
ООН, він підтвердив намір до грудня 2011 р.
вивести американські війська з території
Іраку. Водночас невизначеною залишалася
ситуація навколо іранської ядерної програ-
ми. США також не могли знайти спосіб
розв’язання проблеми набуття Північною
Кореєю статусу країни, яка має власну
ядерну зброю та носії її доставляння.
17 вересня 2009 р. Б. Обама оголосив
про перегляд стратегії попередньої амери-
канської адміністрації, що передбачала бу-
дівництво стаціонарних систем протира-
кетної оборони на території Чехії та Поль-
щі. Натомість було запропоновано створи-
ти гнучку систему протиракетної оборони
Європи й США морського та космічного
базування. Напередодні рішення Нобелів-
ського комітету щодо лауреатства Барака
Обами стало відомо, що Росія та США до
кінця 2009 р. мали намір підготувати новий
договір про радикальне скорочення страте-
гічних ядерних ракет та потенційну спів-
працю у сфері протиракетної оборони. Вза-
галі презентування ідеалу світу без ядерної
зброї нова адміністрація США вважає шан-
сом на відновлення морального авторитету
Америки, основними опорами зовнішньої
політики якої повинні стати два поняття —
розумність і відповідальність. Уряд Б. Оба-
ми вже запропонував ряд специфічних іні-
ціатив — скорочення ядерних боєголовок
та кількості озброєнь, установлення проце-
су контролю озброєнь, перегляд основ
ядерної доктрини та ракетної оборони. Но-
вий курс підтверджено Конгресом США в
програмах на 2009–2010 рр.
Щодо ставлення нової адміністрації Оба-
ми до України, то Надзвичайний і Повно-
важний Посол України в США Олег Шам-
шур зазначив: «Для нас було важливо, що
вже на початковому етапі діяльності адмі-
ністрації Б. Обами самим Президентом і
чільними її представниками було зроблено
чіткі заяви щодо підтримки суверенітету та
територіальної цілісності України, процесу
реформ, неприпустимості спроб встанови-
ти «виключні зони впливу», права кожної
країни самостійно обирати власні безпеко-
ві альянси, готовності поглибити відноси-
ни стратегічного партнерства». Конкрет-
ним результатом співпраці з новою амери-
канською адміністрацією стало рішення
про створення двосторонньої Комісії стра-
тегічного партнерства, досягнуте під час зу-
стрічі Президента України В. Ющенка і
віце-президента США Дж. Байдена в Киє-
ві. Показово, що в США було дано належ-
ну оцінку сумнозвісного листа російського
президента Д. Медведєва.
Щодо вручення Нобелівської премії миру
10 грудня 2009 р., то спостерігачі висловили
сподівання, що під час церемонії Б. Обама
підтвердить намір передати її грошовий
складник на доброчинність, так само, як сво-
їми подальшими діями на чолі наймогутні-
шої світової держави підтвердить обґрунто-
ваність і далекоглядність рішення Нобелів-
ського комітету.
|