Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27329 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту / А.Б. Добровольська // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 3. — К.: Академперіодика, 2010. — С. 61-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Добровольська, А.Б. 2011-10-02T07:11:52Z 2011-10-02T07:11:52Z 2010 Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту / А.Б. Добровольська // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 3. — К.: Академперіодика, 2010. — С. 61-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27329 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| spellingShingle |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту Добровольська, А.Б. |
| title_short |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| title_full |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| title_fullStr |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| title_full_unstemmed |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| title_sort |
інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту |
| author |
Добровольська, А.Б. |
| author_facet |
Добровольська, А.Б. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0077 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27329 |
| citation_txt |
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту / А.Б. Добровольська // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 3. — К.: Академперіодика, 2010. — С. 61-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dobrovolʹsʹkaab ínformacíiniiprostírproblemistanovlennânovoíâkostínacíonalʹnogorostu |
| first_indexed |
2025-11-26T00:57:42Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:57:42Z |
| _version_ |
1850601061452087296 |
| fulltext |
61
Перспективи світової економіки в ХХІ ст. визначаються характером пере хо -
ду країн до нового етапу розвитку виробничих сил – від індустріальної
стадії, де домінувало велике механізоване машинне виробництво, до пост -
індустріальної, де превалюють сфера послуг, наука, освіта і т. п., а еко но міч -
ну ефективність визначає використання висококваліфікованої праці, нових
знань, технологій і методів управління. На базі новітніх технологій (засо бів
зв’язку та комунікації, комп’ютерної обробки інформації), що уособлю ють
сучасний етап розвитку техносфери, розвинулась нова економіка, яка
істотно відрізняється від індустріальної. Вона вимагає нового бачення, но -
вих підходів і нових планів дії, передбачає наявність умов, що стимулювали
б окремих осіб і підприємства до створення наступного покоління знань,
технологій, бізнес-моделей і систем динамічного керування.
Постіндустріальний характер економіки – це якісна специфіка нового
ета пу цивілізаційного розвитку, оскільки перебудовуються і трансформу ють -
ся всі структурні елементи соціально-економічного устрою суспільства, усі
сис теми взаємодії між ними, орієнтири та рушійні сили соціальних про цесів,
їхні економічні та суспільні механізми, показники та способи виміру
ефективності.
Зміцнення суспільства стало залежним від виробництва нових знань,
їхньої ефективної передачі через системи вищої освіти й професійного
навчання, а також за допомогою інформаційно-комунікаційних техно -
логій. Відбулася справжня революція в інструментах, за допомогою яких
здійснюються створення, поширення та використання знань. Інтелек -
туаль ні здобутки, які впливають на всі сфери життя суспільства й всі стадії
еко номіч ного процесу, уже важко відокремити від продукту або послуги. У
центрі такої стратегії знаходиться система керування знаннями. Продук -
том цієї системи найчастіше стає надання послуг.
Сектор, пов’язаний з виробництвом знань, обробкою та розповсюд -
жен ням інформації, домінує в економіці найбільш розвинених країн.
Спосіб ви роб ництва та передачі їх, сама людина з її інтелектуальним
потенціалом визначає темпи економічного розвитку та науково-технічного
прогресу, є головним чинником розвитку постіндустріального суспільства,
його най ціннішим ресурсом. Відповідно, в орієнтованій на використанні
знань економіці людський потенціал, нові управлінські й маркетингові
техно логії, інформаційні системи стають пріоритетними напрямками ін -
вестицій.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР: ПРОБЛЕМИ
СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ ЯКОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОГО РОСТУ
А.Б. Добровольська,
с.н.с. Інституту світової
економіки та міжнародних
відносин НАН України
А.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКА
У сучасному суспільстві інтенсивний доступ до інформації чи знань
визначає моделі навчання, культурного самовираження та соціальної учас -
ті, надає можливості для розвитку, прискореного виходу з бідності й збе -
режен ня миру. Знання стали основною силою соціальної трансформації.
Відбулися глибокі зміни в соціальній структурі суспільства.
