Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943)
Діяльність культурних закладів, що входять до складу НАН України, зазвичай залишається поза увагою науковців. Проте не варто применшувати їхню комунікативну роль у життєзабезпеченні академічних установ. Спробуємо розкрити невідомі широкому загалу сторінки, зокрема, про функціонування Київського Буди...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27199 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) / А. Калініна, О. Луговський // Вісн. НАН України. — 2010. — № 2. — С. 36-44. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27199 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Калініна, А. Луговський, О. 2011-09-28T07:15:22Z 2011-09-28T07:15:22Z 2010 Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) / А. Калініна, О. Луговський // Вісн. НАН України. — 2010. — № 2. — С. 36-44. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27199 Діяльність культурних закладів, що входять до складу НАН України, зазвичай залишається поза увагою науковців. Проте не варто применшувати їхню комунікативну роль у життєзабезпеченні академічних установ. Спробуємо розкрити невідомі широкому загалу сторінки, зокрема, про функціонування Київського Будинку вчених у роки Другої світової війни, розповісти, чим переймалися науковці, як заробляли собі й родинам на прожиття в цей складний період. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Ретроспектива Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| spellingShingle |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) Калініна, А. Луговський, О. Ретроспектива |
| title_short |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| title_full |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| title_fullStr |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| title_full_unstemmed |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| title_sort |
київський будинок учених: роки випробувань (як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) |
| author |
Калініна, А. Луговський, О. |
| author_facet |
Калініна, А. Луговський, О. |
| topic |
Ретроспектива |
| topic_facet |
Ретроспектива |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Діяльність культурних закладів, що входять до складу НАН України, зазвичай залишається поза увагою науковців. Проте не варто применшувати їхню комунікативну роль у життєзабезпеченні академічних установ. Спробуємо розкрити невідомі широкому загалу сторінки, зокрема, про функціонування Київського Будинку вчених у роки Другої світової війни, розповісти, чим переймалися науковці, як заробляли собі й родинам на прожиття в цей складний період.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27199 |
| citation_txt |
Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації. 1941–1943) / А. Калініна, О. Луговський // Вісн. НАН України. — 2010. — № 2. — С. 36-44. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kalínínaa kiívsʹkiibudinokučenihrokiviprobuvanʹâkviživaliukraínsʹkínaukovcípídčasnacistsʹkoíokupacíí19411943 AT lugovsʹkiio kiívsʹkiibudinokučenihrokiviprobuvanʹâkviživaliukraínsʹkínaukovcípídčasnacistsʹkoíokupacíí19411943 |
| first_indexed |
2025-11-26T12:20:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:20:49Z |
| _version_ |
1850621215426740224 |
| fulltext |
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2
Ретроспектива
Діяльність культурних закладів, що входять до складу НАН України, за-
звичай залишається поза увагою науковців. Проте не варто применшувати
їхню комунікативну роль у життєзабезпеченні академічних установ. Спро-
буємо розкрити невідомі широкому загалу сторінки, зокрема, про функціо-
нування Київського Будинку вчених у роки Другої світової війни, розповісти,
чим переймалися науковці, як заробляли собі й родинам на прожиття в цей
складний період.
А. Калініна, О. Луговський
КИЇВСЬКИЙ БУДИНОК УЧЕНИХ: РОКИ ВИПРОБУВАНЬ
Як виживали українські науковці під час нацистської окупації (1941–1943)
© КАЛІНІНА Алла Анастасіївна. Директор Київського будинку вчених НАН України.
ЛУГОВСЬКИЙ Олександр Григорович. Кандидат історичних наук. Науковий співробітник Центру до-
сліджень наукового потенціалу історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України (Київ). 2010.
І нформації про долю, умови роботи вче-
них, що не були евакуйовані з України
вглиб СРСР, а залишилися на території,
окупованій німцями під час Другої світової
війни, в широкому обігу фактично немає.
Серед наявних джерел можемо згадати
лише публікацію в збірнику документів
«Історія НАН України. 1941–1945» із урив-
частими свідченнями про Київський буди-
нок учених. З огляду на сказане предметом
свого дослідження ми обрали документи
про діяльність цієї установи, що зберіга-
ються у фондах Державного архіву Київ-
ської області. Серед них, зокрема, протокол
загальних зборів Київського будинку вче-
них про відновлення його роботи (від 17
вересня 1941 р.), тимчасове положення про
Київський будинок учених, довідка про
його бібліотеку, короткі фінансові звіти Бу-
динку вчених Київській міській управі (за
ІV квартал 1941 р. і І квартал 1942 р.), кар-
тотека історико-філологів, членів Будинку
вчених, документи про перевірку його ді-
яльності відділом культури і освіти Київ-
ської міської управи, скарги на зловживан-
ня голови правління (1941–1942 рр.), стат-
тя в газеті «Наші дні» професора П. Кова-
ліва про наукову діяльність філологічної
секції Київського будинку вчених у 1943 р.
