Інтелектуальна мобільність логічної техніки
Розгляд задачі, наведений у статті, показує, що дотримання законів робототехніки, а також комплексу людських норм здійсненне тільки за участі особи, що приймає рішення. Це стає очевидним при постановці задачі, що ініціює визначення множини всіх проблем, породжених різноманітими станами об’єкта. Нато...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27452 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інтелектуальна мобільність логічної техніки / В. Большаков, Ю. Дубров // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 57-64. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859810359203856384 |
|---|---|
| author | Большаков, В. Дубров, Ю. |
| author_facet | Большаков, В. Дубров, Ю. |
| citation_txt | Інтелектуальна мобільність логічної техніки / В. Большаков, Ю. Дубров // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 57-64. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Розгляд задачі, наведений у статті, показує, що дотримання законів робототехніки, а також комплексу людських норм здійсненне тільки за участі особи, що приймає рішення. Це стає очевидним при постановці задачі, що ініціює визначення множини всіх проблем, породжених різноманітими станами об’єкта. Натомість штучний інтелект може виступати тільки як комплекс спеціалізованих баз знань або програм.
Article gives problem examination showing robot-technology rules as well as human standards complex adherence to be feasible only with espousal decision-making person. That becomes clear when problem initiating all questions engendered by different object conditions set qualification is ordained. In return, an artificial intellect can figure only as specialized knowledge bases or program complex.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:19:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 57
У пошуках відповіді на запитання, винесене у заголовок статті «Чи може ін-
телект бути штучним?» («Вісник НАН України», №8, 2008 р.), автори зі-
ткнулися з численними проблемами й, окресливши їх, сподівалися, що читач
сам зорієнтується і зробить оптимальний висновок. Однак порушена тема
викликала дебати, які переконали авторів у тому, що однозначної відповіді на
поставлене питання так і не з’явилося, і потрібно розглянути нові докази
щодо можливості або неможливості створення логічної техніки, яка само-
стійно, без участі людини, приймала б рішення в різноманітних ситуаціях.
В. Большаков, Ю. Дубров
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ЛОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
© БОЛЬШАКОВ Володимир Іванович. Доктор технічних наук. Ректор Придніпровської академії будів-
ництва та архітектури.
ДУБРОВ Юрій Ісайович. Доктор технічних наук. Професор кафедри матеріалознавства та обро-
блення матеріалів цієї установи (Дніпропетровськ). 2010
Мета продовження пошуку — підтвер-
дити або ж спростувати можливість
створення штучного інтелекту (ШІ). Було
вирішено знову використати уявний екс-
перимент, опис якого наведено в наших
статтях [1, 2]. Подібний підхід, який запо-
чаткував А. Тюрінг [3], вирізнявся просто-
тою, що спонукало нас сформулювати
умови іншого уявного експерименту, ре-
зультати якого, на наш погляд, були б
більш доказовими. Свого часу А. Тюрінг
прийшов до парадоксального твердження:
оскільки ми не можемо розпізнати, хто
(людина чи машина) відповідає на питан-
ня тесту, машини можуть мислити. Але
ми, гадаємо, переконливо довели [1], що
хоч і є програми, здатні так вести діалог,
що неможливо з’ясувати, хто (людина чи
машина) відповідає на питання тесту, од-
нак це не дає права стверджувати, що ма-
шина може мислити (дивись в [2] опис
програми «співбесідник»). Тому, з позиції
сьогоднішнього стану обчислювальної тех-
ніки, висновок А.Тюрінга, на нашу думку,
непереконливий. Найбільш переконливим
доказом існування машинного мислення,
на наш погляд, був би тест, який переві-
рить ШІ 1 з погляду інтелектуальної мо-
більності 2, тобто спроможності, роз в’я-
зувати ту чи іншу реальну задачу з ураху-
ванням трьох законів робототехніки [4]:
1. Робот не повинен своїми діями завдати
шкоди людині або допустити її через свою
бездіяльність;
2. Робот мусить підкорятися наказам лю-
дини, коли вони не суперечать першому за-
кону;
3. Робот має турбуватись про свою без-
пеку, доки це не суперечить першому і дру-
гому законам.
