У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій)
Чорнобильська катастрофа змусила вчених України зосередити увагу на дослідженні радіаційних процесів, що відбуваються під час аварій на атомних електростанціях. Непередбачувані людством наслідки використання енергії атома підштовхнули фахівців до розроблення низки превентивних контрзаходів на випадо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27252 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) / О. Ключников // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 41-47. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263606677929984 |
|---|---|
| author | Ключников, О. |
| author_facet | Ключников, О. |
| citation_txt | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) / О. Ключников // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 41-47. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Чорнобильська катастрофа змусила вчених України зосередити увагу на дослідженні радіаційних процесів, що відбуваються під час аварій на атомних електростанціях. Непередбачувані людством наслідки використання енергії атома підштовхнули фахівців до розроблення низки превентивних контрзаходів на випадок порушення режиму експлуатації АЕС, напрацювання методик прогнозування концентрації радіонуклідів, математичного моделювання радіаційних умов, вироблення стратегій поведінки в надзвичайних ситуаціях тощо. Активізації робіт у цих напрямах сприяло створення безпосередньо в Чорнобилі Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, діяльність якого висвітлена в статті.
Chernobyl disaster forced Ukrainian scientists to focus their attention on the research of radiation processes that occur in the course of accidents at nuclear power plants. Consequences of nuclear energy use that can not be predicted by the mankind pushed the experts to develop a number of preventive actions in case of violation of nuclear power plant operation mode, practice the methods of radionuclide concentration forecasting, radiation conditions mathematical modeling, elaboration of the strategy of conduct under emergency situation. Intensification of the work in these trends resulted in foundation of the Institute of nuclear power plants safety problems of National Academy of sciences of Ukraine in Chernobyl. Activity of the institute is described in the article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:58:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 41
Атомна енергетика одночасно належить і до пріоритетних галузей економіки,
оскільки вітчизняні АЕС генерують близько 45% загального обсягу виробленої
електроенергії в країні, і до найпроблемніших секторів промислового комплексу,
тому що терміни експлуатації її 13 енергоблоків здебільшого добігають кінця.
Загалом стан атомних реакторів сьогодні не відповідає сучасним стандартам
безпеки, а поводження з радіоактивними відходами – екологічним нормам. На-
гальними проблемами України були і залишаються виведення з експлуатації
реакторів, що відпрацювали свій термін, перетворення об’єкта «Укриття» на
екологічно безпечну систему, концентрація ресурсів, необхідних для розвитку
атомної енергетики та її інфраструктури. Усі ці та багато інших завдань
окреслюють сферу діяльності Інституту проблем безпеки атомних електро-
станцій Національної академії наук України.
О. Ключников
У ЗОНІ ПІДВИЩЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій
© КЛЮЧНИКОВ Олександр Олександрович. Академік НАН України. Директор Інституту проблем безпеки
атомних електростанцій НАН України (Чорнобиль). 2010.
С истема науково-технічної та інженер-
ної підтримки високотехнологічної
атомної галузі СРСР функціонувала, спи-
раючись на мережу потужних наукових
центрів, які були зосереджені переважно на
території Російської Федерації. Становлен-
ня України як незалежної держави, що во-
лодіє потужним потенціалом атомної енер-
гетики, вимагає створення і розвитку влас-
ної національної системи науково-тех ніч-
ного, проектного та інженерного супроводу
заходів, спрямованих на модернізацію і
розвиток цієї важливої галузі.
