Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч
The publication defi nes the main landmarks of the biography of Viktor Mykolayovych Domanytskyi (January 24, 1893 – March 24, 1962) – a public fi gure, agronomist scientist, sociologist, cooperator, professor of Ukrainian Economic Academy at Podyebrady, rector of Ukrainian Technical and Economic Ins...
Saved in:
| Published in: | Українська біографістика |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27702 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч / Л.І. Кузьменко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 125-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681991728824320 |
|---|---|
| author | Кузьменко, Л.І. |
| author_facet | Кузьменко, Л.І. |
| citation_txt | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч / Л.І. Кузьменко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 125-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська біографістика |
| description | The publication defi nes the main landmarks of the biography of Viktor Mykolayovych Domanytskyi (January 24, 1893 – March 24, 1962) – a public fi gure, agronomist scientist, sociologist, cooperator, professor of Ukrainian Economic Academy at Podyebrady, rector of Ukrainian Technical and Economic Institute at Regensburg. It describes his stay as an emigrant in Germany from 1922, later – in Czechoslovakia and the USA, his pedagogic and publication activity.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:13:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 929:63.31:398.3(477+430+437+73) Доманицький В.М.
Людмила Іванівна КУЗЬМЕНКО,
провідний археограф Інституту
української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України,
кандидат історичних наук (Київ)
ВІКТОР ДОМАНИЦЬКИЙ — УКРАЇНСЬКИЙ
УЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ
Розкрито основні віхи біографії Віктора Миколайовича Доманицького
(24.01.1893–24.03.1962) — громадського діяча, вченого-агронома, соціолога,
кооператора, професора Української господарської академії у Подєбрадах,
ректора Українського технічно-господарського інституту в Регенсбурзі.
Висвітлено його перебування з 1922 р. на еміграції у Німеччині, пізніше —
Чехословаччині, США, педагогічну та публіцистичну діяльність.
Ключові слова: Доманицький Віктор Миколайович, український на-
ціональний рух, українська еміграція, Українська господарська академія в
Подєбрадах, Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі.
The publication defi nes the main landmarks of the biography of Viktor
Mykolayovych Domanytskyi (January 24, 1893 – March 24, 1962) – a public
fi gure, agronomist scientist, sociologist, cooperator, professor of Ukrainian
Economic Academy at Podyebrady, rector of Ukrainian Technical and Economic
Institute at Regensburg. It describes his stay as an emigrant in Germany from
1922, later – in Czechoslovakia and the USA, his pedagogic and publication
activity.
Key words: Viktor Mykolayovych Domanytskyi, Ukrainian national
movement, Ukrainian emigration, Ukrainian Economic Academy at
Podyebrady, Ukrainian Technical and Economic Institute at Regensburg.
Раcкрыты основные вехи биографии Виктора Николаевича
Доманицкого (24.01.1893–24.03.1962) — общественного деятеля, ученого-
агронома, социолога, кооператора, профессора Украинской хозяйствен-
ной академии в Подебрадах, ректора Украинского технико-хозяйственного
института в Регенсбурге. Освещены его пребывание с 1922 г. в эмиграции
в Германии, позже — Чехословакии, США, педагогическая и публицисти-
ческая деятельность.
Ключевые слова: Доманицкий Виктор Николаевич, украинское на-
циональное движение, украинская эмиграция, Украинская хозяйственная
академия в Подебрадах, Украинский технико-хозяйственный институт в
Регенсбурге.
У розвитку будь-яких історичних подій чи явищ чільне місце
займають конкретні особистості, їхні ідеї та вчинки. Через аналіз
їхнього життя та діяльності можна реконструювати правдиву кар-
тину суспільного життя. Звідси — інтерес істориків до вивчення
життєпису громадсько-політичних і культурних діячів, зокрема й
Віктора Доманицького.
