Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського
У статті здійснено спробу систематизувати музично-критичний доробок Василя Барвінського (1888–1963) за змістовими та формальними параметрами. Цінні документальні свідчення про музичне життя Галичини першої половини ХХ ст. (близько трьохсот публікацій) талановитого високоосвіченого музиканта і публіц...
Saved in:
| Published in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27652 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського / Р. Мисько-Пасічник // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 22-25. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859818037892349952 |
|---|---|
| author | Мисько-Пасічник, Р. |
| author_facet | Мисько-Пасічник, Р. |
| citation_txt | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського / Р. Мисько-Пасічник // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 22-25. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | У статті здійснено спробу систематизувати музично-критичний доробок Василя Барвінського (1888–1963) за змістовими та формальними параметрами. Цінні документальні свідчення про музичне життя Галичини першої половини ХХ ст. (близько трьохсот публікацій) талановитого високоосвіченого музиканта і публіциста вперше вводяться в науковий обіг.
В статье осуществлена попытка систематизировать музыкальнокритическое наследие Василия Барвинского (1888–1963), охватывающего около трехсот публикаций, по содержательным и формальным параметрам. Ценные документальные свидетельства о музыкальной жизни Галичины первой половины ХХ ст. талантливого высокообразованного музыканта, публициста, впервые вводятся в научный обиход.
In article is made an attempt to systematize a musical publicism of Vasyl Barvinskyj (1888–1963), covering about three hundred publications, on substantial and formal parametres.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:23:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
22
In article is made an attempt to systematize a musical publicism of Vasyl Barvinskyj
(1888–1963), covering about three hundred publications, on substantial and formal
parametres.
Key words: the musical criticism, announcement, review, sketch.
У статті здійснено спробу систематизувати музично-критичний доробок
Василя Барвінського (1888–1963) за змістовими та формальними параметра-
ми. Цінні документальні свідчення про музичне життя Галичини першої полови-
ни ХХ ст. (близько трьохсот публікацій) талановитого високоосвіченого музи-
канта і публіциста вперше вводяться в науковий обіг.
Ключові слова: музична критика, публіцистика, анонс, хроніка, рецензія, на-
рис.
УДК 78.08+78.072 Барвінський
ЖАНРОВІ ПРІОРиТеТи МУЗичНОЇ ПУБЛІциСТиКи
ВАСиЛЯ БАРВІНСЬКОГО
Роксолана Мисько-Пасічник
Як розділ прикладного музикознавства, му-
зична критика останнім часом привертає щораз
більшу увагу музикознавців. На сторінках періо-
дичних видань, наукових збірників і монографій
активного обговорюються питання термінології,
типології, дефініцій понять «музична періоди-
ка», «музична критика», «музична журналісти-
ка», досліджується історія становлення фахової
музичної періодики, зокрема й на Галичині 1.
Упродовж останнього десятиліття вийшли
друком спеціалізовані публікації українських
композиторів і музикознавців, у тому числі
С. Людкевича та В. Витвицького, ґрунтовно до-
сліджується критична спадщина Б. Кудрика,
З. Лиська, Р. Савицького. Однак музично-
критична спадщина В. Барвінського, незважа-
ючи на видання його окремих публіцистичних
опусів 2, ще не стала предметом наукового ви-
вчення й узагальнення.
Актуальність даної статті полягає в прі-
оритеті розгляду музичної публіцистики
В. Барвінського як цілісного явища української
музичної культури першої половини ХХ ст.
Мета дослідження – систематизувати музично-
критичний доробок В. Барвінського за змісто-
вим і формальним критеріями.
Здобувши професійну музичну освіту у
Львівській консерваторії в класі славетного
педагога-піаніста Вілема Курца, В. Барвінський
удосконалював свою майстерність у Празькій
консерваторії (1907–1914) як піаніст (клас про-
фесора І. Гольфельда) і композитор (клас про-
фесора В. Новака), а також навчався на філо-
софському факультеті Празького університету
(зокрема, слухав лекції З. Неєдли).
