Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії
Проаналізовано фонди НБУВ як джерельну базу вітчизняної іконографії. Визначено завдання та запропоновано шляхи їх вирішення для наукового забезпеченння системних іконографічних досліджень в Україні. Проанализированы фонды НБУВ как источник отечественной иконографии. Определены задачи и предложены пу...
Saved in:
| Published in: | Українська біографістика |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27736 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії / Т.А. Галькевич, І.І. Цинковська, Г.М. Юхимець // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 306-333. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859954210009776128 |
|---|---|
| author | Галькевич, Т.А. Цинковська, І.І. Юхимець, Г.М. |
| author_facet | Галькевич, Т.А. Цинковська, І.І. Юхимець, Г.М. |
| citation_txt | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії / Т.А. Галькевич, І.І. Цинковська, Г.М. Юхимець // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 306-333. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська біографістика |
| description | Проаналізовано фонди НБУВ як джерельну базу вітчизняної іконографії. Визначено завдання та запропоновано шляхи їх вирішення для наукового забезпеченння системних іконографічних досліджень в Україні.
Проанализированы фонды НБУВ как источник отечественной иконографии. Определены задачи и предложены пути их решения для научного обеспечения системных иконографических исследований в Украине.
The funds of the NLUV were analyzed as the source base of the national iconography. The tasks were defi ned and the solution ways were suggested for science supply of the systematic iconographic researches in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
306
ДЖЕРЕЛА БІОГРАФІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
УДК: 025.177+027.54(477)
Тетяна Анатоліївна ГАЛЬКЕВИЧ,
молодший науковий співробітник
Відділу образотворчих мистецтв НБУВ (Київ),
Ірина Іванівна ЦИНКОВСЬКА,
молодший науковий співробітник,
Відділу образотворчих мистецтв НБУВ (Київ),
Гліб Миколайович ЮХИМЕЦЬ,
завідувач Відділу образотворчих мистецтв НБУВ
кандидат мистецтвознавства (Київ).
ФОНДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ
УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ЯК
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ВІТЧИЗНЯНОЇ ІКОНОГРАФІЇ
Проаналізовано фонди НБУВ як джерельну базу вітчизняної іконогра-
фії. Визначено завдання та запропоновано шляхи їх вирішення для науко-
вого забезпеченння системних іконографічних досліджень в Україні.
Ключові слова: іконографія, біографістика, фонди НБУВ.
The funds of the NLUV were analyzed as the source base of the national
iconography. The tasks were defi ned and the solution ways were suggested for
science supply of the systematic iconographic researches in Ukraine.
Key words: iconography, biography, funds of the NLUV.
Проанализированы фонды НБУВ как источник отечественной иконо-
графии. Определены задачи и предложены пути их решения для науч-
ного обеспечения системных иконографических исследований в Украине.
Ключевые слова: иконография, биографистика, фонды НБУВ.
Українська біографістика як наука завдяки діяльності Ін-
ституту біографічних досліджень НАНУ за останні роки до-
сягла відчутних зрушень і впритул наблизилася до пробле-
307
ми створення системи української наукової іконографії, без
вирішення якої неможливе здійснення повноцінного елек-
тронного Українського національного біографічного архіву.
Саме тому Інститутом біографічних досліджень НБУВ було
ініційовано спільну з Українським мовно-інформаційним
фондом НАН України розробку системотехнічних принци-
пів і створення експериментальної системи української нау-
кової іконографії.
У проекті наукових досліджень «Розробка системотех-
нічних принципів та створення експериментальної системи
української наукової іконографії» чітко сформульовані мета,
основний напрям і практичний результат наукових дослі-
джень. Визначена також джерельна база для реалізації про-
екту «Українська іконографія». Це провідні бібліотеки, музеї
та архіви України, у фондах яких зберігаються унікальні іко-
нографічні матеріали, що мають велике історико-культурне
значення. Щоправда, не можна не враховувати і величезний
потенціал фондів подібних установ в інших країнах, а також
вітчизняних і зарубіжних приватних колекцій та архівів.
Найбагатшою в світі скарбницею матеріалів української
іконографії є Національна бібліотека України імені В. І. Вер-
надського, кількість фондів якої щороку зростає на 160–180 тис.
документів і на сьогодні становить близько 15 млн. одиниць
зберігання. Фонди НБУВ — це унікальні рукописні книги та
історичні документи, велике зібрання стародавніх друкованих
видань, архіви відомих діячів науки, літератури, мистецтва
України, колекції аркушевих образотворчих документів, кни-
ги та альбоми, що містять величезний пласт іконографічної ін-
формації. Усі види документів зберігаються в основному кни-
госховищі та численних спеціалізованих структурних підроз-
ділах, що дає можливість визначити пріоритети їх опрацюван-
ня, залежно від складу фонду, його унікальності та перспек-
тивності для дослідження національної іконографії.
Зважаючи на завдання іконографії серед спеціалізованих
фондів НБУВ найбільш перспективними для дослідження є
фонди Інституту рукопису (далі — ІР). Сьогодні близько 400
фондів ІР містять 438470 документів (рукописів і рукопис-
них книг) ХІ–ХХІ ст., що в різні часи були зібрані та належа-
ли історико-просвітницьким установам, духовним і світським
учбовим закладам, приватним особам і колекціонерам. Чима-
ло рідкісних іконографічних матеріалів можна знайти в ар-
308
хівних документах Софійського, Михайлівського Золотовер-
хого та інших монастирів, Києво-Печерської лаври, Почаїв-
ської лаври, окремих церков, Київської духовної академії та її
Церковно-археологічного музею, Духовної семінарії, Ніжин-
ського історико-філологічного інституту імені князя Безбо-
родька, Університету Св. Володимира, Волинського держав-
ного, Уманського краєзнавчого та Кам’янець-Подільського іс-
торичного музеїв. Не менш важливим джерелом національ-
ної іконографії є архіви наукових установ і просвітницьких
організацій — Одеського товариства історії та старожитнос-
тей, Фортеці Св. Єлизавети (сучасний Кіровоград), Всеукраїн-
ського історичного музею ім. Т. Г. Шевченка, Всеукраїнської
Академії наук, Українського наукового товариства в Киє ві,
Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, Всеукраїн-
ського кооперативного музею та ін. У таких архівах можна
знайти унікальні зображення багатьох відомих або маловідо-
мих діячів науки, культури, мистецтва України та, окрім того,
чимало суміжної інформації (факсиміле історичних осіб, до-
поміжні та довідкові матеріали тощо).
У ході дослідження іконографії окремої історичної особи
здається доцільним насамперед опрацювати документи осо-
бових архівів ІР НБУВ, що містять найрізноплановіші відо-
мості, що стосуються не лише певної персоналії, а й досить
широкого кола її оточення. В особових архівах перших пре-
зидентів, секретаря й академіків ВУАН, академіків і членів-
кореспондентів НАН України, видатних українських уче-
них, істориків, краєзнавців, письменників, драматургів, те-
атральних діячів, композиторів, фольклористів зберігаєть-
ся унікальна іконографічна інформація (як текстова, так і ві-
зуальна — фотографії, рисунки, гравюри, екслібриси, авто-
графи та інші суміжні матеріали). Особливий інтерес для до-
слідника мають родові архіви XVIII – початку ХХ ст., що «збе-
рігають фамільні документи таких визначних представників
української аристократії, як Капністи, Лопухіни-Демидови,
Старицькі, Коропчевські, Шодуари, Маслови, Троїцькі, Га-
лагани, Стороженки» [13, c. 6]. Виданий 2002 р. фундамен-
тальний науковий путівник «Особові архівні фонди Інститу-
ту рукопису», що увібрав у себе матеріали 264 архівів (понад
140 тис. од. зб.), дає майже повне уявлення про величезний по-
тенціал цього унікального зібрання. У стислому описі кожної
особової справи закладено рубрики, що дають первинну ін-
309
формацію про наявність певних необхідних матеріалів іконо-
графічного характеру: біографічна довідка, відомості до біо-
графії (свідоцтва, автобіографії, щоденники, спогади, записні
книжки тощо), матеріали службової та громадської діяльнос-
ті, листування, матеріали інших осіб, книги з дарчими напи-
сами, фотографії, колекційні матеріали (рисунки, гравюри
тощо), література про фондоутворювача тощо. Особові архі-
ви містять унікальні фотографії та малюнки іконографічно-
го характеру, що числом перевищують дві тисячі. Так, лише
опис особової справи відомого українського історика, ар-
хео лога, етнографа, археографа Володимира Боніфатійови-
ча Антоновича (1834–1908) надає первинну інформацію про
базові джерела іконографічних відомостей: це — біографіч-
ні документи, листування і, насамперед, групові фотографії
(за описом особової справи 22 одиниці), датовані 1860–90 рp.
[13, c. 22]. Унікальний альбом фотографій фінансистів Росій-
ської імперії періоду, що охоплює 1862–80 рр., зберігається у
справі Миколи Християновича Бунге (1823–95), відомого дер-
жавного діяча, економіста, професора та ректора Університе-
ту Св. Володимира, міністра фінансів царського уряду, ака-
деміка Петербурзької Академії наук [13, c. 66]; фотоальбоми
архіву конструктора літаків і авіатора Олександра Данилови-
ча Карпека (1984–18) містять чимало зображень піонерів ві-
тчизняного літакобудування [13, c. 217]; в особовій справі гра-
фа Олексія Миколайовича Ігнатьєва — дипломата, предво-
дителя дворянства Уманського повіту — знаходимо рідкісні
фото громадських діячів України початку ХХ ст. [13, c. 194].
