Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Представлений нарис являє собою біографічний опис життя та наукової діяльності першого директора Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Петра Івановича Руліна (1892–1940). Дослідження базується на вивченні фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та Центрального...
Saved in:
| Published in: | Українська біографістика |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27730 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України / Л.А. Іващук // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 180-191. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860074248219918336 |
|---|---|
| author | Іващук, Л.А. |
| author_facet | Іващук, Л.А. |
| citation_txt | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України / Л.А. Іващук // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 180-191. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська біографістика |
| description | Представлений нарис являє собою біографічний опис життя та наукової діяльності першого директора Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Петра Івановича Руліна (1892–1940). Дослідження базується на вивченні фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва.
Представленный очерк дает биографическое описание жизни и научной деятельности первого директора Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины Петра Ивановича Рулина (1892–1940). Исследование базируется на изучении фондов Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины, а также Центрального государственного архива-музея литературы и искусства.
The given essay is a biographic description of the life and scientifi c activity of the fi rst director of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine, Petro Ivanovych Rulin (1892–1940). The research is based on the study of the funds of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine and of the Central Archive Museum of literature and art.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:13:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
180
УДК 929: [7.072.2 + 069.01] Рулін (477)
Леся Анатоліївна ІВАЩУК,
молодший науковий співробітник
Фонду Президентів України
Національної бібліотеки україни імені В. І. Вернадського (Київ)
ПЕТРО ІВАНОВИЧ РУЛІН —
ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР МУЗЕЮ
ТЕАТРАЛЬНОГО, МУЗИЧНОГО
ТА КІНОМИСТЕЦТВА УКРАЇНИ
Представлений нарис являє собою біографічний опис життя та
наукової діяльності першого директора Музею театрального, музич-
ного та кіномистецтва України Петра Івановича Руліна (1892–1940).
Дослідження базується на вивченні фондів Музею театрального, музич-
ного та кіномистецтва України та Центрального державного архіву-музею
літератури та мистецтва.
Ключові слова: Театральний музей при Всеукраїнській академії наук
(Музей театрального, музичного і кіномистецтва України), Петро Іванович
Рулін.
The given essay is a biographic description of the life and scientifi c activity
of the fi rst director of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine,
Petro Ivanovych Rulin (1892–1940). The research is based on the study of the
funds of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine and of the
Central Archive Museum of literature and art.
Key words: Theatrical Museum by the All-Ukrainian Academy of Sciences
(Museum of drama, music and cinema art of Ukraine), Petro Ivanovych Rulin.
Представленный очерк дает биографическое описание жизни и на-
учной деятельности первого директора Музея театрального, музыкаль-
ного и киноискусства Украины Петра Ивановича Рулина (1892–1940).
Исследование базируется на изучении фондов Музея театрального, музы-
кального и киноискусства Украины, а также Центрального государствен-
ного архива-музея литературы и искусства.
Ключевые слова: Театральный музей при Всеукраинской академии
наук (Музей театрального, музыкального и киноискусства Украины), Петр
Иванович Рулин.
181
На сьогодні існує низка імен української інтелігенції 20–
30 рр. ХХ ст., чия роль і значення в історії української куль-
тури не може бути применшеною. Один із таких діячів нау -
ки та культури — перший директор Музею театрального,
музичного та кіномистецтва України1 Петро Іванович Рулін
(1892–1940).
Висвітлення історії заснування та наукової діяльності
Українського театрального музею у 1920–1930-х рр. неможли-
ве без усвідомлення загальної політичної картини на терито-
рії України даного хронологічного періоду та основних на-
прямів діяльності УАН–ВУАН.