Учені, що беруть участь у створенні ро-
ботів і робототехнічних комплексів, вра-
ховують необхідність дотримання цих за-
конів. І це природно, оскільки, за нашим
розумінням, робота чи робототехнічний
комплекс потрібно розглядати як виконав-
чий механізм, яким керує людина або роз-
1 В даному контексті ми ототожнюємо ШІ з робото-
технічними пристроями (логічною технікою).
2 Нині існує близько 500 методів, що досліджують
різні сторони людського інтелекту (див. наприклад
[5]).
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8
роблена нею програма, яка має узгоджува-
тися з людськими нормами і цінностями.
Таким чином, складній системі (СС)
штучного походження3, яка може характе-
ризуватися як інтелектуальна, і призначе-
на для розв’язання логічних задач, мали б
бути притаманні психологічні властивості,
які забезпечують дотримання трьох зако-
нів робототехніки. Йдеться про процес ці-
леутворення (цільовий), операціональний та
смисловий [1].
У зв’язку з цим, для доведення можли-
вості створення спроможної до мислення
системи ШІ, нас, передовсім, цікавитиме ві-
рогідність виникнення в ній незалежного від
людини цілеутворення, що включає обо-
в’язкове дотримання вищеназваних законів
і людських норм. Тільки таким чином мож-
на довести можливість існування штучної
нтелектуальної системи, здатної мислити.
Припущення 1.
Інтелектуальний процес завжди можна
інтерпретувати як розв’язання логічної за-
дачі, спрямованої на збереження цілісності,
тобто живучості 4.
Припущення 2.
Задачі, які виникають перед інтелектом,
переважно є логічними багатоцільовими, а
значить, і багатокритеріальними задачами.
Досі не існує чітких обґрунтованих алго-
ритмів розв’язування багатокритеріальних
задач. Ми пропонуємо чинити так, як лю-
дина, яка з багатьох цілей вибирає одну, ко-
трій найбільше віддає перевагу, після чого
шукає керуючий вплив, що забезпечить
найкращий результат. При цьому інші цілі
залишає, так би мовити, у резерві, і став-
3 Під складною системою штучного походження ми
розуміємо таку, яка характеризується відносно ве-
ликим числом змінних, сильно взаємопов’язаних,
частина яких змінюється випадковим чином.
4 Виживаність, на наш погляд, перш за все, залежить
від здатності СС до появи реакції, що протидіє си-
лам, які направлені на її зруйнування.
лення до них залежить від змін в оціненні
їх важливості. Тому вибір тих цілей, яким
у даний момент віддається перевага, може
змінюватися залежно від умов задачі. Сис-
тему, що функціонує за цим принципом,
можна вважати такою, що самоорганізову-
ється, оскільки зміни пріоритетів призво-
дять до змін організованості. Отже, перео-
рієнтувавшися, людина здійснює вибір но-
вої, актуальнішої цілі. Так відбувається за-
родження нової цілісної системи зі своїми
закономірностями [6–9].
Припущення 3.
Якщо показати, як без участі людини за
таким алгоритмом зможе функціонувати
логічна техніка, то це, припускаємо, про-
демонструє можливість створення штуч-
ної смислової системи цілепокладання, тоб-
то системи ШІ. При цьому також припус-
каємо, що відносно конкретної логічної за-
дачі, наприклад, спрямованої на управління
СС, ШІ самостійно повинен: виявляти мно-
жину проблем, що стоять перед СС; здій-
снювати вибір найактуальнішої проблеми;
визначати критерії, які оцінюють стан її
розв’язання; знаходити ті керуючі впливи,
які дадуть можливість досягти необхідного
результату за мінімальний час (рис.1).