Власне, ці матеріали становлять базу нашо-
го дослідження і дозволяють відтворити на
тлі воєнної доби ситуацію в цій установі,
що, безперечно, відігравала значну роль у
науковому житті тодішнього суспільства.
Окупація Києва нацистськими військами
у вересні 1941 р. важко позначилася на ста-
новищі вчених, які перед війною об’єд-
нувалися навколо Будинку вчених. Ста но-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2 37
вище самої установи було вкрай важким: її
останній директор Х.Л. Гурський, «покинув-
ши Будинок напризволяще, нікому своїх по-
вноважень не передавав, усі документи й пе-
чатку знищив, грошей на утримання техніч-
ного персоналу не залишив. Із членів Прав-
ління будинку вчених зараз немає в Києві
жодного, з ревізійної комісії — єдина особа —
академік В.Г. Шапошников» [1, арк. 2-2 зв.].
Отже, майно Київського будинку вчених за-
лишилося без догляду.
17 вересня 1941 р. на засіданні загальних
зборів, у яких брали участь 18 науковців,
що не виїхали з Києва під час евакуації,
було вирішено відновити роботу Будинку
вчених. Учасники зборів обрали тимчасове
правління в складі професорів: Г.Г. Гапонова,
І.А. Кирієнка, В.Г. Леонтовича, О.М. Симзен-
Си чев ського, Б.М. Янковича. Відповідний
документ — Тимчасове положення про Ки-
ївський будинок учених — ініціативна гру-
па направила в Київську міську управу [1,
арк. 2–2 зв.].
Вересень–грудень 1941 р. актив Будинку
вчених присвятив вирішенню організацій-
них питань. 4 жовтня 1941 р. відділ культури
і освіти Київської міської управи при значив
професора В.Г. Леонтовича головою тимча-
сового, а з 15 грудня — постійного правління
Будинку вчених. Наприкінці жовт ня 1941 р.
керівник відділу культури і освіти Міської
управи професор К.Т. Штепа переглянув по-
даний документ і, дещо змінивши склад
правління (скоротив до 3 осіб, увівши себе в
члени керівників, а згодом залучив до робо-
ти ще 5 осіб), затвердив персоналізовану іні-
ціативну групу. Як громадський заклад Бу-
динок учених був офіційно зареєстрований
у Штадткомісаріаті лише 1 червня 1942 р.
Правління Будинку вчених організовува-
ло свою роботу на основі проекту Статуту —
«Тимчасових положень». Установчі доку-
менти двічі переробляли й доопрацьовували
(у грудні 1941 р. та в січні 1942 р.), проте
жодного разу не затвердили навіть на рівні
правління. Про свої інтереси ініціативна
група подбала ретельніше: 28 лютого 1942 р.
було затверджено штат і ставки для платних
працівників Будинку вчених навіть без по-
годження з Міською управою.
До першорядних заходів, на яких тим-
часове правління планувало зосередити
увагу, належало відновлення діяльності
їдальні та каси взаємодопомоги академ-
пенсіонерів. Їх здійснення відбувалося на
тлі неодноразового переселення установи
з одного приміщення в інше. Тож більш-
менш упоряд кованою та врівноваженою
робота стала лише в січні 1942 р., коли Бу-
динку вчених було надано приміщення по
вул. Великій Підвальній, 3, де ініціативна
група пропрацювала до листопада 1942 р.
Будинок учених насамперед створив кан-
целярію в складі секретаря і діловода. Зго-
дом у лютому 1942 р. на засіданні правління
було сформовано дві комісії: ревізійну (у
складі 5 осіб, яких очолив екс-голова реві-
зійної комісії «старого» Будинку вчених
академік В.Г. Шапошников) та експертну
(14 голів підкомісій із різних галузей науки
та 47 членів цих підкомісій). Друга провела
12 засідань, на яких було перевірено роботу
зі складання щомісячних кошторисів, ви-
трачання коштів і ведення фінансової діяль-
ності.