Академія, яка була заснована при Гетьманаті 1918 р., про-
довжувала своє існування при Директорії та денікінцях; при
радянській владі, з 1919 р., Академія підлягала безпосередньо
Наркомосвіті УСРР. Варто вказати, що впродовж всього свого
існування ВУАН перебувала у скрутному матеріальному ста-
новищі, унаслідок фінансової кризи в країні Академія майже
не отримувала коштів від держави, що призводило до значно-
го скорочення штатів і зменшення обсягів робіт. До того ж пе-
ренесення столиці держави до Харкова теж не сприяло про-
цвітанню київської Академії. Проте Академія наук була на
той час єдиним науковим центром, у стінах якого була мож-
ливість провадити дослідну діяльність. З прийняттям радян-
ською владою «Інструкції для ВУАН про порядок реєстрації
наукових установ» було встановлено єдиновладність ВУАН в
Україні [18, с. 43].
У 1924 р. сталася чергова реорганізація управлінських
відомств радянської влади, замість Наукового комітету
(Наркомос) було створено Головне науково-методичне управ-
ління науковими установами (Укрголовнаука) Народного ко-
місаріату освіти (НКО) УСРР, перетворене 1925 р. у Головне
управління науковими установами НКО УСРР. У його віданні
перебувала ВУАН до 1928 р. Головною метою управління були
централізація науки та усунення паралелізму в дослідженнях.
Питання поповнення музеїв, передача ВУАН різних ко-
лекцій, прийняття їхніх статутів, затвердження керівників,
приміщення, відрядження для збирання експонатів були го-
1 1926–1936 рр. — Український театральний музей (УТМ) при ВУАН,
нині — Музей театрального, музичного і кіномистецтва України (МТМК
України).
182
ловними завданнями для співробітників ВУАН. Тож не див-
но, що співробітники Академії ні хвилини не вагались, коли
виникла потреба передачі Театрального музею мистецького
об’єднання «Березіль». Завдяки праці П. І. Руліна, спрямова-
ній на комплектування фондів УТМ, створено унікальну дже-
рельну базу для дослідження історії української культури та
театрального мистецтва. Так, за час його роботи музей попо-
внився безцінними скарбами з історії українського театру.
Йдеться зокрема про «Вертеп» ХVІІІ ст., унікальні афіші та до-
кументи театрального життя ХІХ ст., меморіальну спадщину
видатних корифеїв українського театру М. Кропивницького,
М. Заньковецької, братів Тобілевичів та інших діячів укра-
їнської сцени дореволюційного періоду. Значна кількість зі-
браних ним експонатів пов’язана з радянським драматич-
ним і музичним театром. Зібрані ним численні фото, ескізи,
макети, театральні костюми, твори скульптури та живопису
дають уявлення як про історію тогочасних театральних ко-
лективів України загалом, так і про видатних діячів театру –
А. Бучму, І. Мар’яненка, Ю. Шумського, Г. Юри, Л. Курбаса,
М. Крушельницького, В. Василька, Н. Ужвій, М. Литвиненко-
Вольгемут, З. Гайдай та ін.
Нині загальний фонд МТМК України становить більше
250 тис. одиниць зберігання. Це один із найпотужніших му-
зеїв України за кількістю експонатів. А коли все починалося
(29 травня 1926 р.) музейних одиниць було всього лише 1795
речей, про що свідчать матеріали архіву музею.
Та сам Петро Іванович Рулін і досі не посів належного міс-
ця в історії української культури. Мало відомий навіть його
життєвий шлях. Біографічну інформацію про вченого нині
можна знайти, насамперед, у фондах архіву МТМК України
[6; 7; 8; 9; 10], а також у ЦДАМЛМ України, де зберігається
його особовий фонд [1; 2; 3; 4; 5]. Так, у короткій біографії
Петра Руліна вказано, що він народився 28 серпня та був охре-
щений 15 вересня 1892 р. у Києві [4, арк. 1]. Його батько Іван
Петрович (Йоганн Фрідріх) Рулін — швед, син небагатого
фермера, приїхав до Росії на заробітки й осів у Києві, де пра-
цював в одному із відділів фірми Альфреда Нобеля. Мати —
Клавдія Вікторівна Руліна (дівоче прізвище — Григорович-
Барська) належала до старовинного купецького роду, що дав
нашій культурі чимало талановитих людей. Серед них — ві-
183
домий архітектор XVIII ст. Іван Григорович-Барський, який
побудував у Києві низку церков, що збереглися до наших днів,
та його брат Василь — мандрівник, етнограф і письменник.
