Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України

Наведено результати дослідження впливу інноваційної активності промислових підприємств на стан соціально-економічного розвитку регіонів, здійсненого за розробленою автором методикою. Проведено аналіз окремих складових інноваційної активності та соціально-економічного розвитку регіонів і виявлено їх...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Федулова, Л.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2006
Теми:	Інвестиційні та інноваційні процеси
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2731
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України / Л.І. Федулова // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 109-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859818029014056960
author	Федулова, Л.І.
author_facet	Федулова, Л.І.
citation_txt	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України / Л.І. Федулова // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 109-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Наведено результати дослідження впливу інноваційної активності промислових підприємств на стан соціально-економічного розвитку регіонів, здійсненого за розробленою автором методикою. Проведено аналіз окремих складових інноваційної активності та соціально-економічного розвитку регіонів і виявлено їх закономірності і тенденції. ---------- Приведены результаты исследования влияния инновационной активности промышленных предприятий на состояние социально-экономического развития регионов, осуществленного по разработанной автором методике. Проведен анализ отдельных составляющих инновационной активности и социально-экономического развития регионов и выявлены их закономерности и тенденции ---------- The findings of research of industrial enterprises’ innovative activities influence on socio-economic development of regions are presented. The research was made according to the methods developed by the author. The analysis of separate components of innovative activities and socio-economic development of regions is made, and their regularities and trends are discovered. ----------
first_indexed	2025-12-07T15:24:01Z
format	Article
fulltext	Л.І. Федулова ОЦІНКА ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Стратегія діяльності місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування України на сьогодні вимагає перетворення регіонів на активних суб’єктів економічних відносин і висуває нові вимоги до формування, оцінки та використання їх ресурсного потенціалу з метою забезпечення їхньої конкурентоспроможності на внутрішніх і міжнародних ринках товарів та інвестицій. Зусилля цих органів повинно бути направлено на: 1) створення економічних, організаційних та нормативно-правових передумов для реалізації основних принципів сталого розвитку регіонів; 2) підвищення рівня та умов життя населення; 3) зміцнення економічної інтеграції регіонів на основі максимально ефективного використання їхніх конкурентних переваг; 4) розбудову та модернізацію інфраструктури регіонального розвитку з метою підвищення інвестиційної привабливості регіонів, створення умов для запровадження інноваційних технологій та ін. Одним із головних ресурсних потенціалів є розвиток підприємництва, насамперед малого та середнього бізнесу, як одного з головних чинників соціально- економічного розвитку регіонів, підвищення рівня зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів [1,2]. У той же час процеси структурної перебудови, які проходять в Україні, не повинні обходити науково-промисловий потенціал регіонів, а стратегія інноваційного розвитку національної економіки повинна включати розвиток кожного окремого регіону. З цих позицій кожна область повинна мати свої пріоритетні напрями розвитку відповідно до стану власної науково-промислової бази, виходячи із потенціалу виробничих можливостей регіону, орієнтуючись на наявні ресурси та ринкові потреби. Звідси стратегічна мета регіональної інноваційної політики – створення сприятливого інноваційного середовища, що забезпечувало б перетворення наукових ідей та розробок у ринкові продукти міжнародного рівня, впровадження цих продуктів у важливі галузі економіки і соціальну сферу і, в кінцевому підсумку, забезпечення зростання соціально-економічного рівня регіону. При управлінні інноваційними процесами на регіональному рівні пріоритетну підтримку повинні мати підприємства, що мають власну базу для проведення дослідно-експериментальних та науково-технічних досліджень, відповідний кадровий потенціал і пов’язані із значними фінансовими затратами. Їх потрібно націлювати на випуск нової продукції і використання наявного потенціалу, а при необхідності підтримувати відповідні елементи інноваційної інфраструктури підприємств. До таких підприємств слід віднести, перш за все, ті, що зайняті виробництвом наукомісткої промислової продукції та послуг і вже мають певну ___________________________ © Федулова Любов Іванівна – доктор економічних наук, професор. Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ. ISSN 1562-109X ділову репутацію як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринку завдяки сучасній організації виробництва світового класу. У сучасній літературі і практиці існує багато доказів та переконань стосовно необхідності інноваційного розвитку регіонів, і особливо щодо ролі держави у створенні умов для його ефективного розвитку [3-5]. Але на даний момент відсутні науково обґрунтовані дослідження впливу інноваційної активності підприємств на соціально- економічний розвиток країни в цілому та регіонів зокрема. Пояснюється це багатьма причинами, однією з яких є відсутність відповідного методичного інструментарію, який би дозволив здійснювати постійні обслідування та аналіз поточних процесів для вироблення всебічно обгрунтованої державної регіональної політики соціально- економічного розвитку. Останнім часом у міжнародній та національній практиці управлінської діяльності широкого застосування для діагностики об'єктів управління набули рейтинги. Розробка системи оціночних показників визначається, перш за все, кінцевою метою дослідження та якісним змістом соціально-економічних явищ, що характеризують стан об'єктів управління. Поряд з визнаними і апробованими на практиці методами і методиками проведення рейтингової оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів у науковій літературі зустрічаються праці з викладенням результатів досліджень пошуку оригінальних (нетрадиційних) методів і методик [6-8]. Оцінка господарюючих суб’єктів залежить як від масштабів збалансованості їх виробничого процесу, так і від впливу на них зовнішнього середовища, що характеризується контрагентами, партнерами, конкурентами, станом економіки, нормативно-законодавчої бази, податкового клімату та інших факторів. Тому при прийнятті рішень недостатньо внутрішніх оцінок, і нерідко буває необхідна оцінка незалежних експертів. Таку роль у сучасному суспільстві відіграє система рейтингів, яка отримала розвиток із початку минулого століття, але особливо активно вона стала розвиватися в 70-х роках і поступово почала структуруватися як по регіональним, так і по галузевим ознакам [9]. Аналізуючи існуючу практику використання рейтингової оцінки та враховуючи мету здійснення порівняльної оцінки соціально- економічного розвитку регіонів із врахуванням інноваційної активності, нами була розроблена така методика і здійснені відповідні розрахунки та комплексний аналіз отриманих результатів. Метою здійснення порівняльної оцінки соціально- економічного розвитку регіонів є встановлення рейтингів на основі комплексної (інтегральної) оцінки регіонів із врахуванням впливу одного із важливих факторів – інноваційної активності промислових підприємств для проведення моніторингу і подальшого аналізу стану проблем у регіоні та прийняття відповідних управлінських рішень органами виконавчої влади та органами самоврядування. На першому етапі проводилося обґрунтування системи показників (індикаторів), за якими буде оцінюватись соціально-економічний розвиток регіону та інноваційна активність промислових підприємств, у результаті чого формувалися матриці вихідних даних (фрагменти таких даних лише за 2004 р. наведено в табл. 1-2). Слід зазначити, що вибір та обґрунтування вихідних показників діяльності регіонів та промислових підприємств повинен здійснюватись згідно теорії економічного та фінансового аналізу, цілей оцінки, потреб суб’єктів управління в аналітичній оцінці. Обов’язковою умовою проведення наукового дослідження має бути визначення та уточнення набору показників (індикаторів) для формування матриці вихідних параметрів за допомогою експертної оцінки. Особливо слід зазначити, що аналіз інноваційної