Інститут проблем безпеки атомних
електростанцій (ІПБ АЕС) було створе-
но Постановою Президії НАН України
від 16.02.04 № 44 на основі реорганізації
Міжгалузевого науково-технічного центру
(МНТЦ) «Укриття» з метою подальшого
розвитку фундаментальних і прикладних
досліджень у сфері безпеки АЕС, їх належ-
ної організації та координації. Напрямами
діяльності цієї науково-дослідної установи
Президія НАН України визначила:
• напрацювання заходів для підвищення
рів ня безпеки та ефективності експлуатації
АЕС;
• технології утилізації радіоактивних
відходів;
• розроблення і впровадження технологій
виведення з експлуатації енергоблоків АЕС;
• дослідження об’єкта «Укриття» та нау-
ковий супровід робіт із перетворення його
на екологічно безпечну систему;
• дослідження властивостей речовин та
прогнозування стану матеріалів, що міс-
тять ядерне паливо;
• розв’язання технологічних, медико-біо-
логічних і радіоекологічних проблем, по в’я-
за них із перетворенням об’єкта «Ук рит тя»
на екологічно безпечну систему;
• проектування об’єктів та обладнання
для поводження з радіоактивними відхода-
ми, у тому числі сховищ для їх захоронення;
• транспортування ядерних матеріалів
та радіоактивних речовин.
Відповідно до поставлених завдань фа-
хівці інституту зосередили свої досліджен-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4
ня у двох напрямах: роботи з безпечної екс-
плуатації атомних електростанцій; роз в’я-
зан ня проблем об’єкта «Укриття» та виве-
дення ЧАЕС із експлуатації.
АКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА
О дним із фундаментальних завдань
атомної енергетики є контроль діа -
г ностики обладнання ядерно-енергетичних
установок (ЯЕУ). Системи реакторної діа-
гностики підвищують не лише безпеку екс-
плуатації ЯЕУ, своєчасно виявляючи і про-
гнозуючи вихід із ладу устаткування, але й
економічність використання ядерного па-
лива і роботи АЕС загалом.
Нині значного поширення у світі набули
системи реакторної діагностики, основані
на аналізі реакторних шумів. Багато країн
проводить інтенсивні дослідження з розвит-
ку систем нейтронно-шумової діагностики,
а в Україні такі системи майже не викорис-
товують. Саме цим зумовлена потреба роз-
роблення методів математичного аналізу
і технічних засобів та їх адаптації до умов
українських АЕС.
У відділенні атомної енергетики розро-
бляють методичні засади ідентифікації ста-
ну та діагностики ЯЕУ із застосуванням
методів акустичної діагностики для моні-
торингу найбільш важливих характеристик
реактора, як-от: вібростан внутрішньокор-
пусних устроїв, виявлення сторонніх пред-
метів у контурі теплоносія, ідентифікація
протікань тощо.
У відділі фізики ядерних реакторів до-
сліджують підкритичні ядерні реактори,
керовані зовнішнім джерелом нейтронів;
вимірюють величину підкритичності скуп-
чень паливовмісних матеріалів (ПВМ) усе-
редині об’єкта «Укриття» та у сховищах
відпрацьованого ядерного палива (ВЯП).
Розроблено методику застосування нейт-
ронних шумів для визначення ефективного
коефіцієнта розмноження нейт ронів.
Фахівці відділу системного управління
безпекою АЕС розробили й експлуатують
аналоговий і цифровий реактиметри, впро-
вадили прикладне програмне забезпечення
для розрахунків потужності, періоду і ре-
активності, отримали низку важливих ре-
зультатів, запропонувавши, зокрема, новий
експериментальний метод і виготовивши
нове електронне обладнання для визначен-
ня флуктуацій нейтронного потоку.
Отримано результати, згідно з якими
підкритична система з розчину урану-235
у воді дає змогу одержати ще кращі показ-
ники за коефіцієнтами підсилення потоку
нейтронів, порівняно з аналогічними пара-
метрами системи, яка складається з мета-
левого урану.
Для контролю трубопроводів АЕС за-
пропоновано «спосіб вимірювання величи-
ни малої протічки» (патент України на ви-
нахід), який ґрунтується на вимірюванні
концентрації важких аероіонів радіолітич-
ного походження в герметичних приміщен-
нях ядерного реактора. Як свідчать резуль-
тати стендових досліджень, цей спосіб пе-
ревищить чутливість штатного способу ви-
мірювання протікань із першого контуру
реактора ВВЕР-1000 у 8–10 разів.
