Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa

В останні десятиліття значно збільшується кількість музичних конкурсів, оглядів та фестивалів, що охоплюють різні спрямування народно-інструментального колективного виконавства. Така тенденція значною мірою допомагає виявити, реконструювати, зберегти та популяризувати виконавство на народних інструм...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Студії мистецтвознавчі
Date:	2009
Main Author:	Дрозда, П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Subjects:	Сучасність
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27607
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa / П. Дрозда // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 68-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27607
record_format	dspace
spelling	Дрозда, П. 2011-10-09T20:35:06Z 2011-10-09T20:35:06Z 2009 Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa / П. Дрозда // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 68-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27607 78.067.26(477) + 785.7.079 В останні десятиліття значно збільшується кількість музичних конкурсів, оглядів та фестивалів, що охоплюють різні спрямування народно-інструментального колективного виконавства. Така тенденція значною мірою допомагає виявити, реконструювати, зберегти та популяризувати виконавство на народних інструментах – цей унікальний та вагомий напрямок музичної культури нашої країни. В последние десятилетия увеличилось количество конкурсов и фестивалей, которые охватывают различные направления народно-инструментального исполнительства. Эта тенденция помогает обнаружить, реконструировать, сохранить и популяризировать исполнительство на народных инструментах. The number of the musical contests which consist of the different kinds of collective folk-instrumental executions has greatly increased for the recent ten years. This tendency greatly helps to reveal, to rebuild, to keep and to popularize the folkinstrumental execution – that important and ponderable trend of our country’s musical culture. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Сучасність Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa Reviews, Contests and Festivals as a Weighty Factor of Collective Folk-Instrumental Execution’s Popularization Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
spellingShingle	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa Дрозда, П. Сучасність
title_short	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
title_full	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
title_fullStr	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
title_full_unstemmed	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
title_sort	огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa
author	Дрозда, П.
author_facet	Дрозда, П.
topic	Сучасність
topic_facet	Сучасність
publishDate	2009
language	Ukrainian
container_title	Студії мистецтвознавчі
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format	Article
title_alt	Reviews, Contests and Festivals as a Weighty Factor of Collective Folk-Instrumental Execution’s Popularization
description	В останні десятиліття значно збільшується кількість музичних конкурсів, оглядів та фестивалів, що охоплюють різні спрямування народно-інструментального колективного виконавства. Така тенденція значною мірою допомагає виявити, реконструювати, зберегти та популяризувати виконавство на народних інструментах – цей унікальний та вагомий напрямок музичної культури нашої країни. В последние десятилетия увеличилось количество конкурсов и фестивалей, которые охватывают различные направления народно-инструментального исполнительства. Эта тенденция помогает обнаружить, реконструировать, сохранить и популяризировать исполнительство на народных инструментах. The number of the musical contests which consist of the different kinds of collective folk-instrumental executions has greatly increased for the recent ten years. This tendency greatly helps to reveal, to rebuild, to keep and to popularize the folkinstrumental execution – that important and ponderable trend of our country’s musical culture.
issn	1728–6875
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27607
