Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці

Рецензія на книгу: Синьков М.В., Бояринова Ю.Е., Калиновский Я.А. Конечномерные гиперкомплексные числовые системы. Основы теории. Применения. — К.: Инфодрук, 2010. — 389 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2010
Main Author: Сергієнко, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27641
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці / І. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 64-66. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27641
record_format dspace
spelling Сергієнко, І.
2011-10-10T12:50:09Z
2011-10-10T12:50:09Z
2010
Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці / І. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 64-66. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27641
Рецензія на книгу: Синьков М.В., Бояринова Ю.Е., Калиновский Я.А. Конечномерные гиперкомплексные числовые системы. Основы теории. Применения. — К.: Инфодрук, 2010. — 389 с.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Рецензії
Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
spellingShingle Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
Сергієнко, І.
Рецензії
title_short Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
title_full Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
title_fullStr Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
title_full_unstemmed Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
title_sort скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці
author Сергієнко, І.
author_facet Сергієнко, І.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description Рецензія на книгу: Синьков М.В., Бояринова Ю.Е., Калиновский Я.А. Конечномерные гиперкомплексные числовые системы. Основы теории. Применения. — К.: Инфодрук, 2010. — 389 с.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27641
citation_txt Скінченновимірні гіперкомплексні числові системи — новий напрям у сучасній інформатиці / І. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 64-66. — укр.
work_keys_str_mv AT sergíênkoí skínčennovimírnígíperkompleksníčislovísisteminoviinaprâmusučasníiínformaticí
first_indexed 2025-11-27T03:51:10Z
last_indexed 2025-11-27T03:51:10Z
_version_ 1850797956395958272
fulltext 64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 Рецензії СКІНЧЕННОВИМІРНІ ГІПЕРКОМПЛЕКСНІ ЧИСЛОВІ СИСТЕМИ — НОВИЙ НАПРЯМ У СУЧАСНІЙ ІНФОРМАТИЦІ Синьков М.В., Бояринова Ю.Е., Калиновский Я.А. Конечномерные гипер- комплексные числовые системы. Основы теории. Применения. — К.: Инфодрук, 2010. — 389 с. А втори видання добре відомі науковій громадськості України і ближнього за- рубіжжя як учені, котрі працюють у галузі інформатики і розвивають теорію подання та оброблення інформації. Так, Заслужений діяч науки і техніки України, професор, д.т.н. М.В. Синьков ще в 1983 році за ство- рення непозиційних розрядно-аналогових засобів отримав премію імені С.О. Лебедє- ва, а в 1991 році за розробки в галузі непо- зиційного модулярного подання інформа- ції — Державну премію СРСР. Методами подання даних займалась біль- шою чи меншою мірою більшість великих учених. Скажімо, академік В.М. Глушков високо оцінював праці з теорії чисел і мо- дулярної арифметики. Також він схвально відзивався про застосування кватерніонів у механіці твердого тіла та керуванні кос- мічними апаратами. І дійсно, в період ро- боти академіка В.М. Глушкова й академіка В.С. Михалевича в Інституті кібернетики НАН України вчені працювали над побудо- вою кватерніонних алгоритмів керування рухомими об’єктами в просторі. В.С. Миха- левич, зацікавившись використанням ква- терніонів, зазначив, що теорія гіперкомп- лексних числових систем, у яку входять кватерніони як складова частина, повільно розвивається, хоча від неї можна очікува- ти ефективного впровадження у практич- ну діяльність. Численні літературні джерела, опрацьо- вані авторами рецензованої книги, лягли в основу бібліографії, з якої видно, що по- дання й оброблення інформації в гіпер- комплексних числових системах пріори- тетні та присутні в більшості передових су- часних наукових розробок. Ця бібліографія також показує, що зі скінченновимірними гіперкомплексними числовими системами «пов’язали свою долю» численні практич- ні напрями. При цьому розвиток теорії гіперкомплекс- них числових систем як найбільш передової форми подання й оброблення інформації вимагає ретельного підходу до різних аспек- тів, включаючи термінологію. Враховуючи, що в науковій літературі немає усталеного визначення терміна «гіперкомплексні чис- лові системи», автори зібрали і проаналізу- вали великий обсяг літературних даних. Говорячи про проблему загалом, мож- на відзначити, що назріла необхідність ре- тельного дослідження різних форм по- дання й оброблення даних в інформатиці, ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 65 оскільки багато з них відіграють абсолют- но самостійну роль і важливі для розумін- ня наукового розвитку. Це підтверджує ла- конічна згадка в монографії про різні фор- ми подання інформації в хімії, біології та інших науках. Найпривабливіша форма по- дання інформації — це та, що заклала при- рода у «вихідні кубики життя». Дійсно, чо- тири типи нуклеотидів, компонуючись у трійки, названі триплетами, дають 64 мож- ливі комбінації. Кожен триплет кодує одну амінокислоту, яка є будівельним елемен- том у білках. Реально їх кількість найчас- тіше становить двадцять і дуже рідко ще ві- сім амінокислот. Решта триплетів невико- ристана і становить «життєвий запас». Різноманітні форми подання інформа- ції застосовують і в математиці. Це, в пер- шу чергу, позиційні і непозиційні модуляр- ні системи подання інформації. Кожна з них має свої переваги і, відповідно, сфери застосування. Розглядаючи ці два напрями в поданні інформації, необхідно зазначити, що між ними існує глибокий зв’язок, відо- бражений у фундаментальній теоремі Гауса про ізоморфізми в системі лишків дійсних і комплексних чисел при виконанні певних додаткових умов. Основний зміст книги становлять дослі- дження скінченновимірних гіперкомплекс- них числових систем, що переконливо до- водять існування нескінченновимірних гі- перкомплексних систем. І, як зазначають у передмові монографії академік НАН Украї- ни Ю.