Виступ учасника зборів

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2010
Main Author: Шемшученко, Ю.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27403
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Виступ учасника зборів / Ю.С. Шемшученко // Вісн. НАН України. — 2010. — N 7. — С. 44-46. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859705908536279040
author Шемшученко, Ю.С.
author_facet Шемшученко, Ю.С.
citation_txt Виступ учасника зборів / Ю.С. Шемшученко // Вісн. НАН України. — 2010. — N 7. — С. 44-46. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
first_indexed 2025-12-01T02:52:45Z
format Article
fulltext 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 лектуючих зі сплавів власного цирконію можливе за рахунок організації їх виробни- цтва на вітчизняних підприємствах: ДНВП «Цирконій» (м. Дніпродзержинськ), Дні- пропетровський трубний завод, Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе. Розроблено конструкцію поглинальних вставок для сухих сховищ відпрацьовано- го ядерного палива на ЗАЕС. Зараз триває робота над створенням концепції нових ядерних джерел енергії — реакторів 4-го покоління, що мають високий рівень са- мозахисту. Міжнародною спільнотою для опрацювання відібрано шість реакторних типів: • швидкі реактори з натрієвим теплоно- сієм; • швидкі реактори зі свинцевим (або ев- тектика свинець-вісмут) теплоносієм; • швидкі реактори з газовим теплоносієм; • високотемпературні реактори з газовим охолодженням; • швидкі або теплові реактори з водоізо- критичними параметрами; • реактори на теплових чи проміжних ней- тронах із розплавами солей. У НАН України вчені займаються про- ектуванням нових перспективних реак- торів: • джерела нейтронів, що ґрунтується на підкритичній збірці, якою керує ліній- ний прискорювач електронів, — прообра- зу безпечного, екологічно чистого ядер- ного реактора майбутнього; • високотемпературного газоохлоджувано- го реактора (актуального з погляду мож- ливості напрацювання водню); • швидкого рідкосольового реактора; • швидкого реактора, який працює в ре- жимі хвилі ядерного горіння (реактор Феоктистова–Тейлора); • енергетичних термоядерних установок. Особливе значення має перехід до під- критичних ядерних енергетичних систем із провідною роллю прискорювача, який ви- ключає можливість розвитку некерованої ланцюгової реакції поділу ядер, оскільки вона повністю припиняється із завершен- ням роботи прискорювача. НАН України спільно з Мінпаливенер- го та ДП НАЕК України визначила і за- пропонувала як головних проектуваль ни- ків АЕС інститути, які мають вагомі нау- ково-технічні розробки в ядерній енерге- тиці. Для успішного виконання складних зав- дань ядерної енергетики і радіаційних тех- нологій украй необхідне створення в струк- турі Кабінету Міністрів України централь- ного органу виконавчої влади на кшталт Державного комітету з ядерної енергетики та атомної промисловості. Ю.С. ШЕМШУЧЕНКО, академік НАН України, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Д екларація про Державний суверенітет і чинна Конституція України вперше в історії нашої країни закріпили положення про те, що Україна є суверенною, демокра- тичною і правовою державою. Але це скорі- ше ідеал, ніж об’єктивна реальність. Як зазначав ще давньогрецький мисли- тель Платон, не існує перспективи у тієї держави, «де закон не має сили і знахо- диться під будь-чиєю владою». Щось по- дібне ми маємо зараз в Україні. Правовий нігілізм взяв гору над верховенством пра- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 45 ва. Конституція і закон втратили своє ви- соке призначення, законність поступилася місцем політичній та олігархічно-груповій доцільності. Злочинність і корупція набули масштабів національного лиха. За роки не- залежності від рук убивць загинуло близь- ко 80 тис. чоловік, а понад 10 млн громадян стали жертвами злочинів. З обранням Президента України В.Ф. Яну- ковича намітилися тенденції до наведення правопорядку в країні, але це складний і тривалий процес. Він вимагає об’єднання зусиль суспільства і держави з метою вдо- сконалення правового регулювання сус- пільних відносин, підвищення правосвідо- мості і правової культури громадян. Треба повернути законові реальну силу, забезпе- чити його неухильне виконання. Чимало тут залежить від юридичної на- уки. Йдеться, зокрема, про посилення її науково-прогностичної функції у розвитку процесів державо- і правотворення. У цьо- му зв’язку науковцями нашого інституту сформульовано низку пропозицій, спрямо- ваних на забезпечення наукового обґрун- тування конституційної, адміністративної, судово-правової, муніципальної та інших реформ, а також на вирішення нагальних організаційно-правових проблем наукової діяльності. З останніх виділяється, зокре- ма, проблема права інтелектуальної влас- ності. Відомо, що кількість винахідників і раціоналізаторів в Україні за роки неза- лежності скоротилася більше ніж у 20 ра- зів, а промислові підприємства використо- вують у 8 разів менше винаходів. Зате ста- більно зростає кількість злочинів та інших правопорушень у сфері авторського пра- ва. Особливо це стосується адміністратив- них правопорушень, пов’язаних із незакон- ним розповсюдженням примірників ауді- овізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних тощо. Слід зазначити, що в галузі інтелекту- альної власності у нас 10 спеціалізованих законів (про авторські права, про патенти та ін.), а також близько 100 підзаконних ак- тів. Але цей масив є внутрішньо супереч- ливим і не узгодженим із новим Цивільним кодексом України та відповідними міжна- родними актами. У нашому