Для оцінки можливості смислового про-
цесу цілепокладання у логічній техніці
проведемо його аналіз. Для цього деталь-
но розглянемо СС, управління якою поля-
гає у виборі особою, яка приймає рішення
(ОПР), того або іншого варіанту дій залеж-
но від ситуації. Зіставляючи рішення, що
приймаються ОПР і пропонуються гіпоте-
тичною системою ШІ, оцінимо вірогідність
виникнення у логічної техніки мимовіль-
ного смислового цілепокладання.
1. Приклад одного рішення багатокри-
теріальної задачі управління.
1.1. Розглянемо СС як спільність меш-
канців деякої території, наприклад, остро-
ва. Управління господарською діяльністю
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 59
тут здійснює ОПР, якій насамперед потріб-
но визначити всі проблеми, після чого ви-
брати для першочергового розв’язання най-
актуальнішу. (рис.1). Для досягнення мети
формулюється багато- й різнокритеріальна
задача [6].
Отже завдання ОПР: розглянути мно-
жину проблем; вибрати критерії, за яки-
ми оцінюється їхня важливість; з’ясувати
яку проблему необхідно розв’язати у пер-
шу чергу; обрати способ її розв’язання.
1.2. Припустимо, що було зафіксовано
великі втрати запасів зернових культур
через різке збільшення популяції мишей.
Тому зменшення їхньої кількості визнано
найактуальнішою проблемою.
1.3. Природним для ОПР буде рішен-
ня, спрямоване на те, щоб знизити вижи-
ваність мишей, можливо, до повного вини-
щення.
У даному контексті виживаність (як і
в монографії [10]) — це кількість мишей,
які залишились після внесення керуючо-
го впливу, спрямованого на їх винищення,
відносно до початкової.
1.4. Припустимо, що є множина керую-
чих впливів ai (i=1,….m), застосування яких
у більшій або меншій мірі може зменшити
популяцію мишей, і множина різнорідних
критеріїв Yj(j = 1,...z), що їх оцінюють:
Yj = fj(a1,...,am ), j = 1,...,z (1)
Для визначеності перерахуємо вірогідні
керуючі дії ai (i = 1,...,m) і критерії Yj = (j =
1,...,z). З цією метою сформуємо уявні екс-
перименти і проведемо аналіз їхніх резуль-
татів.
1.5. 1-й уявний експеримент. Розселен-
ня хижаків (наприклад, лисиць), у яких
основною кормовою базою є миші (керу-
ючий вплив a1).
Критерій Y1, що оцінює керуючу дію a1 на
виживання мишей, та витрати — ΔGa1 на це
формально можуть бути вираженими як:
Y1 =
w1
a1
, ΔGa1 = |ΔGn
a1
— ΔGk
a1 |, t � �tn , tk� (2)
wn
де w1
a1 — кількість мишей, які залишилися
після внесення керуючого впливу a1 на за-
даному інтервалі часу,
t � �tn , tk�, (3)
tn і tk момент початку та завершення дії ке-
руючого впливу a1 , wn — кількість мишей
до внесення керуючого впливу a1 , Gn
a1 і Gk
a1
витрати на «утримання» популяції мишей
Рис. 1. Приклад вибору найактуальнішої проблеми ОПР
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8
до й після застосування керуючого впли-
ву5.
1.6 2-й уявний експеримент. Розселен-
ня мишей іншого виду, до того географіч-
но ізольованого (керуючий вплив a2).
Генетична змінюваність зменшується
при схрещуванні двох різних видів, знижу-
ючи виживаність. На початку дії керуючо-
го впливу a2 кількість мишей збільшується
і дорівнює (w1 — w2), внаслідок чого живу-
чість та витрати на застосування керуючо-
го впливу a2 можуть бути представлені як:
Y2 =
w1
a2 + w2
a
2
, ΔG
2
= |Gn
a2
— Gk
a2 |, t � �tn , tk� (4)
w1n + w2n
1.7 3-й уявний експеримент. Зниження
репродуктивної здатності мишей (керую-
чий вплив a3).