Чимало фотодокументів та образотворчих матеріалів презен-
тують особові справи всесвітньовідомого правозахисника, ди-
сидента і політв’язня радянських таборів Семена Фішелевича
Глузмана, родинного фонду Грінченків, голови Центральної
Ради України Михайла Сергійовича Грушевського, вітчизня-
них авіабудівників, істориків авіації Степана Ісаковича Ка-
рацуби та Євгенії Володимирівни Корольової (фотографії
дія чів повітроплавання, авіації, космонавтики), українських
письменників Євгена Максимовича Кроткевича, вчених, літе-
ратурознавців Володимира Івановича і Сергія Івановича Мас-
лових, Олександра Петровича Могилянського, Юлії Олексан-
дрівни Петрової, геолога, природознавця Олександра Івано-
вича Спасокукоцького, громадського діяча, філософа, психо-
лога Олександра Мусійовича Щербини та ін. Особові справи
310
надають можливість ознайомитися з унікальними фотогра-
фіями прогресивних діячів української культури ХІХ ст. Мар-
кевичів [13, c. 266], членів українських письменницьких спі-
лок «Гарт» і «Плуг» [13, c. 268], видатного українського вчено-
го та письменника Агатангела Юхимовича Кримського [13,
c. 282], дружини письменника Пантелеймона Куліша, поете-
си Ганни Барвінок [13, c. 292], історика та громадського дія-
ча Вадима Львовича Модзалевського [13, c. 374], громадсько-
го та культурного діяча, організатора кооперативного руху в
Україні Миколи Васильовича Левицького та багатьох інших.
Відомий український мистецтвознавець 1920-х рp. акаде-
мік, голова Комітету по охороні пам’яток старовини та мисте-
цтва при Академії наук України Олексій Петрович Новиць-
кий упродовж усього свого життя збирав портрети україн-
ських гетьманів, магнатів, князів, керівників народних по-
встань XVI–XIX ст., представників козацької старшини та дво-
рянства, литовських і польських королів, князів, магнатів.
Окрім того, архів Новицького відкриває для дослідника пор-
трети «російських учених, педагогів, церковних ієрархів, пись-
менників, критиків, видавців, декабристів та захисників Севас-
тополя 1854–55 рр., дворян, державних діячів і митців, академі-
ків та співробітників ВУАН О. О. Богомольця, М. Ф. Біляшів-
ського, Д. К. Заболотного, В. П. Затонського, М. О. Скрипника,
П. А. Тутковського, О. Г. Шліхтера та ін.» [13, c. 396].
Чимало оригіналів творів образотворчого мистецтва іко-
нографічного напрямку містять особові архіви книгознавця
та мистецтвознавця Павла Миколайовича Попова, музеєзнав-
ця й історика мистецтва Стефана Андрійовича Таранушен-
ка, поета Олександра Івановича Кандиби (Олександра Оле-
ся), письменника та журналіста Миколи Архиповича Шу-
дрі та ін. Це — твори Л. Тарасевича, С. Ушакова, А. Козачков-
ського, І. Мигури, Л. Серякова, Г. Нарбута, В. Г. Кричевсько-
го, В. Седляра, В. Касіяна, малюнки та гравюри маловідомих
майстрів XVII–XX ст. тощо.
Варті уважного вивчення родові фонди. Серед образо-
творчих матеріалів фонду Єрмолових, впливових діячів цар-
ської Росії ХІХ ст., привертають увагу Єрмоловський ювілей-
ний альбом (1812–1912) та сургучна печатка фельдмаршала
Михайла Кутузова.
Надзвичайно важливою складовою іконографії є автогра-
фи та книжкові знаки історичних осіб. Це, насамперед, уні-
311
кальна колекція автографів, дбайливо зібраних О. П. Но-
вицьким, і добірка екслібрисів українських діячів культури з
особового архіву М. А. Шудрі.
Унікальна пам’ятка української художньої культури
ХVIII ст. — альбоми малюнків учнів і наставників Києво-
Лаврської іконописної майстерні, так звані кужбушки, — міс-
тять зображення засновників Києво-Печерської лаври Анто-
нія і Феодосія Печерських, київських князів Бориса, Гліба, Во-
лодимира, гетьманів України Богдана і Юрія Хмельницьких,
полковника Стародубського Василя Дворецького та багато
портретів допоки ще невизначених історичних осіб [8, c. 247,
263, 267, 273, 274, 276]. Усі малюнки в альбомах є не тільки ори-
гіналами творів графічного мистецтва, а й іконографічними
першоджерелами (деякі з яких могли бути виконані навіть за
життя зображених), тож є незаперечною цінністю для дослід-
ників національної біографістики.
Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського зберігає зна-
чну частину Архівного фонду Академії наук України, що
акумулюється в Інституті архівознавства й активно поповню-
ється новими особовими справами та цінними документами.
Станом на 1 січня 2006 р. архівосховища Інституту архіво-
знавства нараховують 357 фондів, що охоплює 35205 справ (13
фондів установ та 4 колекції). Самі лише особові архівні фон-
ди академіків і членів-кореспондентів Національної академії
наук України (1918–98) нараховують близько 2500 фотодоку-
ментів [5, c. 97–259], які є безцінною скарбницею іконографіч-
них першоджерел. У фонді члена-кореспондента АН УРСР,
завідувача сектору Інституту геологічних наук АН УРСР,
академіка-секретаря Відділення хімічних і геологічних наук
АН УРСР, відомого дослідника порід Українського щита Сер-
гія Павловича Родіонова (1898–1961) зберігаються 504 унікаль-
них фотодокумента; на особливу увагу заслуговують фото-
графії, виконані на геологічному конгресі у Мексиці 1956 р.,
на ХХІ сесії геологічного конгресу в Копенгагені 1960 р., ро-
динні фотографії 50–60-x рp. ХХ ст. [5, c. 216]. Плідні резуль-
тати очікують дослідника іконографії у процесі наукового
опрацювання особового архіву відомого українського геоло-
га, академіка Володимира Гавриловича Бондарчука (1905–93).
Це — 496 фотодокументів 1948–70 рp.: індивідуальні та групові
портрети колег В. Бондарчука впродовж його праці в Інститу-
ті геології АН УРСР, Київському державному університеті, де
312
він у різні роки обіймав посади завідувача відділу, директора,
ректора [5, c. 111]. Унікальні зображення відомого українсько-
го біолога, ембріолога, селекціонера, академіка Миколи Фео-
фановича Кащенка (1855–1935), — а це 169 фотографій, — збе-
рігаються у його особовому фонді. До того ж — численні фото
батьків, брата, дружини та дітей ученого 1880–1956 рр., його
колег — викладачів Томського університету (1890), співробіт-
ників Київського акліматсаду (1919–26) тощо.
Потужним джерелом іконографічних першоджерел, по-
ряд із рукописним та архівним фондами, є фонд стародру-
ків і рідкісних видань. Одна з найповніших в Україні колек-
цій кириличних видань XV–XVIII ст. відкриває для дослідни-
ка надзвичайно рідкісні оригінали гравюр, що містять зобра-
ження окремих історичних осіб. Гравюри Іллі («Патерик пе-
черський», Київ, 1678) та Леонтія Тарасевича («Патерик пе-
черський», Київ, грудень 1702 р.), презентують свої версії зо-
бражень засновників Києво-Печерської лаври преподобних
Антонія і Феодосія Печерських, архімандрита Полікарпа,
ігумена Стефана, єпископа Переяславського Єфрема, ігуме-
на Никона, літописця Нестора, іконописця Алімпія та інших
сподвижників монастиря, канонізованих після смерті. Ціка-
ва іконографічна трактовка відомого українського богослова,
церковного та культурно-освітнього діяча, мецената першої
половини XVII ст. Петра Могили і його родового герба пода-
ється у «Евхарістіоні», що вийшов друком 1632 р. у Києві [10,
c. 53, № 228]. Такі гравюри не є портретами в сучасному розу-
мінні. Це канонічні зображення, та, за відсутністю інших до-
кументальних іконографічних джерел, беручи до уваги висо-
кий художній рівень творів, їх можна використати при ілю-
струванні відповідних статей Біографічного словника. Відо-
ма книга Йоганна Христіана Енгеля «Історія України та укра-
їнських козаків…» [20] суттєво доповнює іконографію гетьма-
на Богдана Хмельницького, долучаючи рідкісний гравійова-
ний портрет, виконаний гравером Д. Боелем (D. Boyel). Пев-
ний інтерес для іконографіста має і зображення герба визна-
чного політичного та церковного діяча України, львівсько-
го єпископа Гедеона Балабана, надруковане в «Служебнику»
1604 р. в м. Стрятині.
