Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності

Розглядаються особливості глобально-постіндустріального розвитку. Досліджено методичні основи системи моніторингу, прогнозування, планування і забезпечення реалізації інноваційної діяльності та головні засади механізму її функціонування. Peculiarities of the global post-industrial development are re...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Галиця, І., Шевченко, М., Галиця, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27257
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності / І. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 33-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27257
record_format	dspace
spelling	Галиця, І. Шевченко, М. Галиця, О. 2011-09-28T16:41:43Z 2011-09-28T16:41:43Z 2010 Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності / І. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 33-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27257 Розглядаються особливості глобально-постіндустріального розвитку. Досліджено методичні основи системи моніторингу, прогнозування, планування і забезпечення реалізації інноваційної діяльності та головні засади механізму її функціонування. Peculiarities of the global post-industrial development are reviewed. Methodical fundamentals of the system for monitoring, forecasting, planning and provision of innovation activity implementation and main principles of its functioning mechanisms are reviewed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності Mechanisms of innovation activity management improvement under the terms of economic instability Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
spellingShingle	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності Галиця, І. Шевченко, М. Галиця, О. Статті та огляди
title_short	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
title_full	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
title_fullStr	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
title_full_unstemmed	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
title_sort	механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності
author	Галиця, І. Шевченко, М. Галиця, О.
author_facet	Галиця, І. Шевченко, М. Галиця, О.
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Mechanisms of innovation activity management improvement under the terms of economic instability
description	Розглядаються особливості глобально-постіндустріального розвитку. Досліджено методичні основи системи моніторингу, прогнозування, планування і забезпечення реалізації інноваційної діяльності та головні засади механізму її функціонування. Peculiarities of the global post-industrial development are reviewed. Methodical fundamentals of the system for monitoring, forecasting, planning and provision of innovation activity implementation and main principles of its functioning mechanisms are reviewed.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27257
citation_txt	Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності / І. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2010. — № 5. — С. 33-41. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT galicâí mehanízmivdoskonalennâupravlínnâínnovacíinoûdíâlʹnístûvumovahekonomíčnoínestabílʹností AT ševčenkom mehanízmivdoskonalennâupravlínnâínnovacíinoûdíâlʹnístûvumovahekonomíčnoínestabílʹností AT galicâo mehanízmivdoskonalennâupravlínnâínnovacíinoûdíâlʹnístûvumovahekonomíčnoínestabílʹností AT galicâí mechanismsofinnovationactivitymanagementimprovementunderthetermsofeconomicinstability AT ševčenkom mechanismsofinnovationactivitymanagementimprovementunderthetermsofeconomicinstability AT galicâo mechanismsofinnovationactivitymanagementimprovementunderthetermsofeconomicinstability
first_indexed	2025-11-24T15:56:10Z
last_indexed	2025-11-24T15:56:10Z
_version_	1850849508762583040