П. І. Рулін закінчив реальне училище та із золотою ме-
даллю історико-філологічний факультет Університету
Св. Володимира (1916). Відтак, був залишений професор-
ським стипендіатом при кафедрі російської літератури [5,
арк. 1]. Будучи вже професором, Петро Іванович десять ро-
ків (1924–1934) очолював кафедру театрознавства Музично-
драматичного інституту ім. М. Лисенка.
Відомості про музей за період його існування в складі
Академії зберігаються в документах ІР НБУВ (фонди Х, 279,
291) [11; 12; 13; 14; 16].
Історію заснування музею Петро Рулін неодноразо-
во висвітлював на шпальтах вітчизняних і зарубіжних пері-
одичних видань. Скажімо: «Культура і мистецтво» (1928 р.),
«Нове мистецтво» (7 лютого 1928 р.), «Kulturchronik» (1929,
№ 3, рубрика «Ukrainische sovjetrepublik»), в «Das ukrainische
Theatermuseum», «Культробітник» (1930 р., № 13/14),
«Масовий театр» (1932 р., ХІІ). П. І. Рулін розраховував при-
вернути увагу до музею і залучити до комплектування його
фондів жертводавців за допомогою цих повідомлень [3, арк.
1–6, 16–17, 32, 52, 57–58].
Спершу УТМ було засновано при театрі «Березіль». Та,
коли театр було переведено до Харкова, Театральний музей
передали Всеукраїнській академії наук. 21 травня 1926 р. те-
атрознавцю та співробітнику УАН П. І. Руліну було видано
мандат на прийняття від мистецького об’єднання «Березіль»
Театрального музею. 29 травня 1926 р. Л. Сердюком,
П. Масохою і П. Руліним було підписано акт передачі май-
на Театрального музею мистецького об’єднання «Березіль»
до складу ВУАН. [7, арк. 1–3]. Сама передача сталася влітку
1926 р., тож музей продовжив своє існування при Кафедрі укра-
їнського мистецтва Історико-філологічного відділу ВУАН.
Зокрема, в «Історичній записці Історично-філологічного від-
ділу» (1929) наголошувалося, що музей мав справу з театра-
ми різних масштабів, кваліфікації та напрямів, ставлячись до
них, як до об’єкту своїх студій та експозицій [14, арк. 39].
Офіційною датою заснування музею при ВУАН вважаєть-
ся 14 жовтня 1926 р., але приміщення він зміг отримати лише
1927 р. в 24-ому корпусі Лаври [6, арк. 1, 3].
184
Оскільки Кафедру українського мистецтва очолю-
вав акад. О. П. Новицький, то спочатку саме він виконував
обов’язки керівника УТМ [16, арк. 16–18; 15, арк. 1]. Лише 23
грудня 1926 р. П. І. Руліна було затверджено нештатним керів-
ником Театрального музею при Кабінеті українського мисте-
цтва, оскільки він був нештатним співробітником відділу. В
той самий день було одноголосно обрано на посаду нештат-
ного постійного співробітника музею О. Т. Кисіля. Згодом, 5
січня 1928 р., Петра Івановича обрали на посаду штатного ке-
рівника музею [13, арк. 19, 20, 22].
Завдяки енергії П. І. Руліна, не зважаючи на матеріальну
скруту, дефіцит робочих рук і нестачу приміщення, музей
відразу поставив собі широкі завдання: УТМ «повинен бути
установою, яка:
1) зберігає пам’ятки та матеріали, потрібні для досліджен-
ня минулого театру;
2) йдучи врівень з театральною сучасністю, відбиваючи
здобутки кожного сезону, змогла б служити за перманент-
ну виставку сучасного театрального мистецтва на Україні,
поширюючи таким чином його нові течії поза межі великих
центрів театральної культури» [21, с. 7].
