П'яті Чишківські читання з історичної біографістики
18 червня 2009 р. у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товариством П'яті Чишківські читання з історичної біографістики, присвячені пам'яті засновника і першого директора і...
Saved in:
| Published in: | Українська біографістика |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27715 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | П'яті Чишківські читання з історичної біографістики / Н.І. Любовець, В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 311-316. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27715 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Любовець, Н.І. Попик, В.І. 2011-10-12T10:59:40Z 2011-10-12T10:59:40Z 2010 П'яті Чишківські читання з історичної біографістики / Н.І. Любовець, В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 311-316. — укр. XXXX-0079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27715 18 червня 2009 р. у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товариством П'яті Чишківські читання з історичної біографістики, присвячені пам'яті засновника і першого директора інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951-2003) та 15-й річниці Інституту біографічних досліджень. uk Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Українська біографістика Бібліографія, рецензії, інформація П'яті Чишківські читання з історичної біографістики The fifth Chyshkivski readings on historical biographistics Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики |
| spellingShingle |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики Любовець, Н.І. Попик, В.І. Бібліографія, рецензії, інформація |
| title_short |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики |
| title_full |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики |
| title_fullStr |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики |
| title_full_unstemmed |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики |
| title_sort |
п'яті чишківські читання з історичної біографістики |
| author |
Любовець, Н.І. Попик, В.І. |
| author_facet |
Любовець, Н.І. Попик, В.І. |
| topic |
Бібліографія, рецензії, інформація |
| topic_facet |
Бібліографія, рецензії, інформація |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська біографістика |
| publisher |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The fifth Chyshkivski readings on historical biographistics |
| description |
18 червня 2009 р. у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товариством П'яті Чишківські читання з історичної біографістики, присвячені пам'яті засновника і першого директора інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951-2003) та 15-й річниці Інституту біографічних досліджень.
|
| issn |
XXXX-0079 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27715 |
| citation_txt |
П'яті Чишківські читання з історичної біографістики / Н.І. Любовець, В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 6 — С. 311-316. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lûbovecʹní pâtíčiškívsʹkíčitannâzístoričnoíbíografístiki AT popikví pâtíčiškívsʹkíčitannâzístoričnoíbíografístiki AT lûbovecʹní thefifthchyshkivskireadingsonhistoricalbiographistics AT popikví thefifthchyshkivskireadingsonhistoricalbiographistics |
| first_indexed |
2025-11-27T02:44:47Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:44:47Z |
| _version_ |
1850795124977565696 |
| fulltext |
П’ЯТІ ЧИШКІВСЬКІ ЧИТАННЯ
З ІСТОРИЧНОЇ БІОГРАФІСТИКИ
18 червня 2009 р. у Національній бібліотеці України імені
В. І. Вернадського відбулися організовані Інститутом біографічних
досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товари-
ством П’яті Чишківські читання з історичної біографістики, при-
свячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біогра-
фічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Ві-
талія Сергійовича Чишка (1951–2003) та 15-й річниці Інституту біо-
графічних досліджень.
Чишківські читання, започатковані 2005 р., стали традицій-
ним щорічним науковим форумом дослідників-біографістів, на
якому у колі професіоналів обговорюються теоретичні та мето-
дичні проблеми розвитку біографічних досліджень і біобібліо-
графії; досвіду роботи Інституту біографічних досліджень НБУВ
та інших наукових осередків зі створення біографічних словни-
ків та електронних архівів; висвітлення у історико-біографічній
та культурологічній літературі життєвого та творчого шляху ви-
датних діячів України минулих століть; джерельної бази вітчиз-
няної біографістики, біобібліографії.
У читаннях взяли участь науковці Інституту біографічних до-
сліджень та інших підрозділів НБУВ, академічних інститутів, Цен-
тру українознавства та кафедр Київського національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка, музейні працівники Києва, Харко-
вав, Запоріжжя, Миколаїва, Херсона, Івано-Франківська, Бережан.
Відкрив читання директор Інституту біографічних досліджень
кандидат історичних наук Володимир Іванович Попик, який до-
кладно ознайомив присутніх із історією становлення та розвитку
Інституту біографічних досліджень НБУВ, напрямами його дослі-
джень, творчими здобутками науковців.