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
УСТАТКУВАННЯ АЕС
А наліз інцидентів на українських АЕС
свідчить, що значна їх частка (від 20 до
40%) спричинена недостатньою надійністю
електротехнічного устаткування. Це зумо-
вило необхідність проведення досліджень
із вивчення ролі й місця основного енерге-
тичного та електротехнічного обладнання в
комплексі заходів безпеки енергоблоків
АЕС, а також розроблення, обґрунтування
і впровадження системного підходу до за-
безпечення надійної і ефективної експлуа-
тації АЕС.
Важливими результатами наукової ді-
яльності в цьому напрямі є:
— установлення факту роботи основного
електротехнічного устаткування енергобло-
ків українських АЕС у режимах регулюван-
ня реактивної потужності. Так, турбогене-
ратори, що мають номінальний коефіцієнт
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 43
потужності 0.9, працюють зазвичай при під-
вищених його значеннях (0,93–0,98). Це зу-
мовлює збільшення втрат у кінцевих зонах
сердечника статора, надмірну термомеханіч-
ну напругу в лобових частинах обмотки,
скорочує розрахунковий ресурс машин.
Спільно з ОАО «Укргідроенерго» й ІЕД
НАН України розроблено й обґрунтова-
но основні принципи забезпечення штат-
них режимів експлуатації електротехнічно-
го устаткування енергоблоків АЕС у межах
створення єдиних енергетичних комплек-
сів «АЕС + ГЕС (ГАЕС)».
На основі теоретичних досліджень роз-
роблено алгоритм практичної реалізації
експрес-методики оцінювання технічного
стану турбогенератора і його систем, який
ґрунтується на цілеспрямованому (інте-
лектуальному) обробленні температурної
інформації, що надходить від засобів штат-
ного термоконтролю.
Учені винайшли технічний спосіб підви-
щення безпеки, надійності та ефективнос-
ті роботи енергоблока АЕС, розширивши
його діапазон регулювання реактивної по-
тужності. Суть цього способу в тому, що в
одному з ланцюгів енергоблока встановлю-
ють асинхронізований турбогенератор, а в
іншому — синхронний. Винахід запатенто-
вано як корисну модель.
Розроблено математичні моделі теплово-
го стану основних елементів і вузлів стато-
ра турбогенератора, алгоритм і програмний
комплекс практичної реалізації методики
експрес-оцінювання технічного стану тур-
богенератора та його систем, що ґрунтуєть-
ся на цілеспрямованому (інтелектуально-
му) обробленні інформації, яка надходить
від засобів штатної системи термоконтро-
лю. Важливою особливістю пропонованої
методики і програмного комплексу є те, що
стан машини визначають без проведення
спеціального діагностичного експерименту,
тобто не втручаючись у диспетчерський
графік навантаження турбогенератора, а на
основі природної зміни навантаження в
процесі експлуатації (зміна активного і ре-
активного навантаження протягом доби
або тижня). Комплекс успішно випробува-
но в лабораторних умовах із використан-
ням експериментальних даних теплових
досліджень турбогенератора ТВВ-1000-2У3
Рівненської АЕС.
Проведено теоретичні та експеримен-
тальні дослідження, підготовано пропози-
ції із застосування методу інфрачервоної
діагностики для контролю стану елементів
і вузлів основного електротехнічного устат-
кування, зокрема, під час передремонтного
обстеження стану сердечника статора тур-
богенератора з метою виявлення місцевих
дефектів сталі пакетів. Ця запатентована
методика дає можливість підвищити ефек-
тивність передремонтного обстеження сер-
дечника статора, скорочує терміни і підви-
щує якість проведення ремонтних робіт.
Пропонований спосіб верифіковано на ви-
пробувальному стенді ДП «Завод «Елект ро-
тяжмаш» із використанням початкової екс-
периментальної інформації реального тур-
богенератора.