citation_txt	Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa / П. Дрозда // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 68-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT drozdap oglâdikonkursitafestivalíâkvagomiičinnikpopulârizacíínarodnoínstrumentalʹnogokolektivnogovikonavstva AT drozdap reviewscontestsandfestivalsasaweightyfactorofcollectivefolkinstrumentalexecutionspopularization
first_indexed	2025-11-26T07:19:34Z
last_indexed	2025-11-26T07:19:34Z
_version_	1850616948154433536
fulltext	68 Конкурсно-фестивальний рух, різноманіт- ні музичні огляди і змагання завжди спонукали зростання мистецької майстерності та професіо- налізацію діяльності народно-інструментальних колективів, оскільки сприяли популяризації виконавського мистецтва, обміну творчими та методичними здобутками, викликали нау- ковий та публіцистичний інтерес. Народно- інструментальне музикування входить у сферу найрізноманітніших мистецьких змагань, серед яких конкурси, фестивалі, огляди фольклорно- го, самодіяльного, академічного мистецтва різ- них рівнів та спрямування.Нині спостерігається спеціалізація творчих змагань згідно соціально- творчих функцій та характеру діяльності колек- тивів. Наймасовішим і найбільш різновектор- ним є напрямок, пов’язаний із самодіяльним виконавським мистецтвом, оскільки ця сфера охоплює тривалий період діяльності фольклор- них автентиків радянської доби, аматорські та напівпрофесійні виробничі та клубні колективи, окремі учасники яких зі своїми кращими зразка- ми репертуару нерідко ставали надбанням фа- хових академічних народно-інструментальних колективів. Змагання-огляди автентичних фольк лорно- етнографічних ансамблів виокремилися у чисту від нашарувань, спеціалізовану групу порівняно недавно – у часи незалежності, більш ранні – нерідко дублюють самодіяльний мистецький рух за всіма показниками, спираючись, щоправда, на жанри фольклорної обробки, фантазії, поєд- нання, танцювальної сюїти. Конкурси для професійних колективів ста- новлять окремий напрям і відповідають ка- нонам професійного європейського камерно- інструментального та оркестрового мистецтва. Хронологічно першими конкурсно-фести- вальними акціями за участю народно- виконавських колективів були огляди само- діяльності, яка в перші повоєнні десятиліття скеровувалась на зближення аматорського та автентичного виконавства з професійним ака- демічним музикуванням. Перша Всесоюзна музична олімпіада, в якій взяло участь понад 60 виконавських колективів, (в т. ч. капели бан- ОГЛЯДи, КОнКУРСи ТА ФеСТиВАЛІ ЯК ВАГОМий ЧинниК ПОПУЛЯРиЗАЦІї нАРОДнОІнСТРУМенТАЛьнОГО КОЛеКТиВнОГО ВиКОнАВСТВ Петро Дрозда УДК 78.067.26(477) + 785.7.079 В останні десятиліття значно збільшується кількість музичних конкур сів, оглядів та фестивалів, що охоплюють різні спрямування народно- інструментального колективного виконавства. Така тенденція значною мірою допомагає виявити, реконструювати, зберегти та популяризувати виконав ство на народних інструментах – цей унікальний та вагомий напрямок музич ної культури нашої країни. Ключові слова: ансамбль, виконавці, інструменти, мистецтво, учасники, фольклорний колектив. TThe number of the musical contests which consist of the different kinds of collective folkinstrumental executions has greatly increased for the recent ten years. This tendency greatly helps to reveal, to rebuild, to keep and to popularize the folk instrumental execution – that important and ponderable trend of our country’s musical culture. Key words: arts, ensemble, folklore group, instruments, performers. 69 петро дроЗдА. оГляди, КонКУрси тА фестиВАлІ... дуристів, оркестри й ансамблі народних інстру- ментів) відбулася 1931 р. У 1939 році було про- ведено перший Всесоюзний конкурс виконавців на народних інструментах, цього ж року при ІФ АН УРСР відбулась перша республіканська на- рада кобзарів і лірників, в якій взяло участь 37 виконавців, вчені-фольклористи, письменники та композитори. Іще однією знаковою віхою демонстрації досягнень самодіяльних та про- фесійних колективів стала декада української літератури і мистецтва у Москві 1951 р. Так, наприклад, ансамбль родини Міських за- вдяки різноманітності репертуару брав участь у численних концертах у Кіцмані та Чернівцях, а 1954 року був відзначений на республікансько- му фестивалі