Свою доповідь «Біографіка і проблема національної рецепції
культурної спадщини» В. І. Попик присвятив проблемам утвер-
дження у історичній, літературній, мистецькій біографіці та довід-
ковій біографістиці, які є важливою частиною гуманітарного зна-
ння та культури, питомо українського погляду на постаті вітчиз-
няного минулого. Він наголосив також на необхідності вироблен-
ня самостійного, оригінального, відповідного українській націо-
нальній культурній традиції сприйняття європейського та світо-
вого цивілізаційного і культурного процесу в іменах його визна-
чних представників. В. І. Попик підкреслив важливість усвідомлен-
ня дослідниками особливого місця біографічного знання у сис-
темі української поліетнічної та полікультурної національно-
патріотичної свідомості, у збереженні й передачі національних
цінностей. Воно є суттєвим елементом формування цілісного
українського гуманітарного простору.
Учений секретар Інституту біографічних досліджень НБУВ,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Надія
Іванівна Любовець у доповіді «Мемуари як історичне та біогра-
фічне джерело (до історіографії питання)» звернула увагу на зрос-
тання дослідницького інтересу до джерел особового походження,
зокрема до мемуарної літератури, що є носієм історичної самосві-
домості окремої особи. Н. І. Любовець проаналізувала історію та су-
часний стан історіографічного та джерелознавчого вивчення укра-
їнських мемуарів, який охарактеризувала як недостатньо інтенсив-
ний для забезпечення потреб розвитку сучасної вітчизняної гума-
нітаристики. Значне місце у доповіді було приділено висвітленню
основних історіографічних проблем дослідження вітчизняного ме-
муарів: їх типології, визначення основних етапів еволюції мемуарів
як історичного джерела.
Доцент кафедри історії і теорії мистецтва Харківської держав-
ної академії дизайну і мистецтв, кандидат історичних наук Вален-
тина Теодорівна Петрикова у виступі «Крайова біографістика в
контексті сучасної теорії наукової біографії» звернула увагу на
брак серйозних науково-теоретичних, практично-методичних на-
працювань у сфері крайової біографістики та відсутність єдиного
координаційного центру з проблем підготовки біографічних ви-
дань, що негативно впливає на їхній рівень.
Науковий співробітник Інституту біографічних досліджень
НБУВ, кандидат історичних наук Олена Валентинівна Бугаєва ви-
значила тему свого повідомлення як «Українська музична біогра-
фістика як галузь історичної науки». О. В. Бугаєва обґрунтувала
необхідність переходу від стереотипних підходів до вивчення біо-
графій діячів музичної культури виключно у контексті музикознав-
ства до досліджень із позицій і з застосуванням усього теоретико-
методичного інструментарію сучасної історико-біографічної науки.
Методичним проблемам довідкової біографістики було при-
свячено виступ архітектора, наукового співробітника Інститу-
ту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т.
Рильського НАН України Марії Іллівни Гончаренко «Біогра-
фічні словники митців України: досягнення та можливості».
Вона обгрунтувала практичну потребу створення біографічних
словників особливого типу, які б розгортали історію розвитку
мистецького процесу в персональних мікроісторіях, упорядко-
ваних за певними, скажімо, хронологічними або проблемно-
тематичними принципами.
Значну увагу було приділено світоглядним, філософським за-
садам біографіки, її пізнавальним і виховним функціям.
Старший науковий співробітник Інституту біографічних до-
сліджень НБУВ, кандидат історичних наук Наталя Петрівна Мар-
ченко у доповіді «Стереотипи інтерпретації біографічного ма-
теріалу в сучасних шкільних підручниках України (на прикладі
долі Тараса Шевченка)» розглянула проблему висвітлення біогра-
фій видатних співвітчизників крізь призму новітніх світоглядних і
культурних парадигм урбаністичного суспільства та вироблення
адекватних сучасним умовам підходів до використання біографіч-
ного знання для формування у дітей та юнацтва образу Батьківщи-
ни. Н. П. Марченко звернула увагу на неприпустимість збережен-
ня у відображенні долі Тараса Шевченка застарілих стереотипів,
міфологізації, яка призводить до того, що біографічні дані Шев-
ченка як живої реальної людини не сприймаються сучасним укра-
їнським соціумом як факт, а інтерпретуються як феномен, сло-
весна конструкція. Причина, на думку Н. П. Марченко, полягає в
тому, що до уваги не береться соціокультурна транскрипція віку
(інституційні та культурно-соціальні етапи), не осмислюється віко-
вий символізм як суспільна підсистема та вік як соціальний кон-
структ, а відтак, не творяться і належно не використовуються віко-
ві маркери, не беруться до уваги історично змінювані форми само-
усідомлення індивіда та рецепції біографії у тексті.