Чимало іконографічних матеріалів «першої публікації»
містить видання XVIII – першої чверті ХІХ ст., об’єднані у ко-
лекцію видань гражданського друку, та рідкісні і цінні видан-
313
ня ХІХ–ХХ ст. (фонд рідкісних видань)1. Старший науковий
співробітник НБУВ Л. М. Дениско, серед численних видань,
досліджених нею з метою виявлення зображень конкрет-
них історичних осіб, звертає увагу на видану відомим меце-
натом Платоном Бекетовим у 1801 р. працю Миколи Карам-
зіна «Пантеон российских авторов. Ч. 1», проілюстровану 20
портретами роботи відомих граверів К. Розанова, А. Осипова,
М. Соколова. «Серед зображених осіб — Семен Климовський
(р. н. і см. невідомі), харківський козак, філософ, український
поет XVIII ст., автор популярної пісні «Їхав козак за Дунай»
[6, c. 215]. Чимало рідкісних іконографічних матеріалів мож-
на знайти також у львівському виданні 1840 р. «Starozytnosci
Galicyskie» Пауля Цеготи із зображеннями дружини султана
Сулеймана ІІ Роксолани, церковного діяча Гедеона Балабана,
філософа, історика Станіслава Орцеховського та інших відо-
мих історичних осіб Галіції XVI–XVII ст. [6, c. 215]. Іконографія
української еліти артистичного світу початку ХХ ст. широко
представлена в збірнику Правління Київського літературно-
артистичного товариства «Иллюстрированный сборник Ки-
евского Литературно-Артистического общества», що вийшов
друком 1900 р. у Києві. Серед численних фотопортретів, вмі-
щених у виданні, — зображення відомих українських компо-
зиторів, музикантів, співаків, драматичних акторів, худож-
ників, а також «почесних членів товариства: генерал-майора,
бувшого Київського, Подільського і Волинського генерал-
губернатор Олексій Павлович Ігнатьєв, тайного радника,
бувшого київського губернатора Лева Павловича Томара,
генерал-губернатора, Київського губернатора Федора Федо-
ровича Трепова, графа, письменника Лева Миколайович Тол-
стого, генерал-ад‘ютанта, генерала від Інфантерії, Київсько-
го, Подільського, Волинського генерал-губернатора і Коман-
дуючого Київського Військового округу Михайла Івановича
Драгомирова, професора Володимира Боніфатійовича Анто-
новича та інш.» [6, c. 217]. Чимало фотопортретів засновників
1 Іконографічний потенціал колекції рідкісних видань досліджено й
розкрито старшим науковим співробітником Відділу стародруків та рід-
кісних видань Л. М. Дениско у статті: Дениско, Л. М. Іконографія в ко-
лекції рікісних видань відділу стародруків та рідкісних видань Національ-
ної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Наук. праці Нац. б–ки
України ім. В. І. Вернадського. Вип. 11 / НАН України. Нац. б-ка Украї-
ни ім. В. І. Вернадського. АБУ; Редкол. : О. С. Онищенко (гол.) та ін. – К.,
2006. – С. 211–220.
314
українського театру, артистів С. Крушельницької, І. Загор-
ського. І. Мар’яненка, Д. Гайдамаки та багатьох інших вміще-
но в альманахах Івана Самоненка «Український дикламатор
“Розвага”» та «Українська муза» [6, c. 218]. Надзвичайно рід-
кісні портретні зображення отаманів і вояків УСВ зосередже-
но у «Стрелецькому календарі — альманаху артистичної гор-
стки і пресової кватири У. С. В. в полі на звичайний рік 1917»
(Львів, 1917) [6, c. 218].
Серед спеціалізованих відділів НБУВ Відділу образотвор-
чих мистецтв за концентрацією іконографічних матеріалів є
найбільш перспективним в сенсі іконографічного пошуку.
В цьому відділі зберігається основний масив візуальної, зо-
крема, іконографічної інформації бібліотеки. Склад фондів
ВОМ, видова і тематична їх розстановка відповідають стра-
тегії накопичення іконографічної інформації залежно від
ступені їх унікальності. Основну частину фонду становлять
аркушеві образотворчі документи (оригінали гравюр XVII–
XX ст., фотографій ХІХ–ХХІ ст., друковані плакати, лубки, ре-
продукції, поштівки) та невеликий (близько 40 тис. од. зб.),
але насичений іконографічною інформацією, книжково-
альбомний і журнальний фонди. Опрацювання фондів ВОМ
слід розпочинати з розділу портрету, що складається з оригі-
налів творів графіки, оригінальної фотографії та репродук-
цій, виданих окремими аркушами, та таких, що ілюструють
книги, альбоми, журнали. Це, насамперед, широковідома се-
рія рисунків 1875–1928 рp. роботи художника Опанаса Геор-
гійовича Сластіона. Двадцять три з них зберігаються у фон-
дах ВОМ. Цінність цих, виконаних у різних графічних техні-
ках рисунків, не лише у високій художній якості й майстер-
ності. О. Г. Сластіон як дослідник-етнограф створив художні
образи кобзарів, залишивши нам, до того ж, портретні зобра-
ження конкретних людей — народних співців, із якими він
зустрічався і спілкувався під час подорожей Україною. Кож-
ний портрет має напис-пояснення із зазначенням прізвища,
імені або ініціалів зображеного, назв пісень із його репертуа-
ру, авторський підпис і рік виконання рисунку, а в багатьох
випадках — місце проживання та вік кобзаря. Немає сумніву,
що зображуючи кобзарів, О. Г. Сластіон не тільки прагнув до
образного узагальнення й емоційності, а й намагався відтво-
рити характерні індивідуальні риси портретованих, надати
їм реальної схожості. В цьому переконуємося, порівнявши гра-
315
фічний і словесний портрети Михайла Кравченка. «Росту він
середнього, міцної будови, голова його майже кругла, а в тем-
но починає пробиватися сивина. Обличчя досить симпатичне,
з добрим ласкавим виразом. Зауваження його влучні, мірку-
вання тверді і правильні, але про себе говорити не любить» [1,
c. 45]. Тож у словесному портреті, який багато в чому збігаєть-
ся із графічним, О. Г. Сластіон доповнив характеристику коб-
заря враженнями, які неможливо висловити засобами образот-
ворчого мистецтва. З рисунків серії можна скласти досить до-
стовірне уявлення про зовнішній вигляд Петра Неховайзуба з
с. Бондарі Лохвицького повіту, Семена Зезулі з с. Красилівка
Сосницького повіту, Петра Сіроштана з с. Ладінка Козелець-
кого повіту, Опанаса Савченка (Баря) з с. Черевки Миргород-
ського повіту, Самійла Яшного з Миргорода, Степана Пасюги з
с. Велика Писарівка Богодухівського повіту та інших.
Унікальні іконографічні першоджерела зосередже-
ні у альбомі оригінальних гравюр на сталі «Изображе-
нія людей знаменитыхъ, или чьмъ нибудь замечательныхъ,
принадлежащихъ по рожденію или заслугамъ Малороссіи»,
що вийшов друком у Москві в друкарні Августа Семена при
Імператорській медико-хірургічної академії в 1844 р. Зосеред-
жені у цьому альбомі портрети більшості із зображених істо-
ричних осіб зустрічаються дуже рідко і є унікальними іконо-
графічними першоджерелами. Серед них — портрети про-
фесора Києво-Могилянської академії Авраамія Флоринсько-
го, російського поета XVIII ст. Іполита Федоровича Богдано-
вича, який народився на Чернігівщині, засновника Києво-
Могилянської академії, видатного українського церковно-
го та культурного діяча Петра Могили, вихованця і профе-
сора Києво-Могилянської академії, відомого богослова Сте-
фана Яворського, відомого церковного діяча, проповідни-
ка, протоі єрея Софійського собору в Києві Івана Васильови-
ча Леванди, Київського митрополита Йосипа ІІІ Нелюбовича
Тукальського, визначного українського культурного та цер-
ковного діяча, історика, архімандрита Києво-Печерської лав-
ри ректора Києво-Могилянської академії в 1646–50-х рp. Іно-
кентія Гізеля, церковного, культурного та освітянського дія-
ча, з 1750 р. ректора Київської Духовної академії Сильвестра
Кулябки, видатного громадського та церковного діяча, пись-
менника, вченого Феофана Прокоповича, відомого україн-
ського письменника, церковного та політичного діяча, автора
316
знаменитих «Труб словес проповідних» Лазаря Барановича та
інших. Політична й державницька еліта України XVII–XVIII ст.
у виданні представлена гравірованими портретами гетьманів
і козацької старшини України Богдана та Юрія Хмельниць-
ких, Петра Дорошенка, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Іва-
на Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, Ки-
рила Розумовського, Василя Кочубея; представники літерату-
ри та мистецтва портретами філософа Григорія Савича Сково-
роди, композитора Дмитра Степановича Бортнянського, пись-
менника першої чверті ХІХ ст. Василя Трохимовича Наріжно-
го, видатного живописця Дмитра Григоровича Левицького.
У колекції гравюр XVII–ХІХ ст. зберігаються унікальний
прижиттєвий 1651 р. гравірований портрет Богдана Хмель-
ницького роботи відомого голандського гравера Вільгельма
Гондіуса та літографія 1862 р., історичний портрет княгині
Анни Ярославни, виконаний наприкінці XVII – початку XVIII
cт. німецьким гравером Крістіаном Ромстетом. Серед гравюр
колекції — рідкісне графічне зображення народженого на
Полтавщині Осипа Максимовича Бодянського — славіста, істо-
рика, етнографа, автора казок, поезій та відомої присвяти «Ма-
тері своїй рідненькій, ненці старенькій, коханій, любій Украї-
ні» професора Московського університету, редактора «Чтений
в Обществе истории древностей российских», де було надру-
ковано чимало цінних матеріалів з української історіографії.
Привертають увагу літографічні портрети Пантелеймо-
на Олександровича Куліша, Миколи Івановича Костомарова,
Тараса Григоровича Шевченка, замовлені на прохання П. Ку-
ліша Л. Жемчужниковим у 1859–60 рp. «першому в Парижі
літографу» Альфреду Муїльрону з фотографій, що були рід-
кісними вже наприкінці ХІХ ст. [7, c. 339].
Шевченкіана ХІХ ст. представлена високохудожнім прижит-
тєвим літографічним портретом із факсимільним підписом Та-
раса Шевченка, виконаним 1859 р. П. Ф. Борелем — російським
графіком, живописцем, акварелістом, автором літографій до
фундаментального видання «Лицей кн. Безбородко».