діяльності на регіональному рівні вимагає вдосконалення методологічної бази, кількісної та якісної оцінки окремих складових інноваційного процесу. Таблиця 1. Матриця вихідних даних для оцінки інноваційної активності регіонів за 2004 р. № з/п Регіони К іл ьк іс ть п ід пр иє мс тв , щ о зд ій сн ю ва ли ін но ва ці йн у ді ял ьн іс ть В ит ра ти н а те хн ол ог іч ні ін но ва ці ї, ти с. г рн . К іл ьк іс ть п ід пр иє мс тв , щ о вп ро ва дж ув ал и ін но ва ці ї В пр ов ад ж ув ал и но ві те хн ол ог іч ні п ро ду кт и (п ро це си ) К іл ьк іс ть п ід пр иє мс тв , щ о ре ал із ов ув ал и ін но - ва ці йн у пр од ук ці ю Чи се ль ні ст ь ви на хі дн ик ів , а вт ор ів пр ом ис ло ви х зр аз кі в та ра цп ро по зи ці й О св оє но в ир об ни цт во ін но ва ці йн ої п ро ду кц ії, на йм ен ув ан ь 1 Автономна Республіка Крим 56 80354,9 38 90 290 988 356 2 Вінницька обл. 34 15395,8 28 33 324 1133 34 3 Волинська обл. 15 117376,8 8 12 150 228 12 4 Дніпропетровська обл. 75 144262,7 45 62 689 7041 92 5 Донецька обл. 92 996938,3 67 115 792 8066 151 6 Житомирська обл. 36 16688,6 29 31 348 728 89 7 Закарпатська обл. 37 8543,2 25 21 270 175 57 8 Запорізька обл. 34 206980,2 24 210 370 3169 101 9 Івано-Франківська обл. 44 50508,6 29 16 297 1070 118 10 Київська обл. 77 122149,7 42 45 387 407 117 11 Кіровоградська обл. 65 35108,8 49 40 260 530 56 12 Луганська обл. 52 97136,8 32 43 620 2372 34 13 Львівська обл. 58 64423,4 30 73 704 1464 182 14 Миколаївська обл. 44 268046,1 18 13 285 548 38 15 Одеська обл. 42 173521,5 25 29 388 1114 245 16 Полтавська обл. 41 80554,3 31 28 373 1371 108 17 Рівненська обл. 25 56410,3 17 9 260 332 84 18 Сумська обл. 17 72354,7 16 57 279 781 205 19 Тернопільська обл. 33 3250,7 23 13 253 520 403 20 Харківська обл. 20 776400,5 88 108 667 4448 191 21 Херсонська обл. 28 30569,6 19 12 225 405 72 22 Хмельницька обл. 23 10805,0 15 12 318 388 31 23 Черкаська обл. 29 108201,0 24 13 313 515 52 24 Чернівецька обл. 33 24651,8 19 8 222 350 75 25 Чернігівська обл. 29 125802,1 26 37 236 516 57 26 м. Київ 215 847984,2 189 596 518 3884 998 27 м. Севастополь 5 197,5 2 1 82 269 18 Таблиця 2. Матриця вихідних даних для комплексної оцінки соціально- економічного розвитку регіонів у 2004 р. № з/п Регіони В ал ов а до да на ва рт іс ть , м лн .гр н. Ін де кс и пр од ук ці ї пр ом ис ло во ст і, % Д ох од и на се ле нн я, мл н. г рн . С ер ед нь ом іс яч на за ро бі тн а пл ат а, гр н. За йн ят іс ть на се ле нн я, т ис . О бс яг п ос лу г, ре ал із о- ва ни х на се ле нн ю , мл н. гр н. Ін ве ст иц ії в ос но вн ий ка пі та л, м лн .г рн . П ря мі ін ве ст иц ії в ре гіо н, м лн . д ол . С Ш А (н а кі не ць р ок у) К іл ьк іс ть м ал их п ід пр иє мс тв 1 Автономна Республіка Крим 7309 128 10043 543 899,7 1380,8 2740 331,1 14197 2 Вінницька обл. 6167 112 8456 435 720,8 317,6 1155 65,8 7540 3 Волинська обл. 3512 123 4917 412 423,9 262,6 1064 97,7 4739 4 Дніпропетровська обл. 21311 110 21774 667 554,7 1409,8 5906 778,6 18960 5 Донецька обл. 30316 112 30015 712 2086,0 1367,4 7239 493,6 26020 6 Житомирська обл. 4201 119 6666 434 561,6 244,5 854 83,1 6019 7 Закарпатська обл. 4016 127 5496 479 537,8 279,9 1113 244,3 7554 8 Запорізька обл. 10177 119 12040 671 824,8 717,6 2745 489,6 10839 9 Івано-Франківська обл. 5544 111 6483 510 513,5 225,4 1589 120,9 7259 10 Київська обл. 8129 116 9503 592 764,4 1336,9 3547 511,5 8994 11 Кіровоградська обл. 4023 124 5359 455 444,5 214,7 1357 107,2 5450 12 Луганська обл. 9954 111 12814 596 1019,8 460,4 2941 148,9 10267 13 Львівська обл. 10547 109 14025 523 1057,0 1159,0 3634 350,1 16191 14 Миколаївська обл. 5337 115 6436 565 534,7 314,6 1963 75,6 7723 15 Одеська обл. 12792 97 12857 566 1039,4 1260,3 5137 507,3 14126 16 Полтавська обл. 8853 110 9139 560 670,3 366,0 2887 205,7 7559 17 Рівненська обл. 4053 115 5544 506 437,4 245,6 1937 71,5 4743 18 Сумська обл. 4822 108 6415 473 534,4 289,2 1102 132,3 5846 19 Тернопільська обл. 3098 102 4859 388 387,7 202,3 632 37,2 4292 20 Харківська обл. 14515 116 16536 569 1285,7 1376,3 5055 385,4 18124 21 Херсонська обл. 3799 98 5380 451 477,6 280,9 886 72,8 6182 22 Хмельницька обл. 4698 113 6850 419 573,6 280,6 1745 66,5 5833 23 Черкаська обл. 4665 112 6654 465 561,1 290,8 2408 122,9 5851 24 Чернівецька обл. 2539 106 4010 441 353,4 266,8 656 24,4 3881 25 Чернігівська обл. 4576 110 6136 438 506,1 