«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…»
Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська біографістика |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27713 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Марченко, Н.П. 2011-10-12T10:54:24Z 2011-10-12T10:54:24Z 2010 «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр. XXXX-0079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713 Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с. uk Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Українська біографістика Бібліографія, рецензії, інформація «Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» Mykola Dashkevych (1852–1908): in swapping cultures and epochs Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| spellingShingle |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» Марченко, Н.П. Бібліографія, рецензії, інформація |
| title_short |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| title_full |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| title_fullStr |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| title_full_unstemmed |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| title_sort |
«один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» |
| author |
Марченко, Н.П. |
| author_facet |
Марченко, Н.П. |
| topic |
Бібліографія, рецензії, інформація |
| topic_facet |
Бібліографія, рецензії, інформація |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська біографістика |
| publisher |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Mykola Dashkevych (1852–1908): in swapping cultures and epochs |
| description |
Рецензія на монографію: Александрова Г.А. Літературні перехрестя : (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця XIX - початку XX ст.) : Монографія. - К.: Освіта України, 2008. - 240 с.
|
| issn |
XXXX-0079 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27713 |
| citation_txt |
«Один із тих геніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української, а й західноєвропейської літератури…» / Н.П. Марченко // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 301-305. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT marčenkonp odiníztihgeníívítalantívkotrímožutʹbutiokrasoûnetílʹkiukraínsʹkoíaizahídnoêvropeisʹkoílíteraturi AT marčenkonp mykoladashkevych18521908inswappingculturesandepochs |
| first_indexed |
2025-11-27T08:59:16Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:59:16Z |
| _version_ |
1850807219978764288 |
| fulltext |
БІБЛІОГРАФІЯ, РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЯ
«…ОДИН ІЗ ТИХ ГЕНІЇВ І ТАЛАНТІВ,
КОТРІ МОЖУТЬ БУТИ ОКРАСОЮ НЕ ТІЛЬКИ
УКРАЇНСЬКОЇ, А Й ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ…»
Александрова Г. А. Літературні перехрестя : (Микола
Дашкевич у контексті порівняльних досліджень кінця
ХІХ – початку ХХ ст.) : Монографія. – К. : Освіта України,
2008. – 240 с.
Цілісне дослідження постаті та творчого доробку видатного лі-
тературознавця, історика, фольклориста, джерелознавця та біблі-
ографа, професора Університету святого Володимира, дійсного
члена Російської імператорської академії наук Миколи Павловича
Дашкевича до останнього часу фактично ігнорувалися як україн-
ською, так і російською наукою, оскілки кожна з них, вважаючи вче-
ного «своїм» представником, зосереджувалася переважно на окре-
мих аспектах його діяльності1. Окрім того, вивчення доробку вчено-
1 Фактично, окрім некрологів і збірників «на пошанування» кінця
XIX ст., про вченого до останнього часу згадувалося лише в енциклопедич-
них та довідкових виданнях: Большая Советская Энциклопедия. – М. : АО
«Сов. энцикл.», 1930. – Т. 20. – С. 524; Історія Київського університету. – К. :
Вид. Київ. ун-ту, 1959. – С. 54, 63, 70, 187, 232, 236, 239–240; Український ра-
дянський енциклопедичний словник. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1966. – Т. 1.–
С. 555; Большая Советская Энциклопедия. – М. : Сов. энцикл., 1972. – Т. 7;
Українська радянська енциклопедія. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1979. – Т. 3. –
С. 249; Українська літературна енциклопедія. – К. : УРЕ, 1990. – Т. 2. – С. 22;
Енциклопедія українознавства. – Л., 1994. – Т. 4. – С. 489. Згодом в Україні
вийшла низка праць: Лабунька, М. Микола Павлович Дашкевич та Іван Ан-
дрійович Линниченко [Текст] / М. Лабунька // 125 років Київ. Укр. ака-
демічній традиції. – Нью-Йорк : Укр. Вільна Акад. Наук, 1993. – С. 219–264;
Костриця, М. Ю. Забуте ім’я академіка М. П. Дашкевича [Текст] / М. Ю. Ко-
стриця // Духовне відродження культури України : традиції, сучасність :
Матеріали і тези наук.-практ. конф. – Рівне, 1994. – С. 131–133; Костриця,
М. Ю. Академік М. П. Дашкевич — дослідник Болохівської землі [Текст]
/ М. Ю. Костриця // Болохівщина : земля і люди : Матеріали Всеукр.
наук. конф.»Велика Волинь». – Хмельницький ; Стара Синява ; Любар :
[б. в.], 2000. – Т. 20. – С. 287–288; Чуткий, А. І. Микола Дашкевич (1852–1908)
[Текст] / А. І. Чуткий. – К. : Темпора, 2008. – 526 с.; Александрова Г. А. Нау-
кова спадщина Миколи Дашкевича і розвиток порівняльного літературоз-
го було скомпрометоване розумінням за радянської доби визна-
чальної для його зацікавлень сфери — компаративістики — як на-
уки «буржуазної».
