World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці

У статті досліджено розвиток світової популярної музики в контексті процесів інтеграції та взаємопроникнення національних музичних культур світу. Розкрито історичні, економічні та політичні передумови виникнення інтересу до інонаціональних музичних джерел у масовій музичній культурі. Розглянуто найх...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Студії мистецтвознавчі
Date:	2009
Main Author:	Бойко, О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Subjects:	Сучасність
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27664
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці / О. Бойко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 106-111. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859665314530197504
author	Бойко, О.
author_facet	Бойко, О.
citation_txt	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці / О. Бойко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 106-111. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Студії мистецтвознавчі
description	У статті досліджено розвиток світової популярної музики в контексті процесів інтеграції та взаємопроникнення національних музичних культур світу. Розкрито історичні, економічні та політичні передумови виникнення інтересу до інонаціональних музичних джерел у масовій музичній культурі. Розглянуто найхарактерніші приклади застосування народної музики в творчості провідних виконавців напрямку world music. В статье исследуется развитие мировой популярной музыки в контексте процессов интеграции и взаимовлияния национальных музыкальных культур мира. Рассмотрены исторические, экономические и политические предпосылки проникновения неафроамериканских музыкальных элементов в массовую музыкальную культуру. Описаны наиболее характерные примеры использования народной музыки в творчестве ведущих исполнителей направления world music. The article examines the development of the popular music in the context of integration and interaction of national musical cultures of the world. The historical, economic and political preconditions for the penetration of non-Afroamerican musical elements in the mass musical culture is considered. The most typical examples of folk music elements in the works of leading pop-music performers are discribed.
first_indexed	2025-11-30T10:49:17Z
format	Article
fulltext	106 У сучасному світі міжнародні системи тран- спортування та комунікації подолали ізоляцію між світовими культурами. До того ж, процеси акультурації, асиміляції культур та обміну ін- формацією в наш час стали майже миттєвими. Реклама та реалізація музичного продукту між- народними звукозаписуючими компаніями на- були глобального характеру. Технологія виго- товлення магнітокасет і компакт-дисків (CD) за- вдяки своїй відносно низькій вартості зробила можливим широке розповсюдження популярної західної музики, особливо через т. зв. «пірат- ські» перевидання. Це неминуче позначилося на місцевих музичних культурах різних регіо- нів світу. Відомий дослідник масової музичної культури Саймон Фріт зазначав з цього приво- ду: «... популярна музика повинна вивчатись як інтернаціональний феномен. Питання тут не тільки в тому, що популярна музика існує в усіх країнах, це швидше означає, що вона сьогодні формується під впливом міжнародних інститу- цій, міжнародного капіталу та технологій, гло- бальних норм та цінностей... Немає жодної кра- їни світу, яка б не підлягала впливу мас-медіа ХХ ст. (електронні засоби виробництва, відтво- рювання та розповсюдження), які створюють естетику поп-музики...» 1. Прискорення розвитку міжнародної інду- стріалізації викликає серйозну стурбованість етномузикознавців щодо стильової уніфікації, що зводить місцеву музичну культуру нанівець. Однак, незважаючи на широке розповсюджен- ня в різноманітних формах західної популярної музики, вона не стільки витісняє регіональні музичні види, скільки об’єднується з її наявни- ми формами. Результатом цього є виникнення великої кількості нових стилів. З цього приводу американський музикознавець Бруно Неттл за- уважив, що тиск західної музики увиразнив не- схожість музичних культур: «Упродовж останніх ста років найбільш значним феноменом світо- вої музичної історії була інтенсивна експансія західної