МЕТОДИКИ ПРЕВЕНТИВНИХ
КОНТРЗАХОДІВ
Гарантування безпеки персоналу ядерно-
радіаційних об’єктів, населення і довкіл-
ля посідає одне з головних місць у пробле-
мі безпеки АЕС. Атомні електростанції, які
працюють, майже не забруднюють довкіл-
ля радіоактивними речовинами. Проте
можливі їх викиди в навколишнє середови-
ще в разі недотримання нормального режи-
му експлуатації АЕС. Отже, одним із осно-
вних завдань є надійний контроль дов-
кілля.
Ефективність протиаварійного реагу-
вання визначають насамперед готовністю
відповідних підрозділів до здійснення не-
гайних або превентивних контрзаходів.
Плани реагування на території впливу
аварії прогнозують рівень радіаційного
стану. З огляду на це сьогодні фахівці
розробляють математичні моделі радіацій-
ного прогнозування в разі аварії на АЕС,
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4
методи моніторингу радіоактивного аеро-
золю, аналітично-ін фор маційну систему
оцінення радіаційного стану територій на
базі ГІС-тех но логій.
Учені інституту розробили Лагранжево-
Ейлерову мезомасштабну модель поши-
рення радіоактивних домішок в атмосфері
та їх осадження на підстильну поверхню,
яка враховує нестаціонарність і просторо-
ву неоднорідність умов поширення радіо-
активності. За її допомогою проведено ре-
конструкцію динаміки формування полів
концентрації радіоактивних матеріалів у
по вітрі та ґрунті в початковий період ава-
рії на ЧАЕС для територій України і Біло-
русі. Результати розрахунків радіоактив-
ного забруднення повітря, ґрунту й терито-
рії Украї ни йодом-131, отримані методами
моделювання атмосферного перенесення,
використано для реконструкції доз опро-
мінення щитовидної залози населення
України.
На основі результатів моніторингу за до-
помогою фільтро-вентиляційних установок
і багатокаскадних імпакторів стихійних
викидів із об’єкта «Укриття» й поширен-
ня радіоактивного аерозолю навколо нього
отримано функції розподілу активності за
розмірами часток і швидкості вилуговуван-
ня 137Cs, 90Sr, 239+240Pu і 241Am, що дало змо-
гу оцінити величину інгаляційних доз біля
отворів, у локальній зоні ОУ і на проммай-
данчику ЧАЕС.
З метою оперативного прогнозування ра-
діаційного стану, аналізу просторового та
часового розподілу факторів радіаційного
впливу й оптимізації реабілітаційних кон тр-
заходів створюють ана лі тично-ін фор ма цій-
ну систему на базі ГІС-технологій, вико-
ристовуючи комплекс фізичних та еколо-
гічних моделей.
На основі аналізу експериментальних
даних, отриманих протягом 23-річного пе-
ріоду після аварії на ЧАЕС, аналітично
описано кінетику процесів взаємодії дов-
годіючих радіонуклідів 90Sr і 137Cs у ґрун-
ті і потрапляння їх у рослини. Створено
модель для прогнозування концентрації
радіонуклідів у сільгосппродукції, визна-
чено всі її параметри, розроблено розра-
хунковий алгоритм і програму. Модель
верифіковано за експериментальними да-
ними радіаційного моніторингу агросфе-
ри України в межах міжнародного проек-
ту «Чорнобиль».
Розроблено концепцію інформаційно-
аналітичної системи управління екологіч-
ною ситуацією в зонах впливу АЕС під час
її роботи в нормальних та аварійних режи-
мах; ухвалено (НТР ДП НАЕК «ЕНЕРГО-
АТОМ») рішення про створення науково-
аналітичного центру розроблення і під-
тримки системи оперативного реагування
на базі ІПБ АЕС НАН України.
ВИВЕДЕННЯ АЕС ІЗ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
У зв’язку з відсутністю необхідного до-
свіду в Україні і світі, недосконалістю
чинних нормативних документів потрібно
розробити методичні рекомендації для ви-
ведення з експлуатації блоків АЕС, нау-
ково-технічного супроводу цього процесу.
