Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича»
У статті створена і обґрунтована модель парадигматичного аналізу українських дум, які відзначаються нерівноскладовою вільною будовою, мелодичною парадигматичністю та єдиною інтонаційною моделлю для зразків різного змісту. Для простеження парадигматичних змін у масштабах сюжету думи та її видозмін у...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27613 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» / С. Грица // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 112-118. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859990656599982080 |
|---|---|
| author | Грица, С. |
| author_facet | Грица, С. |
| citation_txt | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» / С. Грица // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 112-118. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | У статті створена і обґрунтована модель парадигматичного аналізу українських дум, які відзначаються нерівноскладовою вільною будовою, мелодичною парадигматичністю та єдиною інтонаційною моделлю для зразків різного змісту. Для простеження парадигматичних змін у масштабах сюжету думи та її видозмін у мелосі було розглянуто чотири варіанти думи «Про Олексія Поповича».
В статье создана и аргументирована модель парадигматического анализа украинских дум, для которых характерно неравносложное свободное строение, мелодическая парадигматичность и общая интонационная модель для образцов разного содержания. Для исследования парадигматических изменений в масштабах сюжета думы и её видоизменений в мелосе проанализированы четыре варианта думы «Об Алексее Поповиче».
In the article created and substantiated a model for paradigmatical analysis of the Ukrainian Dumy, which are characterized by an uneven free structure, a melodic paradigm and a unique intonational model for the patterns of a different meaning. In order to trace the paradigmatical changes in the scales of the Duma’s plot and its melos’ modifications there were analyzed the four variants of the “About Oleksiy Popovych” Duma.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:31:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
112
ПАРАДиГМАТиЧний АнАЛІЗ
ДУМи «ПРО ОЛеКСІЯ ПОПОВиЧА»
Cофія Грица
Масштабні українські народні думи у 200 і
більше віршових рядків, які відзначаються не-
рівноскладовою вільною будовою, не підляга-
ють, як пісня, строфічному поділу. Вони укла-
даються в нерівновеликі уступи та є творами
імпровізаційного характеру, відкриваючи про-
стір для варіювання складових частин думи, як
з боку слова, так і музики. У варіюванні кожної з
них є своя специфіка. Словесний текст ґрунту-
ється на масштабному сюжетному каркасі, що
не змінюється, а лише оновлюється через сло-
весну імпровізацію цілісності сюжету. Він має
сталі місця, які називають loci communes, або
формули (наприклад, зачини, завершення, ти-
пові повторювані словесні тропи). Мелодія спи-
рається на усталені мелодичні парадигми, які
безперервно варіюються, переходячи із думи в
думу, тим самим утворюючи єдину інтонаційну
модель для дум різного змісту. За принципами
розвитку словесно-музичного цілого україн-
ський думовий епос близький до східного мако-
мату. Скільки буде виконавців думи, стільки й
матимемо варіантів одного сюжету та варіантів
типової для дум мелодичної моделі, за межі
якої виконавець не виходить.
Модель формується з менших структурних
елементів – енграм, що є генуїтивними, тоб
то вродженими збудниками пам’яті. Вони слу-
жать в якості частин творення цілісності, зна-
ходячи реалізацію у варіантних парадигмах
(у даному разі це смислові мотиви, мелодичні
парадигми). Ідентичними можуть бути тільки ті
варіанти думи, які завчені дослівно, скопійовані
із друкованого джерела. Але такі твори вже не
належать до автентичного фольклорного вико-
навства.
Для простеження парадигматичних змін у
масштабах сюжету думи та її видозмін у мелосі
розглянемо для порівняння думу «Про Олексія
Поповича» у чотирьох варіантах. Їх кількість
можна було б збільшити, пам’ятаючи, що жоден
народний виконавець не повторить думу абсо-
лютно так само. Але така процедура була б не
можливою та й не доцільною. Для виявлення
закономірностей варіантних змін у виконав-
ському процесі народного твору, такого масш-
табного, як дума, достатньо вибірки найбільш
показових, контрастних варіантів твору.
Вихідним у порівняннях словесного тек-
сту послужить у даному разі один із найдавні-
ших записів названої думи з Полтавщини (без
паспорта, лише з позначенням «від Івана» та
УДК 781.6:398.87
У статті створена і обґрунтована модель парадигматичного аналізу україн
ських дум, які відзначаються нерівноскладовою вільною будовою, мелодичною
парадигматичністю та єдиною інтонаційною моделлю для зразків різного
змісту. Для простеження парадигматичних змін у масштабах сюжету думи
та її видозмін у мелосі було розглянуто чотири варіанти думи «Про Олексія
Поповича».