У 1927 р. побачила світ перша збірка музею «Український
театральний музей: Завдання і перспективи», автором якої був
П. І. Рулін. Музей цією невеличкою книжкою нарешті привернув
до себе увагу громадськості, тому що на той час Києво-Печерська
лавра була передмістям Києва. У ній науковець наголошував,
що УТМ не може обмежуватися україномовним середо вищем і
вивчати лише український театр, де б він не існував, а має сту-
діювати також всю театральну культуру, що розвивалась в меж-
ах етнографічної України. Автором проводилась паралель між
Українським театральним музеєм при ВУАН у Києві та музеєм
«Comedie Francaise» у Парижі, «Дрезденським театральним му-
зеєм», музеєм при «Московському Художньому» та «Великому
оперному» в Москві, а також із музеєм знаменитого оперного
театру «La Scala» в Мілані. Особливу увагу звертав П. І. Рулін на
Державний театральний музей імені А. Бахрушина в Москві,
який зосередив у своїх фондах експонати про розвиток театру
в Росії [23, с. 1–21].
Дбаннями Петра Руліна УТМ 1927 р. провадив значну ро-
боту щодо збирання матеріалів, про що свідчить його лист до
185
О. П. Новицького зі звітом, у якому міститься список придба-
них експонатів [8, арк. 1–3].
Петро Іванович цілком і повністю віддавав життя для роз-
витку музею. Так, він їздив у відрядження до регіональних те-
атрів та збирав матеріали (зокрема вчений відвідав «Березіль»,
театр імені Т. Г. Шевченка у Харкові, Одеську держдраму та
театр імені М. Заньковецької у Львові). Як результат, — заці-
кавленість музеєм посилилася, було розпочато тісну співпра-
цю театрів з УТМ [11, арк. 6]. П. І. Рулін намагався примно-
жити кількість експонатів музею. Так, він офіційно звернувся
до ВУАКу з проханням передати УТМ всю україніку, а також
п’єси українських авторів із колишніх фондів органів цензу-
ри, заборонені за часів Російської імперії [17, арк. 68].
Протягом тривалого часу Петро Іванович був єдиним
штатним співробітником УТМ (крім сторожа) [12, арк. 2],
тому залучав до роботи студентів Музично-драматичного ін-
ституту ім. М. Лисенка, які із захопленням йому допомагали.
Але самим вірним і безвідмовним помічником завжди була
дружина та друг Лідія Миколаївна. Результати наукової ро-
боти ввійшли до виданого музеєм у 1929 р. першого «Річника
Українського театрального музею», що містив статті та мате-
ріали з історії українського театру. Серед них привертають
увагу змістовні статті фундатора музею П. І. Руліна «Завдання
історії українського театру», «Соціальний склад двох провін-
ційних труп 1840-х рр.» та «Збудування першого театрально-
го будинку в Києві», а також надрукований окремим розді-
лом його звіт про музей «Праця Українського театрального
музею (1916–1929 p.p.)» [21, с. 7–9, 10–41, 42–76, 218–229].
За два десятиріччя творчої праці (1916–1936 рр.) учений
опублікував близько 155 праць (і це беручи до уваги, що вже
1929 р. почалися гоніння, а згодом і переслідування). Список
його наукових праць опублікований в його книзі «На шляхах
революційного театру» [22, с. 339–348].
Окрім вище вказаних заміток про УТМ і двох друкова-
них видань музею за 1927 та 1929 рр., Петро Іванович активно
працював у галузі історії театрального мистецтва та біогра-
фій діячів, публікував наукові замітки про М. К. Садовського,
М. П. Старицького, П. О. Куліша, М. Заньковецьку, О. М. Ост-
ров ського, І. П. Котляревського, а також висвітлював поточ-
не театральне життя України (зокрема, діяльність «Березоля»,
186
Театру російської драми, Театру імені Франка, історію сіль-
ських театрів тощо) на шпальтах тогочасних часописів і га-
зет («Червоний шлях», «Життя й революція», «Україна»,
«Записки Історично-філологічного відділу УАН», «Нове мис-
тецтво», «Пролетарська правда» тощо). Серед його публіка-
цій також статті про Київський драматично-музичний ін-
ститут ім. Лисенка (наприклад, «Das dramatisch-musikalische
Lysenko-Institut in Kiev» у Slavische Rundschau (1929)) та
близько 80 рецензій на художні книги та підручники з те-
атрознавства. Під його редакцією вийшло 7 томів творів
М. Л. Кропивницького (1929–1931), а також збірка вибраних
творів Михайла Старицького (1931).