Постіндустріальна економіка як сфера виробництва інновацій та ін -
формації створила технологічну основу глобальної інтеграції. Удоскона -
лення технології комунікаційних мереж надало можливість упровадження
новітніх інформаційних розробок у повсякденне життя мільйонів людей,
стало потужним імпульсом глибоких змін у різноманітних сферах сус -
пільства.
Інтенсифікація зв’язків і взаємодій у сучасному світі стимулювала
якісний переворот у фундаменті суспільного виробництва, у способі
життя людей. Єдність господарських зв’язків, взаємозалежність політич -
них рі шень і процесів активізувала глобалізацію світової економіки, полі -
тики й культури.
Всесвітня інформаційна мережа, знищивши монополію на інфор мацію,
перетворила її користувачів із пасивних об’єктів інформування на активних
суб’єктів самостійного відбору та поширення інформації, ви значила пере -
ваги нового етапу (порівняно з інформтехнологіями 1960–80-х рр.) розвитку
інформаційно-комунікаційних технологій. Вона сприяє інтернаціоналізації
сучасного світу, усуненню стратифікації суспільства та індивідуалізації
пізнання; розцінюється як фактор демократизації, засіб досягнення сус -
пільного об’єднання та включення широких мас у єдиний соціальний
простір, передумова розвитку людського потенціалу та формування
конкурентних переваг.
Технологічні досягнення вплинули на формування нової соціально-
політичної культури, дали привід розглядати можливість постійної участі
громадян в оцінці проблем, поставлених перед суспільством, та визначені
необхідних суспільних змін. Електронні засоби комунікації розцінюються
як спосіб, що дозволяє підтримувати принципи прямої демократії та лиша -
єть ся ефективним інструментом реалізації зворотного зв’язку та забез -
печення безперервної масової участі у політичному процесі, підвищує
рівень гро мад ської та політичної активності й інформованості мас.
Процеси гло балізації помітно активізували всесвітні громадські організації
та рухи, що наряду з транснаціональними корпораціями увійшли в число
вагомих суб’єктів планетарної політики.
У контексті побудови суспільства, об’єднаного за допомогою засобів
глобального зв’язку, інформаційно-комунікаційна революція знайшла
своє відображення в процесах інноваційного вдосконалення державного
уп рав ління за рахунок впровадження моделі електронного уряду. Засто -
сування інформаційних мереж в урядовій інфраструктурі країн третьої
цивілізаційної хвилі стало визначальним для оптимізації державного
управління.
62
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту
Широке використання сучасних телекомунікаційних технологій змі -
нило принципи та форми політичної організації на планетарному просторі.
Взаємодія значної кількості груп, організацій та рухів на основі інформа -
ційних мереж, що забезпечує достатню ступінь узгодженості їхніх дій, дала
привід говорити про виникнення "глобального громадянського суспіль -
ства", основними елементами структури якого є некомерційні організації.
У той же час на глобальному рівні зберігається значний дисбаланс
впливу на політику та економіку на користь інтересів великого бізнесу.
Застосування – за принципом мережної організації – інформаційних тех -
но логій в організаційно-технічному забезпечені діяльності корпоративно-
фінансових структур підвищило вплив цих структур у глобальному еко -
номічному просторі та посилило тенденції фінансової глобалізації.
Сучасні технології зв’язку стали імпульсом нової якості розвитку, ство -
рили передумову об’єднання людства в межах глобального інформаційного
простору. А новітні інформаційно-комунікаційні технології значно поси -
лили потенціальний зовнішній вплив на економічне, соціальне, культурне
та політичне життя суспільства.
Фінансове, економічне та інформаційне об’єднання сучасного світу
су про воджує соціально-культурна трансформація. Вихід промислової
діяльності та відповідних економічних структур за межі національної
держави вплинув на структуру сучасного суспільства, змінивши його
соціальні схеми. Суспільство стає дедалі відкритішим і динамічнішим.
