Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства
Рецензія на словник: Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / Нурия Акчурина-Муфтиева ; [науч. ред. М. Селивачев]. - Симферополь : [Крымучпедгиз], 2007. - 120 с. - Библиогр.: с. 115-118 (64 названия). Review: Dictionary of Crimea Tatar Decorative Arts Terminolo...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27628 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / М. Чурлу // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 137-142. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859987985699700736 |
|---|---|
| author | Чурлу, М. |
| author_facet | Чурлу, М. |
| citation_txt | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / М. Чурлу // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 137-142. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | Рецензія на словник: Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / Нурия Акчурина-Муфтиева ; [науч. ред. М. Селивачев]. - Симферополь : [Крымучпедгиз], 2007. - 120 с. - Библиогр.: с. 115-118 (64 названия).
Review: Dictionary of Crimea Tatar Decorative Arts Terminology. Nuria Akchurina-Muftieva; Sіmferopol, 2007. – 120 p. Bibliography: p. 115–118 (64 names).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:29:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Рецензії та огляди
Reviews and Critics
137
Очевидно, що не можна наперед визна-
чити всі можливі проблеми наукового до-
слідження «Козака Мамая». Проте, здаєть-
ся, поле для реалізації наукових амбіцій тут
досить широке. Тільки в даному разі воно
осторонь традиційного «мамаєзнавства» з
його апологією та милуванням цим пред-
метом народної творчості. Козак Мамай як
дуже помітний приклад симбіозу кочової та
осілої культур є одним зі складних і ціка-
вих історичних та мистецьких явищ, пояс-
нення якого відкриває шлях до розуміння
цілої епохи та важливого, але ще малодос-
лідженого процесу в історії української на-
ції – освоєння степу.
1 Білецький П. О. «Козак Мамай» – укра-
їнська народна картина. – Л., 1960.
2 Марченко Т. Козаки Мамаї. – К., 1991.
3 Тоїчкін Д. Козацька шабля ХVII–XVIII ст.:
Історико-зброєзнавче дослідження. – К.,
2007.
Олександр Голенко
Акчурина-Муфтиева Н. Терминологи
ческий словарь крымскотатарского
декоративноприкладного искусства /
Нурия АкчуринаМуфтиева ; [науч. ред.
М. Селивачёв]. – Симферополь : [Крым
учпедгиз], 2007. – 120 с. – Библиогр.:
с. 115–118 (64 названия).
У зв’язку з відродженням національної
культури та ремесел у сучасному Криму,
укладання та опублікування профільних
понятійно-термінологічних словників-
довідників є однією з нагальних потреб на-
шої громадськості. Тим-то появу словника
п. Н. Акчуріної-Муфтієвої слід, на загал,
вітати.
Оцінюючи професійно це видання, на-
самперед варто відзначити, що його ав-
торка спромоглася зібрати й опрацювати
знач ний за обсягом довідковий матеріал.
Він, звісно, може прислужитися художни-
кам, мистецтвознавцям, музейним пра-
цівникам, філологам, студентам художніх
вишів. Проте рецензований словник не по-
збавлений, на жаль, суттєвих недоліків, які
значно знижують його якісні показники.
1. Насамперед слід зазначити невідпо-
відність назви видання та його змісту.
У словнику є багато термінів, що сто-
суються архітектури. Проте архітек-
тура не належить, як відомо, до виду
декоративно-вжиткового мистецтва. Це
цілком самостійна галузь творчості. Тому
слід було б обмежитися лише відповід-
ним терміноло гічним рядом, або внести
необхідні уточнення в назву словника, до-
давши до існуючого формулювання слова
«и архитектуры».
Словник заявлений як термінологічний,
однак у ньому присутні дві статті про ви-
датних майстрів минулого – про турецько-
го архітектора Синана та придворного ху-
дожника кримських ханів Омера.
