Як убезпечити соціально-економічне життя держави?
Важливою проблемою для виконавчої і законодавчої гілок влади України є наповнення бюджету. Автор статті переконаний, що настав момент для перебудови економіки шляхом упровадження низки реформ. Серед них головними мають стати нові мотиваційні схеми стимулювання екпортоорієнтованих підприємств, зокрем...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27210 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? / М. Довбенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 3-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239800482660352 |
|---|---|
| author | Довбенко, М. |
| author_facet | Довбенко, М. |
| citation_txt | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? / М. Довбенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 3-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Важливою проблемою для виконавчої і законодавчої гілок влади України є наповнення бюджету. Автор статті переконаний, що настав момент для перебудови економіки шляхом упровадження низки реформ. Серед них головними мають стати нові мотиваційні схеми стимулювання екпортоорієнтованих підприємств, зокрема надання кредитів із компенсуванням урядом відсоткової ставки; залучення до цього процесу комерційних банків, що проводитимуть моніторинг виробничої програми позичальника і сприятимуть детінізації економіки. Розвиток системи страхування (будівельно-монтажних робіт, автовідповідальності, аграрних ризиків, здоров’я) і заміна солідарної пенсійної системи на недержавну дозволять створити «довгу гривню» — інструмент тривалого кредитування, необхідний для оздоровлення державних фінансів і пожвавлення економіки України.
The critical challenge for executive and legislative branch of Ukrainian government is filling-up the budget. An author of the article is sure it is high time for economy reformation through implementation of a number of reforms. The most critical of them are new motivational patterns for export-oriented enterprises, namely provision of credits with interest rate compensation by the government, attraction of commercial banks that provide monitoring of borrower production program and facilitate economy unshadowing. Development of insurance system (construction and installation works, automobile liability, farming risks, health) and replacement of pay-as-you-go pension system for non-governmental one will allow making “long-term hryvnia” – the tool for long-term lending required for state finances rehabilitation and recovery of the economy of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 3
Актуально
У період фінансової кризи, що охопила всі сфери соціально-економічного жит-
тя України, доволі чітко проглядаються деформації структури економіки,
розбалансованість дій фінансової і банківської систем, надмірна енергови-
тратність, застарілість і зношеність устаткування підприємств. По суті,
Україна досі використовує промисловий потенціал, сформований попередніми
поколіннями, не дбаючи про сьогодення, накопичуючи й примножуючи систем-
ні проблеми, відкладаючи їх розв’язання на віддалену перспективу.
Яким чином наша держава може уникнути остаточного падіння в еко-
номічну прірву? Спробуємо визначити конструктивні заходи, негайна реалі-
зація яких перетворить рятівну соломинку на міцні сходинки сталого еконо-
мічного розвитку України.
М. Довбенко
ЯК УБЕЗПЕЧИТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ ДЕРЖАВИ?
© ДОВБЕНКО Михайло Володимирович. Доктор економічних наук. Директор Інституту відкритої
політики (Київ). 2010.
Відомо, що інститут держави створено за-
для організації економічної, політичної,
правової та ідеологічної влади в суспіль-
стві, який забезпечує її (держави) терито-
ріальну цілісність, виконує низку со ці аль-
но-економічних функцій. Для реалізації
цих завдань формують інституціональну та
вертикальну ієрархію. В основу соціально-
го життя держави покладено базовий фак-
тор — економічні відносини.
Ситуація протягом останніх кількох мі-
сяців свідчить, що сподівання на поновлен-
ня економічного росту в Україні, пов’язані
з відновленням функціонування глобаль-
ної економіки, марні. При зростанні світо-
вого рівня ВВП у 2009 р. на 2,2% в Україні
він зменшився приблизно на 15%. Украй
розбалансований економічний механізм
країни не реагує на сигнали міжнародного
ринку. Зволікання із проведенням струк-
турних реформ, подальше нарощування де-
фіциту бюджету підвищують ризик поси-
лення фіскального популізму.
Запозичення на світових фінансових
ринках для України малоймовірні з огляду
на вкрай негативне ставлення інвесторів.
Нестабільність у державі стала причиною
того, що значні заощадження, які громадя-
ни забрали з банків, поповнюють ресурс ті-
ньової економіки. Вітчизняний інвестор
кинувся на ринок золота, де відповідно сут-
тєво зросли і попит, і ціни. Це аж ніяк не
найкращий вихід із ситуації.
Окреслити невідкладні заходи, що допо-
можуть оздоровити державний організм, —
мета пропонованої статті.
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ
УКРАЇНИ
Президентські вибори в країні заверши-
лися. З усією очевидністю і громадяни,
і новий президент постали перед численни-
ми складними проблемами: нестабільна ди-
наміка росту/падіння ВВП, низька продук-
тивність праці, обтяження держбюджету
соціальними виплатами. Вони порушили
настільки глибинні пласти економічного
фундаменту, що призвели до зсуву всієї дер-
жавної інституції. У розв’язанні системних
проблем косметичний ремонт уже не допо-
може, нам потрібні не точкові, а комплексні
рішення. Враховуючи те, що економіка на
невизначений період потрапила в зону ве-
ликого ризику, необхідно зрозуміти, які пи-
тання слід розв’язати насамперед.