Віктор Миколайович Доманицький (24.01.1893–24.03.1962) —
учений-агроном, соціолог, етнолог, кооператор, громадський діяч,
брат відомого українського вченого, історика, кооператора, гро-
мадського діяча Василя Доманицького. Початкову освіту отримав у
Колодистській церковно-приходській школі в 1901–02 рр. У десять
років став учнем Першої Олександрійської гімназії в Києві (1902–
11) [9, арк. 67]. У вищих класах гімназії виявляв інтерес до мисте-
цтва, закінчив курс малювання у проф. Рябчевського, однорічний
курс дикцій і декламації визначного актора П. Матковського. У
1908–11 рр. був активним членом драматичного гуртка. Ці, на пер-
ший погляд, другорядні знання допомогли у його пізнішій праці в
галузі суспільної агрономії та сприяли завоюванню уваги та інтере-
су до нього з боку слухача. Згідно зі словами проф. О. Архимовича,
разом із яким Віктор Доманицький пройшов гімназійні та універ-
ситетські студії, «він відзначався волелюбністю та почуттям осо-
бистої гідності, свого національного походження ніколи не прихо-
вував», а також «надзвичайним розмахом організаційних планів і
невсипущою енергією» [4; 9, арк. 89].
Восени 1911 р. В. М. Доманицький вступив на природни-
чий відділ фізико-математичного факультету Університету
Св. Володимира і закінчив його у 1915 р., склавши державні іспити
та отримавши диплом другого ступеня. На вибір факультету тільки
частково вплинула зацікавленість Віктора Миколайовича предме-
том, бо насправді у нього вже тоді були ширші, суспільного масш-
табу зацікавлення. Але як наймолодший син, В. М. Доманицький
мусив взяти на себе адміністрацію досить великого родинного ма-
єтку і природничі студії давали йому добру теоретичну базу для
практичної праці. І справді, від самого початку набуті знання він
застосовував для вирішення своїх господарчих проблем. Був актив-
ним членом студентського гуртка дослідників природи.
У роки Першої світової війни В. Доманицький був мобілізо-
ваний і служив офіцером-фортифікатором у штабі російського
Балтійського флоту. Лише у 1917 р. зміг повернутися в Україну,
активно включився у суспільно-політичне життя. Був членом ук-
раїнської дипломатичної делегації УНР, що вела переговори з ро-
сійським урядом.
У 1918–20 рр. Віктор Доманицький займався справами розви-
тку української кооперації. Спершу це була праця в Українському
народному кооперативному банку у Києві («Українбанку»), ди-
ректором якого був його брат Платон. Віктор мав посаду се-
кретаря товарного відділу та був керівником підвідділу хіміч-
них фабрикатів. У серпні 1918 р. він перейшов працювати до
Центрального союзу українських кооперативів «Централ» у Києві
як секретар правління та керівник агрокультурного підвідділу. У
липні 1920 р. був обраний керівником агрокультурного підвідділу
«Централу» [9, арк. 67].
1920–21 рр. відкрили для В. М. Доманицького нові можливості.
Восени 1920 р. Сільськогосподарський науковий комітет України
запропонував йому очолити Бюро фабрикатів землеудобрінь при
секції грунтознавства, яку очолював проф. Т. Г. Мохов, на той час
ще молодий науковець, а згодом визначний учений — спеціаліст із
грунтів України [8, с. 151]. Кооперативний інститут ім. М. І. Туган-
Барановського у Києві запросив В. М. Доманицького на посаду
асистента при кафедрі економіки дрібних господарств, якою ке-
рував проф. І. М. Подільський. Віктор Доманицький займався пи-
танням аналізу бюджету селянських господарств, входив до складу
Ради школи як один із представників від асистентів і водночас ви-
конував обов’язки вченого секретаря у товаристві українських еко-
номістів при Академії Наук у Києві [9, арк. 67].
У травні 1921 р. Віктор Миколайович став секретарем
Київського краєвого Управління по дослідній справі й одно-
часно був обраний на посаду вченого секретаря Київської філії
Сільсько-господарського Наукового комітету України. З 6 вересня
1921 р. — завідуючий відділом пристосування (сільськогосподар-
ської пропаганди) Уманської сільськогосподарської станції й од-
ночасно виконувач обов’язків завідуючого господарством станції.
Навесні 1922 р. був обраний ученим секретарем Київського відділу
Всеукраїнського агрономічного союзу [9, арк. 67 зв.].
