Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів
Переклад творів «великої літератури» своєрідною метафоричною мовою балету визначив важливий напрям розвитку цього напрочуд популярного в українській культурі театрального жанру. Діячі українського балетного театру не могли пройти повз таке могутнє джерело натхнення, як письменницька спадщина Миколи...
Saved in:
| Published in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27659 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів / М. Загайкевич // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 68-73. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860070453147598848 |
|---|---|
| author | Загайкевич, М. |
| author_facet | Загайкевич, М. |
| citation_txt | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів / М. Загайкевич // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 68-73. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | Переклад творів «великої літератури» своєрідною метафоричною мовою балету визначив важливий напрям розвитку цього напрочуд популярного в українській культурі театрального жанру. Діячі українського балетного театру не могли пройти повз таке могутнє джерело натхнення, як письменницька спадщина Миколи Гоголя. Широкий образний діапазон його творів, глибоке вкорінення в український ґрунт, органічне поєднання лірики з тонким гумором, побутових замальовок з фантастикою – все це розкривало великі можливості для виникнення оригінальних національно-забарвлених і водночас ефектних, привабливих для глядацької аудиторії балетів.
Перевод произведений «большой литературы» на своеобразный метафорический язык балета определил важное направление развития этого на удивление популярного в украинской культуре театрального жанра. Деятели украинского балетного театра не могли пройти мимо такого могучего источника вдохновения, как писательское наследие Николая Гоголя. Широкий образный диапазон его произведений, глубокое укоренение в украинскую почву, органическое сочетание лирики с тонким юмором, бытовых замалевываний с фантастикой – все это раскрыло большие возможности для возникновения оригинальных национальных и в то же время эффектных, привлекательных для зрительской аудитории балетов.
Translation of works of а «large literature» into original metaphorical language of ballet defined important direction of development of it on a surprise a popular in the Ukrainian culture theatrical genre. The figures of the Ukrainian ballet theater could not go by such mighty source of inspiration, as a writer inheritance of Mykold Gogol’. Wide vivid range of his works, deep taking root in Ukrainian soil, organic combination of lyric poetry with a thin humour, domestic painting with fantasy – all of this exposed large possibilities for an origin of original nacional and at the same time of showy, attractive for a viewship ballets.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:10:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
68
Переклад творів «великої літератури» своє-
рідною метафоричною мовою балету визначив
важливий напрям розвитку цього напрочуд по-
пулярного в українській культурі театрального
жанру. Варто згадати хоча б такі вершинні худож-
ні твори, як балет «Лілея» К. Данькевича, ство-
рений за мотивами поезій Тараса Шевченка, чи
«Лісову пісню» М. Скорумського, в основі яко-
го – однойменна драма-феєрія Лесі Українки.
Літературні твори отримали в них «друге жит-
тя», засяяли новими неповторними барвами.
Діячі українського балетного театру не могли
пройти повз таке могутнє джерело натхнення,
як письменницька спадщина Миколи Гоголя.
Широкий образний діапазон його творів, глибо-
ке вкорінення в український ґрунт, органічне по-
єднання лірики з тонким гумором, побутових за-
мальовок з фантастикою – все це розкрило ве-
ликі можливості для виникнення оригінальних,
національно-забарвлених і водночас ефектних,
привабливих для глядацької аудиторії балетів.
Безперечно, успіх балетного «перекладу»
значною мірою залежить від вдалого вибору
літературного першоджерела. Однак багато
важить і те, наскільки його автори (лібретист,
композитор, хореограф-постановник) зуміли
проникнути в змістову сутність розповіді пись-
менника, відтворити його індивідуальний стиль
і характер образів. З точки зору цих критеріїв, з
музично-хореографічною інтерпретацією творів
М. Гоголя бувало по-різному.
Перший «гоголівський» балет було створено
у воєнні роки, коли Київський театр опери і ба-
лету був змушений евакуюватися до Іркутська.
Тут у 1943 р. відбулася його прем’єра. А в
1944 р. його декілька разів показали у визволе-
ному Києві.