Як не дивно, добрим початком завжди є
злагода. Чвари між попередніми президен-
том, прем’єром і парламентською коаліці-
єю, по-перше, стали ганебною темою, ви-
несеною на широке обговорення світового
співтовариства; по-друге, не дозволяють
визначити і сформулювати реальні пріо-
ритети нашого руху хоча б на найближчу
перспективу. Через відсутність чіткої і
скоординованої позиції окремих гілок вла-
ди місія Міжнародного валютного фонду
(МВФ) змушена була вислуховувати різ-
ні, подеколи кардинально протилежні
думки, не розуміючи, де центр прийняття
рішень і хто є відповідальною ланкою в
державній структурі, з ким вести перего-
вори. Після неодноразових ухилянь від
виконання Україною взятих зобов’язань у
листопаді 2009 р. МВФ припинив виді-
лення чергових траншів кредиту Stand-by.
Безвідповідальність і політична нестабіль-
ність у владних ешелонах стали чи не
основною причиною, через яку потенційні
інвестори тепер вважають вкладання гро-
шей в економіку України і розвиток бізне-
су в нашій державі надто ризикованою
справою.
Політичні ін’єкції в українську економі-
ку були надзвичайно глибокими. Надаючи
захист то одній галузі економіки, то іншій,
якомусь одному соціальному прошарку су-
спільства, екс-прем’єр Ю. Тимошенко ство-
рила умови, за яких незахищеність решти
громадян зросла: придушено підприємни-
цтво, завдано болючого удару середньому і
малому бізнесу. Політизація економічних
процесів породила корупцію. Ми не вчимо-
ся на своїх помилках, повторюючи їх, по-
ширюємо наслідки на значно більші масш-
таби.
Замість координації дій упродовж періо-
ду економічної кризи, проурядова парла-
ментська коаліція неодноразово чинила де-
структивний тиск на Національний банк
України (НБУ), наполягаючи на звільнен-
ні його голови та відповідному голосуван-
ні. Щобільше, уряд доклав чимало зусиль,
аби порушити самостійність дій НБУ [1].
Результатом перманентної боротьби Кабі-
нету Міністрів із НБУ стало різке падіння
платоспроможності банків, зупинення кре-
дитування реального сектору економіки1,
замороження на тривалий період у банках,
де введено тимчасову адміністрацію, 1,2
млрд грн страхових резервів, понад 23 млрд
грн депозитів фізичних осіб, більше як 10
млрд грн вкладів юридичних осіб. Унаслі-
док цього в Україні активізувалися тіньові
економічні відносини. Нині поза банків-
ською системою, за оцінками експертів, пе-
ребуває близько 190 млрд грн готівки в на-
ціональній та іноземній валютах. Майже
стільки — 207 млрд грн — фізичні особи
тримають на депозитах у банках. За оцінка-
ми урядових органів, офіційний розмір
«тіні» в І півріччі 2009 р. зріс до 39% ВВП,
тоді як показник макроекономічної без-
пеки країни, визначений за методикою
розрахунку рівня економічної безпеки, за-
твердженою Міністерством економіки від
1 2009 р. кредитування в Україні знизилося на 2,1%.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 5
02.03.07 № 60, дорівнює 30% ВВП. Унаоч-
нимо процентне співвідношення реальни-
ми цифрами. У 2008 р. ВВП України стано-
вив 920 млрд грн, отже тіньовий сектор ви-
робив продукції та надав послуг на 359 млрд
грн. Зважаючи на те, що перерозподіл ВВП
через бюджет становить 28%, скарбниця
держави втратила 101 млрд грн. За цими
цифрами не видно моторошних рекордів,
наприклад, конвертаційних центрів із пере-
ведення коштів у готівку: максимальний
доведений обсяг грошей, які проконверто-
вані через одне приватне підприємство, —
6 млрд грн; максимальна кількість юридич-
них осіб, зареєстрованих в одній кварти-
рі, — 700; максимальна кількість підпри-
ємств, які отримали зиск у результаті
роботи одного конвертаційного центру, —
понад 2 тисячі. Фахівці підсумували дані
щодо оборотів таких центрів із офіційних
прес-релізів. Середній оборот кожного з
викритих «конвертаторів» — щонайменше
0,5 млрд грн. Ліквідовані центри могли
мати замовлення на конвертацію майже
100 млрд грн на рік, прихованих від опо-
даткування. Реальні збитки «конвертато-
рів» — 108 млн грн, заблокованих на рахун-
ках або вилучених у державний бюджет [2,
5]. Ці факти свідчать: обсяги нелегального
сектору в Україні більші за 39%, за даними
деяких експертів, вони сягають 60% [3].
На сумні симптоми тяжкої хвороби еко-
номічного організму України вказують дані
Державної податкової адміністрації (ДПАУ):
платники податку на додану вартість (ПДВ)
упродовж І півріччя 2009 р. звернулися з
проханням відшкодувати їм 24,7 млрд грн,
що на 3,9 млрд грн (19%) більше, ніж за від-
повідний період 2008 р. Збільшення заявок
на відшкодування відбулося за стрімкого
падіння економічної діяльності в цілому та
експорту зокрема, порівняно з ІІ півріччям
2009 р., на 20% і 46% відповідно. Це реальне
свідчення накопичення в тіньовому секторі
великих коштів, високих темпів росту неле-
гального бізнесу. Одночасне формування
Кабінетом Міністрів держбюджету-2009 на
нереалістичних оцінках доходів і витрат, по-
вернення до операцій із взаємозаліку, поши-
рені «відкоти» при відшкодуванні ПДВ
створюють підґрунтя для численних зло-
вживань і корупційних дій.