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 33 Статті та огляди Управління інноваційним розвитком на всіх рівнях господарювання набуває за сучасних умов першорядного теоретичного та практичного значення. І це ціл- ком природно, адже через поступове вичерпування екстенсивних економічних факторів інновації є істотним важелем забезпечення конкурентоспромож- ності та економічного росту, врешті-решт, основним джерелом добробуту будь-якої країни та її населення. І. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ © ГАЛИЦЯ Ігор Олександрович. Доктор економічних наук. Завідувач кафедри Київського гуманітарного ін- ституту. ШЕВЧЕНКО Микола Миколайович. Кандидат фізико-математичних наук. Старший науковий співробіт- ник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. ГАЛИЦЯ Олександр Сисойович. Кандидат юридичних наук. Професор Київської державної Академії вод- ного транспорту ім. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. 2010. ДЕТЕРМІНАНТИ ГЛОБАЛЬНО- ПОСТ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Цивілізація входить у принципово но- вий етап розвитку, який умовно можна назвати «економікою стресу», чи пост- індустріально-біфуркаційним періодом, що докорінно відрізняється від усіх попередніх завдяки вирішальному значенню ін фор ма- ційно-інноваційних ресурсів, по в’я заних зі створенням, акумуляцією, опрацюванням інформації, трансформацією її в конкретні інновації, готові до безпосереднього прак- тичного застосування. Якщо на попередніх етапах історичного розвитку якісні стрибки в суспільному житті і, зокрема, економіці (своєрідні «економічні стреси», або біфур- кації) мали ситуативний характер, виника- ли періодично та локально, то на пост ін- дуст ріально-біфуркаційному етапі вони на- бувають перманентного характеру і прони- зують увесь економічний простір. Якісний стрибок — це такий рівень роз- витку того чи іншого виду діяльності, за якого те саме завдання може бути викона- не за значно коротший період більш ефек- тивними методами, ніж у попередні епохи. Якісні стрибки набувають постійного ха- рактеру завдяки одночасній дії трьох фак- торів: — прискорення темпу громадського, зокре- ма економічного, життя; — упровадження в господарський обіг ве- ликої кількості нових факторів (їхніх комбінацій) виробництва; — істотне підвищення взаємовпливу та вза- ємозалежності світу [1,2]. 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 Постійні «економічні стреси» приводять до виникнення і функціонування на пост- індустріально-біфуркаційному етапі сис те- ми найважливіших закономірностей: подаль- шого поступального пришвидшення гро- мадського, зокрема економічного, життя; суттєвого загострення конкуренції за інформаційно-інтелектуальні ресурси; при- скорення зміни поколінь знань, техніки і технологій, скорочення їхніх «життєвих циклів»; підвищення продуктивності засо- бів виробництва та праці; зростання ролі здоров’я як конкурентного ресурсу [2]. В умовах «економіки стресу» значно при- скорюється зміна поколінь знань та при- швидшуються технічні й технологічні змі- ни. Скорочуються «життєві цикли» знань, техніки і технологій. Це зумовлює стрімке зростання кількості та якості інновацій. Водночас продуктивність інноваційного процесу суттєво залежить від ефектив- ності й дієвості механізмів його організа- ції. Саме вони визначають оперативність трансформації результатів фундаменталь- них досліджень у прикладні розробки, що втілюватимуться в конкретні інновації, які впроваджуватимуть на всіх рівнях госпо- дарювання. В Україні за останні роки створено розга- лужене законодавство в галузі наукової, науково-технічної та інноваційної діяльнос- ті. Прийнято низку важливих законів та ін- ших нормативних актів, зокрема: Закони України «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про інвестиційну діяльність», «Про науко- ву і науково-технічну діяльність», «Про на- укову і науково-технічну екс пертизу», «Про спеціальну економічну зону «Яворів», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і тех- ніки», «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»; постанови Верховної Ради України «Про концепцію науково-технічного та іннова- ційного розвитку України», «Про дотриман- ня законодавства щодо розвитку науково- технічного потенціалу та інноваційної ді- яльності в Україні» й інші [3]. Своєчасними стали розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. № 