Ключові слова: парадигма, парадигматичний аналіз, модель, сюжет, видо
зміни.
In the article created and substantiated a model for paradigmatical analysis of the
Ukrainian Dumy, which are characterized by an uneven free structure, a melodic
paradigm and a unique intonational model for the patterns of a different meaning.
In order to trace the paradigmatical changes in the scales of the Duma’s plot and
its melos’ modifications there were analyzed the four variants of the “About Oleksiy
Popovych” Duma.
Key words: paradigm, paradigmatical analysis, model, plot, modifications.
113
софІя ГрицА. пАрАдиГМАтичний АнАлІЗ дУМи «про олеКсІя попоВичА»
без мелодії), що був опублікований у 1893 р.
П. Житецьким (І) 1; ще три варіанти цієї ж думи
(з музикою) від бандуристів Г. Гончаренка (ІІ),
П. Гузя (ІІІ) та І. Рачка (ІV) 2. Усі вони представ-
лені в діахронному зрізі в таблиці № 1.
У сюжеті думи виокремлюється 25 смисло-
вих мотивів, які подані в таблиці по горизонталі.
Зірочки біля цифр вказують на варіативно змі-
нені мотиви. Літерою «н» позначено нові моти-
ви, що з’являються в тексті, «н» біля цифри – ті
ж оновлені мотиви; прочерками – відсутність
тих чи інших у проаналізованих варіантах.
У музичному речитативі дум виділяється
лише 3 мелодичні парадигми та їх видозміни
(про що далі). Перерахуємо сюжетні мотиви,
присутні в 19 текстових варіантах даної думи,
які подала К. Грушевська 3 у першому томі
«Українські народні думи» та у двох, опублі-
кованих у новому виданні «Українські народні
думи» (2007) 4:
1. На Чорному морі, на камені сидить сокіл;
2. Зривається супротивна хвиля;
3. Козацьке судно на три частини розриває;
4. Потопає триста п’ятдесят козаків;
5. Найстарший серед них – козацький отаман
Грицько Зборовський;
6. Другий – Олексій Попович, писар військовий;
7. Олексій Попович закликає козаків признатися
в гріхах і покаятися перед смертю;
8. Олексій Попович пропонує одного козака при-
нести в жертву морю, щоб заспокоїти бурю,
аби всіх людей не занапастити;
9. Козаки мовчать, «бо в гріхах себе на знава-
ли»;
10. Олексій Попович вважає себе грішним і каже,
щоб йому закрили очі китайкою, прив’язали
камінь до шиї й кинули в море;
11. Козаки дивуються його жертовності й нага-
дують йому, що він тричі в день святе пись-
мо читає та їх научає;
12. Серед своїх гріхів Попович нараховує ряд:
13. В отця й паніматки «прощенія не прини-
мал»;
14. «Отця і паніматку в груди од себе отпихал»;
15. «Старшу сестру сильно прокли нав»;
16. «Старшого брата зневажав»;
17. «Кров християнську безневинно проливав»;
18. «Дєток маленьких конем розбивав»;
19. Грицько Зборовський наказує пощадити
Поповича й лише відрізати в нього пальця
і палець кинути в море;
20. Козаки відрубують Поповичу пальця й кида-
ють палець в море;
21. Стало Чорне море втихати, «кров християн-
скую пожирати»;
22. Стала на Чорному морі «супротивная ва-
лечная филя утихати»;
23. Стали козаки на пісок виходити;
24. Попович промовляє до козаків:
25. «Хто отцеву і паніматчину молитви почитає,
того вона з дна моря винімає» 5.
Із зіставлення варіантів думи «Олексій
Попович» видно (див. таблицю), що каркас
сюжету та його складові мотиви зберігаються
в кожному з них майже в тій же послідовності.