У корм додають компоненти, що змен-
шують участь особин у розмноженні. У
цьому випадку дія керуючого впливу на
живучість популяції та витрати на його за-
стосування можуть бути, як і в попередніх
випадках, вираженими за допомогою спів-
відношень:
Y3 =
w1
a3
, ΔG
3
= |Gn
a3
— Gk
a3 |, t � �tn , tk� (5)
wn
1.8. 4-й уявний експеримент. Зміна
адаптованих властивостей популяції ми-
шей (керуючий вплив a4).
В їжу додають інгредієнти, що збільшу-
ють чутливість навіть до незначних змін
кліматичних показників, таких як темпера-
тура, тиск, вологість і т.д. Частина особин
зникне під час відносно незначних погод-
них коливань. У цьому випадку успішність
та вартість впливу можуть бути виражени-
ми аналогічно до а3 (5).
5 За умов, що життєвий цикл особини досягає до 2-х
років, приймаємо період Δt=10, тобто динаміка жи-
вучості популяції розглядається протягом п’яти по-
колінь мишей.
1.9. 5-й уявний експеримент. Зменшен-
ня нової генної інформації (керуючий
вплив a5.
Щодо застосування керуючого впливу
a5 , ми вважаємо, що достатньо клонувати
певну кількість особин з розселенням у сі-
мействі неклонованих, і частота статевих
процесів, що дають нові сполучення генів,
має значно знизитись. І в цьому разі ре-
зультат і витрати від застосування впливу
можуть бути вираженими аналогічно до а3
(5).
2. Аналіз результатів уявних експери-
ментів
Як уже було відзначено, складній систе-
мі штучного походження, призначеній для
розв’язання логічних задач, мають бути
притаманні процеси, засновані на базо-
вих характеристиках природного інтелекту,
без яких неможливе дотримання людських
норм і законів робототехніки. До них пе-
редусім слід віднести цільовий, операціо-
нальний і смисловий. Тому тест на інтелек-
туальну мобільність логічної техніки має
включати перевірку на дотримання цих за-
конів при розв’язанні логічних задач.
2.1. Аналіз вірогідних результатів 1-го
уявного експерименту.
Застосування керуючого впливу a1, по-
в’язане із зменшення кормової бази хижа-
ка, може привести до збільшення кількості
знищених ним сільськогосподарських тва-
рин. При цьому витрати ΔG1 на компенса-
цію їхньої вартості можуть перевершити
вигоду. У зв’язку з цим в (2), при обчислен-
ні Gn
a1 і Gk
a1 , необхідно враховувати мож-
ливі збитки від знищення лисицями госпо-
дарських та інших тварин.
При цьому динаміка живучості популя-
ції може мати вигляд логістичної кривої 1,
показаної на рис. 2, а витрати на реалізацію
керуючого впливу a1 можна зобразити кри-
вою 2. Витрати показано у відсотках, масш-
таб шкали кривої 2 збігається з масштабом
шкали кривої 1.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 61
Із графіків рис. 2 очевидно, що живу-
чість Y1 може через декілька поколінь на-
бути відносно низького рівня, однак витра-
ти ΔG1, за рахунок знищення свійської ху-
доби та птиці, можуть суттєво зрости і че-
рез декілька поколінь значно перевищити
початкову суму.
Звідси випливає, що довгострокове за-
стосування керуючого впливу a1 може
бути нерентабельним.
2.2. Аналіз вірогідних результатів 2-го
уявного експерименту.
На самому початку керуючий вплив a2
буде незначним. Проте в міру збільшення
контактів між особинами різних видів жи-
вучість повинна зменшитись 6 до досягнен-
ня динамічної рівноваги, при якій кількість
народжуваних особин буде дорівнювати
кількості загиблих. Динаміку цього гіпоте-
тичного процесу, показано на графіку кри-
вої 3 рис. 2; при цьому витрати на початку
керуючого впливу a2 зростуть на величину,
пропорційну вартості розселення мишей
іншого виду. Далі, із зниженням живучості,
6 За умов життєвого циклу окремо взятої особини в
популяції — 2 роки, початку її репродуктивного
віку — 4 місяці, середнього числа народжених ми-
шенят — 5 штук.