285-р «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку системи інформаційно-ана лі тич- ного забезпечення реалізації державної ін- новаційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки» і поста- нова Кабінету Міністрів України від 7.05.2008 р. № 439 «Про затвердження Дер- жавної цільової програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розви- тку економіки» [4, 5]. Усі наведені законодавчі та нормативні акти створюють широке й багатогранне нормативно-правове поле для розвитку науково-технічної та інноваційної діяль- ності. Особливого значення набувають роз- порядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. № 285-р та постанова Ка- бінету Міністрів України від 7.05.2008 р. № 439, згідно з якими створений і почав функціонувати новий фундаментальний інститут — Державна цільова програма роз- витку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної іннова- ційної політики та моніторингу стану інно- ваційного розвитку економіки на 2009– 2011 рр. В умовах глобалізації, посилення міжна- родної конкуренції та розгортання світової фінансово-економічної кризи не можна зу- пинятися на досягнутих успіхах, необхідно поступально йти далі. Життя вимагає ство- рення і впровадження системи моніторин- гу, прогнозування, планування і забезпе- чення реалізації інноваційної діяльнос- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 35 ті (далі — СМППРІД). На доіндустріаль- ному та індустріальному етапах розвитку для забезпечення високої конкурентоспро- можності достатньо було використовува- ти креативний потенціал окремих квалі- фікованих фахівців, їхніх локальних груп. Креативний ресурс масово використовува- ли лише як допоміжний засіб через систе- ми раціоналізаторства. Нині, коли «еконо- мічні стреси» набувають постійного харак- теру, креативного потенціалу окремих фа- хівців та їхніх локальних груп не вистачає. Для забезпечення стійких економічних пе- реваг необхідно максимально використо- вувати творчий потенціал якомога більшої кількості індивідуумів як на макро-, так і на мікрорівнях. СМППРІД розроблена для ефективного використання креативно- го потенціалу на макрорівні. Системи сти- мулювання інноваційної діяльності на під- приємствах покликані активізувати твор- чий потенціал на мікрорівні. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СМППРІД СМППРІД повинна узгоджуватися із за- гальнодержавною системою регулюван- ня ринкової економіки, бути однією з її не- одмінних компонентів. Для ефективного виконання своїх функцій СМППРІД має складатися з таких підсистем. 1. Інформаційно-аналітична підсистема, що паспортизує та аналізує всі доступні ін- формаційні джерела й матеріали стосовно розвитку інноваційної діяльності у світі та в Україні. 2. Підсистема державних і недержав- них науково-технічних експертів формує та структурує відповідні інститути експертів, використовує результати їхньої інтелекту- альної діяльності під час підготовки та реа- лізації інноваційної політики. Державний науково-технічний експерт (далі — державний експерт) — це громадя- нин України, науковець або висококвалі- фікований фахівець, що має визначні до- сягнення в тій чи іншій галузі (галузях) науково-технічної діяльності, пройшов кон- курсний відбір, склав присягу державного експерта та попереджений про відповідаль- ність за підготовку експертизи. Висококвалі- фікований фахівець — це спеціаліст, що має вагомі досягнення в тій чи іншій галузі (га- лузях) науково-технічної діяльності від- повідно до певних критеріїв, установлених державою. Державні експерти особисто готують ви- сновки і персонально відповідають за них. Для цих фахівців потрібно законодавчо пе- редбачити певні матеріальні й моральні пільги. За умови позбавлення особи статусу державного експерта через порушення нею правил підготовки необхідних висновків або в разі неякісної роботи її позбавляють права на матеріальні та моральні пільги. Держав- них експертів об’єднують у спеціальні групи за напрямами діяльності. Прогнози світового розвитку інновацій- них процесів, стратегію інноваційного роз- витку України, середньострокові стратегічні прогнози та плани розвитку України форму- ють і коригують на основі висновків і про- позицій державних експертів — найефек- тивнішої частини інтелекту нації, її осно- вного конкурентного ресурсу. Роботу з формування, структурування, використання інституту державних експер- тів повинен виконувати загальнодержав- ний координаційний орган. У разі потреби державні експерти використовують мате- ріали та висновки недержавних експертів, до яких можуть відноситься будь-які юри- дичні та фізичні особи, що мають відповід- ні знання й напрацювання і готові передати їх державним експертам. Недержавні екс- перти працюють тільки на громадських за- садах. 