В умовах глобалізації потужні потоки інформації та новітні технології
засобів зв’язку ущільнюють інформаційне середовище. Вони сприяють
прискореному переміщенню символів, знань, зразків поведінки від одного
суспільства до іншого, служать джерелом стандартизації пропозиції,
уніфікації потреб споживачів.
Максимізація економічної, науково-технічної та культурної взаємодії,
підтягування країн "запізнілої" індустріалізації до виробничих та спо живчих
стандартів світового економічного авангарду неминуче супро вод жується як
всесвітньою господарською, так і культурною інтеграцією, не залежно від їх
цивілізаційної приналежності та рівня розвитку. Інфор маційно-ко му -
нікаційна революція, примноживши канали, форми та спо соби поширення
стандартів техногенної цивілізації, прискорює її експансію.
Завдяки різкому збільшенню потоків інформації при якісному поси -
ленні ролі нечисленних глобальних медіа-імперій, що монопольно пану -
ють на інформаційних ринках, нечувано збільшилися можливості контро -
лю та цілеспрямованої обробки масової свідомості через засоби масової
інформації та інші за соби комунікації. Багато в чому дискредитовано і
деваль вовано в минулому звичні для величезних мас людей цінності,
способи самоідентифікації, стан дарти життя.
Окрім проблеми взаємодії і взаємозалежності національних співтова -
риств глобалізація по-новому поставила питання ідентичності. Як ніколи
раніше проявляється вплив інформаційних потоків, що розмивають саму
63
А.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКА
індивідуальність. Самоідентифікація особистості усе більшою мірою орієн -
тується не на стійкі культурні моделі (національно-цивілізаційний вибір,
етнічну, конфесійну, соціальну і т. п. приналежність), а на моделі віртуальні.
Взаємозв’язок мінливості і стійкості спрямовує вектор соціокультурної
динаміки сучасності, що характеризує глобальне суспільство, в напрямок
ерозії цінностей національної держави. Підключення до процесів іннова -
ційного розвитку стало тим фактором, що зламує традиційні культурні
змісти та моделі поведінки на основах запозичення (часто поверхневого)
західного досвіду, призводить до кризової трансформації національно-
циві лізаційної ідентичності суспільства. Відповідно небувалу актуальність
здобуває відродження в країнах наздоганяючого розвитку стійких
цінностей – етнічних, конфесійних, реконструювання власних передісто -
рії й ідентичності.
Універсалізація побуту й стандартів споживання підсилює прагнення
національного співтовариства зберегти й підтримати пізнаване обличчя –
носій унікального культурного досвіду. Відкритий простір інформації й
комунікацій розширює можливості участі в такому досвіді. Ці можливості
успішно використовують найчастіше не найпривабливіші (з погляду ба гат -
ства культурної спадщини) країни, де цілеспрямовано підтримують образи
національної культурної самобутності, заробляючи іміджевий капітал і на
новітніх інформаційних технологіях, і на етнокультурних традиціях.
Сучасні інформаційні технології сприяють, з одного боку, інтенси -
фікації міжкультурних взаємодій, з іншого – подальшій фрагментації й
диверсифікованості культур, що становить зворотний бік глобалізації та
результатом чого є висування на передній план національних, релігійних,
соціокультурних, політико-культурних та інших розходжень.
Електронні засоби комунікації створюють особливі форми прямого
міжперсонального спілкування поза посередництвом соціальних і політич -
них утворень, а це сприяє роздрібненню суспільства. Колишні форми
соціально-класової та етно-національної солідарності розпадаються.
Поглиблюється плюралізація позицій, інтересів і поглядів людей.
Розмежування на основі географічної фрагментації фізичного простору
доповнилось розмежуванням на основі плюралізації віртуального просто -
ру, що стало засобом самоізоляції сучасної людини.