самодіяльності в Києві після ви- конання «Анданте кантабіле» П. Чайковського, Оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського лісгоспу став переможцем у респу- бліканських та всесоюзному огляді самодіяль- них колективів у 1967, 1979, 1985 рр. Перший огляд-конкурс українсь ких народ- них колективів “Троїстої музики”, організова- ний Музично-хоровим товариством УРСР у берез- ні – жовтні 1970 р. Він складався з двох турів – об- ласного (в ньому взяло участь 13 тис. виконавців) та всеукраїнського (200 учасників). Із виконавців західноукраїнського регіону на ньому було від- значено родинний колектив п. к. В. Мотрука з с. Микуличин Івано-Франківської області (за вико- нання мелодій «Микуличанка», «В’язанка гуцуль- ських співанок»), оркестр народних інструментів Чернівецького обласного відділення Музично- хорового товариства України (керівник – Ілля Міський), троїсті музики п. о. Д. Луцака при само- діяльному ансамблі пісні і танцю «Карпати» Івано- Франківського меблевого комбінату, малі ан- самблеві колективи с. Попельники Снятинського району Івано-Франківської області (родинний ан- самбль Ватаманюків) 1. У межах підготовки до Респуб ліканського конкурсу «Троїстих музик» 1973 року було проведено обласний огляд-конкурс троїстих музик в Івано-Франківську (восени 1971 р.), до відбіркового туру якого було залучено по- над 1000 музикантів (150 колективів), огляди- конкурси у Львівській та Чернівецькій областях («Буковинська весна – 1972») зі значною кіль- кістю учасників. Власне, сам конкурс відбувся 1973 року і певним чином підтвердив курс на “професіоналізацію” самодіяльних музикантів, між учасниками відбіркового туру (47 ансамблів) були представлені вже на той час відомі в об- ласті колективи – «троїсті музики» Космацького сільського БК (П. Семчук), с. Білоберезка Верховинського району (С. Минайлик), Бого- родчанського БК (Є. Крайник), с. Нижнє Коло- мийського району (М. Геник). У період 1970–1980-х рр. у спеціалізованій пресі та рецензіях на огляди самодіяльності де- далі частіше утверджується думка про непро- дуктивність дублювання самодіяльними колек- тивами концертних програм професіоналів та необхідність виокремлення власне фольклорної традиції від фахово-академічних впливів, орієн- тування репертуару на фольклорний матеріал, зібраний місцевими фахівцями-ентузіастами та його опрацювання згідно регіональних етнічних традицій. Серед програм, представлених на кон- курсні огляди цього періоду дедалі частіші цілісні інсценування календарно- та родинно-обрядових композицій (весільні обряди, інсценізація вечор- ниць зі співом за вишиванням, прядінням куделі тощо). Практикувалося проведення мистецьких акцій у промислових центрах зі своєрідною де- мографічною структурою населення, у т. зв. інте- грованому середовищі, в урбанізованих районах або міграційних зонах, де фольклорна тради- ція мала слабше коріння, натомість, у регіонах з потужно розвиненою народно-виконавською традицією конкурсно-фестивальні акції чи їх під- готовчі, відбіркові етапи оглядів нерідко перетво- рювалися у масові свята народної творчості. Протягом періоду від лютого 1975 р. до 1977 р. тривав І Всесоюзний фестиваль са- модіяльної художньої творчості трудящих, до участі в якому було залучено 4 млн. учас- ників (всього на той період за офіційними дани- ми діяло понад 250 тис. самодіяльних колекти- вів) 2. Серед учасників, які представляли дослі- джуваний регіон, були: ансамбль пісні і танцю “Дністер” при Заліщицькому РБК Тернопільської обл. (учасник Всесвітнього фольклорного фес- тивалю у Франції, 1974 р. та ХХ міжнародного фольклорного фестивалю в м. Білінгем, Англія, 1974 р.), Заслужений вокально-хореографічний ансамбль «Галичина» Львівського виробни- чого об’єднання «Електрон» (на той час – уже лауреат міжнародних і всесоюзних конкурсів, який проводив широку гастрольну діяльність у Англії, Франції, Швейцарії та інших країнах, ке- рівники – Я. та В. Чуперчуки). 