затрати також повинні знизитись, що відо-
бражено на графіку кривої 4 рис. 2.
Таким чином, доцільність керуючого
впливу a2 не викликає сумніву, навіть вра-
ховуючи відносно тривалий час до почат-
ку суттєвої дії.
2.3. Аналіз вірогідних результатів 3-го
уявного експерименту.
Оскільки отруйний корм можуть спо-
жити інші види свійських H і диких D тва-
рин, його застосування може призвести до
витрат, які несумірні з виграшем. Більше
того, якщо є вірогідність потрапляння да-
ного корму до водойм, то поряд із частко-
вим зменшенням рибних запасів F , можли-
ве ураження людей 7.
У зв’язку з цим, доцільно ввести крите-
рії ΔG3
H, ΔG3
D, ΔG3
F, ΔG3
S , що оцінюють ви-
трати на компенсацію збитків від знищен-
ня сільськогосподарських і диких тварин, а
також рибних запасів і шкоди, завданої лю-
дині.
Живучість Y3 популяції мишей, як це по-
казано на графіку кривої 5 рис. 2, через де-
кілька поколінь після внесення керуючого
впливу a3 повинна різко знизитись, асимп-
тотично наближаючись до нуля, а витрати
(крива 6), знижуючись майже до нуля, —
круто піднятися за рахунок вказаних вище
втрат G, D, F i S.
ΔG3
H = ⏐Gn
H — Gk
H⏐
ΔG3
D = ⏐Gn
D — Gk
D⏐
ΔG3
F = ⏐Gn
F — Gk
F ⏐
ΔG3
S = ⏐Gn
S — Gk
S ⏐
⎨
⎩
⎪
⎪
⎧
У зв’язку з цим застосування керуючо-
го впливу a3 не просто сумнівне, а — зло-
чинне.
2.4. Аналіз вірогідних результатів 4-го
уявного експерименту.
7 При потраплянні до цього водного середовища, а
також споживаючи з нього рибу та воду. У зв’язку з
цим ми не розглядаємо такі керуючі впливи, як до-
давання в корм миш’яку або щурячої отрути.
Рис. 2. Графік вірогідних результатів уявних експе-
риментів
t � �tn , tk�, (6)
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8
Застосування керуючого впливу a4 може
мати такі ж негативні наслідки, як і a3 . При
цьому вплив і витрати на зменшення живу-
чості мишей можуть бути зображені криви-
ми 5 і 6 рис. 2.
Таким чином, застосування керуючого
впливу a4 небезпечне, бо може привести
об’єкт управління — СС до екологічної ка-
тастрофи.
2.5 Аналіз вірогідних результатів 5-го
уявного експерименту
Динаміка виживання мишей при засто-
суванні керуючого впливу a5 може бути
зображена кривою 7, а витрати — кривою
8 на графіках рис. 2.
Можна стверджувати, що при такому
способі репродукції популяція повинна з
часом йти на виродження через брак нової
інформації, коли нащадкам будуть переда-
ватися однакові батьківські ознаки. Це, ві-
рогідно, відбувається, тому що такий спосіб
розмноження (клонування 8) можна трак-
тувати як інцест 9, який часто приводить до
зниженої життєздатності потомства 10.
8 У перекладі з грецької klon означає «гілочка», «від-
росток». Слово має пряме відношення до вегетатив-
ного розмноження. Клонування в біології — метод
отримання ідентичних організмів шляхом безста-
тевого (в тому числі вегетативного) розмноження.
Клонування можна розділити на декілька стадій.