У 1915 р. В. Барвінський очолив Вищий му-
зичний інститут ім. М. Лисенка у Львові. З того
часу його творча та педагогічна діяльність була
тісно пов’язана з цим містом. У 1915–1941 і
1944–1947 рр. він – директор Вищого музичного
інституту (з 1939 р. – Львівська державна кон-
серваторія) ім. М. Лисенка; в 1936–1939 рр. –
голова Союзу українських професійних музик,
у 1937–1939 рр. – член редколегії журналу
«Українська музика», у 1939–1941 рр. – голо-
ва львівської організації «Спілка композиторів
України». На початку 1948 р. В. Барвінського
заарештували: він відбував покарання в одно-
му з концтаборів Мордовської АРСР, де, окрім
усього, організовував самодіяльні колективи,
навчав музичної грамоти всіх бажаючих.
До Львова публіцист повернувся 1958 р.
без права викладати в навчальних закладах.
До останніх днів життя Василь Барвінський ак-
тивно працював: відновлював по пам’яті свої
знищені під час арешту твори, безкоштовно
23
РОКСОЛана МиСЬКО-ПаСІчниК. ЖанРОвІ ПРІОРиТеТи...
консультував піаністів, брав участь у роботі
Спілки композиторів. У 1964 р., вже після смер-
ті, В. Барвінського реабілітували.
У багатогранному доробку В. Барвінського
(1888–1963) – композитора, піаніста, педагога,
музично-громадського діяча – музична критика,
що складає близько 300 публікацій. Його огля-
ди, рецензії, статті друкували в українських,
польських і чеських газетах «Руслан», «Шляхи»,
«Громадська думка», «Діло», «Новий час»,
«Краківські вісті», «Львівські вісті», «Вільна
Україна», а також у журналах «Назустріч»,
«Українська музика» та багатьох інших. У часо-
вому вимірі ці публікації охоплюють майже пів-
століття (1912–1945, 1958).
Публіцистика В. Барвінського – не лише фік-
сація подій музичного життя, а передусім від-
дзеркалення власного бачення шляхів розвитку
української музичної культури, бажання зали-
шити нащадкам яскраві свідчення того, що на-
віть за важких умов національного поневолення
українці досягали в музичній творчості та вико-
навстві високого рівня професіоналізму. Жоден
успіх виконавця, жоден новий вартісний твір не
пройшов повз увагу Барвінського-рецензента.
Описуючи різноманітні події (від учнівського
концерту до виступу знаменитих артистів), ана-
лізуючи твори композиторів різного фахового
рівня, автор щоразу добирав таку форму ви-
кладу, що найточніше, найоб’єктивніше розкри-
вала обрану тему.
У цій своїй праці В. Барвінський був свідо-
мим щодо відповідальності перед прийдешніми
поколіннями українців. Проекція на перспекти-
ву, впевненість у тому, що його «справоздання»
обов’язково стануть у пригоді майбутнім дослід-
никам музичного мистецтва, завжди присутні в
його статтях.
Про складні проблеми тогочасної музичної
критики на Галичині В. Барвінський писав ще у
1918 р.: «...писати строгу і річеву критику осо-
бливо у нас не є конче вдячною річчю. Є се одно
з болючих місць, котре і у нас треба вилічити...
Не вже-ж не научимося ми писати і критикува-
ти з відкритим шеломом?! Про те все згадав
я нарочно тому, – що коли хтось по часі схоче
розслїджувати наше і так не багате культурне
життя, то представить ся йому ще о много сум-
нійший образ – чим він був в дійсности» 3.
Відсутність періодичного фахового журна-
лу (аж до 1937 р.) спонукала музикантів шу-
кати можливості висловлюватися на шпальтах
щоденних популярних газет зрозумілою най-
ширшому колу читачів мовою. У 1934 р. був
заснований Союз Українських Професійних
Музик, що мав на меті консолідувати творчі й
виконавські сили, їхню моральну та матеріаль-
ну підтримку для вирішення важливих проблем
музичного життя краю. Саме газетна періодика
була тоді чи не єдиним надійним мостом між
творцями музики та публікою. В. Барвінський
добре розумів її значимість для досягнення
порозуміння між різними представниками сус-
пільства: «...годі заперечити, що великий вплив
на формування загального світогляду широких
кругів громадянства в якомусь питанню має і
повинно мати писане слово, і то не тільки в спе-
ціяльних журналах, але і в часописах» 4. Однак
професійний рівень музичної публіцистики в
тогочасній періодиці перебував на дуже низько-
му рівні. На думку В. Барвінського, відповідаль-
ність за це несли самі музиканти-дописувачі.