Найбільше варіативних змін припадає на екс-
позицію й завершення сюжету. Хоча ці частини
зберігають сталі семантичні формули (типові
зачини й закінчення в думі), проте вони є тими
структурними елементами, які виконавець у де-
талях інтерпретує по-своєму. У таблиці видно
поступове спрощення сюжету, його редукція
через випадання сталих мотивів та їх довільну
заміну у варіантах пізнішого часу. У рецитаці-
ях із музикою (П. Гузя та І. Рачка) у третьому й
четвертому варіантах по 15-17 сталих мотивів,
що може свідчити про скорочення вербального
тексту під впливом музики, – характерна зако-
номірність в епіці новішого часу, де акцент пе-
реноситься зі слова на музичне виконавство.
Тут немає можливості розглянути всі тонкощі
змін вербальних мотивів, їх співвідношень у ва-
ріантах, що, зрештою, не є метою даної статті, у
якій ми робимо акцент на дослідженні варіатив-
них змін мелодичних парадигм. Проте наведе-
не порівняння варіантів з боку словесного тек-
сту наочно демонструє тенденції руху мотивів,
їх переміщення, оновлення, взаємозаміни.
І
ІІ
ІІІ
ІV
1
1
1
1
2
2*
2*
2*
3
3
3
3*
4
4*
н
н
5
5*
5н
5
6
-
-
-
7
7
7н
7*
8
-
-
-
9
9*
9
9
10
10
10
10
11
11*
11
11*
12
12
12*
12
13
13
13
13
14
14
14
14
15
-
-
-
16
н
н
н
17
18
н
-
18
17
18*
н
19
н
н
н
20
н
20
20
21
21
21*
н
22
-
22
22
23
-
23*
23
24
24
-
-
25
25*
25
Таблиця № 1.
114
теорІя І МетодолоГІя
Помітно, що варіювання в тексті часто від-
бувається навколо ономастикону, номінації ді-
йових осіб, атрибуцій опорних понять, якими
в думах виступають степ, море, небо, хмари,
місяць тощо. Звернемо увагу на змінність імені
героя:
Гетьман Грицько Зборовскій Коломієнко
(Грушевська, І. – С. 62);
Збороскій (Грушевська, І. – С. 64) Грицько;
Коломійченко (Там само. – С. 64,72);
Коломийченко (Там само. – С. 65);
Коломниченко (Там само. – С. 66);
Зборовскій Григорій (Там само. – С. 69);
Колонко Грицько (Там само. – С. 70);
Зборівський (Грушевська, І. – С. 71);
Грицько Пирятинський (Там само. – 76);
Грицько Зборовській (Там само. – С. 77);
Грицько Полуусенко (Там само. – С. 67);
Грицько Коломієнко (Там само. – С. 62);
Грицько Коломийчин (Там само. – С. 75);
Грицько Боровський (Українські народні
думи, 2007. – С. 695);
Грицько Зборовський (Там само. – C. 720).
Змінюване ім’я героя думи дало привід її до-
слідникам дошукуватись історичного прообра-
зу думи про Олексія Поповича 6. Ним міг бути
Самуїл Зборовський із Коломиї, який здійснював
морський похід 1581 р., чи козацький ватажок
Зборовський 1610 р.(гіпотеза М. Грушевського),
чи отаман Полусенко (К. Грушевська), чи якась
абстрактна постать зі старого епосу (В. Перетц).
Проте питання залишається не з’ясованим.
Варіювання цього імені веде за собою й деякі
зміни в лінії сюжету, хоча його інваріант зали-
шається тим же. Центральною особою думи є
легендарна постать Олексія Поповича, який у
різних територіальних варіантах значиться то
як Олексій, Олексій Пирятинський, Алексей,
асоціюючись з Олексієм, чоловіком божим, з
огляду на моралізаторський характер думи,
жертовність героя, його готовність спокутува-
ти гріхи інших ціною власного життя. «Дума
про Олексія Поповича», як і споріднена з нею
дума «Буря на Чорному морі», перегукується з
євангельською притчею «Утихомирення бурі на
морі» – про силу Божої проповіді 7.
