Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27211 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології / К. Ситник, О. Протасов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 13-16. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859729693276635136 |
|---|---|
| author | Ситник, К. Протасов, О. |
| author_facet | Ситник, К. Протасов, О. |
| citation_txt | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології / К. Ситник, О. Протасов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 13-16. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-01T12:19:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 13
Статті та огляди
З багатьох біологічних законів, постулатів, закономірностей лише невелика
частина ввійшла до світоглядної системи людства. Серед них варто згадати
три найпопулярніші концепції: сформульований у ХVII ст. італійським уче-
ним Франческо Реді й доведений у ХIХ ст. французом Луї Пастером принцип
Реді — Omne vivum e vivo «усе живе від живого»; теорія походження видів
Чарльза Дарвіна; концепція біологічного різноманіття, що поширилася за межі
біології і має широке коло прибічників із-поміж ботаніків, зоологів, мік робіологів
і вірусологів та палеонтологів.
Ідея збереження біорізноманіття стала не лише однією з основних у
природоохоронній концепції, але й увійшла у сферу політики і політології.
У 1992 р. на Всесвітньому саміті з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-
Жанейро було прийнято Конвенцію про біологічне різноманіття. Її ратифі-
кувала більшість держав світу. У 2000 р. світові лідери прийняли Декларацію
тисячоліття, у якій визначили цілі розвитку світової спільноти на ХХI ст.,
серед яких названо і призупинення темпів зникнення багатьох представни-
ків біорізноманіття. Щоб привернути увагу до проблем зубожіння флори і
фауни планети, сказати «ні» зникненню щораз більшої кількості різних ви-
дів рослин і тварин, біоценозів і навіть ландшафтів, Організація Об’єднаних
Націй оголосила 2010 р. Міжнародним роком біорізноманіття.
К. Ситник, О. Протасов
МІЖНАРОДНИЙ РІК БІОРІЗНОМАНІТТЯ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИВЕРСИТОЛОГІЇ
© СИТНИК Костянтин Меркурійович. Академік НАН України. Почесний директор Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України.
ПРОТАСОВ Олександр Олексійович. Доктор біологічних наук. Завідувач лабораторії Інституту
гідробіології НАН України (Київ). 2010.
Б іотичне різноманіття — це різноманіття
живих організмів Землі на всіх рівнях
організації живої природи і в усіх просто-
рово обмежених середовищах її існування
(наземних, прісноводних, морських). Роз-
різняють різноманіття рослин (фіторізно-
маніття), тварин (зоорізноманіття) і грибів
(мікорізноманіття). Основний об’єкт біо-
різноманіття, на думку більшості біологів,
популяції видів живих організмів, що ре-
ально існують у природі (сукупність осо-
бин одного виду тварин чи рослин у певній
місцевості), які є найодноріднішими і ма-
ють здатність до самовідновлення. Оскіль-
ки популяційна структура більшості видів
недостатньо вивчена, на сучасному етапі
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
флористи і фауністи оцінюють біотичне
різноманіття переважно на видовому рівні.
Основна одиниця такого оцінювання — су-
марна кількість видів евкаріотів (рослини,
тварини, гриби) та прокаріотів (віруси, бак-
терії, синьо-зелені водорості).
У конвенції про біорізноманіття цей тер-
мін у дослівному перекладі означає варіа-
бельність живих організмів. Ідеться про
різноманіття в межах виду, міжвидове та
міжекосистемне різноманіття. До цього по-
няття деякі вчені відносять екосистеми,
рослинні і тваринні угруповання (біоцено-
зи, зооценози, фітоценози), а також життєві
форми організмів (дерева, кущі, трави), що
переважають в угрупованні і значною мі-
рою регулюють біорізноманіття.
Біотичне різноманіття нашої планети
ще недостатньо вивчене. На сьогодні опи-
сано лише 1,7 млн видів організмів1. Укра-
їнські науковці, які досліджують фауну і
флору в ботанічних та екологічних підроз-
ділах академічних і галузевих інститутів
та відповідних кафедр ВНЗ, майже повніс-
тю вивчили різноманіття судинних рос-
лин, мохів, лишайників та хребетних тва-
рин і опублікували багатотомні фундамен-
тальні пра ці «Флора УРСР» та «Фауна
УРСР». Менше уваги приділено водорос-
тям, грибам, мікоміцетам, комахам, червам
і найпростішим, а мікроорганізми та віру-
си майже не досліджено.
Флора України представлена майже
27 тис. видів рослин, серед яких судинних —
близько 5 тис., із них дикорослих — 4523,
мікорізноманіття становить близько 15 тис.
грибів і мікоміцетів. Альгофлора налічує
4720 видів водоростей, бріофлора — близь ко
800 видів мохів, а ліхенофлора — 1322 види
лишайників.