3. Підсистема стратегічного прогнозу- вання інноваційного розвитку розробляє на основі всього комплексу доступних ін- формаційних ресурсів, які надходять з 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 інформаційно-аналітичної підсистеми, про- гноз світового розвитку інноваційних про- цесів. На його базі та з урахуванням наяв- них і перспективних ресурсів* розробляють прогноз і стратегію інноваційного розвитку України на 15 років. 4. Підсистема середньострокового стра- тегічного прогнозування передбачає ство- рення на основі стратегічних прогнозів ін- новаційного розвитку в Україні та світі Стратегії інноваційного розвитку держави на п’ять років, яка визначає: • загальні й галузеві цілі інноваційного розвитку; • ресурси, необхідні для їх досягнення; • чіткий перелік умов, за яких може змі- нюватися стратегія; • механізм внесення змін до стратегії. 5. Підсистема середньострокового пла- нування на базі середньострокової страте- гії на кожні п’ять років розробляє держав- ні плани інноваційного розвитку, які пе- редбачають плани внесення змін до зако- нодавства відповідно до поставлених цілей і плани державних інноваційних програм. Необхідно нормативно встановити, що се- редньострокові стратегія і плани пови- нні коригуватися відповідно до визначено- го механізму внесення змін і що на них не впливатимуть поточні політичні події. 6. Підсистема реалізації та контролю за виконанням середньострокових планів здійснює координацію виконання цих пла- нів та відповідний контроль. 7. Підсистема безпеки. Інформація, отри- мана СМППРІД, — найважливіший кон- курентний ресурс держави, що становить найсуворішу державну таємницю. Підсис- тема безпеки гарантує таємність як інфор- мації, отриманої в межах СМППРІД, так і діяльності самої системи. Лише окремі, за- * Під перспективними розуміємо ресурси, які зараз не використовують, але об’єктивно їх можна викорис- тати в наступні періоди розвитку. здалегідь чітко встановлені фрагменти ін- формації, що виробляється СМППРІД, та окремі деталі її функціонування можуть не становити державної таємниці. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СМППРІД М еханізм функціонування СМППРІД передбачає низку операцій, тобто від- носно закінчених дій, що є складниками цього механізму і певним чином пов’язані з іншими операціями. Операція 1. Центральний державний ор- ган виконавчої влади в галузі науки та ін- новаційної діяльності формує і здійснює загальне керівництво координаційними ор- ганами інших підсистем: • інформаційно-аналітичної; • інституту державних і недержавних нау- ково-технічних експертів; • стратегічного прогнозування інновацій- ного розвитку; • середньострокового стратегічного прогно- зування інноваційного розвитку; • середньострокового планування іннова- ційного розвитку; • реалізації та контролю за виконанням се- редньострокових планів інноваційного розвитку; • безпеки. Координаційним органом окремої під- системи є спеціальна державна установа (інституція), що за своїми функціями, ор- ганізацією та досвідом діяльності найбіль- ше відповідає завданням підпорядкованих їй підсистем. Механізм функціонування інфор мацій- но-аналітичної підсистеми Операція 2. Загальнодержавний коорди- наційний орган інформаційно-аналітичної підсистеми (далі — ЗОІАП) на основі ін- Представлено кінцеву модифікацію механізму, яка, на думку авторів, є найраціональнішою в умовах сьогодення. Базових модифікацій механізму, на основі яких синтезовано кінцеву модифікацію, не подано з огляду на обмежений обсяг статті. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 37 формації, що надходить із різноманітних джерел, проводить паспортизацію: • завершених наукових розробок, викона- них в Україні; • наукових розробок, над якими триває робота; • об’єктів української інтелектуальної влас- ності; • вітчизняних науковців; • вітчизняних науковців, що проводять дослідження у сфері розвитку науки та інноваційної діяльності; • наукових організацій України; • наукових організацій України, що прово- дять дослідження у сфері розвитку нау- ки та інноваційної діяльності. Паспорт кожного з цих напрямів пови- нен бути детально розроблений і містити інформацію, необхідну для прийняття від- повідальних рішень. Якщо чинна статис- тична звітність не містить усієї потрібної інформації, доцільно законодавчо запрова- дити додаткову статистичну звітність. Операція 3. Збір та опрацювання інфор- мації про розвиток інноваційних процесів у світі в цілому та в окремих країнах. Операція 4. Формування баз даних про науково-технічний стан та інноваційний розвиток економіки України, зокрема: • завершених наукових розробок, викона- них в Україні; • наукових розробок, над якими триває ро- бота; • об’єктів української інтелектуальної влас- ності; • вітчизняних науковців; • вітчизняних науковців, що проводять дослідження у сфері розвитку науки та інноваційної діяльності; • вітчизняних висококваліфікованих фа- хівців; • наукових організацій України; • наукових організацій України, що прово- дять дослідження у сфері розвитку нау- ки та інноваційної діяльності. Операція 5. Постійне коригування цих баз даних (вилучення застарілих даних, їхнє оновлення) відповідно до надходжен- ня інформації. Операція 6. Інформування решти підсис- тем СМППРІД. Механізм функціонування підсистеми (інституту) державних та недержавних нау- ково-технічних експертів Операція 7. Аналіз загальнодержавним координаційним органом підсистеми (ін- ституту) державних і недержавних науково- технічних експертів (далі — ЗОПЕ) інфор- мації, отриманої з баз даних про вітчизня- них науковців (зокрема тих, що проводять дослідження у сфері розвитку науки та ін- новаційної діяльності) і висококваліфіко- ваних фахівців. Операція 8. Визначення критеріїв, згідно з якими науковцеві чи висококваліфікова- ному фахівцеві надають звання державно- го експерта. Операція 9. Формування списку претен- дентів на отримання звання державного експерта. Операція 10. Формування та затвер- дження складу експертних комісій із по- переднього розгляду особових справ пре- тендентів на отримання звання державного експерта та проведення ними попереднього розгляду справ. Операція 11. Формування та затверджен- ня складу спеціальних експертних комісій із розгляду особових справ претендентів на отримання звання державного експерта. Операція 12. Розгляд спеціальними екс- пертними комісіями особових справ пре- тендентів на отримання звання державного експерта та відбір (відповідно до встанов- лених критеріїв) кандидатів на присвоєння такого звання. Подання відповідного спис- ку на розгляд ЗОПЕ. Операція 13. Розгляд ЗОПЕ поданого списку і затвердження (не затвердження) представлених кандидатур. 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 Операція 14. Складання затверджени- ми кандидатами присяги державного екс- перта та попередження їх про відповідаль- ність за підготовку експертизи, після чого їм офіційно присвоють звання державного експерта. Операція 15. Структурування держав- них експертів за відповідними напрямами науково-технічної та інноваційної діяль- ності. Операція 16. Створення дисциплінарної комісії з розгляду особових справ держав- них експертів. Операція 17. Розгляд дисциплінарною комісією особових справ державних екс- пертів, що порушили присягу, та/або по- передження їх про відповідальність за під- готовку експертизи; і подання відповідних пропозицій ЗОПЕ про позбавлення (не по- збавлення) тієї чи іншої особи звання дер- жавного експерта. Операція 18. Розгляд ЗОПЕ подання дисциплінарної комісії та затвердження / не затвердження/ пропозиції про позбав- лення /не позбавлення/ тієї чи іншої особи звання державного експерта. Операція 19. Надання ЗОПЕ інформації