Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова)
Зробити перший крок, бути першим важко, але почесно, бо такі постаті завжди залишаються в історії. Це судилося й Олександрові Яковичу Орлову, засновнику і першому директорові Полтавської гравіметричної (1926 р.) та Головної (у м. Києві) астрономічної обсерваторій (1944 р.)....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27249 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) / А. Корсунь // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 53-56. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859917517845168128 |
|---|---|
| author | Корсунь, А. |
| author_facet | Корсунь, А. |
| citation_txt | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) / А. Корсунь // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 53-56. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Зробити перший крок, бути першим важко, але почесно, бо такі постаті завжди залишаються в історії. Це судилося й Олександрові Яковичу Орлову, засновнику і першому директорові Полтавської гравіметричної (1926 р.) та Головної (у м. Києві) астрономічної обсерваторій (1944 р.).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:06:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 53
Люди науки
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АКАДЕМІК-АСТРОНОМ
До 130-річчя від дня народження О.Я. Орлова
З робити перший крок, бути
першим важко, але почес-
но, бо такі постаті завжди за-
лишаються в історії. Це суди-
лося й Олександрові Яковичу
Орлову, засновнику і першо-
му директорові Полтавської
гравіметричної (1926 р.) та Го-
ловної (у м. Києві) астроно-
мічної обсерваторій (1944 р.).
Учений широкого кола заці-
кавлень, він залишив величез-
ну наукову спадщину, усе своє
життя присвятив науці, керу-
ючись не власною вигодою, а
любов’ю до обраної справи.
Народився О.Я. Орлов 6 квітня 1880 р.
у м. Смоленську в сім’ї священика тринад-
цятою дитиною. З 11 років його виховува-
ли далекі родичі — відома в Росії родина
Вітте. У 1902 р. Олександр Якович закін-
чив фізико-математичний факультет Санкт-
Петербурзького університету, де й зали-
шився для підготовки до професорсько-
викладацької роботи. Згодом стажувався
в університетах Франції, Швеції, Німеч-
чини.
Після повернення до Росії молодий уче-
ний розпочав активну наукову та організа-
ційну діяльність. Він працював у Пулков-
ській і Юр’ївській (тепер Тартуська) обсер-
ваторіях (останню очолював), заснував
Том ську сейсмічну станцію,
вів спостереження на сейс-
мічних станціях Кавказу, брав
участь у гравімет рич них екс-
педиціях до Західного Сибіру.
Олександр Якович був актив-
ним учасником Постійної цент-
раль ної сейс міч ної комісії Ро-
сії, Міжнародної спеціальної
комісії з вив чення приплив-
них деформацій Землі.
Від 1912 р., коли О.Я. Орло-
ва призначили директором
Одеської обсерваторії і про-
фесором Новоросійського уні-
верситету, його подальше жит-
тя та діяльність тісно по в’я зані з Украї-
ною. Під керівництвом ученого започатко-
вано вивчення зсуву ґрунту узбережжя
Чорного моря, віднов лено мережу опо-
рних тріангуляційних пунктів прибереж-
ної зони від Дністра до Дніпра. Він ініціа-
тор видання морського астрономічного
щорічника в 1921–1924 рр.
У 1919 р. Олександр Якович став пер-
шим академіком-астрономом Української
академії наук (УАН). Енциклопедично
освічена людина, талановитий теоретик,
умілий експериментатор та організатор
науки, він один із перших, хто оцінив мож-
ливість використання результатів астро-
номічних спостережень для вивчення руху
О.Я. Орлов
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4
полюса Землі, а також геофізичних даних
про зміни сили тяжіння, морських при-
пливів тощо для визначення механічних
властивостей Землі й перевірки гіпотез
про її внутрішню будову. З цією метою
О.Я. Орлов заснував у 1926 р. Полтавську
гравіметричну обсерваторію. На її базі іні-
ціював дослідження з глобальної геодина-
міки та організував гравіметричне зніман-
ня території України задля розвитку її
продуктивних сил. У 1932 р. він запропо-
нував проект створення двох станцій у
містах Благовєщенську (СРСР) і Вінніпе-
зі (Канада) на широті Полтави 49°36' (по-
дібна міжнародна мережа вже існувала на
широті 39°08'). Таке розташування за дов-
готами мало поглибити вивчення руху по-
люса. Цей проект отримав схвалення
астрономічної спільноти, але, на жаль, так
і не був повністю реалізований.