Від повідні роботи виконує відділення ви-
ведення АЕС із експлуатації, що аналізує
світовий досвід, напрацьовує методичні ре-
комендації для комплексного інженерного
і радіаційного обстеження й визначення
оптимального варіанта виведення АЕС із
експлуатації, оцінює фінансові витрати,
формує регламент радіаційного кон т ролю
енергоблока АЕС і розробляє план захисту
персоналу в разі радіаційної аварії на ньо-
му, структуру і зміст програми поводження
з радіоактивними відходами після виведен-
ня АЕС із експлуатації.
З метою координації роботи галузей ві-
тчизняного приладобудування та науково-
технічного розвитку у сфері розроблення
приладів, систем і технологій реалізації за-
ходів радіаційної безпеки на АЕС в ІПБ
АЕС створено відділ радіаційного приладо-
будування із залученням фахівців НВП
«Атомкомплексприлад», що добре відоме
своїми оригінальними розробками, зокрема
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 45
спектрометричним комплексом контролю
теплоносія першого контуру реактора, про-
г рамно-технічним комплексом контролю
протікання парогенератора за активністю
16N у гострій парі, сцинтиляційним гамма-
спектрометром для паспортизації несорто-
ваних твердих радіоактивних відходів
тощо. У 2007 р. на Хмельницькій АЕС було
встановлено і введено в дослідну експлуа-
тацію програмно-технічний комплекс
(Азот-16-ПГ) для визначення протікання в
парогенераторах із 1-го до 2-го контуру ме-
тодом реєстрації гамма-ви про мі ню вання
16N у гострій парі.
СТАБІЛІЗАЦІЯ ОБ’ЄКТА «УКРИТТЯ»
У 2006 р. спільним рішенням НАН Украї-
ни і Міністерства з надзвичайних ситу-
ацій та в справах захисту населення від на-
слідків Чорнобильської катастрофи Украї-
ни на Інститут проблем безпеки АЕС НАН
України покладено функції наукового ке-
рівника програми реалізації заходів безпеч-
ної експлуатації об’єкта «Укриття» (ОУ),
перетворення його на екологічно безпечну
систему, виведення енергоблоків ЧАЕС із
експлуатації.
У складі Міжнародного консорціуму фа-
хівці ІПБ АЕС беруть участь у міжнарод-
ному проекті SIP реалізації невідкладних
заходів щодо стабілізації об’єкта «Укрит-
тя» та підготовки до його перетворення на
екологічно безпечну систему. Основні на-
прями науково-технічної підтримки проек-
ту стабілізації об’єкта «Укриття»:
– дослідження радіаційних умов разом із
обстеженням зон проведення робіт і шля-
хів доступу до них;
– вимірювання просторових характерис-
тик гамма-випромінювання за допомо-
гою виготовлених в ІПБ АЕС приладів;
– розроблення і впровадження проектних
рішень щодо захисного екранування;
– проектування та реалізація спеціальних
заходів для пилопригнічення;
– розроблення технологій поводження з
радіоактивними відходами;
– аналіз потенційних аварій і розроблення
запобіжних заходів.
Радіаційний захист під час роботи на ОУ
забезпечували, здійснюючи спеціальні за-
ходи, розроблені в ІПБ АЕС.
Одним із основних завдань, які необ-
хідно розв’язати під час планування робіт
у радіаційно-небезпечних умовах, є змен-
шення дозових навантажень на персонал.
Розроблена у відділі інформаційних тех-
нологій програма розрахунку доз дає змогу
оперативно визначити дозове навантажен-
ня на певному маршруті безпосередньо на
основі електронної креслярської докумен-
тації. Використання в цій програмі техно-
логії ObjectARX дало можливість поєднати
написаний за допомогою мови програму-
вання С++ алгоритм розрахунку дози і зро-
зумілий для конструкторів та інженерів ін-
терфейс AutoCAD.
Фактичне значення отриманої персона-
лом у процесі стабілізації ОУ колективної
ефективної дози (КЕД) опромінення вия-
вилось істотно меншим від проектних ве-
личин. Це свідчить про високу якість про-
ектних рішень та успішну реалізацію ор-
ганізаційних і технічних заходів, які роз-
робляли на основі проведених у попередні
роки наукових досліджень.