Звернімо увагу й на початкові «ініціальні»
рядки різних варіантів думи: «На Чорном море,
на белом камени» (Грушевська, І. – С. 62); «Ой
близ Чорного моря, на каменю биленькому»
(Там само. – C. 64); «На синьому морі, на бі-
лому камені» (Там само. – С. 69) «Ой у святу
неділеньку та барзо рано пораненьку»; «Гей,
не пили пилили…», «На Чорному морі, на біло-
му камені» (П. Гузь, див. Українські думи. – К.,
2007. – С. 690), «Гей, що на Чорному морі, та
на тому білому камені» (І. Рачок. – Там само. –
С. 718. і далі). Заслуговує на увагу й варіюван-
ня топосів в описі обставин місця прибуття ко-
зацької галери:
1. В землю Агарську (Там само. – С. 64);
2. У Дунайскія гори забило (Там само. – С. 64);
3. В Аряньску землю занесло (Там само. –
С. 64);
4. В Білоарапську землю занесло (Там само. –
С. 65);
5. Грапьску землю заносило (Там само. –
С. 67);
6. В Агараньску землю (Там само. – С. 69);
7. Одбило у Гаранську землю занесло (Там
само. – С. 70);
8. У Грабськую (Орабську) землю занес ло (Там
само. – С. 71);
9. На Дунай кинуло – отбило (Там само. –
С. 72);
10. У Лонду-город заносило (Там само. –
С. 74);
11. В Америку заносило (Там само. – С. 74);
12. В Дунайське гирло забило (Там само. –
С. 75);
13. В Дунай гирло забило;
14. Другу частину ухопило;
15. В турецьку землю занесло (Там само. –
С. 75);
16. В землю Агарську занесло (Там само. –
С. 77);
17. В землю Огарску занесло (Там само. –
С. 78);
18. В уральську землю занесло 8;
19. В агарянську землю занесло 9.
У наведених 19 прикладах сталого мотиву-
формули (обставини дії) майже немає дослів-
них повторень назви топосу. На варіативні вза-
ємозаміни ономастикону у фольклорі часто
впливають асонанси, що провокують до змін
прізвищ, географічних назв, нерідко породжу-
ючи неологізми в тексті, як у наведених при-
кладах. Такі явища із розряду міфології важко
буває пояснити однозначно. В усному народно-
му мовленні вони зустрічаються доволі часто.
Перераховані назви, навіть за їх неточностей,
цілком очевидно вказують на місце, в яко-
115
софІя ГрицА. пАрАдиГМАтичний АнАлІЗ дУМи «про олеКсІя попоВичА»
му описується подія – північно-західні береги
Чорного моря. Топоніми Лонда-город, Америка
явно випадають із даного семантичного ряду
та є пізнішим нашаруванням у думі. У той же
спосіб можна простежити варіювання й інших
структурних елементів вербального тексту дум,
наприклад, атрибутів, якими окреслюються
сили природи, дійові особи. Вони вельми різно-
манітні в «розспіваних» думах давнього пласта
(про турецько-татарські напади), що їх найчас-
тіше обирали до свого репертуару кобзарі, лір-
ники. Таким чином, вони зафіксовані в найбіль-
шій кількості варіантів і варіаційних видозмін.
На прикладі словесних текстів новочасних бан-
дуристів П. Гузя та І. Рачка (див. у таблиці варі-
анти ІІІ і ІV) видно, що співці орієнтувались на
коротші варіанти із друкованих джерел і навіть
ці редукували в процесі виконання, пропускали
ряд мотивів, очевидно, керуючись вимогами су-
часної слухацької аудиторії.
Розглянемо варіювання мелодичних пара-
дигм у думі «Про Олексія Поповича» в рецита-
ціях Г. Гончаренка та І. Рачка – представників
давньої (початку ХХ ст.) і новішої генерації ви-
конавців дум (кінця ХХ ст.). У думі з «вільною»
структурою вірша й силабічною ритмікою речи-
тативу важливим критерієм його сегментації є
інтонаційно-ладове начало, а саме –мелодичні
парадигми. Кількість засадничих ідей у думово-
му речитативі невелика. Творчий процес у ре-
цитації думи виявляється перш за все в їх ва-
ріаційних видозмінах. У варіанті Г. Гончаренка
налічується 94 сегмента згідно з логічними це-
зурами у вірші думи 10. Вони базуються на трьох
мелодичних парадигмах: А) 5 7 6#(бекар)5 4# 3
2 (1); В) 1 3 2 4 # (4 бекар) 3 2 (1); С) 8(7) 6# 7
6# 5 4# 3 2.