музики та музичної думки у решту сві- ту. І, безперечно, важливим аспектом цієї події виявляється значна кількість відповідних рухів, які світові культури створили для підтримки, WORLD MUSIC: еКОНОМІчНІ, ПОЛІТичНІ ТА СОцІОКУЛЬТУРНІ ПеРеДУМОВи РОЗВиТКУ еТНІчНиХ ТеНДеНцІЙ У СУчАСНІЙ ПОПУЛЯРНІЙ МУЗицІ Олексій Бойко УДК 7.08:78.03 У статті досліджено розвиток світової популярної музики в контексті процесів інтеграції та взаємопроникнення національних музичних культур світу. Розкрито історичні, економічні та політичні передумови виникнення інтересу до інонаціональних музичних джерел у масовій музичній культурі. Розглянуто найхарактерніші приклади застосування народної музики в творчості провідних виконавців напрямку world music. Ключові слова: популярна музика, народна музика, етнічна музика, музика сві- ту, рок-музика, контркультура. The article examines the development of the popular music in the context of integration and interaction of national musical cultures of the world. The historical, economic and political preconditions for the penetration of non-Afroamerican musical elements in the mass musical culture is considered. The most typical examples of folk music elements in the works of leading pop-music performers are discribed. Key words: popular music, folk music, ethnic music, world music, rock music, сounterculture. 107 ОЛеКСІй БОйКО. WORLD MUSIC... збереження, видозмінення чи пристосування власних музичних традицій. У той час, як на- ступ західної музики завжди сприймається як поховальний дзвін різноманіттю світової музи- ки, вивчення її численних впливів показує, що надзвичайне різнобарв’я світової музики (world music) двадцятого сторіччя частково є резуль- татом саме її тиску» 2. Варто звернути увагу й на протилежну тен- денцію – поширення місцевих різновидів поп- музики в світі завдяки розповсюдженню музики за допомогою нових зукозаписувальних техно- логій. Так само, як мультинаціональні компанії займаються пошуками ринків збуту західної аудіопродукції, вони розшукують і «екзотичну» музику для внутрішніх західних ринків. Сьогодні існує чимала кількість стилів і на- прямів популярної музики, пов’язаних з неза- хідними етнічними й фольклорними тенденція- ми. Вони отримали сукупну назву world music («ворлд м’юзік») 3. Термін набув розповсюджен- ня в 1980-х рр. як поняття, введене для позна- чення подібних явищ у музичній індустрії. Його історія починається 1987 р., коли група продю- серів звукозаписуючих студій, концертних про- моутерів, представників радіо та телебачення зібралася в Лондоні, щоб домовитися про тер- мінологію для просування на ринку «етнічної», «народної» та «інтернаціональної» музичної продукції. Після тривалої дискусії вони обра- ли термін world music, що невдовзі «набув по- ширення у засобах масової інформації та став стандартним найменуванням для цього виду музики у світовій індустрії звукозапису» 4. Англійський термін world music стосується всієї музики, витоки якої знаходяться поза сфе- рою культурного впливу Західної Європи, США та англомовних країн. World music часом визна- чають як «місцеву музику ззовні» 5 або «чиюсь іншу місцеву музику». До цієї категорії належить не тільки народна, але й популярна музика з елементами, не характерними для ряду захід- них країн (наприклад, т. зв. «кельтська музика»), та така, де виразно відчутний вплив фольклору країн, що розвиваються (афро-кубинська музи- ка, реґей та ін.). Огляд літератури на цю тему засвідчує, що термін «world music» завжди проявляється в досить широкому контексті. Перехресні поси- лання дозволяють припустити, що world music – це поняття, що включає етно-, фолк- і деякі види поп-музики з незахідними елементами. Натомість термін «етнічна музика» видається компромісним, оскільки вислів «народна музи- ка» – частково скомпроментований радянською офіційною культурою і є некоректним по відно- шенню до класичних традицій музики Сходу. В англійській мові є загальноприйнятий термін «ethnic music», що історично сформувався на позначення напрямку музичної продукції, при- значеної для східних ринків та емігрантів з кра- їн Сходу, передусім з Індії. Історичною передумовою для виникнення world music були певні течії рок- і попмузики другої половини ХХ ст. У 1960-х рр. багато рок- музикантів у пошуках нетрадиційних