Можливо, балет «Бісова ніч» був навмисно
вирішений у комедійно-розважальному ключі –
на противагу жорстокій воєнній дійсності. Це
МиКОЛА ГОГОЛЬ І БАЛеТНА ТВОРчІСТЬ
УКРАЇНСЬКиХ КОМПОЗиТОРІВ
Марія Загайкевич
Переклад творів «великої літератури» своєрідною метафоричною мовою ба-
лету визначив важливий напрям розвитку цього напрочуд популярного в укра-
їнській культурі театрального жанру. Діячі українського балетного театру
не могли пройти повз таке могутнє джерело натхнення, як письменницька
спадщина Миколи Гоголя. Широкий образний діапазон його творів, глибоке вко-
рінення в український ґрунт, органічне поєднання лірики з тонким гумором, по-
бутових замальовок з фантастикою – все це розкривало великі можливості для
виникнення оригінальних національно-забарвлених і водночас ефектних, при-
вабливих для глядацької аудиторії балетів.
Ключові слова: Гоголь, балет, жанр, образний діапазон, глядацька аудиторія.
УДК 782.91(477):82-34 Гоголь
Translation of works of а «large literature» into original metaphorical language of ballet
defined important direction of development of it on a surprise a popular in the Ukrainian
culture theatrical genre. The figures of the Ukrainian ballet theater could not go by such
mighty source of inspiration, as a writer inheritance of Mykold Gogol’. Wide vivid range
of his works, deep taking root in Ukrainian soil, organic combination of lyric poetry with
a thin humour, domestic painting with fantasy – all of this exposed large possibilities for
an origin of original nacional and at the same time of showy, attractive for a viewship
ballets.
Key words: Gogol’, ballet, genre, vivid range, viewship.
69
МаРІЯ ЗагайКевич. МиКОЛа гОгОЛЬ І БаЛеТна ТвОРчІСТЬ...
проявилося вже в сценарії відомого режисера
Дмитра Смолича. Нескладний сюжет, що роз-
повідав про залицяння молодих бурсаків до
сільських дівчат Ганнусі та Горпини, став приво-
дом для примітивного нанизування гумористич-
них сценок, запозичених з «Вія», «Ночі перед
Різдвом», «Сорочинського ярмарку» та інших
оповідань і повістей М. Гоголя. Усе це уподіб-
нювало спектакль до позбавленого наскрізної
драматургії дивертисменту.
Автор музики Володимир Йориш був досвід-
ченим диригентом і тривалий час – керівником
Київського оперного театру. Його професія га-
рантувала добру обізнаність у специфіці теа-
тральної музичної творчості й водночас сприяла
її дещо прикладному, «капельмейстерському»
трактуванню. Звідси в композиторській спадщи-
ні В. Йориша брак оригінальності, багато еклек-
тики та схематизму. Партитуру «Бісової ночі»
склали довільно поєднані прості гармонізації
українських танців і пісенних наспівів. «Коли
слухаєш “Бісову ніч”, згадуєш усі популярні ме-
лодії із збірників», – писав у статті «Творчий
звіт» відомий композитор і громадський діяч
Пилип Козицький 1.
Провідний на той час балетмейстер Сергій
Сергєєв у хореографічному вирішенні надавав
принципу механічного поєднання завершених
танцювальних номерів з короткими пантомім-
ними епізодами, форм класичної хореографії
(па-даксьйон, па-де-де, варіації) з національно-
фольклорними (козачкою, гопаком, метели-
цею).
Балет «Бісова ніч» був, безперечно, сповне-
ний колоритних фольклорних елементів. Його
поява у важкі роки воєнного лихоліття мала
знаковий характер: він продемонстрував праг-
нення українських митців за допомогою гоголів-
ських персонажів нагадати про рідну землю, її
особливий аромат і красу. Проте зв’язок з об-
разністю і поетикою Миколи Гоголя мав тут рад-
ше формальний характер – обмежувався запо-
зиченням окремих сюжетних ліній і стиканням
певних зовнішніх ознак.