Незрозумілий також сам принцип від-
бору персоналій. Але якщо розмову про
конкретних мистців розпочато, чому було
б не подати матеріали бодай про знаних
майстрів довоєнного вжиткового мис-
тецтва Криму, таких, скажімо, як Амета
Калафатова, відомих майстрів рисун-
ка й вишивки Айше Мамбетову, Адабіє
Ефендієву та ін. Крім того, до словника
могли б увійти імена й сучасних майстрів,
зосібна вишивальниці Зулейхи Бекірової
та ювеліра Айдера Асанова, майстрині-
килимарниці Ісмі Куртаметової та ін. Не
зайве було б додати інформацію і про до-
слідників та збирачів орнаментів кримсько-
татарського декоративного мистецтва по-
чатку ХХ ст. (У. Баданинського, П. Чепуріну,
О. Петрову, Є. Спаську, В. Контрольську).
рецензії та огляди
138
А згадавши мистців ХХ ст., не зайве було
б доповнити видання інформацією і про
артілі вишивальників, ткачів і керамістів
(Орнек, Ілері) 30-х рр. ХХ ст., про відді-
лення декоративно-вжиткового мистецтва
в Бахчисарайському художньому учили-
щі. Урешті-решт, до словника могла уві-
йти інформація про сучасні значні події,
що стосуються відродження традиційних
видів мистецтва в Криму, наприклад, про
проект із відродження кримськотатар-
ського килима в 1995–1996 роках, здій-
снений на кошти американського фонду
KOUNTERPART; про проект з відроджен-
ня кримськотатарської вишивки на почат-
ку 90-х років на кошти турецького фонду
ТІКА; про відродження ювелірного мисте-
цтва традиційної філіграні в Бахчисараї
за допомогою фонду відродження Криму
та турецького агентства ТІКА; про проект
«Кримський стиль»; про творчі об’єднання
«Орнек», «Чатир-Даг», «Марама».
2. Словник створено з метою відро-
дження та нового закорінення в сьогоден-
ному мовленні та письмі/друці професіо-
нальної лексики народного мистецтва
кримських татар. Тому висловлювання
«устаревший», «в настоящее время не
используется», які супроводжують деякі
терміни (див., напр., с. 39: «Калабдан» /
укр. калабдан), бажано вилучити. Інакше
їх необхідно буде вживати стосовно 90 %
словникової термінології.
3. Депортація кримськотатарського на-
роду в 1944 р., його п’ятдесятирічна роз-
порошеність по всій Середній Азії, відірва-
ність від духовного, зокрема художнього,
світу предків, руйнування традицій побуту
негативно вплинули передусім на народ-
не декоративно-вжиткове мистецтво, роз-
виток якого за таких умов майже повністю
завмер. Проте завдяки кропіткій роботі су-
часних кримських художників нині відбува-
ється активне відродження деяких видів
традиційного мистецтва. До таких худож-
ників належать як майстри, що перейняли
від діда-прадіда традиційні ремесла, так і
майстри середнього покоління, талановита
молодь, які активно збирають та досліджу-
ють історико-мистецький та етнографічний
матеріал. На сьогодні вони є носіями уні-
кальної інформації, яка, на жаль, не вико-
ристана в зазначеному виданні.
Складаючи словник, авторка спиралася
винятково на друковані джерела. У своїй
роботі вона не послуговується матеріала-
ми польових досліджень. Відсутність ві-
домостей, одержаних безпосередньо від
майстрів народного мистецтва, призвела
до того, що в словнику бракує професіо-
нальних термінів із технології ювелірного
мистецтва, ткацтва, кераміки, різьблення
на дереві. Вірогідно, саме з цієї причини
до словника введено терміни з інших мов,
головно російської, наприклад, «скань, фи-
лигрань, чернь, зернь», що мають, проте,
власні лексичні відповідники в татарській
мові.
4. Привертає увагу спірна етимологія де-
яких слів-термінів. Наприклад, слово «сер-
никли» / укр. серніклі авторка представ-
ляє питомо кримськотатарським (с. 76).
Проте воно, імовірно, похідне від росій-
ського слова «серники». Походження слів
«чардакълы» / укр. чардакли (с. 95), «пен-
джере» / укр. пенджере (с. 71) Н. Акчуріна-
Муфтієва знову пов’язує з кримськота-
тарскою і тюркською мовами. Натомість,
ці слова, найімовірніше, іранського похо-
дження («чар так» – чотири кути, «пан-
джа» – п’ястя). У Середній Азії віконні де-
коративні ґратки називаються «панджара».