засобів виразності часто зверталися до музики Сходу. Таким чином набув широкої популярності стиль реґей, що бере початок у духовній музиці Ямайки (найвідоміший його виконавець – Боб Марлі). У 1980-х рр. у міжнародній музичній індустрії відбувся новий сплеск інтересу до ет- нічної музики. З одного боку, західні музиканти шукали нові джерела натхнення, відкриваючи для себе народну музику, з другого, етнічна музика виявилася перспективним напрямком маркетингової індустрії. Почали з’являтися спеціалізовані радіо- та телепрограми («World of Music» на радіостанції «Voice of America», «D.N.A: Destination Africa» на «BBC Radio 1Xtra», шоу ведучого Енді Кершоу на «BBC Radio 3»), фестивалі (WOMAD – World of Music, Arts and Dancе – з англ. «світ музики, мисте- цтва й танцю»), звукозаписуючі лейбли (напри- клад, «Real World» Пітера Гебріела, заснова- ний у 1988 р.; «Luaka Bop» Девіда Бірна та ін.), що спеціалізувалися на етнічній музиці. World music активно взаємодіє з рок-музикою (гур- ти The Byrds, Greatful Dead, Jefferson Airplane, Fairport Convention, Pentangle, дует Саймона й Гарфанкела, деякі композиції рок-виконавців Пітера Гебріела та Роберта Планта), важкий метал (гурти Cruachan, Finntroll, Agalloch та ін.), поп-музика (напрям «latin-pop», співачка Шакіра), електронна музика (гурти Deep Forest, Dead can dance, Іван Купала, виконавці Катя Chilly, Горан Бреговіч, Нусрат Фатех Алі Хан, Enia та ін.). Збільшення частки етнічних мотивів у твор- чості всесвітньовідомих рок-гуртів пов’язане на- семперед з розвитком процесів соціокультурної емансипації в молодіжному середовищі другої 108 СУчаСнІСТЬ половини ХХ ст., відомої під назвою «контркуль- тура» 6. Доцільно зазначити, що в контексті тен- денцій ХХ ст. виникнення специфічних проявів контркультури є закономірним. Саме впродовж цього періоду постання радикально нових, не- відомих раніше типів філософсько-художнього самовираження особистості є, без перебільшен- ня, типовим явищем (як і витіснення дотепер «взірцевих» – на периферію суспільного життя). З потужними хвилями молодіжного протесту пов’язане виникнення та розвиток рок-культури. В енциклопедії «Культурологія ХХ ст.», у при- свяченій цьому явищу статті Т. Пушкарьової та І. Смірнова, рок-культуру визначено як явище молодіжної субкультури, ядром якої є контр- культура. Ці автори наголошують, що рок є сис- темою цінностей і способом життя, а не мисте- цтвом та ідеологією. «Рок-культура породила декілька феноменів: мову (сленг) і стиль одягу, рок-періодику (журнал “Ролінг Стоунз”), рок- енциклопедію, рок-концерт (сейшн) і т. ін.» 7. «Інакшість» мислення супроводжували акції, присвячені захисту прав людини на всіх конти- нентах (організації «Рок проти війни», «Рок про- ти расизму» у США та ін.). У руслі цих тенденцій розгорталося й таке явище глобального характеру, як молодіжна культурна революція 1960-х рр. Вона переваж- но мала характер протесту проти військових експансій у країни з іншими політичними систе- мами. Представники культурної революції хіпі, хоча й сприймалися спочатку як екстравагантні представники нової моди, але невдовзі були ви- знані виразниками цілком нової філософії – лю- бові до всіх, розкріпачення, непередбачуванос- ті, відвертого діонісійства тощо (США). На тлі підвищеного інтересу до культури ін- ших народів, пов’язаного з процесами всесвіт- ньої інтеграції, у творчості багатьох виконавців поп- та рок-музики з другої половини 1960-х рр. простежується відхід від стандартизованості афро-американської ритмо-інтонаційної струк- тури й одночасне тяжіння до «зовнішньоетніч- них» джерел. Так, наприклад, усі члени гурту Бітлз, й особливо Джорж Харрісон, захопилися релігійним ученням індійського філософа й релі- гійного діяча Махариши Махеш Йоги. Хоча сис- темним послідовником вчення Махариши став тільки гітарист гурту Дж. Харрісон, індійська фі- лософія з ії прагненням до самопізнання й уяв- ленням про ілюзорність реального світу мала неабиякий уплив на всіх членів гурту. Вперше Харрісон застосував традиційний індійський струнний інструмент сітар 8 у пісні «Norwegian wood» (альбом «Rubber soul», 1965), викорис- тавши його як гітару. У композиціях «Taxman», «I Want To Tell You», «Love You Too», та «Within You, Without You» звучали індійські інтонації та були використані індійські