Подальше засвоєння гоголівської тематики
чітко відображало домінуючі естетичні тенден-
ції, притаманні радянському балетному мис-
тецтву того чи іншого періоду. Про це свідчить
балет «Сорóчинський ярмарок», поставлений
Донецьким оперним театром у 1956 р. На той
час уже міцно утвердилось уявлення про соці-
алістичний реалізм як єдиний творчий метод,
прийнятний для радянської літератури та мис-
тецтва. У цьому напрямі розвивалась і балетна
творчість. Попри ряд позитивних наслідків – ви-
ведення на сцену реальних життєвих образів і
конфліктів, посилення режисерського начала,
логічного й умотивованого розгортання сю-
жетної дії, зміцнення позицій дійового, а також
характерного (народного) танцю – були й нега-
тивні. Річ у тім, що заклики до зближення з осо-
бливостями «реалістичної» театральної драми
на практиці нерідко призводили до підміни ху-
дожньої правди штучною правдоподібністю та
примітивним етнографізмом. Давалася взнаки
недооцінка специфічної умовної природи ба-
летного жанру, несприйняття метафоричності
музично-хореографічної мови. А тому в хорео-
драмах, або, як їх іронічно називали, «драмаба-
летах» була не лише перевага пантоміми над
танцем, а й зведення ролі композитора до ілю-
стратора сценічної дії.
Сценаристи балету «Сорочинський ярма-
рок» Борис Таїров і Борис Каменькович поба-
чили в повісті М. Гоголя насамперед інтригую-
чий сюжет з дотепними комедійними ситуація-
ми, придатними для пантомімного зображення.
Саме вони посіли в сценарії чільне місце.
Композитор Вадим Гомоляка, який став пізні-
ше одним з найактивніших діячів балетного те-
атру, пишучи «Сорочинський ярмарок», робив
у ньому лише перші свої кроки. Пропаговане
соцреалізмом звернення до фольклору збігло-
ся зі стильовою спрямованістю повісті Гоголя,
і композитор охоче пішов шляхом фольклори-
зації музики. Зокрема, він широко використав
принцип створення образної характеристики
через народні танцювально-пісенні жанри. Так,
запальний «Танець дівчат і хлопців» повністью
ґрунтується на грайливих козачкових мотивах,
в адажіо Парасі та Гриця домінує тепла, м’яка
лірика народного побутового романсу. А по-
будований на типових інтонаціях розгорнутий
«Гопак» складається аж з декількох емоційно
різнопланових епізодів, розрахованих на різні
видові групи танцюристів. Незважаючи на вве-
дення в партитуру численних фольклорних мо-
тивів, для їхнього повноцінного функціонування
бракувало оригінального творчого переосмис-
лення тематичного матеріалу. Одноманітність
і стандартність ритмічних та гармонійних фор-
мул, номерних структур значно знизили вираз-
70
СУчаСнІСТЬ
ність образного музичного малюнка, наклали на
нього відбиток етнографічної ілюстративності.
Такий самий етнографічно-описовий шлях
розвитку сюжету вибрав і балетмейстер Микола
Трегубов. У спектаклі були яскраві масові тан-
ці, забарвлені народними пластичними інтона-
ціями ліричні дуети, а також сольні варіації. За
правилами драмбалету, основним фактором-
рушієм дії залишалися пантомімні епізоди, не-
рідко витримані в манері грубого шаржу.
У цілому ж балет «Сорочинський ярмарок»
був колоритним та ефектним. Однак, репрезен-
туючи жанр хореографічної комедії, заснованої
на літературному творі, він відображав радше
її зовнішні ознаки, лише поверхово торкаючись
образного змісту й соковитого гумору повісті
Гоголя.
По-новому і значно виразніше прозвучала
гоголівська тематика з приходом у балетний
театр одного з найвидатніших представників
сучасної української композиторської школи
Євгена Станковича. Чому переломний момент
у музично-хореографічній інтерпретації творів
письменника пов’язаний саме з іменем компо-
зитора, тобто автором балетної музики? Таке
питання може закономірно виникнути, зважаю-
чи на синтетичну природу балетного твору та
щільний синтез у ньому різних видів мистецтв.
Річ у тім, що в балетному спектаклі мовлен-
нєвий виклад сценарію поступається місцем
музичній партитурі, що переймає функцію тек-
сту, стає виразником розгортання сценічної дії
і, звісно, за умови її художньої повноцінності,
«диктує» свої вимоги хореографу-постановнику.
Згадаймо, наприклад, вирішальну роль в істо-
рії балетного театру Петра Чайковського або ж
Ігоря Стравинського.
Євген Станкович зарекомендував себе як
композитор, що прокладає нові шляхи в балет-
ному мистецтві уже в першому балеті – масш-
табному епіко-драматичному полотні «Ольга»
(1982), присвяченому 1500-ій річниці хрещення
України-Русі.