З них перша (А) дає 36 варіантів і 5 похід-
них від неї (А –І): 2 5 7 6#4# 3 2 (А – 1), 4 5
4# 3 2); друга (В) – 17 варіантів; третя (С) – 13
і зближений з нею – С – 1–17. Даємо їх роз-
кладку в цифрах у вертикальному порядку, що
наочно демонструє напрочуд майстерне варі-
ювання кожної парадигми. Незважаючи на їх
малий амбітус, комбінації звуків майже не пов-
торюються, залишаючись при цьому в рамках
канону. (Читати варіації слід у ля-мінорі із вка-
заними знаками альтерації. Звуки, що спрямо-
вані вверх від тоніки, позначені арабськими,
вниз – римськими цифрами – за системою
О. Коллера) 11. Перша парадигма дає звуко-
ряд: e1 g1 fis1 e1 dis1 c h; друга: a c h dis1(d) c1
h;третя – fis1 e1 dis1 c1 h, що є, по суті, видозмі-
ною першої низхідної, в якій ініціальним тоном
є верхній звук тетрахорду (е –a1) або його верх-
ня терція (g1- септима від тоніки). Скісними рис-
ками відділені мотиви, які логічно поєднуються
із попередніми в межах колона. Повторені зву-
ки в сегментах рецитації не беруться до ува-
ги. Початковими номерами із крапкою позна-
чена послідовність варіантів у межах кожної
парадигми. Окремі типові фрази в рецитаціях
Г. Гончаренка відзначив Ф. Колесса в роботі
«Варіанти мелодій українських народних дум,
їх характеристика і групування», проте уче-
ний не зупинявся докладно на їх варіативному
«відмінюванні» та співвідношенні окремих у ці-
лісності конкретної думи (див. табл.1).
У рецитації Г. Гончаренка налічується
94 сегменти, адекватні логічному поділу сло-
весного тексту. У таблиці № 2 вертикально
представлені варіанти кожної мелодичної па-
радигми, що вказують на модальну природу
рецитацій Г. Гончаренка, на особливу роль у
них 5(V), 2 ступенів, де 5(V) є віссю, навколо
якої групується речитатив. Верхня октава (8) –
парадигма С-1 у дійсності сприймається як
септима до 2 ступеня, який посідає самостійне
значення, утворюючи знизу фригійську секун-
ду. Аналогічно сприймається септима (7) у па-
радигмі С у стосунку до тоніки (1), що витісне-
на в значенні посиленою функцією домінанти
(5). Кобзар послідовно завершує майже всі ва-
ріації трьох парадигм на другому ступені. Його
рецитація представляє типовий зразок давньо-
го типу думової мелодекламації в невелико-
му діапазоні, підпорядкованої слову-оповіді з
максимальним використанням звукового поля
кожної з парадигм із рівноправним значенням
устоїв – 5, 1, 2, що є тут взаємозамінними.
Велике значення мають тут інтервали зб. 2, у
закінченнях фраз – 4#32; зм.4: 7 #45. При на-
явності варіаційного розмаїття, важливе місце
посідає повторність мотивів. Звернімо увагу
на ланцюжки у послідовності варіацій № 7–8;
13–14; 75–76–77.
Порівняємо рецитацію тієї ж думи у вико-
нанні бандуриста І. Рачка (див. Українські на-
родні думи – К., 2007. – С. 718–731) і таблицю
№ 3. У речитативі налічується 56 сегментів
(реченнєвих колонів), які вказують на перехід
від хроматизованої діатоніки до натурального й
116
теорІя І МетодолоГІя
А
1. 576#54321
2. 56#54#54#32
4. 576#54#6#5/24#32