Словник рясніє подібними неточностями і/
чи сумнівними судженнями. На нашу дум-
ку, авторці не варто було спинятися на цій
характеристиці термінологічної лексики,
позаяк походження і початковий зміст їх у
багатьох випадках досі лишається або не
достатньо дослідженими, або суперечли-
вими. За будь-яких обставин, цією науко-
вою ділянкою мають опікуватися насампе-
ред спеціалісти-мовознавці.
5. За ілюстративний супровід деяким
словниковим текстам слугують орнаменти
килимів, зібрані безпосередньо у майстрів
ткацтва й опубліковані вперше в наших
статтях. На жаль, ілюстрації орнаментів у
одній з наших публікацій були розверну-
ті художнім редактором (з метою економії
місця) на 90 градусів. У такому «неприрод-
ному» стані ці орнаменти відтворено й у
аналізованому словнику.
акчурина-Муфтиева н. терМинологи ческий словарь…
139
Крім того, тексти словника містять тер-
міни «родовое дерево», «мужская струк-
тура», «женский знак», уперше введені в
дослідницьку лексику кримськотатарського
орнаменту також нами. Використано мате-
ріал однієї з наших публікацій і в статті про
«чешме» / укр. чешме – водограї (с. 115–118)
(див.: Крымскотатарский килим // Kasevet. –
Симф., 1996. – № 1; Живительная стихия.
Родники, колодцы и фонтаны в Крыму //
Kasevet. – Симф., 1998. – № 1; Яркий
стиль крымских вышивок // Голос Крыма. –
2005. – 28 окт.). Однак бібліографічний роз-
діл словника чомусь не містить покликань
на ці друковані першоджерела.
6. Спинимося докладніше на деяких
статтях та ілюстративних матеріалах ана-
лізованого видання.
С. 9: «Акик» / укр. акік. Цей термін у крим-
ськотатарських ювелірів має два значення:
1) агат; 2) фільєри для волочіння дроту,
виготовлені з агату. Словосполученням
«кырмызы акик» / укр. кирмизи акік означу-
ється червоний агат (сердолік). Коштовний
камінь кримськотатарською мовою назива-
ється інакше: «къыйметли таш» / укр. кий-
метлі таш. До речі, агат не є коштовним
каменем.
С. 15: «Арслан агъыз» / укр. арслан
аґиз. Орнаментальний мотив, який часто
використовували також у килимарстві.
С. 18: «Бакълава» / укр. баклава. Не
лише назва групового шва татарської тех-
ніки двобічної гладі. Це також назва орна-
ментального мотиву килимового ткацтва у
вигляді ромба.
С. 19: «Балта» / укр. балта. Не лише
назва зброї та знаряддя. Існує орнамен-
тальний мотив «эки тарафлы балта» /
укр. екі тарафли балта (двосічна сокира)
тканих рушників.
«Балыкъ» / укр. балик. Супровідна ілю-
страція відтворює невдалий, нехарактер-
ний випадок мотиву риб. Набагато виразні-
ші зображення риб, вигравірувані на мідних
посудинах.
«Бардакъ, бардах» / укр. бардак, бардах.
Типова назва насамперед для керамічного
посуду, керамічних посудин.
С. 20: «Башташ» / укр. башташ.
Татари своїх покійників не ховали й не
ховають у гробах, тому словосполучення
«надгробный камень» некоректне. У крим-
ськотатарській етнографічній літературі
вживається доречне словосполучення «на-
могильний/надмогильний камінь».
С. 23: «Боссонные изделия». Перше
слово французьке, друге – російське.
У татарській мові такий термін відсутній.
«Бота / пота козъ, кочек, кошек»
/ укр. бота / пота коз, кочек, кошек.
Ілюстрація розвернута на 90 градусів. У та-
кому вигляді орнаментальний мотив не-
можливо виткати килимовою технікою із
«чільтерами». Вважаємо невиправданим
уживання термінів «половик» і «коврик»,
позаяк слово «килим» точніше. До речі,
останній термін присутній у татарській,
українській та російській мовах.
