Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27221 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей / Б.В. Дурняк, Є.Д. Бабинець // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 219-228. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859713422095024128 |
|---|---|
| author | Дурняк, Б.В. Бабинець, Є.Д. |
| author_facet | Дурняк, Б.В. Бабинець, Є.Д. |
| citation_txt | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей / Б.В. Дурняк, Є.Д. Бабинець // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 219-228. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України |
| first_indexed | 2025-12-01T06:53:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
219 © Б.В.Дурняк, Є.Д.Бабинець
основним цифровим каналом 1,45. В експериментальній моделі
використовувалося перших 8 біт для кодування максимуму в пакеті який
піддавався обробці, решта відліків піддавалися рівномірному квантуванню
відносно максимального значення 4 розрядами.
Висновки
Запропонована методика показує доцільність запропонованого методу
обробки. Подальше її впровадження вимагає глибшого дослідження методів
усунення кореляційних ефектів. Одним з можливих варіантів, які вимагають
подальшого дослідження, - різні методи мультиплексування і
демультиплексування коефіцієнтів деталізації і апроксимації, та методи їх
подальшої спільної обробки.
1. Harten. Discrete Multi-Resolution Analysis and Generalized Wavelets, J. App. Num.
Math., v. 12, pp. 153-193, 1993.
2. Beylkin G., Coifman R., Rokhlin V. Fast wavelet transforms and numerical algorithms I
// Comm. Pure and Appl. Math. – 1991. – Vol. 44. – Pp. 141-183.
3. Тимченко О., Колодій Р., Заярнюк М. Дослідження методів кодування мовних
сигналів за допомогою вейвлет-перетворення // Моделювання та інформаційні
технології. Зб. наук. пр. ІПМЕ НАН України. – Вип.31. – К.: 2005. – С.130-135.
4. Тимченко О.В., Заярнюк М.В. Співвідношення оцінок PESQ та MSE для мовних
кодерів ІР-телефонії // Моделювання та інформаційні технології. Зб. наук. пр. ІПМЕ
НАН України. – Вип.43. – К.: 2007. – С.162-169.
5. Тимченко О.В., Заярнюк М.В. Оцінка співвідношення рівня компресії та якості
PESQ для найбільш поширених мовних кодерів // Зб. наук. пр. ІПМЕ НАН України. –
Вип.45. – К.: 2008. – С. 186-189.
Поступила 1.02.2010р.
УДК 683.03
Б.В.Дурняк, Є.Д.Бабинець
СИСТЕМА ВИВОДУ ТА ПЕРЕТВОРЕНЬ КОМПОНЕНТ
ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ
В процесі проектування образу книжки, в залежності від опису
загальних вимог до проекту образу, виникає необхідність формувати нові
комплекти ix , які можна було би використовувати в конструкції книжки. В
даному випадку, мова йде про опис таких елементів. Необхідність у
формуванні нових елементів ix обумовлюється наступними факторами:
- вимогами, що описуються в частині P
iSD , які описують психологічні
220
особливості сприйняття інформації певним типом користувачів,
- вимогами, що формулюються на основі загальних вимог, що
сформульовані авторами книжки,
- умовами, які сформульовані і можуть бути виведеним з анотаційного
відображення інформаційної частини представленої автором книжки,
- на основі вимог, що сформульовані автором проекту образу книжки.
Перш за все розглянемо методи формування і правила виводу нових
елементів, що грунтуються на використанні комбінованих елементів TG
ix ,
TT
ix , TS
ix . Оскільки елементи ix представляють собою опис об’єктів, які
досить складно формалізувати, то відповідні перетворення будемо
реалізовувати на рівні їх логічної інтерпретації [1]. Основні правила
класичної системи виводу полягають у введенні та виведенні логічних
функцій, що використовуються в математичній логіці. Крім таких правил, в
логіці використовуються правила, які описують певний спосіб логічного
аналізу та формування відповідних висновків на основі такого аналізу. До
правил виводу такого типу відноситься правило “modus ponens”, яке ,
формально описується співвідношенням:
[ , ( )]A A B B→ ⇒ .
