Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога
У статті автор надає характеристику педагогічного артистизму та розкриває його роль у формуванні педагога-музиканта. Автор статьи подаёт характеристику педагогического артистизма и раскрывает его роль в формировании музыканта-педагога. The author of the article submits the characteristics of the ped...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27608 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога / Ч. Гуй // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 73-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860099478152806400 |
|---|---|
| author | Гуй, Ч. |
| author_facet | Гуй, Ч. |
| citation_txt | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога / Ч. Гуй // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 73-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | У статті автор надає характеристику педагогічного артистизму та розкриває його роль у формуванні педагога-музиканта.
Автор статьи подаёт характеристику педагогического артистизма и раскрывает его роль в формировании музыканта-педагога.
The author of the article submits the characteristics of the pedagogical artistic taste and discovers its role in moulding the musician-teacher.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:28:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
73
Сучасна педагогіка в цілому і музична пе-
дагогіка зокрема протягом усієї своєї історії
здійснюють активний пошук шляхів підвищен-
ня ефективності навчально-виховного процесу.
Загальновідомо, що серед факторів, що впли-
вають на цей процес, особливе місце належить
особистості вчителя, і саме від оригінальності
його характеру, від виразності й цікавості його
поведінки залежить сила його впливу та успіш-
ність навчально-виховного процесу. Як приклад
варто навести висловлювання Г. Г. Нейгауза
з книги «Про мистецтво фортепіанної гри:
«Хрестоматійна методика, яка дає переважно
рецептуру, так звані тверді правила, нехай на-
віть вірні та перевірені, назавжди залишиться
лише примітивною, першопочатковою, спро-
щеною, такою, яка потребує під час зіткнення
з реальним життям щохвилинного розвитку, до-
мислення, уточнення, оживлення, одним сло-
вом, – дидактичного перетворення»1.
Роль особистості педагога в навчальному
процесі важко переоцінити, адже саме від ньо-
го великою мірою залежить успішне опануван-
ня учнями дисципліни, яку він викладає. Адже
відомо, що зазвичай ставлення до педагога учні
схильні переносити на предмет, який він викла-
дає. Таким чином, у сучасній системі підготовки
музикантів-педагогів особлива увага приділя-
ється пошуку шляхів формування творчої інди-
відуальності вчителя, реалізації його творчих
здібностей та розвитку індивідуального стилю
діяльності.
На сьогодні в системі підготовки музикантів-
педагогів, де пріоритетним вважається вихован-
ня виконавської культури майбутнього спеціа-
ліста, а також освоєння методик навчання гри
на інструменті, все більше уваги приділяється
розвитку таких професійно важливих якостей,
як здатність до саморегулювання психічних
процесів, до вербальної та невербальної ко-
мунікації, емоційності, природності в поведінці
і під час спілкування, розвитку емпатії та бага-
тьом іншим складовим педагогічної техніки, що
допомагають молодим спеціалістам успішно
розпочати педагогічну діяльність.
У цілому ж, слід зазначити, що специфіка нав-
чання музиці, особливість процесу залучення
дитини до світу прекрасного робить викладача
не просто транслятором певної інформації, або
кимось на зразок інструктора, а повною мірою
духовним наставником, і, зазвичай, другом сво-
го вихованця. Він повинен розуміти, поважати
та збагачувати внутрішній світ дитини. Тому, пе-
дагогу слід розвивати такі якості, як педагогічна
інтуїція, здатність до імпровізації, зовнішня ви-
разність, емпатійність тощо.
Мета статті – розрити роль та специфі-
ку формування педагогічного артистизму у
музикантів-педагогів, окреслити відповідні ме-
тоди розвитку педагогічної майстерності, при-
значені для спеціалістів цього фаху.
Методика розвитку педагогічного артистиз-
му музиканта-педагога не має, на нашу думку,
підстав принципово відрізнятися від вже існую-
РОЛь ПеДАГОГІЧнОГО АРТиСТиЗМУ
У ФОРМУВАннІ МУЗиКАнТА-ПеДАГОГА
Чжан Гуй
УДК 78.07 + 7.071.4
У статті автор надає характеристику педагогічного артистизму та розкри
ває його роль у формуванні педагога-музиканта.