М. Березанський та д.ф.-м.н. О.О. Ка- люжний, цей клас систем вивчають в Ін- ституті математики НАН України, і він є узагальненням скінченновимірних гіпер- комплексних числових систем на випадок локально-компактного базису. Ю.М. Бере- занський підкреслює в книзі та наукових обговореннях важливість розвитку та збли- ження скінченновимірних і нескінченнови- мірних гіперкомплексних систем як для одержання наукових результатів, так і для розширення сфери їх практичного вико- ристання. Скінченновимірні гіперкомплексні чис- лові системи — результат украй складного формування, до якого вчені йшли не одне століття. Можна сказати, що перший пере- ломний момент виник у середині XVI ст., коли Дж. Кардано ввів у математику комп- лексні числа. Спроби науковців побудува- ти гіперкомплексну числову систему тре- тьої вимірності, таку ж за характеристика- ми, як і комплексні числа, за допомогою цього двовимірного аналога приводили до невдач. Справа в тому, що дійсні та комп- лексні числа, з погляду математики, є по- лями. Це означає, що вони мають власти- вості комутативності, асоціативності й ба- гато інших характеристик. Спроби додати другу уявну одиницю обов’язково супрово- джувались виникненням дільників нуля, втратою комутативності або асоціативнос- ті, або того й іншого. В той час ще не було знаменитої теореми Фробеніуса про чоти- ри «чудові» алгебри без дільників нуля: поля дійсних і комплексних чисел, тіла кватерніонів, альтернативну алгебру октав. І тому найяскравіший результат отримано в середині XIX століття, коли сер В. Гаміль- тон сформував гіперкомплексну числову систему кватерніонів. Ця система з позиції математики є тілом, тому що в ній утрачена комутативність. Математики намагалися знайти системі гідне застосування, однак це їм не вдавалося. Зокрема, Товариство кватерніоністів і журнал «Кватерніон» у Великій Британії не змогли досягти суттє- вого поступу. Тож слід особливо відзначи- ти внесок професора О.П. Котельникова, який запропонував побудувати три типи бікватерніонів із використанням комп- лексних, подвійних і дуальних чисел як коефіцієнтів кватерніона, що забезпечува- ло ефект для реалізації гвинтового обчис- лення, а також у подальшому для побудо- ви роботів і маніпуляторів. 66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 Тільки в середині ХХ століття з’ясували, що добуток двох нормованих кватерніонів дає поворот вектора-кватерніона на деяку величину на одиничній сфері. Це зумовило застосування кватерніонів у механіці для керування рухом твердого тіла в просторі. По суті, кватерніони стали першим розши- ренням комплексних чисел, що породило цілий напрям досліджень, удало викладе- них у розглянутій книзі. Мабуть, прагнучи зменшити обсяг монографії, автори обмеж- ились дуже коротким висвітленням етапів розвитку теорії гіперкомплексних число- вих систем, а також деяких напрямів дослі- джень у цій галузі. Помітну увагу приділено виконанню базо- вих операцій у гіперкомплексних числових системах, а також їх переліку і класифіка- ції. Продовження робіт, проведених раніше із непозиційного подання інформації, дало можливість створити методи подання інфор- мації у модулярному вигляді для широкого класу числових систем. У монографії докладно розглянуто аналі- тичність функцій гіперкомплексної змін ної, представлення функцій у різних гіперкомп- лексних числових системах та методи роз- в’язання диференціальних рівнянь у гіпер- комплексних числових системах. Необхідно відзначити, що автори навели приклади практичного застосування гіпер- комплексних числових систем. Вони розгля- нули три основні задачі — це застосування гі- перкомплексних числових систем для керу- вання твердим тілом у просторі, у криптогра- фії і в теорії обробки сигналів. Застосування цих систем у криптографічній задачі розпо- ділу секрету дало змогу підвищити важли- вий параметр — стійкість до злому. Схема роз- поділу секрету з гіперкомплексним подан- ням даних виявилася стійкішою порівняно зі схемою із дійсним поданням даних. Ще один важливий практичний ре- зультат отримано в галузі цифрового об- роблення сигналів — цифрової фільтра- ції. Параметри цифрового фільтра з гіпер- комплексним поданням коефіцієнтів були покращені, тобто поліпшена параметрич- на чутливість і збільшена тактова частота фільтра. Отже, рецензована книга містить по- глиб лений теоретичний науковий резуль- тат і важливі технічні застосування гіпер- комплексних числових систем. Як слушно зазначив у передмові Ю.М. Березанський, два напрями — скінченновимірні гіпер- комплексні числові системи та нескінчен- новимірні гіперкомплексні системи — зближуються, що стане в майбутньому основою цікавих розробок і програм. Та- ким чином, теорія гіперкомплексних чис- лових систем потребує подальшого роз- витку як у теоретичній, так і практичній сферах. Є всі підстави говорити, що представле- ні в книзі в теоретичному плані проблеми переліку отримають подальший розвиток і розширять розуміння питань множиннос- ті гіперкомплексних числових систем. У цьому випадку зросте кількість фахівців, які зацікавляться теорією гіперкомплек- сних числових систем, та інженерних про- ектів із використанням таких систем. Слід також підтримати висловлену академіком НАН України М.З. Згуровським пропо- зицію підготувати навчальний посібник із цієї теми. У цілому книга як вагоме фундаменталь- не наукове дослідження заслуговує найви- щої оцінки вчених, котрі працюють у галузі інформатики. Іван СЕРГІЄНКО, академік НАН України, директор Інституту кібернетики НАН України