Наступне правило, яке будемо включати в систему, описує метод виводу від
протилежного припущення, яке в загальному випадку можна записати:
( ) ( )A B B A→ ⇒ ¬ →¬ .
Правило виводу, яке доцільно використовувати, при побудові нових виводів,
є законом замкнутої системи:
[( ) & ( ) & ( ) & ( & )] [( ) & ( )]A B C D A C B D B A D C→ → ∨ ¬ ⇒ → → .
Правило “ modus tollens” дозволяє на основі імплікації та виразу, що
суперечить її консеквенції, отримати вираз, що суперечить її антицеденту:
[( ) & ]A B B A→ ¬ ⇒¬ .
Відомо цілий ряд тотожностей, які часто використовуються в доведеннях і
представляють собою тотожність імплікації ( )P P→ та тотожність
еквівалентності ( )P P≡ . Важливим для систем виводу є закон, на основі
якого можна отримати довільне твердження і записується цей закон у
наступному вигляді:
( )A A B→ ¬ → .
В рамках системи виводу буде використовуватися також цілий ряд законів,
що широко відомі в математичній логіці [2]. До них відносяться: закон
контрапозиції, що записується у вигляді:
( ) ( )A B B A→ ≡ ¬ →¬ ,
закон складної контрапозиції, що представляється у вигляді:
[( & ) ] [( & ) ]A B R B B R→ ≡ ¬ →¬
та ряд інших законів, що мають власну інтерпретацію в рамках можливих
221
схем мислення. Важливим правилом, що використовується у виводах є
правило “reductio ad absurdum”, або доведення від протилежного, яке
записується у вигляді наступного співвідношення:
(( & ) ] (( & ) )A B C B C A→¬ → →¬ .
Оскільки проведені правила є похідними, то їх використання дозволяє
спростити процедури виводу. Таке спрощення являється не стільки
технічним, скільки семантичним, оскільки, вони допускають більш широку
інтерпретацію в предметній області їх використання.
Необхідність використання процесів виводу нових компонент ix з SD
обумовлюється наступними факторами:
- досить високою ймовірністю того, що в рамках сформованої з IMD
SD , не існує адекватних для представленої інформаційної частини
книжки компонент ix , з яких можна було би сформувати образ UD ,
- необхідність надання автору UD можливість формувати власний
варіант реалізації проекту UD ,
- необхідність дотримання вимог стандартів, які діють в галузі видавничої
та друкарської сфери виробництва книжкової продукції.
Перш ніж проводити аналіз окремих факторів та формувати загальний
алгоритм проектування UD на основі використання IMD , розглянемо
окремі правила виводу, які можна представити як певні способи перетворень
окремих ix , чи груп ix . Очевидно, що кожне перетворення, яке могло б
виконуватися на ix з SD , чи над множиною ( ,..., )i i kx x + повинно
обгрунтовуватися певною ціллю не тільки в рамках всього алгоритму виводу,
а й в рамках окремих правил перетворень. Що стосується загальної цілі
виводу певних елементів ix∗ , де символ ∗ означає довільний тип елемента з
SD , то її формальне визначення представляється проблематичним через те,
що ціллю проектування UD , в рамках якого використовуються процедури
виводу, є створення такого UD , який би задовільняв наступним вимогам:
- образ книжки повинен задовільняти вимогам, що відображають
психофізіологічні особливості потенціального користувача, які в певній
мірі описуються у фрагментах P
iSD системи UD ,
- образ книжки повинен узгоджуватися з необхідними споживчими
параметрами книжки, які обумовлюються її технічними параметрами,
- образ книжки повинен максимально можливій мірі відповідати
рекомендаціям автора інформаційної частини книжки.
Очевидно, що в рамках системи вимог до UD можна сформулювати
значно більший асортимент вимог, наприклад, економічні вимоги, що
визначають допустиму вартість книжки, технічних вимог, що визначають
технологічні можливості видавництва, що може бути основним виробником
книжкової продукції і цілий ряд інших вимог, що можуть бути
обгрунтованими в кожному окремому випадку видання окремої книжки.