Безперечну цінність для іконографістів становить оригі-
нальна гравюра на металі роботи Г. Я. Скамоні 1875 р. із зо-
браженням Павла Григоровича Галагана — сина Григорія
Павловича Галагана, знаного українського культурного дія-
ча та мецената, засновника учбового закладу в Києві, відо-
мого під назвою «Колегія Павла Галагана», а також два при-
317
життєвих портрета Миколи Васильовича Гоголя, чудово ви-
конаних німецьким гравером Фрідрихом Арнольдом Брок-
гаузом і російським літографом й рисувальником Емануїлом
Дмитрієвим-Мамоновим.
В альбомах «Матеріали до іконографії», виданих Дми-
тром Ровинським наприкінці ХІХ ст. містяться оригіналь-
ні відбитки гравірованих портретів Стефана Яворського, Ра-
фаїла Заборовського, Івана Мазепи, Варлаама Ясинського,
роботи відомих українських граверів Івана Мигури, Григо-
рія Левицького, Івана Щирського. До того ж, серед числен-
них праць Д. Ровинського заслуговують на увагу грунтовні
видання «Докладний словник російських граверів XVI–XIX
століть» (1895) і «Докладний словник російських гравірова-
них портретів» (1886–89), що дають змогу виокремити мето-
дичні принципи іконографічних досліджень ученого. Крите-
рієм добору персоналій для Д. Ровинського була вже сама на-
явність гравірованого зображення портретованої особи «…ге-
ній ти чи видатний блазень, велетень або карлик; розбійник,
вчений, самодур-самоук; чи зробив ти щось помітне у житті,
чи просто митарив його, існує з тебе гравірований портрет, то
і іди до мого Словника, і лягай там під свою літеру» [15, c. VII].
Не зважаючи на певну епатажність цієї «декларації», такий
підхід має певне раціональне зерно — повністю відсутні по-
літична та ідеологічна кон‘юнктура і суб’єктивізм у доборі
персоналій. Завдяки такому принципові праці Д. Ровинсько-
го надають нам не лише рідкісні портретні зображення ши-
роковідомих і маловідомих історичних осіб, а й відомості про
наявність інших зображень історичних осіб і короткі відо-
мості про них. Окрім гравюр-повторень із зображенням геть-
мана України Данила Апостола, відомих із видань Бантиш-
Каменського «Історія Малоросії» 1818 р. та Платона Бекето-
ва «Изображение людей знаменитых… Малороссии» 1844 р.,
Д. Ровинський пропонує інформацію про місцезнаходжен-
ня оригіналу цього портрету у книзі «Gespräch im Reiche der
Todten… XVI Stück» та про портет гетьмана роботи гравера
Бернігерота [15, c. 22–23]. У названому виданні Д. Ровинсько-
го можна знайти чимало зображень і відомостей про місце-
знаходження гравірованих портретів церковного діяча почат-
ку XVIII ст., архімандрита Києво-Печерської лаври Афанасія
Миславського, професора та ректора Університету Св. Воло-
димира Миколи Християновича Бунге, генерал-губернатора
318
Новоросійського краю, фельдмаршала графа Михайла Се-
меновича Воронцова, церковного діяча, філософа, ректора
Києво-Могилянської академії, автора історії України Георгія
Кониського, видатного українського письменника Миколи
Васильовича Гоголя, будівничого Одеси Йосипа Михайлови-
ча Дерибаса та інших.
Потужним іконографічним матеріалом є серії гравюр і лі-
тографій, присвячені державним діячам, науковцям, літера-
торам, художникам, композиторам, що були створені укра-
їнськими графіками 1960–90 рp. на замовлення Художнього
фонду УРСР. Серії, присвячені видатним державним діячам
України XVI–XVIII ст., репрезентують історичні портрети
гетьманів, визначних політичних і військових діячів, народ-
них героїв, ватажків визвольного руху, представників козаць-
кої старшини. Досить рідко зустрічаються у мистецькій іко-
нографії портрети чернігівського полковника Степана Побо-
дайла, ватажка народного повстання Мартина Пушкаря, чер-
нігівського полковника Мартина Небаби, ватажка селянсько-
го руху на Буковині Лук’яна Кобилиці та ін. Роботи відомих
майстрів — Іовлева, Кутніна, Компанця, Базилевича, Гарку-
ші, Івахненка, — об’єднані у тематичну добірку, знайомлять
нас із портретами українських письменників ХХ ст, викона-
них у техніці літографії. Це портрети Олександра Довжен-
ка, Платона Воронька, Олеся Гончара, Олеся Збанацького, Ві-
ктора Кондратенка, Андрія Малишка, Петра Панча та ін. Ви-
сокого художнього рівня серія львівського графіка З. Кецало,
що складається із п’ятнадцяти літографічних портретів кла-
сиків української літератури: Тараса Шевченка, Івана Фран-
ка, Лесі Українки, Марка Вовчка, Івана Котляревського, Оль-
ги Кобилянської та ін. Більшість портретів таких графічних
серій виконані на основі або існуючих прижиттєвих зобра-
жень (старих фотографій, художніх творів), або за літератур-
ними джерелами.
Цінний іконографічний матеріал високої художньої якос-
ті, унікальний за індивідуальним баченням творця, містить-
ся у колекціях графічних творів відомих українських мит-
ців Василя Касіяна, Геннадія Полевого, Галини Гаркавенко,
Ніни Божко, Василя Перевальського, Миколи Стратілата, Ге-
оргія Сергеєва та ін.
Звісно, художня іконографія відмінна від документальної
фотографії, яка є найбільш достовірним іконографічним дже-
319
релом. По-перше, цінність художньої фотографії незапере-
чна — кожен митець намагається відтворити образ всесторон-
ньо, узагальнюючи певні риси характеру тої або іншої історич-
ної особи, а по-друге, в названих вище серіях зустрічаються зо-
браження історичних осіб (нехай навіть лише створених уя-
вою митця), які залишилися тільки в історичній пам’яті.
Особливу цінність становлять іконографічні матеріали, зо-
середжені в колекціях документальної та художньої фотогра-
фії. Так, добірка фотографій викладачів Унівеситету Св. Во-
лодимира містить високоякісні зображення першого ректора
університету, професора М. О. Максимовича, дослідника й
популяризатора «запорозької старовини», професора І. Срез-
невського, проректора В. А. Удінцова, професорів М. І. Кос-
томарова, А. Я. Антоновича, А. К. Мітюкова, професора рим-
ського і цивільного права О. А. Федотова, професора міжна-
родного права В. А. Незабитовського, професорів політичної
економіки і статистики Г. М. Цехановецького та М. Х. Бунге,
випускника університету 1848 р., дослідника української ет-
нографії М. Номіса (М. Т. Симонов) та інш. У фондах ВОМ
зберігається добірка з тринадцяти фотопортретів діячів укра-
їнської культури, виготовлених відомою у ХІХ ст. Харків-
ською фотографією Є. Ф. Трофимова. Серед них: фотографії
Т. Г. Шевченка у смушковій шапці; І. П. Котляревського; ав-
тора п’єси «Чорноморський побит на Кубані» (1836) Я. Г. Ку-
харенка; одного з організаторів Кирило-Мефодієвського то-
вариства В. М. Білозерського; фольклориста, етнографа, упо-
рядника та видавця альманаху «Сніп» О. О. Коруна; пись-
менника, співробітника журналу «Основа», автора двотомни-
ка «Українські оповідання» О. П. Стороженка та інш. Окрім
того, добірка містить і маловідомі портрети: письменників
Г. Ф. Квітки-Основ’яненка та Ганни Барвінок; українського і
чеського композитора та фольклориста А. В. Єдлічка; авто-
ра віршів, які стали народними піснями, письменника С. Пи-
саревського (літ. псевд. — Стецько Шереперя); співробітни-
ків українського літературно-художнього альманаху «Склад-
ка» поета К. О. Білиловського та письменника В. І. Самійлен-
ка; забутого сьогодні видавця дитячих пісень і казок, пере-
кладача повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» Лобадовського.
У фондах Відділу образотворчих мистецтв зберігається чи-
мало оригіналів фотопортретів ХІХ ст., виконаних у відомих
фотомайстернях Харкова (В. С. Досєкіна, Данілевського, Во-
320
лошина), Полтави (Б. Л. Варшавського), Одеси (П. В. Чепур-
ковського), Києва (Воюцького), С.-Петербурга (Г. Деньєра та
Захар’їна і Шпаковського), Берліна (L. Haas & Cº), які чека-
ють на серйозні дослідження іконографістів. Фотографія на
той час була здебільшого привілеєм певного прошарку сус-
пільства і, не виключено, що серед невизначених фотопор-
третів є рідкісні іконографічні зображення історичних осіб,
пов’язаних із Україною.
Перспективними для іконографічних досліджень є альбо-
ми оригіналів фотографій ХІХ–ХХ ст., що зберігаються у фон-
дах ВОМ. Це раритетні, виготовлені ручним способом «ви-
дання», що існують в одному або кількох примірниках, як от:
«Черниговскій комитетъ по крестьянскому делу съ 1858 окт.