інструменти. Згодом таке захоплення спричинило появу напрямку рага-рок, що об’єднав перші результати екс- периментального синтезу рок-музики з елемен- тами індійської традиційної музичної культури. Пізніше назва «рага-рок» поширилася й на му- зику індійських виконавців, що застосовували у своїй творчості елементи сучасної західної му- зики. Виникнення терміну «рага-рок» пов’язане зі стрімким зростанням популярності на Заході індійських виконавців, передусім Раві Шанкара та Алі Акбар Хана. Для раннього рага-року характерною була ритмічна циклічність, спе- цифічні звукові орнаменти (gamaka), викорис- тання екзотичних музичних інструментів (сітар, табла, тампур та ін.), а також тривалі імпрові- зації, спрямовані на досягнення гіпнотичного, медитативного стану. Вплив рага-року відчувається у творчос- ті багатьох фолк-гуртів (Quintessance, Fit & Limo, Flute & Voice та ін.) і виконавців прогре- сивного року – гурту Mahavishnu Orchestra та його соліста Джона Маклафліна. Останній, ві- домий також як Махавішну (англ. Mahavishnu John McLaughlin) – американський гітарист, засновник напрямку «джаз-ф’южн» (від англ. fusion – «злиття», тобто суміш стилів). У 1971 р. Маклафлін випустив акустичний альбом «My Goal’s Beyond», до якого увійшли деякі компо- зиції, що становили синтез джазу та індійських ртадиційних музичних форм. Під впливом вчен- ня індійського духовного лідера Шрі Чінмоя Д. Маклафлін створив прогресив-рок-гурт The Mahavishnu Orchestra, у репертуарі якого переважали віртуозні інструментальні компози- ції зі складною структурою, органічно поєднува- лися джаз, психоделічний рок та елементи кла- сичної індійської музики. Гурт The Mahavishnu Orchestra був одним із перших представників напрямку ф’южн і був дуже популярним як се- ред прихильників джазу, так і рок-музики. Після розпаду цього гурту Джон Маклафлін створив акустичний проект Shakti, що продовжував тра- 109 ОЛеКСІй БОйКО. WORLD MUSIC... диції The Mahavishnu Orchestra у виконанні ін- дійських музикантів-інструменталістів. Інший відомий у рок-музиці соліст-інстру- менталіст мексиканського походження Карлос Сантана розвивав стилістику джаз-року, по- єднуючи її з рідними йому елементами лати- ноамериканської музики. У другому альбомі Сантани «Abraxas», який очолив американські хіт-паради у 1970 р., основним стилетворчим чинником було поєднання рок-музики з тради- ційними латиноамериканськими ритмічними структурами – босановою, румбою, ча-ча-ча та ін. Американська форма фолк-року сприяла формуванню окремого, еклектичного британ- ського відгалуження цього стилю під назвою electric folk (з англ. – «електричний фолк»), або british folk revival (з англ. – «британське фолк-відродження»). Піонерами цього сти- лю були британські гурти Pentangle та Fairport Convention. Починаючи від північноамерикан- ської форми фолк-року, Pentangle, Fairport Convention та інші подібні ансамблі культивува- ли елементи британської традиційної народної музики. Так, наприклад, у репертуарі Pentangle є обробки шотландських і валійських старовин- них балад («Willy O’Winsbury» та інші компози- ції, альбом «Cruel Sister», 1967), збагачені еле- ментами джазу та блюзу. Віддаючи перевагу акустичному звучанню, гітаристи-віртуози цієї формації Джон Ренборн і Берт Джанш створю- вали складні, еклектичні аранжування, балан- суючи між фольклорними традиціями та рок- авангардом. Fairport Convention (з англ. – «Фейрпортська угода») – британський гурт, який, об’єднавши у своїй творчості елементи фолк-року, прогресив- ного року та психоделії, в 1969–1970 рр. запо- чаткував рух британського фолк-відродження. Гурт був створений у Лондоні в 1967 р. й від по- чатку орієнтувався на т. зв. каліфорнійське зву- чання (зокрема, гурти The Byrds, The Mamas & the Papas та ін.), однак поступово почав відходи- ти від впливів американської рок-музики і звер- татися до народної творчості. У композиціях альбомів «What We Did on Our Holidays» (1969) та «Unhalfbricking» (1969) Fairport Convention використав інтонаційні джерела британського фольклору, майстерно поєднавши їх з акустич- ними й електронними інструментами у вишука- них аранжуваннях. Серед виконавців, які не належать безпо- середньо до фольклорної течії в рок-музиці, проте зробили вагомий внесок у процес асимі- ляції популярної та