222
Другою суттєвою причиною, що не дає змогу достатньо строго
формалізувати опис цілі створення UD є те, що автор проекту UD сам
повинен приймати рішення про відповідність UD тим, чи іншим вимогам,
оскільки, процес створення UD прийнято вважати творчим процесом,
особливо, на сьогоднішній день, коли UD створюється дизайнером, а сам
UD називається дизайном конструкції книжки [3]. Очевидно, що таке
рішення мусить бути узгоджене з вимогами, які визначено вище, а міра такої
узгодженості визначається певними діапазонами значень параметрів, що
характеризують відповідні вимоги.
Приймемо, що UD представляє собою певну конструкцію, що
формується з ix SD∗ ∈ , що формально описується наступним
співвідношенням:
1( ) [ ,..., ]i i imUD k S y y= , (1)
де ( ,..., )ij j ij ijy f x x∗ ∗ ∗= . Приймемо, що ijf представляє собою деяку логічну
функцію від елементів ix з SD . Функція S представляє собою певний
спосіб опису структури UD , якає узгодженою з базовою конструкцією
книжки. Кожний елемент ijy представляє собою певну сукупність елементів
з SD , що являються складовими підсистеми KSD . Тому, загальний процес
виводу UD , як сруктуризованої сукупності елементів ix з KSD , будемо
розглядати в рамках наступних етапів його реалізації:
- вивід окремих ix , що входять у склад iy ,
- вивід структур iy з множини отриманих на першому етапі елементів ix ,
що представляє собою процедуру формування функції jf ,
- вивід загального образу UD на основі отриманих iy , що представляє
собою визначення кінцевої структури S , як деякої функції від
1( ,..., )i iky y з (1).
На першому етапі реалізації процесу виводу, який в загальному вигляді
представляється співвідношенням:
1( , ) [ ( ,..., )]i i i imUDP SD UD S y y→ ,
де iUDP - початковий образ книжки, який описується початковими
вимогами до способу представлення UD . Початкові вимоги, що описують
споживчі характеристики конструкції книжки в рамках даного дослідження
розглядатися не будуть, оскільки способи їх реалізації є досить
однозначними і визначаються можливостями конструктивних рішень.
Вимоги стандартів, що використовуються в поліграфічній промисловості,
також не будемо в рамках даного дослідження розглядати тому, що вони є
обов’язковими, незалежно від творчих бажать дизайнера і допускають досить
широкий діапазон їх виконання, при проектуванні UD . Таким чином, при
223
проектуванні UD , в основному, будуть враховуватися психофізіологічні
властивості потенціальної групи користувачів книжки, що описуються в
рамках PSD . Очевидно, що елементи UD повинні відповідати можливостям
базовлї конструкції книжки і не приводити до необхідності їх змін.
Наприклад, якщо в якості базових параметрів конструкції книжки вибрано її
розміри, то ix UD∈ повинні не виходити за границі розмірів, що
визначаються відповідними базовими параметрами. Тому, система елементів
KSD , що визначає характеристики книжки, також не буде
використовуватись в рамках процесів формування ix UD∈ .
Встановлена ієрархія елементів, яку можна представити у вигляді
( )i i iG m t C→ → , грунтується на наступних обставинах:
- розмір площі, на якій може розміщатися UD книжки значно менший
від площі книжки, на якій розміщається інформаційна частина,
- в рамках UD повинна відображатися максимально можлива
кількість інформації про зміст книжки,
- інформація, що відображається в UD , повинна а максимально
можливій мірі впливати на психофізіологічні фактори користувача,
що сприяють активному використанню книжки.
Графічні образи можуть створюватися таким чином, що кількість
інформації на одиницю площі, що розміщається в графічному образі, є
значно більша у порівнянні з текстовим способом її відображення. Що
стосується цифрової інформації, то вона у будь якому випадку повинна або
супроводжуватися інтерпретацією в текстовій формі, або мати загально
прийняту в поліграфії структуру. Прикладом останнього може служити
нумерація томів, або нумерація чергових видань, кількість сторінок і т.д.