Телекомунікаційні технології у поєднанні з сучасними гуманітарними
технологіями надають широку можливість маніпулювання способом
пізнання, формування суспільних цінностей та впливу на масову сві -
домість у світовому масштабі, і відповідно виступають вагомим чинником
політики та геополітичної конкуренції. Електронні мас-медіа перетво -
рилися на могутнє знаряддя інформаційного тиску та політичного впливу
на громадську свідомість. Вони не тільки формують суспільну думку, але й
безпосередньо впливають на прийняття політичних рішень. В умовах гло -
ба лізації засоби масової інформації активно використовуються постінду -
стрі альним світом для формування стійких позицій на світовій арені.
64
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту
Інформаційно-телекомунікаційна революція зробила неефектив ни ми,
неспроможними традиційні методи й засоби пропаганди й контр про па ган -
ди. В умовах глобального інформаційного простору на зміну тради ційним
формам масованої ідеологічної пропаганди приходять глибоко розроблені,
ба гато рівневі й диверсифіковані РR-технології, що справляють вплив не
тіль ки на раціональному, але й, насамперед, на емоційно-пси хологічному,
підсвідомому, ірраціональному рівнях. На новітніх техно логіях, здатних
мані пулювати свідомістю найширших верств населення, руйнувати тради -
цій ні та створювати нові форми, засоби й механізми іден ти фікації осо бис -
тості, колективу, нації, базується сучасна інформаційно-ідеологічна зброя.
В епоху усе більшого удосконалення інформаційно-телекомуніка цій -
них технологій, коли незмірно зросло значення так званої символічної ко -
мунікації, сам по собі об’єкт іміджу може не мати особливого значення.
При цьому, як правило, значимість здобувають не стільки реальні дії окре -
мо взятої людини, колективу, організації, держави, скільки те, як вони
оцінюються й сприймаються, у якому контексті вони подаються тощо.
Новітні технології інформують аудиторію, маніпулюючи її свідомістю,
трактують інформацію на користь зацікавлених сторін.
Розвиток техносфери призвів до появи штучного середовища життє -
діяль ності людини, подеколи агресивного щодо духовної культури. Роз -
повсюдження інформаційних технологій посилює культурний взаємо -
вплив, знижує потенціал саморегуляції особистості, виступає передумовою
маніпулювання свідомістю у планетарному масштабі. Технології масової
комунікації розширюють можливість ідеологічного впливу та формування
суспільних настроїв, стають передумовою виникнення нових форм кон -
тролю особи й суспільства.
Однак оцінка наслідків глобалізації інформаційного простору не є од -
но значною. Вона відображає розшарування країн світу як за кількісним,
так і за якісним впливом процесу включення у всесвітній інформаційний
простір, що поширюється і на економічну, і на соціокультурну сферу.
Об’єктивну тенденцію глобалізації інформаційної сфери, що забезпечує
вільний рух інформаційних потоків, в умовах наростання взаємозв’язку та
взаємозалежності окремих націй, народів та країн і гегемонії світових
лідерів супроводжує порушення балансу інформаційного обміну. Вивіль -
нений розвитком техносфери потенціал глобалізації проявляється в
економічній, політичній, культурній уніфікації, що супроводжує глобальну
експансію країн третьої цивілізаційної хвилі. Формується нова глобальна
ієрархія з постіндустріальним центром і периферією, розрив між якими
дедалі збільшується, а місце залежить від ступеня опанування надбань
постіндустріальної економіки.
Географічне поширення інформаційно-комунікаційного сектора в
його екстенсивному розвитку породжує штучне прищеплення постінду -
стріальних надбань розвитку суспільствам, що перебувають на стадії як
індустріального, так і аграрного розвитку. У процесі зіткнення трьох
65
А.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКА
цивілізаційних хвиль відбувається глобальне нашарування окремих ознак
ін формаційного суспільства. Проте цей вплив має скоріше кількісний (по -
ши рення технологій), ніж якісний (соціальна та економічна трансфор -
мація) характер. Рівень трансформаційного впливу світової інформаційної
структури на окремі країни та регіони визначає ступінь їхнього включення
у систему суспільних відносин даного соціуму, зокрема, відносин еко но -
мічних, коли вага накопичених суто кількісних нагромаджень окремих
інно ва цій змінює співвідношення на користь якісних зрушень.