Ключові слова: педагогічний артистизм, методи впливу, педагогічний про
цес.
The author of the article submits the characteristics of the pedagogical artistic taste
and discovers its role in moulding the musicianteacher.
Key words: pedagogical artistic taste, methods of influence, pedagogical process.
74
сУчАснІсть
чих методик, призначених для вчителів іншого
фахового спрямування. Головна її відмінність
полягає в тому, що процес формування педа-
гогічного артистизму має відбуватися з огляду
на індивідуальну форму навчання в інструмен-
тальних класах. Тож розвиток тих компонен-
тів педагогічного артистизму, які пов’язані з
умінням працювати з аудиторією, не актуальні
для музиканта-педагога. Особлива увага має
приділятися розвитку поведінкового компонен-
ту педагогічного артистизму (за результатами
проведеного анкетування, саме цей компонент
у майбутніх музикантів-педагогів розвинутий
менш за все). Для більшої ефективності на-
вчання має відбуватись з елементами екстра-
таляції музичного матеріалу на конкретні педа-
гогічні ситуації.
Основні труднощі розвитку педагогічного
артистизму повязані з тим, що він нерозрив-
но пов’язаний з конкретною особистістю, поза
особистістним контекстом його прояви мо-
жуть втратити свою чарівність та значущість.
«Оволодіти педагогічним артистизмом можна
лише на індивідуально-особистісному рівні, в
особистісному контексті. Саме цього не врахо-
вує існуюча структура педагогічної освіти, де на
сьогодні домінує масово-репродуктивний прин-
цип. Педагогічний артистизм неможливо тира-
жувати. Учитель може лише будувати свою осо-
бисту систему педагогічних впливів, формувати
власний стиль, враховуючи своєрідність свого
характеру, індивідуальних особливостей» 2. Так,
існують педагоги, основною особливістю діяль-
ності яких є бездоганне володіння мовленням,
існують майстри імпровізації тощо. Але спроби
інших копіювати, механічно повторювати те, що
і як вони роблять, можуть не спрацювати.
Отже, навчання вчителів основам педаго-
гічного артистизму не зводиться до оволодіння
певними прийомами та навичками. Потрібно ви-
користовувати комплексний підхід, який полягає
в забезпеченні на різних рівнях таких умов: ство-
рення загальної налаштованості на естетично
спрямовану діяльність; виховання органічної
потреби творчості; розвиток естетичного смаку,
і сенсорної організації, образно-асоціативного
мислення, уяви, емоційної чуйності, оволодін-
ня елементами акторської техніки, та головне –
виховання прагнення до самопізнання, самови-
ховання та самовдосконалення.
Серед робіт, що висвітлює цікаву для нас
проблему 3, найбільш ґрунтовними є роботи
О. Булатової та Ж. Ваганової, які запропонува-
ли власні методики розвитку педагогічного ар-
тистизму.
Тренінг Ж. Ваганової вирішує такі важливі
для педагога завдання, як розвиток та вдоско-
налення психофізичного апарату вчителя, гли-
бини реакції та швидкості переключення, роз-
ширення сенсорних та емоційних можливостей,
виховання «слухняних» психічних навичок та
умінь, пов'язаних з увагою та здатністю емо-
ційної пам'яті миттєво відгукуватись, розвиток
спостережливості, фантазії, уяви, здібностей
до перевтілення, розвиток мовного апарату, ви-
ховання природності та виразності поведінки і
таке інше.
Як вважає О. Булатова, оволодіння основа-
ми педагогічного артистизму доцільно почина-
ти з вчення про надзадачу майбутнього вчителя
по відношенню до себе, до своєї професії та до
дітей: «Надзадача курсу оволодіння основами
педагогічного артистизму розвиток емоційно-
бразної сфери майбутніх педагогів, їх творчих,
адаптивних здібностей оволодіння системою
управління своїм психофізичним апаратом…» 4.