З 1928 р. усі питання, пов’язані з Академією, вирішувались
у Політбюро Центрального комітету ЦК КП(б)У. Почалося
поступове обмеження самостійності Академії від спроби змі-
ни структури ВУАН та її керівництва статутним шляхом до
повної реорганізації структури Академії, завершеної в 1933–
1934 рр. У цій боротьбі постраждала велика кількість видат-
них учених, у тому числі музейних діячів. Відтак, організова-
на 1932 р. П. І. Руліним музейна експозиція, яка висвітлюва-
ла розвиток українського театру від шкільної драми до сезо-
ну 1930–1932 рр., піддалася критиці. Зокрема вказувалося, що,
хоча з методологічного боку це значний крок уперед порівня-
но з іншими театральними музеями, експозиція «не була на
рівні марксистської науки» [6, арк. 3–4].
13 лютого 1934 р. за постановою президії ВУАН Теат-
ральний музей серед інших музейних закладів Академії було
передано у відання Народного комісаріату освіти УСРР [19,
с. 499]. Та постанова не була відразу виконана й заклад опи-
нився без всякого бюджету, аж поки наприкінці 1934 р. не був
таки переданий НКО [20, с. 91]. Керівником музею до самого
заслання (вересень 1936 р.) залишався П. І. Рулін.
У серпні 1934 р. Петро Іванович був звільнений із
Театрального інституту за звинуваченням у пропаганді кон-
цепцій українського націоналізму, а згодом його було за-
арештовано та засуджено до 6 років таборів за звинува-
ченням у контрреволюційній націоналістичній діяльнос-
ті, виконанні націоналістичних «установок» С. Єфремова,
М. Грушевського, Остапа Вишні та ін. [9, арк. 1].
За тих часів термін був невеликий, а збереження за ним
права листування, отримання грошей і посилок вселяла на-
187
дію на благополучне звільнення. Та волею долі вчений потра-
пив до одного з колимських таборів, де умови існування були
вкрай важкими.
Листи Петра Івановича Руліна до дружини Лідії
Миколаївни, написані під час утримання під вартою та на за-
сланні дають змогу простежити подальшу долю їхньої роди-
ни. Зокрема, в короткій записці за 16 травня 1936 р. П. І. Рулін
повідомив дружину, що його засуджено. Петра Івановича від-
правили на Колиму. З 6 по 11 серпня він провів у Магадані,
потім його партія ув’язнених була переправлена до селища
Червона річка за 300 км напівніч від Магадана. Там ув’язнених
розподілили і П. І. Руліна направили до села Чорне озеро,
розташованого за 100 км напівдень від Червоної річки (біля
Японського та Охотського морів), де він мав працювати бух-
галтером. Тож, лише у кінці серпня вчений нарешті дістав-
ся місця призначення. Природні умови цього краю були
дуже суворі — морози, дощі та коротке холодне літо; навіга-
ція припинялася ще на початку календарної зими. У липні
П. І. Руліна перевели на загальні роботи.
Та й в засланні вчений намагався вижити морально та ду-
ховно. В одному з листів він просить дружину надіслати його
ненадруковані наукові роботи, зокрема: 1) «Театральний
роз’їзд»— 4 зошити; 2) «Шевченко і Щепкін»; 3) «Націоналізм
в історії українського театру»; 4) «Театр на Україні в радян-
ські роки»; 5) «Гоголівська пайка»; 7) «Проблеми експозиції
Театрального музею». Крім цього — зібрання відбитків, біблі-
ографію праць, 40 аркушів початої книги — все, що було за-
лишене ним під час арешту органами ДПУ [2, арк. 1, 10, 12, 48,
51, 73, 113–116].