Фахівці інституту протягом багатьох
років після аварії на ЧАЕС контролюють
стан ОУ та його вплив на навколишнє се-
редовище.
Важливими результатами багаторічних
досліджень властивостей ПВМ стали роз-
роблений сценарій перебігу аварії на 4-му
блоці ЧАЕС, визначення кількості і місць
основних скупчень ПВМ, критмасових
зон у місцях скупчень ПВМ у приміщенні
305/2 КМЗ1 у ділянці проламу, КМ2 у ді-
лянці пароскидного клапана; методика ви-
сокоселективного вилучення урану, плу-
тонію, америцію і кюрію з проб ПВМ різ-
ної природи; рекомендації щодо розроблен-
ня технологій вилучення радіонуклідів із
лавоподібних ПВМ із метою запобігання
ядерній та радіаційній небезпеці.
46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4
Для контролю ядерної безпеки ПВМ за-
стосовують інформаційно-вимірювальні
системи «Фініш», «Сигнал», за допомогою
тривимірних моделей геометрії скупчень
ПВМ у приміщеннях об’єкта «Укриття»
розраховують критичність, потоки нейтро-
нів і гамма-квантів та інші характеристики
ПВМ.
Для вивчення енергетичних і кутових роз-
поділів гамма-випромінювання в робочих
зонах, а також для фізичного моделюван-
ня біозахисту фахівці інституту розроби-
ли низку установок, наприклад: «Екран» —
для оцінювання кутових розподілів і моде-
лювання біозахисту; багатодетекторний
пристрій — для вимірювання кутових роз-
поділів гамма-випромінювання (кульовий
детектор ШД-1); гамма-спектрометр із колі-
мованим детектором СЕГ-04К; дози мет ри-
радіометри з виносними колімованими де-
текторами.
Розроблено методику й установку для
вимірювання щільності поверхневих β-за-
бруднень в умовах сильного гамма-фону,
сортування РАВ на основі ковшового дози-
метра, експрес-детектування питомої актив-
ності атмосферних аерозолів під час робіт
на об’єкті «Укриття» на основі вимірювання
концентрації звичайного пилу й оцінювання
його активності в повітрі; проведено випро-
бування моделі багатодетекторної установ-
ки для оперативного вимірювання кутових
розподілів гамма-випромінювання на основі
CdZnTe-детекторів.
За результатами останніх досліджень
установлено, що в південній зоні проплав-
лення фундаментної плити об’єкта «Укрит-
тя» містяться ядернонебезпечні скупчення
ПВМ, які є критичною збіркою в перезво-
ложеному стані. Підкритичність скупчення
перебуває за межами аварійного значення
(Кеф > 0.98), а зневоднення після побудо-
ви нового безпечного конфайнменту може
призвести до виникнення самопідтримува-
ної ланцюгової реакції.
У відділенні ядерної і радіаційної безпе-
ки здійснюють контроль стихійних вики-
дів із ОУ, проводять гідрогеологічний мо-
ніторинг, визначають елементний та ізо-
топний склад скупчень радіоактивної
води в приміщеннях ОУ. Для досліджен-
ня проб із об’єкта «Укриття» застосову-
ють сучасні методи: гамма-спектрометрію;
альфа-спект рометрію з попереднім радіо-
хімічним виділенням радіонуклідів; бета-
радіометрію з попередньою радіохімічною
підготовкою проб; лазерно-люмінесцентну
спектрометрію; фотометрію; іонометрію,
зокрема з іоноселективними електродами.
Роботи виконують у сертифікованих лабо-
раторіях 2-го і 3-го класу радіаційної не-
безпеки.
