Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)

Розглянуто проблему використання резервів підвищення економічної ефективності. Проведено аналіз, заснований на багатофакторній економіко-математичній моделі, з метою визначення ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства. ---------- Рассмотрена проблема использования резервов повы...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Бурлуцька, С.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2006
Subjects:	Проблеми сучасної економіки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2747
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності) / С.В. Бурлуцька // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859667203502112768
author	Бурлуцька, С.В.
author_facet	Бурлуцька, С.В.
citation_txt	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності) / С.В. Бурлуцька // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Розглянуто проблему використання резервів підвищення економічної ефективності. Проведено аналіз, заснований на багатофакторній економіко-математичній моделі, з метою визначення ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства. ---------- Рассмотрена проблема использования резервов повышения экономической эффективности. Проведен анализ, основанный на многофакторной экономико-математической модели, с целью определения эффективного использования внутреннего потенциала предприятия. ---------- The article considers the actual problem of using the reserves to increase the economic efficiency. The analysis is elaborated that is based on many-factors economic-mathematical model with the purpose of estimstion of efficient use of internal potential of enterprises. ----------
first_indexed	2025-11-30T11:54:21Z
format	Article
fulltext	С.В. Бурлуцька ЧИННИКИ ТА РЕЗЕРВИ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ (ПРОДУКТИВНОСТІ) Постановка проблеми. У вивченні чинників і резервів росту продуктивності праці особливе місце належить кореляційно-регресійному аналізу. Практичний досвід моделювання свідчить, що найбільш важливі в цій сфері такі проблеми: формалізація і квантифікація теоретичних положень про продуктивність праці, специфікація й ідентифікація її моделей, оцінка параметрів обраних функцій, змістовна інтерпретація отриманих результатів. Аналіз досліджень і публікацій. Фор- малізація теоретичних уявлень про продуктивність праці пов'язана з істотними труднощами, перебороти які складно, тому що перевага одного її показника перед іншим обґрунтовується теоретично, без залучення кількісних критеріїв. Проведені в останні роки дослідження підтверджують можливість і необхідність кількісної оцінки при обґрунтуванні того чи іншого показника продуктивності праці. У [1] доведено, що з цією метою можна використовувати коефіцієнт кореляції, що виражає ступінь погодженості диференційованих показників продуктивності праці з усіма іншими ведучими показниками ефективності виробництва. Вимірник продуктивності праці, що має найбільший коефіцієнт кореляції, приймається як диференційований показник продуктивності праці. У науці проблема класифікації чинників динаміки продуктивності праці, необхідних для математичного аналізу, є глибоко дискусійною. Різноманітні ас- пекти цієї проблематики отримали достатньо серйозну проробку в наукових публікаціях ряду вітчизняних і російських учених і практиків – А. Базилюка, Д. Богині, І. Бондара, Н. Волгіна, Р. Еренбур- га, А. Калини, А. Колота, В. Лагутіна, Н. Лук’янченко, В. Мамутова, Г. Слезен- гера. Водночас багато теоретичних і науково-прикладних питань управління продуктивністю в силу особливої складності та багатогранності людського фактору залишаються практично маловивченими і невирішеними, деякі з них є предметом наукових дискусій. Більшість фахівців виступають за використання багатомірної класифікації факторів [2, 3]. Зокрема, виходячи з економічної сутності продуктивності праці, можна виділити такі групи чинників: регульовані, слаборегульовані та нерегульовані. На рівні окремих підприємств до нерегульованих чинників, що не залежать від роботи колективу, відносять чинники, що характеризують природні умови та місце розташування підприємства. Слаборегульовані чинники мають більшу інерцію, зміна їх за рік мало залежить від роботи колективу. Регульовані чинники характеризують рівень організації виробництва та праці, якість керування, ступінь використання ресурсів. Вони значною мірою залежать від роботи колективів, і їхня зміна істотно впливає на результати господарської діяльності підприємств [1]. Постановка завдання. Значні склад- ності виникають при формалізації апрі- орної інформації до чинників динаміки ___________________________ © Бурлуцька Світлана Владиславівна – кандидат економічних наук. Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ. ISSN 1562-109X продуктивності. Теоретичний аналіз її закономірностей не дозволяє завжди однозначно відповісти на запитання, які чинники істотно впливають на динаміку виробництва на тому чи іншому підприємстві. Виникає проблема вибору найбільш значимих чинників, у яких можна виділити два аспекти: перший включає теоретичне обґрунтування чинників, що враховуються при моделюванні, другий аспект припускає перевірку їхньої істотності з погляду статистичної значимості. Тому при доборі чинників (аналіз охоплює машинобудівні підприємства Північного Донбасу) ми спиралися на такі принципи: 1. У модель були включені чинники, що відображають всі найбільш істотні причини динаміки продуктивності праці. 2. Чинники кількісно порівняльні. 3. Чинники були піддані кореляційному аналізу на умову відсутності мультиколініарності. У розгляд не бралися чинники нерегульовані, тому що всі підприємства належать до одного регіону. Проведемо аналіз відібраних чинників на ступінь їхньої керованості за двома критеріями – регульовані і слаборегульовані. Основний матеріал. Відібрані чинники подані в табл. 1. Таблиця 1. Чинники продуктивності праці Чинники НКМЗ КЗВВ «Слов- важмаш» «Азов» ДМЗ Х1- виробіток на одного працівника 24,496 10,722 16,827 13,300 22,592 Х2 - виробіток на одного робітника 27,944 11,532 18,052 14,675 24,134 Х3 - частка верстатників 7,488 5,079 16,559 7,700 8,200 Х4 - частка відрядників 27,871 20,794 19,094 14,200 12,800 Х5 - величина середньої заробітної плати 0,708 0,200 0,196 0,178 0,202 Х6 - частка надтарифної частини в оплаті праці 50,363 14,789 27,963 20,426 33,500 Х7 - грошові виплати і заохочення на людину 0,657 0,130 0,085 0,106 0,187 Х8 - відсоток плинності кадрів 3,602 2,137 8,341 14,500 3,583 Х9 - коефіцієнт змінності устаткування 0,860 0,590 0,430 0,530 0,490 Х10 - частка експорту в далеке зарубіжжя 20,286 11,700 5,700 4,768 2,500 Х11 - частка профільної продукції в загальному обсязі продукції 97,500 88,200 99,900 92,500 94,600 Х12 - кількість типів продукції, що випускається 13,000 12,000 13,000 10,000 9,000 Х13 - частка покупних виробів і напівфабрикатів у витратах 8,279 20,518 6,662 17,039 6,896 Х14 - відсоток виконання норм відрядниками 152,800 136,100 138,400 144,900 151,500 Х15 - частка браку 0,010 0,616 2,427 1,971 1,770 Х16 - частка ПВП у загальній чисельності працюючих 87,660 92,975 93,213 90,628 93,609 Х17 - витрати на перепідготовку кадрів 0,011 0,004 0,002 0,008 0,005 Х18 - частка фахівців і службовців у загальній чисельності 31,343 4,929 6,637 7,074 9,835 Х19 - фондоозброєність на одного робітника 73,626 59,645 38,474 59,138 55,493 Х20 - фондоозброєність на одного працівника 64,541 55,455 35,862 53,596 51,946 Х21 - частка заробітної плати у собівартості 53,080 28,589 12,550 21,237 14,345 Х22 - електроозброєність фактична на одного 1,277 0,849 2,305 0,463 0,681 робітника Х23 - ступінь використання робочого часу 97,400 78,700 71,798 68,175 75,000 Таблиця 2. Якісні характеристики чинників Чинники Тип чиннику Вид зв'язку Х1- виробіток на одного працівника Регульований Х2 - виробіток на одного робітника Регульований Х3 - частка верстатників Слаборегульований Прямий Х4 - частка відрядників Регульований Прямий Х5 - величина середньої заробітної плати Регульований Прямий Х6 - частка надтарифної частини в оплаті праці Регульований Прямий Х7 - грошові виплати і заохочення на людину Регульований Прямий Х8 - відсоток плинності кадрів Регульований Зворотний Х9 - коефіцієнт змінності устаткування Слаборегульований Прямий Х10 - частка експорту в далеке зарубіжжя Регульований Прямий Х11 - частка профільної продукції в загальному обсязі продукції Слаборегульований Прямий Х12 - кількість типів продукції, що випускається Слаборегульований Зворотний Х13 - частка покупних виробів і напівфабрикатів у витратах Слаборегульований Зворотний Х14 - відсоток виконання норм відрядниками Регульований Прямий Х15 - частка браку Регульований Зворотний Х16 - частка ПВП у загальній чисельності персоналу Слаборегульований Зворотний Х17 - витрати на перепідготовку кадрів Регульований Прямий Х18 - частка фахівців і службовців у загальній чисельності