217,3 1140 94,4 4961 26 м. Київ 43920 119 9393 967 1348,9 5780,2 3859 2684,1 47711 27 м. Севастополь 1724 126 1978 594 176,9 188,2 423 51,4 2537 махі 43920 128 30015 967 2086,0 5780,2 13859 2684,1 47711 У випадку, коли експертна оцінка не здійснюється, приймаємо вагові коефіцієнти рівнозначними. Одержані рейтингові оцінки розміщуються згідно ранжиру і визначається місце кожного регіону за результатами соціально-еконо- мічного розвитку. Чим вище значення оцінки, тим у кращому стані ( за даним критерієм ) знаходиться регіон. Результати розрахунку за даними процедурами наведено в табл. 3-4. Таблиця 3. Результати порівняльної оцінки інноваційної активності промислових підприємств регіонів України в 2000-2004 рр. Рейтингова оцінка інноваційної активності регіону Місце регіону Регіони (області) 2000 2001 2002 2003 2004 2000 2001 2002 2003 2004 Автономна Республіка Крим 0,6821 0,7989 0,7367 0,5819 0,6461 21 14 14 18 10 Вінницька 1,2663 0,7527 0,6861 0,9885 0,4879 9 16 17 7 16 Волинська 0,7316 0,7946 0,7255 0,4374 0,2394 17 15 15 25 25 Дніпропетровська 1,9849 1,4408 1,4126 1,2400 1.3141 2 4 3 6 4 Донецька 2,3293 2,2214 2,0105 1,9400 1.8347 1 1 2 2 2 Житомирська 1,0860 1,1057 0,7645 0,5966 0,5125 12 7 13 16 14 Закарпатська 0,3397 0,3074 0,2329 0,4553 0,4076 27 25 27 23 19 Запорізька 1,3787 0,8978 0,7677 0,7426 0,7622 7 11 12 10 7 Івано-Франківська 0,7271 0,5111 0,7219 0,5273 0,3348 19 19 16 19 24 Київська 1,0892 0,6880 1,3120 0,7210 0,6770 11 18 5 13 8 Кіровоградська 0,4627 0,5012 0,3822 0,6578 0,5273 24 20 26 14 12 Луганська 1,3738 1,2654 0,8909 0,9778 0,8956 8 5 10 8 6 Львівська 1,4438 1,0351 1,1658 1,6021 0,9864 5 10 6 3 5 Миколаївська 0,8759 1,0396 0,8057 0,5832 0,5132 15 9 11 17 13 Одеська 0,3905 0,2655 0,5426 0,7337 0,1249 26 26 21 11 26 Полтавська 1,2192 1,1138 1,0896 0,6495 0,6591 10 6 7 15 9 Рівненська 0,8149 0,4984 0,5272 0,7220 0,3766 16 21 22 12 20 Сумська 0,9439 0,7409 0,6364 1,3404 0,4506 13 17 19 5 17 Тернопільська 0,6846 0,4549 0,4489 0,8344 0,5551 20 23 24 9 11 Харківська 1,9018 1,9536 2,1400 1,4024 1,4869 3 2 1 4 3 Херсонська 0,4128 0,8956 0,3934 0,4102 0,3414 25 12 25 26 21 Хмельницька 0,6175 0,4769 0,4692 0,4499 0,4263 23 22 23 24 18 Черкаська 0,6496 0,3614 0,5607 0,4665 0,3360 22 24 20 22 23 Чернівецька 0,8794 0,8527 0,6514 0,4886 0,3464 14 13 18 21 22 Чернігівська 1,4136 0,0663 0,9306 0,5243 0,4938 6 8 9 20 15 м. Київ 1,6212 1,4807 1,4106 1,9702 2,3201 4 3 4 1 1 м. Севастополь 0,7260 0,1723 0,9690 0,1463 0,1127 18 27 8 27 27 Таблиця 4. Результати порівняльної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України за 2000-2004 рр. Рейтингова оцінка соціально- економічного розвитку регіону Місце регіону Регіони ( області ) 2000 2001 2002 2003 2004 2000 2001 2002 2003 2004 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Автономна Республіка Крим 1,2844 1,5556 1,2204 1,3455 1,5499 10 5 10 6 4 Вінницька 0,7592 1,5928 1,0201 1,1530 1,1053 27 4 16 13 18 Волинська 0,9376 1,1088 1,0154 1,0311 1,0947 25 16 17 25 19 Дніпропетровська 2,0448 1,7718 1,7316 1,5834 1,7358 3 3 3 3 3 Закінчення табл.4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Донецька 2,3817 2,1614 2,0355 2,0845 2,1080 2 2 2 2 2 Житомирська 1,0006 0,9811 0,9531 1,1788 1,1096 21 23 20 11 17 Закарпатська 1,0297 1,0494 1,0031 1,1494 1,1747 16 19 13 15 13 Запорізька 1,5707 1,2429 1,2261 1,3334 1,3623 5 10 8 7 6 Івано-Франківська 1,1469 1,1376 1,1054 1,1129 1,0919 12 14 12 17 20 Київська 1,1120 1,1776 1,1973 1,2905 1,2866 13 13 11 9 10 Кіровоградська 1,1019 1,0202 0,9401 1,0993 1,1274 14 21 25 18 16 Луганська 1,3604 1,3555 1,2209 1.2552 1,3057 8 9 9 10 9 Львівська 1,6905 1,4144 1,2955 1,3036 1,3437 4 8 7 8 8 Миколаївська 1,1011 1,1993 10571 1,0888 1,1509 15 12 15 19 15 Одеська 1,4423 1,5114 1,3673 1,3573 1,2807 7 6 5 5 11 Полтавська 1.0066 1,2299 1,3001 1,1200 1,1784 19 11 6 16 12 Рівненська 0,9044 0,9144 0,9421 1,0755 1,0870 26 26 24 21 21 Сумська 1.0015 1,0907 1,1004 1,0376 1,3507 20 17 14 24 7 Тернопільська 0.9141 1,1221 0,8782 1,1549 1,9389 24 15 27 12 27 Харківська 1,4670 1,4472 1,4940 1,4574 1,5213 6 7 4 4 5 Херсонська 0,9884 1,0705 0,9509 1,1495 0,9589 22 18 21 14 25 Хмельницька 1.0217 0,9873 0,9496 1,0383 1,0675 17 24 22 23 23 Черкаська 1,3153 0,9794 0,9888 1,0769 1,0867 9 25 19 20 22 Чернівецька 0,9748 0,8499 0,9272 1,0435 0,9738 23 27 26 22 24 Чернігівська 1.0178 