У складних радіаційних умовах об’єкта
«Укриття» проведення широкомасштабних
досліджень не завжди виправдане у зв’язку
з великими дозовитратами, а в багатьох ви-
падках неможливе через відсутність шля-
хів доступу. Тому значну увагу сьогодні
приділяють математичному моделюванню
радіаційних умов, а також біозахисту. Це,
наприклад, моделювання процесу підйо-
му радіоактивного пилу і аерозолів як під
час проведення різних видів робіт в об’єкті
«Укриття» і на забрудненій території, так і
в разі можливих аварій; математичне моде-
лювання спектрів гамма-випромінювання
від об’єкта «Укриття» і контейнеризованих
РАВ; моделювання зміни радіаційної ситу-
ації під час земельних робіт на радіоактив-
но забрудненій території, процесу сорту-
вання радіоактивно забруднених ґрунтів,
вимірювання характеристик контейнерів із
лавоподібними ПВМ.
Консорціум «КСК», до складу якого вхо-
дить інститут, у 2007 р. завершив робо-
ти в межах міжнародного проекту «Стабі-
лізація будівельних конструкцій об’єкта
«Укриття». Реалізація проекту дала змо-
гу зменшити ймовірність потенційних ава-
рій, пов’язаних із руйнуванням будівель-
них конструкцій і, таким чином, подовжи-
ти термін безпечної експлуатації об’єкта
«Укриття» до завершення будівництва кон-
файнменту.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 4 47
УЗАГАЛЬНЕННЯ НАУКОВОГО ДОРОБКУ
І нститут проблем безпеки АЕС — піонер
у сфері побудови систем управління
якістю для наукових організацій. Систему
управління якістю сертифіковано в Націо-
нальному органі із сертифікації УкрСЕРТ
на відповідність вимогам ДСТУ ISO
9001:2001 (ISO 9001-2000, IDT) та міжна-
родному органі із сертифікації «Bureu Ve ri-
tas Quality International» на відповідність
вимогам ISO 9001:2000. Це дає змогу інсти-
туту брати активну участь у міжнародних
проектах. У 2009 р. систему якості приве-
дено у відповідність до вимог стандарту
ISO 9001: 2008.
Фахівці ІПБ АЕС доклали чимало зусиль
для розроблення спільно з Міжнародним
консорціумом (Bechtel International Systems,
USA, Electricite’ de France, Battelle Memorial
Institute, USA) у складі КСК документа
«Концептуальний проект (ТЕО) нового без-
печного конфайнменту (НБК)», який визна-
чає стратегію робіт із перетворення об’єкта
«Укриття» на екологічно безпечну систему
Результати своїх наукових досліджень
співробітники ІПБ АЕС узагальнили в
низці виданих монографій і збірників. У
2004–2009 рр. опубліковано 17 монографій,
13 збірників наукових праць, 15 преприн-
тів. Інститут заснував книжкову серію
«Безпека атомних електростанцій», у фор-
маті якої вже побачили світ 9 монографій.
Науковці ІПБ АЕС отримали низку па-
тентів на винахід, серед яких патенти на
«Пристрій для виділення альфа-активного
аерозолю техногенного походження із по-
вітряного середовища», «Спосіб піродезак-
тивації металевих радіоактивних відходів»,
«Спосіб формування захисного локалізую-
чого покриття», «Пристрій для експресної
оцінки радіоактивних аерозолів», «При-
стрій для вимірювання кутового розподі-
лу інтенсивності гамма-випромінювання»,
«Спосіб вимірювання кутового розподі-
лу інтенсивності гамма-випромінювання»,
«Спосіб виявлення малих протічок води»,
«Енергоблок атомної електростанції».
18 ліцензій, дозволів, сертифікатів якості
дають інституту змогу працювати в усіх на-
прямах розвитку атомної енергетики. Наяв-
ність зазначеної документації підтверджує
спро мож ність ІПБ АЕС завершити низку ак-
туальних досліджень, передаючи свої приклад-
ні роз роб ки для штатної експлуатації на АЕС.