22 по 1859 февр. 22», у який вклеєно 35 фотопортретів чле-
нів комітету з факсимільним зображенням особистого під-
пису, альбом «Новооткрытыя Звіринецкія пещеры въ Кіеві»
з дарчим написом 1914 р. досліднику цих печер Івану Ми-
хайловичу Каманіну від князя В. Д. Жевахова. Або іменний
альбом «Київський Гірничо-Геологічний Інститут. І-й випуск
інженерів-гірників 1928–1932» професора Є. Я. Ремеза, в яко-
му міститься 69 фотопортретів викладачів і випускників цьо-
го учбового закладу. Унікальні індивідуальні та групові фото-
графії викладачів і студентів провідного вищого навчального
закладу України містяться в ювілейному альбомі «Київський
державний університет. 100 років» (1934). Це великоформатні
фотопортрети, виконані на високому художньому та техніч-
ному рівні. Серед них — портрети відомих українських вче-
них академіків О. Ю. Шмідта, Д. О. Граве, Ю. В. Пфейфера,
В. П. Яворського, О. В. Паладіна, І. І. Шмальгаузена, М. Г. Хо-
лодного, професорів С. Н. Реформатського, Д. О. Белінга,
В. В. Фіна та багатьох інших. Унікальний фотоальбом, ство-
рений фотоаматорами гуртка при Могилівському ЗБК Ду-
найського району у 1930-ті рp., містить зображення осіб зо-
всім невідомих — працівників культури, самодіяльних артис-
тів, бібліотекарів, передовиків виробництва районного масш-
табу, якими можуть зацікавитися дослідники-краєзнавці.
Винятково унікальні іконографічні матеріали зосередже-
ні у випускних колективних фотографіях Колегії Павла Гала-
гана, виготовлених у другій половині ХІХ ст. у київських фо-
тоательє де Мезера та М. П. Пастернака, а також у самороб-
них альбомах, присвячених окремим культурним центрам та
321
осередкам України. Ретельно дібраний і складений невідо-
мим патріотом свого краю «Альбом Черниговщины», презен-
тує зображення українських гетьманів Богдана Хмельницько-
го та Івана Мазепи, чернігівського полковника Павла Полу-
ботка, генерального писаря Андрія Безбородька, директора
Новгород-Сіверської гімназії Іллі Тимковського, добірки пор-
третів «Черниговские земцы», «Известные земские статисти-
ки», «Известные земские врачи», «Члены Государственной
думы», серію літографічних портретів видатних історичних
осіб Чернігівщини та чимало іконографічних зображень ме-
моріального характеру.
Як матеріал для іконографічних досліджень сучасна ори-
гінальна фотографія у фондах НБУВ найвагоміше пред-
ставлена колекцією «Творці української культури», викона-
на протягом другої половини ХХ і на початку ХХІ ст. відо-
мим українським фотохудожником Леонідом Левітом. Це сто
п’ятдесят високохудожніх психологічних портретів україн-
ських політиків, видатних діячів української культури, нау-
ки, мистецтва. В них із дивовижною виразністю та глибиною
розкрито індивідуальні риси характеру та темпераменту, вті-
лено духовний образ української інтелектуальної еліти. Не-
має сумніву, що портрети Івана Дзюби, Марії Примаченко,
Ніни Матвієнко, Дмитра Павличка, Івана Драча, Лесі Дич-
ко, Наталії Ужвій, Миколи Руденка, Степана Хмари та бага-
тьох інших, віртуозно виконаних Леонідом Левітом і подаро-
ваних 2006 р. Національній Бібліотеці України імені В. І. Вер-
надського, стануть основними «претендентами на лідерство»
в іконографії представників сучасної української інтелігенції.
Багатим на іконографічний матеріал високої техніч-
ної якості є фонд українського тиражованого плакату 1914–
2006 рp. Майже у п’ятнадцяти тисячах політичних, учбово-
методичних, рекламних, театральних, кіно- плакатах міс-
титься потужна іконографічна інформація у вигляді висо-
коякісних фотографічних і художніх, здебільшого великого
формату, зображень діячів політики, науки, культури, мисте-
цтва, працівників промисловості та сільського господарства.
Чимало з цих зображень виконані відомими художниками
та найкращими фотографами. Особливо багаті на портрет-
ні зображення театральні та концертні афіші і кіноплакати,
на яких зафіксовано відомих і маловідомих акторів у сценіч-
ному образі під час концертів, у кіноролях тощо. А в учбово-
322
методичних плакатах зосереджено багато іконографічних
матеріалів меморіального характеру, що не зустрічаються в
інших виданнях. Іконографія політичної еліти України від
часу здобуття державної незалежності, широко представлена
у політичних плакатах, агітках, буклетах тощо, які розповсю-
джувалися під час виборчих компаній упродовж останніх чо-
тирнадцяти років.
На пильну увагу заслуговує також фонд художньої по-
штівки ВОМ загальним обсягом близько сорока п’яти ти-
сяч. Більша частина поштівок несе різного роду іконогра-
фічну інформацію. Це — портрети видатних державних, по-
літичних, культурних діячів за всю історію України — від
Київської Русі і до сучасності; документи меморіального ха-
рактеру (зображення пам’ятних місць, будинків, особистих
речей тощо), що є невід’ємною складовою іконографії істо-
ричної особи. У поштівках, виданих в Україні та за її межами
впродовж 1900–1925 рр. можна, знайти досить рідкісні пор-
третні зображення Чернігівського полковника, генерального
осавула, фундатора Михайлівського та Георгієвського храмів
Видубецького монастиря у Києві Михайла Миклашевського
(1706), українського церковно-освітнього та громадського дія-
ча письменника Іоаникія Галятовського, полковника гадяць-
кого Михайла Милорадовича, дружини генерального суд-
ді В. І. Лисенка Єфросинії Лисенко. Особисте бачення своєї
зовнішності, втілене мовою живопису та графіки бачимо в
репродукціях творів із комплекту листівок «Автопортрети
українських художників». Це хорошої поліграфічної якості
репродукції з автопортретів патріарха харківської живопис-
ної школи Д. І. Безперчого, одного з фундаторів закарпат-
ської мистецької школи А. М. Ерделі, видатних українських
художників Т. Г. Шевченка, В. І. Штернберга, К. С. Павлова,
П. О. Левченка, І. С. Їжакевича, О. О. Мурашка, П. Г. Волокидіна,
А. І. Манастирського, О. Л. Кульчицької, О. Х. Новаківського,
Ф. Г. Кричевського, В. І. Касіяна, Т. Н. Яблонської. Комплекти
поштівок «Український портретний живопис 1917–1921»,
«Український портретний живопис 1941–1951 років» та ін.
відтворюють український живописний портрет, представле-
ний в різних музеях України (Львівському музеї українського
мистецтва, Державному музеї українського образотворчого
мистецтва УРСР, Сумському художньому музеї, Роменському
краєзнавчому музеї). Серед творів, зібраних у цих комплектах,
323
на увагу дослідника заслуговують сангіни М. А. Шаронова —
портрет архітектора В. Г. Заболотного та поета В. В. Сосюри,
виконаних у 1942–1943 рp., живописні портрети письменни-
ків Платона Воронька та Степана Крижанівського, написаних
відомим живописцем В. М. Костецьким наприкінці Великої
Вітчизняної війни, партизанки М. В. Вовчик-Блакитної, ви-
конаний О. О. Шовкуненком 1947 р. і портрет академіка
О. О. Богомольця, над яким працював майже двадцять років
патріарх українського живопису К. Д. Торихименко. Зазвичай
добірки-комплекти листівок супроводжуються невеликим
текстом, що розкриває біографічними відомості того чи ін-
шого діяча, надає інформацію про фонди музею, вміщені в
комплекті художні твори. До того ж, на поштівці-репродукції
зазначені автор, назва роботи, техніка, розміри, музей, що
зберігає мистецький твір.
Значна частина художніх поштівок репродукує світлини.
Насамперед, це комплекти листівок із серії «Класики укра-
їнської літератури у фотографіях», що презентують фото-
портрети Івана Карпенко-Карого, Михайла Коцюбинсько-
го, Марка Кропивницького, Івана Нечуй-Левицького, Пана-
са Мирного, Михайла Старицького та інших; відмінної якос-
ті добірка портретів українських письменників Наталії Забі-
ли, Петра Козланюка, Миколи Бажана, Андрія Головка, Васи-
ля Козаченка, Івана Ле, Івана Микитенко, Максима Рильсько-
го та інших, видана Бюро пропаганди художньої літератури
Спілки письменників України.
Чимало у фонді відділу добірок, присвячених конкретній
персоналії. Такі комплекти подають різнобічну іконографіч-
ну інформацію про певну історичну особу. Це — артист Бо-
рис Гмиря, кінорежисер, письменник, художник Олександр
Довженко, композитор Ісак Дунаєвський, актори Леонід Би-
ков, Раїса Недашківська, Наталія Наум, Олександр Голобо-
родько, Броніслав Брондуков, Анатолій Барчук та інші.
Значна частина поштівок надруковані у різні роки окре-
мими виданнями. Вони містять портретні зображення наших
сучасників і тих, хто вже пішов із життя. Портрети відомих
політичних і державних діячів, представників науки, освіти,
культури, мистецтва, спорту в цих виданнях репродуковані
з фотографій, що їх виконали професійні фотомитці, відомі
українські живописці, графіки, скульптори, тож мають неза-
перечну цінність для української національної іконографії.