У квітні 1942 р. у штаті працювали 18
осіб: голова правління (з посадовим окладом
1200 крб.), керуючий справами (500 крб.),
рахівник (400 крб.), завідувач бібліотеки
(450 крб.), комендант і завгосп в одній особі
(400 крб.), двірник (250 крб.), нічний сто-
рож (400 крб.), 2 швейцари-кур’єри (по
250 крб. кожному), прибиральниця (200 крб.),
завідувач відділу харчування (500 крб.),
2 продавці (по 300 крб. кожному), агент із
постачання (400 крб.), уповноважений вод-
ної станції (210 крб.), начальник пристані
(500 крб.).
Чисельність службовців Будинку вчених
не була стабільною. Те ж саме можемо ска-
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2
зати і про склад правління установи, про що
знаходимо історичні свідчення. 12 травня
1942 р. голова правління професор В.Г. Ле-
онтович подав доповідну записку на ім’я на-
чальника відділу культури та освіти Міської
управи п. І. Солодовника з проханням змен-
шити число членів правління до 5 осіб,
залишивши серед них найактивніших:
пп. Білика і Гуменюка, професорів Пе тіна і
Гапонова, на що отримав згоду1. На почат-
ку вересня 1942 р. п. Гуменюк подав заяву
про звільнення від обов’язків члена прав-
ління, і замість нього до штату було введе-
но професора Артем’євського, який очолив
відділ допомоги.
Формально між членами правління бу ло
розподілено обов’язки щодо керівництва
окремими ділянками роботи, проте на
практиці ця ідея втілена не була [2, арк. 3],
як не було й організовано всіх запланова-
них структурних відділів установи, а саме:
адміністративно-господарчого, допомоги, па-
лива, культурно-освітнього, музично-дра-
матичного, дитячого, харчування, розпо-
дільника, їдальні, бібліотеки, водної стан-
ції на Дніпрі, підсобного господарства
«Веселий Майдан».
Згідно з постановою правління Будин-
ку вчених, прийнятою на початку створен-
ня установи (жовтень 1941 р.), особовий
склад Будинку поділявся на дійсних чле-
нів і постійних гостей. До першої катего-
рії належали особи з науковими ступенями
докторів або кандидатів наук, затвердже-
них відповідними інстанціями (Всесоюз-
на атестаційна комісія, Академія наук, ква-
ліфікаційні комісії наркоматів упродовж
1932–1935 рр., окремі інститути, яким було
надано право атестувати). До другої — інші
групи наукових працівників і викладачів
1 Професор Петін був керівником відділу харчування
і фінансів, професор Г.Г. Гапонов завідував водною
станцією, пп. Гуменюк і Білик конкретних обов’язків
не мали.
вищих шкіл, вдови й матері померлих, дру-
жини репресованих науковців.
У червні 1942 р. за розпорядженням від-
ділу культури та освіти Міської управи
експертній комісії було надано обов’язки
перевіряти підстави щодо поповнення лав
членів Будинку вчених і переглядати нау-
кову кваліфікацію вже прийнятих членів
організації.
Цим же розпорядженням було встанов-
лено 4 категорії, за якими розподіляли чле-
нів Будинку вчених. До першої відносили
осіб із ступенем доктора наук або тих, кого
за науковими досягненнями можна при-
рівняти до докторів (такі особи мали нада-
ти експертній комісії два підтвердження-
відгуки від докторів наук); до другої — про-
фесорів, доцентів і кандидатів наук, затвер-
джених відповідними інстанціями, а також
тих, кого можна прирівняти до названих
осіб (на підставі двох відгуків авторитет-
них діячів науки); до третьої — інші кате-
горії наукових працівників, що мають дру-
ковані праці або провадять наукову роботу;
до четвертої — утриманців померлих або
репресованих науковців.
Робота експертної комісії щодо перегля-
ду особового складу фактично почалася з
1 червня 1942 р. На перевірених членів
Будинку вчених заводили нові картки, що
містили інформацію про прізвище, ім’я та
по батькові, рік народження, вчене звання,
науковий ступінь, фах, адресу. На 10 осіб
(пп. М.І. Величковський, І.Л. Кривоший,
Я.І. Боярський та ін.) з різних причин осо-
бових справ не було оформлено.