0,9820 0,9483 0,9675 0,9461 18 22 23 27 26 м. Київ 2,8159 2,9773 2,7943 2,8344 2,8708 1 1 1 1 1 м. Севастополь 1,1577 1,0400 1,0137 0,9945 1,1681 11 20 18 26 14 Із методологічної точки зору при побудові підсумкового рейтингу рівнів соціально-економічного розвитку регіонів із врахуванням інноваційної активності промислових підприємств можливо досягти за допомогою одного з наступних прийомів: 1) побудови узагальнюючого рейтингу на основі показників двох блоків: загального рівня соціально-економічного розвитку регіонів та рівня ділової (підприємницької) активності; 2) проведення двох окремих порівняльних рейтингових оцінок (загального рівня соціально-економічного розвитку регіонів та рівня ділової (підприємницької) активності) з наступним узагальненням отриманих результатів (наприклад, з використанням методу суми місць); 3) використання методів факторного та кореляційно- регресійного аналізу; 4) використання економетричних методів аналізу рангових коефіцієнтів. У нашому дослідженні виявлення зв’язку між рівнем інноваційної активності та рівнем соціально- економічного розвитку регіону було здійснено за допомогою методу аналізу непараметричних рангових коефіцієнтів зв’язку. Слід зазначити, що серед непараметричних методів оцінки щільності зв’язку найбільше розповсюдження має ранговий коефі- цієнт Спірмена (ρ). Цей коефіцієнт може бути використаний для визначення щільності зв’язку як між кількісними, так і якісними величинами, але при умові, що їх значення можна упорядочити та проранжувати (провести рейтингування) або за ступенем зростання, або за ступенем падіння чинника. Коефіцієнт кореляції рангів (коефіцієнт Спірмена) розраховується за формулою , )1( 6 2 2    nn di p yx де di2 – квадрат різниці рангів; n – число спостережень. Коефіцієнт Спірмена може приймати будь-які значення в інтервалі (- 1; 1). Значення коефіцієнта кореляції вважається статистично помітним, якщо tp > tkp. У випадку наших розрахунків коефіцієнти кореляції рангів складали відповідно: у 2000 р. - 0,394; у 2001 р. – 0,510; у 2002 р. – 0,672; у 2003 р.– 0,6813 та у 2004 р. – 0,7216, що вказує на формування тенденції до впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів. Найбільший ступінь впливу в динаміці спостерігається у м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях, які постійно займають високі рейтинги як за показниками соціального економічного розвитку (табл. 3), так і за показниками інноваційної активності підприємств (табл. 4). Відсутність кореляційного зв’язку між досліджуваними факторами спостерігається нерівномірно за роками. Так, у 2000 р. низькі коефіцієнти рейтингової кореляції зафіксовані у Вінницькій, Одеській, Черкаській, Чернігівській областях та в АРК; у 2001 р. до названих областей додались Житомирська, Чернівецька та Чернігівська області; а у 2004 р. лише Тернопільська обл. та м. Севастополь мали низький вплив інноваційної активності на соціально- економічний розвиток. У свою чергу, дослідження показників інноваційного розвитку регіонів показали, що у 2003 р. найбільше витрачено власних коштів підприємств на інноваційну діяльність у Донецькій обл. – 557 млн. грн. В інтервалі витрат від 220 до 150 млн. грн. знаходяться Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Харківська області та м. Київ; від 100-150 млн. грн. – Луганська обл., від 50 до 100 млн. грн. – Київська, Полтавська, Сумська, Чернігівська області, від 25 до 50 млн. грн. – Львівська та Одеська обл., менше 5 млн. грн. – Івано-Франківська обл. та м. Севастополь (993 тис. грн.). У 2004 р. зберігалася та ж сама тенденція – найбільше власних коштів використовували підприємства Донецької обл. (933 млн. грн.), м. Києва (603 млн. грн.), Харківської обл. (378 млн. грн.), Запорізької обл. (197 млн. грн.), Миколаївської обл. (264 млн. грн.) та Черкаської обл. (102 млн. грн.); найменше – Закарпатської обл. (4 млн. грн.), АРК (2,7 млн. грн.), м. Севастополя (197 тис. грн.). Таким чином, у 2004 р. основним джерелом фінансування інноваційної діяльності, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств, частка яких у загальному обсязі фінансування становила 77,3%. Спостерігається тенденція щодо збільшення обсягів кредитування інноваційної діяльності. Так, у цілому по Україні отримали кредити 81 підприємство (6,0% інноваційно активних підприємств) проти 77 підприємств ( 5,1% ) у 2003 р. Сума