Україна зробилася заручником глобалізаційного процесу, коли поши -
рення новітніх технологій інформаційного суспільства відбувається під
тис ком прагматизму, притаманного екстенсивно-індустріальній стадії
розвитку національної економіки. Процес її входження в глобальний ін -
фор маційний простір протікає досить пасивно, як реакція на історичний
виклик країн третьої цивілізаційної хвилі, і супроводжується викорис -
танням лише окремих компонент та технологічних рішень з арсеналу засо -
бів інформаційного суспільства.
Попри те, що стрімкий розвиток технологій і впровадження нових
технологічних рішень радикально змінив інформаційний ландшафт краї-
ни, його сегментація з технологічної, соціально-економічної та політи ко-
ідеологічної точок зору є противагою потребі консолідації націо нальної
держави. Сучасний стан національного інформаційного простору
характеризує створення слабко взаємозв’язаних по горизонталі та верти -
калі галузевих, регіональних та низових підсистем, а це відображає відсут -
ність його єдності. Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів уне -
можлив лює їх становлення як визначального чинника соціально-еко -
номіч ного росту. Нерозвиненість інформаційної складової державного
управління залишає на малоефективному рівні комунікаційні зв’язки між
державною владою та суспільством. Застосування окремих рішень інфор -
маційних технологій (попри наявність певного наукового та виробничого
потенціалу) є неефективним щодо обсягу капіталовкладень.
Обсяг і якість змістовного наповнення національного інформаційного
простору свідчить про все більше відчуження між публічною інформацією,
раціональним знанням і державною політико-правовою інформацією. На
відміну від загальносвітових тенденцій інформаційного перевантаження
споживачів в Україні переважає інформаційна інфляція на основі макси -
мізації кількісного обсягу інформації та штучного скорочення наукового,
раціонального та змістовного знання.
Мінімізація змістовного наповнення, примітивізація змісту інформа -
ційних повідомлень, незначний обсяг і низька якість знання в загальному
обсязі інформації, що отримує споживач, призводить до обмеження поін -
фор мованості населення, негативно відображається на дієздатності та
ефективності отриманого знання, на можливості його застосування, а від -
по відно і на спроможності суспільства впливати на владу та брати активну
участь у політичному житті країни. На противагу політичної насиченості
66
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту
інформаційного простору спостерігається правова і юридична безгра мот -
ність і безпорадність населення.
На відміну від європейських тенденцій, де ідеологічна функція ЗМІ
ево лю ціонувала в технологічно-економічну як критичний компонент
інформаційної економіки і, відповідно, інформаційного суспільства, в
Україні встановлення контролю над інформаційною сферою (на що
зокрема спрямована система ліцензування) використовується владними
структурами як засіб самозбереження. Потенційно небезпечною стає
кон цен трація засобів масової інформації у руках невеликої групи влас -
ників, що породжує можливість впливу на суспільну думку, особливо в
тракту ванні загально значимих подій. Таким чином, одним з об’єктів за -
грози є ма ніпу лювання свідомістю через формування моральних і на ці -
ональних цін нісних орієнтирів, а також руйнування моральних підвалин
суспільства.
У той же час національні мас-медіа іноді демонструють соціальну
безвідповідальність, обслуговуючи не стільки суспільні, скільки вузько
групові корпоративні інтереси. Змістовне забезпечення інформаційних ме -
реж формується під впливом переваг інформаційних стратегій та суб’єк -
тив них критеріїв їхніх власників (що зокрема сприяло упровадженню у
суспільну свідомість міфічного протистояння між сходом та заходом кра ї -
ни). Зацікавленість власників ЗМІ за суб’єктивними критеріями визначає
ступінь важливості фактів і статус особи чи організації, інтерпретує дій -
сність, створюючи псевдореальність. Негативізм відтворення реальності та
висвітлення політичних процесів та їх учасників спричинює цинізм і
політичну апатію суспільства.