Спочатку в жіночої особини береться яйцеклітина,
з неї мікроскопічною піпеткою виймається ядро,
після чого вводять інше, що містить ДНК з клоно-
ваного організму.
Екземпляри, що утворилися внаслідок безстатево-
го розмноження, за визначенням однакові.
9 Інцест (від лат. incestus — «гріховний», «злочин-
ний») — кровозмішання, статевий зв'язок між
кровними родичами (батьками й дітьми, братами
та сестрами).
10 Так, наприклад, група вчених з Рокфеллерівського
та Гавайського університетів зіштовхнулася з про-
блемою клонування мишей у шостому поколінні.
Є дані, що в піддослідних тварин виникає прихо-
ваний дефект, явно набутий в процесі клонування.
Висуваються дві версії. Перша полягає в тому, що
закінчення хромосоми з кожним поколінням «сто-
чуються» і стають коротшими, а це може призвести
до виродження, тобто до неможливості народження
Як випливає з аналізу кривих 7, 8, ди-
наміка живучості популяції мишей за ра-
хунок застосування керуючого впливу a5
така, що вірогідніше за все тільки через
3–4 покоління мишей буде отримано від-
чутний ефект 11.
* * *
Отже, формулювання задачі, наведене у
розділі 1, аналіз уявних експериментів, на-
ведений у розділі 2, показують, що дотри-
мання трьох законів робототехніки, а та-
кож комплексу людських норм здійсненне
тільки за участі ОПР. Це стає очевидним
при постановці задачі, що ініціює визна-
чення множини породжених різноманітни-
ми станами об’єкта проблем, критеріїв, за
якими визначається їхня важливість, вияв-
лення проблеми, розв’язання якої є пріори-
тетним, а також способу її розв’язування.
У всіх перерахованих випадках ШІ може
виступати тільки як комплекс створених
людиною спеціалізованих баз знань (БЗ)
або програм, що реалізують обчислюваль-
ні алгоритми, створені, знов-таки людиною
(операціональний процес).
Традиційна теорія інформації має ан-
тропний характер, тобто припускає, що
об’єкт, який приймає інформацію, — ро-
зумна істота, що потребує її для досяг-
нення цілі. Тому дефініція ШІ передбачає
обов’язкову участь людини у розв’язанні
логічних задач. Оскільки серед них зустрі-
чаються такі, як, наприклад, надання пере-
ваг, то необхідно діяти методом, який за-
стосовує людина. Вона зазвичай обґрун-
товує вибір мети оцінкою свого стану на
деякий проміжок часу. Чим точніший і
потомства, а також до передчасного старіння. Дру-
га версія — погіршення здоров’я клонів з кожним
клонуванням.
11 Даний уявний експеримент частково базується на
сформульованій нами, практично не підтвердженій
гіпотезі, тому в даному контексті його слід розгля-
дати як один з можливих варіантів управління.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8 63
перспективніший прогноз, тим ефективні-
ше функціонування особи12. Чи зможе ШІ,
без участі людини, призначати цілі, визна-
чати для них переваги, вибирати найваж-
ливішу і з орієнтацією на неї здійснювати
прогноз стану СС? Природно припустити,
що в головному мозку людини до моменту
вироблення переваг формується динаміч-
на модель, яка сприяє екстраполяції роз-
витку СС. Тоді, за аналогією, ШІ для про-
гнозування або, що те ж саме, екстраполя-
ції організованості13 СС повинен мати по-
дібну динамічну модель. Її може створити
і закласти в ШІ тільки людина, тим самим
підтвердивши нашу думку про те, що в цьо-
му випадку штучного інтелекту немає, а є
«примітизована» модель деякого фрагмен-
та нашого, природного інтелекту, здатного
до самоорганізації.