Слаборегульований Неоднозначний Х19 - фондоозброєність на одного робітника Слаборегульований Прямий Х20 - фондоозброєність на одного працівника Слаборегульований Прямий Х21 - частка заробітної плати у собівартості Слаборегульований Зворотний Х22 - електроозброєність фактична на одного робітника Слаборегульований Прямий Х23 - ступінь використання робочого часу Слаборегульований Прямий Апріорний аналіз матриць парних коефіцієнтів кореляції, виходячи з теоретичних положень про продуктивність праці, дозволив виділити п’ятнадцять незалежних чинників динаміки виробітку на одного працівника: Х4, Х5, Х6, Х7, Х9, Х10, Х11, Х14, Х15, Х17, Х18, Х19, Х21, Х22, Х23. Економічно доцільно і математично обґрунтовано усунення з моделі таких чинників. Виробіток на одного робітника взаємно корельовано з модельованим показником і, по суті, є дублюючим. Що стосується частки верстатників у загальній чисельності персоналу, то цей чинник являє собою особисту форму показника Х4 – частки відрядників, крім цього, не на всіх аналізованих підприємствах верстатники є основною групою ПВП. Також у рамках проведеного аналізу нас цікавить не професійна приналежність, а ступінь впливу на обсяг виробництва. Зміна чисельності працівників підприємства (Х8 – плинність кадрів) у даний час, як відзначалося раніше, обумовлено проведеною політикою адаптації кадрового складу до об'єктивних потреб підприємства, тому показник Х8 не впливає на продуктивність у загальноприйнятому трактуванні. Кількість типів продукції, що випускається (Х12), є показником спеціалізації виробництва, але на етапі виходу з кризи обсяги виробництв не досягли граничних розмірів, коли цей чинник відіграє визначальну роль. Аналіз на мультиколінеарність показав, що фактор Х13 взаємнокорельований з модельованим параметром, а негативний знак при парному коефіцієнті кореляції свідчить про необхідність видалення його з моделі. При вивченні виробітку на одного працюючого частка ПВП у загальній чисельності (Х16) є коефіцієнтом лінійного зв'язку, що неприпустимо в багатофакторній моделі. Усі відібрані в модель показники є об'єктивними результатами діяльності робітників або прийняті в розрахунку на одного робітника, тому більш доцільно включити в модель показник фондоозброєності на одного робітника, а не на одного працівника (Х20). Один із важливих етапів моделювання – вибір форми зв'язку, що характеризує залежність продуктивності праці від чинників, що впливають на неї. Вибір стоїть між аддитивною і мультиплікативною моделями. Спеціальна література однозначних рекомендацій з цього питання не дає. На наш погляд, емпіричний шлях вибору зв'язку є основним можливим. Варто керуватися такими засадами. Обрана модель повинна відповідати сутності процесу підвищення продуктивності праці, бути досить простою з погляду її математичної обробки й економічно інтерпретованою. При виборі форми зв'язку ми використовували такі критерії: коефіцієнт множинної детермінації, критерій Фішера, залишкову дисперсію, середню помилку апроксимації. На основі часток F критеріїв з обраних перемінних у модель були включені 5 чинників: частка відрядників (Х4), грошові виплати і заохочення в розрахунку на людину (Х7), частка браку (Х15), частка фахівців і службовців у загальній чисельності працюючих (Х18), фондоозброєність у розрахунку на одного робітника (Х19). Моделювання в пакеті «Statgraphics 3.0 Plus» дозволило одержати таку аддитивну функцію: У = -8,3094 + 0,581068Х4 + 18,3595Х7 – 0,27104Х15 – 0,65815Х18 +0,380358Х19. Відповідно до теоретичної сутності продуктивності вона має однозначний зв'язок із заробітною платою. Однак чинник Х5 – величина середньої заробітної плати – в побудовану модель не був включений. Ще класики політекономії відзначали необхідну умову ефективної організації – випередження темпів приросту продуктивності праці над темпами приросту заробітної плати. У період командно-адміністративного методу господарювання ця умова нормативно регламентувалася, в разі невиконання підприємство обкладалося штрафом за перевищення ФОП, однак у даний час у своїй переважній більшості всі питання оплати праці віддані в повну самостійність підприємства. Ця повна анархія в організації оплати праці привела до великих невідповідностей у співвідношенні між продуктивністю і заробітною платою. Тому зростання продуктивності утратило свою стимулюючу функцію і чинник Х5 не виявив себе при формуванні моделі. Висновки. Дамо економічну інтерпретацію отриманої моделі. Коефіцієнти