Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви
Saved in:
| Published in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27627 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви / С. Білокінь // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 135-136. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860045675740266496 |
|---|---|
| author | Білокінь, С. |
| author_facet | Білокінь, С. |
| citation_txt | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви / С. Білокінь // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 135-136. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
відгук С. Таранушенка на ТекСТ М. кожина
про дерев’яні українСькі церкви
Сергій Білокінь
У постанові щодо справи славістів, яку
склав 29 березня 1934 року уповноважений
СПО ОГПУ Йоселевич, разом із прізвищем
М. Грушевського, В. Перетца й О. Курило,
згадується російський мистецтвознавець
Микола Олександрович Кожин (1893 – ?).
Усього в приналежності до «Російської на-
ціональної партії» було звинувачено 36
осіб. Матеріали щодо них виділено в окре-
ме виробництво, причому 23 із переліче-
них у списку ув’язнені не були. Сучасні до-
слідники констатують: «Некоторые из них,
по свидетельству их родственников, так и
не узнали о том, какая беда их подстерега-
ла» 1. Ф. Ашнін та В. Алпатов уважають, що
ніколи не сидів і Кожин .
Микола Олександрович уособлював тип
наукового номада. Він писав про мистецтво
Польщі й Чехії, татарське мистецтво тощо 2.
Десь наприкінці 1960‑х я його зустрів раз
у Петра Євгеновича Корнілова (Ленінград,
вул. Тіпанова, 5, помешк. 90), і він злегка
поскаржився, що у Львові до нього поста-
вилися без ентузіазму. Очевидно, він мав
на увазі свою книжку 1958 року, головний
його внесок до української культури 3.
У нинішній публікації йдеться про по-
дії й документи 1950‑х років. Український
ко лега Кожина й Корнілова, великий мис‑
тецтво знавець Стефан Андрійович Та ра‑
ну шенко 1953 р., після перебування на
Забайкаллі, на будівництві другої гілки
транссибірської залізниці (БАМлаг), де
він відбував строк 4, після курських років
«вільної висилки», після Астрахані по‑
вернувся в Україну.
У цілому, якщо можна так висловитися,
йому пощастило. Вихованець Імператор‑
ського харківського університету, учень
Фе дора Шміта, протягом десяти років він
директорував у столичному на той час
Музеї українського мистецтва й був членом
харківського ВАК’у. Надрукував низку ґрун-
товних розвідок, докладно проаналізо ва‑
них у рецензіях Данила Щербаків ського,
Володимира Січинського, Павла Ковжуна.
Попри страшні втрати, Таранушенко збе-
ріг свої обміри дерев’яних церков, що вже
не існували, документацію поліського жит-
ла й житла старої Слобо жанщини, вели-
ку кількість світлин старих пам’яток укра-
їнської культури й навіть шевченківський
оригінал «Пожежа в степу». Спокійно й
розмірено, на цьому ексклюзивному, як
тепер висловлюються, матеріалі Стефан
Андрійович опрацьовував одна за другою
свої старі теми. Знав, що більшість його
праць залишиться незатребуваною, у ру-
копису, і навіть найґрунтовніша монографія
«Монументальна дерев’яна архітектура
Лівобережної України» (К., 1976) вийде ста-
раннями Г. Логвина й М. Бажана, але пере-
половинена.
З кінця 1956 р. він мешкав у Києві на ву-
лиці Дімітрова, 6, помешк. 27, а в усіх за-
кутках його кімнатки (14,3 кв. метрів) лежа-
ли матеріали його досліджень, які, на жаль,
нікому не були потрібні.
Ні йому, ні колишнім професорам
В. Зум меру чи Д. Гордєєву ходу більше не
було. Їхні титули завбачливо скасували.
Після звільнення вони ніде не викладали.
Коли виходили на пенсію, навіть не става-
ли, як було заведено для істориків КПРС,
консультантами (природно, з відповідною
оплатою).
Десь за рік після виходу книжки Кожина
«Украинское искусство XIV – нач. ХХ вв.»
(Л., 1958) Таранушенко проаналізував те,
що написав Микола Олександрович про
дерев’яні церкви. Машинописна сторінка
датується 9 жовтня 1959 року. На пенсію він
вийшов невдовзі, 1963‑го. Для якої потреби
написав він цей текст, невідомо, можливо,
в інтересах грядущої «Історії українського
мистецтва». Можна констатувати хіба, що
писав найкращий тоді знавець української
дерев’яної архітектури.
135
УДК 7.072.2+82‑6:726.54‑035.3(477)
аРхІв
136
Свої спостереження автор завершив
чітким висновком: «На зазначених вище
сторінках своєї роботи професор Кожин не
дав ні визначення характерних художніх
рис українських дерев’яних церков, ні їхніх
місцевих відмін, ні історії їх розвитку».
Цікаво, що в «Матеріалах до словни-
ка мистецтвознавців УРСР» (1970), які
упорядкувала старший бібліограф ІМФЕ
Т. Радзієвська, такого мистецтвознавця
як Кожин немає 5.