Дружина та донька Петра Руліна теж не уникли гонінь.
Улітку 1937 р. їх було заслано до Челябінського краю (Чаша
Челябінська, с. Расковалово). Лідія Миколаївна працювала у
сільській школі, Ірину було відраховано з Київського полі-
технічного інституту. Та згодом їй вдалося продовжити на-
вчання у Свердловському університеті на заочному відділен-
ні економічного факультету.
У березні 1939 р. родина П. І. Руліна повернулася до Києва.
А восени, після порушення Лідією Миколаївною клопотання
в Москві, її призначили штатним викладачем іноземної мови
в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка та
188
школі. Відтак, у листі від 10 вересня 1939 р. (у свій день наро-
дження) Петро Іванович Рулін будує оптимістичні плани на
майбутнє, сподіваючись продовжити свою справу після звіль-
нення. Він просить дружину передплатити та збирати ви-
пуски журналу «Театр» і газети «Пролетарська правда», осо-
бливо, якщо там були опубліковані замітки на літературно-
театральні теми, для написання, як він пише, декількох книг
із історії російського театру. П. І. Рулін брав участь в якості
суфлера у виставах, які організовувались ув’язненими.
На початку літа 1940 р. за наполяганням дружини Петро
Іванович навіть звертався до Верховного суду з клопотанням
переглянути його справу, але помер від виснаження, не до-
живши 1 року та 9 місяців до кінця терміну — червень 1940 р.
[2, арк. 125–129, 138–142, 146–148, 160–162]. У 1957 р. Петро
Іванович Рулін був посмертно реабілітований [10, арк. 1].
Петро Іванович Рулін — один із багатьох представників
української інтелігенції, який, попри нестерпні умови життя
та творчості, гоніння та репресії, залишив помітний слід в іс-
торії музейно-театральної сфери України. Завдяки вченому
ми маємо нині не лише праці з історії українського театру, а
й ґрунтовну наукову джерельну базу для вивчення цієї істо-
рії, котра засвідчує значний розвиток українського театраль-
ного мистецтва кінця XVIII – початку XX ст.
Архівні джерела
Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва
Ф. 90. П. І. Рулін.
1. Рулін П. І. «Театральний музей ВУАН». Стаття. 1932 р. – Ф. 90. -
Оп 1. - Спр. 21.
2. Листи до Руліної Лідії Миколаївни (дружини). 16 травня 1936 р. –
18 червня 1940 р. – Ф. 90. - Оп 1. - Спр. 240.
3. Рулін П. І. «Музей Всеукраїнської академії наук», «Театральний му-
зей ВУАН» та ін. Статті укр., нім. мовами. Брошури з правкою авто-
ра, вирізки з газет, журналів. 1927–1933 рр. – Ф. 90. - Оп 2. - Спр. 9.
4. Метрична виписка про народження Руліна П. І. (1892) 23 вересня
1892 р. – Ф. 90. - Оп 2. - Спр. 23.
5. Свідоцтво на право одержання диплому про закінчення Київського
університету. 1916 р. – Ф. 90. - Оп 2. - Спр. 24.
189
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Архів музею
6. Рулін П. І. Театральний музей ВУАН. – Спр. 8474. - 3 арк.
7. Акт передачі майна театрального музею МО «Березіль» до ВУАН,
підписаний Л. Сердюком і П. Масохою від МОБ і П. Руліним від
ВУАН. 29.05.1926 р. – Спр. 16849.
Рукописний архів музею
8. Лист П. Руліна до акад. О. П. Новицького про надходження до му-
зею за півріччя, перераховується. 20.03.1927 р. – Спр. 10330.
Архів П. І. Руліна
9. Вирок у справі Руліна П. І., театрознавця, першого директо-
ра Українського театрального музею. 16.05.1937 р. – н/доп.,
Спр. 11334.