У своїй методиці розвитку педагогічного артис-
тизму авторка відокремлює три основні етапи,
зазначаючи, що особливе значення у такому
навчанні має саме поетапний підхід.
На першому етапі слід засвоїти основні осо-
бливості педагогічного артистизму, елементів
театральної педагогіки як компонентів педа-
гогічної техніки та педагогічної майстерності.
Необхідні умови для формування установок на
художньо-педагогічну творчість, мотивів діяль-
ності, закладка її теоретичної основи. На дру-
гому етапі на матеріалі різнобічного відтворен-
ня педагогічної реальності опановуються різні
вправи, у тому числі й з галузі театральної пе-
дагогіки, які мають на меті допомогти в розвитку
образного мислення, інтуїтивного передбачен-
ня, творчих підходів до справи. Відбувається
навчання методом застосування отриманих
знань та умінь в роботі; розвиваються комуніка-
тивні та артистичні якості, які необхідні педаго-
гу. На третьому етапі діяльність має переважно
творчий характер. Отримавши завдання, весь
процес їх вирішення необхідно планувати са-
мостійно, імпровізуючи та виявляючи найбільш
прийнятні для конкретної ситуації елементи ар-
тистизму.
75
чЖАн ГУй . роль педАГоГІчноГо АртистиЗМУ У форМУВАннІ МУЗиКАнтА-педАГоГА
Розвиток педагогічного артистизму перед-
бачає вдосконалення як внутрішньої (психіч-
ної) так і зовнішньої (фізичної) сторін – вважає
Ж. Ваганова. Внутрішня техніка пов’язана з ви-
хованням здібностей викликати вірне самопочут-
тя, яке складається з ряду пов’язаних між собою
елементів: активна зконцентрованість (володін-
ня увагою), вільне від зайвого напруження тіло
(м’язова свобода), вірна оцінка обставин та го-
товність і бажання діяти. Виховання зовнішньої
техніки має за мету зробити фізичний апарат
піддатливим внутрішнім імпульсам. Виховання
зовнішньої та внутрішньої техніки не може від-
буватися окремо, адже це дві сторони одного
процесу. О. Буланова зазначає, що процес зна-
йомства з основами педагогічного артистизму
найбільш ефективно відбувається з викорис-
танням методу творчого моделювання. Це від-
бувається, коли створюється образ ідеального
вчителя сучасної школи, а відтак, і своєрідний
індивідуальний зразок, що «конкретизується» в
формі «програвання» мініатюрних ситуацій на-
вчання та виховання. Отже, у процесі форму-
вання педагогічного артистизму серед методів
стимулювання та мотивації навчання доцільно
використовувати ділові, рольові, евристичні ігри,
акторський тренінг, вирішення проблемних педа-
гогічних ситуацій тощо.
Не зважаючи на те, що програма підготовки
музикантів-педагогів передбачає безпосередню
педагогічну практику, слід зазначити, що процес
роботи з учнями дуже часто відбувається спон-
танно. І якщо зміст та форми роботи над музич-
ним матеріалом готуються студентом заздале-
гідь, то такі завдання, як різноманітність форм
викладення матеріалу, використання різних за-
собів впливу на учня зазвичай випадає з поля
зору студентів. Таким чином, вправи та ігри, які
відтворюють педагогічну дійсність, відіграють
надзвичайно важливу роль в процесі підготовки
студентів, надаючи їм змогу відпрацювати різні
варіанти поведінки та реакцій у тих чи інших пе-
дагогічних ситуаціях.
Отже, підсумовуючи все вище викладене,
можна запропонувати декілька методів форму-
вання педагогічного артистизму в музикантів-
педагогів.
І. Розвиток інтонаційної
виразності голосу
Інтонаційна виразність голосу – надзвичай-
но важлива властивість, адже повсякденна
праця вимагає від педагога не лише емоційних
переживань, а й їх вербального вираження.
Монотонність та невиразність – неприйнятні
речі, адже залучення дитини до світу мисте-
цтва не можливе без вияву педагогом свого не-
байдужого ставлення до його витворів. Мова
музиканта-педагога має бути надзвичайно ви-
разною та інтонаційно багатою, адже саме вона
дуже часто робить музичний матеріал більш
зрозумілим для дитини.