Доцент, докторант кафедри філософії та релігієзнавства Націо-
нального університету «Києво-Могилянська академія» кандидат
філософських наук Вадим Ігорович Менжулін у доповіді «Біо-
графія філософа після «смерті автора»: випадок Фуко» особливу
увагу приділив загрозам, які несе біографістиці теза про «смерть
автора», що була висунута свого часу одним із ідейних соратників
видатного французького філософа ХХ ст. Мішеля Фуко Роланом
Бартом. В. І. Менжулін показав, що насправді теза про «смерть ав-
тора» не усуває біографічний аспект з історико-філософського до-
слідження, а скоріше застерігає біографа від такої поширеної по-
милки, як спрощене, однобоке витлумачення образу свого героя.
Аналізуючи «випадок Фуко» доповідач продемонстрував, що, не
зважаючи на намагання філософа з усіх сил вийти за межі власної
суб’єктивності, Фуко врешті-решт отримав рідкісний привілей —
невгасаючий інтерес до того, якою була його власна суб’єктивність.
Низка виступів учасників читань була присвячена вивченню
біографій діячів української науки і культури ХІХ–ХХ ст.
Науковий співробітник Центру українознавства Київського на-
ціонального університету імені Тараса Шевченка кандидат філо-
софських наук Тетяна Михайлівна Ємець у виступі «Біографія
Володимира Антоновича очима прихильників та супротивни-
ків» звернула увагу на неоднозначність і упередженість сприйнят-
тя польськими, російськими та багатьма українськими істориками
шляху визначного українського наукового та громадського діяча
від польського шляхетства до українофільства, а згодом — до укра-
їнської ідентичності.
Науковий співробітник Центру українознавства Київського
національного університету імені Тараса Шевченка кандидат іс-
торичних наук Катерина Аркадіївна Кобченко у повідомлен-
ні «Біографічні «автопортрети» професорських дружин на тлі
свого часу: Анна Іконнікова, Марія Луцицька» висвітлила зна-
чення спогадів дружин професорів Університету Св. Володими-
ра для відтворення як їх власних біографій, так і життєвого та
творчого шляху професорів та їх оточення. Обидві вони, залиша-
ючись у ме жах традиційних для тогочасного суспільства жіночих
ролей, водночас знайшли форми своєї професійної самореаліза-
ції. На прикладі названих біографій, К. А. Кобченко показала по-
тенційні можливості подальших наукових студій із використан-
ням подібних біографічних матеріалів та їхнє значення для су-
міжних наукових досліджень.
Завідувач науково-дослідного відділу музею «Іван Франко і
Київ» Музею видатних діячів Української культури Микола Воло-
димирович Горбатюк у повідомлені «Іван Франко і Леся Українка
у літературі, громадських справах і буденному житті» здійснив
цікавий огляд історії взаємовідносин Івана Франка і Лесі Українки.
Зокрема, він прослідкував контакти між родинами Франків і Коса-
чів, з’ясував вплив І. Франка на становлення Лесі Українки як пись-
менника, а також проаналізував їх співпрацю на літературній ниві.
Молодший науковий співробітник Центру українознавства фі-
лософського факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Руслана Орес-
тівна Марценюк у виступі «В. Підвисоцький — засновник україн-
ської школи патології» привернула увагу учасників зібрання до
майже забутої нині постаті вченого Володимира Підвисоцького,
романтика, який уособлював кращі риси вітчизняної інтелігенції.