У 1998 р. на сцені Київського музичного те-
атру для дітей та юнацтва відбулася прем’єра
балету Є. Станковича зовсім іншого жанрового
нахилу. Це була «Майська ніч» – хореографічна
інтерпретація однойменної повісті М. Гоголя.
Свій твір композитор назвав «фольк-балетом»,
розуміючи під цим визначенням одночасне за-
стосування відкритого цитатного етнографізму
та найсучасніших засобів симфонічного ви-
слову.
Раніше аналогічний прийом був покладе ний
в основу іншого театрального твору Є. Ста н-
ковича, заснованого на образах «Українських
повістей» і передусім «Тараса Бульби» М. Го-
голя, – фольк-опері «Цвіт папороті» (1980).
Разюче поєднання своєрідної манери перво-
зданного народного співу з насиченістю та го-
стротою оркестрового звучання справляло ко-
лосальне враження. Це було справжнє художнє
відкриття. На жаль, опера не стала надбанням
театрального репертуару. Після громадського
перегляду урядовці побачили в її змісті та по-
становці прояви «буржуазного націоналізму» і
заборонили подальшу постановку твору. Лише
окремі його частини прозвучали пізніше в кон-
цертному виконанні.
На характері й долі фольк-опери «Цвіт папо-
роті» варто зупинитися детальніше, адже вони
дуже показові для духовного життя і реалій
70–80-х років минулого століття. З одного боку,
твір демонстрував прагнення українських мит-
ців знайти нові форми утвердження народно-
національної культури, з другого, – плачевні
наслідки ідеологічного тиску, здатного знищити
істотні художні цінності та творчі надбання.
Постановка твору була здійснена на замов-
лення французького імпресаріо, який хотів під
час зарубіжних гастролей Українського народ-
ного хору ім. Г. Г. Верьовки показати щось нове,
вийти за рамки демонстрації звичних (і вже
дещо набридлих) номерних концертних про-
грам. Театралізація відповідно пристосованих
до амплуа даного колективу мотивів широкові-
домої у світі повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»
була, безперечно, вельми виграшною ідеєю.
На перегляді чітко проявилася новаторська
сутність вистави. Хор вражав своїм співом
«відкритим звуком»: сольну партію виконува-
ла неповторна за суто народною, «задушев-
ною» манерою виконання Ніна Матвієнко, пре-
красно звучав оркестр. Оригінальній музичній
концепції, симбіозу народнопісенної автентики
з насиченістю та симфонізацією оркестрової
партії цілком відповідало сценічне оформ-
лення, здійснене талановитим художником-
новатором Євгеном Лисиком. У своїх теа-
тральних, здебільшого балетних декораціях,
він послідовно використовував символіку, за-
вжди прагнув до по-сучасному лаконічного й
71
МаРІЯ ЗагайКевич. МиКОЛа гОгОЛЬ І БаЛеТна ТвОРчІСТЬ...
водночас семантично виразного художнього
зображення. Відмова від стандартної пістрявої
«шароварщини» виразно позначилася на сце-
нічних костюмах учасників. Їхній одяг, пошитий
з чистого льону, наслідував старовинні народні
зразки, приваблював красою ліній, якоюсь ви-
шуканою шляхетністю.
Що ж тоді не подобалося радянським чи-
новникам? У першу чергу, їх не влаштовувало
порушення теми національної героїки, прослав-
лення козацтва, адже перша дія спектаклю зо-
бражала проводи Тараса Бульби з синами на
Запорізьку Січ, показувала, як козаки кують
зброю, готуючись до походу проти ворогів. У ній
центральне місце посідав симфонічний епізод
«В кузні», де ілюстративні моменти (насліду-
вання ударів ковальського молота) органічно
впліталися в могутній плин піднесеної музичної
розповіді. Були також претензії, інколи зовсім
безглузді, і до сценічного оформлення, напри-
клад, до поставленого на сцені високого стов-
па, вершину якого вінчало гніздо з лелеками,
що слугував символом українського села. Як
не дивно, в цій декорації побачили чомусь від-
творення контурів тризуба. Партійним критикам
цього виявилося досить, аби вимагати заборо-
ни подальшого показу вистави. А шкода: вона
могла стати етапною не лише для українського
музичного театру, а й накреслити нові шляхи
розвитку мистецтва професійних хорових на-
родних колективів.