70 сУчАснІсть У 1983–85pp. відбувся Всесоюзний огляд самодіяльної художньої творчості тру- дящих, присвячений 40-річчю Перемоги ра- дянського народу у Великій Вітчизняній війні. Проводились подібні акції і для колективів мо- лодшого віку: так у 1989 р. відбулося Третє республіканське дитяче фольклорне свято, приурочене до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Виступи народно-інструментальних колек- тивів практикувалися також у складі широ- ких за рівневим та родовим представництвом музично-мистецьких акціях, таких як, напри- клад, фестиваль мистецтв «Буковинська весна», Всесоюзний фестиваль «Кримські зорі», радіо- і телетурніри «Сонячний вінок», «Таланти твої, Україно», «Сонячні кларне- ти», «Золоті ключі», музичний радіофести- валь «Душа народу в пісні розквітає». На популяризацію потужного мистець- кого потенціалу автентичного народно- інструментального виконавства спрямовані новітні конкурси і фестивалі, різноманітні творчі акції. До них належать міроприємства націо- нального рівня: Всеукраїнський фести- валь «Фольклорна толока» (Харків, 1994), Міжрегіональний музичний фестиваль «Бу- ковинський жайвір» (Чернівці, 2001), Все- українські огляди-конкурси народної творчості і професійного мистецтва, присвячені десятій річниці Незалежності. Серед них важливу групу складають укра- їнські міжнародні змагання та огляди (як, на- приклад, Перший всесвітній український фоль- клорний фестиваль «Громада» (Львів, 1990), Міжнародний конкурс «Золоті трембіти» (Івано-Франківськ, 1996), Міжнародний дитячий фольклорний фестиваль «У Галицькім колі», (Львів, 1995), Міжнародний фестиваль євро- пейського мистецтва (в 1997 році він проводив- ся в Луцьку) чи Міжнародний гуцульський фес- тиваль (у 2003 відбувся ХІІІ-й), Міжнародний конкурс-фестиваль дитячо-юнацької творчості «наша земля – Україна» (вісім разів прово- дився в «Артеку»), всесвітній форум мистецтв українського козацтва в Києві, а також ви- ступи вітчизняних колективів у конкурсах та фестивалях інших країн (як, наприклад, фестиваль української культури у Перемишлі (Польща), Міжнародний фестиваль «Дзвенять цимбали і гармонь» (Білорусія), конкурсу ім. Ч. Порумбеску (Румунія), Міжнародний фестиваль української музики в Румунії, фоль- клорний фестиваль «Лемківська ватра» (Ждиня, Польща), Міжнародний фестиваль Придунайських країн (Югославія), які сприя- ють інтеграції мистецьких процесів української держави у загальноєвропейський культурний контекст, сприяють більш широкому і ретельно обумовленому представництву учасників, висо- кому рівню наукового осмислення їх діяльності, організації мистецьких міроприємств та висвіт- лення їх у мас-медіа. 27 листопада 2008 року у с. Верховина від- бувся ІІ регіональний фестиваль гуцульських троїстих музик ім. Василя Грималюка-Моґура, в якому взяли участь виконавці-автентики Верховинського та шести сусідніх районів. Мета фестивалю – підтримка народної гуцульської автентичної музики та збереження пам’яті відо- мого музиканта-віртуоза, впорядника, педагога. Склад ансамблів утворювали інструменти, характерні складу «троїстих музик» цього регіо- ну: скрипка, баян, цимбали, сопілка, великий ба- рабан у різних співвідношеннях та поєднаннях. Заслужений працівник культури, голова журі фестивалю Р. Кумлик окреслив спрямованість заходу з точки зору збереження і плекання ав- тентичної регіональної музично-виконавської традиції: «Ми, його учні, передаємо цю науку і гуцульську музику іншим, молодим. Я думаю, музика буде вічною і тягтиметься з роду в рід ланцюгом поколінь. Ми маємо на Гуцульщині все: діалект, співанки, танці, одяг, свою му- зику. Тож дай нам, Боже, прославляти її че- рез віки!». Старший науковий співробітник Філії «Гуцульщина» НДІ українознавства І. Зеленчук – дослідник творчості та діяльнос- ті І. Могура, підготував доповідь про нього для учасників та слухачів заходу 3. Щорічний міжнародний культурно- мистецький фестиваль «Різдво в Карпатах» проходить на Івано-Франківщині (цьогорічне від- криття фестивалю відбулось у Яремче, подаль- ші акції – у Верховині, Коломиї, Снятині, Косові, Галичі, Рогатині, Долині, Болехові, на туристич- ному комплексі «Буковель» у с. Поляниця, та музеї С. Бандери у с. Старий Угринів). Акцію висвітлювало понад 80 представників місцевих ЗМІ. Колядницькі громади («партії») були пред- ставлені Криворівнею, Буківцем, Бережницею, 71 петро дроЗдА. оГляди, КонКУрси тА фестиВАлІ... Замагоровим, Головами, Чорною річкою, при- сілком Жаб’євській потік. Будова їхніх виступів зберігала традиційну структуру , притаманну ре- гіональній етнічній традиції: «Підстінна колєда», «Христова», «Плєс з дзвіночками», «Коляда до дівчини», «До парубка», «Дякування столови», «Умерла» та заключний «Плєс». Вітання учас- никам фестивалю надіслав голова Товариства «Гуцульщина» у Великобританії Василь Потяк. 