Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система
Ця стаття повинна розширити сферу використання поняття «жанровий стиль». Воно не тільки використовується для музикознавчого аналізу, а також для інтерпретації зразків композиторської творчості. Концепція ж інтерпретації проаналізована з багатьох точок зору. Статья предназначена для предполагаемого р...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27612 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система / К. Біла // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27612 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Біла, К. 2011-10-09T20:45:12Z 2011-10-09T20:45:12Z 2009 Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система / К. Біла // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27612 78.01 + 78.083 Ця стаття повинна розширити сферу використання поняття «жанровий стиль». Воно не тільки використовується для музикознавчого аналізу, а також для інтерпретації зразків композиторської творчості. Концепція ж інтерпретації проаналізована з багатьох точок зору. Статья предназначена для предполагаемого расширения понятия «жанровый стиль», которое используется не только для музыковедческого анализа, но и для интерпретации образцов композиторского творчества. Концепция интерпретации проанализирована со многих точек зрения. The article is to extend the sphere of a genre-style concept usage. The concept is used not only in the musicological analysis, but also for interpreting the composer’s works, while the interpretation concept is analyzed from the different points of view, including author’s one. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Теорія і методологія Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система The Genre-Style Model as a Universal Analytical System Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| spellingShingle |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система Біла, К. Теорія і методологія |
| title_short |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| title_full |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| title_fullStr |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| title_full_unstemmed |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| title_sort |
жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система |
| author |
Біла, К. |
| author_facet |
Біла, К. |
| topic |
Теорія і методологія |
| topic_facet |
Теорія і методологія |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Студії мистецтвознавчі |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Genre-Style Model as a Universal Analytical System |
| description |
Ця стаття повинна розширити сферу використання поняття «жанровий стиль». Воно не тільки використовується для музикознавчого аналізу, а також для інтерпретації зразків композиторської творчості. Концепція ж інтерпретації проаналізована з багатьох точок зору.
Статья предназначена для предполагаемого расширения понятия «жанровый стиль», которое используется не только для музыковедческого анализа, но и для интерпретации образцов композиторского творчества. Концепция интерпретации проанализирована со многих точек зрения.
The article is to extend the sphere of a genre-style concept usage. The concept is used not only in the musicological analysis, but also for interpreting the composer’s works, while the interpretation concept is analyzed from the different points of view, including author’s one.
|
| issn |
1728–6875 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27612 |
| citation_txt |
Жанрово-стильова модель як універсальна аналітична система / К. Біла // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bílak žanrovostilʹovamodelʹâkuníversalʹnaanalítičnasistema AT bílak thegenrestylemodelasauniversalanalyticalsystem |
| first_indexed |
2025-11-25T13:38:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:38:41Z |
| _version_ |
1850515840783351808 |
| fulltext |
107
Категорії жанру та стилю, як відомо, є одни-
ми з визначальних у музикознавстві. Постійне
оновлення, доповнення теорії стосовно даних
понять пов’язане насамперед із реаліями компо-
зиторської практики. Актуальною є необхідність
створення такої концепції, яка б узагальнюва-
ла всі можливі варіанти функціонування жанру
та стилю не лише на базі старовинної музики,
але й в мистецтві сьогодення. Наявність єдиної
аналітичної системи сприяла б, таким чином,
створенню єдиної коректної «картини світу»
кожного із періодів музичного мистецтва.
Саме розмаїтість, строкатість сучасних ком-
позиторських пошуків зумовлюють певну ситуа-
цію поняттєво-термінологічної «розгубленості»
в музикознавстві. Причиною цього є відсутність
єдиної точки зору на питання: як оцінювати
музичні твори – акцентуючи увагу на момен-
ті самого пошуку чи порівнюючи із традиціями
минулих часів? Це питання складне й неодно-
значне. До того ж, не можна повністю відкидати
й сучасне розважальне мистецтво, бо воно ві-
діграє дуже важливу роль у житті багатьох лю-
дей. Саме тому знову стає не зрозумілим – чи є
коректним дослідження творчості «Бітлз» із тих
же позицій, що й спадщини Л. Бетховена? 1.