Проте, як і багато інших представників української інтеліген-
ції, Віктор Доманицький змушений був виїхати з України. Першим
місцем перебування В. М. Доманицького за кордоном стала столи-
ця Німеччини — Берлін. Там він улітку 1922 р. викладав на кур-
сах українознавства, а з 1923 р. керував господарською практикою
та був лектором у технічній школі у Вінсдорфі під Берліном [7,
с. 98, 100]. Згодом, у 1924 р. В. М. Доманицький прийняв запрошен-
ня від ректорату Української господарської академії (далі — УГА)
переїхати до Чехословаччини. Майже третину свого життя він про-
вів у Подебрадах. Це був найкращий час, але не час найкращих
можливостей. Більшість років, які Віктор Миколайович провів у
Чехословаччині, припала на важку економічну кризу та війну. У
Подебрадах він займався педагогічною та публіцистичною діяль-
ністю. 19 січня 1924 р. був обраний професорською радою УГА в
Чехо-Словацькій Республіці (далі — ЧСР) на посаду асистента при
кафедрі загального хліборобства, на якій був затверджений мініс-
терством закордонних справ в ЧСР від 26 червня 1924 р. За доручен-
ням професорської ради УГА з 1 жовтня 1924 р. читав курс лісової
ботаніки [9, арк. 67 зв.]. Школа хоч і знаходилася ще в процесі розбу-
дови, однак працювала вже два роки. Завдяки В. М. Доманицькому
в Академії було започатковано традицію виконувати студентськи-
ми силами всі можливі завдання по розбудові матеріальної бази
Академії. Зокрема, багато студентської ініціативи та праці було
вкладено у кабінет хліборобства, який вченому доручили органі-
зувати разом зі студентами факультету агрономії. У кабінеті спеці-
ального хліборобства були виставлені великі колекції різних куль-
турних рослин (всього понад 200 видів). Багата колекція виклика-
ла великий подив у відвідувачів Академії, особливо тому, що була
зібрана руками студентів. До колекції входили також моделі різ-
них корнеплодів, виконаних настільки бездоганно, що їх зовніш-
ній вигляд викликав захоплення. Як зазначав В. М. Доманицький
у праці «Традиції Українського технічно-господарського шкіль-
ництва», зі своїми експонатами Академія брала участь у різнома-
нітних виставках і навіть отримала нагороди: велику державну
бронзову медаль у Празі 1926 р., почесний диплом Міністерства
хліборобства ЧСР 1924 р. і похвальний диплом Хліборобської єд-
ноти 1924 р. та інші [12, арк. 7].
У 1925 р. В. М. Доманицький був призначений професорською
радою УГА лектором курсів селекції сільськогосподарських рос-
лин і сортознавства, а з 1926 р. читав лекції з курсу сільськогоспо-
дарської дослідної справи. З цього курсу студенти дізнавалися про
сільськогосподарське дослідництво в Україні та могли порівня-
ти його з сільськогосподарським дослідництвом Західної Європи,
ознайомитися з методами праці та проведення дослідів. Віктор
Доманицький викладав також сортознавство; кожне своє твер-
дження він ілюстрував даними з літератури, а коли йшлося про
культурні сорти, — то й малюнками цих сортів. На лекціях із сор-
тознавства завжди було багато книжок, атласів, альбомів різними
мовами. В березні 1925 р. вчений був підвищений у кваліфікації на
ступінь лектора, а в осени того самого року зачитав пробну лекцію
на тему «Проблема організації сталого господарства в степу», піз-
ніше захистивши цю працю (17 травня 1928 р.), отримав звання до-
цента [9, арк. 67 зв.]. Заслухавши доповідь професора Володимира
Чередієва про керування кафедрою спеціального хліборобства,
професорська рада 14 червня 1928 р. більшістю голосів доручила
керувати кафедрою доценту В. М. Доманицькому, про що свідчить
«Витяг з протоколу засідання Професорської Ради агрономічно-
лісового факультету від 14 червня 1928 р.» [9, арк. 85]. Окрім того,
з власної волі та зацікавлення вчений регулярно брав участь у се-
мінарі політичної економіки, який проводив проф. О. Мицюк при
економічному факультеті. Згодом В. М. Доманицький присвятить
О. Мицюку статтю «Професор Олександр Мицюк (з нагоди 25-літ-
тя літературно-наукової і громадської діяльності)», що засвідчить
його прихильне ставлення до цього професора: «Перед нами шлях
українського вченого і громадського діяча сучасної переходової
доби. Переходова доба творить звичайно і переходові типи. І тре-
ба було мати дуже багато енергії, волі, настирливости, твердости
в переконаннях, ідеалах, кінцевих віхах, щоб дотриматись на раз
зайнятих позиціях. Від селянської хати — до катедри на Високій
школі, від селянського хлопця — до міністра УНР! Який далекий і
тяжкий шлях!» [11, арк. 6].