Що стосується третьої обставини, то слід відмітити, що між мірою
впливу на психофізіологічні фактори людини та кількість інформації, що
орієнтована на здійснення такого впливу, а також формою представлення
відповідної інформації може існувати що найменше безпосередня лінійна
залежність, а в окремих випадках така залежність може бути показниковою.
Це означає, що чим більше інформації і чим більш специфічно вона
представлена, тим більший ефект її психофізіологічної дії на споживача
книжки. Тому, в першу чергу, будемо розглядати елементи ix , що описують
графічні образи. Оскільки, аналіз графічних образів iG в рамках даної
роботи грунтується не на розпізнаванні образів, а на аналізі текстових описів
їх інтерпретації, то в першу чергу будемо використовувати елементи типу
TG
ix та елементи типу TS
ix , оскільки цифрові складові, в більшості випадків
носять технічний характер і з точки зору UD , вони розглядаються в плані
способу їх представлення та з точки зору місця їх розміщення. Перш ніж
розглядати змістовну частину процесу проектування UD , розглянемо методи
224
формування перетворень, що реалізуються над окремими ix , або сукупністю,
що обумовлюється локальними цілями.
В більшості випадків, в якості початкового образу книжки
використовується система вимог до її оформлення. Така система вимог ( SV )
представляє собою тих, чи інших можливостей конструкції книжки в досить
наближених формах у текстовому вигляді. Такі описи представляють собою
тексти на природній мові, які сформовані в нормалізованій формі і
описуються наступним чином:
1 11 1 1{ [ ( ),..., ( )],..., [ ( ),..., ( )]}i k m m mgSV V m t m t V m t m t= ,
де 1[ ( ),..., ( )]i i ikV m t m t окрема вимога, що описується фразами або реченнями
( )ijm t . Кожна з вимог iV стосується певного аспекту проектування
конструкції книжки. Прикладом таких вимог можуть служити:
- вимоги до можливостей психофізіологічної дії UD на групу
потенціальних споживачів ( P
iV ),
- вимоги, що визначаються стандартами ( S
iV ),
- вимоги, які визначає автор інформаційної частини книжкового
видання ( A
iV ),
- вимоги, що визначаються споживчими характеристиками книжки
( X
iV ),
- вимоги, що визначаються технологічними можливостями видавця
книжкової продукції ( T
iV ).
Вимоги X
iV в значній мірі визначаються вибраною конструкцією
книжки, тому вони реалізуються в рамках проектування UD в межах, що
встановлені конструкцією книжки. Вимоги T
iV та S
iV також не
розглядаються в рамках даної роботи, бо вони виконуються в межах
діапазонів допустимих значень, що встановлюються технологічними
можливостями та стандартами, які є обов’язковими для виконання. Тому, в
SD будемо використовувати лише підсистеми KSD та PSD . В цьому
випадку, локальною ціллю одного франменту виводу являється створення
такого TG
ix , яке в необхідному або заданому наближенні відповідає вимогам
P
iV , чи K
iV . Формально, початкові форми ix будуються на основі опису
вимог до книжки, що представлені автором та вимог, що визначені
видавництвом, особливо, якщо видавництво являється замовником
відповідного видання. Такі вимоги представляють собою певні тексти в
нормалізованій формі і описуються у вигляді наступного співвідношення:
1[ ( ),..., ( )]A a a
nV m t m t= ; 1[ ( ),..., ( )]T t t
nV m t m t= .
Приймемо, що з SD буде вибиратися елемент типу TG
ix , що описується
225
у вигляді :
1 1{( ,..., ) &[ ( ),..., ( )]}TG i i
i k gx G G m t m t= .
В приведеному випадку, графічна частина та текстова частина пов’язані
між собою. Цей зв’язок реалізується через текстову форму інтерпретації
графічних образів 1( ,..., )i ikj G G , яка описується у вигляді наступного
співвідношення:
1 1 1( ,..., ) { ,..., .... ,..., }i i i i
i ik m k knj G G ξ ξ ξ ξ= < > Ι Ι < > .