На нашу думку, є логічним поєднання фак-
тору традицій із фактором композиторського
пошуку в єдиній системі «жанрово-стильова
модель» 2. Кожен твір, яким би «суперреволю-
ційним» він не був, має свій жанровий та сти-
льовий прообраз. Такий прообраз є жанрово-
стильовою моделлю твору. Порівнюючи модель
(фактор традицій) та її втілення (фактор по-
шуку) виявляємо особливості композиторської
інтерпретації. Оскільки модель – це взірець,
узагальнення, схема, то жанрово-стильова
модель – це ідеалізація, система, що відобра-
жає особливості комплексу виразових засобів
того чи іншого жанру, тобто модель жанру, що
належить до певного стилю.
Полівалентність поняття «жанрово-стильова
модель» зумовлює розгляд складових понять
жанру та стилю, а також можливість їх поєд-
нань у такі дефініції, як «стиль жанру» та «жан-
ровий стиль». Характеризуючи термінологічно-
понятійне утворення «стиль жанру», наголо-
симо на правомірності такого визначення, а
також на певній його спорідненості з поняттям
жанрово-стильової моделі. Відзначена право-
мірність полягає насамперед в обов’язковій сти-
льовій атрибуції кожного жанру, адже жанр не
існує поза стилем. Так, наприклад, фольклорні
жанри, на які розвиток професійного мистецтва
впливає якнайменше, витримані в межах на-
родного автохтонного музикування.
Відмінність понять «жанрово-стильова мо-
дель» та «стиль жанру» міститься в предметі
ЖАнРОВО-СТиЛьОВА МОДеЛь
ЯК УнІВеРСАЛьнА АнАЛІТиЧнА СиСТеМА
Катерина Біла
УДК 78.01 + 78.083
The article is to extend the sphere of a genre-style concept usage. The concept is
used not only in the musicological analysis, but also for interpreting the composer’s
works, while the interpretation concept is analyzed from the different points of view,
including author’s one.
Key words: genre, style, interpretation, model.
Ця стаття повинна розширити сферу використання поняття «жанровий
стиль». Воно не тільки використовується для музикознавчого аналізу, а також
для інтерпретації зразків композиторської творчості. Концепція ж інтерпре
тації проаналізована з багатьох точок зору.
Ключові слова: жанр, жанровий стиль, інтерпретація, модель.
108
теорІя І МетодолоГІя
їх розгляду. Стиль жанру конкретизує безпосе-
редньо стильову приналежність жанру до пев-
ної мистецької доби, композиторської школи,
творчості митця. Поняття «жанрово-стильова
модель» представляє сам зв’язок конкретно-
го жанру зі стилем. Якщо в першому випадку
стиль міг бути визначеним на декількох рівнях,
то в другому – як «стиль мистецької доби».
Дефініція «жанровий стиль» була сформу-
льована А. Сохором3. З її допомогою дослідник
характеризував притаманну певному жанру
відповідну систему засобів виразності. У да-
ному дослідженні ця дефініція не буде вжива-
тися для того, щоб уникнути термінологічної
плутанини. Отже, відмінність між поняттями
«жанровий стиль» та «стиль жанру» полягає
в зміні функцій їхніх складових. Жанровий
стиль: стиль – родове поняття, жанр – видове,
стильовий жанр – навпаки. Відповідно до на-
зви – це подвійні системи, «жанрово-стильова
модель» – троїчна, де модель – родове понят-
тя, жанр та стиль – видові.
Для наочності співвідношення цих понять
відображено в таблиці :
Оскільки стиль – явище поліпластове, то
доречно розрізняти види функціонування
жанрово-стильової моделі:
1) обраний жанр у стилі митця;
2) у стилі композиторської школи;
3) у стилі мистецької доби.
Жанрово-стильова модель характерна для
творів будь-якого стилю, напрямку, історичного
часу тощо. «Поле дії» жанрово-стильової моде-
лі поширюється на різні сфери:
1) якщо жанр існував (існує) недовгий час,
то він властивий стилю однієї доби (наприклад,
кіномузика);
2) якщо старовинний жанр зазнав відро-
дження в певний історичний період (кончерто
гроссо, танцювальна сюїта – Бароко – ХХ ст.);
3) якщо жанр не є чітко визначеним (нові
жанрові утворення поєднують складові вже
сформованих систем);
4) якщо стиль твору характеризує творчий
доробок певної композиторської школи (напри-
клад, нововіденці та їх адепти).