Про надзвичайне значення мовної інтонації
в утворенні та вільному оволодінні музично-
слуховими відчуттями та уявленнями йдеться в
роботі Б. Асафєва «Музична форма як процесс».
Вчений вважає, що необхідно обов’язково вка-
зувати учням, що мовна і чисто музична інто-
нації – «гілки одного звукового потоку». Звідси
природно витікає обов'язковість спостережен-
ня за відтінками та вигинами людської мови, за
«проявами тісного зв'язку мелодичної лініар-
ності та мелодичної конструктивності з рухом
та динамікою мовного потоку…» 5
Роботу над розвитком інтонаційної вираз-
ності голосу цілком логічно поєднати з музич-
ним матеріалом, адже перший етап цієї робо-
ти – спостереження за основними відтінками
мови (заклик, питання, ствердження, здивуван-
ня, прохання і таке інше) буде для музиканта
більш цікавим та ефективним саме в поєднанні
його з музикою. Таким чином, головне завдан-
ня – це пошук музичних інтонацій, які відповіда-
ють інтонаціям мовним. Матеріалом для такої
роботи можуть бути вокальні твори, де музика
і слово пов'язані найбільше. «Необхідно вести
слух, – пише Б. Асафєв, – від мовної інтонації
як такої, через поступове виявлення музично-
го малюнку, до синтезу слова та наспіву в най-
вищих зразках мелодичної мови, особливо у
Монтеверді, Глюка, Вагнера, Даргомижського
та Мусоргського…» 6.
Наступний етап роботи спрямований на
розвиток уміння відтворювати різні інтонації.
У роботі О. Булатової цьому вмінню присвяче-
ний тренінг на інтонування розділових знаків.
Працюючи з музикантами доцільно проводити
тренування методом рольової гри.
Завдання педагога – підібрати відповідний
по змісту вербальний текст і шляхом мовної
інтонації досягти відповідного виконання від
учня. Для цього в процесі пояснення він має
змінювати засоби інтонування фрази, то підви-
76
сУчАснІсть
щуючи голос, то змінюючи темп, то збільшуючи
гучність. Доцільно, щоб такі форми роботи були
обмежені в час, що значною мірою активізує
студентів та привчає їх працювати чітко та ці-
леспрямовано, швидко виявляти проблему та
вирішувати її.
ІІ. Розвиток емоційності,
образності та метафоричності
мовлення
Не менш важливим умінням для музиканта-
педагога є вміння «малювати словами», зача-
ровувати своєю мовою, адже кожен спеціаліст
під час своєї професійної діяльності стикається
з необхідністю збуджувати почуття та уяву своїх
вихованців. Для розвитку такого вміння доціль-
но запропонувати студенту докладно розпові-
сти про будь-який твір, над яким він працює (про
його автора, історію його створення, про те, які
почуття він відчув, почувши його вперше і т. ін.),
під час розповіді звертати увагу на деталі, які
робили б цю інформацію потрібною (наприклад:
розповісти про твір так, аби спростувати нега-
тивний відгук про нього учня, або розпалити в
нього бажання вивчити цей твір).
ІІІ. Виразність міміки та жесту
Кожному вчителю знайома ситуація, коли не
вистачає слів для передачі своїх почуттів, під-
креслити певні емоції та стани, характерні для му-
зичного твору. Інколи ми навіть не помічаємо, як
у таких ситуаціях доповнюємо свою мову жестом
та мімікою, цей процес має бути контрольованим.
Для розвитку виразності міміки та жесту можна
використовувати вправу О. Булатової «Різні по-
чуття», в якій студенту пропонується продемон-
струвати різні стани: горе, радість, любов, нена-
висть і таке інше. Цю вправу доцільно поєднати
з музикою і запропонувати студентам створити
власні мініатюри, які б відображали різні душевні
стани.