Уже якось і не викликає внутрішнього су-
противу оприлюднена міжнародною аген-
цією «Transparency International» 146-а по-
зиція України в рейтингу корумпованості
серед 180 країн світу. На жаль, уряд не вба-
чав своєї провини в цій ситуації. «Коруп-
цію подолати потрібно кількома простими
речами, — стверджувала екс-прем’єр-мі ністр
Ю. Тимошенко. — Перше, чесними силови-
ми структурами, а друге, декларуванням...
чиновники, посадові особи... повинні, влас-
не, декларувати не доходи свої, а витрати»
[4]. Нагадаємо, корупція (від лат. cor rum-
pere — розкладати) — це термін, яким по-
значають використання посадовою особою
владних повноважень і довірених їй прав
задля власної користі, що суперечить зако-
нодавству, моральним принципам і етич-
ним засадам. Суцільне хабарництво — на-
слідок функціонування не лише недоско-
налих законів і діяльності нечесних право-
охоронних органів. Його живить теперішня
економічна система країни з деформова-
ним набором владних повноважень, пода-
рованих прав численній армії посадовців.
Отже, потрібно змінювати не політичну
партію при владі, а всю структуру держав-
ної системи.
СТИМУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА
В ажливою проблемою для виконавчої і
законодавчої гілок влади є пошук шля-
хів наповнення бюджету.
Бізнес потребує стимулів для нарощу-
вання виробництва товарів і збільшення їх-
ніх обсягів, якості, експорту. Настав час
розробити нові мотиваційні схеми, адже
запропоновані раніше стимули, зокрема у
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
вигляді відшкодування ПДВ, уряд Ю. Ти-
мо шенко заблокував і знівелював, віддав-
ши перевагу адміністративним методам
впливу на бізнес. Екс-прем’єр неодноразо-
во жалкувала, що прокуратура, СБУ, інші
силові структури не підтримують її ініціа-
тиви в цьому напрямі. Стимулювання екс-
порту за допомогою відшкодування ПДВ
не спрацювало, процес наскрізь пронизано
корупційними зв’язками і тіньовими схе-
мами, які досконало вивчили і застосову-
ють численні державні чиновники й укра-
їнські підприємці 2.
Метод стимулювання бізнесу за допомо-
гою обіцянок або батога неправильний. На-
родна мудрість зазвичай згадує «батіг і
пряник». У теперішніх реаліях цю давню
пораду потрібно модернізувати шляхом
розвитку довіри до слів і дій урядовців,
адже бізнес іде в тінь не тому, що там тепло
і затишно, його заганяють туди поспішні
укази, необґрунтовані рішення, популіст-
ські постанови.
Щоб пожвавити економіку, потрібно на-
рощувати кредитування. За всі роки неза-
лежності Україна не змогла сформувати
так звану «довгу гривню». Визнаймо, на
основі одно- і дворічних депозитів немож-
ливо надавати кредити під структурні ре-
форми. Відповідно не можуть бути задія-
ними іпотека, інші інструменти тривалого
кредитування, хіба що на базі іноземної ва-
люти. Саме це призвело до нинішньої кре-
дитної катастрофи.
Через низьку конкурентність української
економіки (вона не може ґрунтуватися
2 У Донецькій області в результаті проведеного у 2008 р.
експерименту з’ясували, що 217,8 тис. працівників
відзначені в базі ДПАУ як платники прибуткового
податку, але їх немає в базах Пенсійного фонду. Тобто
ці люди під час нарахування їм пенсії втратять кілька
років стажу, а можуть і зовсім залишитися без пенсій.
І навпаки, понад 56 тис. осіб сплачували внески до
Пенсійного фонду, але при цьому не значилися в ба-
зах ДПАУ [5, 9].
лише на сировині й обробній промисловос-
ті) в основу програми заходів її стимулю-
вання необхідно покласти нарощування
експортних можливостей суб’єктів госпо-
дарювання, незважаючи на особу чи форму
власності (державні підприємства чи при-
ватні фірми), предмет продажу за кордон
(чи то вироблені товари кінцевого спожи-
вання, чи то інтелектуальні послуги). Кож-
ному з них (суб’єктів), хто матиме укладе-
ний експортний контракт і відкриє кредит-
ну лінію в одному з банків України, уряд
мав би компенсувати, наприклад, 3/5 від-
соткової ставки, а суб’єктам господарюван-
ня, що уклали експортний контракт, але
для його реалізації не взяли кредит, варто
компенсувати адекватну суму з держбю-
джету для поповнення обігових коштів.
Така схема стимулювання експорту спону-
катиме бізнесові структури:
— виходити з тіні (у банк потрібно нада-
ти фінансовийфінансовий баланс фірми, бізнес-план,
довести об’єктивність витрат, реальність
доходів, прибутковість проекту тощо);
— щомісячно підтверджувати через ста-
тистичні органи обсяги виробництва про-
дукції чи наданих послуг (з поточного ра-
хунку необхідно сплатити постачальникам
за електроенергію, тепло, оренду примі-
щень, сировину і матеріали тощо);
— реально фіксувати у відомості виплату
зарплати та здійснювати всі нарахування,
обов’язкові платежі до бюджету, а не реєст-
рувати працівника у фонді зайнятості, з
тим щоб, окрім виплати зарплати в «кон-
верті», він ще й отримував допомогу від
держави у зв’язку з безробіттям;
— отримувати валютний виторг від реа-
лізованої продукції на рахунок у банку, а не
перевозити валюту готівкою.