С. Салдан розглядає жанрово-стильову мо-
дель як певну диференційовану полігалузеву
систему, основні складові якої мають свої під-
порядковані розгалуження. Після визначення
жанру твору, що розглядається, як первинний
чи вторинний, автор дослідження аналізує та-
кож стиль твору за кількома параметрами:
стиль епохи, школи чи напрямку, окремого
композитора. Такий метод є, безумовно, ді-
євим та об’єктивним. Але акцентуємо увагу на
тому, що в концепції С. Салдан в якості моде-
лі функціонує не тільки узагальнююча схема,
але й сам досліджуваний музичний твір. Автор
класифікує твір відповідно до необхідної дирек-
торії жанрово-стильової схеми, яка є типологі-
єю можливих жанрових та стильових витоків.
Моделлю в даному випадку є кінцево визначе-
ний результат жанрово-стильової характерис-
тики твору, адже модель має бути одиничною
(фр. Modele – взірець). Та створення саме такої
концепції моделі мало абсолютно чітку мету. Як
зазначає С. Салдан: «Попереднє моделювання
створює певний ґрунт для подальшого аналізу
творів, дозволяє відразу уявити кінцеву мету і
досягти цілеспрямованості аналітичного про-
цесу» 4.
Жанровий
стиль
Стильовий
жанр
Жанрово-стильова
модель
Жанр
стиль
Стиль
жанр
Модель (Σ)
жанр стиль
109
КАтеринА БІлА. ЖАнроВо-стильоВА Модель яК УнІВерсАльнА АнАлІтичнА систеМА
Таким чином, відповідаючи на сформульова-
не Дж. Локхед 5 запитання, зауважимо, що роз-
гляд творчості Л. Бетховена із тих же позицій,
що й спадщини «Бітлз» є коректним за умови ви-
користання універсальної аналітичної системи
«жанрово-стильова модель». Так, наприклад,
ті ж «Бітлз» відомі створенням власного стилю,
що в популярному мистецтві став класичним.
Енциклопедичною даниною є приналежність
спадщини Л. Бетховена до класичного (класи-
цистичного) періоду мистецтва. Провідними
жанрами творчості «Бітлз», як відомо 6, є пісня
та балада, генеза яких – англійський фольклор.
Жанровою основою творчості Л. Бетховена є
пісня й танець, генетично пов’язані з німецьким
фольклором. Для наочності – дані спостере-
ження, відображені в таблиці:
«Бітлз» Л. Бетховен
Жанр Стиль Жанр Стиль
Пісня/балада Рок
Класичний різновид
естрадного стилю
Пісня/танець Класицистичний
різновид класичного
стилю
Запропонована С. Салдан концепція
жанрово-стильової моделі має методологічне
спрямування й покликана стати помічником при
аналізі зовсім невідомих творів. Зауважимо,
що визначення приналежності твору до пев-
ного жанру, досить детальна характеристика
стильової «атрибуції» не завжди є метою до-
слідження. Тому особливо акцентуємо увагу
на можливості розглядати жанрово-стильову
модель і як «інструмент» виявлення специфіки
композиторської інтерпретації. Адже, як зазна-
чає С. Салдан, жанрово-стильова модель – це
«...поняттєво-категоріальний різновид наукової
моделі, створення якої спрямоване на штучне
виділення жанрово-стильової основи музично-
художнього явища для з’ясування особливос-
тей її інтерпретації автором» 7.
Поняття «композиторська інтерпретація»
по-різному тлумачиться в сучасній музикознав-
чій літературі. Спільним у концепціях є розумін-
ня самого інтерпретування як творчого пере-
осмислення. Відмінності полягають насампе-
ред у виборі моделі інтерпретації, її предмету.
Так, В. Москаленко 8 вважає моделлю музич-
ний матеріал іншого композитора. Дане розу-
міння композиторської інтерпретації межує із
поняттям транскрипції.
Досліджуючи цю ідею, М. Борисенко роз-
глядає інтерпретаційний аспект транскрипції
як окрему сферу композиторської діяльності,
«… що поєднує елементи різних видів твор-
чості – художньо-інтерпретаційної, аналітич-
ної, композиторської» та вважає транскрипцію
різновидом композиторської інтерпретації 9.