Отже, розвиток педагогічного артистизму в
музикантів-педагогів здатен певною мірою за-
довольнити ті вимоги сучасної навчальної па-
радигми, що стосуються розвитку творчої інди-
відуальності педагога, формування його індиві-
дуального стилю діяльності та спроможності до
діалогічних форм навчання. У руслі цієї тенден-
ції виявляється, що педагогічний артистизм – це
особистісна та професійна характеристика, яка
свідчить про наявність у викладача акторських
та режисерських здібностей, його володіння
технікою сценічного мистецтва та педагогічну
спрямованість особистості. За усвідомлення
значущості методики театральної підготовки
виявляється, що в процесі розвитку педагогіч-
ного артистизму в музикантів виникають певні
відмінності від формування цієї складової пе-
дагогічної майстерності у спеціалістів іншого
фаху. Вони пов'язані з індивідуальною формою
навчання в класах, з необхідністю опертися на
музичний матеріал та з такою побудовою ме-
тодики розвитку педагогічного артистизму, де
особливого значення набувають поведінкові
компоненти.
Отже, після уточнення змісту та сутності по-
няття «педагогічний артистизм» вдалося тео-
ретично обгрунтувати рівні сформованності та
умови його розвитку; виявити особливості пе-
дагогічного артистизму в музикантів-педагогів
та запропонувати метод формування педагогіч-
ного артистизму для музикантів-педагогів.
1 Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры:
Записки педагога. – 2-е изд. – М.: Музгиз, 1961. – С. 56.
2 Ваганова Ж. Артистизм педагога как компонент его
творческой индивидуальности. Дис. – Тюмень 1998. –
С. 109.
3 Див., зокрема, такі праці: Антонов В. В. Комплексная
система психической саморегуляции. – Л., 1986;
Арчажникова Л. Г. Профессиональнные способности
учителя музыки / Сб. Музыкальное образование и по-
дготовка учителя музыки: взгляд в XXI век. Материалы
3 международной научно-практической конферен-
ции. – М., 1996; Баренбойм Л. Путь к музицированию.
Исследование. Изд. 2-е. Доп. – Л.: Советский компо-
зитор, 1979; Берикханова Л. Л. Педагогическая имп-
ровизация в школьном учебном процессе // Реформа
школы и развитие педагогического творчества учите-
лей. – Тюмень 1988; Згурська Н. М. формування музич-
но виконавської культури майбутнього учителя музики.
Автореферат. – К. – 2001; Зязюн І. А. Основи педагогіч-
ної майстерності. – К. 1997.
4 Булатова О. С. Педагогический артистизм. – М.
«Академия», 2001. – С. 136.
5 Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. – Л.,
1971. – С. 45.
6 Там само – С. 32.
Автор статьи подаёт характеристику педагогического артистизма и
раскрывает его роль в формировании музыканта-педагога.
Ключевые слова: педагогический артистизм, методы влияния, педагогичес
кий процесс.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27608 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:28:17Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гуй, Ч. 2011-10-09T20:37:04Z 2011-10-09T20:37:04Z 2009 Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога / Ч. Гуй // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 73-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27608 78.07 + 7.071.4 У статті автор надає характеристику педагогічного артистизму та розкриває його роль у формуванні педагога-музиканта. Автор статьи подаёт характеристику педагогического артистизма и раскрывает его роль в формировании музыканта-педагога. The author of the article submits the characteristics of the pedagogical artistic taste and discovers its role in moulding the musician-teacher. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Сучасність Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога The Role of the Pedagogical Artistic Taste in Moulding of the Musician-Teacher Article published earlier |
| spellingShingle | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога Гуй, Ч. Сучасність |
| title | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| title_alt | The Role of the Pedagogical Artistic Taste in Moulding of the Musician-Teacher |
| title_full | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| title_fullStr | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| title_full_unstemmed | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| title_short | Роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| title_sort | роль педагогічного артистизму у формуванні музиканта-педагога |
| topic | Сучасність |
| topic_facet | Сучасність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27608 |
| work_keys_str_mv | AT guič rolʹpedagogíčnogoartistizmuuformuvannímuzikantapedagoga AT guič theroleofthepedagogicalartistictasteinmouldingofthemusicianteacher |