Натомість, Микола Павлович був людиною енциклопедич-
них знань і різнобічних інтересів, плідно працював як літерату-
рознавець, історик, фольклорист, джерело- та бібліознавець, до-
вгий час був секретарем, а згодом, — головою Історичного това-
риства Нестора-Літописця, першим професором історії західно-
європейських літератур в Університеті Св. Володимира та 30 ро-
ків — очільником кафедри всезагальної літератури2, засновни-
ком романо-германського відділення та фундатором подальших
романо-германських і компаративних студій в Україні. І хоча
кількісно бібліографія творів ученого відносно невелика (близь-
ко 80), вона вражає теоретичною базою, випереджаючою свій час
проблематикою, обширами та гнучкістю використання науково-
го апарату. Микола Дашкевич одним із перших поставив україн-
ську літературу та й культуру загалом у єдиний контекст не лише
з російською, а й із західноєвропейськими мистецькими явища-
ми. Та саме це призвело зрештою до того, що довгий час він усві-
домлювався як представник російського літературознавства, а в
українському закріпилася традиція відчуження доробку вченого
від національно-культурного спадку.
У 2008 році з’явилося дві монографії, присвячені
М. П. Дашкевичу. Історик Андрій Чуткий на основі ґрунтовного
кропіткого дослідження архівних та опублікованих матеріалів про-
аналізував наукову та викладацьку діяльність Миколи Павловича,
зробивши спробу реконструювати різні аспекти його приватно-
го та публічного життя. І хоча автор, зрештою, визнає, що «опу-
блікованої частини історичних студій М. П. Дашкевича цілком до-
статньо, щоб віднести його до визначних діячів української істо-
ричної науки, які своєю діяльністю охопили велике коло питань
вітчизняної історії і розвивали українську історіографію в загаль-
ноєвропейському контексті», весь хід його дослідження «Микола
Дашкевич (1852–1908)»3 веде до думки, що Микола Павлович —
учений «середнього рівня», що явно «губиться» на тлі своїх видат-
них сучасників. Гадаю, так сталося тому, що А. І. Чуткий акцентує
як визначальну вторинну для наукових і людських зацікавленнях
навства в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття [Текст] : дис. ... канд. фі-
лол. наук : 10.01.05. / Г. А. Александрова. – К., 2001. – 199 с.
2 З 1891 р. — кафедра західноєвропейської літератури.
3 Чуткий, А. І. Микола Дашкевич (1852–1908) [Текст] / А. І. Чуткий. –
К. : Темпора, 2008. – 526 с.
ученого діяльність — суто історичні студії та викладацтво (в при-
кладному сенсі). Але за життя Микола Дашкевич був високо поці-
нований І. Франком, М. Сумцовим, М. Грушевським, В. Перетцем,
І. Стешенком, Є. Тимченком та ін. саме як компаративіст, а А. Лобода,
окреслюючи визначальну мету діяльності вченого, наголошував, що
для того найважливішим було показати: «Як у горнилі світового об-
міну ідей і форм вироблялися нові, оригінальні сплави»4.
Відтак, Галина Александрова у монографії «Літературні пере-
хрестя (Микола Дашкевич у контексті порівняльних досліджень
кінця ХІХ – початку ХХ ст.») уперше співвідносить визначальний
для вченого літературознавчий доробок М. П. Дашкевича з найви-
щими досягненнями тодішньої західноєвропейської та російської
науки, наголошуючи: теоретичні постулати та багатий досвід по-
рівняльного вивчення літератури цього вченого є важливим кро-
ком у відтворенні повної картини історії українського літературоз-
навства у європейському контексті.
Якщо А. І. Чуткий переймається доведенням прихованої «вну-
трішньої» українськості М. П. Дашкевича, яка, буцім то, могла вия-
витися лише шляхом історичних студій, то Г. А. Александрова від-
разу вказує на те, що фактично в усіх некрологах (а їх було на рід-
кість багато як на «непопулярного» діяча) відзначали, що на відмі-
ну від маси вчених, які, переймаючись чужими культурами прагли
стати своїми серед чужих, а натомість ставали чужими серед сво-
їх, для М. І. Дашкевича «чужа література зробилася своєю, та зате й
своя ні на мить не перестала бути своєю»5. Навіть М. Сумцов, який
розглядав українські явища лише як складову руської культури, в
літературознавчих працях Миколи Павловича вирізняв саме праг-
нення до «культурно-інтернаціонального рівноправ‘я». Що ж до ві-
домої тези М. Грушевського, що Микола Дашкевич боявся відкри-
то виявляти свої українські симпатії та був українською силою, яку
обставини відірвали від рідного ґрунту та заставили працювати пе-
реважно для всеросійської науки, то нині, коли ми доростаємо зре-
штою до визнання не лише «суто українських» студій вітчизня-
них учених явищем національним і вартісним, ці зауваги сприй-
маються як суб‘єктивні, особливо якщо завважити, що той самий
М. Грушевський присвятив М. П. Дашкевичові цілий розділ у сво-
їй «Історії української літератури», визнаючи його видатні заслуги
в дослідженні лицарського епосу.
4 Варнеке, Б. В. Памяти Н. П. Дашкевича. [Текст] / Б. В. Варнеке. – Ка-
зань, 1910. – 10 с. – С. 3.