324
Іконографічна інформація сорокап’ятитисячного книж-
кового, альбомного та журнального фондів ВОМ міститься у
двох зрізах: візуальна і текстова (довідкова). Візуальна інфор-
мація зосереджена, насамперед, у альбомних виданнях, ілю-
строваних каталогах, журналах, в той час як текстова (відо-
мості про наявність портретного зображення тієї чи іншої
особи в музеях, архівах, приватних зібраннях; додаткова ін-
формація про саме зображення — авторство, назва, дата, вид
мистецтва тощо; словесний портрет історичної особи) — у мо-
нографіях, наукових збірниках, каталогах, журнальних стат-
тях тощо. Надзвичайно багата на іконографічну інформацію
книга «Исторические деятели Юго-Западной России…» [12],
що розкриває знакові постаті вітчизняної історії — Петра Ко-
нашевича Сагайдачного, Богдана Хмельницького (вісім пор-
третів), Юрія Хмельницького, Савви Туптала (два портрети),
Івана Виговського, Павла Тетері, Дем’яна Многогрішного,
Івана Брюховецького, Михайла Ханенка, Петра Дорошенка,
а також подає факсиміле письма і підписів Дем’яна Много-
грішного, Івана Брюховецького, Михайла Ханенка та Дмитра
Дорошенка з колекцій Київської Духовної академії, В. В. Тар-
новського, графа Милорадовича, А. М. Лазаревського.
1900 р. у С.-Петербурзі у видавництві А. Ф. Маркса ви-
йшла фундаментальна праця Д. І. Яворницького, що су-
проводжувалася альбомом ілюстрацій, виконаних відомими
українськими художниками Миколою Самокишем та Сер-
гієм Васильківським [11]. За сто років цю працю було пере-
видано у перекладі українською мовою з ілюстрованим до-
датком [9]. У цих знакових для кожного українця книгах зо-
середжені портрети визначних державних і культурних ді-
ячів України XVI–XVIII ст. Унікальний іконографічний ма-
теріал зібраний у виданні «Україна й українці» [18], до яко-
го увійшли вибрані аркуші з 18 томів рукотворного альбо-
му «Ілюстрована енциклопедія українського народу» відомо-
го українського громадського діяча, народознавця і колекціо-
нера національних старожитностей, художника Івана Гонча-
ра. Особливий інте рес для іконографіста становлять аното-
вані репродукції дбайливо збережених і науково опрацьова-
них Іваном Гончаром оригінальних світлин-портретів куль-
турних, літературно-мистецьких діячів і пересічних україн-
ців, які сьогодні зберігаються в Українському центрі народної
культури «Музей Івана Гончара». Це й оригінальний фото-
325
портрет Олени Пчілки, виготовлений у фотоательє І. Хмілев-
ського, і високої якості друку портрет, за анотацією Івана Гон-
чара, «видатного українського прогресивного політичного і
громадського діяча, рідного брата Олени Пчілки», Михайла
Драгоманова; і портрет Дори Косач, дочки Олени Пчілки з
її власноручним підписом, і рідкісне зображення учня Рєпі-
на, художника Григорія Івановича Драпаченка та його роди-
ни; групове фото конотопської капели кобзарів 1920 р. із де-
тальним розкриттям кожної персоналії, групове фото 1920 р.
артистів Народного хору «Просвіта» м. Баришівки з його ке-
рівником Янковичем, солісткою Наталкою Малиновською та
письменником Петром Колесником і багато інших надзви-
чайно рідкісних документів іконографічного характеру.
Праця Миколи Аркаса «Історія України-Русі» 1908 р. ви-
дання детально проілюстрована репродукціями з творів ві-
домих художників, малюнками, що були почерпнуті «із збір-
ників творів відомих письменників, з історичних та ілюстро-
ваних журналів, та ще, дякуючи шановному хранителеві му-
зею імені В. Тарновського у Чернігові, А. П. Шелухину, з ре-
чей і портретів, що зібрані у тому музеї» [2, c. 367]. Тут мож-
на знайти портрети давньоруських князів, державних і куль-
турних діячів литовського періоду, які дуже рідко зустріча-
ються у інших виданнях. Візуальна та словесна іконографіч-
на інформація зосереджена також у виданнях біографічного
характеру, що вийшли в Україні за роки незалежності: це ко-
роткі біографічні нариси «Видатні постаті в історії України
ІХ–ХІХ ст.», видані у Києві 2002 р.; монографія М. Ф. Котляра
та В. А. Смолія «Історія у життєписах» (серія «Україна. Голоси
Історії», заснована 1993 р.); О. М. Апанович «Гетьмани Украї-
ни і кошові отамани Запорозької Січі»; малоформатна пода-
рункова книжка «Гетьмани України» та багато інших.
Останнім часом фонди відділу суттєво поповнилися ці-
лою низкою видань, присвячених видатним державотвор-
цям минулого: гетьманам Данилу Апостолу та Петру Сагай-
дачному, легендарному козацькому ватажку Дмитру Вишне-
вецькому, кошовому Запорозької Січі Самійлові Кішці, кор-
сунському полковнику Нестору Морозенку, політичному
дія чу, Симону Петлюрі, письменникові Володимиру Винни-
ченку та письменниці Грицьку Григоренку (Олександра Єв-
геніївна Судовщикова-Косач), поетові, прозаїку і драматурго-
ві Євгенові Плужнику та багатьом іншим, що мають надзви-
326
чайно цікаве візуальне і текстове іконографічне наповнення.
Серед них привертає увагу докладно проілюстрований ката-
лог історико-мистецької виставки «Гетьман Іван Мазепа: по-
гляд крізь століття», що була здійснена за проектом дирек-
тора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького у Льво-
ві 2003 р. Окрім унікальної іконографічної інформації, дбай-
ливо зібраної об’єднаними зусиллями широкого кола науков-
ців, музейників, істориків, колекціонерів України та зарубіж-
жя, щодо конкретної історичної постаті (а це — 10 живопис-
них портретів, 8 гравюр, 2 історичні картини, 1 ікона та ін-
формація про 5 нерепродукованих у виданні портретів Іва-
на Мазепи), каталог презентує досить рідкісні портрети дія-
чів мазепинської доби (гетьмана Данила Апостола — мідьо-
рит невідомого майстра XVIII ст. із колекції Павліковських;
гетьмана Івана Самойловича роботи невідомого живописця
XVIII ст. із музею Яна ІІІ Собеського; гетьмана Івана Скоро-
падського із зібрання Галаганів у Сокиринцях, писаний ху-
дожником ХІХ ст. Степаном Землюковим; обозного Мирго-
родського полку Василя Родзянки, виконаний невідомим ху-
дожником 1730 р. із фондів НХМУ) та численні супроводжу-
ючі матеріали (закладні дошки з Трапезної церкви св. трійці
Успенського жіночого монастиря у Глухові, репродукції ру-
кописних оригіналів мазепинських універсалів з печатками,
пернач чернігівського полковника Павла Полуботка, шабля
з гравірованим написом «Іоанн Мазепа», каламар запоясний
Василя Кочубея тощо).
У книжково-альбомному фонді ВОМ містяться фунда-
ментальні наукові монографії провідних українських мисте-
цтвознавців Данила Щербаківського, Федора Ернста, Плато-
на Білецького, Валентини Рубан [3; 4; 14; 16; 17; 19], багаті на
іконографічні матеріали: деякі з них — це безпосередньо ре-
продукції, що супроводжуються каталожним описом і мисте-
цтвознавчим аналізом у тексті, а про інші — лише згадуєть-
ся у тексті із зазначенням їх місцезнаходження. Це численні
репродукції з портретів представників української політич-
ної і державної еліти, культурних діячів XVI–XIX ст.; анотова-
ні репродукції з втрачених портретів Софії Острожської, Ра-
їни Вишневецької, Яна (?) Гербурта, Катажини Гербурт, Бог-
дана Хмельницького з полками, Івана Самойловича, Євдокії
Журавки з дітьми, Леонтія Свічки, Феодосії Палій з онука-
ми, Спиридона Ширая із синами та його дружини з дочка-
327
ми, Миколи Красовського, Стефана Сухозагнета, Івана Рома-
новича, Віри Дараган, Андрія Палетики; з маловідомих пор-
третних зображень Я. С. Сулими, А. Чорторийського, судді
війська Чорноморського Антона Головатого, київського бурго-
містра Петра Борщевського, Казиміра Рутинського, Гната Кур-
женецького, кременецького подкорія Ф. Джевицького та його
дружини М. Джевицької, Василя Савицького — нащадка роду
лубенського полкового писаря Степана Васильвича Савицько-
го, легендарної Роксолани, жінки з роду Квітки, автопортре-
ти художниці Глафіри Псьол, живописця Григорія Лапченка.