5. 56#54#54#32 4#32
6. 56#76#54#23132
10. 56#54#3232 1
11. 56#54#32/54#32576#5
13. 56#54#32/1324#32
14. 54#576#5/6#74#54#32
18. 5754#32/5754#32
20. 5754#54#32
30. 54#32132
36. 576#86#76#54#2
38. 56#54#54#32
45. 576#86#76#54#5
47. 5754#324bekar2/1324532
48. 54#56#76#524#32
50. 576#543232
53. 56#54#524#32
55. 56#54232/132143212
70. 13252432
59. 56#52432/524#3212
60. 576#876#54#6#54#321
61. 56#543232432
64. 56#54#24(#)32/154#32
67. 54#23254bekar32
69. 56#54#24#324#32
75. 54324#32/5654#321
76. 576#876#76#54#524bekar2
77. 54#576#524#32
79. 54#524#32
80. 5754#32/1324#32
81. 5754#54#32/7654#32
82. 576#432/132432
86. 57543252/54#54#32
89. 54#6#54#321
90. 54#5324 bekar32
В
3. 1324#3232
15. 132534#32
19. 1324#3232
25. 13242/4#54#2
29. 1324#32/54#32
32. 132424524(#)32
35. 156524287654#524#32
37. 13241/254#32
39. 13242 6#76#54#5
42. 132432/254#32
57. 132432/54#6#54bekar32
58. 1324(#)32/76#5432
63. 1324(#)32/56#524#32
70. 13252432
72. 1323543232
84. 13254#32
92. 132524321
С
7. 76#54#6#52 4bekar321
8. 75454321/5652432
17. 754#32132/54#32
22. 754#32132/4 bekar 524#32
26. 754532/4324#3252432
43. 754#3232/1324#32
44. 754#3232/1324#3232
54. 76#876#54#6#524#32
66. 76#86#76#524#32
73. 76#4#32/132524#32
85. 754#324bekar32 1/3242
87. 754#32/ 76#52432
88. 76#86#74#54#32/1324#32
A-1
24. 2 576#4#324#32
62. 256#54bekar324321
40. 4543242/4#534bekar2
65. 2 54321
94. 45432 /576#54#274#5
A-2
27. 6#876#54#576#5
33. 6#54#24bekar2 13254#32
41. 6#86#54#5/4#6#54#32
46. 6#86#76#54#324bekar
32/56#524bekar2
51. 6#54232/132432
93. 6#54#32132
С-1
9. 86#75432/13242
12. 86#76#54#32/4bekar432
16. 876#76#54(#)576#5/4bekar
6#524#321
21. 876#76#54#32/1324#321
23. 86#76#54#54#32/134#32
28. 86#76#54#54# 32
31. 876#54#32 13254#32
34. 86#76#5/6#76#54#2/54#2
49. 86#76#54#23254#32
52. 86#76#54#6#54#32/132432
56. 86#76#54#6#54bekar32
68. 86#76#54#6#5/4#6#54bekar1
71. 86#76#576#54#32
74. 876#54#576#51/76# 4#32
78. 86#76#54#321
83. 876#54#576#5/74#54#32
91. 86#76#54#54#32/1325321
Таблиця № 2 (дорійський звукоряд з 4#)
117
софІя ГрицА. пАрАдиГМАтичний АнАлІЗ дУМи «про олеКсІя попоВичА»
A
1. 546 5v3 2 1
5. 54321 VІІ#V
6. 4 6 54 5 VII # 1
14. 5 45 6545/ 10 9865321
18. 5 6 5 3VII# 1
19. 54#532345 VII#1
21. (4)5645V32 VII#1
23. (4)5V32VII#1
31. (4) 5 V3 2VІІ#1
53. (4)5645/ 987#654321
26. 565313 2VII#1
28. 56598 /7#65VІІ#І
49. 56453454321
34. 57654523
51. 5765 v321
44. 543V321VII#V VІІ#І
C
3. 4 9 8 7 6 5 4 3 vII 1
4. 5 10 9 8 7 5 3 5 v 3 1
7. - 10 9 8 7 # 5 345 V321
9. 5 10 9 8 7# 6 5 4 3 2 5 6 4 5
10. 5 10 9 8 7 5 v 3 2 1
11. 5 9 87 6 5 6 5 4 321
13. 5 10 987535 VII#21
17. 5 10 9 8 6532 VII# 1
20. 5 10 9 8 5 4 5 v321
22. 5 10 9 8 6 5 32VII(#)1
25. 510 9 8 6 3 1 5 3 VII# 2 1
27. 5 10 9 8 7 6 5 VII# 1
29. -10 9 8 6 5 3 4 5 3 2 1
2. 10 8 7 8 v 3 (1)
33. 10 8 6 5 7 6 543 2 vII 1
37. 5 10 9 8 6 5 4 5 3 2 VII # 1
38. 5 10 9 8 6 5 3 2 VII#1
C-1
24. 87#57#6532VII#1
36. 8 565453VІІ#1
40. 876545 3 2vII 1
45. 865654321
46. 875810987(#)5
50. 76 45VII# 2 1
54. 96598 7#65V231
B
8. І 35645
32. 13432/VII#V.