кредиту становила 806,4 млн. грн., а частка у загальному обсязі фінансування інновацій – 17,8% (у 2003 р. – 551,1 млн. грн., або 18,0%). Майже всі регіони отримували кредити, окрім Закарпатської обл. та м. Севастополя. З державного бюджету отримали 16 із 27 регіонів, у тому числі Дніпропетровська обл. – 23 млн. грн., Запорізька – 8 млн. грн., Луганська – 8,5 млн. грн. та м. Київ – 12 млн. грн. Підтвердженням високої інноваційної активності регіонів є наявність та використання їх наукового потенціалу: майже дві третини загальної кількості наукових організацій розташовані в економічно розвинутих регіонах: 25,8 % у м. Києві; 15,5% – у Харківській обл.; 7,2% – у Дніпропетровській обл.; 6% у Львівській обл.; 5,5% – у Донецькій і 4,9% – в Одеській обл. У цілому по країні у 2004 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалося 1359 підприємств, або 13,7% їхньої кількості, тоді як у 2003 р. – 1496 (15,1%), а у 2002 р. – 1808 (18,0%). Із них кожне друге – витрачало кошти на продуктові інновації, 44,6% підприємств – на процесові інновації. В розрізі регіонів інноваційною діяльністю займалися в середньому 50 підприємств. Найбільш активними були м. Київ (215 підприємств) та Харківська обл. (120 підприємств). До найменш активних слід віднести м. Севастополь (5 підприємств), Сумську обл. (17 підприємств) та Волинську обл. (15 підприємств). Слід констатувати, що зберігається тенденція зменшення кількості використаних у виробництві раціоналізаторських пропозицій: у 2004 р. на підприємствах України їх використано на 3,4 % менше, ніж у 2003 р., на 13,1% менше, ніж у 2002 р. До того ж четверта частина загальної кількості використаних у 2004 р. раціоналізаторських пропозицій запроваджена на підприємствах Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Витрати на виробництво продукції (надання послуг), які здійснювались із використанням ОПІВ на підставі ліцензій, ліцензійних договорів або договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, у 2004 р. склали 1146,9 млн. грн. Понад третину загальної кількості витрат припадало на підприємства Київської обл., 25,6 % - Миколаївської. Обсяг реалізованої підприємствами України продукції, що виробле- на на основі використання об’єктів пра- ва інтелектуальної власності, становив 11375,3 млн. грн., з нього третина при- падає на підприємства Запорізької обл., 22,4% – Харківської. Аналіз статистичних даних соціально-економічного розвитку регіонів України спонукає до виокремлення найважливіших його особливостей. Як свідчать результати досліджень, спостерігається зростання обсягів валової доданої вартості як в цілому у вартісному виразі, так і в розрахунку на одну особу. Так, впродовж 1997–2003 рр. загальна оцінка валової доданої вартості (ВДВ) зросла в 1,3 раза і перевищила позначку 88,8 млрд. грн., що становило 1860 грн. у розрахунку на одну особу. Темп приросту ВДВ у 2004 р. становив 12,0 % відносно попереднього року. Серед регіонів за цим показником лідирують м. Київ та Донецька обл. Якщо говорити загалом про Київський регіон (об’єднано м. Київ та Київська обл.), то інші регіони суттєво поступаються за показниками економічного розвитку. Так, наприклад, вироблений столичними суб’єктами господарювання обсяг валової доданої вартості наприкінці 2003р. становив 9266,8 млн. грн. (10,4 % від загальнодержавного обсягу), що в розрахунку на одну особу становило понад 3,5 тис. грн., тобто практично у 2 рази. Інші економічно розвинуті регіони – Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області суттєво відстають від м. Києва і Донецької обл. за показниками загального соціально-економічного розвитку. Аутсайдерами цього процесу є Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Тернопільська області та м. Севастополь. Така регіональна стратифікація рівня економічного розвитку регіонів є відображенням галузевої структури та інших особливостей господарювання – з переважанням промислової, аграрної чи інфраструктурної складових їх економічного розвитку. Стосовно регіональної характеристики розвитку промисловості, то слід зауважити, що індекси обсягів випуску промислової продукції дають одночасно й очікувану та досить строкату, навіть парадоксальну, картину. Так, порівняно зі стовідсотковою базисною відзначкою 1990 р., м. Київ має найкращий показник промислового розвитку – 168% у 2004 р. (при загальнодержавному рівні 