1 Прогностична оцінка передбачає існування від 5 до
100 млн видів. Найбагатшими на біорізноманіття
екосистемами є ліси, передусім тропічні, у яких зо-
середжено до 90% усіх видів організмів Землі.
Фауна України налічує понад 45 тис. ви-
дів тварин, із яких птахів — 400 видів, риб —
200 видів, комах — понад 35 тис. видів.
На біорізноманіття суттєво впливає ді-
яльність людини, яка знищує чи істотно
змінює еконіші багатьох організмів або
надмірно використовує цінні види рослин і
тварин, не враховуючи, нехтуючи й ігнору-
ючи їхні самовідновлювальні можливості.
Варварське вирубування лісів, розорюван-
ня земель, зміна ландшафтів, акваторій,
осушення боліт, створення водосховищ на
псевдонаукових основах, забруднення до-
вкілля, фрагментація екосистем транспорт-
ними магістралями, забудова навколишніх
територій тощо — усі ці явища негативно
впливають на флору і фауну, перешкоджа-
ють збереженню повноцінного біотичного
різноманіття.
Своє звернення до світової спільноти
9 листопада 2009 року Генеральний секре-
тар ООН Пан Гі Мун завершив словами:
«Біорізноманітність — це життя. Біорізно-
манітність — це наше життя!». У такий спо-
сіб він пояснив світовій спільноті, що ви-
вчення та збереження біорізноманіття не
обмежене піклуванням лише про тварин-
ний і рослинний світ, а є важливою умовою
сьогоднішнього та майбутнього існування
людського суспільства, його розвою.
У матеріалах ООН знаходимо досить ці-
каву інформацію про темпи зникнення ви-
дів, які в ХХІ ст. у 50–100 разів перевищили
природні. На межі зникнення майже 34 тис.
видів рослин, 52 тис. тварин, 30% основних
порід сільськогосподарських тварин. Така
загроза нависла не лише над окремими ви-
дами, але й над цілими екосистемами.
Негативна антропогенна зміна біорізно-
маніття — першопричина колапсу довкілля.
Це явище потребує ретельного і негайного
вивчення, тому що будь-які заходи із збе-
реження навколишнього середовища пови-
нні мати необхідне наукове забезпечення і
ґрунтуватися на принципі «не зашкодь».
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3 15
На нинішньому етапі розвитку науки по-
стає також питання про необхідність уза-
гальнень у галузі вивчення біорізноманіт-
тя. Тут необхідно звернути увагу на прин-
цип емерджентності. Його можна інтерпре-
тувати в науково-пізнавальному аспекті
таким чином: проста сума інформації щодо
біотичного різноманіття в регіонах того чи
іншого масштабу та біосфері в цілому не
дає можливості чітко уявити значення біо-
різноманіття в локальних екологічних і біо-
сферних процесах. Такі узагальнення мож-
на зробити на основі нових принципів, у
межах нової наукової дисципліни. Жодна з
традиційних біологічних дисциплін не до-
сліджує саме різноманіття як окреме яви-
ще, хоча його елементи вивчають класичні
науки — зоологія, ботаніка, екологія. Авто-
ри пропонованої статті започаткували нову
наукову дисципліну — диверситологію (від
англ. diversity).
Кожна наука має свою окрему парадиг-
му, свій об’єкт і предмет, свої особливі ме-
тоди дослідження.
Парадигму диверситології можна сфор-
мулювати так: біорізноманіття як один із
найважливіших складників різноманіття
біосфери — передумова та основа її сталого
існування й розвитку.
Об’єкт диверситології — склад і кількісні
співвідношення біотичних елементів еко-
систем, біомів і живого покриву Землі (жи-
вої речовини, за В.І. Вернадським).
Предметом цієї дисципліни слід вважа-
ти процеси формування біорізноманіття,
зв’язки його з різноманіттям середовища іс-
нування біотичних систем, механізми під-
тримання стабільного існування систем різ-
ного рівня — від угруповання до біосфери.
Методи досліджень диверситології не
можуть бути різко відокремлені від бага-
тьох інших методів біологічних чи еколо-
гічних досліджень, вони мають забезпе-
чити одержання інформації та окреслити
шляхи її аналізу в таких напрямах: склад
біотичних компонентів (види, популяції,
екоморфні групи тощо) екосистем різного
рівня; кількісні співвідношення, відносна
густота цих елементів; характеристика се-
редовища існування різноманітних біоло-
гічних систем.
Однією з концептуальних засад і важли-
вим принципом диверситології є з’ясування
того, що біо різноманіття — це не тільки
кількість елементів системи, видів в угру-
пованнях і біосфері в цілому, але й двоком-
понентна система, що складається з бага-
тьох елементів і з так званої вирівняності.