10. Довідка Верховного Суду УРСР про реабілітацію Руліна П. І., пер-
шого директора Українського театрального музею. 09.05.1958 р. –
н/доп., Спр. 11335.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського
Ф. 10. УАН-ВУАН
11. Український театральний музей (замітка про роботу музею). –
Ф. 10. - Спр. 18718.
Ф. 279. О. П. Новицький
12. Статистична картка обслідування наукових установ СРСР з дани-
ми про кафедру мистецтвознавства, внесеними О. П. Новицьким.
17 червня 1929 р. Додаток: супровідний лист з канцелярії прези-
дента АН УРСР. – Ф. 279. - Спр. 877.
13. Новицький О. П. Виписки з протоколів засідань І-го відділу ВУАН
та його комісій. 1920–1928 рр. 11 грудня 1919 р. К. – Ф. 279. -
Спр. 904. - 26 арк.
14. Історично-філологічний відділ ВУАН. Історична замітка. 1929 р.
Машинопис. – Ф. 279. - Спр. 907. - 72 арк.
15. Трудовий список Новицького О. П. Завірена копія 28 січня 1930 р. –
Ф. 279. - Спр. 2801. - 1 арк.
Ф. 291. В. М. Зуммер
16. Новицький О. П. Трудовий список за 1889–1933 рр. Копія. Бланк і
окремі аркуші. – Ф. 291. - Спр. 312. - 24 арк.
190
Науковий архів Інституту археології
Національної академії наук України
Фонд Всеукраїнського археологічного комітету
17. Про стан музеїв (акти обслідувань, листування в музейній справі).
1927 р. – Ф. ВУАК. - Спр. 112.
Надруковані джерела
18. Історія Академії наук України. 1918–1993 [Текст] – К. : Наук. дум-
ка, 1994. – 317 с.
19. Історія Національної Академії наук України. 1929–1933 [Текст] :
документи і матеріали / НАН України ; Нац. б-ка України
ім. В. І. Вернадського / відп. ред. П. С. Сохань; упоряд. Т. В. Ве-
ресовська та ін. – К., 1998. – 542 с. – (Джерела з історії науки в
Україні).
20. Полонська-Василенко, Н. Д. Українська Академія наук [Текст] : на-
рис історії / Н. Д. Полонська-Василенко. – К. : Наук. думка, 1993. –
Ч. 2. – 215 с.
21. Річник Українського Театрального Музею [Текст] / під ред.
П. І. Руліна. – К., 1929. – 236 с.
22. Рулін, П. І. На шляхах революційного театру [Текст] / П. І. Рулін. –
К., 1972. – 354 с.
23. Рулін, П. І. Український театральний музей [Текст] : завдання і пер-
спективи / П. І. Рулін. – К., 1927. – 21 с.
Іващук Л. А. П. І. Рулін — перший директор Музею театраль-
ного, музичного та кіномистецтва України.
Ключові слова: Театральний музей при Всеукраїнській академії наук
(Музей театрального, музичного і кіномистецтва України), Петро Іванович
Рулін.
Біографічний нарис життя та наукової діяльності (1892–1940) першо-
го директора Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Петра Івановича Руліна засновується на вивченні фондів Музею театраль-
ного, музичного та кіномистецтва України та Центрального державного
архіву-музею літератури та мистецтва й містить найбільш повні на сьо-
годні біографічні дані про вченого й культурного діяча. Розкрито основні
етапи життя П. І. Руліна, зокрема його походження та причини й наслід-
ки репресій щодо нього та його родини. Наголошено непересічну роль
дослідника у формуванні фондів і пропаганді діяльності Театрального
музею. Зроблено огляд його друкованої спадщини. Автор доводить, що
П. І. Рулін — один з тих небагатьох, хто попри гоніння та репресії зали-
шив помітний слід в історії музейно-театральної сфери України.
191
Ivashchuk L.A. P.I. Rulin – the fi rst director of the Museum of
drama, music and cinema art of Ukraine.
Key words: Theatrical Museum by the All-Ukrainian Academy of Sciences
(Museum of drama, music and cinema art of Ukraine), Petro Ivanovych Rulin.