в інші підсистеми СМППРІД. Механізм функціонування підсистеми стратегічного прогнозування інноваційно- го розвитку, підсистеми середньостроко- вого стратегічного прогнозування іннова- ційного розвитку і підсистеми середньо- строкового планування інноваційного роз- витку* Операція 20. Загальнодержавний коор- динаційний орган зазначених підсистем (стратегічного прогнозування інноваційно- го розвитку, середньострокового стратегіч- ного прогнозування інноваційного розви- тку, середньострокового планування інно- ваційного розвитку): • отримує всю необхідну інформацію з ін- ших підсистем СМППРІД; • розробляє робочі програми. Операція 21. Загальнодержавний коор- динаційний орган зазначених підсистем (стратегічного прогнозування інноваційно- го розвитку, середньострокового стратегіч- ного прогнозування інноваційного розви- тку, середньострокового планування інно- ваційного розвитку) формує: • робочі групи з державних експертів для виконання програмних завдань; • експертний орган для оцінювання мате- ріалів, поданих робочими групами; • апеляційний орган для розгляду резуль- татів експертизи, проведеної експертним органом. Операція 22. Робочі групи виконують поставлені перед ними завдання і подають підготовані матеріали до експертного ор- гану. Операція 23. Експертний орган прово- дить експертизу матеріалів, підготованих робочими групами, і в разі її позитивного результату передає їх для зведення загаль- нодержавному координаційному органові підсистеми. Операція 24. У разі, якщо висновки екс- пертного органу негативні, робоча група може подати підготовані нею матеріали до апеляційного органу, який повторно прове- де відповідну експертизу. Операція 25. Апеляційний орган прово- дить додаткову експертизу. Якщо висновки позитивні, матеріали робочої групи переда- ють загальнодержавному координаційному органові підсистеми для зведення. У разі негативного висновку обговорюють питан- ня про позбавлення членів робочої групи звання державного експерта. Операція 26. Загальнодержавний коор- динаційний орган на основі матеріалів ро- бочих груп, які успішно пройшли експер- тизу, готує підсумкові документи, що є ре- зультатом діяльності підсистеми. *Механізми функціонування цих підсистем мето- дологічно однотипні. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 39 Для підсистеми стратегічного прогнозу- вання інноваційного розвитку такими до- кументами є прогноз світового розвитку інноваційних процесів та прогноз і страте- гія інноваційного розвитку України на 15 років, для підсистеми середньострокового стратегічного прогнозування інноваційно- го розвитку — стратегія інноваційного роз- витку держави на п’ять років, а для підсис- теми середньострокового планування інно- ваційного розвитку — державні плани ін- новаційного розвитку. Підсумковий документ попередньої під- системи — основа для діяльності наступ- ної. Так, стратегія інноваційного розвитку держави на п’ять років є основою для роз- роблення державних планів інноваційного розвитку. Операція 27. Загальнодержавний коор- динаційний орган у разі потреби коригує підсумковий документ, що є результатом діяльності підсистеми, якщо: • надійшла нова інформація з інших під- систем; • корекцію ініціює той або інший держав- ний експерт. Механізм функціонування підсистеми реалізації та контролю за виконанням се- редньострокових планів Операція 28. Загальнодержавний коор- динаційний орган підсистеми здійснює конт роль за виконанням середньострокових планів. Механізм функціонування підсистеми безпеки Операція 29. Загальнодержавний коор- динаційний орган зазначеної підсистеми забезпечує режим таємності як інформації, отриманої в межах СМППРІД, так і діяль- ності самої системи. Методологічні основи функціонуван- ня системи стимулювання інноваційної ді- яльності на підприємствах Починаючи з останніх десятиліть ХХ ст. і донині, у механізмах управління іннова- ційним процесом у провідних світових кор- пораціях відбуваються суттєві трансфор- мації, спрямовані на: • надання інноваторам максимального рів- ня свободи у розв’язанні творчих питань; • диверсифікацію потоків інформації все- редині фірми; • широкий розвиток