Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка

У червні 2011 р. Віталію Сергійовичу Чишку — докторові історичних наук, професору, засновникові та першому директорові Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського мало б виповнитися 60 років. Спадщина, залишена В. С. Чишком у розвиткові біографічних дос...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Українська біографістика
Дата:2010
Автор: Попик, В.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України 2010
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27722
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка / В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 8-12. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27722
record_format dspace
spelling Попик, В.І.
2011-10-12T14:40:08Z
2011-10-12T14:40:08Z
2010
Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка / В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 8-12. — укр.
XXXX-0079
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27722
У червні 2011 р. Віталію Сергійовичу Чишку — докторові історичних наук, професору, засновникові та першому директорові Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського мало б виповнитися 60 років. Спадщина, залишена В. С. Чишком у розвиткові біографічних досліджень, спонукає його колег і однодумців, дослідників-біографістів із усіх регіонів України знову і знову звертатися до цієї непересічної постаті.
uk
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
Українська біографістика
Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
A talent to think, live and work: to the 60-year anniversary V.S. Chyshka
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
spellingShingle Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
Попик, В.І.
title_short Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
title_full Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
title_fullStr Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
title_full_unstemmed Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка
title_sort талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження в.с. чишка
author Попик, В.І.
author_facet Попик, В.І.
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Українська біографістика
publisher Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
format Article
title_alt A talent to think, live and work: to the 60-year anniversary V.S. Chyshka
description У червні 2011 р. Віталію Сергійовичу Чишку — докторові історичних наук, професору, засновникові та першому директорові Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського мало б виповнитися 60 років. Спадщина, залишена В. С. Чишком у розвиткові біографічних досліджень, спонукає його колег і однодумців, дослідників-біографістів із усіх регіонів України знову і знову звертатися до цієї непересічної постаті.
issn XXXX-0079
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27722
citation_txt Талант мислити, жити та працювати: до 60-річчя від дня народження В.С. Чишка / В.І. Попик // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 8-12. — укр.
work_keys_str_mv AT popikví talantmislitižititapracûvatido60ríččâvíddnânarodžennâvsčiška
AT popikví atalenttothinkliveandworktothe60yearanniversaryvschyshka
first_indexed 2025-11-25T23:55:51Z
last_indexed 2025-11-25T23:55:51Z
_version_ 1850591143288373248
fulltext 7 До 60-річчя від дня народження В. С. Чишка 8 ТАЛАНТ МИСЛИТИ, ЖИТИ ТА ПРАЦЮВАТИ У червні 2011 р. Віталію Сергійовичу Чишку — докторові іс- торичних наук, професору, засновникові та першому директо- рові Інституту біографічних досліджень Національної бібліоте- ки України імені В. І. Вернадського мало б виповнитися 60 ро- ків. Спадщина, залишена В. С. Чишком у розвиткові біографіч- них досліджень, спонукає його колег і однодумців, дослідників- біографістів із усіх регіонів України знову і знову звертатися до цієї непересічної постаті. Яскрава особистість лідера, талант мислити, жити та працю- вати, керуючись найвищими категоріями буття, жага постійного руху уперед і пошуку нового, неймовірна працездатність, креа- тивність натури, нестандартність підходів до постановки та ре- алізації наукових і науково-організаційних проблем, життєлюб- ність і щира теплота ставлення до людей — всі ці риси, що гар- монійно поєдналися у Віталієві Сергійовичі, передумовили його шлях до наукових звершень і високу пошану та любов до нього всіх тих, хто знав і співпрацював із ним. Заради справедливості не можна не сказати, що не лише ві- тчизняна біографістика чимало завдячує розумові й енергії, ви- нятковим організаторським здібностям цієї невгамовної та ще- дрої душею людини. Обіймаючи посаду вченого секретаря Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України впродовж першого десятиліття незалежності України, В. С. Чишко до- клав багато зусиль до розвитку організаційної структури соці- огуманітарних досліджень у цілому, розширення їх проблемно- тематичного діапазону відповідно до завдань утвердження гума- нітарної сфери молодої суверенної держави, здобуття нею інте- лектуальної незалежності, створення нових і модернізації існу- ючих установ Академії. Нині можна з певністю стверджувати, що саме ця праця закономірно привела В. С. Чишка