The biographic essay of the life and scientifi c activity of the fi rst director of
the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine, Petro Ivanovych Rulin
(1892–1940) is based on the study of the funds of the Museum of drama, music
and cinema art of Ukraine and of the Central Archive Museum of literature and
art and comprises the most complete biographic data on the scientists and cul-
tural fi gure. The main phases of the life of P.I. Rulin are described, especially his
origin and the reasons of repressions for him and his family. The unique role of
the researcher is underlined in the sphere of funds formation and propaganda
of the activity of the Theatrical Museum. His publications are reviewed. The
author proves that P.I. Rulin is one of the few, who has made a considerable
contribution to the history of museum and theatrical sphere of Ukraine despite
persecution and repressions.
Иващук Л. А. П. И. Рулин — первый директор Музея теа-
трального, музыкального и киноискусства Украины.
Ключевые слова: Театральный музей при Всеукраинской академии
наук (Музей театрального, музыкального и киноискусства Украины), Пётр
Иванович Рулин.
Биографический очерк жизни и научной деятельности (1892–1940)
первого директора Музея театрального, музыкального та киноискус-
ства Украины Петра Ивановича Рулина основывается на изучении фон-
дов Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины и
Центрального государственного архива-музея литературы и искусства и
вмещает наиболее полные на сегодня биографические данные об учёном
и культурном деятеле. Раскрыты основные этапы жизни П. И. Рулина, в
частности его происхождение, причины и последствия репрессий в от-
ношении его и его семьи. Обращено внимание на неординарную роль
исследователя в формировании фондов и пропаганде деятельности
Театрального музея. Сделано обозрение его печатного наследия. Автор до-
казывает, что П. И. Рулин — один из тех немногих, кто, несмотря на гоне-
ния и репрессии, оставил заметный след в истории музейно-театральной
сферы Украины.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27730 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0079 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:13:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іващук, Л.А. 2011-10-12T15:06:34Z 2011-10-12T15:06:34Z 2010 Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України / Л.А. Іващук // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 180-191. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27730 929: [7.072.2 + 069.01] Рулін (477) Представлений нарис являє собою біографічний опис життя та наукової діяльності першого директора Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Петра Івановича Руліна (1892–1940). Дослідження базується на вивченні фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва. Представленный очерк дает биографическое описание жизни и научной деятельности первого директора Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины Петра Ивановича Рулина (1892–1940). Исследование базируется на изучении фондов Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины, а также Центрального государственного архива-музея литературы и искусства. The given essay is a biographic description of the life and scientifi c activity of the fi rst director of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine, Petro Ivanovych Rulin (1892–1940). The research is based on the study of the funds of the Museum of drama, music and cinema art of Ukraine and of the Central Archive Museum of literature and art. uk Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Українська біографістика Біографічні та генеалогічні розвідки Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України П.И. Рулин — первый директор Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины Peter I. Rulin — first director of the Museum of theatrical, musical and cinema art of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Іващук, Л.А. Біографічні та генеалогічні розвідки |
| title | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України |
| title_alt | П.И. Рулин — первый директор Музея театрального, музыкального и киноискусства Украины Peter I. Rulin — first director of the Museum of theatrical, musical and cinema art of Ukraine |
| title_full | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України |
| title_fullStr | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України |
| title_full_unstemmed | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України |
| title_short | Петро Іванович Рулін — перший директор Музею театрального, музичного та кіномистецтва України |
| title_sort | петро іванович рулін — перший директор музею театрального, музичного та кіномистецтва україни |
| topic | Біографічні та генеалогічні розвідки |
| topic_facet | Біографічні та генеалогічні розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27730 |
| work_keys_str_mv | AT ívaŝukla petroívanovičrulínperšiidirektormuzeûteatralʹnogomuzičnogotakínomistectvaukraíni AT ívaŝukla pirulinpervyidirektormuzeâteatralʹnogomuzykalʹnogoikinoiskusstvaukrainy AT ívaŝukla peterirulinfirstdirectorofthemuseumoftheatricalmusicalandcinemaartofukraine |