С. 24: «Вязь». Термін слов’янського
походження. Присутній в лексиконі дея-
ких слов’янських мов, зокрема російській.
Натомість у татарській мові він не вжи-
вається. Слід послугуватися терміном
«хатт санаты» / укр. хат санати.
С. 25: «Гогерджин тырнакъ» / укр. го-
герджін тирнак. У килимовій техніці мож-
на виконати цей мотив лише горизонталь-
но. Необхідно зобразити мотив у два рази
вужчим.
«Гугюм, гугюн» / укр. гугюм, гугюн. Так
називали також керамічний глек, у якому
носили й зберігали воду.
С. 26: «Гуль череп» / укр. гуль череп.
Так називали також керамічну посудину, в
якій вирощували квіти.
С. 28: «Джез» / укр. джез. Кримсько-
татарські майстри-мідники працювали з
латунню лише зрідка. Увесь побутовий
кримськотатарський посуд виготовляли
переважно з міді. Це миски для лазні, гле-
ки для води, казани, йибрикі (відра), джез-
ве (кавоварки). З латуні на спеціальних
виробництвах виготовляли корпуси для
кавових млинків. З кінця ХІХ ст. кримські
татари стали широко використовувати в
побуті посуд із латуні: йибрикі, кумани й
силапчи-чаші для миття рук, невеликі мис-
ки тульського фабричного виробництва.
С. 29: «Джезве» / укр. джезве. Хоча це
слово похідне від слова «джез» (латунь),
джезве робили зазвичай із міді, а ручку –
рецензії та огляди
140
із заліза. У кожному разі, серед сотень
зразків, з якими довелося ознайомитися в
музеях та приватних колекціях, жодного ла-
тунного джезве нам не трапилося.
С. 36: «Ипек, йипек» / укр. іпек, йіпек.
Шовкові нитки використовували також у ви-
шивці технікою «татар ішлеме».
«Індже бель» / укр. індже бель. Антропо-
морфний мотив. Ілюстрацію слід разверну-
ти на 90 градусів, позаяк технічно виконати
орнамент у такому стані, застосовуючи тех-
ніку ткання з отворами чільтер, практично
неможливо. Має ще одну назву – «елі бе-
лінде» (руки на попереку).
С. 37: «Йибрыкъ» / укр. йібрик. На світ-
лині відтворено не мідну, а латунну посу-
дину тульського промислового виробни-
цтва. Неправильно описано призначення
посудини. У йібрик переливали зварену в
джезве каву й подавали на стіл.
С. 38: «Йылдыз» / укр. йилдиз. Як ілю-
страцію використали невдалий химерний
мотив. Простіше було б узяти для ілюстра-
ції мотив зірки, виконаний технікою золото-
го шиття мклама.
С. 39: «Канитель». Термін іншомов-
ного (італо-французького) походження.
Вживається в багатьох мовах, у тому числі
російській, одначе зовсім не притаманний
татарській. У мові татар є слово тиртир
(гусінь), яке означає дрібні спіралі з ме-
талевої нитки, які використовували для
запов нення тла в золотому шитті.
С. 41: «Кестане» / укр. кестане. Ілю-
страція не відповідає зображенню квітки
каштана. «Чатлакъ кестане» / укр. чат-
лак кестане це не тільки репнутий каштан.
Це орнаментальний мотив, що застосову-
вали в ткацтві та вишивці, зокрема часто
трапляється в південнонадбережних тка-
них марама.
«Килим, макат, халы» / укр. кілім, ма-
кат, хали. Покриття для підлоги, вико-
нане з фарбованої овечої пряжі технікою
безворсового ткання. Ткали вироби різних
розмірів – від невеликих намазликів роз-
міром 120 см х 70 см до великих, які ви-
готовляли з кількох зшитих смуг розміром
270 см х 350 см. Необхідність зшивати ви-
ріб зі смуг була зумовлена технологічними
особливостями виготовлення кримських
килимів на вузьких горизонтальних ткаць-
ких верстатах, таких самих, як і для ткан-
ня лляних і бавовняних полотнищ. Слова
«макат» і «хали» у кримськотатарській
мові вживаються для позначення ворсових
килимів.
