«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»

Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Українська біографістика
Дата:2010
Автор: Марченко, Н.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27713
record_format dspace
spelling Марченко, Н.П.
2011-10-12T10:54:24Z
2011-10-12T10:54:24Z
2010
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр.
XXXX-0079
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713
Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с.
uk
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
Українська біографістика
Бібліографія, рецензії, інформація
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
Mykola Dashkevych (1852–1908): in swapping cultures and epochs
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
spellingShingle «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
Марченко, Н.П.
Бібліографія, рецензії, інформація
title_short «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
title_full «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
title_fullStr «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
title_full_unstemmed «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
title_sort «один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
author Марченко, Н.П.
author_facet Марченко, Н.П.
topic Бібліографія, рецензії, інформація
topic_facet Бібліографія, рецензії, інформація
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Українська біографістика
publisher Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
format Article
title_alt Mykola Dashkevych (1852–1908): in swapping cultures and epochs
description Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с.
issn XXXX-0079
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713
citation_txt «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр.
work_keys_str_mv AT marčenkonp odiníztihgeníívítalantívkotrímožutʹbutiokrasoûnetílʹkiukraínsʹkoíaizahídnoêvropeisʹkoílíteraturi
AT marčenkonp mykoladashkevych18521908inswappingculturesandepochs
first_indexed 2025-11-27T08:59:16Z
last_indexed 2025-11-27T08:59:16Z
_version_ 1850807219978764288
fulltext БІБЛІОГРАФІЯ, РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЯ «…ОДИН ІЗ ТИХ ГЕНІЇВ І ТАЛАНТІВ, КОТРІ МОЖУТЬ БУТИ ОКРАСОЮ НЕ ТІЛЬКИ УКРАЇНСЬКОЇ, А Й ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ…» Александрова Г. А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст.) : Монографія. – К. : Освіта України, 2008. – 240 с. Цілісне дослідження постаті та творчого доробку видатного лі- тературознавця, історика, фольклориста, джерелознавця та біблі- ографа, професора Університету святого Володимира, дійсного члена Російської імператорської академії наук Миколи Павловича Дашкевича до останнього часу фактично ігнорувалися як україн- ською, так і російською наукою, оскілки кожна з них, вважаючи вче- ного «своїм» представником, зосереджувалася переважно на окре- мих аспектах його діяльності1. Окрім того, вивчення доробку вчено- 1 Фактично, окрім некрологів і збірників «на пошанування» кінця XIX ст., про вченого до останнього часу згадувалося лише в енциклопедич- них та довідкових виданнях: Большая Советская Энциклопедия. – М. : АО «Сов. энцикл.», 1930. – Т. 20. – С. 524; Історія Київського університету. – К. : Вид. Київ. ун-ту, 1959. – С. 54, 63, 70, 187, 232, 236, 239–240; Український ра- дянський енциклопедичний словник. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1966. – Т. 1.– С. 555; Большая Советская Энциклопедия. – М. : Сов. энцикл., 1972. – Т. 7; Українська радянська енциклопедія. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1979. – Т. 3. – С. 249; Українська літературна енциклопедія. – К. : УРЕ, 1990. – Т. 2. – С. 22; Енциклопедія українознавства. – Л., 1994. – Т. 4. – С. 489. Згодом в Україні вийшла низка праць: Лабунька, М. Микола Павлович Дашкевич та Іван Ан- дрійович Линниченко [Текст] / М. Лабунька // 125 років Київ. Укр. ака- демічній традиції. – Нью-Йорк : Укр. Вільна Акад. Наук, 1993. – С. 219–264; Костриця, М. Ю. Забуте ім’я академіка М. П. Дашкевича [Текст] / М. Ю. Ко- стриця // Духовне відродження культури України : традиції, сучасність : Матеріали і тези наук.-практ. конф. – Рівне, 1994. – С. 131–133; Костриця, М. Ю. Академік М. П. Дашкевич — дослідник Болохівської землі [Текст] / М. Ю. Костриця // Болохівщина : земля і люди : Матеріали Всеукр. наук. конф.»