Періодичні видання відділу містять матеріали з питань
образотворчого мистецтва, культури, літератури, історії
України. Особливо цінні за іконографічним змістом часопи-
си кінця ХІХ – початку ХХ ст. До таких належить літературно-
науковий двотижневик «Ілюстрована Україна», що виходив у
Львові в 1913–14 рp. за редагуванням Івана Крип’якевича. На
сторінках цього часопису можна знайти хорошої якості рід-
кісні портретні зображення скульптора Григорія Кузневича,
представників різних регіонів України у Державній Думі Ро-
сії О. Александрова, С. Іванова, Г. Петровського, А. Буряно-
ва, А. Савенка та ін.; портрети керівників Земельного банку
у Львові Леся Кульчицького та Любомира Рожанковського;
27 фотографій делегатів до Галицького Сейму 1913 р. Серед
них — високої якості фотопортрети відомого адвоката, док-
тора Володимира Бачинського, політичного та громадського
діяча Золочівщини доктора Теодора Ваньо, національних де-
мократів Лазаря Винничука, Івана Кохановського, Олексан-
дра Капустянського; адвоката, політичного діяча Тернопіль-
щини Сидора Голубовича; члена-засновника Української ра-
дикальної партії селянина Павла Думки; професора Львів-
ської Політехніки, директора Торгівельної школи при това-
ристві «Просвіта» Романа Залозецького; голови товариства
«Просвіта» у Львові, судді Івана Кивелюка; адвоката, засно-
вника кредитного товариства «Віра» і банку «Народна Щад-
ниця» у Перемишлі Теофіла Кормоша; громадського і полі-
тичного діяча, адвоката, комісара Жовківщини за ЗУНР Ми-
хайла Короля; лікаря, заслуженого організатора Калущини
Івана Куровця, селянського діяча Коломийщини Павла Лав-
рука; громадсько-політичного діяча Надвірнянщини Миколи
Лагодинського; видатного політичного діяча Галичини кінця
ХІХ – першої половини ХХ ст. Костя Левицького; громадсько-
328
політичного діяча Снятинщини селянина Івана Сандулюка
та інших. Часопис «Ілюстрована Україна» приділяв значну
увагу висвітленню культурного — мистецького життя Украї-
ни. На його сторінках вміщені фотографії театральних дія-
чів (режисер Стефан Чернецький, директор театру Роман Сі-
рецький, актор театру М. Садовського Н. І. Вільшанський), лі-
тераторів (групові фотографії — «Іван Нечуй-Левицький се-
ред учителів», «Селяни Олексіївки — ученики Грінченка з
поетесою Христею Алчевською», «Письменник Микола Чер-
нявський»), учених (етнограф Борис Познанський, історик і
етнограф Яків Новицький, інженер-дослідник цукроварін-
ня та етнограф Михайло Васильєв), церковників (єпископи
О. М. Будка та Йосип Шумлянський, митрополити Лев Шеп-
тицький та Антон Ангелович), викладачів (професор Львів-
ського університету Іван Косинін); анотовані групові фото
«Члени правління Товариства “Просвіта”», «Генеральна стар-
шина Українського Січового союза», «Члени Комітету січово-
го свята в Снятині», «З’їзд визначних Українців 1898 р.» тощо.
Українські періодичні видання 1920–1930-х рp, — «Мис-
тецтво» (літературно-мистецький тижневик), «Нове мисте-
цтво» та «Календарь искусств» (ілюстровані тижневики літе-
ратури, театру, музики, живопису, кіно), «Образотворче мис-
тецтво» та «Малярство і скульптура» (ілюстровані місячники)
щедро проілюстровані портретами діячів української худож-
ньої культури того часу — літератури, кіно, образотворчого
та театрального мистецтва.
Чимало унікальних іконографічних матеріалів надають
сучасні періодичні видання. Це — український культуроло-
гічний альманах «Хроніка 2000», часопис «Відлуння віків»
Українського товариства охорони пам’яток історії та культу-
ри, мистецькі та культурологічні журнали «Галерея», «Арис-
тократ», «Оразотворче мистецтво», «Українська культура»,
«Україна» та багато інших.
Потужним джерелом іконографічної інформації є доку-
менти (близько 220 тис. од.) Відділу формування музичного
фонду — найбагатшого в Україні за обсягом зібрання нот і
літератури з питань музикознавства XVII–XXI ст. До уваги до-
слідника — унікальні рукописні документи, колекція фото-
графій і графічних портретів, що дбайливо збиралися та сис-
тематизувалися співробітниками Відділу впродовж 85 років
його діяльності. Рукописні документи всесвітньовідомої нот-
ної колекції родини Розумовських є унікальним іконографіч-
329
ним матеріалом до біографій представників зарубіжної та віт-
чизняної музичної культури XVIII ст. Колекція портретів про-
понує для вивчення зображення відомих і маловідомих укра-
їнських композиторів, музикантів, вокалістів, музикознавців,
збирачів і дослідників народного музичного фольклору. Нот-
ні, музикознавчі видання та конверти платівок нерідко оформ-
лені портретними зображеннями композиторів та виконавців.
Великий масив іконографічних матеріалів зосереджений
у спеціалізованому Відділі зарубіжної україніки. Фонди Від-
ділу складають документи (понад 16 тис. книг і часописів), ви-
дані поза Україною та документів, (близько 16 тис. видань),
що в недавньому минулому зберігалися у так званому «спец-
фонді» (Відділі спеціального збереження), який став доступ-
ний для широкого вжитку лише десять років тому. Тож зрозу-
міло, що численні праці української діаспори до недавнього
часу не надходили до бібліотеки та були недоступними для
користувачів НБУВ. Тому фонди зарубіжної україніки зали-
шаються поки «terra incognito» і ще чекають на ретельне до-
слідження. Сьогодні у «реабілітованих» виданнях Відділу (а
це, переважно, суспільствознавча література) можна знайти
зображення історичних осіб, про яких 15 років тому навіть не
можна було згадувати та називати їх прізвища. Серед них —
українські політичні, громадські та культурні діячі, бізнесме-
ни, науковці, представники літератури, архітектури, образот-
ворчого та музичного мистецтва, театру, кіно — особи найріз-
номанітніших професій і виду діяльності, які проживали за
межами України або були «заборонені» на своїй Батьківщині.
Відповідно до Указу Президента України від 5 квітня
1996 р. «Про надання Центральній науковій бібліотеці іме-
ні В. І. Вернадського статусу національної» було започаткова-
но фонд Президентів України, який став першим у країні зі-
бранням документів, представлених усіма видами носіїв ін-
формації. Іконографія державної та політичної національної
еліти від років здобуття незалежності України зосереджена, в
основному, у бібліотечно-архівній колекції. Високоякісні до-
кументальні фотографії, художні портрети, оригінали напи-
сів і підписів, особисті речі, подарунки вже на сьогодні станов-
лять велику цінність для науковців і мають бути занесені до
електронної бази даних української національної іконографії.
Фонди Довідково-бібліографічного відділу — а це загаль-
ні та галузеві енциклопедії та довідники, біографічні слов-
330
ники, бібліографічні покажчики загальним обсягом 160 ти-
сяч — відкривають реальні перспективи для плідної діяль-
ності в сенсі пошуку та обробки іконографічної інформації,
як візуальної, так і описової.
Унікальні за змістом, науковим і культурним значенням га-
зети, зосереджені у Відділі газетних фондів, численні ілюстро-
вані журнали з різних галузей знань, що зберігаються в осно-
вному книгосховищі, залі періодичних видань та у спеціалізо-
ваних підрозділах, цінні не лише ретроспективною іконогра-
фічною інформацією, а так би мовити, й інформацією «поточ-
ного моменту». Вміщені у цих виданнях зображення сучасних
діячів політики, державотворців, представників культури, осві-
ти, літератури, мистецтва, спорту вимагає нагального опрацю-
вання, адже з плином часу іконографічні відомості щодо пев-
ної персоналії можуть назавжди стертися з пам’яті.
Справа опрацювання багатомільйонних фондів НБУВ з
метою створення електронної бази даних української націо-
нальної іконографії (системного архівування іконографіч-
них зображень та їх анотації) надзвичайно складна та довго-
строкова. На новому етапі розвитку інформаційного суспіль-
ства справа ця конче актуальна й перспективна і з погляду
національних інтересів, і погляду конкурентноспроможності
на ринку інформації. І практична реалізація цього завдання
пов’язана не лише зі складними питаннями організаційного,
технічного та кадрового забезпечення, а й із певними трудно-
щами самого процесу іконографічного опрацювання матеріа -
лів. Це, насамперед, стосується проблеми атрибутування зо-
браженої історичної особи. Така необхідність виникає у ви-
падку зображення конкретної історичної особи в українських
іконах, старих гравюрах, сюжетних живописних і графічних
композиціях, а, також, при опрацюванні групових фотогра-
фій. Зазвичай анотації до подібних документів не містять жод-
них відомостей щодо зображених осіб — тож на дослідників-
іконографістів очікує надзвичайно складна і копітка пошуко-
ва робота з метою точної ідентифікації зображень. Виконувати
таку роботу мають фахівці із спеціальною підготовкою, з досві-
дом наукової атрибуції і пошукової роботи.
Багатоаспектні специфічні завдання національної іко-
нографії вже сьогодні вимагають розробки чіткої концепції
створення і впровадження автоматизованої програми архіву-
вання, аналітичного опису, систематизації візуальної інфор-
331
мації. Така програма мусить стати органічним доповненням
до вже існуючої електронної бази даних Українського біогра-
фічного словника.
Сучасна концепція створення енциклопедій та довідкових
словників надає перевагу включення персоналій незалежно від
симпатій та антипатій замовників, особистих смаків укладачів,
їх політичних поглядів. Необхідною вимогою відбору персона-
лій з метою занесення їх до електронної бази даних має бути аб-
солютна незалежність від будь якої кон‘юнктури, адже історію
не можна ані переписувати, ані висвітлювати фрагментарно.
Створення Українського біографічного словника, нової
Національної енциклопедії України, Енциклопедії сучасної
України, Енциклопедії історії України, галузевих енциклопе-
дій і словників, наукових та науково-популярних видань, під-
ручників тощо тісно пов’язане з необхідністю використання
великої кількості різноманітного іконографічного матеріалу.
Центр іконографічних досліджень у результаті накопичен-
ням іконографічної інформації у перспективі може стати не
тільки безцінним фондом національної пам’яті, а й прибут-
ковою установою, здатною пропонувати на сучасному рин-
ку інформації свій високоякісний іконографічний продукт.
1. Аббасов, А. М. Опанас Сластьон : життя і творчість [Текст] : нарис /
А. М. Аббасов. – К. : Мистецтво, 1973. – 71 с.
2. Аркас, М. Історія України-Русі [Текст] / М. Аркас. – СПб., 1908.
3. Белецкий, П. А. Украинская портретная живопись XVII–XVIII вв.
[Текст] / П. А. Белецкий. – Л. : Искусство, 1981. – 256 с.
4. Білецький, П. О. Український портретний живопис XVII–XVIII ст.