Одночасно правління Будинку вчених
поповнювало лави установи дійсними чле-
нами з числа осіб 1-ї, 2-ї і 3-ї категорії, по-
стійними гостями — з 4-ї категорії. При-
йом до членів чи постійних гостей Будин-
ку вчених проводили на підставі заяви,
анкетних даних, копії документів, що за-
свідчували вчене звання чи науковий сту-
пінь, копії трудового списку чи документів
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2 39
про роботу у вищих навчальних закладах,
списку друкованих праць і двох рекомен-
дацій членів Будинку вчених. Голова прав-
ління, перевіривши документи і засвідчив-
ши копії, передавав їх на розгляд відповід-
ної секції, що ухвалювала своє рішення у
формі рецензії, підтримуючи чи не підтри-
муючи відповідного кандидата (якщо він
не мав дійсного права на належність до вче-
них кіл). Голова секції звітував перед засі-
данням експертної комісії, яка протоколь-
но схвалювала рішення «затвердити» від-
повідного кандидата чи «відмовити» йому.
Документи осіб, схвалених експертною ко-
місією, разом із відповідним протоколом
передавали на засідання правління Будин-
ку вчених, яке визнавало кандидата членом
організації.
Станом на 1 серпня 1942 р. у складі Бу-
динку вчених було 725 осіб, із яких 418 —
дійсні члени, 307 — члени та постійні гості.
Зі складу Будинку вчених упродовж верес-
ня 1941 р. — вересня 1942 р. вибуло 46 осіб
(25 померло, 18 виключено за рекомендаці-
ями експертної комісії, 2 — з організацій-
них мотивів, 1 — за власним бажанням) [2,
арк. 4].
Культурно-освітній відділ складався з
екс курсійного бюро, гуртків німецької
мови, історико-філологічного та природо-
знавчого. Якщо гуртки німецької мови, іс-
торико-філологічний і природознавчий пра-
цювали на повну потужність, то екскурсій-
не бюро, рибальські та мисливські гуртки,
музично-драматичний відділ навіть не мо-
гли розпочати свою роботу. Проте впро-
довж зими–весни 1942 р. у Будинку вчених
працював вокальний гурток у складі 6–7
осіб на чолі з п. Туманюк.
Дитячий відділ Будинку вчених було ор-
ганізовано 14 серпня 1942 р. (керівник —
професор Б.В. Якубський). До його скла-
ду ввійшли математичний, природничий,
мовно-літературний і фізичний навчально-
консультаційні гуртки. Для уникнення па-
ралелізму в діяльності цього відділу з ро-
ботою шкіл його функціональні обов’язки
було закцентовано на культурно-освітніх
аспектах виховання дітей.
Керівництво бібліотеки в листопаді
1941 р. почало збирати книжкові фонди за
ордерами Міської управи по покинутих
господарями домівках2. Коли Будинок уче-
них отримав приміщення на Великій Під-
вальній, у 4 кімнатах загальною площею
100 м2 і читальному залі на 400 осіб було
розміщено 16789 книг. Крім того, бібліоте-
2 Стара бібліотека Будинку вчених, що розміщувалася
на Пушкінській, 1, згоріла під час пожежі.
Київський будинок учених на вулиці Пушкінській у кінці 1930-х рр. і ця ж будівля, зруйнована під час війни
восени 1941 р. (фото надано Центральним державним архівом кінофотодокументів України).
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2
ка одержувала 24 примірники газет укра-
їнською і російською мовами, 41 назву —
німецькою [3, арк. 35–36]. Персонал
бібліо теки складався з 2 осіб — завідувач-
ки Н.С. Борецької та бібліотекаря. Упро-
довж липня–вересня 1942 р. вони встигли
проінвентаризувати понад 600 книг.
На основі положення про Технічно-ви-
робничий відділ у липні 1942 р. було ство-
рено оргбюро в складі голови (професор
Усердов), заступника (професор Рашеєв) і
секретаря (п. Курінний). Вони отримали
від Міської управи ордер на приміщення
для майстерень художніх виробів, шиття,
слюсарно-механічних і хімічних робіт. На 2
вересня 1942 р. у відділі працювали понад
100 осіб із числа членів і гостей Будинку
вчених для забезпечення необхідними по-
слугами себе і решти науковців.
Для забезпечення Будинку вчених і його
членів паливом у липні 1942 р. правління
доручило п. Голубу організувати паливний
відділ. До 7 вересня 1942 р. він виклопотав
наряди на вивезення із Святошина, Пущі-
Водиці 159 склм. дров для потреб Будинку
вчених, їдальні, оплачуваних працівників і
100 склм. пеньків для членів установи.
На підставі постанови правління Будин-
ку вчених від 14 липня 1942 р. було створе-
но відділ допомоги (керівник — професор
Артем’євський) і розподілено його на 4 сек-
ції: пенсійну, матеріальної допомоги, ме-
дичної допомоги, касу взаємодопо моги.
Питання про допомогу вирішували щопо-
неділка на засіданнях президії, до складу
якої ввійшли керівник відділу, керівники
секцій і секретар.