В. М. Доманицький виявляв інтерес до фахових організацій
студентів і радо з ними співпрацював. Українське агрономічне то-
вариство при УГА теж входило до кола його інтересів. Ще однією
організацією, з якою вчений тісно співпрацював, був Центральний
союз українського студенства у Празі.
В. М. Доманицький увесь час інтенсивно працював над собою,
мав вроджений дар слова та любив викладати. Професор Б. Боженко
згадував: «Всіх дивувала його працездатність у науковій роботі, де-
тальність, використовування найновіших матеріалів і природний
критицизм щодо цінности використаних джерел» [4, с. 31].
Віктор Доманицький вимагав від студентів серйозного ставлен-
ня до навчання. На іспитах він перевіряв загальну орієнтацію сту-
дентів у знанні предмета, не обмежувався визначеними в білеті запи-
таннями, через що мав славу суворого екзаменатора. Він вимагав від
студентів працювати самостійно та вміти робити об’єктивні висно-
вки. В. М. Доманицький намагався вести учнів за собою, щоб вони
були не лише звичайними слухачами, а й його послідовниками.
Час проживання Віктора Доманицького у Чехо-Словаччині
став також розквітом його публіцистичної діяльності. Вчений по-
чав писати на господарсько-кооперативні теми ще в Києві, однак
занадто інтенсивний ритм його тогочасного життя заважав йому.
Натомість умови проживання у Подебрадах були сприятливими
для творчої діяльності. Тут В. М. Доманицький інтенсивно працю-
вав над своїми науковими працями. У його роботі «Проблема ор-
ганізації сталого господарства в степу» розкрито історію шукань
творчої думки експерементальної агрономії на Україні [3; 9]. Як ви-
дно із заяви Віктора Доманицького від 26 лютого 1931 р. до деканату
агрономічно-лісового факультету, він у 1932 р. мав намір написати
підручник із «насіннярства в двох частинах: 1. Організація насін-
ньових господарств і державні та громадські заходи для піднесен-
ня сортівництва та насіннярства; 2. Техніка насіннєвих культур» [8,
арк. 89]. Його перу належить низка статей на різноманітну темати-
ку. Будучи фахівцем широкого профілю, В. М. Доманицький за-
хоплювався економікою, кооперацією, агрономією, брав активну
участь у з’їздах, сесіях, народних конференціях.
Слід зазначити, що Віктор Доманицький наполегливо пра-
цював у науково-педагогічній сфері. Так, у весняному семестрі
1930–31 рр., окрім управ із селекцій рослин, паралельно працював
над літературно-науковими працями «П’ятдесят років праці сіль-
ськогосподарських дослідних установ на Україні», «Вступ до сор-
тівництва та сортознавства», «Дослідні кружки». Також учений
брав участь у Міжнародному хліборобському конгресі в Празі (5–8
червня 1931 р.), про що йдеться у заяві В. Доманицького до деканату
агрономічно-лісового факультету УГА від 2 травня 1931 р. [9, арк. 91].
Віктор Миколайович був причетним до справи публіка-
ції та редагування видань, присвячених його братові Василеві
Доманицькому. Так, «Звернення голови управи кооперативного
фонду ім. Василя Доманицького Віктора Доманицького до управи
кредитного товариства «Єдність» від 19.ІІ.1928» дає підстави твер-
дити, що, коли на честь Василя Доманицького було вирішено за-
снувати у Подебрадах видавництво — «Кооперативний фонд ім.
Василя Доманицького», фундатором його став, очевидно, Віктор
Доманицький, який очолював управу видавництва [10, арк. 22]. До
участі у роботі фонду було залучено багатьох відомих людей, од-
нак фонд проіснував недовго — чеська влада відмовилася затвер-
дити статут цієї організації. Водночас, фонд встиг видати чоти-
ри видання. Одним із перших була брошура, присвячена пам’яті
Василя Доманицького, що повинна була відновити у громадській
пам’яті «згадку про того, чиє ім’я не повинно йти в забуття» [1].