У державу надходитимуть валютні ко-
шти для утримання стабільного курсу грив-
ні, а банки здійснюватимуть обов’язкові
платежі до бюджету. Залучення до схеми
стимулювання комерційних банків закрі-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 7
пить за ними статус контролера за реаліза-
цією відкритої кредитної лінії, здійсненням
моніторингу виробничої програми пози-
чальника. Звичайно, Кабінету Міністрів
для компенсації частини суми відсотків, що
сплачують за обслуговування кредитним
ресурсом, потрібно мати кошти.
У програмі заходів стимулювання експор-
ту уряд може, змінивши розмір компенсо-
ваної частки у відсотковій ставці, визначити
пріоритети розвитку галузей інноваційної
економіки; виправити наявну деформацію,
коли частка сировинної про дукції в струк-
турі вітчизняної промисловості перед ни-
нішньою кризою становила 70% проти 15%
товарів інвестиційного призначення. Анало-
гічні співвідношення спостерігаємо й у струк-
турі товарного експорту. Якщо у 80-х рр.
ХХ ст. тут домінувала продукція машино-
будування (близько 37%), а частка чорної
металургії була вдвічі меншою (18%), то в
2005–2008 рр. маємо абсолютно інші про-
пор ції: машинобудування — 15%, чорна ме-
талургія — 40%.
Запропонований стимул для бізнесу спри-
ятиме нарощуванню його масштабів: зрос-
татимуть інвестиції та основні фонди, обся-
ги сировини і кількість працівників (чимало
з них перейде з державної служби в бізнес-
структури). Конструктивні зміни дадуть
змогу скоротити величезну армію чиновни-
ків, модернізувати бюрократичний апарат,
який, на жаль, демонструє абсолютну не-
компетентність управління державою.
Україні потрібна програма перебудови
економіки, а не пом’якшення економічного
спаду.
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СТРАХУВАННЯ
Л ауреат Нобелівської премії Ф. Моділь-
яні переконаний, що «виходячи з низь-
кого поточного рівня приватних заоща-
джень і величезного (нераціонального) ім-
порту капіталу, збільшення національних
заощаджень необхідно розглядати як пріо-
ритетний напрям» [6, 152]. Якими можуть
бути способи залучення в економіку дер-
жави такого потужного джерела внутріш-
ніх інвестицій, як кошти громадян?
У складі державної пенсійної системи
є 69 компаній зі страхування життя. Од-
нак страхові поліси, на жаль, мають лише
3,4 млн громадян України, а це трохи біль-
ше, ніж 7% від її населення загалом. Пер-
спективи цього виду страхування великі.
По-перше, врегульований законодавством
ринок, який не дискредитував себе і на тлі
кризи банківської системи та фондового
ринку, де нині спостерігаємо зниження до-
віри з боку громадян, має непогані шанси
щодо залучення коштів.
По-друге, розвиток системи пенсійного
страхування спрямовано на зміцнення со-
ціального захисту, оскільки вона скорочує
число громадян, які потребують підтрим-
ки держави, яка зможе зосередити зусил-
ля на соціальному забезпеченні найбільш
незахищених верств населення, а ті, хто
працює, самостійно подбають про своє
майбутнє. Накопичені страховими компа-
ніями активи є одним із джерел довготри-
валого інвестування — важливого ресурсу
ста білізації економіки, зокрема зниження
інфляції.
По-третє, на низькі результати такого
страхування вплинула недостатня поінфор-
мованість наших громадян. Культура стра-
хування життя і здоров’я в Україні перебу-
ває на початковому етапі формування. Лю-
дина живе, керуючись такими підсвідоми-
ми психічними принципами, як віра у
власне безсмертя і в силу свого мислення.
Індивід свідомо ігнорує думку про старість,
а економічні реалії суперечать другому
принципу. Буття людини в сучасному світі
надто жорстоке. Наведемо приклад: у ніч на
5 грудня 2009 р. у клубі «Хромая лошадь»
у Пермі пожежа забрала життя 155 горо-
дян. Серед загиблих — бізнесмен Максим
За морін та його дружина Рита. З бабусею
8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
залишилося двоє їхніх дітей — 3-річний
Жора і 9-річна Ріша. Що буде з ними? А з
рештою? У цій жахливій пожежі обох бать-
ків утратили 15 дітей.
Наша любов до дітей безмежна. Проте
ми не знаходимо часу замислитися над імо-
вірними ризиками для їхнього життя, убез-
печити їхнє майбутнє. У наш непевний час
продовжуємо наївно вірити, що держава
буде «максимально допомагати молодому
поколінню». Можливо, тому така незначна
нині частка дитячих страхувальних полісів,
хоча будь-які види накопичувальних про-
грам, що вже запроваджені в Україні, дають
можливість забезпечити майбутнє дитини,
накопичивши їй капітал на навчання, жит-
ло, весілля тощо. Маємо здійснити карди-
нальний поступ в економічній свідомості
людей.
У назві статті не випадково вжито термін
«убезпечення», це синонім захищеності,
впевненості у завтрашньому дні. Він відріз-
няється від страхування, адже воно, як і ба-
гато інших добрих починань, насаджувало-
ся «згори», отже поняття «страху» було ор-
ганічним у страховій практиці. У пер. пол.