9 січня (свято св. Стефана) на Верховині традиційно проводиться свято «Гуцульська коляда». «Різдвяне дійство, яке благословля- ють отці духовні, вітають представники влади. Ви почуєте десятки трембіт і рогів, супровід ба- гатьох скрипок, побачите хід колядників і їх ви- ступи на Співочому полі» 4. Існують нетрадиційні форми міжнародних акцій за участю колективів-автентиків карпат- ського регіону. Так, наприклад, колядницька партія з с. Буковець та Криворівня вже три- чі брала участь у різдвяних акціях мистецької групи «Яра» (керівник – Вірляна Ткач) театру «Ля МаМА» у Нью-Йорку. У їх виконавстві за- діяні трембіти, ріг, дудка, ліра, набір сопілок та флоєр та скрипка, виготовлена народним май- стром у XVIII столітті 5. Визначною подією для Косівщини (з культур- ного та економічного погляду) є Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори». Він втретє відбувся 12–14 лип- ня 2005 року у карпатському селі Шешори Косовського району Івано-Франківської області, започаткований цей фестиваль у 2003 р. в межах загальноєвропейського молодіжного табору «екотопія». Від 2004 року «Шешори» перетво- рився на самостійний екологічно-мистецький захід з природоохоронною, музичною та ленд- артівською складовими. Крім українців, у ньому взяли участь польські, чеські та російські колек- тиви. Фестиваль збирає велику кількість (кіль- ка тисяч) учасників, глядачів та представників засобів масової інформації з України, Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Франції, Чехії (реєстраційний збір – 25 грн з осо- би, перераховано до фонду розвитку фестива- лю та курортної зони «Шешори»). Засновник фестивалю – інформаційно-видавничий центр «Зелене досьє» (діє з 1993 р.), що об'єднує близько 3 десятків осіб, переважно молодь різ- ного фаху: журналістів, фотографів, операторів, режисерів, біологів, географів, і робота якого по- лягає в об'єктивному інформуванні українських громадян з екологічних та соціальних питань че- рез ЗМІ, наданні освітніх та інформаційних по- слуг в галузі журналістики щодо охорони навко- лишнього середовища, сприянні роботі екологіч- них неурядових організацій. Крім шешорського фестивалю етнічної музики, центром протягом 11 років офіційної діяльності організовано й ре- алізовано десятки національних та міжнародних проектів, зокрема у галузі музичного мистецтва: екологічну програму «Зелених Таврійських ігор» (1998); вуличні акції та концерти, присвячені Міжнародному Дню без авто та Дню Землі; до- кументальні фільми «Музики» та «Мольфар» циклу «Карпатські ознаки» тощо. До фестивалів традиційного фольклору ви- никло зацікавлення і з боку діячів масової куль- тури (напр., організаторів фестивалів «Червона Рута», «Мазепа-фест» та ін.), клубів, телефес- тивалів («Горицвіт»), конкурсів та фестивалів етнічного мистецтва різних родів і регіональ- ного спрямування, автентичних фольклорних оглядів, пов’язаних з екологічною, туристично- краєзнавчою діяльністю. Професійні колективи виконавців на народних інструментах беруть участь у міжнародних кон- курсах та фестивалях, серед яких: Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича (прово- диться з 1993 р. на базі Харківського інституту мистецтв), Міжнародний конкурс-фестиваль дитячо-юнацької творчості «наша земля – Україна» (вісім разів проводився в «Артеку»), Всесвітній форум мистецтв українського ко- зацтва в Києві, Міжнародний конкурс виконав- ців на народних інструментах (Хмельницький, 1995), щорічний Міжнародний фестиваль «Веселковий світ народних мелодій» (Харків). Кафедра інструментального виконавства Тернопільського національного педагогічного уні- верситету ім. В. Гнатюка є ініціатором та органі- затором Міжнародного музичного фестивалю «Срібні струни» (проводиться з 2000 року). Українські баяністи беруть участь у міжнарод- них конгресах, фестивалях, семінарах та конкур- сах, наприклад, таких, як «Гран-прі» (Франція), «Приз Кастельфідардо» (Італія), Міжнародний конкурс у м. Клінгенталі (Німеччина), «Арассате Хірія» (Іспанія) та інших. Налагоджено тісні зв'язки зі Всесвітньою конфедерацією акордео- ністів (США), яка щорічно проводить міжнародні 72 сУчАснІсть конкурси, а також з таким авторитетним конкур- сом, як «Трофей Світу». 