Біорізноманіття визначають не лише за су-
мою елементів, а й за їхньою частотністю,
відносною густотою.
Одне з основних завдань диверситології —
відповісти на питання: що таке різноманіт-
ність? Світ різноманітний, це одна з його
невід’ємних і важливих властивостей. Але
ж біологічні системи мають свої особливос-
ті різноманіття. Не можна розрізнити дві
молекули води, але кожна з особин будь-
якого угруповання має свої індивідуальні й
неповторні особливості. На це вказував та-
кож В.І. Вернадський. До речі, поняття і
сам термін «біологічне різноманіття» за-
фіксовані в міжнародних документах, зо-
крема, у згаданій Конвенції про біологічне
різноманіття є таке формулювання: «Біо-
логічне різноманіття означає варіабель-
ність живих організмів з усіх джерел...».
Однак проста констатація загальної різно-
манітності не може задовольняти дослідни-
ків у сенсі систематичного пізнання цього
явища як феномену природи. Тому важли-
ве завдання диверситології — з’ясування
проблеми рівнів біорізноманітності.
Припускаючи, що і тут діє «закон загаль-
ного різноманіття» і може бути принаймні
два підходи до його пізнання — дедуктив-
ний та індуктивний, прийнятнішою, на наш
погляд, є концепція рівнів різноманіття, що
ґрунтується на вченні В.І. Вернадського
про речовини біосфери. Жива речовина як
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 3
сукупність усіх живих істот існує на базі
майже безмежного числа індивідів, що об’єд-
нані в асоціації, які створюють екосистеми
з різноманітними елементами середовища,
у тому числі й косною речовиною. Сукуп-
ність однотипних екосистем утворює біо-
ми, які є елементами біосфери. Коло зами-
кається. Отже, система рівнів різноманіття
в біосфері має циклічний характер.
Важливою проблемою екологічної дивер-
ситології є взаємозв’язок біотичного різно-
маніття й різноманіття елементів і факто-
рів навколишнього середовища. Вивчен-
ня такої взаємодії відкриває важливі об-
рії управління біорізноманіттям на основі
змін в абіотичному блоці екосистем.
Незважаючи на численні дані щодо пози-
тивного зв’язку продуктивності систем із
біо різноманіттям, це питання досить склад-
не і потребує не тільки теоретичних узагаль-
нень, але й детальних досліджень, експе-
риментальних робіт. Практичний досвід і
результати наукового пошуку свідчать, що
біо маса різних угруповань збільшується па-
ралельно зі зростанням домінування одного
виду, тобто зі зниженням вирівняності.
Ідея збереження біорізноманітності, не
підкріплена розробленням теоретичних за-
сад і практичних рекомендацій щодо кон-
кретних дій, може назавжди стати лише
красивим гуманістичним гаслом. Прива-
бливий «простий» шлях у цьому напрямі —
нівелювання негативного антропогенного
впливу, створення, хоча б локально, стабіль-
них, «сприятливих умов», що автоматично
приведе до збереження, а ще краще — до
поширення і збагачення біорізноманіття.
Теоретичні розроблення, наприклад гіпоте-
за середніх порушень, емпіричні дані, свід-
чать, що максимальна різноманітність може
бути очікувана при помірних стресах, по-
мірній, середній трофності. Ця «помір-
ність» потребує детального обґрунтування
на основі глибоких наукових досліджень.
* * *
Ідея збереження біорізноманітності над-
звичайно важлива. Це відбиття прагнення
людства жити в гармонійному, безпечному
та багатому світі. Але вона може назавжди
стати лише гарною ідеєю, якщо не буде під-
кріплена науковими розробленнями найви-
щого ґатунку. Національна академія наук
України має всі можливості для успішно-
го проведення таких наукових досліджень.
Переконані, що Міжнародний рік біоріз-
номаніття має стати роком глибокої турбо-
ти ботаніків і зоологів нашої Академії про
збереження і збагачення біотичного різно-
маніття на теренах України.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27211 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T12:19:45Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ситник, К. Протасов, О. 2011-09-28T07:37:00Z 2011-09-28T07:37:00Z 2010 Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології / К. Ситник, О. Протасов // Вісн. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 13-16. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27211 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології Ситник, К. Протасов, О. Статті та огляди |
| title | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| title_full | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| title_fullStr | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| title_full_unstemmed | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| title_short | Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| title_sort | міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27211 |
| work_keys_str_mv | AT sitnikk mížnarodniiríkbíoríznomaníttâtaperspektivirozvitkudiversitologíí AT protasovo mížnarodniiríkbíoríznomaníttâtaperspektivirozvitkudiversitologíí |