Текстова частина опису 1{ ( ),..., ( )}TG t t
i kx m t m t= представляє собою
тексти, які у відповідності з принципом побудови TG
ix та з врахуванням
логічної зв’язки & , являється доповненням, або розширенням 1( ,..., )i ikj G G .
Таким чином, можна записати, що має місце:
11 1 1 11 1 1{[ ,..., ... ,..., ]&[ ,..., ... ,..., ]}i i i i t t t t
m k kn k k knξ ξ ξ ξ ξ ξ ξ ξ< > Ι Ι < > < > Ι Ι < > .
Семантична узгодженість між двома текстами визначається співвідношенням
кількості одинакових слів у двох фрагментах текстів ( )i
i ijϕ ξ і ( )t
k ijϕ ξ , що в
них використовуються, до половини всіх слів, що використовуються в iϕ і
kϕ [4]. Формально, це можна описати наступним чином:
1
( , ) [2 ( , )] /( )
k n k
i j i ji j i k
SU nϕ ϕ δ ξ ξ
−
= = +
= ¬∑ ∑ , (2)
де k - кількість слів в текстовому фрагменті ( )ijj G та текстовому фрагменті
[ ( )]ij m t , яким являється друга складова елемента TG
ix .
Розглянемо операцію коректності для елементів TG
ix і TS
ix . Оскільки,
використання символа & в логічній формулі [ , ( )]i iL G m t передбачає
сумісність по визначенню, то SU будемо визначати виключно для формул
[ ( )]i iL G m t→ та [ ( )]i iL G m t∨ . Формули цих типів будемо називати
коректними, якщо семантична узгодженість iSU α≥ , де iα константа, що
задається в залежності від контексту інформаційної частини книжки.
Правило SU приймаємо на даному етапі базовим для перетворень логічних
формул, що описують ix SD∈ .
Розглянемо твердження про умови об’єднання текстових фрагментів
різних складових елементів ix в єдиний фрагмент.
Твердження 1. Два текстові фрагменти ( )i jGϕ і [ ( )]j jm tϕ можуть бути
об’єднані шляхом їх конкатенації в один спільний фрагмент [ ( ), ( )]ij i ij G m tϕ ,
якщо iSU α≥ і в [ ( ), ( )]ij i ij G m tϕ не виникає текстової суперечності, що
перевищує задану границю 0 its β≤ ≤ .
Перш ніж доводити твердження, розглянемо наступне визначення.
226
Визначення 1. Текстова суперечність st у фрагменті тексту [ ( )]j jm tϕ
визначається величиною відхилення семантичної узгодженості між
суміжними основними словами тексту.
Текстова суперечність може бути допустимою і не допустимою в рамках
фрагменту iϕ , якщо для iϕ задано діапазон допустимих величин зміни SU
вздовж самого тексту фрагменту iϕ . Під основними словами в
нормалізованій формі представлення тексту розуміються слова, що
відображають семантику відповідного тексту.
Об’єднання двох фрагментів шляхом їх конкатенації формально
записується у вигляді співвідношення i jϕ ϕ∗ і означає незалежне їх
об’єднання. Кожний з фрагментів iϕ і jϕ є семантично узгодженими. Це
означає, що в середині фрагмента iϕ і jϕ має місце по всій довжині тексту
( )i iSU ϕ α≥ і ( )j iSU ϕ α≥ . Тому, залишається показати, що на стику iϕ і jϕ
також має місце [..., ( ) ( ),...]i i iSU j G m t α∗ ≥ . У відповідності з інтерпретацією
використання кон’юнкції [ ( )]j jm tϕ є доповненням для [ ( )]i ij Gϕ . Це означає,
що [ ( )]i ij Gϕ і [ ( )]j jm tϕ є семантично узгоджені в точці конкатенаційного
об’єднання. Якщо [ , ]i j iSU ϕ ϕ α≥ , то st знаходиться в допустимих границях.