Велика Волинь». – Хмельницький ; Стара Синява ; Любар : [б. в.], 2000. – Т. 20. – С. 287–288; Чуткий, А. І. Микола Дашкевич (1852–1908) [Текст] / А. І. Чуткий. – К. : Темпора, 2008. – 526 с.; Александрова Г. А. Нау- кова спадщина Миколи Дашкевича і розвиток порівняльного літературоз- го було скомпрометоване розумінням за радянської доби визна- чальної для його зацікавлень сфери — компаративістики — як на- уки «буржуазної». Натомість, Микола Павлович був людиною енциклопедич- них знань і різнобічних інтересів, плідно працював як літерату- рознавець, історик, фольклорист, джерело- та бібліознавець, до- вгий час був секретарем, а згодом, — головою Історичного това- риства Нестора-Літописця, першим професором історії західно- європейських літератур в Університеті Св. Володимира та 30 ро- ків — очільником кафедри всезагальної літератури2, засновни- ком романо-германського відділення та фундатором подальших романо-германських і компаративних студій в Україні. І хоча кількісно бібліографія творів ученого відносно невелика (близь- ко 80), вона вражає теоретичною базою, випереджаючою свій час проблематикою, обширами та гнучкістю використання науково- го апарату. Микола Дашкевич одним із перших поставив україн- ську літературу та й культуру загалом у єдиний контекст не лише з російською, а й із західноєвропейськими мистецькими явища- ми. Та саме це призвело зрештою до того, що довгий час він усві- домлювався як представник російського літературознавства, а в українському закріпилася традиція відчуження доробку вченого від національно-культурного спадку. У 2008 році з’явилося дві монографії, присвячені М. П. Дашкевичу. Історик Андрій Чуткий на основі ґрунтовного кропіткого дослідження архівних та опублікованих матеріалів про- аналізував наукову та викладацьку діяльність Миколи Павловича, зробивши спробу реконструювати різні аспекти його приватно- го та публічного життя. І хоча автор, зрештою, визнає, що «опу- блікованої частини історичних студій М. П. Дашкевича цілком до- статньо, щоб віднести його до визначних діячів української істо- ричної науки, які своєю діяльністю охопили велике коло питань вітчизняної історії і розвивали українську історіографію в загаль- ноєвропейському контексті», весь хід його дослідження «Микола Дашкевич (1852–1908)»3 веде до думки, що Микола Павлович — учений «середнього рівня», що явно «губиться» на тлі своїх видат- них сучасників. Гадаю, так сталося тому, що А. І. Чуткий акцентує як визначальну вторинну для наукових і людських зацікавленнях навства в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття [Текст] : дис. ... канд. фі- лол. наук : 10.01.05. / Г. А. Александрова. – К., 2001. – 199 с. 2 З 1891 р. — кафедра західноєвропейської літератури. 3 Чуткий, А. І. Микола Дашкевич (1852–1908) [Текст] / А. І. Чуткий. – К. : Темпора, 2008. – 526 с. ученого діяльність — суто історичні студії та викладацтво (в при- кладному сенсі). Але за життя Микола Дашкевич був високо поці- нований І. Франком, М. Сумцовим, М. Грушевським, В. Перетцем, І. Стешенком, Є. Тимченком та ін. саме як компаративіст, а А. Лобода, окреслюючи визначальну мету діяльності вченого, наголошував, що для того найважливішим було показати: «Як у горнилі світового об- міну ідей і форм вироблялися нові, оригінальні сплави»4. Відтак, Галина Александрова у монографії «Літературні пере- хрестя (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст.») уперше співвідносить визначальний для вченого літературознавчий доробок М. П. Дашкевича з найви- щими досягненнями тодішньої західноєвропейської та російської науки, наголошуючи: теоретичні постулати та багатий досвід по- рівняльного вивчення літератури цього вченого є важливим кро- ком у відтворенні повної картини історії українського літературоз- навства у європейському контексті. Якщо А. І. Чуткий переймається доведенням прихованої «вну- трішньої» українськості М. П. Дашкевича, яка, буцім то, могла вия- витися лише шляхом історичних студій, то Г. А. Александрова від- разу вказує на те, що фактично в усіх некрологах (а їх було на рід- кість багато як на «непопулярного» діяча) відзначали, що на відмі- ну від маси вчених, які, переймаючись чужими культурами прагли стати своїми серед чужих, а натомість ставали чужими серед сво- їх, для М. І. Дашкевича «чужа література зробилася своєю, та зате й своя ні на мить не перестала бути своєю»5. Навіть М. Сумцов, який розглядав українські явища лише як складову руської культури, в літературознавчих працях Миколи Павловича вирізняв саме праг- нення до «культурно-інтернаціонального рівноправ‘я». Що ж до ві- домої тези М. Грушевського, що Микола Дашкевич боявся відкри- то виявляти свої українські симпатії та був українською силою, яку обставини відірвали від рідного ґрунту та заставили працювати пе- реважно для всеросійської науки, то нині, коли ми доростаємо зре- штою до визнання не лише «суто українських» студій вітчизня- них учених явищем національним і вартісним, ці зауваги сприй- маються як суб‘єктивні, особливо якщо завважити, що той самий М. Грушевський присвятив М. П. Дашкевичові цілий розділ у сво- їй «Історії української літератури», визнаючи його видатні заслуги в дослідженні лицарського епосу. 4 Варнеке, Б. В. Памяти Н. П. Дашкевича. [Текст] / Б. В. Варнеке. – Ка- зань, 1910. – 10 с. – С. 3. 