7–9 жовтня 2006 року проводився П’ятий міжнародний фестиваль «Дні бандурної музи- ки» в Перемишлі (проводиться від 1994 р. під егідою Товариства Український Народний дім, Польсько-Українського товариства з ініціативи Ольги Попович), у межах якого відбуваються концерти та наукові симпозіуми за участю ви- конавців та наукових діячів з України, Польщі, Канади, Франції та інших країн. Знаковим явищем сучасності є те, що твори для ансамблів українських народних інструмен- тів чи їх поєднань з академічними колектива- ми звучать й на суто академічних міжнародних фестивалях: Український музичний фести- валь ім. М. В. Лисенка (в Торонто, Канада), Міжнародний конкурс ім. С. Людкевича (Торонто). Справжньою подією міжнародного фестивалю «Київ-Музік-Фест» у 1996 р. ста- ла драматична кантата В. Степурка «О, Руська земле» для читця, сопрано, чоловічої групи хору і оркестру народних інструментів, а у рам- ках того ж фестивалю у 2006 р. знаковою по- дією стало виконання кантати В. Камінського «Чигирине, Чигирине» для голосу, бандури й камерного оркестру у виконанні О. Созанського та Національного Президентського оркестру під батутою Т. Калиниченко. На фестивалі «5 сто- лиць» (1993 р.) були представлені оркестрові народно-інструментальні композиції: «Прадавні суголоси», «Похідна гетьманської варти» В. Шумейка, марш «Круті пороги» В. Степурка, «Дума про Кобзаря» та «Спомин про Запорізьку Січ» В. Тилика, сюїта «Народні фрагменти» В. Льонка, концертна п’єса «Думка. Шумка» Ю. Щуровського, «Рапсодія в стилі “Гопак”» Я. Лапінського. Авторський концерт львівського цимбаліста Т. Барана відбувся на ХІ фестивалі «Віртуози» у Львові (2000 р.). У 1999 році у Кишиневі відбувся V світо- вий конгрес цимбалістів. У ньому взяло участь 1000 делегатів із Америки, Австралії, Азії, Європи, у концертній частині виступили музиканти зі Швейцарії, Сінгапуру, Угорщини, Ізраїлю, Англії, Білорусії, Канади, України, Молдови, які продемонстрували свої манери, школи, традиції 6. У рамках європейського проекту «Карпатський європейський колаж», орга- нізованого Перемиським центром культурних ініціатив «Митуса» у Кошаліні проводяться «Фестивалі українських дитячих ансамблів» (2006 року відбувся ХХХІ фестиваль), у якому беруть участь і дитячі капели бандуристів. Справі популяризації українського бандурно- го мистецтва служить Товариство збереження української спадщини у Північній Каліфорнії (США), яке має свою радіопрограму, його очо- люють О. Герасименко та Ю. Олійник. Отже, можна зробити висновок, що в роки незалежності України спостерігається по- тужна тенденція відновлення автентичної народно-виконавської традиції, у тому числі й інструментально-оркестрової, що сприяє вияву, реконструкції, збереженню, популяризації уні- кальної за значимістю багатої етнічної своєрід- ності у її численних різноманітних регіональних відмінностях. 1 Твору С. Перегукнулися ліси і діброви // Соціалістична культура. – 1971. – № 2. – С. 22–23. 2 Правдюк О. Художня самодіяльність Української РСР у її зв’язках з фольклором і професіональним мис- тецтвом // НТЕ. – 1976. – № 5. – С. 9. 3 Клим Л. Чарівна сопілка, скрипка та цимбали так іще ніколи весело не грали! // Верховинські вісті: народний часопис Верховинського району. – 5 грудня 2008 р. – № 49 (6684). – С. 1, 7–9. 4 У краю Черемоша: Гуцульський геоетнопростір. Видання райдержадміністрації і районної ради // Журнал «Гуцульщина» – Івано-Франківськ: Місто НВ. – С. 20. 5 Ґрашпарівський І. Гуцульська коляда в Америці // Верховинські вісті: народний часопис Верховинського району. –18 січня 2009. – № 3 (6690). – С. 2. 6 Баран Т. V-й світовий конгрес цимбалістів у Молдові // Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 4. – С. 141. В последние десятилетия увеличилось количество конкурсов и фестивалей, которые охватывают различные направления народно-инструментального исполнительства. Эта тенденция помогает обнаружить, реконструировать, сохранить и популяризировать исполнительство на народных инструмен тах. Ключевые слова: ансамбль, исполнители, инструменты, искусство, участни ки, фольклорный коллектив .

Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавствa

Institution

Similar Items