Пенсійна секція надавала консультації
з клопотань щодо призначення пенсій.
За час існування секції до неї звернулося
10 осіб. Секція матеріальної допомоги ор-
ганізовувала допомогу членам Будинку
вчених грішми, продуктами, з питань побу-
тового обслуговування. За період із 14 лип-
ня по 5 вересня 1942 р. до неї звернулися
3 особи. Протягом липня–серпня 1942 р.
було подано 57 заяв про нестачу продуктів,
31 заяву про надання матеріально-по бу то-
вої допомоги, 44 заяви про надання допо-
моги хворим членам Будинку вчених.
Члени секції медичної допомоги (керів-
ник — професор Лозинський) направили
хворих членів Будинку і членів їхніх родин
до лікарів, які дали згоду лікувати вчених
безкоштовно [4, арк. 9–10]. Секція меддо-
помоги також проводила консультації (три-
чі на тиждень) для членів Будинку вчених,
даючи поради, до якого лікаря-спеціаліста
звернутися тому чи іншому хворому; її чле-
ни відвідували хворих удома для попере-
днього встановлення діагнозу й безкоштов-
ного направлення на лікування (за згодою
хворого).
Каса взаємодопомоги Будинку вчених до
червня 1942 р. існувала як каса взаємодо-
помоги академпенсіонерам3. Її фонд фор-
мували на основі вступних і щомісячних
внесків членів Будинку вчених.
Бухгалтерія Будинку вчених почала функ-
ціонувати одночасно з відновленням його
роботи. У ній вели лише касову книгу (зши-
ток) і картотеку окремих рахунків на підста-
ві записів у касовій книзі. Підсумки в касо-
вій книзі підбивали раз на місяць4. Щомі-
сячно складали відомість плану та графік
його виконання за кожним рахунком.
Відділ харчування і розподільник скла-
дався з 3 осіб: завідувача (п. О.М. Льовшина)
і двох агентів — один для розподільника і
один для їдальні. Відділ харчування заго-
товляв продукти та передавав їх у розпо-
дільник. Продукти заготовляли на підставі
нарядів Штадт- або Генералкомісаріатів
3 Касу взаємодопомоги потрібно було стабілізувати,
її послуг також потребували всі члени Будинку вче-
них, тому правління реорганізувало секцію, суттєво
зміцнивши її фонд і розширивши спектр дії.
4 За весь час функціонування Будинку вчених ревізій-
на комісія перевірила касу лише один раз — 17 серп-
ня 1942 р.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2 41
або повідомлень окремих членів Будинку
про одержання продуктів із якогось місця.
За постановою 4 квітня 1942 р. правління
Будинку вчених дозволило видавати про-
дукти лише тим членам, що внесли цільові
аванси (повний — 200 крб., неповний —
100 крб.). Калькуляцію продуктів прово-
див відділ харчування, який через відсут-
ність контролю часто-густо завищував
тридцятивідсоткову націнку, що породжу-
вало численні скарги членів Будинку вче-
них до різних інстанцій.
Розподільник, крім продуктів, видавав:
а) з решти продуктів по додаткових спис-
ках, затверджених правлінням, продукти
літнім людям, дітям (до 8 років), активіс-
там Будинку вчених; б) з 3% фонду, відра-
хованих із кожної заготівлі продуктів, до-
даткову допомогу найбіднішим членам.
Їдальня при Будинку вчених функціо-
нувала з 1 квітня 1942 р. і була підпоряд-
кована різним установам Міської управи.
Нормовані продукти їдальня отримувала
на підставі нарядів комісаріатів, а зелень і
жири купували на базарі. У середньому
вартість обіду коштувала 2 крб. (собівар-
тість — 1 крб. 30 коп., націнка — 70 коп.).
Штат їдальні — 12 осіб. Їдальня працюва-
ла на засадах самооплати. Право на обід за
картками мали члени Будинку вчених та
їхні утриманці, які заробляли менше, ніж
1000 крб.
На початку серпня 1942 р. було створе-
но комісію на чолі з професором Петіним
для огляду хутора «Веселий Майдан» з
метою створення там підсобного господар-
ства. Того ж місяця голова правління Бу-
динку вчених професор В.Г. Леонтович
звернувся з доповідною запискою до Київ-
ського міського голови Л.І. Форостівського
про оренду на 5 років господарства «Весе-
лий майдан», яке розташовувалося в межах
Києва (6–7 км від центру, за колишнім вій-
ськовим табором «Сирець»). Господарство
мало 230 га землі, з яких орної — 186 га,
15 га садків, 7 га під садибою і 22 га — не-
зручної для обробляння; декілька старих
будівель, необхідне сільгоспначиння й 4
коней. Прохання мотивувалося тим, що
більшість членів Будинку вчених мала го-
роди за 10–12 і більше кілометрів від дому
і не встигала вчасно та якісно їх обробити.