С. 42: «Кисе» / укр. кісе. Авторка пише,
що на кисетах трапляється «геометричес-
кий орнамент в виде тугры». Тугра не має
нічого спільного з геометричним орнамен-
том (див. ілюстрацію на с. 88).
С. 46: «Къаве дегирмени» / укр. каве де-
гірмені. Металеві млинки для кави виготов-
ляли лише з латуні, а не з міді.
«Къалай» / укр. калай. Циновий кухоль
може бути виготовлений лише з цини, а не
з лудженой міді. Вилуджену (тобто вкриту
циною) мідь немає сенсу знову вкривати
циною.
С. 47: «Къалем» / укр. калем. Також і
перо з тростини для письма, пензель із
шерсті тварин для письма та малювання,
металевий штихель для гравіювання.
С. 51: «Къуман» / укр. куман. Також і
керамічний глек для ритуального обми-
вання перед молитвою. Був поширений
у побуті кримських татар значно більше
за металевий з причин його доступності.
У кінці ХІХ ст. з’явилися і повсюди вико-
ристовувалися порівняно недорогі кумани
з латуні, що виготовлялися промисловим
способом на тульських заводах. Останні
задовольняли попит на цей виріб народів
мусульманського віросповідування, які
проживали в російській імперії від Криму
до Середньої Азії.
С. 52: «Къуран къапы» / укр. куран капи.
Суперечлива ілюстрація. На зображенні до-
куз – великий кисет із подарунка нареченої
нареченому. Куран капи з’явилися в ужитку
в кінці ХІХ ст. і мали зазвичай горизонталь-
ну форму, згори – ручку для підвішування
на стіні. Зразки куран капів вертикального
формату відомі, проте вони так само як і
горизонтальні повторюють форму й про-
порції священної книги.
«Къушакъ» / укр. кушак. У цій статті зга-
дується «лагшван къушакъ» / укр. лагшван
кушак. Термін «лагшван» вживався також
для позначення окремого виду філігран-
ної техніки. Побутували ще й інші назви
акчурина-Муфтиева н. терМинологи ческий словарь…
141
поясів. «Капарали кушак» / укр. капаралі
кушак (капрал – півсфера) – пояс, пряжка
якого мала елементи півсферичної фор-
ми, «теркемели кушак» / укр. теркемелі
кушак – пояс, набраний з металевих еле-
ментів, що з’єднані кілечками, «саватли
кушак» / укр. саватлі кушак – пояс, деталі
якого були прикрашені черню.
С. 55: «Къыркъаякъ» / укр. киркаяк. Слід
повернути зображення на 90 градусів, по-
заяк виконати технікою ткання з просвітами
чільтер (укр. вічками) такий мотив у тако-
му положенні практично неможливо.
С. 57: «Марама» / укр. марама. Роз-
різняються два види марама за технікою
виконання. Вишиті на кінцях технікою
«татар ішлеме» (шириною від 60 см до
90 см, довжиною від 160 см до 170 см)
і ткані зазвичай технікою «тахта кеті-
рільген» (довжиною понад 2 м і шириною
50–60 см).
С. 61: «Михраблы» / укр. міхрабли.
Мотив повернутий на 90 градусів.
С. 62: «Мырза терек» / укр. мирза те-
рек. Цим терміном, як стверджує авторка
словника, означували сріблисту тополю.
У такому разі це дерево із крислатою кро-
ною. Зазначений орнаментальний мотив
у вигляді пірамідальної тополі майстрині
Південного берега називають «сельбі».
Вертикальний витягнутий мотив – позна-
чення пірамідальної тополі.
С. 64: «Намазлыкъ» / укр. намазлик. На
ілюстрації представлено молитовний кили-
мок сучасної турецької фабричної роботи.
У кримськотатарському музеї є світлина
різних за орнаментом кримських килимо-
вих намазликів. Виготовляли молитовні
килимки також із повсті, орнаментованої (у
процесі валяння) різнокольоровою вовною,
або однокольоровою із застосуванням ви-
шивки. У побуті степових татар Криму ви-
користовували також шкіряні намазлики.