Споріднений за музичною концепцією фольк-
балет «Майська ніч» витриманий у жанрі лірич-
ної комедії. У відборі автентичного етнографіч-
ного матеріалу Є. Станкович звернувся до на-
родних пісень-романсів («Ой зійди, зійди ясен
місяцю», «Ой звідси гора, а звідти друга») та
жартівливо-танцювальних мелодій. Залучення
в партитуру саме цих різних і однаковою мірою
надпопулярних шарів української пісенності ви-
пливає з притаманного даній повісті М. Гоголя
поєднання світської лірики з м’яким гумором.
Збіг музики з образною сутністю й різноплано-
вим емоційним забарвленням «Майської ночі»
проявляється також у вигадливій оркестровці
(вражаючий комічний ефект справляє, скажімо,
зіставлення звучання труби і флейти піколо в
партії Голови). Колористичні оркестрові штри-
хи (фрулато та інші особливі форми звукови-
добування) допомагають відтворити істотний
компонент поетики Гоголя – ефемерність фан-
тастичних зображень, витонченість пейзажних
замальовок.
Цікаво, що в темброву палітру оркестрової
партитури органічно вписується і людський го-
лос – хоровий спів. Так, розгульна, задерику-
вата пісня «Катерино, відчини-но» надає осо-
бливої динаміки сценам відьомського шабашу,
переслідування парубками Голови. Вокальні
фонічні засоби (зойки, белькотання) вигадливо
вплетені в характеристики Каленика, Голови
посилюють гротескний музичний малюнок цих
персонажів.
В основу хореографічного вирішення виста-
ви балетмейстером-постановником В. Гачéн-
ком (він же й автор лібрето) був покладений
випробований практикою для втілення в ба-
леті національно-забарвленої тематики прин-
цип широкого залучення лексичних засобів і
структурно-композиційних прийомів українсько-
го народного танцю в систему класичної плас-
тики.
Таємничу атмосферу повісті М. Гоголя вель-
ми допомогла відтворити сценографія та кос-
тюми Марії Левитської. З одного боку, вони
підкреслювали поетичну тональність сюжетної
розповіді та її ліричні відступи на зразок зна-
менитого «Знаете ли вы украинскую ночь?», з
другого – колорит народного побуту й міфології.
Адже не лише дівчат і хлопців, а й представ-
ників «нечистої сили», Місяць і Зорі художниця
одягнула в стилізовані українські шати.
Таким чином, усі складові балету «Майська
ніч», де концептуальну основу складала музи-
ка, були спрямовані не лише на відтворення
зовнішньої фабули, а й духа «Українських по-
вістей» М. Гоголя. А це вже був істотний крок
на шляху творення повноцінної балетної гого-
ліани.
Музика іншого балету Є. Станковича – «Ніч
перед Різдвом» – немов наскрізь пройнята смі-
ховою атмосферою розповідей Гоголя – від лег-
кої доброї усмішки до голосного реготу, від про-
стодушних веселощів до гострого гротеску.
Композитор назвав свій твір «балет-
пастичіо» («паштет») 2. Цей термін увійшов у
музичний лексикон як синонім суміші різних
стильових нашарувань. І це справді одна з най-
характерніших рис партитури Є. Станковича.
Відповідно до часу розгортання сюжету –
святкування Різдва – в перших епізодах бале-
ту широко звучать мотиви зимових обрядових
72
СУчаСнІСТЬ
пісень, зокрема й загальновідомого «Щедрика»
та «Радуйся земле». Їх майстерне опрацюван-
ня, прозорий, тремтливий тембровий малюнок
вводять у світлу, піднесену атмосферу.
У подальшому слухача очікують суцільні не-
сподіванки й шокуючі потрясіння. Вражає поява
в музичній розповіді неприхованих цитат, до
того ж із дуже популярних творів, розрахованих,
очевидно, на їх впізнáваність. Скажімо, в сцені
любовних мрій Солохи звучить «Лебідь» Сен-
Санса, під час її загравання з Чортом – сучасна
пісня О. Білаша «Два кольори», політ Вакули
на Чорті супроводжує фанфарний лейтмо-
тив «Пєтушкá» з опери Римського-Корсакова
«Сказка о царе Салтане». Особливо щедро і,
здавалося б, зовсім невідповідно ситуації на-
сичена музичними цитатами тематична канва
сцени при царському дворі. Замість того, аби
спиратися на характерні для того часу танці
менует і гавот, тут звучать мотиви відомої ра-
дянської пісні «Не кочегары, мы не плотники»
(ансамбль чотирьох вельмож), а також мело-
дії популярних шлягерів 30–40-х років «Танго
Гулага», «Ріо-ріо», «Розамунда», зокрема по-
кладених в основу пристрасного танцю імпера-
триці з коханцями. І що важливо: кожне з цих
чужорідних «вкрадень» чітко виконує свою дра-
матургічну функцію, хай навіть через віддалену
асоціативність допомагає підкреслити пародій-
ну суть сценічних образів.