«Справа з писаним словом про музику стоїть
у нас чи не найпоганіше [...]. Ми до тепер не
спромоглися на відповідне поставлення і уреґу-
лювання музичного реферату в наших щоден-
никах... Очевидно, що таке поставлення справи
не причинюється до відповідного виховання і
наставлення суспільности до нашого музично-
го життя, і причинюється тільки до затемнення
того хаосу, в якому годі розібрати де кінчається
безпросвітний дилєтантизм, а де починається
хоча б скромне мистецтво. Правда – вину тако-
го стану річи треба приписати в значній частині
самим музикам, які до тепер не зорґанізувалися
на зразок інших мистецьких орґанізацій та тим
самим не зуміли звернути увагу нашого гро-
мадянства – в першу чергу при помочі щоден-
ної преси – на свою роботу в музичній ділянці
і тим переконати її, що музика – це, хто знає,
чи не найважніша ділянка нашого національно-
культурного життя» 5.
Різножанровий, різновекторний доробок
В. Барвінського вимагає систематизації за ба-
гатьма параметрами. Зважаючи на формат
статті, обмежимо розгляд музичної публіцисти-
ки, визначивши її жанрово-змістовий і жанрово-
формальний плани.
Основним об’єктом музичної критики публі-
циста є композиторська творчість, а також пер-
соналії композиторів і виконавців. Тематика, якій
віддавав перевагу В. Барвінський, обіймає:
24
ІСТОРІЯ
– камерно-інструментальну музику;
– персоналії композиторів і виконавців;
– нові твори українських композиторів;
– музичні вистави;
– важливі події музичного життя.
Видатний майстер камерно-інструменталь-
ної музики, Василь Барвінський вважав, що
саме вона має більші можливості для попу-
ляризації у світі композиторської творчості,
оскільки не пов’язана зі словом. Тож і в своїй
критичній діяльності він основну увагу зосеред-
жував саме на концертах інструментальної му-
зики, де звучали нові твори українських компо-
зиторів. У наведеному переліку тематики публі-
цистики В. Барвінського перші три теми щільно
взаємопов’язані.
Організація суто музичних вечорів, сольних
концертів була новим явищем у музичному жит-
ті Галичини, тому існувала об’єктивна потреба
виховувати публіку, готувати її до сприйняття
і нових форм концертування, і нових творів.
В. Барвінський писав: «Завдання творців є тво-
рити рідне мистецтво і завданням виконавців
є познайомлювати свою суспільність з тими
творами. Та не улягає сумнівові, що на тому те
взаїмовідношення музичного світу до грома-
дянства не кінчиться, бо найважнішою умовою
сприймання тих творів є відповідне підготов-
лення слухача, яке реґулює позитивне чи неґа-
тивне наставлення його до того чи іншого твору
і його виконавців» 6.
Талановитий піаніст-соліст, концертмейстер
і педагог В. Барвінський значну увагу приділяв
концертам фортепіанної музики. Окреслюючи
свої публікації як «справоздання» (звіти), він на-
справді звертався до різних жанрів публіцисти-
ки: замітки, рецензії, нарису, творчого портрета.
Концерти Любки Колесси, Володимири Божейко,
Антона Рудницького, Галі Левицької не раз ста-
вали об’єктом уваги рецензента. Кожен викона-
вець отримував яскраву індивідуальну характе-
ристику, проте, незважаючи на доброзичливість
і толерантне ставлення В. Барвінського до всіх
виконавців, його симпатії до окремих персона-
лій виявлялися через поетизацію тексту, набли-
ження його до художнього літературного стилю.
Цими якостями позначені, зокрема, матеріали
про піаністку Любку Колессу, сповнені алегорій,
метафор і поетичних епітетів.
Поряд із рецензіями на концерти інстру-
ментальної музики в доробку В. Барвінського
є також чимало дописів про вокальне виконав-
ство, а також творчі портрети співаків (Модеста
Менцинського, Іванни Синенької-Іваницької,
Одарки Бандрівської, Марії Сокіл, Михайла
Голинського та ін.). Розглядаючи програми кон-
цертів, він насамперед звертав увагу на нові
твори українських композиторів-сучасників.