при чинниках показують ступінь еластичності зміни результативного показника при одиничній зміні визначальних показників. Чим більше величина їхніх значень, тим більший їхній вплив на показник продуктивності. Знаки при коефіцієнтах моделі визначають напрям впливу: плюс характеризує зростання виробітку, а мінус – зменшення. Таким чином, зростання фондоозброєності збільшує показник виробітку за рахунок удосконалювання матеріального чинника виробництва. Показник розміру премій і заохочень однозначно підвищує продуктивність, будучи і моральним і матеріальним стимулом. Зростання частки відрядників збільшує модельований показник за рахунок другої складової інтенсифікації праці, у якій робітник цілком зацікавлений при відрядній формі оплати праці. Збільшення частки браку приводить до збільшення матеріальних і трудових витрат на виробництво при незмінності кінцевого результату, що і знижує загальне вироблення. Негативний вплив частини фахівців і службовців пояснюється їхньою повною незацікавленістю в підвищенні продуктивності через стабільність окладної системи оплати праці. Так, побудована аддитивна регресійна модель дозволяє здійснити більш поглиблений аналіз ефективності використання внутрішнього потенціалу підприємства. Література 1. Френкель А.А. Производительность труда: проблемы моделирования роста производительности труда. - М.: Экономика, 1984. – 175 с. 2. Попов Л.А. Анализ и моделирование трудовых показателей: Учебник. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 208 с. 3. Єськов О.Л., Лучанінов С.В., Дарченко Н.Д. Зв’язок заробітної плати та продуктивності праці // Экономика промышленности. Экономика Украины на пороге третьего тысячелетия: Сб. науч. тр. НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; АО «НКМЗ». – Донецк, 2000. – С. 368-375.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2747
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T11:54:21Z
publishDate	2006
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Бурлуцька, С.В. 2009-02-17T11:25:30Z 2009-02-17T11:25:30Z 2006 Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності) / С.В. Бурлуцька // Економіка пром-сті. — 2006. — № 1. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2747 Розглянуто проблему використання резервів підвищення економічної ефективності. Проведено аналіз, заснований на багатофакторній економіко-математичній моделі, з метою визначення ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства. ---------- Рассмотрена проблема использования резервов повышения экономической эффективности. Проведен анализ, основанный на многофакторной экономико-математической модели, с целью определения эффективного использования внутреннего потенциала предприятия. ---------- The article considers the actual problem of using the reserves to increase the economic efficiency. The analysis is elaborated that is based on many-factors economic-mathematical model with the purpose of estimstion of efficient use of internal potential of enterprises. ---------- uk Інститут економіки промисловості НАН України Проблеми сучасної економіки Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності) Факторы и резервы роста экономической эффективности (производительности) Factors and reserves for inerasing the economic efficiency (productivity) Article published earlier
spellingShingle	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності) Бурлуцька, С.В. Проблеми сучасної економіки
title	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
title_alt	Факторы и резервы роста экономической эффективности (производительности) Factors and reserves for inerasing the economic efficiency (productivity)
title_full	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
title_fullStr	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
title_full_unstemmed	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
title_short	Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
title_sort	чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)
topic	Проблеми сучасної економіки
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2747
work_keys_str_mv	AT burlucʹkasv činnikitarezervizrostannâekonomíčnoíefektivnostíproduktivností AT burlucʹkasv faktoryirezervyrostaékonomičeskoiéffektivnostiproizvoditelʹnosti AT burlucʹkasv factorsandreservesforinerasingtheeconomicefficiencyproductivity

Чинники та резерви зростання економічної ефективності (продуктивності)

Institution

Similar Items