О. Гармель також розуміє модель як запози-
чений музичний матеріал, інтерпретацією яко-
го є екстраполяція загальних формуючих його
засобів у нові «композиційні умови»: «…інтер-
претація крізь композиторське апелювання до
“чужого” тексту в різноманітних варіантах» 10.
Таке розуміння композиторської інтерпрета-
ції межує з поняттям алюзії, а також колажу.
Автор називає такі моделі генокодами, а сам
інтерпретований матеріал – «текстом другого
плану», адже «текст чужого твору виявляє себе
цілісно, тобто протягом всієї композиції» 11.
В якості прикладів О. Гармель наводить такі
інтерпретаційні паралелі: симфонічна елегія
«Ворзель» Л. Грабовського є похідним твором
від Третьої симфонії Б. Лятошинського, «House
plant» О. Грінберга – Шостий клавірштюк ор. 19
А. Шьонберга, «Три п’єси для двох фортепіа-
но» Д. Лігеті – «Aria passione» І. Щербакова...
М. Ковалінас 12 вважає моделлю компози-
торської інтерпретації художній задум, а самe
інтерпретацію тлумачить як нотне вираження
110
теорІя І МетодолоГІя
художнього засобу, його графічну фіксацію.
На нашу думку, композиторською інтерпре-
тацією є одинична реалізація митцем його ро-
зуміння класичної жанрово-стильової моделі,
тобто втілення саме тих, а не інших формуючих
складових певного жанру в зв’язку із приналеж-
ністю до певного стилю.
В якості прикладу згадаємо фаготовий кон-
церт Л. Колодуба (1997). Витримуючи ззовні
традиційну тричастинну структуру циклу, ком-
позитор дає жанрове визначення кожній із час-
тин: Синфонія, Арія, Бурлеска. Якщо аріозне
начало є досить типовим для кантиленності ін-
ших частин класичної моделі інструментально-
го концерту, то наявність синфонії та бурлески
визначають певну неординарність композитор-
ського вирішення. Перша частина – Синфонія –
повністю виправдовує зазначений термін, адже
виконує ввідну функцію, експонує провідний
драматургічний конфлікт твору. Третя частина
концерту – Бурлеска – має амбівалентну функ-
цію Скерцо симфонічного циклу та традиційно-
го підсумовуючого імперативного фіналу.
Узагальнено характеризуючи головний об-
разний «конфлікт» твору як протиставлення
«рефлексія – дія», особливо наголосимо на
формуванні «твору в творі» – відокремлення
сольних епізодів фагота в єдину лінію – авто-
номну художню одиницю. Хоча композитором
ужито класичне співвідношення частин за прин-
ципом темпового контрасту: швидко – повіль-
но – швидко, структура твору співпадає із заса-
дами жанрово-стильової моделі інструменталь-
ного концерту суто формально. Формотворення
у фаготовому концерті здійснюється на основі
художньої логіки, а тенденція збереження трьох
розділів у кожній частині концерту надає твору
зовнішньої класичної врівноваженості. Вплив
барокових традицій на формування твору ви-
ражений у залученні поліфонічних прийомів в
якості провідних (у порівнянні з гомофонними)
та великій кількості (відповідно до класичної
моделі) сольних епізодів фагота.
Специфіка авторської інтерпретації полягає
не лише в творчій свободі трактування класич-
них засад жанрово-стильової моделі інструмен-
тального концерту, але й у незвичності тракту-
вання типової репертуарної образності фагота.
Концерт Л. Колодуба для фагота та камерного
оркестру – це своєрідна «візитна картка» інстру-
мента. На думку М. Загайкевич, «шанувальники
музики мають бути вдячні і композитору, і чудо-
вому виконавцю Тарасу Осадчому за розкриття
колосальних виражальних можливостей цього
унікального інструмента: виявилося, що йому
підвладні як експресивні медитації, загострені
драматичні спалахи, так і задушевна лірика» 13.
