Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник НАН України
Дата:2010
Автор: Мачулін, В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27636
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років) / В. Мачулін // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 42-46. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860234605799407616
author Мачулін, В.
author_facet Мачулін, В.
citation_txt Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років) / В. Мачулін // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 42-46. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
first_indexed 2025-12-07T18:22:39Z
format Article
fulltext 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 Ювілеї Як відомо, групу напівпровідникових матеріалів учені виявили на початку ХХ сторіччя, ґрунтуючись на вивченні електричних властивостей твердих тіл. І вже в 30-х роках було створено чотири типи напівпровідникових приладів: фотоелементи, випрямлячі, фотоопори та кристадин, які знайшли практич- не застосування в різних галузях науки і техніки. Фізики досить інтенсивно вивчали деякі властивості напівпровідникових сполук, здебільшого фотоелек- тричні, прагнучи знайти залежність цих властивостей від різних факторів: довжини хвилі світла, домішок, величини діелектричної проникності, темпе- ратури, інтенсивності світлового потоку, методу отримання зразків, їхньої хімічної природи тощо. Вони також здійснювали емпіричний пошук як природ- них, так і синтезованих напівпровідників. Ставало дедалі очевиднішим, що до- слідження напівпровідників має привести до нових наукових відкриттів і практичного впровадження. НАПІВПРОВІДНИКИ В УСІХ ВИМІРАХ Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років! П оряд із працями ленінградських учених на чолі з А.Ф. Йоффе все більшого зна- чення набували дослідження напівпровід- ників українськими фізиками, зокрема під керівництвом Є.А. Кириллова в Одесі, які розпочато ще в 20-х роках минулого століт- тя з метою вивчення внутрішнього фото- ефекту сполук срібла. Заслужила визнання й робота київських учених. У 1921 р. було засновано Київську науково-дослідну ка- федру фізики Наркомосвіти УРСР під ке- рівництвом д.ф.-м.н. О.Г. Гольдмана, що стала базою для Інституту фізики НАН України. 1939 року в ньому створено відділ фізики напівпровідників, який очолив д.ф.- м.н. В.Є. Лашкарьов. Уже наприкінці 30-х років цей відділ стає одним із провідних наукових центрів фізики й техніки напів- провідників у Радянському Союзі. Таким чином, остаточно склався й організаційно оформився новий науковий напрям — фі- зика напівпровідників, який спочатку очо- лював О.Г. Гольдман, а з 1939 року — В.Є. Лашкарьов. Після війни співробітники відділу фі- зики напівпровідників продовжували до- слідження фотоелектричних та оптичних явищ у напівпровідниках, електронних явищ на контакті метал–напівпровідник і на поверхні напівпровідників, а також із хімії напівпровідників. У 1944 році в Ін- ституті фізики АН УРСР створено відділ теоретичної фізики, організація діяльнос- ті якого пов’язана з ім’ям С.І. Пекара. Від 50-х років розпочались експериментальні й теоретичні дослідження, а також прикладні розроблення із фізики й техніки нових на- півпровідників — кремнію та германію. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 43 В.Є. Лашкарьов, як Голова Комісії з на- півпровідників при Президії АН УРСР, ініціював низку важливих заходів. Зокре- ма, резолюцією Пленуму цієї Комісії від 4 грудня 1959 року запропоновано: — безвідмовно організувати в Києві Ін- ститут напівпровідників та в найкоротший термін створити дослідний завод напівпро- відникових приладів; — ширше запровадити в Україні нові су- часні методи дослідження напівпровідни- ків, зокрема методи інфрачервоної та радіо- спектроскопії, методи вимірювань у магніт- них полях, при надвисоких частотах, низь- ких температурах тощо; — організувати проблемні лабораторії на- півпровідників у низці ВНЗ України, в пер- шу чергу в Київському, Чернівецькому, Дніпропетровському державних універси- тетах, де вже є необхідні передумови для цього; — підсилити матеріальну базу Інститу- ту фізики Одеського державного універси- тету і просити перевести його з третьої на другу категорію; — прирівняти педагогічне навантаження співробітників кафедр загальної фізики, котрі працюють з напівпровідниковими ма- теріалами, до педагогічного навантаження співробітників спеціальних кафедр. Як бачимо, до створення нового інститу- ту В.