ХХ ст. в Україні мирно співіснували пара-
лельні страхові термінології: на Заході на-
голошували на безпеці, а на Сході та в Цен-
трі — на страху. Постійний страх людини за
своє життя ненормальний. Суб’єкти стра-
хувального бізнесу щораз глибше усвідом-
люють: людині властивий страх за своє
життя та здоров’я, міра його визначає рі-
вень здійснюваних заходів безпеки. Отже,
убезпечити своє життя, а також рідних для
нас людей — важливий обов’язок кожного
громадянина України.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА
Р озвинені країни активно удосконалю-
ють систему страхування життя і недер-
жавне пенсійне страхування. Наприклад, в
Анг лії в 1986 р. скоротили бюджетне фінан-
сування державної пенсійної системи, що
залежала від доходів, які отримували гро-
мадяни (SERPS), і стали заохочувати при-
ватні системи пенсійного забезпечення. У
результаті майбутні зобов’язання держави
було знижено до розумного рівня. «Вели-
кобританія до цього часу інвестувала в пен-
сійні фонди більше коштів, ніж усі євро-
пейські країни разом узяті», — писала
М. Тетчер [7, 364-365]. Держава продовжує
стимулювати громадян брати участь у при-
ватному пенсійному страхуванні: особам,
що мають понад 30 років, передбачено піль-
ги на внесок за умови їхньої участі в при-
ватній системі. І навпаки, якщо вони зали-
шаються в державній системі, то розмір
внеску збільшують.
В Австралії 1992 р. почали реформу сис-
теми пенсійного страхування. Кожен ро-
бітник і працедавець зобов’язаний відрахо-
вувати внески в будь-який із приватних
пенсійних фондів, при цьому пенсійні вне-
ски не включено в базу оподаткування.
Пенсійні фонди здійснюють інвестування
коштів за багатьма напрямами, вони не ма-
ють суттєвих обмежень, використовуючи
інвестиційні інструменти з різною дохід-
ністю та ступенем ризику. Нині австралій-
ська система пенсійного страхування най-
сучасніша з усіх відомих страхувальних
моделей, що запроваджені в промислово
розвинутих країнах, вона має обов’язковий
характер і є загалом ефективною.
Система пенсійного забезпечення, за якої
молодше покоління утримує старше, має на-
зву солідарної пенсійної системи. У ХХ ст.
вона працювала досить непогано: народжу-
ваність у європейських країнах була висо-
кою, кількість тих, хто працював, суттєво
переважала число пенсіонерів. Проблеми
виникли в 90-х рр. ХХ ст., коли кількість
працездатного населення стала скорочува-
тися. Лави країн із значною часткою насе-
лення пенсійного віку швидко поповнила
Україна, виснажена різними лихоліттями.
Сьогодні на сотню тих, хто працює, у нас
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 9
припадає 89 пенсіонерів. За прогнозами
вчених, у майбутньому ситуація погіршить-
ся: у 2025 р. один працівник утримуватиме
одного пенсіонера. З віком люди, які пра-
цюють, з категорії ощадливих переходять
до розряду витратників, що негативно
впливає на норми національного заоща-
дження та інвестування. Проблема не лише
в старінні населення. Коефіцієнт народжу-
ваності в нас украй низький — 1,2: двоє до-
рослих не залишає після себе двох дітей.
Це не забезпечує пенсійну систему новим
припливом працездатних людей.
Кількість працездатних громадян в Украї-
ні постійно скорочується, розмір пенсій
щорічно зростає. Податкове навантаження
на зарплату робітників — одне з найбіль-
ших у світі — близько 40%. Воно штовхає
до видачі зарплати в «конвертах». Радник
міністра праці та соціальної політики В. За-
кревський стверджує, що «до 55% зарплат
знаходиться в тіні. З 21 млн працюючих
громадян 10 млн сплачують 90% внесків до
Пенсійного фонду, здебільшого це держ-
службовці чи робітники державних підпри-
ємств, решта 11 млн робітників вносять
лише 10 % платежів» [8, 28].
Падіння виробництва в Україні також
різко скорочує фонд заробітної плати і від-
повідно знижує відрахування до Пенсійно-
го фонду. Так, у 1999 р. питома вага держ-
бюджету в його видатках становила близь-
ко 6%, а з 2005 р. від 25 до 45% його витрат
фінансують не за рахунок страхових вне-
сків працедавців і робітників, а за кошти
держбюджету. Якщо 3–4 роки тому, на дум-
ку фахівців, ми перебували «на порозі пен-
сійної кризи», то зараз Україна цей поріг
переступила. З березня 2009 р. триває за-
грозлива тенденція зниження, порівняно з
минулим роком, суми власних надходжень
Пенсійного фонду, який досі виконує зо бо-
в’язання лише завдяки позикам із держбю-
джету. У грудні 2009 р. перший заступник
голови Секретаріату Президента України
О. Шлапак повідомив: «Уперше за багато
років, з 2001-го, з держбюджету зроблено
дотацію Пенсійному фонду в 13 млрд грн.
Уперше за багато років ми змушені були в
2009 р. списати 6 млрд грн заборгованості
Пенсійному фонду за результатами 2008-го
... крім 13 млрд грн, які були заплановано в
бюджеті-2009, в Пенсійний фонд довелося
влити ще близько 15 млрд грн, які знов-
таки (законом про бюджет-2010) доведеть-
ся списати. Тобто загальний дефіцит Пен-
сійного фонду сягне 28 млрд грн.» [9, 7].
Захищаючи одне з головних конституцій-
них прав українських громадян, Президент
України В. Ющенко восени 2009 р. підписав
закон про соціальні стандарти, згідно з яким
пенсіонери не можуть отримувати пенсію,
нижчу за прожитковий мінімум. Для вико-
нання цього закону потрібно віднайти до-
даткові 14 млрд грн і збалансувати бюджет
у межах не 28, а 42 млрд грн.