[Текст] : проблеми становлення і розвитку / П. О. Білецький. – К. :
Мистецтво, 1969. – 319 с.
5. Видатні вчені Національної академії наук України [Текст] : особові
арх. та рукоп. фонди акад. і чл.-кор. у Нац. б-ці України ім. В. І. Вер-
надського (1918–1998) : путівник / НАН України, Нац. б-ка України
ім. В. І. Вернадського та ін. ; редкол. О. С. Онищенко (голова) та ін. ;
[уклад. О. С. Боляк та ін.]. – К. : [б. в.], 1998. – 306, [1] с.
6. Дениско, Л. М. Іконографія в колекції рідкісних видань відділу
стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки Украї-
ни імені В. І. Вернадського [Текст] / Л. М. Дениско // Наук. пра-
ці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2006. – Вип. 11. –
С. 211–220.
7. Жемчужников, Л. М. Мои воспоминания из прошлого [Текст] /
Л. М. Жемчужников. – М. : Искусство, 1971. – 445 с.
8. Жолтовський, П. М. Малюнки Києво-лаврської іконописної май-
стерні [Ізоматеріал] : альбом-каталог / П. М. Жолтовський. – К. :
332
Наук. думка, 1982.
9. З української старовини [Ізоматеріал] : альбом / текст Д. І. Явор-
ницького ; мал. М. С. Самокиша, С. І. Васильківського ; пер. з рос.
та упроряд. Ю. О. Іванченка. – К. : Мистецтво, 1991. – 316 с. : іл.
10. Запаско, Я. П. Пам’ятки книжкового мистецтва [Текст] : каталог ста-
родруків, виданих на Україні. Книга перша (1574–1700) / Я. П. За-
паско, Я. Д. Ісаєвич. – Л. : Вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1981.
11. Из украинской старины [Ізоматеріал] / рис. С. И. Васильковско-
го, Н. С. Самокиша ; поясн. текст Д. И. Эварницкого. – СПб. : Изд.
Маркса, 1900. – 100 с., 26 л. ил.
12. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и
портретах [Текст] / В. Б. Антонович, В. А. Бец. – К. : Тип. Имп. ун-
та Св. Владимира, 1883. – Вып. 1.
13. Особові архівні фонди Інституту рукопису [Текст] : путів-
ник / [О. С. Боляк, С. О. Булатова, Т. І. Воронкова та ін. ; редкол.
О. С. Онищенко (відп. ред.) та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка Украї -
ни ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К., 2002. – 765 с., [1] с.
14. Портрет у творчості українських живописців [Ізоматеріал] : аль-
бом / авт. вступ. ст. та упроряд. В. В. Рубан. – К. : Мистецтво,
1979. – 286 с.
15. Ровинский, Д. А. Подробный словарь русских гравированных пор-
третов [Ізоматеріал] : в 4-х т. / Д. А. Ровинский. – СПб. : тип. Имп.
Акад. наук, 1886. – Т. 1.
16. Рубан, В. В. Український портретний живопис другої половини
ХІХ – початку ХХ століття [Текст] / В. В. Рубан. – К. : Наук. думка,
1986. – 224 с.
17. Рубан, В. В. Український радянський портретний живопис
[Текст] / В. В. Рубан. – К. : Мистецтво, 1977. – 144 с.
18. Україна й українці [Ізоматеріал] : історико-етнографічний мис-
тецький альбом Івана Гончара (вибрані аркуші). – К. : УЦНК «Му-
зей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2006. – 344 с.
19. Щербаківський, Д. Український портрет [Ізоматеріал] : вистав-
ка укр. портрету XVII–XХ ст. / Д. Щербаківський, Ф. Ернст. – К.,
1925. – 64 с.
20. Engel Johann Christian von. Geshichte der Ukraine und der ukrainichen
cosaken… – Basel : Johan Jacob Gebauer, 1796.
Галькевич Т. А., Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Фонди На-
ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як дже-
рельна база вітчизняної іконографії.
Ключові слова: іконографія, біографістика, фонди НБУВ.
Проаналізовано фонди НБУВ як джерельну базу вітчизняної іконо-
графії. Наголошено на доцільності першочергового опрацювання особо-
вих архівів, колекції автографів і екслібрисів, кужбушків із фондів Інститу-
ту рукопису, особових фондів Інституту архівознавства, фонду стародру-
ків і рідкісних видань. Розкрито можливості Відділу формування музич-
ного фонду, Відділу зарубіжної україніки та фонду Президентів Украї ни.
333
Як найперспективніший для іконографічного пошуку проаналізовано
фонд Відділу образотворчих мистецтв: колекції портретів, графічних тво-
рів українських митців, документальної та художньої фотографії, фон-
ди українського тиражованого плакату, художньої поштівки та книжко-
вий, альбомний і журнальний фонд. Визначено завдання та запропонова-
но шляхи їх вирішення для наукового забезпеченння системних іконогра-
фічних досліджень в Україні.
Galkevych T.A., Cinkovska I. I., Juhymec G. M. The funds of the
National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskogo as the
source base of national iconography.
Key words: iconography, biography, funds of the NLUV.
The funds of the NLUV were analyzed as the source base of the national
iconography. It was emphasized on the practicability of top-priority work on
personal records, autograph collections and bookplates, KUZHBUSHes from the
funds of the manuscript Institute, special funds of the archaistic Institute, funds
of black-letters and rare publications. They have discovered the possibilities of
the music fund development Department, foreign Ukrainian studies Department
and the Fund of the Presidents of Ukraine. The fund of the visual arts Department
was analyzed as the most perspective for the iconographic search, for instance:
collections of portrait, graphic compositions of the Ukrainian masters,
documentary and science photography, the funds of the Ukrainian replicated
poster, science stamp and also book, album and magazine fund. The tasks were
defi ned and the solution ways were suggested for science supply of the systematic
iconographic researches in Ukraine.
Галькевич Т. А., Цинковська И. И., Юхимец Г. М. Фонды На-
циональной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского как
источниковая база отечественной иконографии.
Ключевые слова: иконография, биографистика, фонды НБУВ.
Проанализированы фонды НБУВ как источник отечественной иконогра-
фии. Акцентирована целесообразность первостепенной обработки личных
архивов, коллекции автографов, экслибрисов и кужбушков из фондов Инсти-
тута рукописи, личных фондов Института архивоведения, фонда редких из-
даний. Раскрыты возможности Отдела формирования музыкального фонда,
Отдела зарубежной украиники и фонда Президентов Украины. Как наибо-
лее перспективный для иконографического поиска проанализирован фонд
Отдела изобразительных искусств: коллекции портретов, графических про-
изведений украинских художников, документальной и художественной фо-
тографии, фонды украинского тиражированного плаката, художественной
открытки, а также книжный, альбомный и журнальный фонд. Определены
задачи и предложены пути их решения для научного обеспечения системных
иконографических исследований в Украине.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27736 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0079 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:00Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Галькевич, Т.А. Цинковська, І.І. Юхимець, Г.М. 2011-10-12T15:28:56Z 2011-10-12T15:28:56Z 2010 Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії / Т.А. Галькевич, І.І. Цинковська, Г.М. Юхимець // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 2010. — Вип. 7 — С. 306-333. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27736 025.177+027.54(477) Проаналізовано фонди НБУВ як джерельну базу вітчизняної іконографії. Визначено завдання та запропоновано шляхи їх вирішення для наукового забезпеченння системних іконографічних досліджень в Україні. Проанализированы фонды НБУВ как источник отечественной иконографии. Определены задачи и предложены пути их решения для научного обеспечения системных иконографических исследований в Украине. The funds of the NLUV were analyzed as the source base of the national iconography. The tasks were defi ned and the solution ways were suggested for science supply of the systematic iconographic researches in Ukraine. uk Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України Українська біографістика Джерела біографічних досліджень Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії Фонды Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского как источниковая база отечественной иконографии The funds of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskogo as the source base of national iconography Article published earlier |
| spellingShingle | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії Галькевич, Т.А. Цинковська, І.І. Юхимець, Г.М. Джерела біографічних досліджень |
| title | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| title_alt | Фонды Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского как источниковая база отечественной иконографии The funds of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskogo as the source base of national iconography |
| title_full | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| title_fullStr | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| title_full_unstemmed | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| title_short | Фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| title_sort | фонди національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського як джерельна база вітчизняної іконографії |
| topic | Джерела біографічних досліджень |
| topic_facet | Джерела біографічних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27736 |
| work_keys_str_mv | AT galʹkevičta fondinacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogoâkdžerelʹnabazavítčiznânoííkonografíí AT cinkovsʹkaíí fondinacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogoâkdžerelʹnabazavítčiznânoííkonografíí AT ûhimecʹgm fondinacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogoâkdžerelʹnabazavítčiznânoííkonografíí AT galʹkevičta fondynacionalʹnoibibliotekiukrainyimenivivernadskogokakistočnikovaâbazaotečestvennoiikonografii AT cinkovsʹkaíí fondynacionalʹnoibibliotekiukrainyimenivivernadskogokakistočnikovaâbazaotečestvennoiikonografii AT ûhimecʹgm fondynacionalʹnoibibliotekiukrainyimenivivernadskogokakistočnikovaâbazaotečestvennoiikonografii AT galʹkevičta thefundsofthenationallibraryofukrainenamedaftervivernadskogoasthesourcebaseofnationaliconography AT cinkovsʹkaíí thefundsofthenationallibraryofukrainenamedaftervivernadskogoasthesourcebaseofnationaliconography AT ûhimecʹgm thefundsofthenationallibraryofukrainenamedaftervivernadskogoasthesourcebaseofnationaliconography |