Є. Лашкарьов і його колеги підходили комплексно, відразу передбачаючи кадро- ве, фінансове, матеріально-технічне забез- печення його діяльності. Ще один дуже важливий документ — за- писка Голові Комісії з напівпровідників АН СРСР членові-кореспонденту АН СРСР Б.М. Вулу від 22 грудня 1959 року, в якій В.Є. Лашкарьов виклав думки щодо необ- хідності створення Інституту напівпровід- ників у системі АН УРСР. Він наголошу- вав на тому, що Інститут напівпровідників АН УРСР слід розглядати як установу до- сить широкого профілю, вважаючи його головною метою дослідження взаємодії напівпровідників з різними видами ви- про мінювань, включаючи й перетворення енергії випромінювання безпосередньо в елек т ричну. В записці наведено склад іні- ціативної групи з організації інституту: — доктори фіз.-мат. наук, професори О.Г. Гольдман та В.Є. Лашкарьов; — кандидати фіз.-мат. наук П.І. Ба ран- ський, М.Ф. Дейген, І.Д. Конозенко, О.Г. Ми- селюк, О.В. Снітко, Г.А. Федорус. Під час вибору основних наукових на- прямів було враховано багатий досвід до- сліджень ІФ АН УРСР, що набули загаль- ного визнання й авторитету як у нашій кра- їні, так і за кордоном. Далі В.Є. Лашкарьов окреслює профільні завдання, які постають перед інститутом: • теорія напівпровідників і напівпровід- никових приладів; • фотоелектричні й оптичні явища у на- півпровідниках та їх застосування; • електролюмінесценція у напівпровід- никах; • дія іонізуючих випромінювань на на- півпровідники; • електронні процеси на поверхні напів- провідників та їхній зв’язок із явищами ад- сорбції й каталізу; • напівпровідникова катодна електроніка; • об’ємні електричні властивості напів- провідників і вплив на них домішок і струк- турних дефектів; • розроблення й дослідження електрич- них властивостей різних неоднорідних на- півпровідникових систем і створення на їх- ній основі приладів; • радіоспектроскопія напівпровідників; • напівпровідникова металургія; • хімія напівпровідників; • напівпровідникові прилади та їх за- стосування. Запропоновано структуру Інституту, якою передбачено організувати 8 відділів: 1. Загальної теорії твердого тіла та тео- рії напівпровідників і напівпровідникових пристроїв (завідувач С.І. Пекар). 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 2. Фотоелектричних і оптичних явищ (завідувач В.Є. Лашкарьов). 3. Електроніки напівпровідників (заві- дувач В.І. Ляшенко). 4. Електричних об’ємних властивостей напівпровідників (завідувач О.Г. Миселюк). 5. Напівпровідникової катодної електро- ніки (завідувач П.Г. Борзяк). 6. Металургії і хімії напівпровідників. 7. Лабораторія електролюмінесценції (за - відувач О.Г. Гольдман). 8. Лабораторія спектроскопії. З 14 лабораторій 7 відповідали структур- ним одиницям ІФ АН УРСР, а 7 запропо- новано створити і визначити керівників на конкурсній основі. Що стосується кадрово- го забезпечення, то в Інституті фізики тоді працювало 116 співробітників із напівпро- відникової тематики. Серед них: — два академіки (О.Г. Гольдман, В.Є. Ла ш- карьов); — троє докторів наук (С.І. Пекар, В.І. Ля- шенко, П.Г. Борзяк); — 15 кандидатів наук (П.І. Баранський, В.М. Бурмистров, Ю.І. Горкун, М.Ф. Дей- ген, І.Д. Конозенко, В.Е. Косенко, Т.І. Ку- чер, І.Б. Мізецька, О.Г. Миселюк, Е.Й. Раш- ба, О.В. Снітко, І.І. Степко, В.І. Устьянов, Г.А. Федорус, О.В. Фіалковська); — 36 молодших наукових співробітників та інженерів. Тобто навіть за сучасними мірками ка- дровий потенціал був досить потужним. У цій же доповідній записці запропоно- вано побудувати: • у Києві — лабораторний (1960 р.) і технологічний (1963–1964 рр.) корпуси Ін- ституту напівпровідників АН УРСР для суттєвого розширення робіт з напівпровід- никової металургії та хімії, щоб отримати надчисті напівпровідникові матеріали, вдо- сконалення технології та всебічного випро- бування нових напівпровідникових прила- дів, а також розроблення апаратури для до- сліджень напівпровідників; • у Запоріжжі — філіал Інституту напів- провідників (1965–1966 рр.) для допомоги заводам, що виготовляють напівпровідни- кові матеріали і прилади; • у Львові — корпус відділу напівпро- відників (1964–1965 рр.) при запроекто- ваному Інституті фізики і математики АН УРСР для забезпечення робіт з напівпро- відникової катодної електроніки, напівпро- відникових люмінофорів та ін.; • у Дніпропетровську — корпус фізики діелектриків при запроектованому Фізико- технічному інституті (1964–1966 рр.) для розвитку фізики діелектриків, полімерів та їх застосування; • у Києві — корпус відділу високотемпера- турних напівпровідників (1960–1961 рр.) при Інституті металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР і дослідний завод з СКБ (1963 р.), запропонований Комісією з кібернетики і об- числювальної техніки АН УРСР для виготов- лення напівпровідникових приладів і т.