О. Ключников
У ЗОНІ ПІДВИЩЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій
Резюме
Чорнобильська катастрофа змусила вчених України
зосередити увагу на дослідженні радіаційних проце-
сів, що відбуваються під час аварій на атомних елек-
тростанціях. Непередбачувані людством наслідки ви-
користання енергії атома підштовхнули фахівців до
розроблення низки превентивних контрзаходів на ви-
падок порушення режиму експлуатації АЕС, напрацю-
вання методик прогнозування концентрації радіону-
клідів, математичного моделювання радіаційних умов,
вироблення стратегій поведінки в надзвичайних ситу-
аціях тощо. Активізації робіт у цих напрямах сприяло
створення безпосередньо в Чорнобилі Інституту про-
блем безпеки атомних електростанцій НАН України,
діяльність якого висвітлена в статті.
Ключові слова: реакторна діагностика, радіаційний
моніторинг, прогнозування концентрації радіонуклі-
дів, регулювання реактивної потужності, превентивні
контрзаходи на АЕС.
O. Klyuchnykov
IN THE AREA OF HIGH RESPONSIBILITY
(Algorithm of nuclear power plant reliability provision)
S u m m a r y
Chernobyl disaster forced Ukrainian scientists to focus
their attention on the research of radiation processes that
occur in the course of accidents at nuclear power plants.
Consequences of nuclear energy use that can not be pre-
dicted by the mankind pushed the experts to develop a
number of preventive actions in case of violation of nu-
clear power plant operation mode, practice the methods
of radionuclide concentration forecasting, radiation con-
ditions mathematical modeling, elaboration of the strat-
egy of conduct under emergency situation. Intensifica-
tion of the work in these trends resulted in foundation of
the Institute of nuclear power plants safety problems of
National Academy of sciences of Ukraine in Chernobyl.
Activity of the institute is described in the article.
Keywords: reactor diagnostics, radiation monitoring,
forecasting of radionuclide concentration, reactive pow-
er control, preventive actions at nuclear power plant.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27252 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:58:03Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ключников, О. 2011-09-28T16:28:08Z 2011-09-28T16:28:08Z 2010 У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) / О. Ключников // Вісн. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 41-47. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27252 Чорнобильська катастрофа змусила вчених України зосередити увагу на дослідженні радіаційних процесів, що відбуваються під час аварій на атомних електростанціях. Непередбачувані людством наслідки використання енергії атома підштовхнули фахівців до розроблення низки превентивних контрзаходів на випадок порушення режиму експлуатації АЕС, напрацювання методик прогнозування концентрації радіонуклідів, математичного моделювання радіаційних умов, вироблення стратегій поведінки в надзвичайних ситуаціях тощо. Активізації робіт у цих напрямах сприяло створення безпосередньо в Чорнобилі Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, діяльність якого висвітлена в статті. Chernobyl disaster forced Ukrainian scientists to focus their attention on the research of radiation processes that occur in the course of accidents at nuclear power plants. Consequences of nuclear energy use that can not be predicted by the mankind pushed the experts to develop a number of preventive actions in case of violation of nuclear power plant operation mode, practice the methods of radionuclide concentration forecasting, radiation conditions mathematical modeling, elaboration of the strategy of conduct under emergency situation. Intensification of the work in these trends resulted in foundation of the Institute of nuclear power plants safety problems of National Academy of sciences of Ukraine in Chernobyl. Activity of the institute is described in the article. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) In the area of high responsibility (Algorithm of nuclear power plant reliability provision) Article published earlier |
| spellingShingle | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) Ключников, О. Статті та огляди |
| title | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| title_alt | In the area of high responsibility (Algorithm of nuclear power plant reliability provision) |
| title_full | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| title_fullStr | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| title_full_unstemmed | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| title_short | У зоні підвищеної відповідальності (Алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| title_sort | у зоні підвищеної відповідальності (алгоритм забезпечення надійності атомних електростанцій) |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27252 |
| work_keys_str_mv | AT klûčnikovo uzonípídviŝenoívídpovídalʹnostíalgoritmzabezpečennânadíinostíatomnihelektrostancíi AT klûčnikovo intheareaofhighresponsibilityalgorithmofnuclearpowerplantreliabilityprovision |