до важли- вого повороту на власному шляху вченого, надихнула взятися за справу, яка справді стала головною в його житті. У непростих умовах 90-х рр. ХХ ст., коли у середовищі нау- ковців відбувалася переоцінка цінностей, йшло осмислення но- вих дослідницьких завдань і перспектив розвитку вітчизняної гуманітаристики, він одним із перших зумів по-справжньому оцінити необхідність повномасштабного відновлення вітчизня- ної традиції біографічних досліджень, зокрема — підготовки до- 9 відкових біографічних видань. Адже, саме біографічні публіка- ції чи не найбільше сприяли на той час поверненню вітчизня- ному минулому його людських вимірів, так необхідних для від- родження й утвердження гуманістичних ідеалів громадянського суспільства в Україні, здобуття народом духовної опори в діян- нях попередніх поколінь. До відновлення та розвитку біографічних досліджень у пер- шому десятилітті незалежності України докладало зусиль чима- ло дослідників — як фахових учених так і, особливо, літерато- рів, журналістів, аматорів-краєзнавців. Проте безперечною нау- ковою заслугою В. С. Чишка стало остаточне утвердження укра- їнської біографістики, як окремого наукового напряму та само- стійної історичної дисципліни, з власною теоретичною та мето- дичною базою, інституціональною структурою. Першим важли- вим кроком В. С.Чишка на цьому шляху стало обґрунтування не- обхідності створення у складі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського спеціалізованого дослідницького під- розділу — спочатку відділу (1993), а згодом — Інституту біогра- фічних досліджень (1994). Він мислився вченим як безпосеред- ній продовжувач справи Біографічної комісії УАН–ВУАН, котра впродовж 1918–1932 рр. працювала над створенням фундамен- тального біографічного словника діячів України. Наступним кроком стало написання В. С. Чишком узагальнюючої пра- ці «Біографічна традиція та наукова біографія в історії і сучас- ності України» (К., 1996) та захист ним докторської дисертації «Біографістика як галузь історичної науки: історіографія та ме- тодологія» (1997). В. С. Чишко був відчайдушним максималістом. У дуже не- легкі часи економічної кризи 90-х рр., за відсутності належного фінансування та технічного забезпечення досліджень, він вірив в успіх розпочатої праці та своєю вірою надихав колектив. На по- чатку діяльності Інституту біографічних досліджень шлях до ба- гатотомного національного біографічного зводу здавався віднос- но близьким. Під керівництвом В. С. Чишка було напрацьовано теоретико-методологічні засади створення Українського біогра- фічного словника, розроблено й опубліковано його Редакційну інструкцію та пакет інших методичних документів, започатко- вано продовжуваний науковий збірник «Українська біографіс- тика». На основі розроблених Інститутом біографічних дослі- джень методичних засад в Україні підготовлено цілу низку регі- ональних і тематичних біографічних словників. Проте бурхливе піднесення наукових біографічних дослі- джень, що розпочалося від середини-кінця 90-х рр. і нині не- впинно йде по висхідній, внесло суттєві корективи в самі уяв- лення про кількісні параметри майбутнього національного біо- 10 графічного зводу та часові перспективи його підготовки. Стало зрозумілим, що ставити питання безпосередньо про створення справді фундаментального багатотомного національного біо- графічного словника нині дещо зарано. Він об'єктивно не може бути успішно впорядкований у період, коли зусиллями дослід- ників із усіх регіонів України щороку відроджуються із забуття тисячі й тисячі нових імен наших попередників — діячів освіти, науки, культури та мистецтва, національно-визвольного руху. За таких умов кожний підготовлений за абетковим принципом том національного біографічного словника безнадійно застарі- вав би, ще не дійшовши до друкарського верстата. Життя дуже швидко визначило нові пріоритети. На самому зламі тисячоліть у світовій словниково-енциклопедичній прак- тиці розпочався стрімкий перехід до формування великих елек- тронних довідково-біографічних ресурсів — словників, так зва- них біографічних архівів і баз даних, що інтегрують напрацю- вання цілих національних біографічних шкіл упродовж сто- літь їх розвитку та функціонування, створюють абсолютно нові можливості для пошуку біографічних матеріалів і оперуван- ня ними, вироблення на основі цього нових знань про мину- ле. Відкриті для користувачів електронних інформаційних ме- реж національні біографічні архіви країн із найбільш розвину- тою біографічною традицією — Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, США, Росії нараховують нині біографічні стат- ті та матеріали про десятки і навіть сотні тисяч співвітчизників. Наукова прозорливість В. С. Чишка, його вміння бачити дале- кі перспективи наукового поступу послужили тому, що він, роз- починаючи справу підготовки фундаментального національно- го біографічного зводу ще за часів відсутності сучасних доско- налих комп'ютерних програм, коли, власне й Інтернет ще не на- був значення всесвітньої науково-інформаційної мережі, перед- бачав розвиток подій саме у напрямі створення біографічно- го зводу у електронному вигляді. Більше того, спрямувавши від самого початку зусилля колективу Інституту біографічних до- сліджень на формування розгалуженої електронної бази даних «Українська біографістика», що містила також біобібліографіч- ну базу, В. С. Чишко заклав підвалини послідовної й органічної її трансформації у систему електронного біографічного архіву. У цьому плані, розроблена колективом Інституту біографіч- них досліджень уже по смерті В. С. Чишка концепція фундамен- тального електронного Українського національного біографіч- ного архіву, що втілюється нині у життя спільно з науковцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, є безпосереднім розвитком і продовженням напрацювань засно- вника інституту. 