Пам’яті Василя Доманицького була також присвячена стаття О.
Лотоцького [5].
У 1942 р. В. М. Доманицький був редактором збірника «Сільське
господарство України», який видавало культурно-наукове видав-
ництво УНО в Празі. Вчений співпрацював також із багатьма інши-
ми організаціями та видавництвами. Його високо цінували як ре-
дактора, який вдало підбирав авторів і брав на себе ініціативу з до-
бору матеріалу. Упродовж десяти років проживання в Подєбрадах
Віктор Доманицький був зосереджений на роботі в УГА та інтен-
сивно співпрацював із господарськими організаціями Галичини.
Згодом було примусово ліквідовано навчання в Академії, а по-
тім закрито і саму школу. Останню перетворили на Український
технічно-господарський інститут (далі — УТГІ) заочного навчання.
Окрім педагогічної діяльності В. М. Доманицький брав актив-
ну участь у різних громадських інституціях Праги: був керівником
Товариства українських інженерів у ЧСР 1936–37 рр., очолював
Комітет фундації ім. К. Мацієвича, співпрацював з Центральним
сою зом українських студентів, Українським історично-
філологічним товариством та з багатьма іншими.
Свого часу В. М. Доманицький був одним із керівників
Статутарного товариства українських інженерів (далі — ТУІ) у
Празі, котре було засноване в 1930 р. У цьому році товариство мало
в своєму складі 53 чол., а в 1938 р. об’єднувало вже більше 150 ін-
женерів різних фахів. ТУІ мало суто професійні завдання, вод-
ночас, проводилися різні акції загально-громадського значен-
ня. Товариство співпрацювало з чеським союзом інженерів і ар-
хітекторів, Українським технічним товариством у Львові, брало
участь в І Конгресі українських інженерів 1932 р. Для проведення
культурно-просвітньої праці ТУІ мало спеціальну комісію, що вла-
штовувала цикл культурно-масових заходів [7, с. 240–241].
В. М. Доманицький належав до нечисленної групи професорів,
що залишилася на своєму колишньому робочому місці та розпоча-
ла боротьбу за школу, її реорганізацію. Одночасно він підтримував
фахові зв’язки з українськими установами Праги — місто було осе-
редком багатьох його інтересів. Віктор Миколайович увійшов до
педагогічного складу Українського вільного університету (далі —
УВУ). 10 лютого 1934 р. завдяки праці «Проблема організації ста-
лого господарства в степу» був призначений приват-доцентом ка-
федри політичної економіки з нахилом до аграрної політики. У
1938 р. захистив роботу «Індивідуальне та колективне господарю-
вання в сільському господарстві» і, отримавши звання професора,
керував кафедрою соціології УВУ [8, с. 152].
У 1941 р. за працю «Засади українського рурбанізму»
В. М. Доманицький був призначений професором соціоло-
гії [8, с. 152]. Після смерті С. В. Бородаєвського, професорська
рада факультету права й суспільних наук доручила Вікторові
Доманицькому керівництво кафедрою кооперації. В той час він за-
ймався написанням підручника «Історія української кооперації»,
однак рукопис згорів під час від’їзду автора з Чехословаччини.
В. М. Доманицький тривалий час співпрацював із Чехо-
Словацькою хліборобською академією, зокрема з комісією соціо-
логії села та з об’єднанням чехословацьких економістів. Протягом
кількох років він був завідувачем у справах видавництва УВУ.
Наприкінці війни стало очевидним, що Чехія залишиться
під владою більшовиків і що залишатися тут не можна. Єдиним
можливим напрямком для виїзду Віктора Доманицького була
Німеччина. 23 квітня 1945 р. він разом із іншими співробітника-
ми УТГІ залишив Чехо-Словаччину. Склад професорів, який опи-
нився у Німеччині, був переконаний у доцільності відновити робо-
ту, але мала місце розбіжність у поглядах щодо часу та шляхів ре-
алізації цього задуму. В. М. Доманицький певний час працював у
німецькій школі, де викладав: сільськогосподарську економіку та
аграрну політику, загальну соціологію, соціологію села та історію
української кооперації.