Попри те, що більшість рецензій публікувала-
ся в щоденній пресі, В. Барвінський аналізував
особливості композиторського письма, форми,
фактури тощо, виходячи за межі газетної ре-
цензії, наближуючи її до теоретичного дослі-
дження.
З величезною повагою та пієтетом
В. Барвінський ставився до свого старшого ко-
леги – композитора С. Людкевича, який, за його
визначенням, «започаткував нову епоху в укра-
їнській музиці». Перу В. Барвінського належать
не лише численні рецензії на концерти та на-
риси, присвячені творчості С. Людкевича, але й
анонси, що повідомляли про важливі мистецькі
події, пов’язані з постаттю видатного компози-
тора.
На особливу увагу заслуговують персоналії
композиторів Великої України, творчість яких
завжди цікавила рецензента. В. Барвінський
був особисто знайомий з Л. Ревуцьким,
В. Косенком, П. Козицьким, високо оцінював
їхню творчість і популяризував її на Галичині.
В. Барвінський, чи не єдиний серед музичних
оглядачів, хто надавав першорядного значення
новаторству в музичних процесах, що виводи-
ли українську композиторську та виконавську
творчість на європейський рівень.
Музикант із широким світоглядом, В. Бар-
вінський не обмежувався висвітленням укра-
їнського музичного життя. Його публіцистична
спадщина містить також огляди, рецензії на
актуальні музичні події європейських центрів
музичної культури. Зокрема, на увагу заслу-
говують описи музичного життя Праги, творчі
портрети композиторів Моріса Равеля, Бели
Бартока, Йозефа Сука, Вітезслава Новака,
Кароля Шимановського, рецензії на концерти
західноєвропейської музики.
Важливе місце в музично-критичному до-
робку В. Барвінського посідають події музично-
театрального життя Львова. Обираючи музичні
вистави для рецензій, він завжди акцентував
увагу на солістах-українцях, які здобули славу
на європейських оперних сценах і не раз тіши-
25
РОКСОЛана МиСЬКО-ПаСІчниК. ЖанРОвІ ПРІОРиТеТи...
ли львівських меломанів своєю майстерністю.
Для кожної мистецької події В. Барвінський
також ретельно добирав відповідну форму
висловлення (анонс, огляд, рецензія, нарис
тощо).
У 1930-х рр. на Галичині сформувалася
плеяда молодих талановитих музикантів, які
намагалися повернути музичне життя краю в
професійне русло, усвідомлюючи, що період
аматорства, дилетантизму надто затягнувся.
Професіоналізація музичного життя призве-
ла до конфлікту між молодшим поколінням
музикантів-професіоналів і старшим поколін-
ням музикантів-аматорів. У той час преса стала
«полем бою» для опонентів. Завжди стрима-
ний, толерантний в оцінках В. Барвінський був
непримиренний у питаннях професіоналізму та
історичної правди. Його полемічні статті цього
періоду презентували читачам зовсім іншого
Барвінського – запального, емоційного, гостро-
го у висловлюваннях критика, який пристрасно
відстоює свої принципи 7. «Композиторська кри-
тика», притаманна музичній культурі ХІХ – по-
чатку ХХ ст. – окрема тема, що впотребує спеці-
ального дослідження.
Діяльність В. Барвінського у сфері музико-
знавства та публіцистики відіграла важливу
роль у становленні не лише фахової музичної
критики на Галичині, але й історичного та теоре-
тичного музикознавства. Саме В. Барвінський
разом із С. Людкевичем заклали фундамент
критеріїв оцінок явищ української музичної куль-
тури, значно посприяли вихованню естетичних
смаків публіки.
Думки, погляди, оцінки В. Барвінського, ви-
словлені в критичних замітках, оглядах і ре-
цензіях, не лише розкривають перед сучасним
читачем об’єктивну панораму музичного життя
Галичини першої половини ХХ ст., але й порушу-
ють важливі питання музичної естетики, історії,
психології. Його публіцистична діяльність була
спрямована насамперед на піднесення профе-
сійного рівня музичного мистецтва Галичини.
Попри те, що кожне покоління критиків має свій
особливий погляд на одні й ті ж явища, оцінки
В. Барвінського дотепер не втратили своєї ав-
торитетності, цінності й актуальності.