Виходячи з приведеного твердження можна записати наступне
співвідношення:
1 1
1 1 1
{[( ,..., ), ]&[ ( ),..., ( )]}
{[( ,..., ), ],[[( ( ),..., ( )] [ ( ),..., ( )]]}
TG
i i ik i in
i ik i ik i in
x G G it m t m t
G G it j G j G m t m t
= =
∗
(3)
де 1 1[ ( ),..., ( )] [ ( ),..., ( )]i ik i inj G j G m t m t∗ представляє собою єдиний текстовий
фрагмент, що описує 1[ ,..., ]i ikG G . Таке перетворення будемо називати
правилом усунення кон’юнкції в ix .
В склад образу книжки входить не тільки оформлена відповідним чином
конструкція книжки, а й рисунки, що використовуються для оформлення
інформаційної частини книжки, оформлення розділів книжки, використання
епітетів і т.д. Тому, графічне оформлення конструкції книжки повинно бути
пов’язаним з ілюстраціями, що використовуються в інформаційній частині. В
цьому випадку, складова 1( ,..., )i ikG G приймає достатньо конкретне значення,
оскільки представляє собою сукупність рисунків, що графічно відображають,
а у багатьох випадках і доповнюють інформаційну частину, наприклад, у
випадку підручників, в якому більшість рисунків має власне інформаційне
значення. При такій інтерпретації 1( ,..., )i ikG G можна стверджувати, що
складова 1[ ( ),..., ( )]i inm t m t в TG
ix представляє собою анотації до окремих
фрагментів інформаційної частини, які формуються автором при, заповненні
227
останнім анкети на інформаційну частину, що видається авторові редакцією
видавництва.
Розглянемо перетворення елемента TG
ix , який представлено у вигляді
диз’юнктивного взаємовідношення між компонентою 1( ,..., )i ikG G та
компонентою 1[ ( ),..., ( )]i inm t m t :
1 1{[( ,..., ), ] [ ( ),..., ( )]TG
i i ik i inx G G it m t m t= → (4)
Використання імплікації, в даному випадку, означає можливість виводу
1[ ( ),..., ( )]i inm t m t з 1[( ,.... ), ]i ikG G it . В подальшому будемо упускати ідентифі-
катор it . У найпростішому випадку, коли k n= , кожний ( )ijm t пов’язується
з окремим ijG і тоді ( )ijm t може розглядатися, як інтерпретація, що
розширює відповідний текстовий опис 1( ) ,...,ij i imj G ξ ξ=< > . Перетворення,
як і у випадку (3), буде полягати у елімінації імплікації з відповідного
співвідношення. Якщо k n= , то логічно відповідну індексацію в ( )ijm t
проводити синхронно з індексацією в ijG . Якщо ( )ijm t вміщає текстову
інформацію про ijG , яка частково розміщається в ( 1) ( )i jm t+ , то доцільно, з
ціллю синхронізації індексації в ijG і ( )ijm t відповідний фрагмент з
( 1) ( )i jm t+ перенести в ( )ijm t . Тоді, ( )ijm t буде повністю відповідати ijG , в
чому і полягає синхронізація індексації. Оскільки використання імплікації
означає, що відповідна складова 1[ ( ),..., ( )]i inm t m t може бути виведена з
1( ,..., )i ikG G , то такий вивід передбачає можливість створення різних
екземплярів ( )ijm t для фрагменту з 1( ,..., )i ikG G . В цьому випадку, не можна
ідентифікувати ( )ijm t з анотаціями, які формує автор. Очевидно, що при
проектуванні книжки, виникає потреба в заповненні відповідних фрагментів
( )ijm t текстами з предметної області інформаційної частини. Тоді, відповідне
перетворення TG
ix з імплікацією буде полягати в усуненні відповідної
імплікації. Розглянемо розширений запис співвідношення (4):
1 1 1{[ ,..., ), ],[ ( ),..., ( )]} [ ( ),..., ( )]TG
i i ik i ik i inx G G it j G j G m t m t= → , (5)
в якому явним чином приведена текстова інтерпретація кожного з образів.