12 червня 1945 р. американська адміністрація надала дозвіл на
розгортання роботи УТГІ у Регенсбурзі (Баварія). Не дивлячись на
великі труднощі, втрату майже всієї документації, було відновле-
но навчання на трьох факультетах. Деякий час у Мюнхені працю-
вали також новостворені ветеринарно-медичний і фармацевтич-
ний факультети. Особливе місце у заходах по відновленню інсти-
туту належало Вікторові Доманицькому. Його було обрано на по-
саду виконуючого обов’язки заступника директора та керівника
агрономічно-лісового відділення. Він також увійшов до Правничої
комісії Сенату, завдання якого полягало у відновленні статуту.
В грудні 1945 р. Професорська Рада Інституту заслужено обра-
ла Віктора Миколайовича першим ректором УТГІ. На цій посаді
він перебував два роки, а згодом ще рік виконував обов’язки про-
ректора. Патроном УТГІ була Спілка професорів УГА, більшість
із яких прожили довгий час на еміграції і вважали себе творця-
ми українського академічного шкільництва. Іншу групу виклада-
чів становили новоприбулі науковці. В. М. Доманицький був при-
хильником збалансованого педагогічного складу та намагався його
урізноманітнити, але ці його зусилля мали своїм наслідком і суттє-
ві ускладнення. У процесі відновлення Школи серед викладацько-
го складу виникли політичні розбіжності, що доходили навіть до
агресії. Все це зрештою почало негативно позначатися на житті
Академії. З часом виявилося, що розбудованої наново школи не
вдасться зберегти і В. М. Доманицький прийняв рішення переї-
хати до США. Сталося це у вересні 1949 р. У США вчений прожив
до кінця свого життя, тобто, більше двадцяти років. Про Віктора
Доманицького як людину, про риси його просопографічного
портрета дізнаємося з його листування та спогадів людей, які
його знали [8, с. 153–154].
Як свідчать листи близьких Віктора Доманицького, він був
відвертим, чесним, прямолінійним, довірливо ставився до справ
і людей. Якщо з кимось не погоджувався, ніколи цього не прихо-
вував, критикував завжди відверто, часто палко, але не злостиво.
Конструктивний патріотизм був традицією його родини та вирі-
шальним чинником в усіх його діях, що доводить, зокрема, лис-
тівка від Доманицьких до В. М. Доманицького від 30.07.1909 [2].
Свою м’якість і сердечність виявляв лише перед найближчими.
Його позитивна вдача сприяла легкому контакту з людьми. Як зга-
дує Б. Боженко, колега В. Доманицького по УГА, останній «був ви-
сококультурною, інтелігентною людиною м’якої вдачі та ніколи
не встрявав у ніякі конфлікти як персонального, так і суспільного
характеру. Але всі, — навіть найдрібніші конфлікти, людська не-
справедливість та інертність сильно на нього діяли й він дуже тяж-
ко переживав» [4, с. 58].
У останні роки життя Віктор Доманицький продовжував на-
полегливо працювати. У 1959 р. взяв активну участь у заходах із
відзначення ювілею гетьмана України Івана Мазепи. У 1961 р. у
Чикаго вийшла друком його книга «Тарас Шевченко : синтетично-
націологічні студії його життя й творчости», у 1962 — «Етапи
розвитку науки про націю». Проте, весною 1961 р. здоров’я
В. М. Доманицького погіршилося — до хворого серця приєднала-
ся водянка, що змусило вченого розпочати інтенсивне лікування.
Підлікувавшись, Віктор Миколайович повернувся до роботи: пла-
нував видати свої спогади у кількох томах під назвою «На хвилях
війни і революцій». На прохання своїх шанувальників почав готу-
вати матеріали до свого ювілею, що припадав на 1963 р. Але дожи-
ти до цього не вдалося — 24 березня 1962 р. В. М. Доманицький по-
мер у Міннеаполісі (штат Міннесота, США) [4, с. 57]. Похований він
в Українському Пантеоні на православному цвинтарі Св. Андрія
Первозванного у Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі, поряд із ба-
гатьма визначними діячами: Є. Маланюком, В. Січинським,
В. Дорошенком, Т. Осьмачкою, М. Мухиним.