Оренда такого господарства дала б змогу
спільними зусиллями на наукових засадах
не тільки організувати городництво, а й
птахівництво, кролівництво, свинарство,
бджільництво [4, арк. 38]. Управління дер-
жавних господарств дало згоду на оренду
Будинком учених хутора «Веселий Май-
дан», проте німецька адміністрація відмо-
вила.
Діяльність правління Будинку вчених
не була безхмарною. У серпні 1942 р. го-
лові Київської міської управи його члени
скаржилися на неправомірні дії правління
та його голови професора В.Г. Леонтовича
щодо прийому в члени Будинку бажаних
йому осіб, заготівлі й розподілу продуктів.
2 вересня 1942 р. контролери-інспектори
Київської міської управи перевірили робо-
ту правління і виявили зазначені недоліки.
Перевірка констатувала: 1) відсутність
Статуту або тимчасового положення про
Будинок учених; 2) незавершеність пере-
гляду правлінням і експертною комісією
наявного особового складу Будинку (лише
32%); 3) немотивоване перебування того чи
іншого співробітника в складі тієї чи іншої
групи; 4) відсутність особових справ 3 пра-
цівників, яких віднесено до 1-ї категорії,
списків наукових праць, письмових відгу-
ків, а в особових справах 10 членів Будин-
ку — необхідних відомостей; 5) жодним до-
кументом не визначено обов’язків і прав
голови правління, який про свою діяль-
ність ні перед ким не звітував і ставки
оплати роботи працівників Будинку ні з
ким не погоджував; 6) ревізійна комісія не
перевіряла роботу правління на всіх ділян-
ках; 7) відсутні правила внутрішнього роз-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2
порядку, книга приходу на роботу; культ -
о світній відділ не мав чіткого керівництва;
рибальський і мисливський гуртки, екскур-
сійне бюро не розгорнули роботи, а дитя-
чий відділ не конкретизував напряму своєї
діяльності; секція меддопомоги дублює ро-
боту секції матдопомоги; 8) Будинок уче-
них не мав свого рахунку в банку; 9) касову
книгу не пронумеровано (її вели в просто-
му зошиті), щомісячні баланси не складе-
но; 10) відсутній план заготівельних опера-
цій; 11) націнку при калькуляції запропо-
новано зменшити з 30 до 15%; 12) установ-
лено неприпустимі випадки завищення
націнок; 13) не стягнуто з колишнього за-
відувача їдальні Качковського авансу на
суму 1065 крб.; 15) 16 осіб вважалися чле-
нами Будинку вчених і отримували обіди
та продукти, хоча не мали права на член-
ство; 16) безкоштовними обідами користу-
валися особи, що мали велику зарплату.
Загальний висновок: «Будинок вчених
не виконує тих завдань, які собі накреслив,
цебто наукова робота провадиться в дуже
мінімальному обсязі і функції Будинку по-
лягають переважно в справах продоволь-
чих» [4, арк. 20].
Комісія радила усунути виявлені недолі-
ки, а також провести реструктуризацію: а)
скасувати паливний відділ, підпорядкував-
ши уповноваженого в справах постачання
палива адмінгоспвідділу; б) пен сійну сек-
цію відділу допомоги скасувати, організу-
вавши систематичні консультації; в)
об’єднати секції медичної і матеріальної до-
помоги. Крім того, питання про подальше
існування Будинку вчених, форми його ро-
боти і допомоги потрібно подати на роз-
гляд заступника голови міста В.Д. Волконо-
вича.
27 жовтня 1942 р. заступник міського
голови В.Д. Волконович провів засідання,
присвячене Будинку вчених. На жаль,
текст стенограми засідання, окрім першої
сторінки, не зберігся.
3 листопада 1942 р. правління Будинку
вчених було реорганізовано. Очолив його
директор Г.П. Вовк, який відповідав за ро-
боту Будинку й виконував розпоряджен-
ня німецької влади та Міської управи. При
директорові існувала дорадча рада з 5 про-
фесорів. У Будинку вчених, який отримав
приміщення на другому поверсі будинку по
вул. Пушкінській, 32, працювало 24 співро-
бітники, з яких 14 науковців.