Криза Пенсійного фонду набирає загроз-
ливого характеру. Недержавна система пен-
сійного забезпечення найближчим часом
стане основною в Україні, адже солідарна
державна пенсійна система не спроможна
забезпечити гідний рівень життя пенсіоне-
рів3, не стимулює працедавців до підвищен-
ня заробітної плати, не забезпечує притоку
грошових коштів в економіку держави. Та-
кий сьогодні стан усієї системи соціально-
го забезпечення. О. Шлапак категоричний:
«Коли в державі 19 млн пільговиків, тобто
кожен другий працюючий, половину з них
по забезпеченню пільгами прирівняно до
ветеранів війни, ситуація стає некерова-
ною. Якщо ми повинні на всілякі пільги за-
кладати в бюджет понад 100 млрд грн, а за-
кладаємо три копійки, це призведе до жор-
стких конфліктів» [9, 7]. Ризик отрима-
ти від держави крихти, на жаль, загрожує
всім малозабезпеченим верствам населен-
ня, оскільки скарбниця майже порожня.
3 У 2009 р. середній розмір пенсії становив 898 грн.
10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
ЦІНА БЕЗКОШТОВНОЇ МЕДИЦИНИ
В еличезну нерівність у доходах україн-
ських громадян доповнює ще більша
нерівність умов їхнього життя: призупине-
но соціальні програми, які досі забезпечу-
вали надійну підтримку для людей із неве-
ликими статками. Відсутність механізмів
підтримки соціальних стандартів життя
для кожного громадянина незалежно від
його місця проживання призвела до того,
що вартість життя в Україні перевищує
аналогічний показник у США, країнах За-
хідної Європи, за винятком справді дуже
дорогих Швейцарії, Норвегії і Англії. На
цьому тлі великою зневагою всієї владної
еліти України до своїх громадян є консти-
туційне право на безкоштовну охорону
здоров’я. Кожен розуміє, якщо лікарні зо-
бов’язані надавати безоплатні медичні по-
слуги, то заклади охорони здоров’я мають
також безоплатно отримувати обладнання,
медикаменти, тепло, електроенергію, воду
тощо. Попри те що в нашій медицині при-
близно 60% витрат передбачені в бюджеті,
лікарняні приміщення десятиліття ніхто не
ремонтував4; ліки роками не надходять за
призначенням; заборгованість оплати за те-
пло- й енергопостачання вимірюється міся-
цями; якість медичної допомоги низька че-
рез жалюгідну зарплату медперсоналу. Усе
це вказує на неможливість функціонуван-
ня безкоштовної системи охорони здоров’я.
Через таке ставлення до галузі її перетво-
рено на джерело корупції. Як свідчать ре-
зультати опитування, проведеного 2009 р.
Інститутом соціальної і політичної психо-
логії Академії педагогічних наук, найчасті-
ше отримують хабарі саме лікарі (27,8%), а
4 Коли автор завершував цю статтю, 19 лютого 2010 р.
у с. Борсуки Тернопільської обл. під вагою снігу
завалився дах і перекриття місцевої амбулаторії;
20 лютого завалилося 400 м2 даху приймального
відділення Роменської центральної районної лікар-
ні Сумської обл.
вже потім державтоінспектори (13,6%) і пе-
дагоги (12,4%) [5, 2].
Згадуваний уже нобеліант Ф. Модільяні
в листопаді 1999 р. зауважив, що проблеми
системи соціального страхування «перебу-
вають у числі моїх сьогоднішніх інтересів і
пріоритетів, бо це надзвичайно важливе
питання. Гадаю, попереду нас чекає криза,
хоча ми можемо вирішити проблему на ко-
ристь усіх. Ми повинні відмовитися від за-
стосування неефективної системи обо-
в’язкових відрахувань і замінити її на по-
вністю профінансовану. Таким чином ми
знизили б відсоток відрахувань на систему
соцстрахування, що у сер. ХХІ ст. складе
вже 18%, до 6% і нижче» [6, 151-152].
* * *
Аналіз наслідків економічної кризи ви-
значає необхідність створення системи під-
ходів, у межах якої майбутні уряди країни
можуть вирішувати конкретні політико-еко-
номічні проблеми, що постають перед ними.
1. Найсуттєвіша проблема в державі —
величезний тіньовий сектор. Його масш-
таби ускладнюють «діагностування» еко-
номіки. Це призводить до втрати її регу-
льованості, посилює деформацію структу-
ри, активізує тіньову економіку, стимулює
не ефективну податкову політику і бю-
джетну підтримку реального сектору еко-
номіки. Перелік радикальних антикоруп-
ційних заходів слід розглядати із систем-
них позицій, зокрема, змінити насамперед
економічну систему владних повноважень
і довірених прав працівників державних
інституцій.
2. Економічне відновлення потребує струк-
турних реформ, спрямованих на підвищен-
ня продуктивності праці, нарощення екс-
порту високотехнологічної продукції по-
глибленого перероблення і виробництва
споживчих товарів, що замінять імпортова-
ну продукцію. Економіці потрібні стимули.
З цією метою необхідно відновити креди-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 11
тування реальної економіки країни, перед-
бачивши в держбюджеті кошти для частко-
вої компенсації відсоткових ставок пільго-
вого кредитування та поповнення обігових
коштів підприємств.