Запропоноване розуміння композиторської
інтерпретації як авторського тлумачення уста-
лених жанрово-стильових моделей може ви-
кликати зауваження стосовно «меж дії» по-
няття, тому особливо підкреслимо наступну
аргументацію. Інтерпретація є одним із ви-
значальних феноменів музичного мистецтва,
але нині інтерпретаційну діяльність прийнято
пов’язувати з музичним виконавством та ана-
літикою. Виникають питання: що власне є ви-
конавською інтерпретацією, як не сам процес
виконавста – гра на музичному інструменті,
спів, диригування? Що є в основі музикознавчої
інтерпретації, як не власне аналітичний процес,
тобто «музикознавча творчість»? Як бачимо,
в обох випадках інтерпретація є синонімічною
поняттю творчості, тому немає перешкод для
розширеного тлумачення поняття «композитор-
ська інтерпретація».
Окрім того, вважаємо необхідним наголоси-
ти, що інтерпретація – поняття процесуальне і,
в принципі, безкінечне. Немає очевидної необ-
хідності шукати штучні обмеження інтерпре-
тації, оскільки наше завдання – охопити інтер-
претацію не як «процес», а як результат, тобто
музичний твір.
Усвідомлюючи, що сучасні мистецькі реалії
характеризуються активним жанровим пошуком
композиторів, зазначимо, що будь-яке новітнє
жанрове утворення все ж містить у собі озна-
ки усталених жанрових моделей і його дореч-
но аналізувати з вихідних позицій генетичного
походження. Подібні міркування стосуються й
категорії стилю тощо.
Отже, жанрово-стильова модель є універ-
сальною аналітичною системою, адже дозво-
ляє не лише проаналізувати твір, але й сприяє
виявленню специфіки композиторської інтер-
претації.
1 Lochhead J. Introduction // Postmodern Music/
Postmodern Thought, edited by Judy Lochhead and Josef
Auner, Routledge New York and London 2002. – Р. 1–12.
2 Див. Музыкальный энциклопедический словарь
(гл. ред. Г. В. Келдыш). – М.: Советская энциклопедия,
1991. – 672 с.
111
КАтеринА БІлА. ЖАнроВо-стильоВА Модель яК УнІВерсАльнА АнАлІтичнА систеМА
3 Сохор А. Стиль, метод, направление // Вопросы те-
ории и эстетики музыки. – Вып. 4. – Л., 1965. – С. 3-15.
4 Салдан С. Жанрово-стильова модель як музично-
теоретичне поняття // Теоретичні та практичні питання
культурології: українське музикознавство на зламі сто-
літь. – Мелітополь, 2002. – С. 139.
5 Lochhead J. Introduction // Postmodern Music/
Postmodern Thought, edited by Judy Lochhead and Josef
Auner, Routledge New York and London 2002. – Р. 1–12.
6 Unterberger R. Biography //Електронний ре сурс
h t t p : / / w w w . a l l m u s i c . c o m / c g / a m g .
dllp=amg&sql=11:hifrxqw5ldse.
7 Салдан С. Жанрово-стильові моделі у фортепіан-
ній творчості львівської композиторської школи ХХ сто-
ліття: Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. – К.,
2006. – С. 16.
8 Москаленко В. Про специфіку музичної інтерпрета-
ції // Київське музикознавство: Збірка статей. – Вип. 2:
Проблеми музичної інтерпретації. – К., 1999. – С. 4–14.
9 Борисенко М. Жанр транскрипції в системі інди-
відуального композиторського стилю: Автореф. дис.
… канд. мистецтвознавства. – К., 2003. –С. 7.
10 Гармель О. Сучасні аспекти композиторської інтер-
претації в проекції літературних аналогів // Українська
та світова музична культура: сучасний погляд. – С. 245.
Електронний ресурс http://kmf.ho.com.ua/konf/3/pdf.
11 Там само. – С. 247.
12 Ковалинас М. Иное в музыкальном тексте, или
попытка анализа интуитивного мышления композито-
ра // Муз. твір: проблема розуміння: Науковий вісник
НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Вип. 20. – К., 2002. –
С. 148–159.
13 Загайкевич М. Оптимістичні нотатки // Культура та
життя. – 1997. – № 43. – 5 листопада. – С. 231.
Статья предназначена для предполагаемого расширения понятия «жанровый
стиль», которое используется не только для музыковедческого анализа, но
и для интерпретации образцов композиторского творчества. Концепция ин
терпретации проанализирована со многих точек зрения.
Ключевые слова: жанр, жанровый стиль, интерпретация, музыкознание, мо
дель.
|