5 Грушевський, М. Микола Дашкевич [Текст] / М. Грущевський // Записки Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. – 1908. – Т. 81. – С. 145 –150. – С. 145. Зрештою, учень і продовжувач школи М. І. Дашкевича, один із основоположників українського літературознавства Л. Білецький в «Основах літературної критики» називав учителя «одним із тих ге- ніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури» та визнавав, що саме теорії М. П. Дашкевича стали підгрунтям робіт П. Житецького, М. Сумцова, І. Франка, К. Студинського та С. Єфремова. З огляду на актуалізацію в українському літературознавстві досліджень компаративних студій М. Сумцова, М. Драгоманова, І. Франка, П. Житецького, А. Кримського В. Перетца та ін., Г. А. Александрова послідовно розглядає, як виникла в ученого необхід- ність надати перевагу порівняльному методові, а далі — й синтезу- вати принципи культурно-історичної школи та порівняльного ме- тоду, іншими словами, розкриває механізм, що інспірує виникнен- ня на цьому етапі в українському літературознавстві порівняльно- історичних студій такого рівня. Осмислення наукової спадщини Миколи Дашкевича у моно- графії зосереджується на кількох ключових проблемах, зокрема, його методологічній позиції у дослідженні літературних і фоль- клорних текстів. Галина Александрова обгрунтовано довела, що для М. П. Дашкевича таким став історизм, що передбачав комп- лексний підхід до явищ культури: порівняльному аналізові будь- якого явища передує глибоке вивчення його джерел і культурно- історичного контексту його розвитку, що загалом вкладається в по- зитивістську модель літературознавства другої половини XIX ст., а не є виявом його «прихованого прагнення» займатися історични- ми студіями (за А. І. Чутким). Значну увагу Г. А. Александрова приділяє також науковому са- мовизначенню М. П. Дашкевича у межах найпоширеніших у тодіш- ній гуманітарній науці шкіл (культурно-історична, міфологічна, антропологічна) та теорій (міграційна, самозародження), доходячи висновку, що вченому був властивий методологічний синкретизм, який давав змогу підходити до вивчення творів із таким науковим ін- струментарієм, якого потребував сам текст, його художня специфіка. Позитивним у рецензованій праці є також акцент на онтологіч- ній природі літературних творів у концепції Миколи Дашкевича, котрий розумів літературу не як відображення дійсності, а як са- мостійну сферу людського життя та діяльності. Предметом скру- пульозного аналізу стала у рецензованій праці також методика по- рівняльного аналізу у студіях вченого, що мала, як переконливо де- монструє авторка, комплексний характер, і включала, окрім порів- няльного, історичний, біографічний і психологічний методи. На основі вивчення праць Миколи Дашкевича Галина Александрова реконструює його схему порівняльного аналізу твору. Також автор- ка аналізує джерела, що формували історико-порівняльний підхід вченого до вивчення літературних явищ, зокрема, його освіту (ви- вчення історії та романо-германської філології), закордонні відря- дження та роботу в бібліотеках Німеччини, Англії, Австрії, Італії, студіювання зарубіжних і вітчизняних методологій (праць братів Грімм, Т. Бенфея, Е. Ланга, О. Веселовського, М. Драгоманова, О. Пипіна, Ф. Буслаєва, В. Міллера та ін.). Простежено у монографії й еволюцію літературознавчих праць М. П. Дашкевича та подано їх типологію: контактно- генетичне і типологічне вивчення текстів, з‘ясування історії пев- ного сюжету у міжнародному контексті, вивчення творчості пев- ного письменника в контексті світової літератури, зіставлення творчості окремих письменників чи їх творів та порівняльне про- читання кількох національних літератур. Відтак, робота Г. Александрової обґрунтовано доводить, що Микола Дашкевич — не «посередній» вчений-історик, а один із видатних українських вчених-літературознавців європейського рівня, зачинатель романо-германських і компаративних студій у Київському університеті зокрема й Україні загалом. Маємо визнати, що суто біографічне дослідження «долі та до- робку» не завжди виявляється об‘єктивним щодо питань сутнісної вартості того чи іншого «віднайденого» імені. Оскільки, лише при- внесений у коло тогочасних фахових досягнень, доробок того чи іншого вченого набуває свого істинного сенсу. Саме так, на наш погляд, сталося з М. П. Дашкевичем: розгляд його доробку фа- ховим істориком явив нам лише «посереднього вченого» свого часу, натомість монографія близького до основоположних заці- кавлень Миколи Павловича за фаховими інтересами науковця- компаративіста відкрила перед українською громадою постать, рівну за своїми здобутками О. Огоновському й Ф. Буслаєву, зачи- нателя наукової школи та, прямо чи опосередковано, учителя цілої низки світочів української гуманітаристики. Наталія МАРЧЕНКО