Незважаючи на наскрізну стильову еклетику,
партитура Є. Станковича виявляє дивовижну
цілісність, уміння піднімати банальне, побутове
до рівня високого мистецтва. Епатажна мінли-
вість музичних тем сприймається як весела до-
тепна гра, близька парадоксальному мисленню
Миколи Гоголя.
Балетмейстер-постановник Віктор Литвинов
основну увагу приділив вирішенню колоритних
масових сцен і дивертисментів. Цінною є спро-
ба знайти індивідуальні пластичні характерис-
тики для основних персонажів. Щоправда, у
своїй загальній творчій концепції В. Литвинов
пішов уже второваними шляхами, своєрідний
характер музичної партитури вимагав сміливі-
ших новаторських пошуків.
Як і в постановці «Майської ночі», у відтво-
ренні поетичної атмосфери повісті Гоголя зна-
чну роль відіграла сценографія художниці Марії
Левитської. У ній майстерно передано чарів-
ність засніженого українського села та нічних
пейзажів, помпезну розкіш імператорського па-
лацу.
Балет «Ніч перед Різдвом» мав неабиякий
успіх у глядачів. Згодом (прем’єра відбулася в
1992 р.) він був поновлений на сцені Київського
оперного театру в жовтні 2008 р. Його виставою
першого квітня 2009 р. мистецька громадськість
відзначила двісті років від дня народження ге-
ніального письменника. Ще на початку своєї
співпраці з театром Євген Станкович мав на-
мір створити балет за мотивами «Страшної
помсти». Звісно, кращий балетний сюжет важко
собі й уявити, однак для радянських керманичів
він виявився «неактуальним» і проект не був
реалізований. Як хочеться, щоб композитор все
таки повернувся до здійснення своєї ідеї!
Про активне входження творчості Миколи
Гоголя в українське хореографічне мистецтво
виразно свідчить музично-сценічна інтерпрета-
ція повісті «Вій». Вона була здійснена композито-
ром Віталієм Губаренком разом з лібретисткою
Мариною Черкашиною в жанрі опери-балету й
поставлена в Одесі 1984 року. Твір містить ці-
лий ряд танцювальних епізодів, що відіграють
істотну драматургічну роль. Наприклад, екс-
пресивний танок парубків напідпитку на хуторі
Сотника або ж хореографічні замальовки «не-
чистої сили» значно сприяли нагнітанню відчут-
тя моторошної тривоги. А особливо важливою
та знáчимою художньою знахідкою стало від-
творення образу Панночки-Відьми суто танцю-
вальними засобами. Її роль виконує балерина,
причому драматургічні функції цього персонажа
в порівнянні з повістю М. Гоголя відчутно поси-
лені. Починаючи з експозиційних сцен ярмарку,
послідовно розкривається значення Панночки
як символу зовнішньої краси та водночас злої
руйнівної сили. Введення балетних засобів у
музично-драматичну версію «Вія» мало назва-
ти вдалим і театрально-ефектним прийомом.
Саме вони стали істотним засобом проникнен-
ня в неповторний світ Гоголя, де дивовижно
поєднуються реальне й містично-потойбічне,
та перетворили спектакль у фантасмагоричну
містерію.
На сьогодні світова балетна «гоголіана» не
така вже багата. Крім згаданих балетів україн-
ських авторів, можна згадати й російські, що були
поставлені в 30–40-х роках минулого століття:
«Ніч перед Різдвом» (1938) і «Сорочинський
ярмарок» (1940) Бориса Асаф’єва, «Тарас
73
МаРІЯ ЗагайКевич. МиКОЛа гОгОЛЬ І БаЛеТна ТвОРчІСТЬ...