народної музичних культур, слід відзначити ірландську співачку Долорес О’Ріордан, солістку рок-гурту Cranberries (крен- беріс з англ. – «журавлина»). Виконавська ма- нера О’Ріордан наближається до гортаного спо- собу співу, подібного до йодля 9, що характерний для багатьох народних пісенних культур. Напрямок електрик-фолк у виконанні Pentangle та Fairport Convention дав життя іншій плідній течії британської популярної музики – т. зв. кельтському року, що поєднав елементи традиційного фольклору Ірландії, Шотландії, Корнуолу та Бретані. Серед найвизначніших представників цього жанру – ірландський фолк- метал-гурт Cruachan («Круачан»). Поєднання напрямку блек-метал з кельтською музичною стилістикою у творчості цього гурту знайшло своє відображення в застосуванні традиційних ірландських інструментів – волинки, народної флейти, бузукі 10, вісли 11, а також у створенні оригінальних композицій, ладова та метрорит- мічна будова яких відповідає ірландським, шот- ландським і гельським народним пісням. Одночасно зі світовими економічними про- цесами бурхливий розвиток етно-руху в музиці другої половини ХХ ст. зумовлений важливими змінами в суспільно-політичній ситуації у світі загалом та в країнах соціалістичного табору зокрема. На перший погляд, видається пара- доксальним факт виникнення реальної поп- та рок-сцени в таких соціалістичних країнах, як Югославія, Угорщина, Польща та ін., якщо взя- ти до уваги те, що правлячі комуністичні режи- ми розглядали англо-американську популярну музику як «носій Західних цінностей» та пряму атаку на марксистську ідеологію 12. Проте, якщо розглянути історичний розвиток і специфіку по- літичної системи цих, зараз уже незалежних, країн, стають зрозумілими причини позитивного відношення до цих жанрів і західної популярної культури взагалі. Так, після 1948 р. керівництво Югославії об- рало політичний курс на т. зв. «самовизначений шлях до соціалізму», основними положеннями якого було прийняття деяких засад ринкової економіки (економічна реформа 1965 р.) та сис- теми соціалістичного самоуправління (встанов- лені після зміни Конституції 1968 р.). Фактично 110 СУчаСнІСТЬ це означало, що в Югославії, географічно роз- ташованій між двома домінуючими тоді політич- ними системами, соціалістичну ідеологію було поєднано з ринково-орієнтованими умовами виробництва, а неосталіністське коріння кому- ністичного режиму прикривалося «псевдодемо- кратичним нальотом майже-лібералізму» 13. Таким чином, за винятком періодичного під- силювання партійного контролю, в Югославії до- мінував своєрідний «репресивно-толерантний» політичний режим, що мав позитивні наслідки для реконтекстуалізації масових музичних жан- рів. У 1960-ті рр. разом зі стрімким зростанням економіки, відкритістю кордонів і пом’якшенням політичної атмосфери в країні відчувався по- мітний вплив західного стилю життя. ЗМІ тран- слювали значну кількість рок- та поп-музики, індустрія звукозапису випускала ліцензійні хіти зірок західного шоу-бізнесу, багато з яких га- стролювали країною. Паралельно розвивалася власна югослав- ська рок- та поп-музика. На тлі зростаючої наці- ональної самосвідомості югославькі виконавці поступово почали відходити від прямого копію- вання західних зразків і вироблення оригіналь- ної стилістики на основі народної музики, що згодом стало рушієм появи «однієї з найяскра- віших музичних течій континентальної Європи – “балканського фолку”» 14. Одним з найвідоміших югославських рок- виконавців є музикант і композитор Горан Брегович – видатний популяризатор балкан- ської музики, засновник рок-гурту Bielo Dugme (з югосл. – «білий ґудзик»), відомий переду- сім завдяки саундтрекам до кінофільмів куль- тового югославського кінорежисера Еміра Кустуриці «Арізонська мрія», «Циганські часи», «Андеграунд» та ін. Композиції Г. Бреговича на- сичені елементами балканської та циганської музики, сполучають народні танцювальні ритми у виконанні мідних духових інструментів, соло струнних і дерев’яних духових, традиційну во- кальну югославську та болгарську поліфонію з підсиленою секцією ударних та електрогітар. Такий сплав, балансуючи на грані кітчу, викли- кає асоціації з культурою Балкан, репрезентую- чи не конкретний географічний ареал, а радше ментальне уявлення. Ще одним, дуже важливим чинником, що сприяє розвиткові етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці й передусім у напрямку world music, є стрімкий прогрес нових комп’ютерних технологій запису й обробки звуку. «Поява та- кого виробу, як CD-ROM (компакт-диск), дозво- лила тиражувати так звані “лупи” (з англ. loop – “петля”), тобто записані у вигляді звукових (WAWE) файлів короткі, на декілька тактів му- зичні фактури, зіграні акустично, в реальному часі відомими музикантами-віртуозами. Один такий CD-ROM містить велику кількість уривків у різних стилях, тональностях, темпах. Це вже не віртуальна семплерна реальність, а живе талановите виконання. Проце цей матеріал зафіксований не на плівці, а у комп’ютерному форматі WAWE, що дозволяє здійснувати з ним різні маніпуляції в комп’ютерних редакторських програмах, тобто складати зі звукових файлів свою музику. Таким чином, у популярній музиці окреслився третій етап: замість композитора, а потім аранжувальника, процес створення музи- ки перейшов до рук спеціаліста по складанню цілого з готових частин...» 15. Серед представників «комп’ютерного» жан- ру в сучасній масовій музичній культурі слід на- звати передусім британського композитора й мультиінструменталіста Майка Олдфілда, вока- ліста, продюсера та громадського діяча Пітера Гебріела й гурт «Deep forest», які у своїх компо- зиціях використовують семплерні записи автен- тичного народного співу та традиційних народ- них інструментів з усіх куточків Землі. Особливу зацікавленість ці музиканти виявляють до пра- давніх, архаїчних видів фольклору, що надають їхнім композиціям містично-сугестивного коло- риту. Входження інонаціональної народної музики до панівних комерційних тенденцій західного шоу-бізнесу робить можливим глибше розумін- ня та дружні взаємини між різними культурами. Це стає очевидним у сучасному суспільстві, в якому численні культури та етнічні групи спі- віснують у тісній близкості. Різноманіття націо- нальних традицій зазвичай отожнюється з уні- фікацією суспільної свідомості на тлі процесів стандартизації масової культури. Насправді ж ми сьогодні є свідками процесів співіснування та кооперації різних національних стилів у кон- тексті загальносвітового культурного діалогу. Таке становище позитивно оцінюється в захід- ній культурологічній науковій думці, що наголо- шує на необхідності розмаїття для повноцінно- го розвитку всіх сфер духовного життя людства. 111 ОЛеКСІй БОйКО. WORLD MUSIC... За словами американського етномузикознавця Карла Раконена, «Ми живемо у час, коли куль- турна різноманітність є в моді. Висловлюючись сучасним політичним жаргоном, несхожість є “політично коректною”» 16. 1 Frith S. World music. Politics and social change. – Manchester, 1989. 2 Nettl B. The western impact on world music. – New- york, 1985. 3 Англ. – «музика світу». 4 Sweeney Ph. The virgin Directory of World Music. – London; New-York, 1992. 5 Журнал fRoots, процитовано в N’Dour 2004, с. 1. 6 Контркультура – поняття у сучасній культурології й соціології, що використовується на позначення со- ціокультурних установок, які протистоять пануючим у конкретній культурі фундаментальним принципам, а також ототожнюється з молодіжною субкультурою 1960-х рр., що відображає критичне відношення до су- часної культури та відкидання її, як «культури батьків». Цит. за: Гуревич П.. Контркультура // Культурология. XX век. Энциклопедия: В 2 т. – СПб., 1998. – Т. 2. – С. 322. 7 Пушкарьова Т., Смирнов И. Рок-культура // Там само. – Т. 2. – С. 648. 8 Сітар – струний щипковий інструмент, подібний до лютні північної Індії. 9 Йодль – особлива манера співу без слів із характер- ним швидким переключенням голосових регістрів, тобто чергуванням грудних і фальцетних звуків. Характерна передусім для народної музики альпійських горців Швейцарії, Австрії, південної Німеччини (Баварія). 10 Бузукі (грец. το μπουζούκι, англ. bouzouki) – струн- ний щипковий народний музичний інструмент, різно- вид лютні. Розповсюджений у Греції, на Кіпрі, в Ізраїлі, Ірландії, а також у дещо видозміненому вигляді у Туреччині. 11 Вісла, або тін-вісла (англ. tin whistle – «жестяний свист») – кельтський народний духовий інструмент. Виготовляється з жесті, дерева, металу та інших мате- ріалів. Популярна в Ірландії та інших європейських кра- їнах. 12 Rauhut M. Schalmei und Lederjacke // Schwarzkopf & Schwarzkopf. – Berlin, 1996. – Р. 239–240. 