Сучасна наука зазначає, що тільки жива
матерія є субстратом 14 інформаційних про-
цесів. Тому, на наш погляд, точне означення
понять «організація, самоорганізація», без
яких ШІ не може існувати, зробив Г. Паск
[16], приписавши їх тільки системам, про
елементи яких можна стверджувати, що
вони приймають рішення. Тому складність
створення самоорганізуючої системи ШІ,
що функціонує без участі людини, еквіва-
лентна складності штучного створення жи-
вої клітини. За вбогістю наших знань це
надзвичайно малоймовірно. Тому хибно
стверджувати, що машина може мислити.
12 У зв’язку з цим хотілося б зазначити, що більшість
тестів інтелекту людини будується на оціненні того,
як вона прогнозує наступну ситуацію у зв’язку з ак-
туальною.
13 Організація — це властивість матеріальних та аб-
страктних систем визначати взаємозалежну пове-
дінку в рамках цілого.
Самоорганізація — це властивість матеріальних та
абстрактних систем, що приводить до зміни їхньої
організованості [11–15].
14 Субстрат (лат. substratum — «підкладка», «підстил-
ка») — загальна основа багатоманітних явищ, осно-
ва схожості однорідних явищ.
Подібне міркування привело до гіпотез
про можливість завоювання людства ма-
шинним розумом ШІ. Із наведеного вище
виходить, що якщо подібне можливе, то
тільки за прямої участі й ініціативи люди-
ни, тобто інтелекту природного. На наш по-
гляд, полеміка, ініційована аналізом мож-
ливостей створення справжнього штучного
інтелекту, передусім пов’язана з терміноло-
гічною казуїстикою, оскільки дефініція ШІ
застосовується або занадто вільно, без на-
лежного обґрунтування, або занадто точно,
на основі суперечливої думки, що самоор-
ганізація створюється за рахунок кількіс-
них змін у цілісності СС. Такі зміни мож-
ливі при прагненні системи до збереження
своєї цілісності, яке у неживої природи від-
сутнє 15.
1. Большаков В.І., Дубров Ю.І. Чи може інтелект
бути штучним? // Вісник НАН України. — 2009. —
№8. — С. 20–26
2. Большаков В.И., Дубров Ю.И. Интеллект как
объект моделирования. Строительство, материа-
ловедение, машиностроение // Сборник научных
трудов. Вып. 48, ч. 1.–Дн-вск: ПГАС и А, 2009. —
С 76–84.
3. Тюринг А. Может ли машина мыслить? — М.:
Физматгиз, 1960.–С. 19–58.
4. Азімов А. Кінець Вічності: Вибр. твори / Пер. з
англ. — К.: Дніпро, 1990. —767 с.
15 Прагнення до збереження цілісності у людини
пов’язане з цілепокладанням. Ми припускаємо, що
інші живі істоти не мають такої здатності. У них
схожим до цілепокладання можна вважати праг-
нення вижити. Приймаємо, що його «закладено
спочатку». Звичайно вважають, що мозок тварини
має «хорошу» організацію, якщо вона сприяє «ви-
живанню». Нещодавно з’явилось повідомлення, що
земляні хробаки в районі Чорнобиля переходять
на статеве розмноження. Це приклад самооргані-
зації завдяки прагненню до збереження ціліснос-
ті під згубним впливом радіації. Статевий шлях є
більш перспективним з позицій виживання, тому
що невипадкове схрещування особин сприяє спря-
мованому формуванню в нащадків якостей, які
допомагають протистояти факторам фізичного се-
редовища — сонячним променям, температурі, силі
тяжіння, радіаціі тощо.
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 8
5. Анастази А. Психологическое тестирование.–М.:
Педагогика, 1982.–517 с.
6. Большаков В.И., Дубров Ю.И. Решение много-
критериальной задачи материаловедения с ка-
чественно неоднородными критериями. // ДАН
України.–2004.–№11.–С. 96–103.
7. Большаков В.И., Дубров Ю.И. Один из возмож-
ных путей решения многокритериальной зада-
чи в материаловедении. // ДАН України. —
2008. — №1. — С. 87–95.
8. Дубров Ю. Наука як система, що самоорганізу-
ється. // Вісник НАН України. — 2000. — №2. —
С. 16–22.