1 Детальніше про ці дослідження див. у пра-
цях: Зинькевич О. Від «історії-розповіді» до «історії-
проблеми» // Музично-історичні концепції у минулому
і сучасності / Упоряд.: О. Зінькевич, В. Сивохіп. – Л.,
1997. – С. 74–80; Місячник «Українська музика» (1937–
1939) / Упоряд.: Р. Мисько-Пасічник, В. Пасічник. – Л.,
2003; Осадця Н. Музично-театральна та оперна кри-
тика на сторінках галицьких часописів ХІХ – початку
ХХ ст. // Національна книжкова та рукописна культура:
історія, методологія, джерельна база: матер. міжнар.
наук. конф. (Львів, 29–30 квітня 2009 р.). – Л., 2009. –
С. 42–44; Осадця О. Періодика Галичини ХІХ – пер-
шої третини ХХ ст. як об’єкт музичного джерелознав-
ства // Там само. – Л., 2009. – С. 35–37.
2 Барвінський В. З музично-письменницької спад-
щини: Дослідження, публіцистика, листи / Упоряд.
В. Грабовський. – Дрогобич, 2004.
3 Його ж. Концерт Софії Дністрянської // Шляхи. –
1918. – Січ.–черв. – С. 137–141.
4 Його ж. Декілька думок про наше музичне жит-
тя // Новий час. – 1933. – 16 квіт.
5 Його ж. Концерт Софії Дністрянської // Шляхи. –
1918. – Січ.–черв. – С. 137–141.
6 Його ж. Декілька думок... – 1933. – 16 квіт.
7 Див.: Барвінський В. В обороні доброго імені нашої
музики // Новий час. – 1934. – 21–22 берез. (№ 63–64);
Його ж. На музичні теми: Відповідь о. Сапрунові на його
статті п. з. «Співоча культура» // Діло. – 1930. – 28 серп.;
2 верес.; 4 верес.
В статье осуществлена попытка систематизировать музыкально-
критическое наследие Василия Барвинского (1888–1963), охватывающего
около трехсот публикаций, по содержательным и формальным параметрам.
Ценные документальные свидетельства о музыкальной жизни Галичины пер-
вой половины ХХ ст. талантливого высокообразованного музыканта, публи-
циста, впервые вводятся в научный обиход.
Ключевые слова: музыкальная критика, публицистика, анонс, хроника, ре-
цензия, очерк.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27652 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:23:00Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мисько-Пасічник, Р. 2011-10-10T19:43:57Z 2011-10-10T19:43:57Z 2009 Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського / Р. Мисько-Пасічник // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 22-25. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27652 78.08+78.072 Барвінський У статті здійснено спробу систематизувати музично-критичний доробок Василя Барвінського (1888–1963) за змістовими та формальними параметрами. Цінні документальні свідчення про музичне життя Галичини першої половини ХХ ст. (близько трьохсот публікацій) талановитого високоосвіченого музиканта і публіциста вперше вводяться в науковий обіг. В статье осуществлена попытка систематизировать музыкальнокритическое наследие Василия Барвинского (1888–1963), охватывающего около трехсот публикаций, по содержательным и формальным параметрам. Ценные документальные свидетельства о музыкальной жизни Галичины первой половины ХХ ст. талантливого высокообразованного музыканта, публициста, впервые вводятся в научный обиход. In article is made an attempt to systematize a musical publicism of Vasyl Barvinskyj (1888–1963), covering about three hundred publications, on substantial and formal parametres. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Історія Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського Genre priorities of musical publicism of Vasil' Barvinskiy Article published earlier |
| spellingShingle | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського Мисько-Пасічник, Р. Історія |
| title | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського |
| title_alt | Genre priorities of musical publicism of Vasil' Barvinskiy |
| title_full | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського |
| title_fullStr | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського |
| title_full_unstemmed | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського |
| title_short | Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського |
| title_sort | жанрові пріорітети музичної публіцистики василя барвінського |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27652 |
| work_keys_str_mv | AT misʹkopasíčnikr žanrovípríorítetimuzičnoípublícistikivasilâbarvínsʹkogo AT misʹkopasíčnikr genreprioritiesofmusicalpublicismofvasilbarvinskiy |