Розходження між декларованими ідеалами, створеним іміджем і реаль -
ністю підвищує вразливість до зовнішньої ідеологічної експансії. А від сут -
ність довгострокової національної інформаційної стратегії та політики
стоїть на заваді формуванню мобілізуючого, цілісного, єдиного інформа -
цій ного простору, а також впровадження в нього національної ідеї, що
об’єд нуватиме суспільство.
Держава не в змозі контролювати інформаційний простір на основі
інфраструктурного управління. Недостатність політичної волі та інвести -
цій них ресурсів для підтягування національної інформаційної системи до
рівня глобально домінуючих систем не дозволяє їй витримувати натиск з
боку глобальних інформаційних мереж. Тому майже 2/3 націо наль ного
інформаційного простору охоплено інформаційним потоком крупних
геополітичних центрів світу.
Проблема самоідентифікації та формування власного іміджу для
України стоїть надзвичайно гостро з моменту набуття незалежності. Ви -
йшо вши зі сфери ідеології та відмовившись від інформаційної політики,
держава віддала її на відкуп ринковій стихії. Стихійний процес формування
інформаційного поля України стає потенційно небезпечним як з точки
зору зовнішньополітичних чинників щодо її позитивного сприйняття
67
А.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКА
світовим співтовариством, так і з точки зору погіршення стану соціально-
психологічного середовища в країні, що підіймає проблему екології
інформаційного простору до рівня питань національної безпеки.
Відсутність на державному рівні адекватної політики в галузі культури
та інформації, яка пропагує позитивні національні символи, веде до
уніфікації ціннісних орієнтирів споживачів інформації, примітивізації та
стереотипізації суспільної свідомості, підміні національних ідеалів вірту -
аль ними. Відповідно актуальним завданням стає створення адекватного
обра зу держави та його інтенсивне просування в глобальному інформа цій -
ному просторі; формування почуття самоповаги громадян та поваги до
кра їни, де вони проживають.
Необхідно вважати, що найважливішою складовою позитивного об -
разу країни залишається динаміка якості життя. Ключовою складовою тут
є оцінка особистого майбутнього в контексті перспектив розвитку країни.
У той же час на формування позитивного сприйняття України, як усе -
редині самого національного співтовариства, так і за його межами,
негативно впли ває насамперед рівень соціального самопочуття націо -
нального співтова рис тва. Потенціал росту якості життя, включаючи
високий рівень нагромад ження в країні інтелектуального капіталу, багата
культурна спадщина, унікаль не природне середовище використовуються
більш ніж неефективно.
Серйозними перешкодами залишаються слабка сприйнятливість соці -
альних інститутів до стратегій інноваційного розвитку, низький рівень
довіри, що викликає труднощі втілення індивідуального творчого досвіду в
макросоціальні стратегії розвитку держави. Розрив між ресурсним потен -
ціалом України і якістю життя її населення підкріплюється соці альною
диференціацією та бідністю. У підсумку надлишкова нерівність і супутні їй
соціальні проблеми підтримують інерцію негативного бачення перспектив
подальшого розвитку. Оцінка особистого майбутнього в кон тексті пер -
спектив розвитку країни стає усе більше негативною.
У зв’язку із зазначеним вище постає питання про суб’єкти іннова цій -
ного розвитку на надіндивідуальному рівні, про необхідність створення та
підтримки інституційного середовища, соціальних і економічних умов,
сприятливих для розвитку креативних практик. Мова йде не стільки про
художню творчість, що може стати "візитною карткою" країни за умови
створення нових значимих образів і форм, скільки про розвиток інно ва -
ційної економіки, наукового потенціалу й, головне, різних форм со ці -
альної творчості.
Коли обсяг і якість потоку інформації, змістовне наповнення інформа -
цій ного простору залежить від інституційної структури самого сус пільства і
водночас є критичним елементом інфраструктури, дії уряду і дер жа ви при
розробці інформаційної політики мають визначатися стра тегіч ним напря -
мом формування інформаційної економіки, впровад женням принципів,
механізмів, культури, системи та структурних елементів іннова ційного
68
Інформаційний простір: проблеми становлення нової якості національного росту
суспільства. Вони вимагають ствердження національних ціннісних орієн ти -
рів, духовних і моральних підвалин, що сприяли б об’єднанню креатив ного
потенціалу українського суспільства навколо духовних цілей і цінностей,
відродженню багатих та оригінальних традицій української культури.