Повідомлення наукового співробітника Інституту біографіч-
них досліджень НБУВ, кандидата філологічних наук Лесі Григо-
рівни Реви «Українці в “Polskiм slownikи Biografi cznyм”: Ігнатій
Раковецький (1783–1839)» було присвяче спробі інтегрувати в укра-
їнський контекст спадщину цього уродженця України, поляка за
походженням, освітянського діяча, письменника, вченого-славіста,
слов’янофіла, перекладача та видавця кодексу законів «Руської
правди» польською мовою.
Аспірантка історичного факультету Київського національно-
го університету імені Тараса Шевченка Наталя Іванівна Гонтар у
повідомленні «Національний аспект творчості та громадської
діяльності Панаса Саксаганського» акцентувала увагу на внесок
митця у розвиток національного театрального мистецтва та у фор-
мування національної свідомості українців.
У полі зору учасників читань знаходилися також проблеми біо-
графічного джерелознавства.
Hауковий співробітник Центру українознавства філософсько-
го факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, кандидат філологічних наук Тетяна Леонідівна Шеп-
тицька виступила із змістовним повідомленням «Нотатники Єв-
гена Маланюка як джерело вивчення біографії та світогляду пое-
та». Дослідниця висвітлила значення опублікованих у 2008 р. «Но-
татників» Є. Маланюка для вивчення його родоводу, особистості,
проникнення в емоційний світ, роздуми письменника з найрізно-
манітнішіх проблем українського буття.
Завідувач Музею Михайла Старицького, аспірантка Інститу-
ту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушев-
ського НАН України Ольга Вячеславівна Кірієнко у виступі «Лис-
тування Ярослава Стешенка з Борисом Чистяковим як джерело
до вивчення його біографії (Дослідження матеріалів рукописного
відділу Російської національної бібліотеки у Санкт-Петербурзі)»
ознайомила присутніх із маловідомими сторінками життя україн-
ського бібліографа Ярослава Стешенка у часи його перебування
у Києві (1929–1931 рр.), Харкові (1932 р.), на Уралі (1935–1936 рр.).
На думку, О. В. Кірієнко, досліджуване нею листування є, зокре-
ма, важливим для створення просопографічного портрету родини
Старицьких, наймолодшим паростком якої був Ярослав Стешенко.
Старший науковий співробітник Державної наукової педаго-
гічної бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського, аспірантка Інституту
педагогіки АПН України Людмила Михайлівна Заліток у своєму
виступі здійснила бібліографічний огляд видань праць В. О. Су-
хомлинського та публікацій, присвячених вивченню життя, діяль-
ності та педагогічних ідей вченого.
У межах програми читань завідувач філії Державної науково-
педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського Алла
Миколаївна Доркену провела презентацію книги «Спадщина
А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності: 1991–2008 рр. :
до 120-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик
(Київ, 2008), виданої у серії «Видатні педагоги світу» завдяки спіль-
ним зусиллям Академії педагогічних наук України, Державної
науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинсько-
го, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих та Полтавського
державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
П’яті Чишківські читання ще раз засвідчили велику зацікав-
леність науковців і музейних працівників проблемами україн-
ської біографіки та довідкової біографістики, зростання науково-
методичного рівня біографічних досліджень, розширення їх
проблемно-тематичного діапазону. В результаті ґрунтовного та за-
цікавленого обговорення проблем розвитку вітчизняної біографіс-
тики учасники зібрання прийняли наступні рекомендації:
— зосередити роботу наступних Чишківських читань на ці-
леспрямованому обговоренні вузлових проблем української
біографістики, зокрема, пов’язаних із розвитком її науково-
інформаційних та освітньо-пізнавальних функцій. З цією метою
активізувати також проведення спільних із іншими науковими
установами та осередками науково-методичних семінарів, розши-
ривши практику залучення до них учених наукових установ і на-
вчальних закладів із різних регіонів України;
— матеріали П’ятих Чишківських читань із історичної біо-
графістики опублікувати у наступних випусках збірника нау-
кових праць Інституту біографічних досліджень «Українська
біогра фістика».
Надія Іванівна ЛЮБОВЕЦЬ,
Володимир Іванович ПОПИК.
|