Як свідчить творча спадщина вченого, він володів проникли-
вим баченням історика, спостерігав і оцінював факти сучасного
йому українського життя, здебільшого не зауважені іншими.
Серед українців було чимало творчих постатей із нелегкою до-
лею. Проте більшості з них, нехай і з запізненням, вдалося знайти
своє місце, здобути визнання сучасників.
Віктор Доманицький належав до кола тих українських громад-
ських діячів, які плідно й наполегливо працювали на ниві україн-
ського національного Відродження початку ХХ ст.
Правдива реконструкція ролі В. М. Доманицького, повернен-
ня його постаті на сторінки історичного літопису в сукупності всіх
його заслуг і прорахунків, надає сучасному поколінню політиків і
громадсько-культурних діячів стимул черпати з його діянь досвід,
учить бути такими палкими представниками свого часу, якими
були українці початку минулого століття.
1. Бібліографія. В. Доманицький [Текст] : з нагоди 15-ї річниці його
смерті // Тризуб. – 1925. – № 10–11. – С. 30.
2. ВР ІЛШ НАН України. – Ф. 47. – № 212. – Арк. 15.
3. Доманицький, В. Проблема організації сталого господарства в сте-
пу [Текст] / В. Доманицький // Сільськогосподарський збір-
ник. – Подєбради : [б. в.], 1927. – 48 с.
4. Дучимінська, О. Віктор Доманицький [Текст] / О. Дучимінська. –
Вінніпег : Накладом Укр. Вільної Акад. Наук, 1963–1964. – 83 с. –
(Укр. вчені).
5. Лотоцький, О. Під тягарем громадської праці [Текст] / О. Ло-
тоцький // Тризуб. – 1925. – № 5. – С. 16–18.
6. Наріжний, С. Українська еміграція [Текст] : культурна праця укр.
еміграції 1919–1939 (матеріали, зібрані С. Наріжним до частини
другої) / С. Наріжний. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 1999. – 272 с.
7. Наріжний, С. Українська еміграція [Текст] : культурна праця укр.
еміграції між двома світовими війнами / С. Наріжний. – Прага :
[б. в.], 1942. – Т. 1. – 604 с.
8. Романенко, А. Віктор Миколайович Доманицький (перший рек-
тор УТГІ) [Текст] / А. Романенко // Укр. висока політехнічна
шк. на чужині. Укр. технічно-господарський ін-т (Подєбради-
Регенсбург-Мюнхен). – Нью-Йорк : [б. в.], 1962. – Т. 2. – С. 151–154.
9. ЦДАВО України. – Ф. 3795. – Оп. 1. – Спр. 260.
10. ЦДАВО України. – Ф. 3795. – Оп. 5. – Спр. 716. – Арк. 22.
11. ЦДАВО України. – Ф. 4465. – Оп. 1. – Спр. 492. – Арк. 1–6.
12. ЦДАВО України. – Ф. 4465. – Оп. 1. – Спр. 493. – Арк. 1–8.
Кузьменко Л. І. Віктор Доманицький — український уче-
ний, педагог, громадський діяч.
Ключові слова: Доманицький Віктор Миколайович, український
націо нальний рух, українська еміграція, Українська господарська ака-
демія в Подебрадах, Український технічно-господарський інститут у
Регенсбурзі.
Розкрито основні віхи біографії Віктора Миколайовича Доманицького
(1893–1962) — громадського діяча, вченого-агронома, соціолога, коопера-
тора, професора Української господарської академії у Подебрадах, рек-
тора Українського технічно-господарського інституту в Регенсбурзі.
Розглянуто його діяльність упродовж 1918–1921 рр. у низці наукових і гро-
мадських установ України, що переймалися питаннями кооперації та сіль-
ського господарства. Простежено життя та наукову й громадську працю
в еміграції (Німеччині, Чехо-Словаччині, США), зокрема, докладно проа-
налізовано роботу в Українській господарській академії та Українському
технічно-господарському інституті. Відзначено, що в останні роки життя
Віктор Доманицький продовжував наполегливо працювати: вийшли дру-
ком книги «Тарас Шевченко : синтетично-націологічні студії його життя й
творчости» (1961), «Етапи розвитку науки про націю» (1962).