С. 66: «Огюз сийдиги, огюз козъ» /
укр. огюз сійдігі, огюз коз. Треба поверну-
ти мотиви на 90 градусів. Так вони засто-
совувалися й застосовуються в ткацькій
практиці, а мотив «огюз коз» – також у ки-
лимарстві.
С. 69: «Парохет» / укр. парохет. Не за-
значено матеріал, із якого його виготов-
ляли. Парохети в Криму не виробляли.
Їх завозили із Сирії, Туреччини. Немає під-
став зараховувати парохети до жодного
з підвидів декоративного мистецтва крим-
ських татар.
С. 75: «Сельби» / укр. сельбі. Також
орнаментальний мотив у килимарстві.
С. 76: «Серги» / укр. сергі. Позначає та-
кож виставку.
С. 78: «Скань». Термін давньоруського
походження. Поширений в іншомовній літе-
ратурі, зокрема російській. У татарскій мові
існує відповідний термін – «йіпиш».
С. 79: «Сув лялеси, нилюфер» / укр. сув
лялесі, нілюфер. Нілюфер персидською
мовою – лотос. Відповідно сув лялесі – во-
дяний тюльпан татарською має означати
водяну квітку, лотос, а не порость (рос. во-
доросль).
«Сулюк» / укр. сулюк. Назва не лише
елемента жіночого пояса, а й орнаменталь-
ного мотиву вишивки.
С. 83: «Таракълы» / укр. таракли. Також
назва одного з різновидів килимів.
С. 87: «Тестмал» / укр. тестмал.
Незрозуміло, якою технікою виконано?
Судячи з ілюстрації – технікою ткання.
С. 90: «Учькоше, учькошелик» /
укр. учькоше, учькошелік. Вислів «сим-
вол треугольника» вважаємо неточним.
Трикутник сам є символом, позначенням
чогось.
С. 97: «Чернь». Термін слов’янського по-
ходження. У татарскій мові існує відповід-
ник – «сават» / укр. сават.
«Чиленгир» / укр. чіленгір – слюсар. Ця
професія не має стосунку до декоративно-
вжиткового мистецтва.
С. 97–98: «Чильтер» / укр. чільтер.
Цитую: «В этом случае нити закладок не
переплетались с нитью основы, образуя
в местах поворота отверстие, называемое
чильтер». Вислів неточний. Нитки закла-
док, тобто човник, завжди переплітаються
з нитками основи, без цього неможливо
зіткати тканину. Слід було б висловити-
ся так: «Нитки закладок на межі кольо-
рових плям здійснюють поворот навколо
сусідніх ниток основи незалежно одна від
одної, утворюючи в тканні просвіт, що
нази вається чільтером».
рецензії та огляди
142
С. 102: «Эгри дал» / укр. еґрі дал. Існують
й інші зразки, схеми композицій цього орна-
менту. Наприклад, у центрі S-уватого моти-
ву одна ведуча форма. Трапляються варі-
анти цього орнаменту з трьома і чотирма
ведучими формами.
Усі відзначені помилки, неточності, не-
догляди аналізованого словника недво-
значно засвідчують потребу в його суттєво-
му доопрацюванні. Необхідно, наскільки це
можливо в сучасних умовах, видати новий,
значно якісніший (вивіреніший) словник
як за змістом, так і за оформленням, аби
уникнути поширення помилок в освітньому,
дослідницькому та й художньому проце-
сах. Проблему можна вирішити, зібравши
на допомогу п. Н. Акчуріній-Муфтієвій ро-
бочий колектив із художників-практиків, іс-
ториків та теоретиків мистецтва, музейних
працівників, етнографів, філологів.
Насамкінець автор висловлює вдяч-
ність народному майстру-ювеліру Айдеру
Асанову за консультації в галузі терміно-
логії кримськотатарського ювелірного мис-
тецтва.
Мамут Чурлу
Вихід у світ «Терминологического
словаря крымскотатарского декора
тивногоприкладного искусства» – ве-
ли ка заслуга Н. Акчуріної-Муфтієвої. Пра-
цю ючи над словником, вона вивчала ко-
лек ції багатьох музеїв, зокрема й колекцію
декоративно-вжиткового мистецтва Ялтин-
ського історико-літературного музею. Утім,
авторці не вдалося, на жаль, уникнути в
своїй роботі серйозних прогалин і помилок.