Було спрощено прийом у члени Будин-
ку вчених. Відповідні документи приймав
директор, перевіривши науковий ступінь
і стаж науково-дослідної роботи науков-
ця; на найближчому засіданні Ради вчених
кандидата затверджували, кваліфікував-
ши за певною категорією. Якщо претендент
потребував перевірки наукового ступеня
чи вченого звання, директор передавав до-
кументи експертові на рецензію, яку заслу-
ховували на найближчому засіданні.
До складу Київського будинку вчених на
15 листопада 1942 р. входив 931 науковий
співробітник, включаючи родини померлих
і репресованих діячів науки і культури, се-
ред яких — 4 академіків, 153 професорів,
171 доцент, 91 старший науковий співро-
бітник, 112 молодших працівників. Не про-
йшли перереєстрацію за вченими званнями:
52 професори, 121 доцент, 83 старші науко-
ві працівники, 35 молодших наукових пра-
цівників, 51 асистент, 64 гості та ще 61 осо-
ба. Станом на 15 листопада перереєстрацію
членів Будинку вчених пройшли 470 осіб,
із яких — 216 дійсних членів, 199 членів, 55
гостей. Відмовлено 35 особам і виключено
23 [4, арк. 41, 43].
У Будинку вчених працювало 4 відділи:
адміністративно-господарчий; матеріаль но-
побутовий; культурно-освітній; науково-
дослідний. Адміністративно-господарчий від -
діл складався із секретаріату, бухгалтерії,
господарчої і технічної частин, бібліотеки,
апарату (розподільників, водної станції,
майстернь). Матеріально-побутовий відділ —
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2 43
із секторів постачання, допомоги, вироб-
ництв, підприємств і господарств. Куль тур-
но-освітній відділ — із гуртків (драматич-
ний, хоровий, історико-філологічний, ні-
мецької мови, наукової інформації) і бюро
(юридичної консультації, екскурсійного).
Роботу Будинку вчених і надалі органі-
зовували шляхом різноманітної допомоги
вченим та їхнім родинам: 1) пенсії (різні
продукти); 2) матеріально-побутова допо-
мога (житло, одяг, меблі, дрова безкоштов-
но або за гроші); 3) медична допомога
(відвідування хворих, консультація та вла-
штування безкоштовно в лікарні); 4) гро-
шова підтримка. Науково-дослідну роботу
в Будинку вчених не проводили, вважаю-
чи, що «науковці, працюючи на різних за-
водах, підприємствах і дослідчих інститу-
тах по завданням Німецького Команду-
вання там і здійснюють свою науково-до-
слідчу роботу» [4, арк. 41 зв.].
Так, секція матеріальної допомоги за
серпень–жовтень 1942 р. 18 пенсіонерам
видала допомогу продуктами (борошно,
крупи, городина, сир, меляса тощо) на суму
412 крб., 8 особам — грошову допомогу на
суму 891 крб., 53 особам — дровами (сухо-
стій), 10 особам — взуттям, 69 особам — ор-
ганізувавши безкоштовне харчування в
їдальні. За останні 3 місяці секція надала
допомогу 286 особам. Секція медичної до-
помоги обслуговувала всіх хворих безко-
штовно (за участю науковців-лікарів). До
каси взаємодопомоги станом на 15 листо-
пада 1942 р. входили 113 науковців, які
перерахували членських внесків на суму
7138 крб. 53 коп.
Будинок учених організував майстерні
крою та шиття, які повністю задовольняли
потреби науковців. Водна станція під час
навігації 1942 р. також давала деякі при-
бутки.
Їдальня (на вул. Великій Володимир-
ській, 58) обслуговувала 1007 науковців,
їхні родини та евакуйованих науковців.
Функціонував розподільник, через який
науковці отримували додаткові пайки на
підставі нарядів німецької влади та шляхом
самозаготівлі. Розподільник охоплював 725
науковців-пайовиків (загальна сума пайо-
вих і вступних внесків — 175242 крб.).
Бібліотека Будинку вчених була вкомп-
лектована лише науково-технічною літе-
ратурою і налічувала 21312 томів; інвента-
ризовано і складено каталог на 2015 книг.
При бібліотеці працювала читальня.
У Будинку вчених працювали гуртки ні-
мецької мови, де навчалося 53 особи, а та-
кож крою та шиття, продовжував роботу
історико-філологічний гурток із 8 науков-
ців, на якому з початку 1942 року заслуха-
но 9 доповідей.