92%). Перевищення базисного рівня відмічається тільки у трьох регіонах – це Запорізька обл. (158%), Миколаївська обл. (116%), Одеська обл. (128%). За винятком Запорізької обл., інші із перелічених не вважаються промислово орієнтованими. На противагу ним, традиційно розвинуті у промисловій діяльності регіони не досягають рівня 1990 р. Перше місце за показником загального обсягу реалізованої промислової продукції займає Донецька обл. – 82784,4 млн. грн. (у розрахунку на одну особу – 17,4 тис. грн.), що визначає 25,4% загальнодержавного обсягу реалізованої продукції. Друге, третє і четверте місця Дніпропетровської, Запорізької та Луганської областей сприймаються з розумінням, і дещо незвичним є п’яте місце Полтавської обл. (показники останньої відповідно до кількісних даних представленого вище лідируючого Донбасу: 19413,6 млн. грн. – 12,1 тис. грн. – 5,9 %). Шосте місце за цими обома показниками займає м. Київ. Враховуючи більш ніж п’ятикратний розрив між першим і шостим місцями зазначених регіонів у частині показника загального обсягу реалізованої промислової продукції та фактично трикратний розрив цього показника в розрахунку на душу населення (а між першим та останніми, двадцять сьомими, місцями кратність дистанціювання вимірюється двозначними цифрами), вплив інноваційної активності регіонів на їх соціально-економічний розвиток видається все більш переконливим. Стосовно аналізу політики зайнятості та доходів населення у регіонах, то найкращі позиції у цьому відношенні займає м. Київ, де впродовж останніх трьох років зменшується і кількість безробітних, і їх “київська” питома вага у загальній кількості безробітних. Слідом за м. Києвом позитивну характеристику зайнятості демонструє м. Севастополь. Досить високий рівень зайнятості відмічається у регіонах, економіка яких має розвинуті промислове й промислово–аграрне виробництво (Одеська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська області). Найбільший рівень безробіття, за даними 2002–2004 рр., відмічається у Тернопільській, Чернівецькій та Рівненській областях. У 2004 р. були безробітними 7,9 % працездатних тернопільчан за внутрішньою методикою і 11,9 % за методикою Міжнародної організації праці. Безробіття в цих та інших регіонах поєднується зі значною трудовою міграцією населення за кордон. Столиця України також утримує першість за рівнем середньомісяч- ної зарплати працівників – 967,4 грн. у 2004 р. Наступний, другий у цьому переліку, показник Донецької області (711,5 грн.) на чверть поступається київському. Тернопільська область закриває перелік градації регіонів за рівнем доходів населення. Територіальне розшарування як за рівнем безробіття, так і за рівнем доходів досить помітне (так як і за вартістю життя в різних регіонах). Хоча загальний рівень життя у цілому по Україні та в регіональному розрізі поступово підвищується. Для скорочення масштабів і темпів структурних розшарувань механізми дер- жавного регулювання соціально-еконо- мічного розвитку регіонів та їх ресурсного забезпечення повинні засновуватися, перш за все, на врахуванні глибинних закономірностей, внутрішньої логіки розвитку інноваційної діяльності окремих регіонів. Це дозволить створити державну інноваційну політику більш тісно пов’язаною з об’єктивними процесами, що відбуваються в національній економіці. В якості організаційного ресурсу соціально- економічного розвитку повинні ефективніше застосовуватися організаційні форми, що створюються для реалізації науково-технічних та інноваційних пріоритетів. Їх стратегічна мета – забезпечувати ефективне розмежування (перерозподіл) повноважень стосовно використання інструментів інноваційної політики, тобто підкріпляти конкретні управлінські функції необхідними нормативно- правовими статусами і ресурсами. Упровадження розробленої методики в практичну діяльність дозволить органам виконавчої влади всіх рівнів та органам самоврядування отримувати оперативну аналітичну інформацію щодо реального соціально- економічного стану і приймати обгрунтовані управлінські рішення, направлені на забезпечення результативності виконання стратегії регіонального розвитку. Література 1. Регіональна політика і механізми її реалізації / За ред. акад. НАН України М.І. Долішнього. – К.: Наук. думка, 2003. – 504 с. 2. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / За ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України, 2005. – 498 с. 3. Бережна І. Удосконалення інноваційного механізму регіонального розвитку (за матеріалами АР Крим) // Регіональна економіка. – 2003. – №3. –С. 101-107. 4. Кукурудза І.І. Інноваційна діяльність в регіоні: стан, проблеми, перспективи// Вісник економічної науки України. – 2005. – № 1. – С. 67-70. 5. Шарко М.В. Державне регулювання інноваційних процесів // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 12. – С. 168-178. 6. Балабанов Г.В., Вишневський В.В. Територіальний соціально-економічний моніторинг в Україні. – К.: Нора-друк, 2001. – 58 с. 7. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування: Монографія. – К.: ІЕ НАН України, 2003. – 161 с. 8. Badania rynkowe i marketingowe. Praca zbiorowa pod redakcja Jozefy Kra- mer. – PWE. – Warszawa, 1994. – 330 с. 9. Карминский А.М. и др. Рейтинги в экономике: методология и практика. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 240 с.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2731
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:24:01Z
publishDate	2006
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Федулова, Л.І. 2009-02-17T10:56:24Z 2009-02-17T10:56:24Z 2006 Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України / Л.І. Федулова // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 109-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2731 Наведено результати дослідження впливу інноваційної активності промислових підприємств на стан соціально-економічного розвитку регіонів, здійсненого за розробленою автором методикою. Проведено аналіз окремих складових інноваційної активності та соціально-економічного розвитку регіонів і виявлено їх закономірності і тенденції. ---------- Приведены результаты исследования влияния инновационной активности промышленных предприятий на состояние социально-экономического развития регионов, осуществленного по разработанной автором методике. Проведен анализ отдельных составляющих инновационной активности и социально-экономического развития регионов и выявлены их закономерности и тенденции ---------- The findings of research of industrial enterprises’ innovative activities influence on socio-economic development of regions are presented. The research was made according to the methods developed by the author. The analysis of separate components of innovative activities and socio-economic development of regions is made, and their regularities and trends are discovered. ---------- uk Інститут економіки промисловості НАН України Інвестиційні та інноваційні процеси Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України Оценка влияния инновационной активности промышленных предприятий на социально-экономическое развитие регионов Украины Assessment of industrial enterprises’ innovative aсtivities influence on socio-economic development of regions in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України Федулова, Л.І. Інвестиційні та інноваційні процеси
title	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України
title_alt	Оценка влияния инновационной активности промышленных предприятий на социально-экономическое развитие регионов Украины Assessment of industrial enterprises’ innovative aсtivities influence on socio-economic development of regions in Ukraine
title_full	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України
title_fullStr	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України
title_full_unstemmed	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України
title_short	Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України
title_sort	оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів україни
topic	Інвестиційні та інноваційні процеси
topic_facet	Інвестиційні та інноваційні процеси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2731
work_keys_str_mv	AT fedulovalí ocínkavplivuínnovacíinoíaktivnostípromislovihpídpriêmstvnasocíalʹnoekonomíčniirozvitokregíonívukraíni AT fedulovalí ocenkavliâniâinnovacionnoiaktivnostipromyšlennyhpredpriâtiinasocialʹnoékonomičeskoerazvitieregionovukrainy AT fedulovalí assessmentofindustrialenterprisesinnovativeastivitiesinfluenceonsocioeconomicdevelopmentofregionsinukraine

Оцінка впливу інноваційної активності промислових підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України

Репозитарії

Схожі ресурси