11 Віталій Сергійович Чишко залишив у пам'яті вчених- гуманітаріїв яскравий слід як науковець різнобічний і талано- витий. Його перу належало понад сто п'ятдесят наукових праць. Чимало з них вийшли друком у Польщі, Болгарії, Румунії, Греції, Чехії, Канаді, Німеччині, США. В. С. Чишко був ак- тивним учасником українських і міжнародних наукових кон- ференцій, конгресів, форумів, таких як Міжнародна науко- ва конференція, присвячена відродженню української освіти та науки (Іллінойс, США, 1993), ХІ Міжнародний з’їзд славістів (Братислава, Словаччина, 1993), VІІ Конгрес Міжнародної асо- ціації із вивчення країн Південно-Східної Європи (Салоніки, Греція, 1994), Міжнародна наукова конференція «Російська, українська та білоруська еміграція у Чехословаччині між двома світовими війнами» (Прага, Чехія, 1995), Міжнародна наукова конференція «Росія–Україна: ключові проблеми в історії взаємо- відносин» (Москва, Росія, 1996), IV Міжнародний конгрес украї- ністів (Одеса, Україна, 1999) та багато інших. В. С. Чишко був талановитим вихователем наукової молоді. За своє коротке життя він встиг підготувати 6 кандидатів наук. Спілкування з ним допомогло знайти власний шлях у науці бага- тьом академічним працівникам та університетським викладачам. Гостро відчуваючи свою громадянську причетність до куль- турного відродження України, В. С. Чишко брав найактивнішу участь у діяльності численних наукових товариств, науково- координаційних рад, комітетів і комісій, зробивши своєю не- втомною працею вагомий внесок у підтримку розвитку багатьох напрямів соціальних і гуманітарних наук, сприяючи формуван- ню нового демократичного світосприйняття й утвердженню су- часних форм наукового співробітництва. Його було обрано до складу Українського комітету славістів, Бюро Українського наці- онального комітету з вивчення та поширення слов’янських куль- тур, призначено генеральним секретарем Національного комі- тету істориків України; членом Головної редакційної ради се- митомної «Енциклопедії української діаспори», редколегій про- довжуваного збірника «Наукові праці Національної бібліоте- ки України імені В. І. Вернадського», серії «Соціальні та гумані- тарні науки» українського реферативного журналу «Джерело», наукових часописів «Бібліотечний вісник», «Пам’ять століть», щорічників «Україна дипломатична», науково-популярного та літературного альманаху «Історичний календар», «Записок Історико-філологічного товариства Андрія Білецького», продо- вжуваного наукового видання «Мова і культура»; відповідаль- ним редактором збірника наукових праць «Українська біогра- фістика»; членом спеціалізованих вчених рад із захисту дисерта- цій у Національній бібліо теці України імені В. І. Вернадського та 12 Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Експертної ради ВАК. Життя Віталія Сергійовича обірвалося несподівано, на висо- кому злеті творчих можливостей. Залишилося нереалізованим чимало з його особистих творчих планів. В останні роки він мріяв про нову велику книгу, присвячену долі людини у вітчизняній історії. Йому не судилося побачити і цілу низку започаткованих ним видань — перші випуски бібліографічного покажчика дже- рел із української біографістики, «Матеріалів до Українського біографічного словника», «Реєстру імен Українського біогра- фічного словника». Проте залишилося головне — згуртований ним колектив, який у сучасних умовах продовжує справу засно- вника Інституту біографічних досліджень, атмосфера творчих дискусій і спільного пошуку шляхів розв’язання складних мето- дичних і організаційно-технічних проблем, які по-новому поста- ють на кожному етапі просування вперед до омріяної Віталієм Сергійовичем мети — створити в Україні біобібліографічний звод, гідний великої європейської нації. Велике значення для справи збагачення теоретико- методологічних і організаційно-практичних засад біографічних досліджень в Україні мало започаткування у 2005 році щорічних читань із історичної біографістики, присвячених пам’яті Віталія Сергійовича. Вони дали змогу об’єднати навколо Інституту бі- ографічних досліджень широке коло фахівців із проблем іс- торичної біографістики та літературної біографіки, біобіблі- ографії, бібліотечного біографознавства, підготовки довідко- вих біографічних видань. Сьогодні метою колег і послідовників В. С. Чишка є створення на основі застосування новітніх мере- жевих технологій фундаментального електронного національ- ного біографічного зводу, а також консолідованого дослідниць- кого простору біографічних досліджень, який би дав змогу плід- но поєднати зусилля дослідників-біографістів із усіх регіонів України та українського зарубіжжя. В. І. Попик