3. Високий рівень тінізації економіки,
зміни показників народжуваності й трива-
лості життя, низька продуктивність праці
спричинили кризу системи соціального
забезпечення. Відбулося катастрофічне па-
діння рівня ефективності і якості праці. Ха-
отичність витіснила системність. Відсутня
продумана стратегія розвитку соціальної
сфери. Необхідно об’єктивно оцінювати ре-
алії, знявши з очей ідеологічні шори.
4. Пенсійна проблема актуальна для
українців тому, що солідарна система, яка
нині функціонує в країні, руйнується деда-
лі більше: працездатні громадяни, знаючи
про додатковий тягар забезпечення іншого
покоління, зроблять усе, щоб уникнути
цього навантаження: вимагатимуть скасу-
вання необачних обіцянок, не працювати-
муть, не платитимуть податків, найталано-
витіші просто емігрують. Адаптувавшись
до нових реалій демографії та ринку праці,
слід оновити пенсійну систему, зробивши її
адекватною і стійкою. Назріла нагальна по-
треба в реальному проведенні пенсійної ре-
форми, яку в Україні розпочали понад п’ять
років тому. Реалізація політики оздоров-
лення державних фінансів потребує цієї ре-
форми насамперед шляхом упорядкування
різних форм пенсійних виплат.
Система приватного фінансування віді-
грає головну роль у забезпеченні пенсійних
виплат у майбутньому, про що свідчить до-
свід інших країн. Необхідно детально проа-
налізувати виконання недержавної пенсій-
ної програми банку «Аркада», яку реалізу-
ють на основі Закону України від 07.02.2002 р.
№ 3044-ІІІ «Про внесення змін в Закон
України «Про проведення експерименту в
житловому будівництві на базі холдингової
компанії «Київміськбуд». Як позитивні ви-
сновки, так і негативні результати варто
врахувати в ході реалізації другого і тре-
тього етапів пенсійної реформи в Україні.
5. З метою зменшення бюджетних видат-
ків, нарощення внутрішнього інвестицій-
ного ресурсу доцільно розвивати обо в’яз-
кове страхування будівельно-мон тажних
робіт, автовідповідальності, аграрних ризи-
ків, медичне страхування. Під обо в’яз ко-
вістю страхування розуміємо те, що кожен
громадянин повинен мати медичний поліс,
подібний до страхування автовласників. Це
дозволить розв’язати проблему тих, хто міг
би застрахуватися, але воліє нічого не ро-
бити. У разі ж потрапляння таких людей у
лікарню їхнє лікування змушені будуть фі-
нансувати платники податків.
Назріла потреба реформувати і доповнити
законодавство, щоб стимулювати заходи
убезпечення життя громадян, зменшивши,
зокрема, мінімальний 10-річний термін для
накопичувальних довгострокових договорів
до 5 років, як це зроблено в Польщі; роз в’я-
зати питання з оподаткуванням курсової різ-
ниці; створити Фонд гарантованих страхових
виплат, подібний до Фонду захисту вкладни-
ків у банківській системі; для довго строкових
договорів убезпечення життя збіль шити су-
му, яку можна віднести до валових витрат,
хоча б до 30% фонду заробітної плати кож-
ного працівника, передбачивши обо в’я зок
працедавців оплачувати зазначений обсяг.
P.S. Європейський Союз оголосив 2010-й
роком боротьби з бідністю й соціальним
відчуженням. Хоча громадянам країн ЄС
злидні не загрожують, вони розуміють, що
бідність і соціальне відчуження стоять на
заваді економічного розвитку. Усі заходи в
межах програми боротьби з бідністю й со-
ціальним відчуженням (у бюджеті ЄС на
2010 р. на реалізацію соціальної політики
передбачено на 22,7% більше видатків по-
рівняно з бюджетом-2009) стануть потуж-
ним закликом до боротьби з причинами
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
бідності, протидіятимуть злидням, дадуть
можливість з’ясувати їхню природу, вихо-
вуватимуть співчуття й бажання допомага-
ти, формуватимуть у суспільстві розуміння
того, що нестатки — це проблема не окре-
мої людини, а всієї громади.
Рекомендації, викладені в пропонованій
статті, можуть видатися не найефективні-
шими чи найоптимальнішими. Сподіваємо-
ся, що розумні політики їх рано чи пізно по-
чують. Вважаємо, що найнагальніша потре-
ба сьогодні — розв’язати порушені в стат ті
проблеми, адже йдеться про нашу Батьків-
щину, і ми маємо зробити все, щоб кожному
українцеві не було соромно за неї. Нинішні
пенсії наших батьків не прикрашають ні
президента, ні прем’єр-міністра, ні кожного
народного депутата, котрі мають не лише
співпереживати їм, але й своїми рішеннями
засвідчити свою вдячність за їхню подвиж-
ницьку працю.
1. Довбенко М. Як подолати економічну кризу? //
Віс ник НАН України. — 2009. — № 6. — С. 32–44.
2. Бутусов Ю. Як правильно обскубувати гусей?
Методи і проблеми ДПА України // Дзеркало
тижня. — 2009. — 28 листопада.
3. Тенизация украинской экономики достигла 60 %
ВВП: http://realt.ua/Statti/0_Index.php?ind=49710,
от 29.12.2009.
4. Тимошенко назвала «простые вещи», с помощью
которых можно преодолеть коррупцию: http://
for-ua.com/news_print.php?news=394058, от 05.12.
2009.