Фінансування роботи Будинку вчених
здійснювалося на основі вступних внесків,
прибутку майстерень, розподільника та
водної станції. Інших грошових дотацій та
асигнувань Будинок учених не отримував.
Керівництво Будинку вчених планувало
розширити мережу майстерень, освоїти різ-
ні види сільського господарства. У доповід-
ній записці директора Будинку вчених до
Міської управи в кінці листопада 1942 р.
зазначено, що «єдиними формами діяль-
ності Будинку вчених можуть бути гуртки
та консультаційні бюра. Ці форми, гуртки і
бюра, повинні бути осередками, в яких бу-
дуть концентруватися висококваліфіковані
спеціалісти тої чи іншої галузі і в яких
кожне підриємство чи установа зможуть
одержати вичерпуючу пораду, консульта-
цію чи наукову допомогу щодо організації,
планування чи здійснення програми того
чи іншого підприємства чи господарства.
Будинок учених, концентруючи низку та-
ких бюро та гуртків буде сприяти науковим
силам Києва засвоювати і завойовувати в
умовах України найпередовішу науку і тех-
ніку Німеччини; корисною інституцією щодо
відродження і відбудови промисловості та
господарства, науки та мистецтва, укріплю-
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 2
ючи, таким чином фронт і тил, що являєть-
ся на сьогодні першочерговим завданням»
[4, арк. 47].
Керівництво Будинку вчених просило
санкціонувати створення ще 12 гуртків:
інженерно-будівельного, механіко-елект ро-
технічного, агро-лісотехнічного, геологічно-
го, медичного, хіміко-технологічного, фі-
зико-математичного, біологічного, юри дич-
но-академічного, мистецтвознавчого, ме то-
дично-педагогічного, бібліографічного. Для
самозабезпечення вчених планували в май-
стерні додатково відкрити цехи пошиття ва-
лянок і рукавиць, латання шкарпеток і пан-
чіх, виготовлення мила і гуталіну, виготов-
лення світлокопіювального паперу, повидло-
варіння; майстерні художнього оформ лення,
виготовлення тимчасових пічок, фарбуваль-
ню; бюро передруку на різних мовах; перу-
карню. На майбутнє передбачалося освою-
вати різні види сільського господарства
(обробляти поля, городи, доглядати сади,
парники, пасіки тощо), органі зовувати бу-
динки відпочинку, пансіони тощо.
Подальша історія Будинку вчених, на
жаль, у документах відбита фрагментарно.
Єдиним документом, що вказує на діяль-
ність Київського будинку вчених, є стаття
професора П. Коваліва в газеті «Наші Дні»
про наукову діяльність філологічної сек-
ції [5], яка проводила роботу згідно з пла-
ном на 1943 р. Зокрема, за період із 1 січ-
ня по 15 вересня 1943 р. було проведено
17 наукових засідань, на яких прочитано
34 доповіді, з них 22 ювілейні, присвячені
пам’яті Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького,
Лесі Українки та Миколи Зерова. Керів-
ництво Будинку вчених змогло встоя-
ти проти зазіхань відділу культури і осві-
ти Київської міської управи. Члени секції,
як й інші члени Будинку вчених, продо-
вжували одержувати матеріальну допомо-
гу з боку Будинку вчених (обіди, додатко-
ві продукти, грошову допомогу).
У вересні 1943 р. у зв’язку з наближенням
радянських військ до Києва німецька окупа-
ційна адміністрація виселила мешканців
міста та його околиць із прифронтової зони.
Діяльність Будинку вчених була припине-
на. Частина його членів виїхала з Києва.
Отже, у період окупації основним за-
вданням Будинку вчених було збережен-
ня наукового потенціалу української нау-
ки. Позбавлені державної допомоги, вчені
опинилися в досить скрутному матеріаль-
ному становищі, єдиним виходом із якого
була самодопомога. Завдяки зв’язкам із
міською управою вдалося поліпшити на-
півголодне існування вчених, налагодити
побутове та медичне обслуговування бага-
тьох безробітних науковців. Певною мірою
розв’язано й проблему виживання науко-
вих кадрів гуманітарної сфери.
Діяльність Будинку вчених поновлено в
1947 році.
1. ДАКО, ф. Р-2412, оп. 2, спр. 44, арк. 2–2 зв.
2. ДАКО, ф. Р-2356, оп. 6, спр. 165, арк. 3.
3. ДАКО, ф. Р-2412, оп. 2, спр. 244, арк. 35–36.
4. ДАКО, ф. Р-2356, оп. 6, спр. 165, арк. 9–10.
5. Наші дні. — 1944. — Лютий.
|