Необхідність у використанні (5) виникає в тому випадку, коли образи ijG
носять не до кінця визначений характер, або являються багатозначними.
Через те, для формування UD , текстових інтерпретацій відповідних образів
не достатньо. Використання неоднозначних та не до кінця визначених ijG ,
дозволяє суттєво зменшити об’єми SD в IMD і, відповідно, прискорити
процес проектування UD .
Розглянемо процес ілімінації імплікації в (5). На якісному рівні, це
означає, що ( )ijj G розширюється текстами з анотацій та змісту таким чином,
щоб опис доповнений на основі ( )ijj G досягнув необхідної однозначності та
визначеності. Розглянемо формальну сторону цієї процедури, яка в рамках
228 © Л.С. Сікора, Ю.Г. Міюшкович, Д. Єлізаров
IMD виконується автоматично. Нехай маємо 1( ,..., )i ikG G , 1[ ( ),..., ( )]i ikj G j G ,
що можна представити у вигляді:
1 1
1 1 1[ ( ),..., ( )] { ,..., ... ,..., }m n
i ik i i ik ikj G j G ξ ξ ξ ξ= < > Ι Ι < > .
В цьому випадку, мова йде про розширення 1 ,..., m
ij ijξ ξ< > фрагментом
1( ) { ,..., }m m k
ij ij ijm t ξ ξ+ += < > . Тому, необхідно розглянути наступні задачі:
- звідки вз’яти необхідний фрагмент 1,...,m m k
ij ijξ ξ+ +< > ,
- як узгодити між собою 1 ,..., m
ij ijξ ξ< > з 1,...,m m k
ij ijξ ξ+ +< > .
Перша задача розв’язується шляхом вибору необхідного фрагмента
тексту з анотацій, якщо анотації достатньо детальні. Якщо анотації не
достатньо детальні, то необхідний фрагмент 1,...,m m k
ij ijξ ξ+ +< > вибирається з
інформаційної частини книжки. Друга задача розв’язується на основі
використання US та ts , аналогічно, як і в попередньому випадку.
1. Капітонова Ю.В., Кривий С.Л., Летичевский О.А., Луцький Г.М., Печурін М.К.
Основи дискркетної математики. Київ : Наукова думка, 2002.
2. Слупецкий Е., Борковский Л. Элементы математической логики и теории
множеств. М.: Прогресс, 1965.
3. Гавенко С.Ф., Мельников О.В. Оцінка якості поліграфічноъ продукції. Львів:
Афіша, 2000.
4. Городецкий Б.Ю. Функциональная грамматика и вычислительная семантика./
Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985.
Поступила 18.01.2010р.
УДК 621.3
Л.С. Сікора, д.т.н., НУ «ЛП», Львів, Ю.Г. Міюшкович, асп., НУ «ЛП»,
Д. Єлізаров, асп., НУ «ЛП»
ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ІНТЕРФЕЙСУ ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АГЕНТІВ В СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ
ТРЕНАЖЕРОМ
Анотація. Розглянуто підстави синтезу мультимедійних діалогових
комплексів в АІС призначених для відображення динамічних ситуацій з
використанням СППР для управління інтелектуальними тренажерами.
Ключові слова. Система, ієрархія, діалог, мультимедіа, ситуація,
інтелектуальний тренажер.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27221 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0067 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:53:21Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дурняк, Б.В. Бабинець, Є.Д. 2011-09-28T14:51:09Z 2011-09-28T14:51:09Z 2010 Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей / Б.В. Дурняк, Є.Д. Бабинець // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 219-228. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0067 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27221 683.03 uk Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей Article published earlier |
| spellingShingle | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей Дурняк, Б.В. Бабинець, Є.Д. |
| title | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| title_full | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| title_fullStr | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| title_full_unstemmed | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| title_short | Система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| title_sort | система виводу та перетворень компонент інформаційних моделей |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27221 |
| work_keys_str_mv | AT durnâkbv sistemavivodutaperetvorenʹkomponentínformacíinihmodelei AT babinecʹêd sistemavivodutaperetvorenʹkomponentínformacíinihmodelei |