п. Таким чином, після всебічного опрацю- вання й обговорення і з метою розвитку В.Є. Лашкарьов ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 45 наукових досліджень із фізики напівпровід- ників і напівпровідникових приладів та їх застосування в техніці на виконання Поста- нови Ради Міністрів УРСР від 3 вересня 1960 р. №1449 «Про організацію в складі Академії Наук УРСР Інституту напівпро- відників» та Постанови Президії Академії наук УРСР від 7 жовтня 1960 р., протокол №56, §742 на базі відділів і лабораторій Ін- ституту фізики АН УРСР було засновано Інститут напівпровідників АН УРСР. Виконувачем обов’язки директора Інсти- туту напівпровідників АН УРСР призначе- но академіка АН УРСР В.Є. Лашкарьова з наступним затвердженням Загальними збо- рами АН УРСР. Директорами ІФН були: • 1960–1970 рр. — академік АН УРСР Вадим Євгенович Лашкарьов; • 1970–1990 рр. — академік АН УРСР Олег В’ячеславович Снітко; • 1991–2003 рр. — академік НАН Украї- ни Сергій Васильович Свєчніков; • з 2003 р. і до сьогодні — академік НАН України Володимир Федорович Мачулін. В Інституті працювали і працюють відомі вчені, серед них 6 академіків НАН України: В.Є. Лашкарьов (1903–1974 рр.), М.П. Лиси- ця, В.Ф. Мачулін, С.І. Пекар (1917–1985 рр.), С.В. Свєчніков, О.В. Снітко (1928–1990 рр.); 10 членів-кореспондентів НАН України: О.Є. Бє ляєв, М.Я. Валах, Є.Ф. Венгер, М.Ф. Дейген (1918–1977 рр.), В.С. Лисен- ко, В.Г. Литовченко, Б.О. Нестеренко (1938– 2003 рр.), П.Ф. Олексенко, Ф.Ф. Сизов, М.К. Шейнкман (1929–2009 рр.), а також майже 90 докторів наук (серед них 52 про- фесори) та понад 200 кандидатів наук. Основні наукові напрями ІФН, затвер- джені Президією НАН України: — фізика процесів взаємодії електромаг- нітного випромінювання з речовиною; — фізика низьковимірних систем, мікро- та наноелектроніка; — оптоелектроніка й сонячна енергетика; — напівпровідникове матеріалознавство й сенсорні системи. В останні роки пріоритетний розвиток отримали теоретичні й експериментальні до- слідження процесів самоорганізації, фізики напівпровідникових наноструктур; роботи зі створення елементної бази оптоелектроніки, пристроїв для перетворення інформації та джерел випромінювання нового типу; дослі- дження в галузі оптики твердого тіла; теоре- тичні й експериментальні дослідження елек- тронних і електронно-атомних процесів на поверхні, в об’ємі, на межах поділу складних і шаруватих напівпровідникових структур; вивчення флуктуаційних явищ у напівпро- відниках і напівпровідникових приладах, флуктуаційна діагностика новітніх субмік- ронних технологій; дослідження процесів трансформації структури й електрофізичних властивостей напівпровідникових матеріа- лів і структур під впливом активних зовніш- ніх дій; роботи з фізичних і фізико-хімічних проблем напівпровідникового матеріало знав- ства, спря мовані на створення опто-, фото-, мікроелектронних пристроїв різного призна- чення; теоретичні й експериментальні дослі- дження електронного транспорту в напів- провідниках і напівпровідникових струк ту- рах, електрон-фо нон ної взаємодії у твердих тілах; роботи зі створення нових методів і за- собів неруйнівного діагностування напів- провідникових матеріалів, приладів опто-, мікро-, наноелектроніки. Зареєстровано три наукових відкриття: 1) «Властивості багатозначної анізотро- пії електропровідності напівпровідникових кристалів у сильних електричних полях» (Диплом №294, заявка від 17.04.1982). Ав- тори — З.С. Грибніков, В.В. Мітін; 2) «Явище поширення додаткових хвиль у кристалах» (Диплом №323, заявка від 27.09.1984). Автор — С.І. Пекар; 3) «Явище комбінованого резонансу в кристалах» (Диплом №327, заявка від 18.10.1984). Автор — Е.Й. Рашба. Інститут здійснює плідне наукове й нау- ково-технічне співробітництво із низкою університетів і наукових центрів США, Ве- 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 ликої Британії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Ізраїлю, Японії, Китаю, а також під- тримує тісні контакти із провідними нау- ковими установами Росії та інших країн СНД і Прибалтики. ІФН видає збірник «Оптоэлектроника и полупроводниковая техника» і журнал «Se- miconductor Physics, Quantum Electronics & Орtоеlеctronics». Діє аспірантура й док- торантура; існують спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій на здобуття нау- кового ступеня кандидата й доктора фізи- ко-математичних і технічних