законодавстві немає поняття «інноваційної діяльності», не виписана чітко система правової охоро- ни інтелектуальної власності. Все це свід- чить про назрілу потребу кодифікації зако- нодавства у цій сфері шляхом прийняття системоутворювального Кодексу про інте- лектуальну власність. Ще одна проблема стосується наукової діяльності. Як відомо, головним актом тут є Закон України 1998 року «Про наукову і науково-технічну діяльність», який уже не у всьому відповідає сучасним проблемам. Його намагаються підправити методом ла- тання дір і не завжди вдало. Останнім ча- сом, правда, у Верховній Раді підготовлена нова редакція цього закону. Дискутувалося при цьому питання щодо обсягу бюджет- ного фінансування наукової і науково- технічної діяльності. Зараз цей показник становить 1,7% ВВП. Пропонувалося вста- новити його — до 1,7 відсотка, що не буде на користь науці. Законодавець не все зро- бив вдало в запалі антикорупційної бо- ротьби. За порушення авторського права й суміжних прав була встановлена кримі- нальна відповідальність з конфіскацією та знищенням творів науки, літератури і мис- тецтва, комп’ютерних програм тощо. Але в чому завинили твори науки та мистецтва, щоб знищувати їх? Або що означає норма Закону «Про засади запобігання та проти- дії корупції», якою службовим особам до- зволено займатися науковою і викладаць- кою діяльністю у позаробочий час? У чинному законодавстві недостатньо врегульовані питання про те, хто і в яко- му порядку утворює нові державні галузеві академії. Невипадково одна з таких акаде- мій — екологічних наук, утворена колиш- 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 нім Президентом України, зависла в пові- трі. Не визначений чітко правовий статус коштів, отримуваних науковими установа- ми за рахунок господарської діяльності. Зважаючи на це, у нормативному порядку слід визначити місце і роль НАНУ та галу- зевих державних академій в інноваційному розвитку країни на засадах їхньої взаємодії та уникнення дублювання. Потрібні також додаткові гарантії від втручання державних органів у самоврядну діяльність академій. У цьому зв’язку слід звернути увагу на досвід інших країн, де вже діють систематизовані кодекси про науку або закони про академії наук (наприклад, в Угорщині). Потребує удосконалення і міжнародно- правове співробітництво між сусідніми державами. Це стосується, зокрема, усу- нення наслідків Чорнобильської катастро- фи, боротьби зі злочинністю й наркотика- ми, транскордонним забрудненням повітря і води тощо. Доцільно також урегулювати питання взаємного визначення наукових ступенів у рамках країн СНД хоча б так, як це було зроблено щодо вчених звань професора і доцента. Процедура нотифікації тут не є зручною. Це створює труднощі у спілку- ванні з питань опонування дисертацій, а та- кож у низці інших випадків. У ширшому контексті нам украй необ- хідне зараз розширення порівняльно-пра- вових досліджень різних правових систем світу і законодавства зарубіжних держав. Без цього важко вжитися у загальносвітові та європейські процеси. Отже, постає пи- тання про утворення спеціального Центру порівняльно-правових досліджень. В.В. СКОРОХОД, академік НАН України, директор Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України У своєму виступі я хочу торкнутися двох питань, які турбують мене як директо- ра академічного інституту. Перше з них — це проблема істотного розширення в нашій Академії програмно-цільового фінансуван- ня науково-дослідних робіт. Інститут про- блем матеріалознавства ім. І.М. Францеви- ча був одним з ініціаторів започаткування двох академічних цільових програм фунда- ментальних досліджень — у галузі нанома- теріалів, нанотехнологій і наносистем та в галузі основ водневої енергетики, і зараз є активним їх виконавцем. Наш досвід свід- чить, що використання бюджетних коштів при виконанні проектів цільових програм ефективніше принаймні в кілька разів щодо обсягу проведених досліджень і вагомості отриманих результатів у порівнянні з вико- нанням регулярної тематики відомчого за- мовлення. Тому збільшення фінансування академічних установ на принципах отри- мання грантів за конкурсом є прямим шля- хом до підвищення ефективності діяльнос- ті Академії в цілому. Реалізація цього шляху потребує вирі- шення на законодавчому рівні питання про впровадження в НАН України конт- рактної форми праці вчених і спеціалістів, оскільки жорсткий штатний розклад і най- більш поширена за традицією форма пра- цевлаштування — безстроковий трудовий договір — суперечать конкурсно-грантовій системі фінансування. За досвідом закор- донних наукових установ, які ефективно
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27403
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T02:52:45Z
publishDate 2010
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Шемшученко, Ю.С.
2011-10-04T21:21:42Z
2011-10-04T21:21:42Z
2010
Виступ учасника зборів / Ю.С. Шемшученко // Вісн. НАН України. — 2010. — N 7. — С. 44-46. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27403
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Виступи учасників зборів
Виступ учасника зборів
Article
published earlier
spellingShingle Виступ учасника зборів
Шемшученко, Ю.С.
Виступи учасників зборів
title Виступ учасника зборів
title_full Виступ учасника зборів
title_fullStr Виступ учасника зборів
title_full_unstemmed Виступ учасника зборів
title_short Виступ учасника зборів
title_sort виступ учасника зборів
topic Виступи учасників зборів
topic_facet Виступи учасників зборів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27403
work_keys_str_mv AT šemšučenkoûs vistupučasnikazborív