Розбудова в Україні інноваційного суспільства, що базується на
концепції безперервного навчання протягом всього життя, має поєднати
співтовариства вчених, дослідників, інженерів і техніків, дослідницькі
мережі, а також фірми, залучені в процес дослідження й виробництва висо -
ко технологічних товарів і послуг. Це сприятиме створенню національної
інноваційно-виробничої системи, інтегрованої в міжнародні мережі з ви -
роб ництва, поширення, використання й захисту знань. Наявні в такому
суспільстві засоби комунікацій та інформаційні технології забезпечать ши -
рокий доступ до гуманітарних знань. Знання використовуватимуться як
для надання можливостей щодо збагачення індивідуумів у культурному та
матеріальному плані, так і для будівництва стійкого суспільства. При цьому
доцільно пам’ятати, що для стійкого росту необхідно розвивати науко -
місткий сектор економіки. У той же час сама наука є соціальною кон струк -
цією – те, як вона впливає на суспільство, визначається через державну
політику в галузі науки й технологій, а також через соціальні й інституціо -
нальні механізми організації дослідницької роботи.
Суспільство, засноване на знаннях, стає найбільш перспективною мо -
деллю соціального й господарського розвитку. Викликана глобалізацією
зміна парадигми розвитку світової економіки приводить до безпрецеден -
тного зростання значення науки й освіти для суспільного прогресу. Ріст
економіки, заснованої на знаннях, створює величезні можливості і для
країн, що здійснюють перехід від централізованих форм організації еко -
номіки до ринкових. Однак в умовах стрімко змінюваної й висококонку -
рентної глобальної економіки для реалізації цих можливостей важливо
виробити послідовну та багатогранну загальнонаціональну стратегію, що
поєднує зусилля приватних корпорацій, малого й середнього біз несу,
викладачів, учених, винахідників, громадських організацій, засобів
масової інформації.
У сучасних умовах, коли майже зникає межа між внутрішньою та
зовнішньою політикою, укріплення державності, формування націо -
нальної ідентичності та державної ідеології знаходить своє відображення у
міжнародних позиціях країни. Відповідно, розвиток науково-технічної,
освітньої та культурної політики має сприяти підвищенню зовнішньо по лі -
тичної конкурентоспроможності країни, її просуванню на достойне місце в
архітектурі міжнародних відносин майбутнього. З огляду на підвищення
зовнішніх впливів, держава має не стільки адаптуватися до нової ситуації,
скільки, по-перше, мінімізувати потенційні ризики та збитки щодо без -
пеки соціально-економічних і стратегічних інтересів, а, по-друге, знайти
можливі переваги та використати їх на свою користь.
69
А.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКА
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мировая экономика: прогноз до 2020 года / Под ред. А.А. Дынкина. – М. : Магистр,
2007. – 429 с.
2. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. Знание, богатство и сила на пороге XXI века. – М.,
2002. – 550 с.
3. Building Knowledge Economies: Opportunities and Challenges for EU Accession Countri -
es. – N. Y., 2002.
4. Dunning J. Regions, Globalization and the Knowledge Economy // Regions, Globalization,
and the Knowledge-Based Economy. – Oxford, 2000. – P. 8–10.
5. Ibidem. Communication: From Information Society to Knowledge Societies // UNESCO.
The New Courier. – 2003. – № 3, October.
6. Nye J. Soft Power. The Means to Success in World Politics. – N. Y., 2004.
7. Sustainable Development and the New Economy // OECD Forum – 2001. – Paris, 2001.
8. Ohmae K. The Invisible Continent // Four Strategic Imperatives of the New Economy. –
N. Y., 2000. – P. 227–231.
9. http://dialogs.org.ua/project_ua.
70
|