13 Tomc G. Spori in spopadi druge Slovenije [Disputes and Encounters of the Other Slovenia] // Punk pod Slovenci [Punk under the Slovenians] / ed. by Maleckar N., Mastnak T. – Ljubljana,1985. – Р. 9–27. 14 Ramet S. Rocking the state. Rock Music and Politics in Eastern Europe and Russia // San Francisco, 1994. 15 Козлов А. Рок: истоки и развитие // Virtual Web Studio «Музыкальная лаборатория Алексея Козлова»: http://www.musiclab.ru/ROCK.html. 16 Rahkonen C. What is world music? // World Music in Music Libraries. Technical Report. – canton, Ma, 1994. – № 24. В статье исследуется развитие мировой популярной музыки в контексте про- цессов интеграции и взаимовлияния национальных музыкальных культур мира. Рассмотрены исторические, экономические и политические предпосылки проникновения неафроамериканских музыкальных элементов в массовую музыкальную культуру. Описаны наиболее характерные примеры использова- ния народной музыки в творчестве ведущих исполнителей направления world music. Ключевые слова: популярная музыка, народная музыка, этническая музыка, музыка мира рок-музыка, котркультура.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27664
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1728–6875
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T10:49:17Z
publishDate	2009
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Бойко, О. 2011-10-10T20:19:15Z 2011-10-10T20:19:15Z 2009 World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці / О. Бойко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2009. — № 4(28). — С. 106-111. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27664 7.08:78.03 У статті досліджено розвиток світової популярної музики в контексті процесів інтеграції та взаємопроникнення національних музичних культур світу. Розкрито історичні, економічні та політичні передумови виникнення інтересу до інонаціональних музичних джерел у масовій музичній культурі. Розглянуто найхарактерніші приклади застосування народної музики в творчості провідних виконавців напрямку world music. В статье исследуется развитие мировой популярной музыки в контексте процессов интеграции и взаимовлияния национальных музыкальных культур мира. Рассмотрены исторические, экономические и политические предпосылки проникновения неафроамериканских музыкальных элементов в массовую музыкальную культуру. Описаны наиболее характерные примеры использования народной музыки в творчестве ведущих исполнителей направления world music. The article examines the development of the popular music in the context of integration and interaction of national musical cultures of the world. The historical, economic and political preconditions for the penetration of non-Afroamerican musical elements in the mass musical culture is considered. The most typical examples of folk music elements in the works of leading pop-music performers are discribed. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Сучасність World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці World music: the economical, political and socio-cultural preconditions of modern popular music Article published earlier
spellingShingle	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці Бойко, О. Сучасність
title	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
title_alt	World music: the economical, political and socio-cultural preconditions of modern popular music
title_full	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
title_fullStr	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
title_full_unstemmed	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
title_short	World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
title_sort	world music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці
topic	Сучасність
topic_facet	Сучасність
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27664
work_keys_str_mv	AT boikoo worldmusicekonomíčnípolítičnítasocíokulʹturníperedumovirozvitkuetníčnihtendencíiusučasníipopulârníimuzicí AT boikoo worldmusictheeconomicalpoliticalandsocioculturalpreconditionsofmodernpopularmusic

World music: економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку етнічних тенденцій у сучасній популярній музиці

Institution

Similar Items