У тексті виправляю лише друкарські
похибки й уніфікую написання прізвища
(М. О. Кожин).
Дерев’яним церквам професор М. Кожин в своїй праці «Украинское искусство ХІV–
ХVІІ вв.» приділяє небагато місця. Це – стор. 7–13 та пара абзаців на ст. ст. 110 і 112
тексту; в тексті автор дає схематичний план та західний фасад церкви в с. Новоселиця
Свалявського р‑ну Закарпатської обл. (за матеріалами Закарпатського архітектурного
управління), схему плану церкви в с. Ясині (ст. 113–116) та схему плану і фасаду дзвіниці
при Михайлівській церкві в с. По ляни Герцаївського р‑ну Чернівецької обл.
Важко повірити, що зазначеним графічним матеріалом можна дати читачеві уяву і
охарактеризувати властивості української народної монументальної архітектури, цих
«храмів‑казок» за висловом І. Грабаря.
Погляд професора М. Кожина на генезис українських церков: походження їх від
селянського житла‑хати не є новим. Він повторює думку, висловлену М. Драганом в його
роботі «Українські деревляні церкви» (Львів, 1937). Але новим оригінальним є твердження
професора М. Кожина, що «древ нейшие сохранившиеся культовые сооружения Украины,
это т. н. клетские деревянные храмы ХV–ХVІ вв. Закарпатской области, дожившие, хотя
и с обновлениями, до наших дней». Далі автор підкреслює: «Несмотря на местные
особенности, в этих памятниках отражаются, в основном, художественные принципы,
характерные для украинского народного искусства в целом» (цебто навіть не одної
архітектури). Наведений професором Кожином зразок – церква с. Новоселиці – належить
до вузь ко локального зарпатського типу з дуже сильно виявленим впливом західно‑
євро пейських костьолів, і, розуміється, ні в якій мірі не виявляє дійсно характерних рис
українських дерев’яних церков. Читача цей єдиний наведений приклад тільки дезорієнтує,
бо дає невірне тенденційне освітлення дійсного стану речей в питанні про характерні риси
української народної монументальної архітектури.
Важко зрозуміти думку професора Ко жина про дзвіниці. Говорячи про церкви в селі
Середньому, Водяному, автор пише: «Над ним (притвором) эти церкви, как обычно для
тех времен, имеют высокую четырехгранную колокольню с шатровым верхом» (ст. 7).
А далі на ст. 11 читаємо: «Около древних деревянных русских и украинских церквей
стояла дзвонница».
На зазначених вище сторінках своєї роботи професор Кожин не дав ні визначення ха-
рактерних художніх рис українських дерев’яних церков, ні їхніх місцевих відмін, ні історії
їх розвитку.
С. А. Таранушенко
9. Х.1959 р.
1 Ашнин Ф., Алпатов В. «Дело славис тов»: 30‑е
годы. – М., 1994. – С. 77, 217, 219.
2 Державин Н. Твор чес кий путь профессо ра
Н. Кожина. – [Ленинград], 1950. – 16 с. Див. про ньо-
го також: Білокінь С. Повсяк денні турботи повоєнних
книгознавців: за листуванням Федора Максименка //
Збірник пам’яті українського бібліографа Федора
Максименка.– Л., 2008.– С. 77–78.
3 Кожин Н. Украинское искусство XIV – нач. ХХ вв.:
Очерки. Ч. І и ІІ. – Л., 1958. – 247, [1] с., ХХХІІ табл., [3].
4 Дубровський В. 2‑й відділ БАМЛАГ’у ГПУ‑
НКВД. – Нью‑Йорк, 1965. – С. 7, 63, 64.
5 Матеріали до словника мистецтвознавців
УРСР // Українське мистецтвознавство. – К., 1970. –
Вип. 4. – С. 96–127.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27627 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білокінь, С. 2011-10-10T10:08:09Z 2011-10-10T10:08:09Z 2009 Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви / С. Білокінь // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 135-136. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27627 7.072.2+82-6:726.54-035.3(477) uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Архів Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви Stepan Taranushenko`s Notes to the M. Kojyn Text about Wooden Churches Article published earlier |
| spellingShingle | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви Білокінь, С. Архів |
| title | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви |
| title_alt | Stepan Taranushenko`s Notes to the M. Kojyn Text about Wooden Churches |
| title_full | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви |
| title_fullStr | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви |
| title_full_unstemmed | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви |
| title_short | Відгук C. Таранушенка на текст М. Кожина про дерев’яні українські церкви |
| title_sort | відгук c. таранушенка на текст м. кожина про дерев’яні українські церкви |
| topic | Архів |
| topic_facet | Архів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27627 |
| work_keys_str_mv | AT bílokínʹs vídgukctaranušenkanatekstmkožinaproderevâníukraínsʹkícerkvi AT bílokínʹs stepantaranushenkosnotestothemkojyntextaboutwoodenchurches |