5 Грушевський, М. Микола Дашкевич [Текст] / М. Грущевський
// Записки Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. – 1908. – Т. 81. –
С. 145 –150. – С. 145.
Зрештою, учень і продовжувач школи М. І. Дашкевича, один із
основоположників українського літературознавства Л. Білецький в
«Основах літературної критики» називав учителя «одним із тих ге-
ніїв і талантів, котрі можуть бути окрасою не тільки української,
а й західноєвропейської літератури» та визнавав, що саме теорії
М. П. Дашкевича стали підгрунтям робіт П. Житецького, М. Сумцова,
І. Франка, К. Студинського та С. Єфремова.
З огляду на актуалізацію в українському літературознавстві
досліджень компаративних студій М. Сумцова, М. Драгоманова,
І. Франка, П. Житецького, А. Кримського В. Перетца та ін., Г. А.
Александрова послідовно розглядає, як виникла в ученого необхід-
ність надати перевагу порівняльному методові, а далі — й синтезу-
вати принципи культурно-історичної школи та порівняльного ме-
тоду, іншими словами, розкриває механізм, що інспірує виникнен-
ня на цьому етапі в українському літературознавстві порівняльно-
історичних студій такого рівня.
Осмислення наукової спадщини Миколи Дашкевича у моно-
графії зосереджується на кількох ключових проблемах, зокрема,
його методологічній позиції у дослідженні літературних і фоль-
клорних текстів. Галина Александрова обгрунтовано довела, що
для М. П. Дашкевича таким став історизм, що передбачав комп-
лексний підхід до явищ культури: порівняльному аналізові будь-
якого явища передує глибоке вивчення його джерел і культурно-
історичного контексту його розвитку, що загалом вкладається в по-
зитивістську модель літературознавства другої половини XIX ст., а
не є виявом його «прихованого прагнення» займатися історични-
ми студіями (за А. І. Чутким).
Значну увагу Г. А. Александрова приділяє також науковому са-
мовизначенню М. П. Дашкевича у межах найпоширеніших у тодіш-
ній гуманітарній науці шкіл (культурно-історична, міфологічна,
антропологічна) та теорій (міграційна, самозародження), доходячи
висновку, що вченому був властивий методологічний синкретизм,
який давав змогу підходити до вивчення творів із таким науковим ін-
струментарієм, якого потребував сам текст, його художня специфіка.
Позитивним у рецензованій праці є також акцент на онтологіч-
ній природі літературних творів у концепції Миколи Дашкевича,
котрий розумів літературу не як відображення дійсності, а як са-
мостійну сферу людського життя та діяльності. Предметом скру-
пульозного аналізу стала у рецензованій праці також методика по-
рівняльного аналізу у студіях вченого, що мала, як переконливо де-
монструє авторка, комплексний характер, і включала, окрім порів-
няльного, історичний, біографічний і психологічний методи. На
основі вивчення праць Миколи Дашкевича Галина Александрова
реконструює його схему порівняльного аналізу твору. Також автор-
ка аналізує джерела, що формували історико-порівняльний підхід
вченого до вивчення літературних явищ, зокрема, його освіту (ви-
вчення історії та романо-германської філології), закордонні відря-
дження та роботу в бібліотеках Німеччини, Англії, Австрії, Італії,
студіювання зарубіжних і вітчизняних методологій (праць братів
Грімм, Т. Бенфея, Е. Ланга, О. Веселовського, М. Драгоманова, О.
Пипіна, Ф. Буслаєва, В. Міллера та ін.).
Простежено у монографії й еволюцію літературознавчих
праць М. П. Дашкевича та подано їх типологію: контактно-
генетичне і типологічне вивчення текстів, з‘ясування історії пев-
ного сюжету у міжнародному контексті, вивчення творчості пев-
ного письменника в контексті світової літератури, зіставлення
творчості окремих письменників чи їх творів та порівняльне про-
читання кількох національних літератур.
Відтак, робота Г. Александрової обґрунтовано доводить, що
Микола Дашкевич — не «посередній» вчений-історик, а один із
видатних українських вчених-літературознавців європейського
рівня, зачинатель романо-германських і компаративних студій у
Київському університеті зокрема й Україні загалом.
Маємо визнати, що суто біографічне дослідження «долі та до-
робку» не завжди виявляється об‘єктивним щодо питань сутнісної
вартості того чи іншого «віднайденого» імені. Оскільки, лише при-
внесений у коло тогочасних фахових досягнень, доробок того чи
іншого вченого набуває свого істинного сенсу. Саме так, на наш
погляд, сталося з М. П. Дашкевичем: розгляд його доробку фа-
ховим істориком явив нам лише «посереднього вченого» свого
часу, натомість монографія близького до основоположних заці-
кавлень Миколи Павловича за фаховими інтересами науковця-
компаративіста відкрила перед українською громадою постать,
рівну за своїми здобутками О. Огоновському й Ф. Буслаєву, зачи-
нателя наукової школи та, прямо чи опосередковано, учителя цілої
низки світочів української гуманітаристики.
Наталія МАРЧЕНКО
|