Через незрозумілі причини, значна кіль-
кість орнаментальних мотивів, що є в збірці
нашого музею і які опрацьовувала авторка,
не ввійшла до словника. Так само не зна-
йшли відображення в цьому виданні види
тканих мережок, деякі прийоми ткацтва
татар Південного узбережжя Криму, назви
евджіярів із вишитим орнаментом тощо.
Багато орнаментальних мотивів, що
згадані Н. Акчуріною-Муфтієвою в слов-
нику, не лише вишивали, застосовували
в розписі на дереві, а й ткали, наприклад
«йылдыз» (с. 38), «кестане, чатлакъ кес-
тане» (с. 41), «чардакълы» (с. 95 ) та ін.
Чимало назв предметів побуту, які введе-
ні до словника, воднораз означували й орна-
ментальні мотиви, наприклад «балта» (с. 19),
«йыбрыкъ» (с. 37), «купе» (с. 45), «къандиль»
(с. 47), «папуч» (с. 69). Цей перелік можна
продовжити.
Значну частину представлених орна-
ментальних мотивів, зокрема «бадем»
(с. 17), «дюрьбе орьнеги» (с. 32), «кеста-
не» (с. 41), «чатлакъ кестане» (с. 41) та
ін., зображали насправді інакше,
Орнаментальний мотив «дюрбе орнек»
(с. 32) ніколи не відтворювався на марама.
Тим паче його не могли вишивати, позаяк в
регіоні Південного узбережжя Криму на ма-
рама цей орнамент лише ткали.
«Зынджырлы» (с. 35), як і «серникли»
(с. 76), на Південному побережжі Криму за-
вжди були не орнаментальними мотивами,
а технічними прийомами ткацтва.
Гадаємо, що багатьох прикрих помилок
Н. Акчуріна-Муфтієва могла уникнути, якби
уважніше вивчила вже опубліковані роботи
з декоративно-вжиткового мистецтва крим-
ських татар.
Словник, за задумом авторки, має стати
«полезным пособием» для музейних пра-
цівників, допомогти їм в атрибуції й пас-
портизації предметів кримськотатарського
мистецтва, а також – навчальним посібни-
ком для студентів вишів та учителів (с. 4).
Але він сам потребує неодмінного доопра-
цювання: виправлення, уточнення і до-
повнення.
Людмила Петренко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27628 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:29:36Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чурлу, М. 2011-10-10T10:10:06Z 2011-10-10T10:10:06Z 2009 Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / М. Чурлу // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 3(27). — С. 137-142. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27628 Рецензія на словник: Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства / Нурия Акчурина-Муфтиева ; [науч. ред. М. Селивачев]. - Симферополь : [Крымучпедгиз], 2007. - 120 с. - Библиогр.: с. 115-118 (64 названия). Review: Dictionary of Crimea Tatar Decorative Arts Terminology. Nuria Akchurina-Muftieva; Sіmferopol, 2007. – 120 p. Bibliography: p. 115–118 (64 names). uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Огляди. Рецензії Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства Akchurina-Muftieva N. Dictionary of Crimea Tatar Decorative Arts Terminology Article published earlier |
| spellingShingle | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства Чурлу, М. Огляди. Рецензії |
| title | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| title_alt | Akchurina-Muftieva N. Dictionary of Crimea Tatar Decorative Arts Terminology |
| title_full | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| title_fullStr | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| title_full_unstemmed | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| title_short | Акчурина-Муфтиева Н. Терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| title_sort | акчурина-муфтиева н. терминологический словарь крымскотатарского декоративно-прикладного искусства |
| topic | Огляди. Рецензії |
| topic_facet | Огляди. Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27628 |
| work_keys_str_mv | AT čurlum akčurinamuftievanterminologičeskiislovarʹkrymskotatarskogodekorativnoprikladnogoiskusstva AT čurlum akchurinamuftievandictionaryofcrimeatatardecorativeartsterminology |