48. 132 V 32 VII V21/
56. 132565 45321
B-1
41. 343 276543vII21
42. 3465435 VII(# )21
47. 34512321
B-2
12. V321VІІ #13453VІІ#1
15. v 13435645
16. v 3 212145v321
30. V 134232/V32VII(#)1
35. v 134321 vII vI v
39. V 132 VII# 1
52. V І32321VІІ#V
43. V 13432327654VII(#)21
55. V 1321 VІІ(# )1
Таблиця № 3. (Читати в ля-мінорі)
гармонічного мінору. Зберігаючи характерні для
речитативу дум засади – варіювання мелодич-
них парадигм, спадний напрям мелодеклама-
ції, ректотони (багаторазове повторення того ж
звука), емфатичні вигуки тощо, виконавець по-
ступово адаптує нові елементи співомовлення
шляхом розширення діапазону рецитації, який
у його співі охоплює дециму (рідко дуодециму)
+ субкварту та ввідний тон (VII#I), наближаючи
її до аріозо. Для рецитації І. Рачка характерні
оновлена інтерваліка, усвідомлення тоніки як
єдиної ладової опори, акордові сполучення.
Звернімо увагу на послідовність початкової сек-
сти в парадигмі «С», що закінчується на тоніці з
попередженням VII#, чи характерним пісенним
зворотом V – 321. Збільшені інтервали – секун-
да, кварта, типові для рецитацій у дорійському
хроматизованому ладі для кобзарів і лірників
Полтавщини й Харківщини, у І. Рачка зустріча-
ються вкрай рідко – лише в чотирьох формулах
із 56 (№№ 9, 28, 53, 54). Натомість гармонічні
звороти типові для варіацій №№ 7, 13, 17, 22,
27, 37) парадигми «С»; очевидні нові пісенні
звороти у варіаціях №№ 1, 14, 21, 23, 26, 36 па-
радигми «А». Тяжіння до функціонального мис-
лення та до мелодизованої декламації видно із
варіацій №№ 8, 31, 32, 35, 55 у парадигмі «В».
У попередній думі Гончаренка спостерігалось
дуже послідовне дотримання сталих формул.
У Рачка з’являються несподівані мелодичні
звороти, які виходять за межі усталеної думо-
вої моделі, див., наприклад, формули №№ 3,
14, 21, 23 ,36, 43, 53, що свідчать про відхід від
засад «школи» – типове явище для бандурис-
тів новішого часу, які імпровізували мелодію на
свій лад.
118
теорІя І МетодолоГІя
У наведених контрастних зразках рецитацій
тієї ж думи відбились модуси мислення співців
різних часових зрізів і регіональних осеред-
ків – класичного харківського (Г. Гончаренко) та
автодидакта нового часу із Сумщини І. Рачка,
який, пам’ятаючи традицію і спираючись на той
же думовий текст («Про Олексія Поповича»),
у музичній інтерпретації відходить від давніх
канонів, як у речитативі, так, частково, й у му-
зичному супроводі (відхилення в паралельну
тональність, посилення субдомінантової сфе-
ри, чого не було в кобзарів старої генерації).
Варіаційно змінювані парадигми демонструють
динаміку мислення кожного зі співців та підтвер-
джують нашу попередню тезу про «південний»
давній тип кобзарських рецитацій із видимими
орієнтальними ознаками, який репрезентує
Гнат Гончаренко, рецитації якого Ф. Колесса
об’єднував за стильовими ознаками з реци-
таціями Михайла Кравченка з Полтавщини.
«Північний» стиль у ладовому модусі діатоніки із
переходом до гармонійного мінору репрезентує
сучасний бандурист Ігор Рачок. Трудомісткий
аналіз мелодичних парадигм, поданих у верти-
кальному зображенні, наочно вказує на опорні
мисленнєві елементи пам’яті – «енграми» –
виконавця (чи творця), які відіграють важливу
мнемонічну роль у відтворенні й генеруванні на
їх основі динамічного продуктивного процесу
не тільки в словесно-музичному, але й у мисте-
цтві в цілому.
1 Житецький П. Мысли о народных малорусских ду-
мах. – К., 1993. – С. 233–235.
2 Українські народні думи. Упорядкували, підготува-
ли до друку С. Грица (керівник проекту). А. Іваницький,
А. Філатова, Д. Щириця. Від упорядників вступна стаття
та коментарі С. Грици. – К., 2007. – С. 381-395; 718-731.