Олександр Якович ініціював створен-
ня Термінової радянської служби широти
(незалежної від міжнародної) для забезпе-
чення діяльності Державної служби часу та
робіт із геодезії в СРСР. З цією метою він
розробив оригінальний метод визначен-
ня координат полюса Землі на основі спо-
стережень однієї ізольованої станції. Упер-
ше запропонував нову систему визначення
середньої широти місця та координат по-
люса, що відомі тепер як «середня широ-
та Орлова» і «координати полюса в систе-
мі Орлова».
Про невичерпний ентузіазм ученого свід-
чить його сходження наприкінці 1939 р. на
гору Піп Іван (2026 м), де планувалося
відновити діяльність обсерваторії. І тіль-
ки війна завадила новопризначеному ди-
рек торові втілити свій задум у життя.
Вивчаючи припливні сили тяжіння,
О.Я. Орлов досяг значних результатів. У
1908–1910 pp. він провів серію спостере-
жень за коливанням виска в Юр’єві, а по-
тім, за дорученням Постійної сейсмічної
комісії при Академії наук Росії, заснував у
1911 р. станцію для спостереження земних
припливів у Томську. Його діяльність висо-
ко оцінив голова згаданої комісії академік
О.А. Баклунд (1846–1916), який у листі від
13 червня 1914 p. писав: «Ви були піонером
цього роду спостережень у Росії і протягом
багатьох років вели їх з визначними успіха-
ми. Багато особистих зусиль доклали Ви на
те, щоб створити Томську станцію, і, якщо
судити з результатів опрацьованих Вами
матеріалів, Вам вдалося дійсно зразково ор-
ганізувати нові спостереження...
Одне слово, Ви були і залишаєтесь єди-
ним у Росії дослідником з коливань виска, і
завдяки Вашій праці Росія краще від інших
держав виконала взяті на себе перед Між-
народною сейсмічною асоціацією обов’язки
щодо цього».
О.Я. Орлов зробив значний внесок у роз-
виток кометної астрономії: здійснював пе-
редобчислення появи комети Галлея, про-
аналізував теорію кометних хвостів тощо.
З метою пошуку знімків комет, за якими
можна вивчити рух матерії, яка відокрем-
люється від комети, навіть поїхав до Єр-
ської обсерваторії. Формули і методи, за-
стосовані Олександром Яковичем, значно
спростили роботу вченим.
Про справу свого життя О.Я. Орлов на-
писав у листі від 1921 р. до Загальних збо-
рів УАН: «...Одним з найважливіших моїх
обов’язків є будівництво Центральної укра-
їнської обсерваторії. Сама доля Обсервато-
рії, якщо Бог допоможе її побудувати, зале-
жить від вибору місця, над цим питанням я
багато працював і дозволю собі виступити
тепер з певними пропозиціями...».
Першим кроком на шляхові до досяг-
нення цієї мети стає створення академіч-
ної установи «Астрономо-геодезійне об-
числювальне бюро», яка, втім, невдовзі
була закрита керівництвом Академії, що
означало припинення всіх робіт. На знак
протесту в 1922 р. учений добровільно від-
мовляється від звання академіка — це вко-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 55
тре засвідчило його принциповість та без-
корисливе служіння науці. Вдруге Олек-
сандра Яковича обрали академіком тільки
в 1939 р.
Понад 20 років (на які припали і грома-
дянська, і Перша та Друга світові війни)
витратив О.Я. Орлов на втілення свого за-
думу в життя. Обсерваторія, заснована
1944 р., стала провідною астрономічною
установою Європи. Чимало перешкод на
шляху її створення вдалося подолати за-
вдяки безмежній відданості науці, надзви-
чайній працездатності та непересічним ор-
ганізаторським здібностям ученого.