експериментаторства; • толерантне сприйняття об’єктивних не- вдач інноваційної діяльності [6]. Окреслені організаційні трансформації у сфері управління, безсумнівно, важливі. У цілому вони спрямовані, по-перше, на ство- рення сприятливих умов для найповнішо- го розкриття творчого потенціалу кожного співробітника, а по-друге — на максималь- не використання зазначеного потенціалу в господарській діяльності підприємства. Однак, на нашу думку, вказані організа- ційні нововведення є необхідною, але не- достатньою умовою постійної активізації інноваційного процесу, оскільки вони не розв’язують питань накопичення інтелек- туального капіталу, володіння правами на службову інтелектуальну власність тощо. Щоб забезпечити постійну і поступаль- ну активізацію інноваційних процесів у сфері господарювання, необхідно сформу- вати і запровадити систему стимулювання інноваційної діяльності на підприємствах (далі — ССІД), яка складається з таких основних підсистем: • навчання і поповнення знань інновато- рів; • стимулювання інноваційної діяльності; • акумуляції і моніторингу результатів ін- телектуальної діяльності інноваторів; • створення «м’яких» внутрішньофірмових структур управління інноваційним про- цесом; • спільного володіння інтелектуальним продуктом. Підсистема 1. Постійне навчання і попо- внення знань інноваторів. Протягом усього періоду діяльності підприємства на ньому 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 триває перманентний процес навчання пер- соналу, насамперед інноваторів. Отже, по- стійний процес навчання стає неодмінним складником виробничої діяльності підпри- ємства, завдяки чому зростає інтелектуаль- ний капітал як окремого працівника, так і виробництва в цілому. Постійне зростання індивідуального і сукупного інтелектуаль- ного капіталу — гарантія високої конкурен- тоспроможності і в тактичній, і стратегіч- ній перспективі. Підсистема 2. Стимулювання інновацій- ної діяльності. На зростання інтелектуаль- ного капіталу суттєво впливає не тільки поповнення знань інноваторів, але й по- стійне інтелектуальне змагання між ними. Це означає, що протягом усього «життє- вого циклу» підприємства між інновато- рами та співробітниками, які претенду- ють на право називатися інноваційною елітою, відбувається змагання за найкра- щі результати інтелектуальної діяльнос- ті, яке організовує керівництво підприєм- ства за заздалегідь установленими прозо- рими правилами, що є незмінними впро- довж окремих періодів змагання. За його результатами переможці отримують відпо- відні матеріальні і моральні пільги. Варто зазначити, що трудове змагання (інтелек- туальне змагання як його різновид) не є анахронізмом адміністративно-командної системи, як це окреслюють деякі ринко- ві фундаменталісти. Його в тій чи іншій формі організовують на більшості передо- вих корпорацій світу, воно постійно вдо- сконалюється, набуваючи щораз ефектив- ніших форм. І це не випадково, бо саме під час змагання можуть цілком розкритися та розвинутися найкращі особисті якос- ті індивідуумів, що беруть у ньому участь. Змагання — не лише інструмент підви- щення показників тієї чи іншої діяльнос- ті, а й потужний важіль удосконалення ін- дивідуума, постійного «шліфування» його особистих якостей. Підсистема 3. Акумуляція і моніторинг результатів інтелектуальної діяльності ін- новаторів. Украй важливо не тільки акти- візувати інтелектуальну діяльність іннова- торів, але й сконцентрувати, проаналізува- ти і довести до стадії практичного застосу- вання її результати. Це особливо важливо тому, що, не доведені до стадії практич- ного застосування, результати інтелекту- альної діяльності самі по собі майже нічо- го не варті. Акумуляцію і моніторинг ре- зультатів інтелектуальної діяльності інно- ваторів найбільш раціонально проводити за допомогою формування банків ідей на підприємстві [7]. Створення такого бан- ку дає можливість сконцентрувати креа- тивний потенціал працівників підприєм- ства, відповідним чином структурувавши і перетворивши його на один із найефек- тивніших конкурентних ресурсів виробни- цтва. Крім цього, формування таких банків сприяє створенню інтелектуального конку- рентного