Kuzmenko L. I. Victor Domanitskyi – Ukrainian scientist, educator
and social activist.
Key words: Domanitskyi Victor Mykhailovych, Ukrainian national
movement, Ukrainian emigration, Ukrainian academy of Agriculture in
Padebradi, Ukrainian technical-agricultural institute in Strassburg.
Highlighted main venues of biography of Victor Mykhailovych
Domanitskyi (24.01.1893–24.03.1962), public fi gure, agriculturist, sociologist,
cooperator, professor of Ukrainian Academy of Agriculture in Padebradi,
rector of Ukrainian technical-agricultural institute in Strassburg. Researched his
activities during 1918–1921 years in a row of scientifi c and public institutions
in Ukraine, which dealt with questions of cooperation and agriculture.
Researched his life and scientifi c and public work in emigration (Germany,
Czecho-Slovachchina, USA), especially analyzed his work in Ukrainian
agricultural academy and Ukrainian technical-agricultural institute. During
last years of his life Victor Domanitskyi continued to work hard: he published
»Taras Shevchenko: synthesized –national studies of his life and oeuvre» (1961),
«Stages of development of a science about nation» (1962).
Кузьменко Л. И. Виктор Доманицкий — украинский ученый,
педагог, общественный деятель.
Ключевые слова: Доманицкий Виктор Николаевич, украинское
нацио нальное движение, украинская эмиграция, Украинская хозяйствен-
ная академия в Подебрадах, Украинский технико-хозяйственный инсти-
тут в Регенсбурге.
Раскрыты основные вехи биографии Виктора Николаевича
Доманицкого (1893–1962) — общественного деятеля, ученого-агронома, со-
циолога, кооператора, профессора Украинской хозяйственной академии
в Подебрадах, ректора Украинского технико-хозяйственного института в
Регенсбурге. Рассмотрена его деятельность на протяжении 1918–1921 гг. в
ряде научных и общественных учреждений Украины, которые занимались
вопросами кооперации и сельского хозяйства. Прослежена жизнь, научная
и общественная деятельность в эмиграции (Германии, Чехословакии,
США), в частности, обстоятельно проанализирована работа в Украинской
хозяйственной академии и Украинском технико-хозяйственном институ-
те. Отмечено, что в последние годы жизни Виктор Доманицкий продолжал
настойчиво работать: были изданы книги «Тарас Шевченко : синтетично-
нациологические студии его жизни и творчества» (1961), «Этапы развития
науки о нации» (1962).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27702 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0079 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:13:04Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузьменко, Л.І. 2011-10-12T08:37:05Z 2011-10-12T08:37:05Z 2010 Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч / Л.І. Кузьменко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 125-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27702 929:63.31:398.3(477+430+437+73) Доманицький В.М. The publication defi nes the main landmarks of the biography of Viktor Mykolayovych Domanytskyi (January 24, 1893 – March 24, 1962) – a public fi gure, agronomist scientist, sociologist, cooperator, professor of Ukrainian Economic Academy at Podyebrady, rector of Ukrainian Technical and Economic Institute at Regensburg. It describes his stay as an emigrant in Germany from 1922, later – in Czechoslovakia and the USA, his pedagogic and publication activity. uk Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Українська біографістика Біографічні та генеалогічні розвідки Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч Viktor Domanytskyi — Ukrainian scientist, pedagogue, public figure Article published earlier |
| spellingShingle | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч Кузьменко, Л.І. Біографічні та генеалогічні розвідки |
| title | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| title_alt | Viktor Domanytskyi — Ukrainian scientist, pedagogue, public figure |
| title_full | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| title_fullStr | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| title_full_unstemmed | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| title_short | Віктор Доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| title_sort | віктор доманицький — український учений, педагог, громадський діяч |
| topic | Біографічні та генеалогічні розвідки |
| topic_facet | Біографічні та генеалогічні розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27702 |
| work_keys_str_mv | AT kuzʹmenkolí víktordomanicʹkiiukraínsʹkiiučeniipedagoggromadsʹkiidíâč AT kuzʹmenkolí viktordomanytskyiukrainianscientistpedagoguepublicfigure |