Про діяльність О.Я. Орлова красномов-
но свідчить його характеристика, під-
писана 1945 року президентом Академії
наук УРСР академіком О.О. Богомоль-
цем (1881–1946 pp.): «...Наділений винят-
ковою наполегливістю і великим організа-
торським талантом, О.Я. Орлов багато
зробив для розвитку астрономічних і гра-
віметричних досліджень на терені СРСР
від Тарту до Далекого Сходу, особливо на
Україні. Тут він суттєво розширив сфе-
ру та підвищив рівень діяльності Одесь-
кої обсерваторії і заснував дві академіч-
ні обсерваторії: Полтавську гравіметрич-
ну і Головну астрономічну, які стали те-
пер значними центрами наук про Землю
та Всесвіт».
Наукова спадщина Олександра Якови-
ча велика й різноманітна, вона охоплює
астрометрію, небесну механіку, геофізику,
геодезію, сейсмологію, кометну астроно-
мію тощо. Пріоритетне місце в ній відве-
дено вивченню Землі як складної фізичної
системи, на яку діють зовнішні сили. Ці до-
слідження, завдяки їхній широті та різно-
манітності засобів і методів, заклали осно-
ви єдиного наукового комплексу — гло-
бальної геодинаміки. Як зазначив академік
Є.П. Федоров (найталановитіший із учнів
та послідовник О.Я. Ор лова), є всі підстави
вважати Олександра Яковича засновником
глобальної геодинаміки. Тепер серед астро-
номічної спільноти широковідома наукова
школа з цих досліджень, названа іменами
Орлова й Федорова.
Олександр Якович уміло підбирав на-
укові кадри, щедро ділився з учнями сво-
їми знаннями й ідеями, умів згуртовувати
колектив і створювати особливу атмосфе-
ру завзятості до роботи й наукового пошу-
ку. Завдяки цьому традиції досліджень, за-
кладені О.Я. Орловим, передаються від по-
коління до покоління, а їхня тематика роз-
ширюється й удосконалюється.
Ідеї видатного вченого розвинуто не тіль-
ки в працях його учнів (академіка Є.П. Фе-
дорова, члена-кореспондента АН УРСР
3.М. Аксентьєвої, д. ф-м. н. М.А. Попова,
к. ф-м. н. М.І. Панченка, к. ф.-м. н. В.Г. Ба-
ленка та ін.) і наступних поколінь україн-
ських учених (академіка НАН України
Я.С. Яцківа, д. ф.-м. н. В.К. Тарадія, д. ф.-м. н.
М.Т. Миронова, к. ф.-м. н. А.О. Корсунь,
к. т. н. В.Г. Булацена та ін.), але й у дослі-
дженнях зарубіжних учених: директора
Міжнародного бюро часу М.М. Стойка
(Франція), засновника обсерваторії в м. Бо-
ровці Ж. Вітковського (Польща), професора
М. Бурші (Чехія), професора механіки коле-
джу Колумбійського університету В.С. Жар-
децького (США).
Науковим працям О.Я. Орлов від-
дав понад півсторіччя свого життя: перші
його статті були опубліковані в 1901 p., а
над останньою він працював у день смер-
ті — 28 січня 1954 р. Як уважав Є.П. Фе-
доров, О.Я. Орлов написав відносно неве-
лику кількість наукових робіт (140), бо до
друкованого слова ставився надзвичайно
вимогливо. Тому все, що виходило з-під
його пера, відзначалося новизною та ори-
гінальністю, викликало жваву дискусію і,
що найважливіше, стимулювало розвиток
нових теоретичних і експериментальних
досліджень (наприклад, створення нових
станцій для спостережень за зміною ши-
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4
роти й земних припливів). Усі праці Олек-
сандра Яковича написані зрозуміло й до-
ступно, а це досягається ціною великих
зусиль.
Усе розмаїття оригінальних ідей, думок і
результатів досліджень ученого було зібра-
но з різних публікацій і видано в 1961 р. в
«Избранных трудах» у трьох томах завдя-
ки копіткій праці редколегії, до складу якої
ввійшли його учні: 3.М. Аксентьєва (голо-
ва), Є.В. Лаврентьєва, М.А. Попов, Є.П. Фе-
доров, а також син ученого Б.О. Орлов.