(Далі скорочено: Українські народні думи, 2007.)
3 Грушевська К. Українські народні думи. – К., 1927. –
Т. І. – С. 62–78.
4 Українські народні думи. – К., 2007. –Попередньо
вказані сторінки. Визначаючи типові для думи смислові
мотиви, використовуємо окремі мовні звороти, узяті із
першоджерела, які подаємо в лапках.
5 Той же спосіб виокремлення мотивів і порівняння ва-
ріантів думи у вертикальному зіставленні з позначенням
мотивів цифрами по горизонталі застосовано нами рані-
ше в аналізі думи «Івась Коновченко». Див. Грица С. Й.
Мелос української народної епіки. – С. 200–204.
6 Грушевська К. Зазначена праця. – С. 54–62.
7 Докладніше про це в нашій статті «Біблійні елемен-
ти в думах». // НТЕ – 2005. – № 5. – С. 23.
8 Українські народні думи. – К., 2007. – С. 692.
9 Там само. – С. 720. «Середньовічне християнське
найменування ворожого іновірного народу, – пише
М. Плісецький, коментуючи слово гарабську, білограб-
ську, агарянську й т. д. назви, – походить від імені біблій-
ної Агари, рабині та дружини Авраама, син якої Ізмаїл ні-
бито був родоначальником арабських (мусульманських)
народів – «агарян», «ізмаїлтян». Див. Плісецький М.
Українські народні думи. – К, 1994. – С. 155.
10 За одиницю сегментації взято колон-речення, а не
пісенне коліно, як у структурних аналізах Ф. Колесси,
який виокремлював менші структурні одиниці, визнача-
ючи типологію мотивів, кадансів.
11 Знакування мелодичних парадигм застосоване
нами у праці «Мелос української народної епіки». –
С. 176–185 та інших розвідках.
В статье создана и аргументирована модель парадигматического анализа
украинских дум, для которых характерно неравносложное свободное строе
ние, мелодическая парадигматичность и общая интонационная модель для об
разцов разного содержания. Для исследования парадигматических изменений
в масштабах сюжета думы и её видоизменений в мелосе проанализированы
четыре варианта думы «Об Алексее Поповиче».
Ключевые слова: парадигма, парадигматический анализ, модель, энграмма,
сюжет, видоизменения.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:31:12Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Грица, С. 2011-10-09T20:47:20Z 2011-10-09T20:47:20Z 2009 Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» / С. Грица // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 2(26). — С. 112-118. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27613 781.6:398.87 У статті створена і обґрунтована модель парадигматичного аналізу українських дум, які відзначаються нерівноскладовою вільною будовою, мелодичною парадигматичністю та єдиною інтонаційною моделлю для зразків різного змісту. Для простеження парадигматичних змін у масштабах сюжету думи та її видозмін у мелосі було розглянуто чотири варіанти думи «Про Олексія Поповича». В статье создана и аргументирована модель парадигматического анализа украинских дум, для которых характерно неравносложное свободное строение, мелодическая парадигматичность и общая интонационная модель для образцов разного содержания. Для исследования парадигматических изменений в масштабах сюжета думы и её видоизменений в мелосе проанализированы четыре варианта думы «Об Алексее Поповиче». In the article created and substantiated a model for paradigmatical analysis of the Ukrainian Dumy, which are characterized by an uneven free structure, a melodic paradigm and a unique intonational model for the patterns of a different meaning. In order to trace the paradigmatical changes in the scales of the Duma’s plot and its melos’ modifications there were analyzed the four variants of the “About Oleksiy Popovych” Duma. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Теорія і методологія Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» The Paradigmatical Analysis of the "About Oleksiy Popovych" Duma Article published earlier |
| spellingShingle | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» Грица, С. Теорія і методологія |
| title | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» |
| title_alt | The Paradigmatical Analysis of the "About Oleksiy Popovych" Duma |
| title_full | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» |
| title_fullStr | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» |
| title_full_unstemmed | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» |
| title_short | Парадигматичний аналіз думи «Про Олексія Поповича» |
| title_sort | парадигматичний аналіз думи «про олексія поповича» |
| topic | Теорія і методологія |
| topic_facet | Теорія і методологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27613 |
| work_keys_str_mv | AT gricas paradigmatičniianalízdumiprooleksíâpopoviča AT gricas theparadigmaticalanalysisoftheaboutoleksiypopovychduma |