наук; працює госпрозрахункове Спеціальне конст рук тор- сько-технологічне бюро з дослідним вироб- ництвом; є технологічний парк «Напівпро- відникові технології і матеріали, оптоелек- троніка та сенсорна техніка», центр колек- тивного користування приладами НАН України «Діагностика напівпровідникових матеріалів, структур та приладних систем», випробувальна лабораторія голографічних захисних елементів, центральна випробу- вальна лабораторія напівпровідникового ма- теріалознавства, центр випробувань фото- перетворювачів і фотоелектричних бата- рей. На базі Інституту працюють україн- ські відділення Міжнародних товариств оптичної техніки й інформаційних диспле- їв. ІФН — це головна організація Наукової ради НАН України з проблеми «Фізика на- півпровідників та напівпровідникові при- строї». Як головна організація цієї Науко- вої ради, ІФН бере участь у проведенні конференцій, симпозіумів, виставок, семі- нарів, причому особливу увагу приділяє новим актуальним напрямам у фізиці на- півпровідників. Інститут проводить спільні наукові роботи з вищими навчальними закладами, зокрема з Київським ім. Тараса Шевченка, Одеським ім. І.І. Мечникова, Ужгородським та Черні- вецьким ім. Юрія Федьковича національни- ми університетами; Націо нальним універси- тетом «Львівська політехніка»; Лу ць ким національним технічним університетом; Житомирським дер жавним університетом ім. Іва на Франка; Полтавським і Бердян- ським педагогічними університетами; Ка - м’янець-Подільським державним універ си- тетом. На базі ІФН діє філія кафедри опти- ки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а на базі Оде ського на- ціонального університету ім. І.І. Мечникова спільно з ІФН створено міжвідомчий На у- ково-навчальний центр МОН та НАН Укра- їни як структурний підрозділ Одеського на- ціонального університету ім. І.І. Мечникова, що сприяє залученню талановитої студент- ської молоді до наукової діяльності. На базі інституту спільно з Кременчуцьким універ- ситетом еко номіки, інформаційних техноло- гій і управління створено науково-дослідну лабораторію нетрадиційних і відновлюва- них джерел енергії та науково-навчальний виробничий комплекс «Солар». В інтересах розвитку галузі наномате рі алів і наноструктур, а також координації та під- тримки пріоритетних науково-тех нічних дослі- джень на базі ІФН створено Науково-нав- чаль ний центр «Фізика, хімія і технологія на- ноструктур» за участю Інституту фізики, Ін- ституту металофізики ім. Г.В. Кур дю мова, Прикарпатського і Чернівецького національ- них університетів, Дрогобицького державного педагогічного університету й ДФФД України. Розробки співробітників інституту від- значені Ленінською премією, 2-ма Держав- ними преміями СРСР, 22-ма Державними преміями УРСР і України в галузі науки і техніки, Премією Ради Міністрів СРСР, 3-ма преміями імені К.Д. Синельникова, 3-ма преміями імені В.Є. Лашкарьова, 3-ма преміями імені С.І. Пекара, пре мією імені С.О. Лебедєва, 3-ма преміями президентів Академій наук України, Білорусії, Молдови. 13 співробітників удостоєні звання «Заслу- жений діяч науки і техніки України». Володимир МАЧУЛІН, академік НАН України, директор Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27636
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:22:39Z
publishDate 2010
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Мачулін, В.
2011-10-10T12:46:00Z
2011-10-10T12:46:00Z
2010
Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років) / В. Мачулін // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 42-46. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27636
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Ювілеї
Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
Article
published earlier
spellingShingle Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
Мачулін, В.
Ювілеї
title Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
title_full Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
title_fullStr Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
title_full_unstemmed Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
title_short Напівпровідники в усіх вимірах (Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України — 50 років)
title_sort напівпровідники в усіх вимірах (інституту фізики напівпровідників ім. в.є. лашкарьова нан україни — 50 років)
topic Ювілеї
topic_facet Ювілеї
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27636
work_keys_str_mv AT mačulínv napívprovídnikivusíhvimírahínstitutufízikinapívprovídnikívímvêlaškarʹovananukraíni50rokív