Бульба» (1940) Васили Соловйова-Сєдого. За
винятком останнього, вони не залишили поміт-
ного сліду в розвитку балетного театру.
Тим часом творча спадщина Миколи Гоголя –
це справжня скарбниця свіжих мистецьких ідей.
Характер його образності, близький природі ба-
летного жанру, розкриває необмежені можли-
вості для створення ефектних, пройнятих ду-
хом новаторства спектаклів.
На жаль, ситуація в сучасному українському
музичному театрі через низку причин, переду-
сім фінансових, аж ніяк не сприяє розвиткові
творчості. Уже багато років не з’являлися (на-
віть у портфелях композиторів) нові українські
опери й балети. Можна лише сподіватися, що
криза мине й подальше звернення до гоголів-
ської тематики збагатить хореографічну культу-
ру новими цінними набутками.
1 Радянське мистецтво. – 1945. – 23 трав.
2 У постановці «Ночі перед Різдвом» 2008 року назву
«балет-пастичіо» замінили на «балет-фантазія».
Перевод произведений «большой литературы» на своеобразный метафори-
ческий язык балета определил важное направление развития этого на удив-
ление популярного в украинской культуре театрального жанра. Деятели
украинского балетного театра не могли пройти мимо такого могучего ис-
точника вдохновения, как писательское наследие Николая Гоголя. Широкий
образный диапазон его произведений, глубокое укоренение в украинскую почву,
органическое сочетание лирики с тонким юмором, бытовых замалевываний
с фантастикой – все это раскрыло большие возможности для возникновения
оригинальных национальных и в то же время эффектных, привлекательных
для зрительской аудитории балетов.
Ключевые слова: Гоголь, балет, жанр, образный диапазон, зрительская ауди-
тория.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27659 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:10:28Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Загайкевич, М. 2011-10-10T20:02:50Z 2011-10-10T20:02:50Z 2009 Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів / М. Загайкевич // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 68-73. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27659 782.91(477):82-34 Гоголь Переклад творів «великої літератури» своєрідною метафоричною мовою балету визначив важливий напрям розвитку цього напрочуд популярного в українській культурі театрального жанру. Діячі українського балетного театру не могли пройти повз таке могутнє джерело натхнення, як письменницька спадщина Миколи Гоголя. Широкий образний діапазон його творів, глибоке вкорінення в український ґрунт, органічне поєднання лірики з тонким гумором, побутових замальовок з фантастикою – все це розкривало великі можливості для виникнення оригінальних національно-забарвлених і водночас ефектних, привабливих для глядацької аудиторії балетів. Перевод произведений «большой литературы» на своеобразный метафорический язык балета определил важное направление развития этого на удивление популярного в украинской культуре театрального жанра. Деятели украинского балетного театра не могли пройти мимо такого могучего источника вдохновения, как писательское наследие Николая Гоголя. Широкий образный диапазон его произведений, глубокое укоренение в украинскую почву, органическое сочетание лирики с тонким юмором, бытовых замалевываний с фантастикой – все это раскрыло большие возможности для возникновения оригинальных национальных и в то же время эффектных, привлекательных для зрительской аудитории балетов. Translation of works of а «large literature» into original metaphorical language of ballet defined important direction of development of it on a surprise a popular in the Ukrainian culture theatrical genre. The figures of the Ukrainian ballet theater could not go by such mighty source of inspiration, as a writer inheritance of Mykold Gogol’. Wide vivid range of his works, deep taking root in Ukrainian soil, organic combination of lyric poetry with a thin humour, domestic painting with fantasy – all of this exposed large possibilities for an origin of original nacional and at the same time of showy, attractive for a viewship ballets. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Сучасність Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів Mykola Gogol' and ballet creation of the Ukrainian composers Article published earlier |
| spellingShingle | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів Загайкевич, М. Сучасність |
| title | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| title_alt | Mykola Gogol' and ballet creation of the Ukrainian composers |
| title_full | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| title_fullStr | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| title_full_unstemmed | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| title_short | Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| title_sort | микола гоголь і балетна творчість українських композиторів |
| topic | Сучасність |
| topic_facet | Сучасність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27659 |
| work_keys_str_mv | AT zagaikevičm mikolagogolʹíbaletnatvorčístʹukraínsʹkihkompozitorív AT zagaikevičm mykolagogolandballetcreationoftheukrainiancomposers |