5. Див.: Шибалов Є. Влада, для якої нас немає //
Дзеркало тижня. — 2010. — 30 січня.
6. Интервью с Франко Модильяни / О чем думают
экономисты: Беседы с нобелевскими лауреатами /
Под ред. П. Самуэльсона и У. Барнетта; пер. с
англ. — М.: Московская школа управления «Скол-
ково»; Альпина Бизнес Букс, 2009.
7. Тетчер Маргарет. Искусство управления госу-
дарством. Стратегии для меняющегося мира /
Пер. с англ. — М.: Альпина Паблишер, 2003.
8. Див.: Пассивный старт // Майбутнє. — 2009. —
№ 1-2.
9. О. Шлапак: «Бюджет 2009 року увійде в історію
держави як один із найгірших бюджетів, бюджет
обману» // Дзеркало тижня. — 2009. — 5 грудня.
10. Полякова О. Украина: все, что осталось… // Газета
по-киевски. — 2010. — 16 февраля.
М. Довбенко
ЯК УБЕЗПЕЧИТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ
ЖИТТЯ ДЕРЖАВИ?
Р е з ю м е
Важливою проблемою для виконавчої і законодав-
чої гілок влади України є наповнення бюджету. Ав-
тор статті переконаний, що настав момент для пере-
будови економіки шляхом упровадження низки
реформ. Серед них головними мають стати нові мо-
тиваційні схеми стимулювання екпортоорієнтова-
них підприємств, зокрема надання кредитів із ком-
пенсуванням урядом відсоткової ставки; залучення
до цього процесу комерційних банків, що проводи-
тимуть моніторинг виробничої програми позичаль-
ника і сприя ти муть детінізації економіки. Розвиток
системи стра хування (будівельно-монтажних робіт,
автовідповідальності, аграрних ризиків, здоров’я) і
заміна солідарної пенсійної системи на недержавну
дозволять створити «довгу гривню» — інструмент
тривалого кредитування, необхідний для оздоров-
лення державних фінансів і пожвавлення економіки
України.
Ключові слова: модернізація страхування, убезпе-
чення життя, недержавна система пенсійного за-
безпечення, медичний поліс, джерела довготрива-
лого інвестування, пільгове кредитування, стратегія
роз витку соціальної сфери.
M. Dovbenko
HOW TO MAKE SOCIAL AND ECONOMIC LIFE
OF THE STATE SAFE?
S u m m a r y
The critical challenge for executive and legislative
branch of Ukrainian government is filling-up the budget.
An author of the article is sure it is high time for econ-
omy reformation through implementation of a number
of reforms. The most critical of them are new motiva-
tional patterns for export-oriented enterprises, namely
provision of credits with interest rate compensation by
the government, attraction of commercial banks that
provide monitoring of borrower production program and
facilitate economy unshadowing. Development of insur-
ance system (construction and installation works, auto-
mobile liability, farming risks, health) and replacement
of pay-as-you-go pension system for non-governmental
one will allow making “long-term hryvnia” – the tool for
long-term lending required for state finances rehabilita-
tion and recovery of the economy of Ukraine.
Keywords: insurance improvement, making life safe, non-
governmental pension administration system, medical
policy, long-term investment sources, concessional lend-
ing, social sector development strategy.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27210 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:44Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Довбенко, М. 2011-09-28T07:35:43Z 2011-09-28T07:35:43Z 2010 Як убезпечити соціально-економічне життя держави? / М. Довбенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 3-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27210 Важливою проблемою для виконавчої і законодавчої гілок влади України є наповнення бюджету. Автор статті переконаний, що настав момент для перебудови економіки шляхом упровадження низки реформ. Серед них головними мають стати нові мотиваційні схеми стимулювання екпортоорієнтованих підприємств, зокрема надання кредитів із компенсуванням урядом відсоткової ставки; залучення до цього процесу комерційних банків, що проводитимуть моніторинг виробничої програми позичальника і сприятимуть детінізації економіки. Розвиток системи страхування (будівельно-монтажних робіт, автовідповідальності, аграрних ризиків, здоров’я) і заміна солідарної пенсійної системи на недержавну дозволять створити «довгу гривню» — інструмент тривалого кредитування, необхідний для оздоровлення державних фінансів і пожвавлення економіки України. The critical challenge for executive and legislative branch of Ukrainian government is filling-up the budget. An author of the article is sure it is high time for economy reformation through implementation of a number of reforms. The most critical of them are new motivational patterns for export-oriented enterprises, namely provision of credits with interest rate compensation by the government, attraction of commercial banks that provide monitoring of borrower production program and facilitate economy unshadowing. Development of insurance system (construction and installation works, automobile liability, farming risks, health) and replacement of pay-as-you-go pension system for non-governmental one will allow making “long-term hryvnia” – the tool for long-term lending required for state finances rehabilitation and recovery of the economy of Ukraine. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Актуально Як убезпечити соціально-економічне життя держави? How to make social and economic life of the state safe? Article published earlier |
| spellingShingle | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? Довбенко, М. Актуально |
| title | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| title_alt | How to make social and economic life of the state safe? |
| title_full | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| title_fullStr | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| title_full_unstemmed | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| title_short | Як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| title_sort | як убезпечити соціально-економічне життя держави? |
| topic | Актуально |
| topic_facet | Актуально |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27210 |
| work_keys_str_mv | AT dovbenkom âkubezpečitisocíalʹnoekonomíčnežittâderžavi AT dovbenkom howtomakesocialandeconomiclifeofthestatesafe |