Про науковий доробок видатного астро-
нома Є.П. Федоров сказав так: «Характер-
ною рисою творчості О. Я. Орлова було те,
що у своїх дослідженнях він завжди йшов но-
вими, ще незвіданими шляхами, відкривав
нові сторони явищ, які раніше ніким не були
помічені, і пропонував методи, що полегшу-
вали вивчення цих явищ... Олександр Якович
не шукав у своїх дослідженнях легких шляхів
і ніколи не відступав від суворих потреб
на укової сумлінності...».
Діяльність О.Я. Орлова відзначена уря-
довими нагородами: орденами Трудово-
го Червоного Прапора, Знаком Пошани,
орденом Леніна; він удостоєний зван-
ня заслуженого діяча науки СРСР. На
його честь на головних будинках Пол-
тавської гравіметричної обсерваторії та
ГАО НАН України встановлено меморі-
альні дошки.
Кожні шість років (такий період «биття»
в русі полюсів Землі, який вивчав Олек-
сандр Якович) у містах, пов’язаних із діяль-
ністю вченого, проходять міжнародні
Орловські конференції, або сесії, під назвою
«Вивчення Землі як планети мето дами
астрономії, геофізики і геодезії». Пер ша кон-
ференція відбулася в Києві 1980 р. з нагоди
100-річчя від дня народження О.Я. Орлова.
Велику підготовчу роботу до святкування
ювілею провів академік Є.П. Федоров. За
його редакцією було опубліковано збірник
«Геодинаміка й астрометрія», у якому до-
бре висвітлено не тільки наукову спадщи-
ну вченого, але й подальший розвиток його
ідей. Друга Орловська конференція прохо-
дила в Полтаві (1986 p.), третя — в Одесі
(1992 p.), четверта (Орловська сесія) — у
Парижі (1998 p.), п’ята сесія — у Санкт-
Петербурзі (2003 p.), шоста конференція —
у Києві (2009 р.).
Пам’ять про Олександра Яковича Орло-
ва закарбовано не тільки в історії астроно-
мії, але й на скрижалях Космосу: його ім’ям
названо кратер на Місяці й малу планету
№ 2724.
Закінчити нарис про видатного вченого
варто словами М.В. Ломоносова (1711–
1765): «Краса, велич і різноманітність ас т-
ро номії не тільки підносять дух мудрих і збу-
джують їхні допитливість і запал, не тільки
приваблюють розумних й освічених грома-
дян, які знаходять відраду в науках, але й не-
освічений натовп приводять до подиву. Тому
не дивно, що з давніх-давен з’являлися мужі з
визначними природними обдаруваннями, які
все життя присвятили астрономії, до чого
їх спонукало, як нам здається, не прагнення
вигоди, а бажання наситити свій дух приєм-
ністю самої справи».
Саме до таких мужів і належить Олек-
сандр Якович Орлов.
Алла КОРСУНЬ,
кандидат фізико-математичних наук,
старший науковий співробітник Головної
астрономічної обсерваторії НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27249 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:06:11Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корсунь, А. 2011-09-28T16:20:49Z 2011-09-28T16:20:49Z 2010 Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) / А. Корсунь // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 53-56. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27249 Зробити перший крок, бути першим важко, але почесно, бо такі постаті завжди залишаються в історії. Це судилося й Олександрові Яковичу Орлову, засновнику і першому директорові Полтавської гравіметричної (1926 р.) та Головної (у м. Києві) астрономічної обсерваторій (1944 р.). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) Article published earlier |
| spellingShingle | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) Корсунь, А. Люди науки |
| title | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) |
| title_full | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) |
| title_fullStr | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) |
| title_full_unstemmed | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) |
| title_short | Перший український академік-астроном (До 130-річчя від дня народження академіка О.Я. Орлова) |
| title_sort | перший український академік-астроном (до 130-річчя від дня народження академіка о.я. орлова) |
| topic | Люди науки |
| topic_facet | Люди науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27249 |
| work_keys_str_mv | AT korsunʹa peršiiukraínsʹkiiakademíkastronomdo130ríččâvíddnânarodžennâakademíkaoâorlova |