середовища, де перемагає індиві- дуум, що отримав найкращі інтелектуальні результати. Підсистема 4. Створення «м’яких» внут- рішньофірмових структур управління інно- ваційним процесом. Крім наведених вище ознак (надання інноваторам максималь- ного рівня свободи; диверсифікація по- токів інформації; широкий розвиток екс- периментаторства; толерантне ставлення до об’єктивних проблем інноваційної ді- яльності), такі управлінські структури ха- рактеризуються широким застосуванням принципу регульованої приватної ініціа- тиви інноватора, який надає йому право в межах великих структур усередині під- приємства висувати і реалізовувати ідеї та інноваційні проекти, широко розвивати і використовувати творчу ініціативу спів- робітників, перетворюючи результати ін- телектуальної діяльності в завершені ін- новаційні продукти, готові до практичного застосування на виробництві [1]. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 41 Підсистема 5. Спільне володіння інте- лектуальним продуктом. Важливо не тіль- ки створити високоліквідний інноваційний продукт, але й забезпечити його ефектив- не використання в господарській діяльнос- ті. Саме на це спрямована система спіль- ного володіння таким продуктом, виробле- ним найманими інноваторами. Вона дає змогу розумно поєднати інтереси найма- ного інноватора і працедавця у сфері воло- діння службовою інтелектуальною власніс- тю, запобігти багатьом конфліктам, які мо- жуть виникнути між суб’єктами інновацій- ного процесу. Таким чином, формування й активне впровадження СМППРІД та ССІД умож- ливить використання креативного потенці- алу якнайширшого кола фахівців, перетво- ривши його на вагомий конкурентний ре- сурс. 1. Галиця І.О. Прикладна наука: індустріалізація та комерціалізація // Вісник НАН України. — 2003. — №6. — С. 20 –28. 2. Галиця І.О. Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах «економіки стресу» // Вісник НАН України. — 2007. — №11. — С. 32—37. 3. Законодавство України у сфері інноваційної діяль- ності: Збірник законодавчих актів. Офіц. вид. — К.: Парламентське вид-во, 2007. — 152 с. 4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. №285-р «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку системи ін фор- маційно-аналітичного забезпечення реалізації дер- жавної інноваційної політики та моніторингу ста- ну інноваційного розвитку економіки» // http:// zakon1.rada.gov.ua. 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 7.05. 2008 р. №439 «Про затвердження Державної ці- льової програми розвитку системи інформаційно- аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану ін но- ваційного розвитку економіки» // http://zakon1. rada.gov.ua. 6. Галиця І.О. Основні зміни у механізмах активіза- ції і використання творчого потенціалу спів ро біт- ників підприємств розвинутих країн наприкінці ХХ сто ліття // Вісник Донецького університету. Серія В «Економіка і право». –2005. — №1. — С. 66—71. 7. Галиця І.О. Створення банку ідей співробітників як конкурентний ресурс підприємства // Регіональна економіка. — 2005. — №1. — С. 66–75. І. Галиця, М. Шевченко, О. Галиця МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ Р е з ю м е Розглядаються особливості глобально-пост індуст- рі ального розвитку. Досліджено методичні основи системи моніторингу, прогнозування, планування і забезпечення реалізації інноваційної діяльності та головні засади механізму її функціонування. Ключові слова: управління інноваційним розвитком, глобально-постіндустріальний етап, якісний стрибок. I. Galytsia, M. Shevchenko, O. Galytsia MECHANISMS OF INNOVATION ACTIVITY MANAGEMENT IMPROVEMENT UNDER THE TERMS OF ECONOMIC INSTABILITY A b s t r a c t Peculiarities of the global post-industrial development are reviewed. Methodical fundamentals of the system for monitoring, forecasting, planning and provision of innovation activity implementation and main principles of its functioning mechanisms are reviewed. Keywords: innovation development management, global post-industrial stage, qualitative leap.

Механізми вдосконалення управління інноваційною діяльністю в умовах економічної нестабільності

Institution

Ähnliche Einträge