9. Дубров Ю.И. Один из возможных путей прогно-
зирования последствий вмешательства в эволю-
ционные процессы. // Доповіді НАН України. —
2002. — №3. — С. 190–197.
10. Солбриг О., Солбриг Д. Популяционная биология
и эволюция. — М.: Мир, 1982. — 488 с.
11. Принципы самоорганизации. — М.: Мир, 1966. —
254 с.
12. Исследования по общей теории систем. —М.:
Прогресс, 1969–470 с.
13. Кузнецова В.Л., Раков М.А. Самоорганизация
в технических системах. —К.: Наукова думка,
1987. — 200 с.
14. Самоорганизующиеся системы. — М.: Мир, 1964. —
520 с.
15. Хакен Г. Информация и самоорганизация. — М.:
Мир, 1991. — С. 45–62.
16. Паск Г. Модель эволюции. // Принципы са мо-
организации. — М.: Мир, 1966. — С. 284–314.
В. Большаков, Ю. Дубров
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
ЛОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
Р е з ю м е
Розгляд задачі, наведений у статті, показує, що до-
тримання законів робототехніки, а також комплексу
людських норм здійсненне тільки за участі особи, що
приймає рішення. Це стає очевидним при постановці
задачі, що ініціює визначення множини всіх проблем,
породжених різноманітими станами об’єкта. Нато-
мість штучний інтелект може виступати тільки як
комплекс спеціалізованих баз знань або програм.
Ключові слова: штучний інтелект, уявний експери-
мент, багатокритеріальна задача, машинне мислення.
V. Bolshakov, Yu. Dubrov
LOGICAL MACHINES INTELLECTUAL MOBILITY
A b s t r a c t
Article gives problem examination showing robot-tech-
nology rules as well as human standards complex adher-
ence to be feasible only with espousal decision-making
person. That becomes clear when problem initiating all
questions engendered by different object conditions set
qualification is ordained. In return, an artificial intellect
can figure only as specialized knowledge bases or pro-
gram complex.
Keywords: artificial intellect, imaginary experiment,
polycriterion problem, computer-assisted thinking.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27452 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:19:10Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Большаков, В. Дубров, Ю. 2011-10-05T19:43:07Z 2011-10-05T19:43:07Z 2010 Інтелектуальна мобільність логічної техніки / В. Большаков, Ю. Дубров // Вісн. НАН України. — 2010. — № 8. — С. 57-64. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27452 Розгляд задачі, наведений у статті, показує, що дотримання законів робототехніки, а також комплексу людських норм здійсненне тільки за участі особи, що приймає рішення. Це стає очевидним при постановці задачі, що ініціює визначення множини всіх проблем, породжених різноманітими станами об’єкта. Натомість штучний інтелект може виступати тільки як комплекс спеціалізованих баз знань або програм. Article gives problem examination showing robot-technology rules as well as human standards complex adherence to be feasible only with espousal decision-making person. That becomes clear when problem initiating all questions engendered by different object conditions set qualification is ordained. In return, an artificial intellect can figure only as specialized knowledge bases or program complex. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Інтелектуальна мобільність логічної техніки Logical machines intellectual mobility Article published earlier |
| spellingShingle | Інтелектуальна мобільність логічної техніки Большаков, В. Дубров, Ю. Статті та огляди |
| title | Інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| title_alt | Logical machines intellectual mobility |
| title_full | Інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| title_fullStr | Інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| title_full_unstemmed | Інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| title_short | Інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| title_sort | інтелектуальна мобільність логічної техніки |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27452 |
| work_keys_str_mv | AT bolʹšakovv íntelektualʹnamobílʹnístʹlogíčnoítehníki AT dubrovû íntelektualʹnamobílʹnístʹlogíčnoítehníki AT bolʹšakovv logicalmachinesintellectualmobility AT dubrovû logicalmachinesintellectualmobility |